Лекція 6 Країни Європи

Лекція 6

КРАЇНИ ЄВРОПИ

План

1. Загальний огляд країн Європи. ФРН.
2. Великобританія, Франція та Італія – економіко-географічна характеристика.
3. Загальна характеристика Центральної Європи.

 

1. Загальний огляд країн Європи. ФРН.

 

Регіон Європа охоплює західну частину Євразії, площа — 10, 5 млн км².

Особливості ЕГП регіону:

✵ надзвичайно сприятливе приморське положення (крім окремих країн);

✵ розташований на перетині міжнародних шляхів сполучення, має розгалужену транспортну систему;

✵ високий рівень інтеграційних процесів, які сприяють розвитку економіки як окремих країн, так і регіону в цілому (у першу чергу це стосується ЄС);

✵ наявність осередків політичної нестабільності та військових конфліктів (Косово, Придністров’я, схід України, Чечня тощо);

✵ сусідні регіони мають нижчий рівень економічного розвитку, але володіють значними природними ресурсами (у першу чергу Західна Азія з великими покладами нафти й природного газу);

✵ понад 20 країн входять до складу НАТО, більшість інших співпрацюють з НАТО.

Склад регіону

1) Західна Європа — Австрія, Бельгія, Німеччина, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Франція, Швейцарія;

2) Північна Європа — Данія, Ірландія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Велика Британія, Фінляндія, Швеція, Естонія;

3) Південна Європа — Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Македонія, Греція, Іспанія, Італія, Мальта, Португалія, Сан-Марино, Ватикан, Словенія, Хорватія, Сербія, Чорногорія;

4) Східна Європа — Білорусь, Болгарія, Угорщина, Польща, Молдова, Росія, Румунія, Словаччина, Україна, Чехія.

Сучасна політична карта регіону

44 держави, 8 залежних територій, що належать 4 державам (Гернсі, Гібралтар, Шпіцберген та ін.). Андорра перебуває під протекторатом Іспанії та Франції. Суттєві зміни у ХХ ст.: об’єднання Німеччини, розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини, зміна суспільного ладу в країнах Центральної та Східної Європи. За формою правління переважають республіки (32). Найдавнішою республікою є Сан-Марино (з 301 р. н. е.). Монархії (12): Андорра, Бельгія, Ватикан, Велика Британія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція. Крім Ватикану, усі — конституційні. За формою територіального устрою більшість країн унітарні. Деякі з них мають у своєму складі автономні утворення (Україна, Іспанія, Данія, Фінляндія). Федерації(6): Австрія, Боснія і Герцеговина, Бельгія, Росія, Німеччина, Швейцарія.

Прояви сепаратизму

Сепаратизм (від лат. separatus — «відокремлення») — прагнення спільнот, груп населення чи організацій до відокремлення, відособлення; рух за надання частині держави права автономії чи за її повне відокремлення й створення нової держави. Для країн Європи характерні сепаратистські процеси: Велика Британія (Шотландія), Іспанія (Каталонія, Країна Басків), Франція (Корсика), Сербія (Косово), Молдова (Придністров’я).

Типи країн за рівнем економічного розвитку:

Високорозвинені країни: 1) члени «Великої Сімки» — Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія; 2) Розвинені країни Європи: Австрія, Бельгія, Данія, Ісландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція та ін. Країни з перехідною економікою: Україна, Білорусь, Молдова, Росія.

Основні інтеграційні об’єднання Європи: Європейський Союз (ЄС), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Європейська економічна зона, Центрально-Європейська угода вільної торгівлі.

ЄС — найбільш потужне економічне та політичне регіональне об’єднання в Європі та світі: ВВП (за ПКС) понад 20 трил. євро., найвищі показники у світі за рівнем якості життя та доходами населення; 28 європейських держав (включаючи Велику Британію, яка розпочала процес виходу з ЄС).

Етапи розвитку ЄС: перший етап (1951-1957 рр.) — Європейське співтовариство вугілля і сталі, другий етап (1957-1967 рр.) — Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), третій етап (1967-1992 рр.) — Європейські співтовариства (включаючи Євроатом), четвертий етап (із 1993 р) — ЄС.

Головні досягнення ЄС: побудова спільного ринку, створення економічного і валютного союзу на основі єдиної грошової одиниці — євро, формування самостійної правової системи, перетворення на потужного учасника міжнародних відносин.

Основні органи ЄС: Європейська Комісія, Європейський Парламент, Європейська Рада (голів держав і урядів), Рада ЄС (міністри певного відомства), Європейський Суд.

Критерії для вступу в ЄС: наявність функціональної ринкової економіки; дотримання принципів свободи, демократії, поваги до прав людини і фундаментальних свобод, верховенства права; повага і захист меншин; здатність прийняти зобов’язання, що відповідають політичним, економічним і грошово-кредитним цілям ЄС; відображення законодавства Євросоюзу в національному законодавстві. Перш ніж країна подасть заявку на вступ до ЄС, вона зазвичай підписує угоду про асоційоване членство. Асоційовані члени ЄС: Туреччина, Туніс, Ізраїль, Марокко, Мексика, Південна Африка, Албанія, Чорногорія, Сербія, Грузія, Молдова, Україна (з 2017 р.)

Країни Шенгенської зони

Шенгенська зона — територія країн-учасниць Шенгенської угоди (була підписана в селище Шенген в Люксембурзі в 1985 р.). Діє подібно до єдиної держави з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні — при в’їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх кордонах держав, що входять у цю зону. Включає 26 європейських держав: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Греція, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Швеція, Італія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, а також Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн та Швейцарія (останні 4 країни Шенгенської зони не є членами ЄС), а також фактично ще три європейські «карликові» держави: Монако, Сан-Марино, Ватикан.

Рада Європи

Рада Європи — найстаріша в Європі міжнародною організація (1949 р.), до складу входять 47 держав. Рада Європи сприяє співробітництву між членами організації в галузях: 1) стандарти права й законність; 2) права людини; 3) демократичний розвиток; 4) культурна взаємодія. Одним із найбільш значних досягнень Ради Європи вважається розробка та прийняття Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод. 1995 р. до Ради Європи вступила Україна.

Роль НАТО у загальноєвропейській системі безпеки

Історія розвитку та функції НАТО.

Організація Північно-Атлантичного договору НАТО (Nord Atlantic Treaty Organization) — військово-політичною організація, була створена 1949 р., налічує 28 держав. Основна мета діяльності — захист свободи та безпеки всіх країн-учасниць як політичними так і військовими засобами. Нині НАТО є не просто оборонним союзом. Організація перетворилася на інструмент збереження та зміцнення миру і безпеки завдяки співробітництву з іншими країнами Євроатлантичного регіону. З 1994 року НАТО започатковано програму «Партнерство заради миру», яка забезпечує основи двосторонньої співпраці організації з іншими країнами. Для держав що мають намір вступити до НАТО, розроблений спеціальний «План дій щодо членства в НАТО» (ПДЧ НАТО). Він пропонує перелік заходів, котрі необхідно здійснити країнам-претендентам. З 1994 р. до ПДЧ приєдналася Україна.

Найпотужніша в економічному плані європейська держава — Німеччина. Вона відіграє значну роль не лише в європейській, а й світовій економіці та політиці. У ХХ ст. саме Німеччина розв’язала дві світові війни і в обох зазнала поразки, причому після другої була поділена на дві частини: східну — НДР і західну — ФРН, господарство яких було вщент зруйноване. Об’єднання Німеччини 1990 р. стало найяскравішою подією, оскільки воно, крім зміни економічної ситуації в об’єднаній країні, вплинуло на поділ сил у всьому світі. На сьогоднішньому уроці вам належить виявити основні чинники, які впливають на економічний розвиток Німеччини.

Офіційна назва — Федеративна республіка Німеччина. Площа — 357 тис. км2. Населення — 81,4 млн осіб (2018 р.). Столиця — Берлін. Економічно високорозвинена держава, країна «Великої Сімки». Парламентська республіка, федеративна держава, що складається з 16 земель.

ЕГП

Головні ознаки ЕГП:

✵ розташування країни на території одного з трьох найважливіших світових економічних центрів — Західної Європи;

✵ центральне розташування в регіоні, завдяки чому через територію Німеччини проходять важливі міжнародні транспортні коридори як меридіонального так і широтного напрямку;

✵ наявність численних сусідів (суходолом межує з дев’ятьма країнами), більшість із яких мають високий рівень розвитку та входять до складу ЄС, а Франція є членом «Великої Сімки»;

✵ наявність незамерзаючих портів на берегах двох морів (Північного й Балтійського), які є одними з найважливіших районів судноплавства у світі;

✵ територію Німеччини перетинають численні судноплавні річки, серед яких особливе значення мають Рейн і Дунай.

Таким чином, Німеччина має дуже вигідне ЕГП, яке значною мірою визначає місце країни в МГПП.

Природно-ресурсний потенціал

На півночі — низовини, в середній частині невисокі гірські масиви та височини, відроги Альп — на півдні. Клімат досить м’який, середньорічна кількість опадів становить 600-700 мм. Це сприяє розвитку сільського господарства та є однією з причин досить розгалуженої річкової мережі. Найбільшими річки Рейн, Одер, Везер, Ельба, Дунай. Ґрунти переважно бурі лісові й дерново-підзолисті, малородючі, завдяки меліорації їхні властивості значно покращені. Лісистість — 32 %. 3 корисних копалин найбільше значення мають запаси високоякісного кам’яного та бурого вугілля, калійної солі.

Багаті рекреаційні ресурси: ліси, джерела лікувальних вод, мальовничі ландшафти, гірськолижні траси, численні пам’ятки історії, архітектури й культури.

Населення. Система розселення і роль федеральних земель в її розвитку

Від’ємні показники природного приросту (-3,2 %). Навіть за рахунок населення не зростає. Старіння населення. Густота населення 228 осіб/км2. У національному складі переважають німці (91,5 %), значна кількість іммігрантів (поляки, італійці, румуни, сирійці, турки, курди). Католики — 29 %, протестанти — 27 %, мусульмани — 4,4 %, православні — 1,9 %. Рівень урбанізації — 75,7 % (2017 р). Найбільші міста — Берлін (3,6 млн); Гамбург (1,8 млн), Мюнхен (1,4 млн); Кельн (1,0 млн). Навколо них сформувалися моноцентричні агломерації. Чинна система розселення несе наслідки існування традиційних спільнот земель у їх історично сформованих межах. Історично на території Німеччини до середини XIX століття існувало багато окремих дрібних держав, протягом століть її географічна карта дуже змінювалась. Землі в їх нинішньому вигляді сформувалися після 1945 року. При цьому частково враховувалися як традиційна спільність земляцтв, так й історично сформовані кордони. У конституційному праві Німеччини підкреслюється, що землі не є адміністративними одиницями ФРН (тобто не є похідними від федерації), а навпаки, ФРН є об’єднанням земель. ЕАН становить 45,4 млн (2017 р.) структура зайнятості: сільське господарство — 1,4 %, промисловість — 24,2 %, сфера послуг — 74,4 %. Німці відомі своєю працьовитістю, акуратністю, практичністю, точністю. Вони працюють старанно, якісно, інтенсивно.

Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни

Німеччина належить до найрозвинутіших постіндустріальних держав світу. Загальний ВВП (за ПКС) — 3,997 трлн $ (2016) — 5-те місце в світі, ВВП на душу населення — 48,4 тис. $ — 29-те місце. Структура ВВП: сільське господарство — 0,8 %, промисловість — 30,3 %, сфера послуг — 69,1 %. Висока частка промислового сектора у ВВП порівняно з іншими постіндустріальними країнами. За обсягом промислового виробництво — 4-те місце в світі після Китаю, США та Японії.

Основним чинником економічного успіху Німеччини фахівці вважають «людський фактор», а також широке використання досягнень науково-технічного прогресу, обґрунтована політику уряду, участь у міжнародному поділі праці. Високий рівень оподаткування (48,8 %), висока роль держави.

Переважні складники третинного сектору

У світовому господарстві Німеччина спеціалізується на фінансових і транспортних послугах, торгівлі, туризмі. Фінансовий центр — Франкфурт-на-Майні (Європейський центральний банк, Франкфуртська фондова біржа, штаб-квартири найбільших німецьких банків (Deutsche Bank, DZ Bank, Commerzbank та ін.)). Торговельні ярмарки, виставкові заходи: з 10 найбільших ярмарків світу 5 проходить у ФРН. У сфері торгівлі зайнято 13 % ЕАН. ФРН займає 7-ме місце в світі за кількістю туристичних відвідувань (понад 35 млн щорічно), 8-ме за доходами від туризму.

Якісна та густа мережа шляхів сполучення. Автобани (11 тис. км), система швидкісних залізниць, внутрішні водні шляхи (річки та канали — 7,6 тис. км), найбільший морський порт — Гамбург, аеропорт — Франкфурт-на-Майні.

Промисловість

Характерні ознаки сучасної обробної промисловості: висока технічна оснащеність і високий рівень розвитку всіх виробництв, провідний характер машинобудування, хімічної промисловості, електроенергетики, чорної металургії; концентрація найважливіших промислових підприємств на заході країни та в Баварії.

У світі Німеччина спеціалізується на машинобудуванні, хімічній промисловості, чорній металургії та окремих виробництвах харчової промисловості (м’ясна, цукрова, пивоварна). ФРН — лідер європейського машинобудування (50 % вартості, 60 % експорту). Найбільші машинобудівні підприємства в міських агломераціях — Рейнсько-Рурській, Мюнхенській, Штутгартській, Кельнській, Гамбурзькій. За виробництвом автомобілів Німеччина посідає перше місце в Європі й четверте місце у світі. Провідні позиції ТНК «Даймлер-Бенц АГ» (Штутгарт, торговельна марка «Мерседес»), «Фольксваген» (Вольфсбург) разом із дочірньою «Ауді» (Інгольштадт), «БМВ» (Мюнхен), «Опель» (Рюссельхайм) та американська — «Форд» (найбільший завод у Кельні). Суднобудування, аерокосмічне, військове машинобудування, виробництво оброблюваних центрів, промислових роботів, верстатів, гірничошахтного, металургійного та енергетичного обладнання, генераторів трансформаторів, електродвигунів, радіотехнічних виробів, побутових приладів, засобів зв’язку.

Хімічна — добрива, полімери, продукція побутової хімії тощо. За виробництвом хімічної продукції — друге місце у світі, за розмірами експорту — 1-ше. Фармацевтика. Основні підприємства зосереджені на Рейні та притоках. Людвігсгафен — хімічна столиця, концерн BASF — найбільша хімічна компанія в світі.

Електроенергетика. ТЕС — 41 %, АЕС — 14 %о, ГЕС — 5 %, з відновлювальних джерел — 40 % (зокрема вітрова — 29 % (2018 р.)).

Чорна металургія — на власному паливі та імпортній залізній руді (Рур, Дуйсбург).

Сільське господарство

Самозабезпеченість продуктами харчування 80-85 0%. Тваринництво — 80 0% вартості продукції (молочне скотарство й свинарство). Рослинництво: пшениця, жито, овес, ячмінь, кормові культури, цукровий буряк, хміль, картопля. Висока продуктивність та механізація.

Міжнародні зв'язки

За обсягами експорту-імпорту — 3-тє місце в світі після США та Китаю. Експорт — автомобілі, обладнання, комп’ютерні та електронні вироби, хімічна та фармацевтична продукція, метали, текстиль, продукти харчування. Імпорт — транспортні засоби, хімікати, нафта, природний газ, сільськогосподарська продукція, продукти харчування. Основні торгівельні партнери — країни ЄС, США, Китай.

Німеччина є надзвичайно важливим партнером України. Торгівля товарами та послугами між країнами становить понад 6,5 млрд дол. (2016 р.). За обсягами інвестицій в Україну Німеччина посідає третє місце. Україна найбільше постачає продукти харчування, імпортує продукцію машинобудування й хімічної промисловості.

 

2. Великобританія, Франція та Італія – економіко-географічна характеристика.

 

Велика Британія

«Візитна картка»

Офіційна назва — Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії. Площа — 244,1 тис. км2. Населення — 65,8 млн осіб (2018 р.). Столиця — Лондон. Економічно високорозвинена держава, країна «Великої Сімки». Конституційна (парламентська) монархія, унітарна держава з автономними утвореннями.

ЕГП

Головні ознаки: острівне розташування, сухопутний кордон лише з Ірландією; широкий вихід до Атлантичного океану (берегова лінія 12,4 тис. км); відособленість та одночасно близькість до континентальної Європи.

Природно-ресурсний потенціал

Горбисті рівнини (південь і південний схід), нагір’я та низькі гори (північ і захід). Клімат помірний морський — зима тепла, літо прохолодне. Багато невеликих, але повноводних річок (Темза, Северн, Трент та ін.). Лісистість 12 %. Дерново-підзолисті й бурі лісові ґрунти малородючі, часто перезволожені. Значні запаси вугілля, нафти, природного газу є родовища залізної та олов’яної руд, кам’яної та калійної солі, будівельних матеріалів.

4. Населення

Природний приріст 2,7 %, сальдо міграції 2,5 % (2017 р.), старіння населення (18 % старші за 65 р.). Густота населення 270 осіб/км2. Англійці (81 %), шотландці (15 %), валлійці, ірландці (4,6 %), араби, китайці, індуси, африканці. Християни (протестанти, католики) — 59,5 %, мусульмани — 4,4 %, індуси — 1,3 %. Урбанізація 83,1 %. Найбільші міста: Лондон (10,3 млн), Манчестер (2,6 млн), Бірмінгем (2,5 млн), Глазго (1,2 млн). Робоча сила — 33, 4 млн, структура зайнятості: сільське господарство — 1,3 %, промисловість — 15,2 %, сфера послуг — 83,5 %.

Співдружність націй — об’єднання незалежних держав, що раніше входили до Британської імперії, які визнають британського монарха як символ вільного єднання.

Господарство

Велика Британія належить до найрозвиненіших постіндустріальних країн світу. Загальний ВВП (за ПКС) — 2,8 трлн $ (2016) — 9-те місце в світі, ВВП на душу населення — 42,4 тис $ — 36 місце. За обсягом промислового виробництва 2-ге місце після Німеччини. Структура ВВП: сільське господарство — 0,6 %, промисловість — 19,3 %, сфера послуг — 80,1 %. Найбільш потужний економічний район — Південна Англія. Третинний сектор: лідирують фінансові та ділові послуги, освіта та наука, туризм. У Лондоні розташовані штаб-квартири найбільших банків і фінансових компаній ЄС найважливіші товарні й фондові майданчики світу — Лондонська фондова біржа, Лондонська біржа металів, Міжнародна нафтова біржа. За розвитком наукової сфери — 9-та позиція: біотехнології, фармацевтика, телекомунікації, прикладна математика. Британські ВНЗ вважають найкращими в світі (37 ВНЗ в списку 500 найкращих, зокрема університети Оксфорду, Кембриджу. Туризм. 8-ме місце в світі за відвідуваннями, 5-те за доходами. Лондон — найбільш відвідуване місто світу (понад 20 млн осіб щорічно).

Промисловість. Провідна роль належить машинобудуванню та хімічній промисловості. Автомобільна (4-те місце в Європі) — німецькі «БМВ» і «Фольксваген», американські «Крайслер» і «Форд», японські «Ніссан», «Хонда», «Тойота»; «Роллс-Ройс» (німецька «БМВ»), «Бентлі» (німецька «Фольксваген»), «Ягуар» (індійська ТАТА Моторс), аерокосмічна, електротехнічна, електронна, телекомунікаційна — на південному сході країни. Хімічна (10 % вартості обробної промисловості) — виробництво нафтопродуктів, пластмас, фарб, кислот, соди, хімічних волокон. Головний напрям фармацевтична (37 % вартості). Електроенергетика — ТЕС — 55,6 %, АЕС — 9,4 %, ГЕС — 1,9 %, від альтернативних джерел — 33,4 % (переважно вітроенергетика).

Сільське господарство частково забезпечує потреби. Тваринництво (70 %): скотарство молочного напряму, свинарство, птахівництво й традиційне вівчарство. Рослинництво: кормові культури (2/3 посівних площ), картопля, зернові (ячмінь, пшениця, овес), цукровий буряк, садівництво, овочівництво.

Міжнародні зв'язки

Експорт: машини й устаткування, нафта і нафтопродукти, автомобілі, озброєння, хімічні продукти, медичні препарати, продовольство. Імпорт: мінеральна сировина, ліс, машини і устаткування, продукти харчування. Величезні інвестиції за кордоном (3-тє місце в світі). Основні партнери — країни ЄС, США, Китай. Експорт з України — продукція чорної металургії та агропромислового комплексу, імпорт — хімічної продукції, енергоресурси транспортні засоби. Велика Британія надає Україні гуманітарну та технічну допомогу, надає інструкторів для навчання підрозділів Збройних сил України.

Франція

«Візитна картка»

Офіційна назва — Французька Республіка. Площа — 543,9 тис. км2. Населення — 65,1 млн осіб (2018 р.). Столиця — Париж. Економічно високорозвинена держава, країна «Великої Сімки». Президентська республіка, унітарна держава (96 департаментів).

ЕГП

Головні ознаки: компактність території, досить великі розміри; розташування на території Західної Європи («центральна вісь розвитку»), широкий вихід до Атлантичного океану та Середземного моря; численні сусіди (8), більшість входить до складу ЄС; наявність важливих шляхів сполучення; 5 заморських територій.

Природно-ресурсний потенціал

Перевага рівнинних просторів із родючими окультуреними бурими лісовими й підзолистими ґрунтами в сполученні з помірним теплим і вологим морським кліматом є сприятливим чинником для розвитку сільського господарства. М’який клімат, мальовнича природа, тисячі кілометрів морських пляжів, великі можливості для розвитку туризму, альпінізму й зимових видів спорту в горах, багатство історичних та архітектурних пам’яток. Лісистість 29,2 %. Великі запаси залізних, уранових руд, бокситів. Видобуток вугілля припинено.

Населення

Природний приріст 2,9 %, сальдо міграції 1,1 % (2017 р.), старіння населення (20 % старші за 65 р.). Густота населення 119,7 осіб/км2. Французи (82 %), корсиканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці; іммігранти (понад 4,5 млн) — португальці, алжирці, марокканці та ін. Католики — 66 %, мусульмани — 9 %. Урбанізація 80 %. Найбільші міста: Париж (10,8 млн); Ліон (1,6 млн), Марсель (1,6 млн), Лілль (1,027 млн), Ніцца — Канни (1 млн). Робоча сила — 30, 4 млн, структура зайнятості: сільське господарство — 2,4 %, промисловість — 18,3 %, сфера послуг — 79,3 %.

Господарство

Франція — один з лідерів світової та європейської економіки, постіндустріальна країна. Загальний ВВП (за ПКС) — 2,7 трлн. $ (2016) — 10-те місце в світі, ВВП на душу населення — 42,3 тис. $ — 37 місце. Структура ВВП: сільське господарство — 1,6 %, промисловість — 19,6 %, сфера послуг — 78,8 %. Особливістю просторової організації господарства є домінування Паризького району (Іль-де-Франс), де виробляється 1/3 сільськогосподарської та понад 40 % промислової продукції.

Третинний сектор: фінансово кредитні послуги (BNP Paribas, Societe Generale, Credit Agricole та ін.). головний фінансовий центр — Париж; туризм — 1-ше місце за кількістю туристичних відвідувань у світі (понад 85 млн), 4-те за доходами від туризму; ІТ та телекомунікаційні послуги (технологічний парк Софія-Антиполіс); розвинена транспортна мережа.

Промисловість. Провідні позиції займає транспортне машинобудування (автомобілебудування — «Рено», «Пежо-Сітроєн», виробництво швидкісних потягів, авіабудування — Airbus), виробництво озброєння, електротехнічної та комунікаційної техніки, парфумерії, косметики, дорогого одягу, взуття. Електроенергетика: АЕС — 48,8 %, ТЕС — 16, 1 %, ГЕС — 14 %, від альтернативних джерел — 16,9 %. 14-те місце в світі за виробництвом сталі. Кольорова металургія — алюмінієва промисловість (2-ге місце в Європі). Харчова — виноробна, молочна, м’ясна, цукрова, кондитерська.

Сільське господарство. Франція — найбільший в Європі виробник сільськогосподарської продукції (25 % вартості с/г продукції ЄС), за експортом аграрної продукції 2-ге місце в світі після США.

Міжнародні зв'язки

Експорт: машини, транспортне обладнання, авіація, пластмаси, парфуми, сталь, прокат, алюміній, зерно, цукор, вина, сири, м’ясо. Імпорт: мінеральна сировина, машини й обладнання, хімікати, деяка сільськогосподарська продукція (бавовник, кава, чай). Основні партнери — країни ЄС, США. Вивезення капіталу, прямі інвестиції за кордоном перевищують 30 млрд дол. Товарообіг між Україною та Францією становить більше 1,6 млрд дол. Українського експорт: жири та олії тваринного або рослинного походження, насіння та плоди олійних рослин, одяг, текстиль. У Франції Україна купує мінеральні палива, хімічну продукцію, автомобілі, фармацевтичні товари, обладнання для АЕС.

Італія

«Візитна картка»

Офіційна назва — Італійська республіка. Площа — 301,2 тис. км2. Населення — 62,1 млн осіб (2018 р.) Столиця — Рим. Економічно високорозвинена держава, країна «Великої Сімки». Парламентська республіка, унітарна держава (складається з 20 областей).

ЕГП

Головні ознаки: територія складається з трьох частин: материкової, півострівної (Апеннінський півострів) і острівної (острова Сіцілія, Сардінія й низка дрібних островів); некомпактна; північ є складовою частиною європейської «головної осі розвитку». Близько 80 % її кордонів — морські; межує із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією, в межах країни дві анклавні держави — Ватикан і Сан-Марино.

Природно-ресурсний потенціал

Природні умови різноманітні. 80 % площі становлять молоді сейсмічно активні гори — Альпи та Апенніни, діючі вулкани (Етна, Везувій), сейсмічність; найбільша рівнина — Паданська низовина, на півночі Італії. Там клімат помірний континентальний, а на півострові й островах — субтропічний середземноморський. У горах клімат змінюється з висотою. Італійські річки, як правило, короткі й стрімкі, беруть початок у горах і стікають просто в море. Лісистість — 31,4 % — переважно гірські низькорослі дерева й чагарники. Хвойні ліси поширені в Альпах. Низька забезпеченість орними землями — 0,2 га /особу. Небагаті корисні копалини, за винятком будівельних матеріалів — мармур, граніт, травертин.

Населення

Природний приріст від’ємний — 1,8 %, сальдо міграції 3,7 % (2017 р.), старіння населення (21,5 % старші за 65 р.). Густота населення 206,3 осіб/км2. Італійці 94 %), німці, словенці, албанці, греки, французи. Християни (католики) — 80 %. Урбанізація 69,3 %. Найбільші міста: Рим (3,7 млн), Мілан (3,1 млн), Неаполь (2,2 млн); Турин (1,8 млн). Робоча сила — 25,8 млн, структура зайнятості: сільське господарство — 3,9 %, промисловість — 28,3 %, сфера послуг — 67,8 %. Високий рівень безробіття — 11, 2 % (2017 р.).

Господарство

Італія — високорозвинена постіндустріальна держава. Загальний ВВП (за ПКС) — 2,2 трлн $ (2016) — 12-те місце в світі, ВВП на душу населення — 36,8 тис. $ — 48 місце. За обсягом промислового виробництва 11-те місце в світі, 5-те в Європі. Структура ВВП: сільське господарство — 2,1 %, промисловість — 24,1 %, сфера послуг — 73,8 %. Контрасти між більш розвиненою північчю і дещо відсталим півднем. Особливість — значна частка державного власності в усіх секторах економіки.

Третинний сектор. Найбільше значення мають торгівля, туризм, готельний та ресторанний бізнес, зростає значення /Г-індустрії. 5-те місце серед країн світу за кількістю туристичних відвідувань, 1-ше місце за кількістю об’єктів ЮНЕСКО (55, 2018 р). Транспортна мережа нерівномірна, найбільш розвинена в меридіональному напрямку. Провідну роль відіграє автомобільний, у зовнішніх перевезеннях — морський. Найбільші порти — Трієст, Генуя, Неаполь.

Промисловість. Нерівномірність розвитку та розміщення. Основні виробничі потужності розташовані на Півночі («промисловий трикутник» Мілан — Турин — Генуя). Залежність від імпортної сировини. Міжнародну спеціалізацію країни визначають машинобудування (автомобілебудування («ФІАТ-Крайслер», «Феррарі», «Альфа-Ромео»), верстатобудування, виробництво мотоциклетної та побутової техніки), хімічна (3-тє місце в Європі, нафтохімія, фармацевтика, пластмаси), виробництво кераміки та природних будівельних матеріалів, легка (взуття, одяг), харчова (вина, макаронні вироби).

Сільське господарство. Переважають дрібні господарства з ділянками до 5 га. Провідна роль рослинництва. Тваринництво молочно-м’ясного напрямку.

Міжнародні зв'язки

Експорт: виробниче та транспортне обладнання, автомобілі, хімікати, продукти харчування, одяг, взуття. Імпорт: мінеральна сировина, енергоносії, машини та обладнання, текстиль, одяг, продукти харчування. Головні партнери — країни ЄС, США.

Італія для України є одним з провідних партнерів. Експорт в Італію: чорні метали, зернові, олія. Імпорт: обладнання, хімікати, текстиль, одяг, взуття.

 

 

3. Загальна характеристика Центральної Європи.

 

Польща

«Візитна картка»

Офіційна назва — Республіка Польща. Площа — 312,7 тис. км2. Населення — 38,6 млн осіб (2018 р.) Столиця — Варшава. Індустріально-аграрна країна. Парламентсько-президентська республіка, унітарна держава (16 воєводств).

ЕГП

Головні ознаки: розташована в центрі Європи на перетині важливих шляхів сполучення; межує з Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Литвою, Білоруссю, Україною, Росією (Калінінградська область); особливе значення — кордон із Німеччиною; на півночі омивають води Балтійського моря, багато зручних бухт та заток.

Природно-ресурсний потенціал

90 % території — рівнини (переважають низовини), на півдні — височини й невисокі гірські масиви — Судети й Карпати. Клімат Польщі помірний. Літо тепле, зима прохолодна. Водні ресурси багаті, найбільші річки — Вісла, Одра з притоками. Лісистість 31 %. Переважають сірі лісові ґрунти, на півдні — чорноземи. Значні мінеральні ресурси: кам’яне і буре вугілля, мідь, сірка, цинк, свинець, срібло, магній, кухонна сіль, будівельні матеріали. Рекреаційні ресурси багаті: пляжі, лісові масиви, озера, культурна спадщина. 15 об’єктів Спадщини ЮНЕСКО.

Населення.

Природний приріст від’ємний -0,9 %, сальдо міграції від’ємне -0,4 % (2017 р.), старіння населення (17 % старші за 65 р.). Густота населення 123,3 особи/км2. Поляки (97 %), німці, українці. Трудова міграція з України (понад 1,5 млн). Католики — 87,2 %, православні — 1,3 %, протестанти — 0,4 %. Урбанізація 60,5 %. Найбільші міста: Варшава (1,7 млн), Краків (0,8 млн), Лодзь (0,7 млн), Вроцлав (0,6 млн). Найбільша міська агломерація — Верхньосилезька (на півдні). Робоча сила — 17,6 млн, структура зайнятості: сільське господарство — 11,5 %, промисловість — 30,4 0%, сфера послуг — 57,6 °%.

Господарство

Польща — країна перехідної економіки, яка завершує ринкові перетворення. У 90-х роках — політика «шокової терапії», приватизація, значні іноземні інвестиції, зміна структури ВВП (зростання третинного сектора); в останні десятиріччя зростання ВВП в середньому 5-6 %. Загальний ВВП (за ПКС) — 1,1 трлн $ (2016) — 24-те місце в світі, ВВП на душу населення — 27,7 тис. $ — 64 місце.

Структура ВВП: сільське господарство — 2,4 %, промисловість — 40,2 %, сфера послуг — 64,2 %.

Третинний сектор. Банківсько-фінансові послуги, велика частка (понад 60 %) іноземного капіталу, значні вклади населення. Динамічний розвиток ІТ послуг (понад 0, 5 млн фахівців). Центр міжнародного туризму (понад 20 млн туристів щорічно). Успішно розвиваються торгівля, готельний бізнес, громадське харчування (ресторани, кафе, бістро тощо). Реконструювання та розвиток транспортної системи під вимоги ЄС, програма будівництва швидкісних автострад. Головний морський порт — Гданськ — Гдиня, аеропорт — Варшава.

Промисловість. Головний центр оброблювальної промисловості — Варшава, найбільш багатий мінеральними ресурсами й індустріально розвинений — Південний район. (Сілезьке воєводство, де розташований Верхнесілезький басейн). Найбільше значення мають паливно-енергетичний комплекс, машинобудування, металургія, хімічна, легка, харчова промисловість.

Сільське господарство. Оброблювані землі — близько 52 % площі. Багато дрібних фермерських господарств. Рослинництво (57 %): зернові культури (пшениця, жито, ячмінь, овес), кормові культури, картопля, цукровий буряк, овочі, фрукти. Тваринництво — скотарство, свинарство, птахівництво. Відповідно до програми ЄС здійснюється державна політика підтримки сільського господарства (понад 5 млн євро дотацій).

Міжнародні зв'язки

Завдання. Складіть схему зовнішніх економічних зв’язків Польщі.

Експорт: промислове та транспортне обладнання, верстати, побутова техніка, хімічна та фармацевтична продукція, текстиль, одяг, взуття, продукти харчування. Імпорт: автомобілі, транспортні вузли, нафта, нафтопродукти, електронні пристрої та комплектуючі. Основні партнери — країни ЄС (найбільший — Німеччина). Польща — один з головних торговельних партнерів України (4 місце за обсягами). З України в Польщу: прокат, залізні руди, лісоматеріали, транспортні та інформаційно-телекомунікаційні послуги. Імпорт в Україну: паливо, нафтопродукти, пластмаси, транспортні, ділові, фінансові послуги. Польські інвестиції, активне культурне співробітництво.

Білорусь

«Візитна картка»

Офіційна назва — Республіка Білорусь. Площа — 207,6 тис. км2. Населення — 9,5 млн осіб (2018 р.). Столиця — Мінськ. Індустріально-аграрна країна. Президентська республіка, унітарна держава (6 областей та муніципалітет).

ЕГП

Головні ознаки: східноєвропейська країна на перехресті важливих транспортних шляхів, межує з Україною, країнами — членами ЄС (Польщею, Латвією, Литвою), Росією; не має виходу до моря.

Природно-ресурсний потенціал

Рельєф рівнинний, клімат помірно-континентальний з м’якою зимою та прохолодним літом. Багаті водні ресурси: Дніпро, Прип’ять, Західна Двіна, Німан, Західний Буг. Лісистість 42,7 %. Негативні наслідки аварії на ЧАЕС. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, малородючі. Мінеральні ресурси бідні, є калійні солі, торф, будівельна сировина. Рекреаційні: ліси, мальовничі озера та річки, архітектурна спадщина (палаці, замки), музичні фестивалі.

Населення

Природний приріст від’ємний -2,9 %, сальдо міграції 0,7 % (2017 р.), старіння населення (15 % старші за 65 р.). Густота населення 45,7 особи/км2. Більш висока густота в центральній частині країни. Білоруси (83,7 %), росіяни (8,3 %), поляки (3 %), українці (1,7 %). Православні — 48,3 %, католики — 7,1 %. Урбанізація 77,4 %.

Найбільші міста: Мінськ (1,9 млн), Гомель (0,5 млн), Могилів (0,4 млн). Робоча сила — 4,4 млн, структура зайнятості: сільське господарство — 9,7 %, промисловість — 23,4 %, сфера послуг — 66,8 %.

Господарство

Білорусь — країна перехідної економіки. Відбувається зниження частки промисловості та сільського господарства в структурі ВВП і збільшення частки третинного сектора. Порівняно з іншими країнами перехідної економіки значна частка державної власності. Загальний ВВП (за ПКС) — 171,7 млрд $ (2016) — 70-те місце в світі, ВВП на душу населення — 18,1 тис. $ — 91 місце. Структура ВВП: сільське господарство — 8,1 %, промисловість — 39,6 %, сфера послуг — 52,3 %.

Промисловість. Переважання обробної промисловості, залежність від зовнішніх поставок мінеральної сировини та напівфабрикатів (в першу чергу з Росії). Провідні виробництва — машинобудування (найбільше значення — виробництво автомобілів, автобусів та тролейбусів («МАЗ», Мінськ), кар’єрних самоскидів («БелАЗ», Жодіне), хімічна (виробництво мінеральних добрив і лісохімія), нафтопереробна, легка, харчова, лісова та деревопереробна.

Сільське господарство. Домінує тваринництво (71 %): молочно-м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво. Рослинництво: зернові (ячмінь, озиме жито, пшениця, овес, гречка), кормові культури (1/3 посівних площ), картопля, льон-довгунець, овочі.

Третинний сектор. На відміну від більшості європейських країн, найбільше значення мають соціально-побутові послуги (житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, зв’язок, побутове обслуговування, роздрібна торгівля, громадське харчування). Значна частина послуг залежить від державного фінансування. Головні види транспорту — залізничний та автомобільний. Через країну проходять два транс’європейські коридори та магістральні трубопроводи, що з’єднують Росію з країнами Центральної та Західної Європи.

Виступи учнів з повідомленнями про роль Мінська як економічного, політичного

й культурного центру країни

Міжнародні зв'язки

Експорт: машини й обладнання, мінеральні добрива, хімікати, лісоматеріали, текстиль, продукти харчування. Імпорт: енергоносії, мінеральна сировина, машини та обладнання, хімікати, продукти харчування. Основні партнери — Росія (понад 50 %), Україна (6 % обігу), Китай. Україна вивозить до Білорусі прокат чорних металів, сою, олію, цемент, промислове обладнання, продукцію хімічної промисловості. Білорусь постачає нафтопродукти, трактори, скраплений газ, вантажні автомобілі, мінеральні добрива, ліс.

Росія

«Візитна картка»

Офіційна назва — Російська Федерація. Площа — 17 млн км2. Населення — 142,3 млн осіб (2018 р.) Столиця — Москва. Індустріально-аграрна країна. Президентсько-парламентська республіка, федеративна держава (21 автономна республіка, 49 областей, 6 країв, 10 автономних округів, 1 автономна область, 2 столичних міста).

ЕГП

Головні ознаки: найбільша площа, включає європейську (1/3 в Східній Європі) та азіатську (2/3 в Північній Азії) частини, неоднозначне ЕГП різних частин; 14 сусідів (з них лише дві — високорозвинені); омивається морями Північного Льодовитого, Атлантичного та Тихого океанів, берегова лінія 37,6 тис. км (ІІ місце після Канади), більша частина морів біля берегів взимку замерзає; віддаленість від світових економічних центрів; недостатність транзитних шляхів, що сполучають різні частини країни.

Природно-ресурсний потенціал

Природні умови на значній території складні. 3/4 території — рівнини, заболоченість, багаторічна мерзлота (майже 50 % площі). Клімат переважно помірно-континентальний (в Азіатській частині — різко континентальний). Висока забезпеченість практично всіма видами природних ресурсів. Особливість — їхній нерівномірний розподіл та віддаленість. Найбільші річки — Об, Єнісей, Лена, Амур, Волга; 2 млн прісних озер (Байкал, 20 % прісної води планети). Лісистість — 49 %. Запаси паливно-енергетичних ресурсів (вугілля, нафта і газ, торф, горючі сланці, уран), багата рудна база, різноманітна сировина для будівельної і хімічної промисловості. Різноманітні рекреаційні ресурси.

Населення

Природний приріст від’ємний -2,5 %, сальдо міграції 1,7 % (2017 р.), вікова структура: 17,1-68,6-14,3 %. Найбільший у світі розрив у середній тривалості життя між чоловіками та жінками (майже 12 років). Середня густота 8,4 особи/км2. Нерівномірний розподіл, 80 % проживає в європейській частині. 120 націй і народностей: росіяни (77,7 %), татари (3,7 %), українці (1,4 %), башкири, удмурти, чуваші, мордва, комі, карели та ін. Православні — 15-20 %, мусульмани — 10-15 %. Урбанізація 74,2 %. Найбільші міста: Москва (12,2 млн), Санкт-Петербург (5,0 млн), Новосибірськ (1,5 млн), Єкатеринбург (1,4 млн); Нижній Новгород (1,2 млн), Самара — (1,2 млн). Робоча сила — 76,5 млн, структура зайнятості: сільське господарство — 9,4 %, промисловість — 27,6 %, сфера послуг — 63,0 %.

Господарство

Країна перехідної економіки. Загальний ВВП (за ПКС) — 4 трлн $ (2017) — 6-те місце в світі, ВВП на душу населення — 27.9 тис. $ — 70 місце. Структура ВВП: сільське господарство — 4,7 %, промисловість — 32,4 %, сфера послуг — 62,3 %. Економіка Москви — 16,2 % обсягу ВВП. Значна частина економіки (80 °% експорту та 30 % доходів бюджету) пов’язана з видобутком та експортом сировинних ресурсів, залежність економіки від світових цін на сировину. Погіршення економічних показників через санкції за агресію проти України.

Промисловість. Провідне значення видобувна промисловість (передові позиції за видобутком нафти, природного газу, вугілля, окремих видів руд, деревини), електроенергетика (ТЕС — 70,2 %, ГЕС — 19 0%, АЕС — 9,7 %), металургія, машинобудування (важке машинобудування, автомобілебудування, суднобудування, авіакосмічне, залізничне, верстатобудування, виробництво військової техніки та зброї), хімічна (мінеральні добрива), лісова.

Сільське господарство. Частково забезпечує власні потреби в продуктах харчування. Рослинництво (56 %): зернові (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, овес), цукровий буряк, соняшник, соя, льон, овочі, картопля. Тваринництво: скотарство, свинарство, вівчарство, оленярство, птахівництво.

Третинний сектор. Поступово зростає. У банківському секторі переважає місцевий капітал, у тому числі державний. Держава не тільки регулює, а й контролює фінансовий сектор країни. Введення санкцій негативно вплинуло на міжнародний туризм. Транспортна мережа нерівномірна, найвища густота шляхів сполучення в європейський частині. Основним видом транспорту є залізничний. Друге місце за вантажообігом — трубопровідний транспорт (нафтопроводи — 80,8 тис. км, газопроводи — 163,9 тис. км). Найбільші морські порти: Санкт-Петербург, Новоросійськ, Калінінград, Владивосток, Мурманськ, Архангельськ; аеропорти Шереметьєво, Домодєдово, Внуково (Москва), Пулково (Санкт-Петербург).

Міжнародні зв'язки

Експорт: нафта та нафтопродукти, природний газ, руди та метали, деревина та вироби з деревини, хімікати, транспортні засоби, обладнання, зброя. Імпорт: машини та обладнання, транспортні засоби, електроніка, хімікати, продукти харчування. Основні партнери — країни ЄС, Китай. Скорочення обсягів торгівлі між Україною та Росією.