Лекція для батьків "Діти в світі ґаджетів"

Ми живемо в еру інформаційних технологій, і нормою стало бачити малюка з мобільним телефоном, а школярі взагалі без комп’ютера, мобільника, планшета не можуть уявити своє життя. Але чи нормальне таке явище з точки зору здоров`я, комунікації та здорового глузду в принципі? Чи доцільно купувати маленькій дитині телефони, електронні книги, планшети, ноутбуки? Під час нашого спілкування сьогодні наведемо переваги та недоліки використання ґаджетів дітьми.

Активно, тобто без допомоги батьків, діти вміють користуватися телефоном років із п'яти – шести, а зараз уже й раніше. Необхідністю телефон часто стає тоді, коли дитина йде до школи. Тим більше, якщо дорогу додому і на гуртки долає самостійно. І батькам важливо знати, що їхня дитина в безпеці.

Мобільний телефон - річ, без сумніву, корисна. Але ставлення до нього дорослих і дітей часто кар­динально відрізняється. Якщо ми сприймаємо мобільний як засіб зв'язку, то наші діти засто­совують зовсім не ті способи використання, про які ду­маємо ми. Для дітей мобільник - це іграшка, у якій є набір ігор.

Часом, подорослішавши, малюк сам наполегливо вимагає всіма можливими способами дорогу іграшку, щоб бути, як йому здається, не гіршим за інших однокласників.

Буває й таке, що, отримавши в подарунок теле­фон, діти влаштовують істерику, мовляв, «Всі в класі мають нормальні мобільники, а у мене старий!»

Як би там не було, перед тим як купити дитині мобільний телефон, необхідно зважити всі плюси та мінуси. Ясна річ, що бажання бути завжди на зв'язку зі своєю дитиною частенько пересилює побоювання за можливу "так і не доведену" шкоду для її здоров'я від використання мобільного телефону. Однак у такому випадку треба все-таки пояснити малюкові, що телефон є передусім засобом зв'язку, а не іграшкою і предметом хизування перед однолітками, і що використання його має бути все-таки обмеженим.

Смартфони, телефони, планшети – все це, звичайно, добре, адже вони так допомагають нам у повсякденному житті! Вони замість нас рахують, читають, спілкуються із друзями. Вони допомагають бути завжди в курсі останніх новин і подій, надають можливість швидко знайти необхідну інформацію в

Інтернет. Так, все це дійсно так. Але.. Все було б добре, якби не це АЛЕ.

Завдяки сучасній техніці та науковим працям багатьох вчених, ми маємо чітке уявлення про форму та розвиток головного мозку. Змінився час, змінилися технології, телепередачі і техніка, але наш мозок, як і раніше, складає 2% нашої ваги, споживаючи 20% енергії, і складається із білої та сірої речовини. Для росту йому, як і раніше, потрібен час. Під час росту і розвитку дитини мозок також росте і розвивається, звичайно ж, за умови наявності навантаження зовні. І саме це навантаження стимулює розвиток наших півкуль, щоб у майбутньому ми змогли знаходити «правильні» шляхи та рішення.

Наше дитинство суттєво відрізнялося від того, що мають сьогодні наші діти. Ми бігали, гралися, нас не могли догукатися додому. Зараз же будь-яка дитина швидше надасть перевагу комп’ютеру, телефону, ніж звичайній прогулянці надворі. При наявності телефонів, смартфонів і планшетів, доступ до яких дозволений із молодшого віку, діти втрачають інтерес до навколишнього середовища. Все, про що раніше нам треба було дізнатися, розгледіти, помацати для формування пам’яті і досвіду, вже можна подивитися в Інтернеті, швидко гортаючи сторінки. Мозку дитини вже не потрібно працювати та запам’ятовувати інформацію, адже її завжди можна подивитися ще раз.

Навіщо вчити таблицю множення, якщо є калькулятор?

Навіщо дитині вчитися рахувати в умі? Складати складні цифри? Адже Машина все одно порахує швидше й точніше. Так, вона порахує. Але, насправді, багато завдань у школі, у тому числі, і усне рахування, запам’ятовування призначені саме для того, щоб сформувати мозок дитини, навчити його швидко приймати рішення, думати й правильно реагувати на навколишній світ. Без цього навантаження мозок не розвивається, адже ми всі знайомі із законами еволюції: непотрібне просто відмирає. Усне рахування, запам’ятовування  – це своєрідна зарядка для мозку, яка дозволяє йому рухатися і розвиватися у правильному напрямку.

Купуючи мобільний телефон, мало хто з батьків замислюється, якої шкоди здоров’ю дитини він може завдати.

Лікар-психіатр Олексій Мішин розповідає про шкідливий вплив гаджетів на дітей:

«Із сумом доводиться констатувати, що більшості сучасних дітей планшети і телефони потрапляють у руки з 5 до 10 років. Відразу скажу, що це той самий вік, коли подібні іграшки можуть заподіяти максимальну шкоду здоров’ю дитини. У цей період у дітей інтенсивно розвиваються кістково-м’язова система і хребетний стовп. Багато разів доводилося спостерігати, як дитина стоїть або сидить, згорбившись, за своїм планшетом.

У такому положенні вона може перебувати часом годинами. А якщо у дитини неправильно формується постава, що веде до сколіозу та інших захворювань, то, значить, неправильно будуть розвиватися і кістково-м’язова система, серце, легені та інші внутрішні органи. Хребет впливає буквально на все! Отже, перше, що ми можемо отримати, – серйозні проблеми зі здоров’ям.

Крім того, дитячими психологами та фізіологами наголошується, що в період з 6 до 10 років дитина багато в чому пізнає світ через дотик, тобто через руки. Саме в цей час дитинча повинна захоплюватися малюванням, ліпленням і конструкторами, різними розвивальними рухливими іграми. А коли вона працює з телефоном, планшетом, то нічого не відчуває, крім цієї гладкої тактильної поверхні. Усі відчуття губляться. У підсумку по-іншому розвивається його головний мозок.

Також лікарі та соціологи встановили негативну роль планшетів і телефонів у соціальній адаптації дитини, а в майбутньому – і в стосунках з протилежною статтю і в створенні сім’ї. Адже якщо під час перерви діти сидять, втупившись у свої пристрої, і їм не потрібно спілкування з однолітками, то воно не знадобиться їм і в майбутньому. А раз так, то ні про яку дружбу, ні про яке створення родини не буде йти і мови.

Ну й останнє, що хотів би відзначити дитячий психіатр. Коли дитина дивиться, як по екрану його планшета бігають, стрибають і стріляють мультяшні фігурки, то це видовище негативно діє через зорові аналізатори на нервові закінчення і головний мозок. Це блимання на екрані призводить до дратівливості, тривожності, поганого сну. У результаті у нас росте невротик. На жаль, сьогодні статистика з нервових захворювань у дітей невтішна: більше ніж половині школярів можна було б поставити діагноз “нервовий розлад”, якби їхнім батькам прийшло в голову відвідати лікаря. Але, на жаль, в поліклініку звертаються лише в найбільш запущених випадках. А тут ми самі створюємо ґрунт для того, щоб наші діти ставали психічно хворими людьми.

Важливо зрозуміти: чим пізніше до рук Вашої дитини потрапить телефон,планшет, тим краще. Адже чим старше, тим міцніше і стійкіше нервова система і психіка людини. Вплив на її нервову систему і головний мозок у 18 років буде не таким згубним, як це відбувається в учнів молодших школярівв, а тим більше у дошкільнят. Дайте дитині нормальне дитинство, те дитинство, коли дівчатка грали в ляльки, а хлопчики – в індіанців».

Негативний вплив від випромінювання мобільного телефону може бути заподіяний дитині ще в утробі матері. Вченими було встановлено, що у матерів, які під час вагітності користувалися мобільними телефонами, на 54% частіше народжувалися діти з різними проблемами поведінки. І чим частіше мати піддавалася дії телефонного випромінювання, тим вища ймовірність виникнення цих проблем. А вчені-генетики взагалі стверджують, що випромінювання мобільного телефону може порушувати структуру хромосом, що може призвести до розвитку аномалій плоду на ранніх стадіях його розвитку.

Особливо небезпечні мобільні телефони для дітей віком до 14 років, адже зростаючий дитячий організм має підвищену чутливість до електромагнітного поля, в результаті чого, ще не сформована імунна система дитини може дуже сильно постраждати. Якщо користуватися телефоном більше 45 хвилин на день, а це відбувається досить часто, починаються немотивовані головні болі, виникають проблеми з пам’яттю, знижується увага. Часто навушники, якими користуються діти, не знижують, а приблизно втричі підсилюють, як своєрідні антени, шкідливу дію телефону. Великим є ризик не тільки зниження слуху, але й виникнення пухлин.

У разі посилення впливу мобільного телефону на дитину, у неї може виникнути захворювання, основним проявом якого є "синдром дратівливої слабкості". У дітей молодшого шкільного віку цей синдром може виражатися у постійних примхах, а у дітей старшого віку спостерігається емоційна нестриманість і різка зміна настрою. При подальшому перебігу хвороби у дитини починається безсоння, сон стає тривожним. Діти шкільного віку починають відчувати труднощі у навчанні, чому сприяє зниження концентрації уваги у дитини. До всього цього можуть додатися ще й психологічні проблеми від використання телефону, адже в дітей, які часто говорять по мобільнику, спостерігається деяка відчуженість від зовнішнього світу, у них частіше виникають труднощі під час спілкування в колективі однолітків. Є спеціальні медичні рекомендації, згідно з якими для дітей до 14 років розмови по мобільному телефону мають бути не довше чотирьох хвилин.

Із сумом слід констатувати, що попри шкоду планшет або телефон для багатьох сучасних батьків є своєрідна «валюта» для купівлі власного часу. Адже, щоб чимось зайняти дитину, достатньо просто дати їй пристрій у руки. Вигода полягає у тому, що планшетом, , можна “придбати” необмежену кількість часу. Наприклад, малюк пристає до мами, він хоче поспілкуватися або пограти, але мамі ніколи – вона з обіду ще не не була в інтернеті. І щоб нейтралізувати дитину, вона дає їй…  телефон: на, пограй. Таким чином вона, як їй здається, убиває двох зайців: отримує півгодини вільного часу і дитина нібито розвивається, долучається до техніки і вчиться реагувати на її сигнали. Це не може не сподобатися їм обом. Перше насіння залежності впало на благодатний ґрунт.

У цьому ранньому віці у дітей за безпосередньої участі батьків формується поки що звичка розважати себе за допомогою комп’ютерних ігор і графічних програм. У дитини формується стійкий зв’язок – захотіла розважитися – взяла телефон/айфон/планшет/ноутбук. Жодні інші класичні дитячі розваги її уже не цікавлять. А хто б сперечався? Це дуже цікаво, це просто диво якесь: ведеш пальцем по екрану, а на екрані спалахують дивовижні малюнки, які змінюють колір, змінюються самі, приходять у рух і навіть «співають». І незабаром дитина і сама не захоче складати пірамідки і кубики і катати машинку. Ні читання книги, ні настільна гра, ні рухливі ігри не в змозі конкурувати з тими воістину безмежними можливостями, які дає комп’ютерний світ. Щовечора в будинку звучатимуть два слова: дай пограти!

Більше того, дитина вчиться не лише так розважатися, вона звикає перенаправляти, зміщувати свої емоції і почуття з живих людей на гру та інтернет-спілкування. І це теж відбувається за «допомогою» батьків. Дитині захотілося поспілкуватися з мамою, притиснутися до неї, обняти, а вона, зайнята чимось, суне їй свій телефон. Відбувається підміна об’єктів любові: захотілося ласки – вийди в інтернет. Захотілося спілкування з близькими по духу людьми – інтернет наше все. Діти не вчаться ділитися своїми переживаннями з близькими, відвикають бачити очі співрозмовника, розуміти його без слів. Відбувається емоційне збіднення покоління, багато сучасних дітей не вміють висловлювати своїх почуттів та емоцій. Пік переживань – це «Вау!», вимовлене абсолютно байдужим тоном. Усі наші «Ух, ти!», «Здорово!», зрештою «Потрясно!» пішли у небуття. Зате в повсякденну мову стрімко проникає комп’ютерно-мережевий жаргон, лексикон молоді скорочується до лексикону Елочки-людожерки, відбувається взаємна інтеграція віртуального і реального життя, коли люди перестають розуміти, де вони знаходяться. Як у тому жарті – зайшов у ліфт і шукаю кнопку «Enter».

Якщо ж ви не плануєте «не пускати» ґаджети в життя дитини, ось кілька порад, які допоможуть зменшити їх шкідливий вплив

1.    Дітям до року краще взагалі не давати планшетів, телефонів і не включати мультфільмів. До 3-х років час користування має бути не більше 10-ти хвилин.

2.    Не залишайте дитину на одинці з пристроєм – контролюйте те, що дивиться чи грає дитина.

3.    Відстань від екрану до очей має бути не менше 50 см, добре, якщо дитина використовує спеціальні окуляри. Якщо це планшет чи телефон - краще нехай вони стоять на столі, аніж будуть в дитячих руках.

5.    Не дозволяйте користуватися ґаджетом під час їжі.

6.    Дітям до 6-ти років взагалі не рекомендується перегляд 3-D фільмів.

7.    Не робіть з ґаджету особливу винагороду. Наприклад, гра в якусь гру, як приз за виконане домашнє завдання.

Повністю ж заборонити використання мобільних телефонів лікарі теж не радять. Адже на сьогодні більшість дітей не вважають своє життя повноцінним без мобільного зв’язку. Це йтиме всупереч усталеним традиціям молодіжної субкультури і дитина буде виглядати «білою вороною».

Аргументи "за" мобільний для дитини

1. Мобільник купують не для дитини, а для батьків, які хочуть мати можливість контролювати свого нащадка. І це правильно. Батькам набагато спокійніше, коли вони знають, що в будь-який момент можуть зв’язатися з дитиною.

2. Навіть у найпростішого телефону є корисна функція нагадування. Якщо дитина незібрана або просто мала і функції самоконтролю у неї ще не розвинуті, мобільник може нагадувати їй про невідкладні справи.

3. Ще один плюс – зниження небезпеки для дитини. Якщо батьки навчили в критичних або екстрених ситуаціях користуватися необхідними номерами, ризик життя дитини значно знижується.

Аргументи "проти"

1. Мобільні телефони шкідливі для здоров'я. І дуже важливо пояснити дитині, що не можна носити телефон близько біля життєво важливих органів.

2. З одного боку мобільний телефон знижує ризик життя, з іншого – підвищує. Телефон можуть вкрасти, тим паче, що діти люблять хвалитися. У даному випадку мобільник – засіб провокації. І чим така провокація може закінчитися, нікому невідомо.

3. Мобільний телефон із виходом в Інтернет і різними іграми відволікає від навчання і водночас псує зір дитини.

Всі ми розуміємо, що ґаджети – невід’ємна річ XXI століття. І при правильному користуванні можуть приносити максимум користі з мінімальною шкодою. 

Навіть, якщо електронні пристрої невід’ємні атрибути життя, пам’ятайте, що вони повинні лише доповнювати його, а не замінити.

Шановні батьки! ! Пам’ятайте! Діти – це наше майбутнє. Навряд чи хтось з батьків захоче почути через десятки років докори: “Чому ти не слідкував за мною?”, “Якби не твій телефон, я міг би добре вивчитися і отримати гарну роботу”. Лише від нас, а не від когось іншого залежить, ким виростуть наші діти і чи будуть вони здорові як фізично, так і психічно.