Тема: Предмет і науковий статус соціології Мета:
Навчальна: ознайомити студентів з загальним поняттям про соціологію:
об’єктом, предметом, структурою, функціями. Визначити роль соціології в житті суспільства та її значення у підготовці молодих спеціалістів.
Розвивальна: вдосконалювати навички роботи з підручником, розвивати творчі здібності та логічне мислення.
Виховна: сприяти формуванню у студентів наукового світогляду, соціальної зрілості, громадянської відповідальності, естетичних почуттів і естетичної культури, працелюбності.
Вид лекції: вступна, інформаційна.
Обладнання:
1. Городяненко В. Г. Соціологія [підручник для студентів ВНЗ]/ В. Г. Городяненко, О. В. Гілюн, А. В. Демічева, С. В. Легеза, Н. А. Липовська, О. В. Ходус, Л. І. Швидка. – К.: «Академія», 2006. – 542 с.
2. Соціологія. [курс лекцій]/за редакцією Старовойта І. С. – Тернопіль: Астон. – 1999. – 176 с.
Поняття та терміни: «соціологія», «функції соціології», «структура соціології».
Очікувані результати:
- давати визначення основним поняттям;
- знати структуру соціології;
- давати характеристику функціям соціології.
Структура лекції
І. Організаційний момент (5 хв.) ІІ. Вступна частина
1. Ознайомлення з курсом, темою, планом, метою (15 хв.).
ІІІ. Головна частина
1. Соціологія як наука про суспільство (15 хв.).
2. Функції соціології (15 хв.).
3. Структура соціологічної науки (10 хв.).
4. Значення вивчення соціології для професійної підготовки фахівців
(10 хв.).
ІV. Завершальна частина (10 хв.)
1. Питання для закріплення матеріалу (рефлексія)
2. Висновки
3. Домашнє завдання
ХІД ЛЕКЦІЇ
І. Організаційний момент
ІІ. Вступна частина
1.Ознайомлення з курсом, темою, планом, метою
ІІІ. Головна частина
1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО
Останні десятиліття ХХ ст. поставили небачені раніше вимоги до соціологічної науки. Головна причина – масштабні зміни в суспільному розвитку на порозі ХХІ ст: екологічні та демографічні зміни, інформаційні революції, здобутки науки (генна інженерія, біотехнологія).
Зміни, що нині відбуваються, ставлять вищі вимоги до здатності людини до адаптування до нових реалій суспільного життя. Важливу роль в процесі соціалізації особистості відіграє виховання й освіта, особливо гуманітарна освіта. Саме завдяки гуманітарним знанням і досвіду людина не тільки засвоює і зберігає створені попередниками духовні багатства соціального світу, але виробляє нові культурні цінності.
Термін «соціологія» походить від латинського societas – суспільство і грецького logos – слово, вчення. Таким чином, соціологія є в буквальному розумінні наукою про суспільство.
Її засновники – європейські вчені 19 ст. – робили спроби пояснити зміни в суспільстві, промисловою революцією, розвитком демократичних ідей.
Термін «соціологія» запровадив французький вчений Огюст Конт наприкінці 30-х років ХІХ ст. Він вважав, що соціологія, при дослідженні суспільства повинна ґрунтуватися на позитивних соціальних фактах, а не на абстрактних міркуваннях, тобто будуватись на зразок природничих наук. Як фізик, або хімік за допомогою спеціальних методів досліджує свою галузь, так і соціолог не просто стверджує, а доводить, спираючись на факти, зібрані з використанням спеціальних методів. Причому доводить, застосовуючи не окремі, довільно взяті із соціальної дійсності факти, а аналізуючи всеосяжний, об’єктивний, емпіричний матеріал.
Отже, соціологія – молода наука, яка вивчає найбільш складний, мінливий об’єкт – людське суспільство, його структуру, закони розвитку, поведінку людини. Це та наука, яка формує та утверджує погляд на громадянське суспільство як взаємопов’язану цілісність, яка постійно перебуває у стані мінливості та розвитку. Саме ця наука з’ясовує місце та функції кожного соціального явища та процесу, дає людям потрібні орієнтири, допомагає зрозуміти обставини життя, що їх оточують у безмежному процесі людських відносин. Фізики, хіміки, біологи, здається пізнали таємниці Всесвіту, а соціологи продовжують сперечатись: що таке суспільство, яке воно, чому постійно змінюється, ускладнюється, набуває нових форм?
Прояви дії соціологічної науки, ми нерідко спостерігаємо, вона для нас не є цілком новим феноменом. Останнім часом стали дуже популярними опитування населення з різних проблем. З одного боку з розвитком ринкових відносин не тільки в економічній сфері, а й в інших (політика, культура і т. ін.) відбувається стрімкий процес появи соціальних замовлень на подібного роду дослідження. Їх можна віднести до сфери маркетингових досліджень (товарний маркетинг, політичний, соціальний). Хоч і більшість такого роду «досліджень» досить мало має спільного із соціологією, застосовує лише її інструментарій.
С. 8 (Старовойт); С. 13 (Городяненко). Записати визначення поняття «соціологія».
Соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
Соціологія має багато спільного із різними суспільними та іншими дисциплінами. С.22 (Городяненко) – схема.
Найтісніше взаємодіє з історією. Об’єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство, закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових вимірах. Історія вивчає минуле суспільства, його розвиток у хронологічній послідовності, причому часто іншими засобами ніж соціологія. Соціологія більше переймається актуальними сучасними проблемами.
Межі між філософією та соціологією є нечіткими. Філософія через соціальну філософію глибоко проникає в соціологію і стає частиною її теоретичної системи. Соціологія здійснюючи конкретний аналіз суспільного життя, сприяє збагаченню понятійного апарату соціальної філософії.
З економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну й розподілу матеріальних благ. Оскільки спосіб виробництва є основою всіх соціальних відносин і процесів, умовою життєдіяльності людини, багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І навпаки соціологічні дослідження гуртуються на результатах пошуку економічної науки.
Тісний зв’язок з психологією. Проблеми соціальної поведінки індивідів та груп не вирішуються без знань психології, зокрема психоаналізу. Існує психологічний напрям у розвитку соціологічних вчень, психологічні методики (тестування, соціометрія) методики збору соціологічної інформації. В свою чергу соціальні психологи, поряд із психологічними методиками, застосовують соціологічні методи у своїх дослідженнях (опитування, аналіз документів, соціальний експеримент). Соціальними проблемами дослідження є потреби, мотиви, інтереси, цінності, установки, думки, настрої людей.
З правознавством. Без розгляду юридично-правових знань, неможливо з’ясувати природу взаємовідносин людей у правовій сфері, нормативи та відхилення їх поведінки та діяльності.
З політологією, яка з’ясовує природу взаємовідносин людей, спільностей з одного боку, політики, політичних процесів, влади з іншого. Політика проявляється в усіх сферах суспільного життя і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому.
Релігієзнавство, культурологія є невід’ємною частиною суспільства і також впливає на його розвиток.
Соціальна статистика забезпечує соціологію соціальною та демографічною інформацією для оперативного аналізу. На основі цього розробляються соціальні програми.
В своїх дослідженнях соціологія застосовує математичні методи обробки, групування та аналізу інформації.
Соціологія з технічними науками (виробничі процеси, виробництво взагалі).
Смисл соціологічної науки полягає у «діагностиці» та «лікуванні» соціальних хвороб. (венеричні захворювання, туберкульоз, СНІД)
Особливе місце соціології в системі соціальних і гуманітарних наук полягає у формування у людей соціологічної культури та мислення, здатності правильного сприймати соціальні процеси, що відбуваються в нашому суспільстві.
Як і будь-яка наука, соціологія володіє власним предметом і конкретними методами дослідження. Вона є універсальною, всезагальною, всеохоплюючою наукою про людину.
Об’єктом соціологічного пізнання є сучасне суспільство.
Предметом – зв’язки і відносини між людьми.
Тож суспільство – це продукт взаємодії людей.
Мета соціолога – отримати достовірну істину картину його, виявити та вивчити сучасні наявні та потенційні суспільні проблеми з метою їх подальшого вирішення.
2. ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ [Старовойт с.11-13]
Кожна наука виконує свої функції – основні обов’язки.
В різних джерелах по-різному розгалужують та описують функції. Однак оптимальні це: теоретична, описова, інформаційна, прогностична, управлінська, гуманістична, ідеологічна.
Теоретична функція. Це свого роду концентрація, поповнення, пояснення та збагачення наявних соціологічних знань. Сюди ж належить розробка соціальних законів, концепцій, теорій, з’ясування соціальних закономірностей, які виявляються в суспільстві.
Описова функція. Систематизація, опис, нагромадження одержаного дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних розвідок, різного роду наукових звітів, статей, книг. У них відтворюється реальна картина соціального об’єкта, що вивчається. При виконанні цієї роботи вимагається висока моральна чистота і добропорядність ученого, бо на основі таких матеріалів роблять практичні висновки і ухвалюються управлінські рішення. Ці матеріали є джерелом виміру, відліку, порівняння для майбутніх поколінь.
Інформаційна функція. Це збирання, систематизація та нагромадження соціологічної інформації, яку одержують в результаті проведення досліджень. Соціологічна інформація – найоперативніший вид соціальної операції. В великих соціологічних центрах вона концентрується в пам’яті ЕОМ (електрична обчислювальна машина). Її використовують соціологи, керівники державних та інших установ для управління суспільством, соціальними процесами і явищами, соціальною діяльністю людей.
Прогностична функція. Підготовка соціальних прогнозів. Соціологічні дослідження завершуються створенням короткострокових, середньострокових та довгострокових прогнозів. Прогнозування небезпідставно (на голому місці), а як результат єдності теорії та практики.
Управлінська функція. Використання знань для розробки і створення ефективних моделей управління.
Гуманістична функція. Формування соціальних ідеалів і цінностей.
Ідеологічна функція. Реалізується коли соціологічні дані використовують в політичних цілях (наприклад виборча кампанія). Всі функції взаємозв’язані і взаємодоповнюються.
3. СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ. [с. 24-32]
Тільки соціологія вивчає суспільство як цілісну систему. Якщо економічні, політичні, юридичні та інші науки вивчають закономірності протікання процесів у середині кожної зі сфер життя, то соціологія намагається проаналізувати і встановити відповідні закономірності, що і дозволяє представити суспільство як складну динамічну систему, що складається з ряду підсистем.
Соціологія має складну структуру. Основними її елементами є:
- Загальна соціологічна теорія. Дає уявлення про суспільство в цілому, акцентуючи увагу на глобальних проблемах, а також про місце і роль людини;
- Спеціальні і галузеві соціологічні теорії: стосуються тільки окремих сфер громадського життя, соціальних груп чи інститутів. Вони дозволяють створити міцну наукову базу для емпіричних досліджень у визначених напрямах. (соціологія сім’ї, освіти, культури, політики та ін.);
- Конкретні соціологічні дослідження: проводяться для одержання об’єктивної інформації про різні аспекти соціальної реальності, сформульовані висновки можуть трактуватись як з загальносоціологічної точки зору так і з позицій спеціальних, галузевих теорій.
Кожна, наука окресливши коло своїх інтересів, має визначитись із специфічними методами дослідження.
Методологічний принцип проведення соціологічних досліджень громадського суспільства на трьох рівнях:
1) Макро-(вивчення суспільства як соціальної системи)
2) Середньому-(вивчення окремих елементів і підсистем)
3) Мікро-(вивчення взаємодії індивідів)
Особливістю методу соціології є опора на емпіричні дослідження, виконувані за допомогою опитування (анкетування і інтерв’ювання), спостереження, аналіз документів, соціального експерименту і соціометричного методу. Отримані дані є науковими за умови дотримання усіх вимог методу соціології.
4. ЗНАЧЕННЯ ВИВЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ.
Соціологія покликана поліпшувати здатність людини знаходити сенс у різних ситуаціях, процесах та явищах, глибоко їх осмислювати, усвідомлювати.
В процесі навчання студент засвоює безліч дисциплін. Велику роль в формуванні професійних навиків насамперед відіграють спеціальні дисципліни – це ті знання котрі будуть використовуватись безпосередньо у професійній діяльності. Однак є такі предмети, які формують та підвищують нашу освіченість, загальний розумовий рівень розвивають вміння мислити, спілкуватися, формують і розширюють світогляд, сприяють становленню людини як носія високої культури.
Вивчення соціології, допоможе майбутньому фахівцю сформувати алгоритм з’ясування природи соціальних процесів та явищ.
Освоєння курсу дозволить також оволодіти фундаментальними основами важливих знань, уміннями та навичками з підготовки та проведення конкретних соціологічних досліджень у практичній діяльності.
Соціологія спроможна дати знання про реальний стан нашого суспільства, зміни в ньому, нові процеси та явища, з якими ми не зустрічались раніше. Допоможе з’ясувати тенденції розвитку на майбутнє, виробити науково обґрунтований прогноз на найближчі роки. Завдяки соціології, майбутні фахівці зможуть брати участь та впливати на суспільні процеси, опанувати науку розумного управління.
ІV. Завершальна частина
Питання для закріплення матеріалу (рефлексія) 1.Дайте визначення об’єкта та предмета соціології.
2. Назвіть основні функції соціології.
3. Як ви вважаєте, чи потрібно вам вивчати соціологію. Відповідь обґрунтуйте.
Висновки
Соціологія — система наукового знання, яка прагне пояснити через призму соціального механізми взаємозв'язку і взаємодії різноманітних соціальних спільнот, закономірності соціальних дій і масової поведінки.
Об'єктом соціології є суспільство як цілісна соціальна система, вся сукупність соціальних зв'язків і соціальних відносин. Предметом соціології є соціальне життя суспільства, закони і закономірності функціонування і розвитку суспільства, соціальних суб'єктів. Основним поняттям соціології є «соціальне». Під соціальним розуміють сукупність тих чи інших властивостей і особливостей суспільних відносин.
Функції соціології визначаються її завданнями перед суспільством. Найголовнішими функціями соціології є пізнавальна, прогностична, виховна, інструментальнії, ідеологічна, гуманістична, соціального управління, практична, інформаційна.
Соціологія пов'язана з такими суспільними науками, як соціальна філософія, історія, правознавство, політологія, соціальна психологія та ін.
Домашнє завдання
1. Прочитати [Старовойт] с. 4-13. [Городяненко]с.9-32
2. Творче завдання скласти кросворд з теми «Предмет і науковий статус соціології.»