Лекція "Соціологія сім'ї"

Тема: Соціологія сім’ї Мета: 

Навчальна: ознайомити студентів з основними поняттям; з класифікаціями сім’ї та шлюбу; функціями сім’ї.

Розвивальна: розвивати творчі здібності, логічне мислення. Вдосконалювати навички роботи з підручником.

Виховна: сприяти формуванню у студентів наукового світогляду, соціальної зрілості, громадянської відповідальності, естетичних почуттів і естетичної культури, працелюбності; свідоме ставлення до сімейних відносин та вступу у шлюб. 

 

Вид лекції: інформаційна.

 

Обладнання:

1.     Городяненко В. Г. Соціологія [підручник для студентів ВНЗ]/                    В.

Г. Городяненко, О. В. Гілюн, А. В. Демічева, С. В. Легеза, Н. А. Липовська, О. В. Ходус, Л. І. Швидка. – К.: «Академія», 2006. – 542 с.

 

2.     Соціологія. [курс лекцій]/за редакцією Старовойта І. С. – Тернопіль: Астон. – 1999. – 176 с.

 

Поняття та терміни: соціологія сім’ї, сім’я, шлюб, моногамія, полігамія, полігінія, поліандрія, патріархат, матріархат, егалітарна сім’я, екзогамія, ендогамія, гомогенне подружжя, гетерогенне подружжя, патрилокальна сім’я, матрилокальна сім’я, нелокальна сім’я, еванклюлекальна сім’я. 

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ

І. Організаційний момент (5 хв.) ІІ. Вступна частина(5 хв.).

1.Ознайомлення з темою, планом, метою.  

ІІІ. Головна частина (60 хв.)

1.     Сутність, предмет і об’єкт соціології сім’ї та шлюбу.

2.     Типи сім’ї та шлюбу.

3.     Функції сім’ї.

4.     Статистика укладень шлюбів та розлучень.

ІV. Завершальна частина (10 хв.)

1.     Питання для закріплення матеріалу (рефлексія)

2.     Висновки

3.     Домашнє завдання

 

Очікувані результати:

-         студенти називають предмет та об’єкт соціології сім’ї;

-         дають визначення поняттям «сім’я» та «шлюб»;

-         характеризують типи сім’ї та шлюбу;

-         називають та характеризують функції сучасної сім’ї.

 

 

ХІД ЛЕКЦІЇ

І. Організаційний момент 

ІІ. Вступна частина

1.Ознайомлення з темою, планом, метою  ІІІ. Головна частина 

 

1. СУТНІСТЬ, ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ СІМ’Ї ТА ШЛЮБУ.

Сім’я являє собою об’єднання людей, пов’язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, що ґрунтується на шлюбі та кровній спорідненості.

Сім’я відіграє важливу роль в історії розвитку людського суспільств, є його невід’ємним компонентом, найважливішою його виробничою та споживчою одиницею.

Через сім’ю змінюються покоління людей, в ній народжується людина, відбувається її соціалізація та виховання, через неї продовжується рід і значною мірою, реалізується обов’язок турбуватись про старих непрацездатних членів суспільства.

Основа сім’ї – шлюбний союз між чоловіком та жінкою у формах прийнятих у суспільстві. Усю сукупність найважливіших проблем, пов’язаних із сім’єю, вивчає спеціальна соціологічна теорія, як соціологія сім’ї.  

Соціологія сім’ї – спеціальна соціологічна теорія, що вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку сімейно-шлюбних відносин як соціального феномену в конкретних соціокультурних умовах (Городяненко с.400).

Об’єктом соціології сім’ї виступає сім’я, у двох іпостасях: як мала соціальна група і як соціальний інститут, що регулює відтворення людини.

Предметом соціології сім’ї є закономірності та специфічні соціальні відносини, що виникають між сім’єю і суспільством, а також всередині в процесі її становлення, функціонування і розвитку.

Для початку необхідно зрозуміти, що ж означають поняття шлюб і сім’я

(Городяненко с. 400, 408) – записати визначення  

Шлюб– родинний союз, співжиття чоловіка і жінки за взаємною згодою.

Це форма соціальних стосунків, за допомогою якої суспільство впорядковує статеве життя, визначає подружні права й обов’язки.

Сім’я є складнішою системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, об’єднує не лише подружжя, а й їхніх дітей, а також інших родичів.

Сім’я – це група, складається з осіб, пов’язаних відносинами шлюбу і відносинами батьки-діти. (основні ознаки: шлюб і родинність.). 

Як правило, основа сім’ї – шлюбна пара. Члени сім’ї, як правило, живуть разом, ведуть господарство, підтримують норми поведінки, оцінюють роль держави, церкви, різних соціальних інститутів. Кожна сім’я живе згідно зі своїми нормами, створює свою культуру. 

 

 

 

Головні ознаки сім’ї

                                                                                             

Шлюбні або кровно-          Загальний                Спільне проживання Родинні зв’язки між           сімейний                  в одному приміщенні усіма членами                     бюджет 

 

2.     ТИПИ СІМ’Ї ТА ШЛЮБУ.

 

Критерії	Типи
Чисельність	Ø ПОВНА – нуклеарна сім’я (спільно проживають батьки та діти). Ø РОЗШИРЕНА – разом проживають кілька поколінь чи кілька сімей сестер і братів (нуклеарна та родичі).
Форма шлюбу	Ø МОНОГАМІЯ – шлюб одного чоловіка з однією жінкою Ø ПОЛІГАМІЯ – (полі – багато): vПолігінія – шлюб одно чоловіка та кількох жінок; vПоліандрія      – шлюб однієї      жінки та кількох чоловіків; vГруповий шлюб – кілька жінок та кілька чоловіків. Гомосім’ї (дозволені в деяких країнах)
Юридичне оформлення шлюбу	Ø ГРОМАДЯНСЬКИЙ – юридично не оформлений; Ø ОФІЦІЙНИЙ – юридично засвічений; Ø ФІКТИВНИЙ – юридично засвічений, проте реально не існуючий.
Типи владних структур	Ø ПАТРІАРХАТ – чоловік – голова сім’ї, він розподіляє матеріальні ресурси, приймає життєво важливі рішення щодо сім’ї та її членів (Тайланд, Японія, Індія, Бразилія); Ø МАТРІАРХАТ – дружина – голова сім’ї (жителі Тробріанських островів); Ø ЕГАЛІТАРНА сім’я – влада розподіляється порівно між чоловіком та дружиною (найбільш поширена сьогодні).
Типи партнерів у шлюбі	Ø ЕКЗОГАМІЯ – партнер обирається за межами сімейної групи; Ø ЕНДОГАМІЯ – шлюби укладаються всередині своєї групи (Індія – кастова система; релігійні групи – іудаїстів; соціальних класів - аристократів). Найбільш поширеним правилом ендогамії є заборона кровозмішення (інцест), що забороняє шлюби, або статеві відносини між кровними родичами.
За соціальним становищем	Ø ГОМОГЕННІ – подружжя з однієї соціальної групи; Ø ГЕТЕРОГЕННІ – подружжя з представників різних соціальних груп (класів, рас).
Вибір місця проживання	Ø ПАТРІЛОКАЛЬНА – молодята живуть сім’ї батьків чоловіка; Ø МАТРІЛОКАЛЬНА – у сім’ї батьків жінки;
	Ø НЕОЛОКАЛЬНА – окремо; Ø ЕВАНКЛЮЛЕКАЛЬНА – з сім’єю дядька чи тітки. В Україні більшість молодят живуть з батьками.
Розподіл ролей у сім’ї	Ø ПАРТНЕРСЬКА – члени сім’ї спільно вирішують усі проблеми; Ø АВТОНОМНА – кожен приймає рішення самостійно, автономно.
Кількість дітей	Ø    БЕЗДІТНІ; Ø    МАЛОДІТНІ – однодітні; Ø СЕРЕДНЬОДІТНІ – 2 дитини; Ø БАГАТОДІТНІ – 3 і більше.
Структура сім’ї	Ø ПОВНА – з неповнолітніми дітьми проживають рідні або нерідні батьки; Ø НЕПОВНА – це сім’я де є один з батьків з дітьми (частіше одинокі матері); Ø ЗВЕДЕНА – сім’я, у якій у чоловіка чи дружини до вступу в шлюб були власні діти. Це може бути як вдова з дитиною, що вийшла заміж за неодруженого так і шлюб, в якому обидва партнера були в минулому одружені та мають дітей.
За зрілістю сім’ї розрізняють	Ø МОЛОДІЖНА СІМ’Я – сім’я, яка тільки створилась; Ø МОЛОДА СІМ’Я – сім’я, яка зустрілась з першими для них перешкодами. В сім’ї яка чекає дитину, помітно зміцнюється подружжя: дружина не залишається  без уваги, з’являється турботливе ставлення один до одного; Ø СІМ’Я СЕРЕДНЬОГО ПОДРУЖНЬОГО ВІКУ – від 3 до 10 років спільного життя. Період найкритичніший, найвідповідальніший: з’являється нудьга, одноманітність у взаєминах подружжя; розгортаються конфлікти. НА такий період припадає найбільше розлучень; Ø СІМ’Я СТАРШОГО ПОДРУЖНЬОГО ВІКУ – подружжя спільно проживають 10-20 років. Опанування нових важливих ролей – дідусів і бабусь. Нові засади взаємовідносин: піклування один про одного, турбота.

 

Етапи розвитку сім’ї

1)    Утворення сім’ї – вступ до першого шлюбу;

2)    Початок дітонародження -  народження першої дитини;

3)    Завершення дітонародження – народження останньої дитини;

4)    «Порожнє гніздо» - вступ у шлюб та відділення із сім’ї останньої дитини

5)    Припинення існування сім’ї – смерть одного із подружжя.

 

3.     ФУНКЦІЇ СІМ’Ї  

Завдання для самостійної роботи студентів

Знайти в підручнику [2 с. 406-407] основні функції сім’ї та законспектувати їх.

Сфера сімейної діяльності	Суспільні функції	Індивідуальні функції
Репродуктивна	Біологічне відтворення суспільства	Задоволення потреб у дітях
Виховна	Соціалізація молодого покоління, підтримка безперервності суспільства	Задоволення потреб у народжуваності, контактах з дітьми, вихованні їх, самореалізації в дітях
Господарсько- побутова	Підтримка соціального здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми	Надання господарсько-побутових послуг одними членами сім’ї іншим
Виробничо- економічна	Розвиток дрібного виробництва та сфери послуг, отримання доходу за рахунок використання сімейної приватної власності, сімейних фірм, фермерства тощо	Надання економічної незалежності одними членами іншим, використовуючи сімейні підприємства, фірми, компанії тощо
Матеріального забезпечення	Матеріальна підтримка неповнолітніх та непрацездатних членів суспільства	Надання матеріальної допомога одними членами сім’ї іншим (у випадку непрацездатності або в обмін на послуги)
Первинного соціального контролю	Моральна регламентація поведінки членів сім’ї у різних сферах життєдіяльності суспільства, а також відповідальності та обов’язку у стосунках між батьками і дітьми, представниками старшого та середнього поколінь	Формування та підтримка правових і моральних санкцій за порушення норм взаємин між членами сім’ї
Духовного спілкування	Розвиток членів сім’ї як особистостей	Духовне взаємозбагачення членів сім’ї, зміцнення дружніх основ шлюбу
Соціально- статусна	Передача визначеного соціального статусу членам сім’ї в суспільстві, відтворення його соціальної структури	Задоволення потреб членів сім’ї у соціальному просуванні, соціальній мобільності
Дозвільна	Організація раціонального дозвілля членів суспільства,	Задоволення потреб членів сім’ї у спільному проведенні
	соціальний контроль у сфері дозвілля	дозвілля, взаємозбагаченні інтерес з. пов’язаних з дозвіллям
Емоційна	Емоційна стабілізація членів суспільства та їх психологічна терапія	Надання психологічного захисту й емоційної підтримки членам сім’ї, задоволення потреб в особистому щасті та любові
Сексуальна	Контроль сексуальної поведінки членів суспільства	Задоволення сексуальних потреб членів сім’ї

 

Кожна сім’я не схожа на іншу, має свої особливості, живуть за своїми нормами, створюють свою культуру. В той же час сім’я, як соціальний інститут виконує свої функції. Ці функції можна розглядати, як соціальні (стосовно суспільства) та індивідуальні (стосовно особистості).

Функції тісно пов’язані із потребами суспільства та особистості. 

Репродуктивна для суспільства це біологічне відтворення суспільства, для особистості це задоволення власної потреби у дітях. 

Виховна для суспільства: соціалізація молоді, підтримка безперервності суспільства; для особистості: задоволення потреби у контакті з дітьми, виховання, самореалізація в дітях.

Підтримка та передача культурного розвитку, цінностей, допомога у соціалізації (навчання, визначення життєвої лінії). 

Забезпечення задоволення емоційних потреб: інтимне життя, дозвілля, почуття безпеки, рівноваги, біологічний, психологічний, соціальний розвиток. 

 

4.СТАТИСТИКА УКЛАДЕНЬ ШЛЮБІВ ТА РОЗЛУЧЕНЬ

За даними Мін’юсту в 2016 укладено 229 тис. шлюбів (на 69 тис. менше ніж в 2015 р. – 299 тис.).; 2017 – 249,5 тис., 2018 – 228,4 тис., 2019 – 237,9 тис., 2020 -  168 тис.

Кількість розлучень зростає і становить  На 2016 р. – 135 тис.

На 2015 р. – 134 тис.

2017   – 128,7 тис.

2018   – 153,9

2019   – 138 

2020   – 119,3

 

Що дорівнює 50-60%

Катерина Гольцберг – доктор філософії, експерт з питань сімейної політики та сімейних відносин виділила кілька аспектів у питаннях розлучень:

1)    Головний: ЕКОНОМІЧНИЙ. Найчастіше ініціаторка жінка. Якщо вона відчуває економічну незалежність, має можливість заробляти, забезпечувати себе, то вона не боїться розлучитись. Раніше жінка була матеріально залежна від чоловіка, то була змушена триматись за шлюб.  

2)    Можливість швидко знайомитись в всесвітній павутині дає ілюзію того, що в принципі знайти нового партнера не так важко.

3)    Також, до сучасних причин військово-політична нестабільність в країні. З одного боку, значення сім’ї зростає, адже саме наявність сім’ї і допомагає вижити в такий не простий період. З іншого боку не всі сім’ї можуть пережити погіршення економічного становища. Чоловіки, які знаходяться в АТО, переживають стрес, що негативно впливає на сімейні стосунки. Одним шлюбним парам вдається пережити, іншим ні.  

4)    Збільшується кількість розлучень через зради. Одна з причин, це тривала відсутність одного з партнерів подружжя. Не забуваємо, що кількість людей, які перебувають за кордоном на заробітках приблизно 7 млн. (офіційно на 2016 р.).

Основна ж причина – неготовність людей жити в сім’ї. Розуміння того, що якщо одружуєшся, береш відповідальність за людину на все життя. 

Цікавим фактом є те, що кількість розлучень на західній Україні менша. Там рівень розлучень 30%, тоді як на сході – 70%. Таким даним сприяє релігійний аспект. Коли проводили опитування «Чи вважаєте себе християнином?» на заході – 95% «Так», на сході – 61% «Так». Тож церковний шлюб є міцнішим. 

Пік розлучень

Дослідження свідчать:

1)    Кожна 5-а пара не змогла пройти труднощі перших двох років спільного життя.  

2)    44% розлучуються через 6 років подружнього життя.

3)    20% через 6-10 років розлучаються

4)    Кількість розлучених пар, що прожили більше 10 років – значно менша.  

Перші три роки, є найкритичнішими. 

По-перше народжується дитина і увага жінки цілковито прив’язана до неї, чоловік відчуває себе непотрібним, жінка не завжди може виділити час на себе та на чоловіка, через що псуються стосунки. 

Інший момент, це час «притирання», розуміння та примирення (або не примирення) з тим, що вибрали.   

Коли люди зустрічаються, то ніби проводять якусь рекламну акцію, намагаються бути максимально ввічливими один до одного, толерантними. Коли ж людина «їхня», то кожен з партнерів стає самим собою. І тоді виникає багато сюрпризів, виявляється, що люди зовсім не знають один одного. Часто можна почути фразу «Її (його) наче підмінили після одруження».

Після 15-20 років спільного життя розлучень значно менше, але є і розлучення після 25-30 років сімейного життя. Тут вже все залежить від того наскільки налагоджений побут, чи є спільні інтереси, також не останню роль відіграє інтимне життя. Якщо всі ці сторони задовольняють обох, то причин розлучатись  не має. Але є криза середнього віку (чоловіки) і характеризується вона тим, що все занадто добре, тому хочеться якогось екстриму. Одні реалізують це бажання в екстремальних видах спорту, або в роботі беруться за ризикові проекти, інші ж розлучаються та знаходять жінку молодшу та будують нові стосунки. Або заводять коханку, це дає їм відчуття молодості та привабливості. 

Соціологи відзначають, що до шлюбу підходять серйозніше люди, чиї батьки не розлучились. 

Отож є внутрішні та зовнішні сили, що впливають, на соціальну проблему – шлюбний успіх.

Внутрішні сили: 

-         Взаємна любов

-         Відповідальність, обов’язки

-         Взаємне прагнення благоустрою, кар’єри

-         Турбота про спільне життя, господарство, дітей

-         Усвідомлення виправданості очікувань батьків, рідних, середовища. Зовнішні сили:

-         Санкції про заборону розлучень

-         Тиск громадської думки

-         вплив економічних умов

-         вимога про турботу дітей з боку суспільства

Золоте правило для створення міцної родини: чути, а не слухати.

 

Провідні американські психологи на основі результатів наукових досліджень запропонували 10 рекомендацій для створення міцної й дружної сім’ї.

1.          Сім'я передусім. Інтереси своїх близьких потрібно ставити вище своїх власних. Наприклад, відмовитися від вечірки, щоб провести більше часу з дитиною.

2.          Разом, а не нарізно. Чоловік і дружина вживають слово «ми», а не «я»; гарна сім'я сповідує «командний», а не «індивідуальний» тип гри.

3.          Ми — демократія. У щасливій сім'ї всі рішення приймаються спільно, у тому числі й за участю дітей. Думки усіх членів родини повинні враховуватися. За батьками залишається останнє слово лише тому, що вони несуть більшу відповідальність.

4.          Ввічливість. Члени сім'ї щедрі на взаємні компліменти, а зауваження робляться в м'якій формі. Психологи зазначають, що більшість людей вишукані й увічливі зі сторонніми, але не чемні, не зважають на настрій близьких.

5.          Жертовність. Члени гарної сім'ї жертвують власним інтересами задля допомоги близьким.

6.          Увага один до одного. Члени щасливих сімей — гарні слухачі. Вони зазначають, що розмова їм важлива і цікава, незалежно від того, хто є співрозмовником — старий чи малий. В сім'ї діє «золоте правило» — слухати серцем.

7.          Час. Максимум часу приділяти один одному: гарна робота ніколи не зможе замінити гарної родини.

8.          Зв'язок поколінь. Чим кращі відносини між поколіннями, тим міцніша сім'я. Збереження традицій зміцнюють сім'ю.

9.          Зробити світ кращим. Чим більше й частіше сім'я допомагає іншим людям — тим вона міцніше.

10.      Релігія. У релігійних сім'ях частіше панують мир і злагода. Віра допомагає пережити найважчі випробування й втрати.

 

ІV. Завершальна частина 

 

1.Питання для закріплення матеріалу (рефлексія) 

1)    Дати визначення поняттям «соціологія сім’ї», «сім’я», «шлюб».

2)    Назвати предмет та об’єкт соціології сім’ї.

3)    Назвати основні критерії, за якими класифікують сім’ю та шлюб.

4)    Назвати основні функції сім’ї