Леся Українка-геніальна донька українського народу

Усний журнал

 

 

 

 

 

 

 

                                           Вчитель: Майдан Галина Володимирівна

 

Тема: Леся Українка – геніальна донька українського народу. Життя і творчість великої поетеси

Мета:

Розширити коло знань учнів про життєвий та творчий шлях Лесі Українки. Вчити учнів самостійно опрацьовувати нову інформацію, виділяти найголовніше.

Формувати комунікативну, соціальну (робота в групах), полікультурну (розширення кругозору), інформаційну (вміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел) компетенції.

Розвивати зв’язне мовлення; мислення, увагу та уяву, творчі здібності, заохочувати пізнавальну діяльність.

Виховувати інтерес до пошукової роботи. Толерантність, естетичні смаки, відчуття прекрасного. Виховувати почуття любові до рідного краю, до рідної мови, її багатства, викликати інтерес до творчості Лесі Українки.

Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка книг поетеси, ілюстрації до творів Лесі Українки, символічне дерево життя і творчості письменниці, віночок пам’яті Лесі Українки, музичне та мультимедійне оформлення уроку.

Хід уроку

Ні! Я жива, я вічно буду жити!

Бо в серці маю те, що не вмирає

Л. Українка

І. Організація класу

Аудіозапис «Вальс дощу»

Діти, я рада вітати вас на нашому уроці позакласного читання. Сьогодні у нас особливий урок: до нас завітали гості. А гостям ми завжди раді.

Отже,

Треба дружно привітатись: ‒ Добрий день!

Дружно голосно сказати: ‒ Добрий день!

Вліво, вправо поверніться! ‒ Добрий день!

Усім друзям посміхніться! ‒ Добрий день!

У долоні поплескайте! ‒ Добрий день!

Усіх гостей привітайте: ‒ Добрий день!

1.               Вправа «Очікування»

Вчитель: За виразом ваших облич я бачу, що у вас гарний настрій. Я дуже хотіла б, щоб цей настрій не покидав вас упродовж усього уроку.

Дітки, а що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Діти:

 ‒ цікавих повідомлень;

 ‒ задоволення від співпраці;

 ‒ ми будемо активні;

 ‒ будемо багато розповідати, уважно слухати.

2.               Вправи на вдосконалення навички читання

Вчитель: Діти, з дошки читаємо вірш фразами на одному видиху:

Твоя, країно, я дитина,

Краплинка рідного народу,

Твоєї доленьки клітина.

Я – україночка від роду.

                                                                              Марійка Підгірянка

II. Повідомлення теми уроку.

Вчитель: Підніміть долоньки ваших рук, закрийте очі і думайте про щось хороше.

1. Римування:

Ми сьогодні з вами

Поведемо…         (мову)

Про чудову жінку,

Всім людям…      (відому).

Оце перед вами,

У квітах…           (барвінку),

Наша поетеса ‒

Леся …                  (Українка).

Хлопчик:

Ти себе українкою звала,

І чи краще знайти ім’я?

Тій, що з радістю в муках сіяла?

Як Вітчизна велика твоя.

Дівчинка:

Тобі сьогодні хліб, калину й колос,

Твоя малеча рідна принесла.

Ти все життя з недугою боролась.

Та творчістю ти смерть перемогла!

(Учні кладуть хліб до портрета Лесі Українки).

Вчитель: Сьогоднішній урок ми проведемо перегортаючи одна за одною сторінки усного журналу, сторінки незвичайного життя геніальної доньки українського народу Лесі Українки, якій у цьому році відзначатимем 140 річницю від дня її народження.

Отже, тема уроку «Леся Українка – геніальна дочка українського народу».

ІІІ. Усний журнал 

Вчитель: 140 років тому на вкраїнському небосхилі спалахнула нова яскрава зірка з доти нікому невідомим йменням. Спалахнула крізь зловісне хмаровиння хвороб, незгод, крізь тенета самодержавних указів, які забороняли вкраїнську мову. Ви, напевно, здогадалися, що ім’я цієї зірки … Леся Українка.

Учениця:

Де б’ється Случ о береги каміння

Незмінні у мінливості століть.

В старому Новограді на Волині

Старесенький будиночок стоїть.

Вчитель: Ці чудові рядки були написані поетом Петром Дорошенко на честь Лесі Українки.

1. Метод «Проектів». Розповідь про освіту Лесі Українки. (Аудіозапис «Ніжність» №2)

Вчитель: Леся знала 13 мов. Грала на фортепіано. Написала підручник з історії для своїх молодших братів і сестер.

Леся була приємною і допитливою дівчинкою, надзвичайно вродливою та чуттєвою до краси. Вона була милосердною до всього і до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, першу квіточку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла.

Мати, Олена Пчілка, дуже любила свою доньку і доклала багато зусиль, щоб Леся виросла розумною, освіченою людиною. Маленька Леся дуже любила ліс, квіти, ніколи їх не нищила. Одного разу зеленим лісом мати вела Лесю за руку. На голові в неї був віночок із синіх волошок. Дівчинка дивувалася : «Як гарно тут, як багато дерев». Мати навчала доньку, що й дерева живі. «Та у лісі не самі дерева, – мовила ненька таємничим голосом. – Тут можна зустріти і Лісовика, і Мавку». Про Лісовиків Леся вже чула. «А хто така Мавка?». «Мавка, – пояснювала мати, – дівчина-лісовичка незвичайної краси. Очі в неї зелені, розпущені довгі коси, легка зелена сукня. Люблять Мавки гойдатися на вітах». Пізніше Леся пише вірш «Лісова пісня».

2. Метод «Мікрофон». Бесіда про поетесу.

– Де народилася Леся Українка? (У місті Новгород-Волинському, що на Житомирщині).

– В якому році вона народилася? (1871 р.).

– У скільки років навчилася Леся читати? (У 4роки).

– В якому році написала свій перший вірш і як він називається? (У 1880р. «Конвалія»).

(Діти читають).

– Яке справжнє ім’я Лесі Українки? (Косач Лариса Петрівна).

– Хто мати Лесі Українки? (Відома дитяча письменниця Олена Пчілка).

– Коли померла Леся Українка? (1913 р.).

– Скільки років вона прожила? (42).

3. Вікторина «3 якого вірша ці рядки?»

Вчитель:

Ні, не забула!

У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки. («Давня весна»)

Уже скотилось із неба сонце,

Заглянув місяць у моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

Усе заснуло, заснуло й горе. («Вечірня година»)

– Кому присвячений цей вірш? (Коханій мамі)

А де корабель наш пробіг,

Дорога там довга й широка

Біліє, як мармур, як сніг,

I ледве примітна для ока («Вже сонечко в море сіда...»).

I до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

I хатинку звеселило («На зеленому горбочку»).

Вчитель: Коли дівчинці було 10 років, вона пішла на річку подивитися, як святять воду і в неї померзли ноги. Внаслідок сильної застуди розвинувся туберкульоз кістки, почався він з ноги. Іноді ніжка так боліла. Що вона аж плакала але так, щоб ніхто не бачив.

Діти, сядьте зручно можете покласти голівки на парти і прослухайте аудіозапис вірша Лесі Українки «Як дитиною бувало…» у виконанні кубанського козачого хору. (Аудіозапис «Як дитиною бувало…»  №3)

4. Дослідницька гра «Факти мовою цифр»

Вчитель: А зараз, я пропоную вам дослідницьку гру «Факти мовою цифр». Я буду дістати з нашої чарівної скриньки листівки з номерами, а ви розповісте, що вони символізують.

4р – вміла читати;

5р – навчилася писати; складала музичні п’єси для фортепіано;

6р – декламувала безліч віршів напам’ять; вміла шити та вишивати;

9р – написала свій перший вірш;

12р – почала вчити іноземні мови. Протягом кількох років вивчила: українську, російську, англійську, французьку, німецьку, іспанську, італійську, болгарську, польську, грецьку, давньогрецьку, латинську;

13р – з’явився перший друкований вірш «Конвалія» у львівському    журналі «Зоря». Вперше дівчина підписалася своїм псевдонімом – Леся Українка;

19р – написала підручник «Давня історія східних народів» для своїх молодших сестер;

30р – (з 42 років життя) – плідно працювала на літературній ниві.

5. Інтерактивна вправа «Вільний мікрофон»

Вчитель: Молодці дітки. Ви були дуже уважними. Спробуйте уявити Лесю Українку, визначити її характер за прочитаними творами.

Називаються риси характеру, записуються на дошці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Фізкультхвилинка

Дихальна вправа «Врятуй пташеня»

У вас в долонях маленьке  безпорадне пташеня. Врятуйте його. Закрийте потихеньку долоньки й ніжно подмухайте на нього, зігрійте пташеня своїм диханням. Притуліть пташеня до свого сердечка і віддайте часточку свого тепла. Розкрийте долоньки, відпустіть пташеня на волю. Бачите, воно вдячно вам…

7. Слухання аудіозапису «Вишеньки». (Аудіозапис №4)

– А зараз послухайте вірш «Вишеньки». Зверніть увагу на те, як читають вірш, з якою інтонацією. (Спокійно, чітко, виразно)

– Як ви гадаєте, у якому віці написано цей вірш? (У дитячі роки)

8. «Поетична» сторінка

Конкурс «Кращий знавець творів Л. Українки»

(Звучать уривки творів поетеси. Використовуючи малюнки-відгадки, діти створюють колаж)

На зеленому горбочку, У вишневому садочку, Притулилася хатинка, Мов маленькая дитинка                («На зеленому горбочку…»)
… Онде балочка весела, В ній хороші красні села, Там хати садками вкриті, Срібним маревом повиті, Коло сел стоять тополі, Розмовляють з вітром в полі.     («Красо України, Подолля!»)
Поблискують черешеньки В листі зелененькім, Черешеньки ваблять очі Діточкам маленьким.                              («Вишеньки»)
Місяць ясненький, Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти, малесенький, Пізній бо час.                               («Колискова»)
Уже весняне сонце припікає, вже й сон-трава перецвітати стала. От-от зозулька маслечко сколотить, в червоні черевички убереться і людям одмірятиме літа. Вже з вирію поприлітали гості. Он жовтими пушинками вже плавають на чистім плесі каченята дикі. («Уже весняне сонце припікає»)
Вже сонечко в море сіда; У тихому морі темніє; Прозора, глибока вода Немов оксамит, зеленіє.      («Вже сонечко в море сіда»)
Уже скотилось із неба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітились у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе.                        («Вечірня казка»)
Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки                          («Давня весна»)

 

9. Вправа «Намалюй настрій»

‒ Які кольори допоможуть зобразити настрій від прочитаного та почутого?

‒ За допомогою малюнків-символів передайте враження від поетичних творів Л. Українки (сонечко, квітка, веселка, сердечко…)

10. Робота з виставкою книг. (Збірники творів Л.Українки).

– Зверніть увагу на цю виставку книг. Прочитайте назви книг. Про що вони вам говорять? Деякі з них вам уже знайомі, а деякі нові. Ви можете взяти після уроку, прочитати і потім поділитися враженнями.

11. Інтерактивна вправа «Віночок». Плетіння вінка пам’яті Лесі Українки.

Вчитель: Леся дуже любила плести віночки з квітів і прикрашала  ними свою голівку. Вважалося, що це може захистити молоду дівчину. У ньому кожна квіточка ніби оберіг від лиха, від нечистої сили. І щось символізує.

Давайте і ми сплетемо з вами віночок пам’яті Лесі Українки.

(Заздалегідь готується шаблон віночка. Діти малюють квіти і готують легенду про кожну з них).

1.               Я вплету до віночка ромашки – символ миру і кохання. Це улюблені квіти Лесі. Нині медицина здолала таку хворобу, як туберкульоз. Колись він забирав багато життів, надто молодих, зокрема і Лесине. Раніше існувало товариство боротьби з туберкульозом, і його емблемою була ромашка.
2.               Я хочу вплести барвінок. Існує така легенда. Хлопець Бар полюбив дівчину Вінку. В день весілля зла відьма окропила їх чорним зіллям, і молодята щезли. Матері скропили землю сльозами, і незабаром з’явилися квіти, які й назвали барвінок. З того часу люди вважають барвінок символом пам’яті і вдячності.
3.               А я безсмертник вплету. Він тому так і називається, що людям здоров’я дарує. Його відвар від багатьох хвороб допомагає. Це – символ безсмерття.
4.               Я вплету у віночок волошки. Волошки – символ вірності і постійності. Ще їх вважають царськими.
5.               А я хочу вплести до Лесиного віночка калину. Калина – символ краси, вроди і мужності.
6.               Я любисток вплету – символ любові, відданості.
7.               Я вплету конвалії. Здається, ця квітка виточена руками лісових  гномів. Інша назва квітки – лілія долин, макіївка, кукурічка, любка, язик лісовий. У нашому фольклорі ці квіти порівнюють із перлинами щасливого сміху лісової Мавки. Конвалії – символ ніжності, чарівності. Леся назвала свій перший вірш «Конвалія», який написала у 13 років.
8.               Мак – символ печалі и туги. Ми сумуємо за тобою, Лесю, тому вплітаємо мак у віночок.
9.               Незабудки – квіти постійності й вірності.

12.  Фізкультхвилинка

А зараз ми з вами відпочинемо. Але відпочинок буде дещо незвичайний. Ви вже знаєте, що Леся Українка любила музику Ф. Шопена. Сядьте зручно і приготуйтесь переглянути презентацію                              і прослухати музику Ф. Шопена «Мелодія Раю». (Аудіозапис №5 і презентація)

13. Вправа «Скринька загадок».

     Загадки про квіти.

Форма така: маю п’ять пелюсток

I напівкруглий зелений листок,

А серединка в мене жовтенька,

Личко кругле і трошки довгеньке.

Квітка я ніжна, низенька, дрібна,

А як запахну – приходить весна.

Сонечко в траві зійшло,   (Фіалка)

Усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле

I за вітром полетіло.   (Кульбаба)

Біленька корзинка,

А дно золотисте.

В корзинці – росина

Та сонечко чисте.   (Ромашка)

Ранньої весни я зацвітаю

Білим цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.   (Підсніжник)

Я на клумбах виростаю

I цвіту собі, мов пан,

Червоним, жовтим я буваю,

Називаюся...   (Тюльпан).

14.  Робота в малих групах. (Скласти прислів’я про весну з частин).

• Вода потекла, ... (весну принесла).

• Грак угорі – ... (весна надворі).

• Весняний дощ – ... (трава росте).

• Матінка-весна... (усім красна).

IV. Підсумок уроку, рефлексія.

Вчитель: Діти, подивіться на символічне дерево життя творчості поетеси. Поки ви ще не все знаєте про життя і творчість Лесі Українки, тому і листочків на дереві буде небагато. Ви будете зростати і буде поповнюватися кількість листочків на дереві. А поки поясніть, що означають ті дати, які написані на цих листочках.

(На дошці висить символічне дерево життя і творчості Лесі Українки, на ньому написані дати 42, 1871, 4, 1913, 1880, 13, 1875. Діти пояснюють значення кожного числа).

Вчитель: Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як прозвали її, несла вона вогонь своїх поезій, цю іскру Божу за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків. То ж нехай звучить серед нас слово.

Учениця: вірш Олени Журливої «Пам’яті Лесі Українки».

Я знала Лесю Українку,

Живу, тривожну, молоду.

Вона, мов квітка у барвінку,

Цвіла в поліському саду.

Вітри пісням захлинались,

Ліси шуміли навкруги,

I в срібні роси одягались

В ранкових маревах луги.

Ходила Мавка-чарівниця,

Когось шукала між дерев,

I знав, хто їй ночами сниться,

Мешканець лісу ‒ дядько Лев.

Не стерлась райдужна сторінка,

Не вмерла пісня лісова,

Безсмертна Леся Українка

Була і є повік жива.

 

Учень:

У тебе, Лесю, нам позичить сили б,

Терпіння, оптимізму, доброти,

Навчитися любові й віри,

Щоб тернами життя іти.

І не губитися в печалях, болі,

Не опустити руки у біді,

А просто дякувати долі

За те, що бачим світ чарівний у красі.

Сказати легко, а от так боротись…

Коли життя, як полум’я свічі,

Ось-ось загасне, ні – ще дужче спалахне…

І знов біда відступить і зітхне.

Дивує всіх твоя залізна воля,

Життя стрімкий, невпинний рух.

Ти не одну вершину підкорила,

Бо сильний і незламний мала дух.

Ні, в небі ще твоя не згасла зірка,

На фоні вічності ясніше лиш горить.

Хоч на землі була так мало,

Так по собі лишила слово,

Що не вмирає протягом століть!