ЛІДЕР ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ  Ціль  Зусилля  Результат

В ійськовий ліцей

Національної академії сухопутних військ

ім. гетьмана Петра Сагайдачного

Курс 2 (ОТЛ-2)

ЛІДЕР

ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ

Посібник ліцеїста з військового лідерства

«Освіта та тренінги з лідерства»

Коломоєць М.М.

Вітаємо ВАС – тих,

хто став на шлях становлення

Військового Лідера !

В ійськовий ліцей

Національної академії сухопутних військ

ім. гетьмана Петра Сагайдачного

Курс 2 (ОТЛ-2)

ЛІДЕР

ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ

• Ціль

• Зусилля

• Результат

Посібник ліцеїста з військового лідерства

«Освіта та тренінги з лідерства»

Коломоєць М.М.

3

ВІТАЮ, ДРУЗІ !

Я другий з родини посібників програми курсу «Освіта та тренінги з лідерства». Як запевнював мене ОТЛ-1, ВИ рішуче налаштовані бути в команді переможців. І цей факт не може не надихати!

Зараз, пропоную продовжити наше знайомство та співпрацю зі стислого повторення того що ви вже дізналися...

«Освіта та тренінги з лідерства» (ОТЛ) - це інтегрований курс з профільної програми предмету «Захист України» в Військових ліцеях Міністерства оборони України (ВЛ МОУ) та розрахований на два роки навчання і складається з чотирьох курсів. А саме:

ОТЛ-1: «Лідер, що формується» - містить інформацію про навички і вміння, необхідні для ліцеїстів рівня ОТЛ-1 і ви з ним вже ознайомлені.

О ТЛ-2: «Лідер, що розвивається» - пропонує більш глибокі знання і навички, необхідні для Лідера, що розвивається, містить більш глибокий зміст і додаткові можливості для ліцеїстів рівня ОТЛ-1.

ОТЛ-3: «Лідер-наставник» - продовжує спиратися на попередні результати навчання лідерству, представляючи зміст і заходи, які підтримують розвиток ліцеїстів рівня ОТЛ-2.

І , нарешті, рівень ОТЛ-4: «Керуючий лідер» де Ліцеїсти мають унікальні можливості та виклики, і допоможе підготуватися до успішного старту кар'єри після закінчення навчання у Військовому ліцеї.

*

4

**

А зараз, мої друзі, я розповім вам трохи про себе. Готові?

Тоді починаємо.....

«Освіта та тренінги з лідерства: «Лідер, що розвивається» (ОТЛ-2)» - це другий з чотирьох інтегрованих курсів ОТЛ профільної програми вивчення предмета «Захист України» для Військових ліцеїв (ВЛ) МО України. Ця книга — потужний інструмент, який виводить підготовку ліцеїстів на якісно новий, доросліший рівень. У ній більше уваги приділено не лише базовим навичкам, а й глибокому аналізу свого характеру, управлінню підрозділом, плануванню майбутньої кар’єри у ЗСУ та соціальній відповідальності (Навчанню через дію).

Програма покликана допомогти виховати зразкових громадян

та допомогти майбутньому лідеру всередині Вас розкритися

Програма ОТЛ-2 розроблена для розвитку сильних лідерів та взірцевих громадян. Як ліцеїст ОТЛ-2, ви продовжуватимете розвивати знання та навички, отримані під час ОТЛ-1, а також ознайомитеся з новим контентом, який допоможе вам розвиватися як лідеру в програмі як вашого ВЛ так і громади.

Знання, навички та вміння, які ви отримаєте під час проходження ОТЛ-2, викладені у сімох розділах:

Розділ-1 «Лідерство»: ознайомить вас з елементами, якостями, компетенціями та стилями, які майбутні лідери прагнуть використовувати та розвиват, ви навчитеся розпізнавати важливість лідерства у постановці цілей та покращенні результатів.

Розділ-2 «Особистісний ріст та поведінка»: продовжуватиме розвивати компетенції ОТЛ-1, зосереджуючись на тому, ким ви є та що ви відстоюєте, ви працюватимете над зміцненням комунікативних навичок, необхідних у всіх сферах життя; незалежно від того, чи ви ліцеїст, керівник команди чи член громади, ви дослідите, як стати кращим письмовим, усним та вербальним комунікатором; у цьому розділі ви також почнете розуміти, як ваші навички та здібності пов’язані з майбутніми кар’єрними інтересами.

Розділ-3 «Командо-утворення»: продовжує базуватися на протоколі навчальних робіт та церемоній, ви розглянете якості керівника навчальних робіт та типи команд для керівництва командою/підрозділом.

Розділ-4 «Перша допомога»: надає вам вступ до порядку першої допомоги у надзвичайних ситуаціях та при поширених типах травмування; як майбутній керівник, ви можете зіткнутися з ситуацією, коли знання порядку першої допомоги будуть необхідні, цей розділ допоможе вам визначити тип необхідної невідкладної допомоги та процес локалізації поширених травм.

Розділ-5 «Прийняття рішень»: познайомить вас з реальністю булінгу, ви дізнаєтеся про види булінгу та стратегії втручання, які допоможуть запобігти насильству в оточенні.

Розділ-6 «Здоров’я та фітнес»: є необхідним елементом програми ОТЛ, усі ліцеїсти зобов'язані брати участь у змаганнях з фізичної підготовки «5-ть Прапорів», цей розділ допоможе вам детальніше розглянути елементи підтримання міцного здоров'я, включаючи те, що ви їсте, як займаєтесь спортом та стан вашого сну; ваш вибір дотримуватися здорового способу життя може бути заразливим для ваших однолітків і є ознакою лідерства.

Р

5

озділ-7 «Навчання через дію»: є обов'язковим елементом курсу ОТЛ-2, під час тренінгу з розвитку лідерських якостей ви дізнаєтесь про особливості та переваги лідерського «навчання через дію».

***

Організація посібника.

Розділи поділен на кілька занять, які відповідають навчальним планам до ОТЛ. Кожне заняття визначає компетенцію під назвою «Що ви навчитеся робити» та навчальні цілі. Заголовки та підзаголовки розділів у тексті чітко вказують на кожну навчальну ціль заняття. Ключові слова – це словниковий запас, зазначений на титульній сторінці кожного заняття. Вони виділені та визначені в тексті. Кожне заняття містить важливе питання, яке вимагає вдумливої відповіді щодо мети заняття.

П орада: Дайте відповідь на питання на початку заняття, а потім перевірте свою відповідь ще раз по закінченні. Вона може змінюватися в міру того, як ви розвиватимете свої знання та навички!

«Основні моменти» – це додаткові текстові розділи, що доповнюють заняття, надають додаткову цікаву інформацію щодо теми. В кінці кожного уроку наведено висновок, який слугує стислим підсумком та переходом до наступного заняття. У висновку міститься перевірка уроку, яка містить кілька запитань для перевірки ваших знань з представленого матеріалу та обмірковування того, як ви застосуєте отримані знання у власному житті.

***

Хотів би нагадати, що проект такого масштабу і якості не міг бути розроблений без предметного досвіду викладачів, вихователів та залучених консультантів з питань військової, соціальної, психологічної освіти та основ військового лідерства.

Особлива подяка за цінний внесок у цей проект !

МИ ПОЧИНАЄМО !

ЩАСТИ ВАМ !

6

Р

7

озділ-1:

Лідерство

Зміст розділу:

Заняття 1: Елементи лідерства (с.8)

Якими елементами лідерства ви володієте?

Заняття 2: Атрибути військового лідерства (с.20)

Як ви розвиватимете свої лідерські якості?

Заняття 3: Лідерські компетентності (с.34)

Як ви будете розвивати свої лідерські компетентності?

Заняття 4: Стилі лідерства (с.51)

Як ви можете використовувати різні стилі лідерства, щоб підвищити свою ефективність?

Рис.1.0.0.

З

8

аняття 1

Елементи лідерства

Рис.1.1.0.

Ключові поняття: _________________________ • автократичний • компетенції • непередбачений випадок • демократичний • напрямок • вроджений • невтручання влади • лідерство • мотивація • мета

Що ви навчитеся робити: Визначте елементи лідерства Взаємопов'язані основні навички: - Застосовуйте методи критичного мислення - Розвивайте свою здатність до навчання протягом усього життя -Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи - Беріть на себе відповідальність за свої дії та вибір - Ставтеся до себе та інших з повагою Навчальні цілі: • Визначте можливості лідерства в ВЛ • Поясніть, як погляди на лідерство змінювалися з часом • Визначення лідерства • Опишіть модель армійського лідерства •Визначте ключові слова: автократичний, компетенції, випадковий, демократичний, спрямованість, вроджений, невтручання влади, лідерство, мотивація, мета

О

9

сновне питання:

Якими елементами лідерства

ви володієте?

Вступ

Лідерство має багато викликів і винагород. Завдяки цьому базовому вступу до лідерства ви зможете почати цінувати його численні аспекти. Це заняття знайомить вас з деякими можливостями лідерства в ОТЛ ВЛ, а також з обов'язками, якостями та здібностями лідерів.

Ключові поняття: Керівництво: процес впливу на людей шляхом надання їм мети, напрямку та мотивації для виконання місії та вдосконалення організації

9

Можливості лідерства

І

Рис.1.1.1.

снує багато причин шукати можливості для лідерства. Ви можете зміцнити свою впевненість у собі та розвинути свої навички керівництва та впливу на інших для виконання конкретних завдань. Ви також можете працювати над своєю загальною здатністю виконувати місії, піклуючись про людей та розширюючи свої можливості на майбутнє.

Викладацький склад плануватиме і моделювати різноманітні можливості для прояву та виховання лідерства, щоб відповідати кількості та різноманітності цілей, з якими ви стикаєтеся в ОТЛ.

Завдання нададуть широкий спектр довгострокових та короткострокових можливостей

11

Деякі типові можливості включають наступне:

• керівна посада в ліцейському командуванні,

• тренер під час заняття з лідерства з молодшими ліцеїстами,

• помічник інструктора з надання першої медичної допомоги,

• керівник групи для проведення соціальних заходів (наприклад СКР),

• коректор проєкту громадських заходів,

• консультант або інструктор для виконання конкретного завдання або презентації.

Програма розвитку лідерства

Програма розвитку лідерських якостей базується на принципі, що ліцеїстів «навчають за стандартами».

Р

10

озвиток лідерських якостей – це безперервний процес навчання, оцінювання, консультування, перепідготовки та повторного оцінювання

Оцінювання є фундаментальною частиною навчання

Оцінювання дозволяє як вам, так і вашим викладачам знати, коли і якою мірою ви досягли успіху

Компонентами програми «Лідер що розвивається» (ОТЛ-2) є наступне:

• навчання,

• оцінювання,

• консультування,

• перепідготовка,

• повторне оцінювання.

Рис.1.1.2.

Як ліцеїст, ви отримуватимете консультації, розвиватиметеся, а ваш прогрес оцінюватиметься протягом решти вашого перебування в ВЛ. Ви будете навчатися, щоб отримати прогресуючий досвід, який кине вам виклик як розумово, так фізично.

У міру вашого прогресу діяльності, наставницький склад оцінюватиме та корегуватиме вас щодо зростання та розвитку як лідера

Визначення лідерства

Ви, мабуть, впізнаєте лідерство, коли бачите його.

Лідерство — це здатність впливати, вести за собою

або направляти інших для виконання місії

Ефективне лідерство є результатом здатності лідера забезпечувати мету, напрямок та мотивацію для виконання місії.

Мета дає підлеглим підстави діяти для досягнення бажаного результату. Керівники повинні чітко формулювати мету для своїх послідовників і робити це різними способами. Керівники можуть використовувати прямі засоби передачі інформації через запити або накази щодо того, що робити. Бачення – це ще один спосіб, за допомогою якого лідери можуть забезпечити мету.

Ключові поняття: Мета: причина, чому щось робиться Напрямок: інструкції або знання для виконання завдання Мотивація: акт натхнення інших на досягнення чогось

Б

11

ачення стосується організаційної мети, яка може бути ширшою або мати менші негайні наслідки, ніж інші заяви про мету.

Керівники вищого рівня ретельно обмірковують,

як донести своє бачення

Надання чітких вказівок передбачає повідомлення про те, як виконати місію, визначення пріоритетів виконання завдань, призначення відповідальних за їх виконання та забезпечення розуміння підлеглими прийнятого стандарту дій.

Підлеглі завжди потребують вказівок

Підлеглі очікують складних завдань, якісного навчання та достатніх ресурсів. Їм слід надати відповідну свободу дій (так зване «делегування командування» Mission Command). Делегування чітких вказівок дозволяє підлеглим змінювати плани та накази, щоб адаптуватися до змінних обставин.

Адаптації до змін є безперервним процесом

М

Рис.1.1.3.

отивація забезпечує волю робити. Те, що необхідно для виконання місії. Мотивація походить зсередини, але на неї впливають дії та слова інших.

Роль лідера в мотивації полягає в тому, щоб розуміти потреби та бажання інших, узгоджувати та підносити індивідуальні прагнення до цілей команди, а також впливати на інших досягати більших цілей.

Деякі люди мають високий рівень внутрішньої мотивації для виконання роботи, тоді як іншим потрібно більше підбадьорення та зворотного зв'язку.

12

Мотивація стимулює ініціативу, коли потрібно щось зробити

Як лідер, дізнайтеся якомога більше про можливості та обмеження інших, а потім передайте стільки відповідальності, з кількістю якої може впоратися команда.

Історичні моделі лідерства

Протягом тривалого часу існує великий інтерес до визначення того, що робить лідера хорошим.

Фактично, ми можемо простежити дослідження аж до кінця 19-го століття. Як наслідок, дослідження лідерства поділяються на три загальні категорії (епохи):

1. Природжені лідери (1800-ті – 1940-ві роки). Підхід «Народжені лідери» стверджує, що людина або володіє, або не володіє певними рисами, які вважаються невід'ємними для лідерства.

2. Поведінка (1940-ві – 1970-ті роки). Цей підхід розглядав ідею про те, що лідери демонструють певну поведінку, яка робить їх ефективними.

Епохи досліджень лідерства продовжувалися:

3. Непередбачуваність (з 1960-х років дотепер). Модель непередбачених обставин стверджує, що особисті стилі та ситуаційні характеристики поєднуються для визначення лідерства.

Правильне поєднання категорій і ситуацій

є надзвичайно важливим

Рис.1.1.4.

П

13

рироджені лідери

Наприкінці 19-го та на початку 20-го століття, люди вірили, що чоловіки та жінки, які були справжніми лідерами, народжувалися справжніми лідерами.

Панувала думка, що Лідери народжувалися

з вродженою здатністю вести за собою

Щ

Рис.1.1.5.

об довести цю філософію, яка охоплювала близько 40-ка років, дослідники вивчали існуючих політичних, промислових та релігійних лідерів. Очікувалось виявити, що ці лідери володітимуть певними рисами, які відрізнятимуть їх від їхніх послідовників.

Ключові поняття: Непередбачений випадок: залежність від випадку або від виконання умови Вроджений: існував з народження Автократичний стиль керівництва, за якого рішення приймає один лідер Демократичний стиль л іерства, за якого лідери консультуються з підлеглими, яким дозволено брати участь у прийнятті рішень Невтручання: стиль керівництва, за якого лідери не втручаються або не вказують напрямок

Після поглибленого дослідження вони не змогли надати доказів на підтвердження ідеї про те, що справжніми лідерами народжуються (через їхню спадкоємність). Однак результати досліджень виявили низку рис, спільних для всіх лідерів, включаючи інтелект, надійність, товариськість, навіть агресивність, оригінальність, популярність так і почуття гумору. Водночас, дослідники виявили, що різні ситуації вимагають від лідерів використовувати ці риси по-різному. Тим часом, протягом того ж періоду, інші дійшли висновку, що докази не підтверджують ідею про те, що вроджені здібності гарантують, що хтось буде ефективним лідером.

П

14

оведінковий лідер

На початку Другої світової війни досліідники розширили свої пошуки джерела ефективност лідерів.

Вони почали аналізувати «поведінку» ефективних лідерів. Вони вважали, що це більш ефективний підхід до дослідження, оскільки поведінку можна спостерігати, вимірювати та навчати інших ефективніше.

Дослідник на ім'я Курт Левін заклав основу для поведінкового підходу до лідерства. Він визначив континуум моделей поведінки лідерів, що включав:

• автократичний стиль керівництва, який передбачає одноосібне прийняття рішень лідерами,

• демократичний стиль керівництва, який полягає в тому, що лідери консультуються з підлеглими, яким дозволено брати участь у прийнятті рішень,

•

Рис.1.1.6.

стиль керівництва «невтручання» (laissez-faire), який означає, що лідери взагалі не надають жодних вказівок підлеглим.

Хоча було виявлено дуже різні моделі поведінки, не було жодних доказів того, який стиль був найефективнішим, або який стиль слід/не слід використовувати в певній ситуації.

Кожен стиль викликав різні реакції у різних послідовників

Таким чином, дослідники не змогли чітко сформулювати НАЙКРАЩИЙ спосіб ефективного лідерства.

У 1950-х роках дослідники лідерства продовжили пошук моделей поведінки. Вони визначили тисячі моделей поведінки, а потім скоротили їх до більш керованої кількості.

Однак серед багатьох виділялися дві основні моделі поведінки лідера: стосунки та структура (рис.1.1.7).

Рис.1.1.7.

Модель стосунків	Модель структури
Турбота про людей включає такі поведінкові моделі, як: • ставлення до членів команди як до рівних • бути дружнім та доступним • зробити роботу приємною • вислуховування ідей інших • дбати про особисте благополуччя інших	Турбота про людей включає такі поведінкові моделі, як: • встановлення та повідомлення очікувань • встановлення графіків роботи • спільне використання робочих процедур • виконання робочих завдань

В

15

иявилося, що докази справді підтверджують ідею про те, що лідери, орієнтовані на людей, пов'язані з вищим рівнем задоволеності підлеглих, і що ефективне лідерство вимагає як поведінки, пов'язаної зі стосунками, так і поведінки, пов'язаної з виконанням завдань. Однак залишилося кілька питань:

• Чи є ефективне лідерство результатом лише рис та поведінки лідера?

• Як риси характеру та поведінка залежать від типу завдання та типу роботи групи?

Непередбачуваність (ситуаційність) лідера

Хоча існувало бажання включити ситуаційні фактори до досліджень ефективності лідерства, це включення відбулося лише у 1960-х роках.

Підхід на основі ситуацій припускає, що ефективність особистості, стилю та поведінки лідера залежить від вимог ситуації.

Рис.1.1.8.

Підхід на основі ситуацій також підтверджує переконання, що:

• не існує єдиного найкращого способу лідерства

• ситуаційні фактори визначають найефективніший стиль та поведінку

• лідерську поведінку можна вивчити та навчити неї

• лідери впливають на ефективність групи чи організації

• на ефективність лідерства впливає взаємодія між ситуаційними факторами та особистісними рисами.

С

16

учасні підходи до ефективності лідерства мають певною мірою інтегрований погляд на підходи «Природжені лідери», поведінковий та ситуаційний. Історично дослідники вивчали поведінку лідерів, спостерігаючи за керівниками в різних організаціях. Однак, якщо ми погодимося з визначенням лідерства як «здатності впливати, вести або направляти інших для виконання місії бажаним чином, надаючи мету, напрямок та мотивацію», тоді хіба ми не повинні звертати увагу на поведінку тих, хто впливає на інших?

Хіба ми ВСІ не є лідерами у своїх сім’ях, школах,

громадах та житті?

Протягом багатьох років проводилися дослідження, спрямован на глибше розуміння ефективного лідерства. Бажання допомагати людям розвивати поведінку, яка ефективно впливає на інших, веде їх за собою та направляє, залишається високо цінуваним пошуком.

Модель військового лідерства

Модель лідерства в армії зосереджується на тому, ким є лідер (атрибути) та що робить лідер (компетенції). Атрибути лідера дозволяють йому опанувати лідерські компетенції або здібності.

Ключові поняття: Компетенції: навички, здібності

Модель базується на ситуаційному підході

Е

Рис.1.1.9.

фективність військового лідера залежить від того, як його атрибути та компетенції використовуються в певній ситуації.

А

17

трибути моделі лідерства описують, як людина поводиться та навчається в певному середовищі. Атрибути лідера:

• характер,

• присутність,

• інтелект.

Ці атрибути відображають цінності та ідентичність лідера (характер), те, як лідера сприймають послідовники та інші (присутність), а також розумові та соціальні здібності, як лідер застосовує в акті керівництва (інтелект).

Характер, моральні та етичні якості людини, допомагає лідеру визначити, що правильно, і дає лідеру мотивацію робити те, що доречно, незалежно від обставин чи наслідків.

Розглянемо типову модель військового лідерства (рис.1.1.10).

Рис.1.1.10.

Атрибути:
ХАРАКТЕР • Військові цінності • Емпатія • Бойовий дух • Дисципліна	ПРИСУТНІСТЬ • Військова та професійна постава • Фізична підготовка • Впевненість у собі • Стійкість	ІНТЕЛЕКТ • Розумова спритність • Здоровий глузд • Інноваційність • Міжособистісний такт • Експертні знання
Компетенції:
КЕРУЄ • Керує іншими • Завойовує довіру • Розширює вплив за межі ієрархічної структури • Подає приклад • Комунікує	РОЗВИВАЄ • Створює позитивне середовище/ Сприяє формуванню командного духу • Готує себе • Розвиває інших • Піклується про фах	ДОСЯГАЄ • Досягає результатів

Д

18

ії, слова та манера поведінки військових лідерів передають їхню присутність

Присутність — це не просто присутність; вона включає приклад, який лідер подає, щоб надихнути інших робити все можливе та слідувати його прикладу.

Інтелект лідера ґрунтується на концептуальних здібностях та застосовується до виконання обов'язків та відповідальності.

Компетенції лідера включають здібності: керувати, розвиватися та досягати успіхів.

Розвиток компетентності відбувається за систематичним та поступовим підходом, від оволодіння окремими компетенціями до їхнього спільного застосування та адаптації до конкретної ситуації.

Керівництво людьми шляхом доручення їм складних завдань (делегування командування) допомагає їм розвинути впевненість та бажання братися за все складніші виклики.

Лідери набувають базових компетенцій

на рівні безпосереднього керівництва

У міру того, як лідер переходить на посади організаційного та стратегічного рівня, ці компетенції забезпечують основу для керівництва змінами.

Лідери постійно вдосконалюють та розширюють свої здібності до професійного виконання цих компетенцій, вчаться застосовувати їх у дедалі складніших ситуаціях.

«Ціль – зусилля – результат»

Рис.1.1.11.

В

19

исновок

Чим краще ви розумієте якості та поведінку, які створюють бажання слідувати за вами, тим краще ви зможете визначити лідерські моделі поведінки, які найкраще підійдуть саме вам...

Що ще важливіше, ті, які вам не підійдуть!

У наступному занятті ви детально розглянете модель військового лідерства.

• Як думка щодо лідерства змінювалося з часом?

• Який підхід до лідерства використовується в Моделі військового лідерства?

• Що робить лідера ефективним?

МИ

МАЙБУТНІ

ПЕРЕМОЖЦІ !

З

20

аняття 2

Атрибути військового лідерства

Рис.1.2.0

Ключові поняття: _________________________ • етос • експертиза • інновації • допитливість • інтелект • розумова спритність • стійкість • самооцінка • такт

Що ви навчитеся робити: Проаналізуйте свої лідерські якості Взаємопов'язані основні навички: • Застосовуйте методи критичного мислення • Розвивайте свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи • Беріть на себе відповідальність за свої дії та вибір • Ставтеся до себе та інших з повагою Навчальні цілі: • Опишіть лідерську рису характеру • Опишіть лідерську рису присутності • Опишіть лідерську рису інтелекту • Проаналізуйте, як характер, присутність та інтелект впливають на лідерство • Визначте ключові слова: етос, експертиза, інновації, допитливість, інтелект, розумова спритність, стійкість, самооцінка, такт

О

21

сновне питання

Як ви будете розвивати

свої лідерські якості?

Вступ

Стати лідером – непросте завдання. Ви вже можете мати деякі лідерські якості чи риси. Вам також може знадобитися попрацювати над набуттям інших. У цьому занятті ви дізнаєтеся більше про якості ефективних лідерів. Ви також почнете оцінювати, на якому етапі ви знаходитесь з власними лідерськими якостями та які сфери діяльності вам потрібно розвивати.

На попередньому занятті ви дізналися, що «Модель військового лідерства» включає такі якості, як характер, впевненість та інтелект. Розвиток цих якостей вимагає самосвідомості та прагнення до навчання протягом усього вашого життя.

Давайте детально розглянемо кожну з цих якостей.

П одумайте про свої сильні та слабкі сторони.

Які з ваших лідерських якостей є найсильнішими?

Де вам потрібно вдосконалитися?

Рис.1.2.1

Ключові поняття: Інтелект: здатність вашого розуму мислити та здобувати знання; Самооцінка, ідентичність; ваше уявлення про те, хто ти є

Персонаж Характер описує ваші моральні та етичні якості. Характер є важливим для успішного лідерства. Він визначає, ким є люди, як вони діють, допомагає їм розрізняти правильне від неправильного та обирати те, що корисне.

Становлення людиною з характером – це процес.

Ви не розвинете характер за одну ніч.

В

22

аш характер розвиватиметься завдяки щоденному досвіду, освіті, коучингу та наставництву. Бути ефективним лідером також означає, що ви вважаєте себе лідером. Ваша ідентичність та самосприйняття включають поняття «лідер».

Ваша ідентичність як лідера сформується, коли:

• ви ідентифікуєте себе як лідера

• інші сприймають вас як лідера

• ви є лідером по відношенню до іншої людини

• ви отримали керівну посаду в організації чи програмі.

Е

Рис.1.2.2

лементи характеру в моделі військового лідерства включають армійські цінності, емпатію, дух воїна а також дисципліну.

Армійські цінності

Ви дізналися про цінності армії у свій перший період навчання ліцеїстом. Ці цінності:

• Вірність

• Обов'язок

• Честь

• Цілісність

• Повага

• Безкорисливе служіння

• Особиста мужність

Армійські цінності є основоположними для того, щоб допомогти військовим лідерам приймати правильні рішення

Емпатія

Емпатія – ще одна важлива риса ефективних лідерів.

Емпатія — це здатність співпереживати ситуації, мотивам та почуттям іншої людини.

23

Це не співчуття до когось!

Н

Рис.1.2.3

атомість, емпатія дає лідерам розуміння того, що переживають інші, та намагаються уявити, як рішення чи дії можуть на них вплинути. Здатність бачити щось з точки зору іншої людини, ототожнювати себе з її почуттями та емоціями та проникати в них, дозволяє лідерам краще взаємодіяти з іншими.

Етос воїна та служби в ЗСУ

Ключові поняття: Етос: керівні переконання особи, групи чи організації

Етос воїна та служби в ЗСУ– це сукупність керівних переконань та ставлень. Це включає цінності армії, а також вашу відданість результатам дій.

Дисципліна

Ваша дисципліна — це ваша здатність контролювати власну поведінку.

Це означає, що ви не дозволяєте емоціям керувати вами. Якщо ви злитеся через щось, ви не втрачаєте контролю, не починаєте кричати чи лаятися. І коли ви поставите собі мету, ви працюєте над нею, навіть коли вам цього не хочеться.

Як лідер, ви побачите, що дисципліна – це також спосіб мислення вашої команди.

Вашій команді потрібна дисципліна,

щоб досягати своїх цілей в виконанні завдання

Розвиток характеру

Становлення людини з характером – це щоденний процес, що включає досвід, освіту, самосвідомість та наставництво.

В

Рис.1.2.4

и розвиваєте свій характер через постійне навчання, роздуми, досвід та зворотний зв'язок. Якщо ви не практикуєте самосвідомість, вам буде важко впливати на інших та досягати своїх цілей.

24

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ

• Обміркуйте свої слова та дії.

• Використовуйте наставників для надання зворотного зв'язку.

• Уявіть себе лідером.

• Думайте та дійте з добрим характером.

Самосвідомість пов'язана з вашою ідентичністю або самосприйняттям. Ви можете мати багато способів визначити, ким ви є: сильним, розумним, спортивним, креативним тощо.

Визначити себе як лідера -

хто допомагає, направляє та впливає на інших

Лідери, які не мають чіткого уявлення про лідерську ідентичність, часто не вдосконалюють свої лідерські навички.

Присутність

Атрибутом присутності є враження, яке ви справляєте на інших.

Ваша присутність – це ваш зовнішній вигляд, поведінка, дії та слова. Присутність лідера також означає турботу.

Немає більшого натхнення, ніж лідери, які регулярно розділяють труднощі та боротьбу команди

Це не просто питання присутності, ваші дії, слова та те, як ви їх виконуєте.

Ваша поведінка як військового лідера має виражати присутність, професіоналізм, фізичну форму, впевненість та стійкість.

Рис.1.2.5

П

25

рофесіоналізм

Лідери діють як професіонали. Бути професіоналом означає, що коли ви стикаєтеся зі складними ситуаціями або новими викликами, ви знаходите спосіб досягти успіху. Ви використовуєте свій характер, здібності, щоб долати труднощі та ефективно керувати своєю командою. Ви надихаєте свою команду працювати над досягненням цілей та залишатися зосередженою на завданні.

Ключові поняття: Стійкість: психологічна та фізична здатність відновлюватися після життєвих стресів

Ви не скаржитесь і не виправдовуєтесь!

Фітнес

Фізична підготовка важлива для військового лідера. На найпростішому рівні, ви не можете досягти найкращих результатів як лідер, якщо ви хворі або втомлені.

Підтримка здоров'я — це просто здоровий глузд!

Я к всім, лідеру потрібні фізичні вправи, достатній сон, гарне харчування, щоб бути «на висоті».

К

Рис.1.2.6

ерівна роль часто пов'язана з більшим стресом, довшим робочим часом. У таких ситуаціях фізично підготовлений лідер почуватиметься більш компетентним та впевненим, краще справлятиметься зі стресом, працюватиме довше та старанніше, а також швидше відновлюватиметься.

Фізична підготовка та достатній відпочинок підтримують когнітивні функції та емоційну стабільність, що є важливим для ефективного лідерства.

Ці якості забезпечують цінні переваги в будь-якому середовищі, не лише в команді ОТЛ ВЛ.

Г

Рис.1.2.7

арне здоров'я передбачає прийняття рішень. Це означає проходження р

26

егулярних медичних оглядів, дотримання належної гігієни та чистоти, проведення вакцинації та моніторингу психологічного стану.

П ідтримка здоров'я включає уникнення речей, які можуть зашкодити вашому здоров'ю, таких як зловживання психоактивними речовинами, ожиріння та вживання тютюну, а також надмірне вживання кофеїну та інших стимуляторів

Впевненість

Чи пішли б ви за лідером, який не був би впевненим у собі?

Впевненість важлива для військових лідерів команд.

Впевненість – це віра лідерів у свою здатність діяти належним чином у будь-якій ситуації, навіть у стресових ситуаціях.

Впевненість у собі зростає зі професійної компетентності

В певненість ефективного лідера є заразною та пронизує всю команду. Впевнений лідер зменшує тривожність членів команди щодо складних завдань, які їм потрібно виконати.

Вони тренують свої команди, щоб вони були впевненими та досягали успіху.

Л

Рис.1.2.8

ідери, як надмірно впевнен в собі або впевнені в нереалістичних завданнях, можуть бути такими ж поганими, як лідери з недостатньою впевненістю та компетентністю.

Лідери, які вважають себе найкращими в усьому,

часто не слухають членів своєї команди

Такі особи можуть не адаптуватися до нових ситуацій та не розвинути додаткові навички.

Найгірше те, що вони можуть не допомогти своїй команді перемогти.

Стійкість

Стійкість – це здатність швидко відновлюватися після невдач, шоків, травм, негараздів та стресу.

Стійкі військові лідери відновлюються та зберігають свою зосередженість навіть у найскладніших ситуаціях. Стійкі лідери н

27

авчаються та розвиваються у складних ситуаціях, а також адаптуються до змін, щоб забезпечити успіх цілей команди.

Стійкість та воля до успіху допомагають лідерам у важкі часи

Їхні навички та знання допомагають їм дотримуватися курсу дій, який призведе до успіху.

Лідери прищеплюють стійкість та дух перемоги в командах, подаючи приклад.

Кожен стикався з ситуаціями, коли здавалося б легше прийняти поразку, ніж завершити завдання. У такі моменти потрібне внутрішнє джерело енергії, щоб продовжувати.

Коли справи йдуть погано, лідер повинен спиратися на внутрішні резерви, щоб продовжувати дії

Рис.1.2.9

І

28

нтелект

Ваш інтелект – це сила вашого розуму, мислення та вміння здобувати знання.

Ц е ваші розумові здібності. Інтелект військового лідера спирається на його розумові здібност та застосовує їх до різних завдань та обов'язків.

Ефективний лідер використовує свій мозок та обмірковує речі, перш ніж діяти чи говорити. Частиною інтелекту є здатність генерувати ідеї, вирішувати проблеми та використовувати здоровий глузд.

В

Рис.1.2.10

аш інтелект допомагає вам мислити творчо та міркувати аналітично, критично, етично та з культурною чутливістю. Коли ви використовуєте свій інтелект, ви враховуєте як непередбачувані, так передбачувані наслідки своїх рішень.

Компонентами, що впливають на інтелект військового лідера, є: • психічна спритність • здорове судження • інновації • міжособистісний такт • експертиза

Ключові поняття: Розумова спритність: гнучкість розуму; здатність передбачати або адаптуватися до певних або мінливих ситуацій

Рис.1.2.11

29

Ментальна спритність

Ментальна спритність — це гнучкість розуму, здатність передбачати або адаптуватися до певних або мінливих ситуацій. Спритність дозволяє лідерам продумувати інші варіанти та наслідки, коли поточні дії не дають позитивних результатів.

Розумова спритність залежить від допитливості. Допитливі лідери прагнуть зрозуміти широкий спектр тем, залишаються відкритими до багатьох можливостей, перш ніж знайти вірне рішення.

Ключові поняття: Допитливість: допитливий розум

Критичне мислення також є частиною розумової спритності. Це процес мислення, спрямований на пошук фактів, обмірковування питань та вирішення проблем.

К ритичне мислення допомагає військовим лідерам розуміти ситуації, робити обґрунтовані висновки, робити правильні судження та вчитися на досвіді.

Критичне мислення глибоко розглядає проблему з різних точок зору. Це важлива навичка для лідерів, яка дозволяє їм впливати на інших та формувати команди.

Перший найважливіший крок у пошуку відповідного рішення – це виділити основну проблему

Здатність військового лідера швидко виділити проблему та знайти р шення допомагає йому адаптуватися до завдань, які можуть змінюватися.

Е

Рис.1.2.12

фективні лідери прищеплюють іншим розумову спритність, створюючи клімат, який заохочує участь та довіру. Вони запитують, що думають інші, розглядають пропозиції та ніколи не нападають на членів команди за те, що вони висловлюються.

Інновація

Інновація — це здатність впроваджувати щось нове, коли це необхідно або коли інновації викликають можливості. Лідери-інноватори, як правило, допитливі та добре виішують проблеми. Вони висувають оригінальні та цінн ідеї.

30

Здатність впроваджувати щось нове, коли це необхідно

Хоча військові лідери дотримуються встановлених у війську правил та забезпечують їх виконання, ефективні ж лідери також є креативними мислителями. Вони розробляють нові ідеї та підходи для виконання завдань або адаптують існуючі підходи, щоб зробити завдання ефективнішими чи винагороджуючими. Інновації важливі для лідерства, тому що лідерам часто доводиться адаптуватися до нових ситуацій або вирішувати складні проблеми.

Інноваційні лідери покладаються на інтуїцію, досвід,

знання та внесок послідовників

Інноваційні лідери посилюють командну роботу, роблячи кожного відповідальним за інновацйний процес.

Рис.1.2.13

Міжособистий такт

Чи знаєте ви людей, які, здається, завжди говорять щось не те? Вони постійно випалюють образи та суперечать команді. Протилежністю є людина, яка ніколи не ображає та не ображається, навіть у делікатних ситуаціях. Це людина, яка має такт. Міжособистісний такт – це відчуття того, що сказати, щоб не образити інших, не зачепити їхні почуття чи не розлютити їх.

Ключові поняття: Такт: відчуття того, що сказати, щоб не образити інших, не зачепити їхні почуття чи не розлютити їх Експертиза: спеціальні знання та навички, набуті завдяки досвіду, навчанню та освіті

Т актовна людина вміє спілкуватися

зі складними людьми та у складних ситуаціях

Т

31

акт передбачає розуміння того, що інші відчувають у певній ситуації. Лідер повинен спиратися на прийняття характеру, реакцій та мотивів себе та інших.

Міжособистісний такт включає:

• Визнання різноманітності. Люди формуються під впливом їхнього економічного класу, раси, релігії, освіти та інших факторів. Ефективні лідери створюють середовище, де членів команди цінують за їхні таланти, внесок та відмінності.

• Прояв самоконтролю. Ефективні лідери контролюють свої емоції. Збереження самоконтролю вселяє впевненість у команді. Лідери, які втрачають самоконтроль, не можуть очікувати, що ті, хто йде за ними, збережуть його (самоконтроль).

•

Рис.1.2.14

Емоційні фактори. Люди мають надії, страхи, занепокоєння та мрії. Розуміння цього дає лідерам потужний інструмент. Ефективні лідери можуть використовувати емоційну енергію команди для вирішення складних проблем та завершення складних проектів.

• Рівновага. Емоційно врівноважені лідери демонструють правильні емоції для певної ситуації. Вони можуть читати емоційні стани інших. Вони мають цілий спектр ставлення до людей, від розслабленого до напруженого. Вони знають, як вибрати те, що підходить за обставин. Збалансовані лідери знають, як передати терміновість, не кидаючи всю команду в хаос.

• Стабільність. Ефективні лідери стійкі, розважливі під тиском або втомлені, та спокійні перед обличчям небезпеки. Вони:

- змоделюйте емоції, як демонструватимуть підписники — спокійний та раціональний під тиском;

-не піддавайтеся спокус висловити свою думку, це може бути виправдано, але не допоможе команді чи цілям проекту.

Рис.1.2.15

Експерт

Експерт – це володар спеціальних знань та навичок,

що розвинулись завдяки досвіду, навчанню та практиці.

П

32

ротягом навчання ви можете розвинути навички експертизи в різних галузях. Наприклад, якщо у вас є технічний інтерес, ви можете розвинути знання в комп’ютерному обладнанні або програмуванні.

Б

Рис.1.2.16

ути експертом – це справжнє знання своєї роботи та своєї ролі в організації. Воно включає розуміння та інтерпретацію ситуації й середовища, а потім використання вашого досвіду для вирішення проблем та прийняття рішень.

Ніхто не очікує, що лідери будуть експертами в усьому!

Е фективні військові лідери вивчають те, що їм потрібно знати про справи, що входять до їхньої компетенції. Вони дізнаються те, що їм потрібно, щоб керувати своїми командами.

Л

Рис.1.2.17

іцеїст ВЛ, який керує прибиранням парку, повинен знати про інструменти та інші матеріали, типи сміття, яке потрібно переробляти або утилізувати, міські правила щодо того, як і де викидати сміття тощо. Як лідер ОТЛ, ви матимете можливість розвинути досвід у проектах вашого ВЛ та громади.

Висновок

Розвиток ваших лідерських якостей може бути захопливим і водночас складним досвідом. Якщо ви схожі на більшість колег ліцеїстів, ви будете робити помилки на цьому шляху. Пам’ятайте, що однією з ознак справжнього військового лідера є здатність вчитися на досвіді інших та самовдосконалюватися.

Лідерські якості, про які ви дізналися на цьому занятті, – це цілі на все життя, над якими ви працюватимете ще довго після закінчення ВЛ. Ви будете носити їх із собою, ставши дорослим і будете краще підготовлені до успіху у своїй кар’єрі.

• Який аспект присутності є найважливішим для вас? Чому?

• Які цінності армії пов'язані з Тобою?

• Який аспект інтелекту найчастіше використовують у школі? У твоїй родині? Між друзями?

33

Рис.1.2.18

ТУТ

ВИХОВУЮТЬСЯ

ПЕРЕМОЖЦІ !

З

34

аняття 3

Л

Рис.1.3.0

ідерські компетенції

Ключові поняття: _________________________ • зобов'язання • відповідальність • ініціатива • мікрокерований • пріоритети • добробут

Що ви навчитеся робити: Проаналізуйте свої лідерські компетенції Взаємопов'язані основні навички: • Застосовувати методи критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя •Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір • Ставитися до себе та інших з повагою Навчальні цілі: • Описати компетенції, необхідні для керівництва вашою командою • Описати компетенції, необхідні для розвитку членів вашої команди • Описати компетенції, необхідні для досягнення результатів вашою командою •Проаналізувати, як лідерські компетенції впливають на цілі •Визначте ключові слова: зобов'язання, відповідальність, ініціатива, мікроменеджмент, пріоритети, добробут

О

35

сновне питання

Як ви будете розвивати

свої лідерські компетенції?

Вступ

Лідерство має багато аспектів. На попередньому занятті ви дізналися про якості лідерства. На цьому занятті ви дізнаєтеся ще більше про компетенції та навички ефективних військових лідерів. Ви також оціните, на якому етапі ви знаходитесь з власними лідерськими компетенціями та які здібності вам потрібно розвивати.

Керуй

Лідери забезпечують мету, напрямок та мотивацію. Військові Лідери (ОТЛ) працюють над тим, щоб вести за собою інших, розвивати себе та свою команду, а також досягати визначених результатів. Частиною становлення ефективним лідером є розвиток компетенцій, описаних у цьому занятті.

П одумайте про власні навички.

Які з ваших лідерських компетенцій найсильніші?

Які з них вам потрібно вдосконалити?

Рис.1.3.1

Керуй іншими.

1. Використання впливу для активізації дій команди.

Я к для лідера ОТЛ ВЛ, одним з ваших головних завдань буде спрямування інших до спільної мети чи виконання завдання.

Е

Рис.1.3.2

фективні військові лідери навчають своїх підлеглих, заохочують наполегливу працю та визнають досягнення кожного в команді.

36

Керівництво іншими передбачає вплив на них

Ваша мотивація впливати на свою команду повинна випливати з вашого бажання бачити досягнення, ініціативу та успіх команди.

Позитивні та щирі наміри – це ваш найкращий шлях до впливу на інших та досягнення ваших цілей.

Ключові поняття: _________________________ Відповідальність: акт послуху або виконання того, що вам кажуть Ініціатива: особиста відповідальна дія чи рішення Зобов'язання: залученість або відданість

Керуючи іншими, ви виявите, що існують різні рівні послідовництва. На найпростішому рівні ваша команда буде виконувати або погоджуватися з тим, що ви їм кажете. Якщо завдання потрібно виконати негайно, членам команди не дуже потрібно розуміти причину його виконання, тоді поступливість є прийнятним підходом. Однак, поступливість не є особливо ефективною, коли метою лідера є створення ініціативи та високої поваги в команді.

П

Рис.1.3.3

оступливість — це те, що потрібно лідерам для короткострокових, негайних завдань.

Коли лідери хочуть створити відданість у своїй команді, вони прагнуть прищепити їй відповідальність.

Відданість, як правило, дає довготриваліші та ширші результати

У

37

той час як відповідальність впливає лише на поведінку підлеглих, відданість сягає глибше — змінюючи ставлення, переконання та поведінку.

Наприклад, коли лідер формує почуття відданості у підлеглих, вони, ймовірно, демонструватимуть більше ініціативи, особистої участі та креативності. Віддані члени команди прагнуть мати відчуття контролю та хочуть робити свій внесок у командні зусилля.

П

Рис.1.3.4

римітка: Існує тонка різниця між формуванням відповідальності та формуванням почуття відданості - формування почуття відповідальності визнає, що керівник несе остаточну відповідальність за виконання завдання, водночас надаючи підлеглим повноваження діяти.

2. Забезпечення мети, мотивації та натхнення.

Лідери забезпечують мету, мотивацію та натхнення для своїх команд. Ефективні військові лідери стежать за цілями та визначають курс дій, необхідний для їх досягнення.

Окрім мети, лідери визначають напрямок дій команди

Н

Рис.1.3.5

апрямок дій стосується того, як досягти мети завдання. Хоча надання вказівок є простим завданням, знання того, скільки і яких за якістю вказівок надавати, вимагає глибоких знань про окремих членів команди. Надмірна кількість вказівок може створити в людей відчуття, що ними керують на мікрорівні та може придушити ініціативу та гордість за свою роботу кожного і як найгірший варіант подій, може призвести до розгубленості всієї команди.

38

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

М

Рис.1.3.6

ікрорівень — це найнижчий рівень у структурі будь-якої системи, що включає окремі елементи, індивіди або невеликі групи, які приймають самостійні рішення. У контексті організації мікрорівень стосується діяльності конкретного підрозділа або окремо взятої команди/групи, тоді як у біології це окремі клітини або молекули.

Ключові характеристики мікрорівня:

Індивідуальність: фокусується на окремих учасниках, таких як окремий військовий, окремий підрозділ, військова частина, а не на узагальнених результатах.

Локальність: аналізуються конкретні ситуації, що відбуваються на рівні окремих команд/груп, підрозділів або організації в цілому.

Прийняття рішень: важливим аспектом є самостійне прийняття рішень індивідами та організаціями в межах своїх можливостей, компетенцій та обмежень.

Взаємодія: досліджується взаємодія між окремими суб'єктами, а не між великими блоками системи. 

Досвідчений військовий лідер завжди знатиме, коли... надати детальні вказівки та коли зосередитися лише на результаті (делегування команд).

Досвідчені військові лідери розуміють,

що саме мотивує людей, якими вони керують

Р

Рис.1.3.7

озуміння того, як працює мотивація, дає уявлення про те, чому люди можуть вживати заходів, наскільки сильно вони спонукані діяти. Ви можете мотивувати людей, ставлячи досяжні цілі та пояснюючи своїй команд «що» та «чому» головне у виконанні завдань.

Ч

39

лени команди, які пам’ятають про кінцеву мету та знають, як вони просуваються, залишаються мотивованими. Мотивація зростає, коли члени команди розуміють, як їхня роль пов’язана з більшими та важливішими результатами.

Ключові поняття: _________________________ Мікрокерований: контролюється надмірною увага до дрібних деталей Добробут: благополуччя

Забезпечення дотримання стандартів. Лідери також забезпечують дотримання стандартів та правил. Вони доносять важливість роль стандартів до своїх команд, а їхня власна робота відображає приклад дотримання стандартів, за якими вони працюють. Лідери також визнають та беруть на себе відповідальність за низьку продуктивність, належним чином реагують на свою помилку та діють на виправлення.

4. Балансування місії та благополуччя команди.

Хоча ефективні військові лідери піклуються про правила та цілі, вони також піклуються про благополуччя членів своєї команди. Щира турбота про благополуччя підлеглих йде пліч-о-пліч з мотивацією, натхненням та впливом.

Люди більш охоче роблять все можливе, коли знають,

що їхні лідери піклуються про них

Л

Рис.1.3.8

ідери повинні цікавитись проблемами членів своєї команди та запитувати себе, чи має кожен відповідний стан морального духу, чи здоровий він чи практикується поведінка, яка призведе до досягнення командних цілей.

Б

40

удуємо довіру

Довіра є основою всього, що роблять лідери. Коли існує високий рівень довіри, команди готові та бажають працювати разом щоб досягти успіху.

Довіра передбачає опору на інших та впевненість у них

Ви будуєте довіру через взаємну повагу, спільне розуміння та спільний досвід.

Спілкування будує довіру, інформуючи інших та встановлюючи рівень очікуваного результату.

Рис.1.3.9

1. Особистий приклад довіри.

Ви можете побудувати довіру, будучи твердими, справедливими та шанобливими до членів своєї команди.

Подумайте про власну надійність. Чи має ваша команда підстави довіряти вам? Чи підтримували ви їх та вели їх до успіху?

Лідери та послідовники отримують або

втрачають довіру щоденними діями та ставленням

2. Прямі заходи для зміцнення довіри.

Л

Рис.1.3.10

ідери, які хочуть зміцнити довіру, вживають заходів для побудови позитивних стосунків з членами команди. Вони працюють над тим, щоб знайти спільні риси з іншими — це може бути що завгодно: від спільного хобі до наявності дратівливих молодших братів і сестер. Ефективні лідери активно залучають членів команди до діяльності задля створення спільного досвіду. Вони також виправляють членів команди, які негативно впливають на результат команди.

3. Підтримка клімату довіри.

Важливо, щоб лідери сприяли культурі та клімату довіри. Подумайте про умови, які сприяють довіір у вашій команді.

Т

41

римайте членів команди в курс цілей, дій та очікуваних результатів. Ефективні військові лідери разом з усіма членами команди дотримуються того, чого від них очікують в оточенні.

В

Рис.1.3.11

они коучингують та наставляють свої команди у позитивний спосіб, з підтримкою та відкритістю.

За межами командного ланцюга

Лідери-ліцеїсти відіграють важливу роль у керівництві командою ОТЛ ВЛ. Однак, розвиваючи лідерську ідентичність, подумайте про те, як діяти щоб бути лідером в інших сферах вашого життя — у родині, у вашому районі та з друзями.

У ситуаціях, коли у вас немає офіційної лідерської ролі,

ви все ще можете опосередковано впливати на ситуацію

Н

Рис.1.3.12

априклад, якщо ваша група друзів планує зібратися на вихідних, ви можете використати свої лідерськ навички, щоб допомогти групі дійти згоди щодо того, що робити або куди піти. Ваші ліідерськ навички будуть корисними, якщо ваші друзі не можуть досягти згоди або мають конфлікт з якогось приводу. Використовуйте те, що ви дізналися про справедливість та пошук креативних рішень.

42

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Стів Джобс і компанія «Pixar».

В кінці 90-х років минулого століття Джобс придбав невелику компанію, яка займалася виробництвом комп'ютерів. Офіс був перенесений до будівлі занедбаної консервної фабрики. На перший погляд, її планування може здатися відмінним: три окремих офісних сегмента для аніматорів, комп'ютерників і керівництва. Але Джобс розумів, що це — провальна ідея і команді потрібно відчути командний дух. Як це зробити? Помістити їх в один відкритий простір, де по центру був би атріум. Тобто, метою Джобса було створити один великий і відкритий простір для своїх співробітників, де вони могли б спілкуватися і спільно вирішувати завдання. Після довгих маніпуляцій із залученням співробітників до командного підходу результат не змусив себе чекати: колеги дійсно усвідомили і відчули на собі, що робота в команді — це можливість створити щось велике.

Р івноправність і повага по відношенню до своїх колег — те, що потрібно кожній організації, яка бажає побудувати ефективну і продуктивну команду

Вести прикладом

Лідери є взірцями для наслідування. Вони дотримуються стандартів, подають ефективні приклади своїми діями. Коли ви демонструєте гарну поведінку, ви подаєте приклад для наслідування іншим.

Ваша команда завжди бачить вашу відданість лідерським якостям та компетенціям.

1. В ідображення символізму.

П

Рис.1.3.13

одавайте приклад, показуючи своїй команді, що у вас високі стандарти до себе, своєї зовнішності, професіоналізму та фізичної підготовки. Створіть етичний клімат у своїй команді. Проявляйте здоровий глузд та моральну поведінку. Покажіть своїй команді, що ви маєте рішучість, наполегливість та терпіння.

2. Демонстрація волі до успіху.

Армія називає це «Етосом воїна», але справа не лише в битві.

Е

43

тос — це тверда відданість своїй команді та її місії.

Етос — це глибоке бажання підтримувати свою команду та готовність долати перешкоди та негаразди, щоб досягти мети.

Робота виконана якщо Етос включає в себе

дотримання армійських цінностей та Креда ліцеїста

3. Демонстрація впевненості та компетентності.

Впевнені лідери демонструють самоконтроль та стійкість. Вони не панікують, коли трапляються невдачі чи помилки, підтримують послідовників, яким потрібен поштовх у напрямок мотивації.

Лідери – це люди, до яких члени команди звертаються за допомогою.

Члени команди очікують, що їхні лідери будуть обізнані та здатні виконувати завдання. Компетентні військові лідери приймають обґрунтовані, логічні рішення та ведуть свої команди крізь невизначеність.

4. Пошук різноманітних варіантів рішень.

Коли ви керуєте власним прикладом, ви хочете заохочувати чесне спілкування та бути відкритим до нових ідей. Будьте готові розглянути альтернативи для вирішення проблем.

Лідерство — це не про те, щоб завжди бути правим або мати всі відповіді.

Люди, які вам не подобаються, можуть мати гарні ідеї

а

Рис.1.3.14

бо свіжий погляд на проблему

С

44

пілкуємось

Ефективні лідери знають важливість гарної комунікації. Ваші комунікативні навички полягають не лише у наданні потрібної інформації. Йдеться про вміння керувати, створювати команду та бути наставником.

1. Активне слухання.

Усі хороші лідери вміють вислухати членів своєї команди. Вони також вміють стежити за невербальними повідомленнями та усвідомлювати емоційний зміст того, що говорять інші. Вони використовують зоровий контакт, щоб дати іншим зрозуміти, що вони уважні до них.

2. С творення спільного розуміння.

Створення спільного розуміння цілей вашої команди є життєво важливим для успіху.

Я

Рис.1.3.15

к лідер-ліцеїст ОТЛ, ви відповідаєте за те, щоб ваша команда розуміла свої завдання.

3. Використання навичок залучення до спілкування.

Як лідеру-ліцеїсту ОТЛ, вам потрібно усвідомлювати, що і яким тоном повідомляє ваш голос та ваша «мова тіла». Коли ви розмовляєте зі своєю командою про майбутній проект, говоріть з ентузіазмом, підтримуйте зоровий контакт. За потреби використовуйте жести та візуальн посібники.

Чітко висловлюйтеся та виявляйте повагу у спілкуванні з іншими

Розвиваємось

Ефективні військові лідери прагнуть залишити підрозділ кращим, ніж вони його знайшли. Розвиток людей та команд вимагає від лідерів, які створюють позитивне середовище, готуватися особисто, мотивувати інших та заохочувати бути добрими професійними керівниками .

Ключові поняття: Стюард: керувати або піклуватися про інших

Позитивне середовище

1. Створення навчального середовища

Лідери допомагають послідовникам повністю розкрити свій потенціал, мотивують їх до самостійного зростання та розвитку. У навчальному середовищі людей заохочують шукати нові підходи, вчитися на власних помилках та впроваджувати інновації.

Рис.1.3.16

45

2. Заохочення членів команди до участі в процесі.

Щоб розвивати здібності членів вашої команди, лідери повинні заохочувати їх проявляти ініціативу. Лідери не повинні робити все самі. Доручення підлеглим відповідальності (Mission Command) за отримане завдання, дає їм відчуття відповідальності та підвищує відданість.

3. Виявлення турботи про благополуччя та потреби.

Визнайте, що члени вашої команди мають потреби та бажання. Проявіть турботу про те, як члени команди виконують свої завдання та їхній бойовий дух.

Захищайте членів своєї команди та підтримуйте їх

4. Командна робота, співпраця та лояльність

Керівники повинні заохочувати членів команди до спільної роботи.

Командна робота будує довіру !

К оли команди погано працюють разом, їх члени побачать, що вони менш успішні у досягненні своїх цілей.

5. Справедливість та відкритість.

К

Рис.1.3.17

оли члени команди перебувають у позитивній атмосфері, вони знають, що до всіх будуть ставитися справедливо. Лідер не виставляє фаворитів, не дозволяє, щоб когось чіпляли. Лідер надає всім рівні можливості для участі.

6. В

   46

   становлення високих очікувань для окремих осіб та команд

Лідери чітко розуміють, чого вони очікують від своїх команд. Вони створюють клімат, де очікують успіху та наполегливої праці.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Esprit de corps — це французьке вираження, що означає "дух колективу" або "корпоративний дух". Воно описує почуття єдності, лояльності та гордості, яке об'єднує членів певної соціальної групи, команди або організації.

Д етальніше про Esprit de corps:

Почуття єдності: відчуття причетності до групи та спільності мети.

Лояльність: відданість групі та її членам.

Гордість: почуття гордості за свою групу, її досягнення та репутацію.

Мотивація: сприяє спільній роботі, підтримці та підвищенню ефективності у досягненні спільних цілей.

Т

Рис.1.3.18

ермінологія: може використовуватися як у військовому контексті (честь мундира), так і в будь-якій іншій сфері (командний дух у спорті, в колективі тощо).

Таким чином, "esprit de corps" вказує на міцні зв'язки та спільний настрій, що виникає в групі людей, які разом працюють над чимось важливим.

Готуємось особисто

1. Підтримка психічного та ф іичного здоров'я

Лідери піклуються про власне благополуччя. Вони контролюють свій стрес, мотивацію, щоб мати змогу робити все можливе.

2. Розширення досвіду та навичок міжособистісного спілкування

Керівники постійно інформують про технічні аспекти своїх проектів. Вони шукають способи підвищити ефективність своїх команд.

М іжособистісні навички також можуть впливати

на команду — важливо, як лідер взаємодіє

з членами команди

3. А

   47

   наліз інформації для створення знань

Лідери встановлюють процедури та порядки дій для команди. Вони враховують те, що члени команди вже знають, працюють над тим, щоб розвивати це.

4. Підтримка культурної обізнаності

Ефективні лідери усвідомлюють, що люди походять з різного середовища та мають різний досвід.

Вони не повинні припускати, що всі такі, як вони.

Можливо навчатися у інших їхньому досвіду

5. Підтримка самосвідомості

Оцінка своїх сильних слабких сторін – це постійний процес для будь-якого ефективного лідера.

Лідери повинні завжди прагнути вчитися на помилках та залишатися мотивованими.

Розвивати інших

Р озвиток лідерства – це цілеспрямований, безперервний та поступовий процес. Він перетворює ліцеїстів ОТЛ ВЛ на компетентних, впевнених у собі лідерів, здатних керувати командами.

1. Оцінка потреб інших

Лідери повинні відстежувати сильні та слабкі сторони своїх підлеглих у різних ситуаціях. Це дасть лідеру знайти способи кидати виклик членам команди та розвивати їхні сильні сторони.

Рис.1.3.19

2. Коучинг та наставництво

Лідери допомагають членам команди використовувати свій досвід для вдосконалення та зростання. Вони консультують та коучингують.

3. З аохочення постійного розвитку

Ефективні лідери забезпечують відсутність перешкод для розвитку членів команди. Вони пропонують навчання та заохочують підлеглих до розвитку власних навичок.

Рис.1.3.20

4. Р

   48

   озвиток навичок командної роботи

Розвиток командних навичок передбачає виконання складних, але реалістичних завдань. Керівники підтримують команду в цих завданнях, надаючи можливість навчання, коучинг та можливість зворотнього зв'язоку.

Профіль «стюард»

Лідери-ліцеїсти є розпорядниками місії ОТЛ та застосовують спосіб мислення, який використовує спільне планування та забезпечує сильну команду. Вони демонструють цінності та лідерські якості ОТЛ ВЛ.

Своїм прикладом лідери-ліцеїсти підтримують програму та дозволяють іншим побачити її переваги.

Рис.1.3.21

Досягати

Отримувати результат

Е

Рис.1.3.22

фективне лідерство має прямий зв'язок з компетентністю досягати результатів. Отримання результатів включає всі дії для виконання роботи на високому рівні.

Визначення пріоритетів для команди Досвідчені військові лідери знають, що деякі завдання іноді важливіші за інші. Вони повідомляють свою команду про пріоритетність виконання завдань та забезпечують їх виконання у відведений час.

Ключові поняття: Пріоритети: щось, що за важливістю випереджає інші речі

49

2. Визначення здібностей команди, завдань, ролей та ресурсів

К ерівники-лідери повинні знати здібності членів своєї команди та намагаються підібрати для них відповідні завдання.

В

Рис.1.3.23

они розподіляють ролі членам команди та забезпечують позитивне вирішення будь-яких ускладнень та проблем, відстежують дії людей та визначають скільки часу потрібно для виконання завдання.

3. Визнання та винагородження гарної роботи

Лідери можуть підтримувати мотивацію своїх команд, визнаючи та винагороджуючи їхню хорошу роботу.

Коли хтось добре виконує свою роботу, скажіть йому, що ви це помітили

4. Можливостей для вдосконалення та зворотного зв'язку

Лідери повинні завжди шукати шляхи для вдосконалення, як себе, так і своїх команд. Вони надають своїм командам конструктивний зворотний зв'язок, вирішують, як найкраще виконати завдання.

5. Виконання та коригування планів за потреби

Лідери стежать за тим, щоб усе відбувалося! Вони тримають команду в курсі подій та дотримуються графіка. Вони також відкриті до внесення змін, якщо попередній план до завдання не спрацює.

Рис.1.3.24

50

Лідери відповідають за все!

Висновок

Тепер, коли ви дізналися про лідерськ компетенції, ви можете працювати над їх розвитком/вдосконаленням у собі.

Можливо, ви вже володієте деякими з цих навичок

Продовжуючи навчання за програмою ОТЛ, ви матимете можливості практикувати та вдосконалювати свої лідерськ навички. Ці навички ви використовуватимете протягом усього життя.

• Як лідер-ліцеїст може будувати довіру в команді?

• Поясніть принципи лідерства «розвитку» компетентності та чому це так

важливо для досягнення цілей.

• Які існують елементи отримання результатів та досягнення успіху?

Рис.1.3.25

З

51

аняття 4

С тилі лідерства

Рис.1.4.0

Ключові поняття: - делегування - режисура - стилі керівництва - участь - компетентний

Рис.1.4.0 Що ви навчитеся робити: Застосовувати відповідні стилі керівництва Пов'язані основні здібності: Застосовувати методи критичного мислення, спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір • Ставитись до себе та інших з повагою • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя Навчальні цілі: • Описати, як визначити бажання та готовність членів команди • Визначити три різні стилі лідерства • Обрати найефективніший стиль керівництва для різних ситуацій • Визначити ключові слова: компетентний, делегування, керівництво, стилі лідерства, участь

О

52

сновне питання

Як ви можете використовувати

різні стилі керівництва, щоб

підвищити свою ефективність як лідера?

ВСТУП

Атрибути та компетенції лідерства описують ефективних лідерів. Бути взірцем для своїх послідовників важливо. Однак це не обов'язково готує вас до лідерства. Щоб заслужити повагу, слухняність та відданість з боку вашої команди, ви також повинні бути готові до будь-якої ситуації.

Те, як ви керуєте — ваш стиль лідерства — може означати різницю між успіхом і невдачею

На цьому занятті ви розглянете, як готовність та бажання членів вашої команди впливатимуть на вашу роль як лідера. Ви також дізнаєтеся, чому ваше завдання та склад вашої команди можуть визначати те, як ви керуєте.

Готовність до роботи в команді

Як лідер, ви матимете справу з багатьма різними людьми. Деякі з них будуть сповнені ентузіазму та мотивації. Якщо ліцеїст бажає, це означає, що він чи вона дотримуватиметься командного процесу та працюватиме над досягненням спільних командних цілей. У вас також можуть бути члени команди, яким байдуже до цілей, яких намагається досягти ваша команда.

В

Рис.1.4.1

ажливо оцінити та визначити готовність членів команди. Рівень їхньої готовності – це один з факторів, який визначатиме, скільки підтримки вам потрібно їм надати. Як показано на рисунку 1.4.1, члени команди, які менш охоче готові, зазвичай потребують більшої підтримки та впливу лідера.

Як здійснювати цей вплив – це тема, про яку ви дізнаєтесь далі в програмі ОТЛ

Згадайте навички, які ви вивчили на занятті «Компетенції лідерства».

Ці навички допоможуть вам мотивувати та надихати вашу команду.

Г

53

отовність команди

Готовність команди визначається завданням

Чи здатна команда виконати роботу?

Чи має команда попередній досвід виконання подібного завдання?

Чи мають деякі члени команди спеціалізован знання чи навички?

Я

Рис.1.4.2

к показано на рисунку 1.4.2, членам команди, яким бракує навичок та досвіду, знадобиться більше вказівок від своїх керівників. Як лідер, ви повинні визначити навички та знання кожного з членів вашої команди. Це дає вам уявлення про готовність команди в цілому.

Г отовність та бажання ваших підлеглих

до виконання визначатимуть,

як саме ви будете керувати своєю командою в дії

Стилі Лідерства

Стилі лідерства

– це моделі поведінки, які лідер використовує

для впливу на інших.

Обговоримо автократичні, демократичні та нейтральні принципи в політиці лідерства.

Автократичні лідери використовують посадову владу та прямі повноваження, щоб впливати на інших.

Демократичні лідери використовують особисту владу та залучають своїх послідовників до процесів прийняття рішень та вирішення проблем.

Лідери, що діють за принципом невтручання, не втручаються в справи та дають своїм послідовникам мало або взагалі не дають вказівок.

Люди іноді вважають вас тим чи іншим типом лідера.

Однак на практиці ефективні лідери використовують різні моделі поведінки в різних ситуаціях. Наприклад, через свою особистість ви можете бути схильні до автократії з іншими, але коли ви обійматимете керівну посаду, ви з часом почнете розуміти, що людям не завжди потрібно стільки вказівок, скільки ви хотіли б їм дати. У деяких ситуаціях надмірне надання вказівок може знизити вашу ефективність.

Ключові поняття: Стилі керівництва: моделі поведінки, які використовує лідер, щоб впливати на інших

Уявіть, як би ви себе почували, якби лідер дав вам покрокові інструкції щодо чищення зубів. Ви можете подумати, що до вас ставляться як до маленької дитини. А тепер уявіть, як би ви себе почували, якби лідер сказав вам запрограмувати анімовану гру для телефону. Ви, ймовірно, були б досить розгублені, якби не отримали вказівок та може і навчання.

П

54

одумайте про своїх однокласників, які є лідерами. Ці люди мають певні обов’язки перед собою і командою для досягнення своїх цілей.

С

Рис.1.4.3

посіб виконання ними цих обов'язків та спосіб взаємодії з іншими залежатиме від конкретної ситуації (завдання). Ситуація визначатиме найефективніший стиль керівництва.

Три основні стилі керівництва – це керівництво, участь та делегування.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Лідерство в Україні: унікальні риси.

В Україні лідерство має особливий відтінок, адже наша історія сповнена викликів, які формують унікальний тип лідерів. Від козацьких гетьманів до сучасних громадських активістів, українські лідери завжди поєднували харизму, стійкість і глибоку любов до своєї справи.

Наприклад, під час Революції Гідності 2013–2014 років звичайні люди ставали лідерами, організовуючи волонтерські рухи, медичну допомогу чи інформаційні кампанії. Це показує, що лідерство в Україні — це не лише про офіційні посади, а й про ініціативу та відповідальність.

Щоб бути лідером в Україні, важливо вміти об’єднувати людей із різними поглядами. Це вимагає терпіння, дипломатичності та вміння знаходити компроміси. Наприклад, сучасні українські стартапи, як-от Grammarly чи Ajax Systems, досягли успіху завдяки лідерам, які вміли поєднувати інновації з глибоким розумінням місцевих реалій.

С

55

тиль «режисури»

Ключові поняття: Режисура: стиль керівництва, де лідер каже іншим, що робити та як це зробити Участь: стиль керівництва, за якого лідер консультується з іншими раніше прийняття рішень Делегування: стиль керсвництва, за якого лідер надає певні повноваження щодо прийняття рішень іншим

Усі лідери доводять членам своєї команди, що від них очікується — що потрібно зробити та терміни виконання певного завдання. Лідери, які використовують керівний стиль керівництва, йдуть далі вказуючи команді, як виконати завдання. Вони пильно контролюють свою команду, щоб забезпечити точне виконання плану та вказівок. Директивний стиль керівництва явно доречний, коли:

• лідер має мало часу для виконання завдання, коли він/вона є єдина людина, яка знає, що і як потрібно робити (немає часу пояснювати причину завдання, навчати нших, або нехай вони сам з цим розберуться),

• лідер повинен вести за собою людей, яким бракує досвіду у виконанні певного завдання (зазвичай більшість в команді не обурюються таким пильним наглядом, вони знатимуть, що ви надаєте їм інформацію, необхідну для виконання завдання, вони також зрозуміють, що є обмеження в часі).

Рис.1.4.4

Жорсткий дедлайн не дозволяє багато обговорень чи навчання.

Членам команди не потрібно просто відчувати відданість завданню, вони повинні виконувати ваші вказівки.

Іноді люди думають, що лідери використовують стиль керівництва, коли кричать, вередують, погрожують або залякують підлеглих.

ЗАПАМ’ЯТАЙ! Крик не є частиною стилю керівництва.

Швидше, це приклад образливого, непрофесійного способу поводження з людьми (підлеглими).

Не плутайте емоції чи гнів зі стилями лідерства.

56

Рис.1.4.5

Стилі «участі»

Лідери використовують стиль участі, коли вони консультуються, отримують пораду від одного чи кількох колег-підлеглих по команді або запитують їхню думку, перш ніж прийняти остаточне рішення.

Х оча лідери можуть запитувати таку інформацію, зрештою, лідери все одно є тими людьми, які особисто приймають остаточні рішення та несуть за них повну відповідальність.

Стиль участі добре працює для лідерів з достатньою компетентністю підлеглі, які розуміють і підтримують цілі своїх лідерів. Дозволяючи членам команди брати участь в процесі, лідери сприяють потужному процесу командоутворення. Якщо кожен бере участь у розробці остаточного плану, впевненість і підтримка зростають.

Не думайте, що отримання гарної поради від товариша по команді або використання плану чи ідеї іншого учасника є ознакою вашої слабкості. Це ознака сили, яку ваші підлеглі поважатимуть.

Ви несете відповідальність за якість своїх планів і рішень!

Я кщо ви вважаєте, що ідея вашого колеги погана, ви повинні відхилити її та зробити те, що вважаєте правильним, незважаючи на тиск, щоб зробити інакше.

Т

Рис.1.4.6

е, що ви просите поради, не означає, що ви повинн її прийняти!

С

57

тилі «делегування»

С

Рис.1.4.7

еред усіх стилів керівництва стиль делегування може бути найефективнішим. Він вимагає найменше вашого часу та енергії для взаємодії, керівництва та спілкування з членами вашої команди. Лідери делегують, коли вони надають своїм підлеглим більше повноважень щодо вирішення проблем і довіряють з меньшим контролем. У деяких випадках делегування означає, що деякі члени команди візьмуть на себе завдання, які зазвичай виконує лідер.

Стиль делегування доречний, коли:

• робота з досвідченими співслужбовцями, які підтримують ваші цілі, є компетентними та мотивованими для виконання завдання (місії),

• певні ключові члени команди здатні проаналізувати проблему чи ситуацію, визначити, що потрібно зробити і виконати місію.

Рис.1.4.8

Використовуючи стиль делегування, ПАМ’ЯТАЙТЕ(!),

що ВИ все ще несете відповідальність за власні рішення та результати дій вашої команди! Якщо ваша команда приймає погані рішення або зазнає невдач у виконанні завдання, це залежить від ВАС. Ви той, хто вирішив делегувати. Лідери, які делегують, добре знають членів своєї команди та дов ряють їхній готовності та волі.

В

58

ибір правильних стилів під ситуацію

П

Рис.1.4.9

ідбір стилів лідерства до ситуацій – це важливий процес для лідера (керівника). У деяких випадках ви швидко визначитеся з найефективнішим стилем лідерства. А в інших випадках вам може знадобитися дізнатися більше про членів вашої команди та про те що входитеме до завдань, які ви призначатимете.

Пропонуємо розглянути Типовий порядок дій, коли вам потрібно вирішити, який стиль є найбільш доречним:

1. спочатку визначте найважливіші завдання, які необхідно буде виконти, щоб зробити проект або місію успішними,

2. далі, визначте готовність та бажання членів вашої команди (пам’ятайте, що ліцеїсти з низькими навичками та низькою мотивацією потребують більшої підтримки та керівництва; кадети, які є кваліфікованими та мотивованими, потребують менше контролю та додаткових вказівок з вашого боку).

3. визначте стиль керівництва, який використовуватимете зі своєю командою, виходячи з їхньої готовності.

Ефективні лідери вміють використовувати всі три стилі керівництва.

Вони знають, що те, що працює в одній ситуації, може не спрацювати в іншій. Розвинути гнучк сть у використанн вс х трьох стил в залежить в д вас.

Залежно від ситуації, ви можете використовувати всі три стилі або по окремості:

• з різними командами або в різних ситуаціях,

• коли ви отримуєте новий проект або нову команду,

• коли, якщо змінюється компетентність, мотивація чи відданість вашої команди.

У

59

міру проходження програми ОТЛ вам буде запропоновано взяти на себе керівну роль у «Лабораторії лідерства», де ви зможете практикувати керівництво, коучинг, підтримку та делегування ролей новим ліцеїстів. Ви також будете залучені до громадських проектів, що дозволить вам відпрацювати стилі лідерства. Ці завдання будуть базуватися на вашій продуктивності та рівні власного розвитку як лідера (керівника).

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Чи справді існує 8 різних стилів лідерства?

Ну так, але насправді ні… Більшість людей думають, що стилі керівництва абсолютно незалежні і що ви можете мати лише один стиль керівництва, але в реальних життєвих ситуаціях кожен лідер має вибрати між різними підходами до 4 ситуацій:

Прийняття рішень, зосередження на важливому, встановлення цілей і дотримання процедур.

Ваша дивацтво тісно пов’язане з вашим способом поведінки, наприклад:

- Лідери з високим впливом будуть приймати демократичні рішення .

- Лідери з високим рівнем незалежності будуть приймати автократичні рішення .

- Лідери з високою приємністю будуть орієнтовані на людей .

- Вимогливі лідери будуть орієнтовані на завдання .

- Лідери з високою емоційністю віддають перевагу трансформаційним цілям .

- Лідери з високою сумлінністю віддають перевагу трансакційним цілям .

- Чесні лідери дотримуватимуться суворих або бюрократичних процедур .

- Проникливі лідери з більшою ймовірністю будуть використовувати гнучкі процедури .

Звичайно, завжди є кілька винятків… Наприклад, коли лідер цінує чесність і проникливість водночас, але для більшості людей їх дивацтва та їхні стилі лідерства пов’язані.

Рис.1.4.10

П

60

еребуваючи на керівній посаді, ви оцінюєте здатність вашої команди виконувати свою місію, а потім розробляєте план для її реалізації.

Вам слід використовувати стиль, який, згідно з вашим досвідом, є найбільш доречним після того, як ви оцінили рівень компетентності, мотивації та відданості команди виконанню місії.

Гарне емпіричне правило — бути гнучким у своєму мисленні!

Підходьте до кожної ситуації як до можливості покращити свій лідерський потенціал, здібності та стиль!

Висновок

Як ви вже дізналися, стилі лідерства – це модель поведінки, яку людина використовує для впливу на інших. Ви можете впливати на інших та вести їх за собою багатьма різними способами.

Знання того, який стиль використовувати в певній ситуації, є ознакою ефективного лідерства.

• Порівняйте сильні сторони стилів лідерства (керівництва).

• Опишіть, як впливає готовність та бажання команди на лідерство.

• Який стиль керівництва природній для вас? В якому напрямку вам доведеться працювати та розвиватися?

Я ЗДАТЕН

ВЕСТИ ЗА СОБОЮ !

61

Р

62

озділ-2:

Особистісний ріст та поведінка

Зміст розділу:

Заняття 1: Стати кращім комунікатором (с.63)

Чому ефективна комунікація необхідна в усіх сферах життя?

Заняття 2: Стати кращім «письменником» (с.83)

Як ви можете покращити якість своїх письмових робіт?

Заняття 3: Виголошення вашої промови (с.95)

Які основні елементи виголошення чудової промови?

Заняття 4: Міркування щодо кар’єри (с.114)

Яка перевага дослідження кар’єрних варіантів?

Які вас цікавлять зараз?

Заняття 5: Етичні концепції та Ви (с.132)

Як «Кодекс поведінки ліцеїста» може бути застосований до вашого життя по закінченні навчання за програмою ОТЛ?

Рис.2.0.0

З

63

аняття 1

С тати кращім комунікатором

Рис.2.1.0.

Ключові поняття: _________________________ • бар'єр • канал • зворотний зв'язок • слух • прослуховування • суперечливі повідомлення • шум • невербальний • приймач • вербальний

Що ви навчитеся робити: Розвивати свої комунікативні навички. Пов'язані основні здібності: • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя. • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмов методи. • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір. Навчальні цілі: • Порівняйте вербальні та невербальні засоби комунікації. • Визначте кроки ефективної комунікації. • Розкажіть, чому процес слухання є важливим для гарної комунікації. • Розрізняти типи слухання. • Визначте бар'єри, що заважають ефективному слуханню. • Поясніть типи ролей, які відіграють люди в групі • Визначте, як ролі в групі впливають на комунікацію. • Визначте ключові слова: бар'єр, канал, відгук, слух, прослуховування, змішані повідомлення, шум, невербальний, приймач, вербальний.

О

64

сновне питання

Чому ефективна комунікація

необхідна в усіх сферах життя?

ВСТУП

Щодня однією з ваших головних справ є спілкування з іншими. Ви спілкуєтеся вдома, в ліцеї, з друзями та в громаді. Дехто з вас також може спілкуватися на роботі.

Н езважаючи на вашу думку про свої комунікативні навички, будуть моменти, коли ви шкодуватимете, що не слухали трохи ефективніше та не спілкувалися трохи краще.

Це заняття покаже вам важливість гарного спілкування та те, як ви можете спілкуватися ефективніше в різних ситуаціях.

Процес комунікації

Мистецтво спілкування – це навичка, яку ви повинні розвинути. Використання слів так, щоб слухачі чи читачі розуміли їх значення, є складним завданням через різницю в походженні, освіті та досвіді людей, з якими ви намагаєтеся спілкуватися.

Мета спілкування

М ета комунікації полягає в тому, щоб повідомляти та обмінюватися інформацією, думками, поглядами чи почуттями за допомогою усного, письмового чи жестового спілкування. Це передача та обмін будь-якими засобами інформації, почуттів та вказівок.

К

Рис.2.1.1.

омунікатор повинен пам'ятати, що комунікація — це циклічний процес, у якому обидві сторони можуть вільно представляти, а також отримувати ідеї, почуття та ставлення.

Ви задовольняєте багато різних потреб через спілкування!

Зазвичай приємно розмовляти з другом, брати участь у груповому обговоренні, яке призводить до рішення, та отримувати текстове повідомлення у відповідь на надіслане вами повідомлення.

Однак іноді спілкування не працює, ви відчуваєте розчарування.

Ви можете відчувати розчарування, коли у вас виникла незгода з другом ви не знаєте, що сказати, щоб вирішити розбіжність, якщо ваші батьки не обговорюють з вами певні питання, які ви вважаєте важливими, або якщо в

65

и пишете електронного листа комусь, хто абсолютно неправильно розуміє ваш намір чи повідомлення.

Таке трапляється постійно!

Незважаючи на те, що ви спілкуєтеся з народження, ви можете не завжди бути ефективними. Реальність така, що ефективна комунікація не така проста, як може здатися.

Усе спілкування залежить від того, чи оточення розуміє вас.

З

Рис.2.1.2.

начна частина вашого спілкування спрямована на те, щоб вплинути на думки та почуття людей.

Найчастіше ви хотіли б, аби у результаті вашого спілкування були виконані певні дії:

- ви хочете, щоб друг провів з вами відпустку;

- ви хочете, щоб ваші друзі подобалися один одному;

- ви хочете, щоб ваші батьки дозволили вам кудись поїхати;

- або ви хочете, щоб ваш роботодавець чіткіше відповів на ваше запитання.

Наша потреба в спілкуванні важлива

в усіх сферах нашого життя.

В

66

изначення комунікації

Комунікація – це процес обміну інформацією, ідеями, емоціями та знаннями між двома або більше особами чи групами

за допомогою різноманітних засобів – вербальних (слова), письмових, невербальних (жести, міміка) та цифрових,

з

Рис.2.1.3.

метою досягнення взаєморозуміння та взаємодії.

Це складний цикл (рис.2.1.4., рис.2.1.5.), що включає відправника, кодування, повідомлення, канал, декодування, отримувача та зворотний зв'язок, і є основою для будь-яких стосунків та співпраці. 

Рис.2.1.4.

Основні аспекти комунікації:
Передача інформації	Обмін фактами, ідеями, думками та почуттями
Кодування та декодування	Перетворення ідей у символи (слова, жести) відправником і їх розшифровка отримувачем
Канали	Усні (розмова), письмові (листи, повідомлення), невербальні (мова тіла, тон голосу) та цифрові
Зворотний зв'язок	Реакція отримувача, яка завершує цикл і може ініціювати новий.
Ціль	Забезпечити правильне розуміння інформації та досягти певних цілей, мінімізуючи непорозуміння

Рис.2.1.5.

Види комунікації:
Соціальна	Обмін повідомленнями в соціумі, що відображають знання, ідеї, емоції
Міжособистісна	Спілкування між окремими людьми
Масова	Комунікація з великою аудиторією

Комунікація є фундаментальною для людської взаємодії, допомагаючи будувати стосунки, працювати в командах та досягати успіху як в особистому житті, так і в професійній сфері.

Сім навичок комунікації

Існує багато способів спілкування. Сім комунікативних навичок включають вашу здатність:

1.Читати,

2.Пам’ятати,

3.Слухати,

4.Говорити,

5.Подумати,

6.Навчитися,

Рис.2.1.6.

7.Писати.

Ц

67

і комунікативні навички допомагають вам висловлювати свої почуття, знання та ідеї. Комунікація є вродженою в кожному — від плачу дитини до посмішки друга та рукостискання лікаря.

Кожен використовує комунікативні навички

по-різному

Рис.2.1.7.

В ОТЛ, як і в інших ваших навчальних курсах, у вас

буде багато можливостей удосконалити ці навички.

Елементи комунікації

Процес комунікації складається з різних елементів. Ці елементи - це комунікатори (відправники), повідомлення, одержувачі та канали (писемні слова, звук, зір, радіо та телебачення), зворотний зв'язок, шум та оточення.

Комунікатор – це ініціатор повідомлення (спікерів, науковців, письменників, художників та архітекторів можна вважати комунікаторами).

Повідомлення складається з ідей, даних та почуттів якими комунікатор хоче поділитися. (засобом комунікації може бути промова, есе, живопис чи будівництво).

Канал – це маршрут, яким рухається повідомлення під час його передачі між комунікатором та приймачами.

О держувач – це аудиторія, для якої призначене повідомлення (комунікатор повинен привернути увагу одержувача, щоб комунікація була ефективна).

В

Рис.2.1.8.

ідгук дозволяє комунікаторам з'ясувати, чи вони «достукатися» до одержувачів (ви отримуєте зворотний зв’язок від своїх викладачів, ваших батьків та ваших друзів).

Ключові поняття: _________________________ Приймач: одна або декілька осіб, для яких призначене повідомлення Канал: маршрут, який проходить повідомлення між комунікатором та приймачем Відгук: повернення інформація або відповідь на неї, як-от оцінка комунікації; повернення оціночної або коригувальної інформації для відправника або пункту походження Шум: те, що заважає успішному завершенню спілкування; порушення, особливо випадкове порушення, яке знижує чіткість спілкування

Шум – це те, що перешкоджає передачі повідомлення і його розумінню (фізичний шум заважає почути повідомлення, наприклад, звук гучної телевізійної програми може заважати читанню листа; психологічний шум виникає, коли комунікатори та приймачі відволікаються на щось, наприклад, психологічний шум, спричинений голодом може перешкоджати концентрації). Обстановка – це час, місце та обставини, за яких відбувається комунікація (це також можна розглядати як контекст та середовище, в якому відбувається ситуація).

Е

68

фективне спілкування

Після того, як ви зрозумієте процес комунікації, ви зможете почати розуміти, чому цей процес працює або ні.

В ідеальній ситуації повідомлення сприймається так, як воно було задумано.

Наприклад, ви пишете вибачення своєму другу за скоєну вами помилку. Якщо друг приймає вибачення тоді спілкування вдавалося. Якщо друг образився на ваше повідомлення і вибачення не було прийнято, тоді таке спілкування не вдавалося.

М

Рис.2.1.9.

ожливо, ваше спілкування не спрацювало через проблему з повідомленням (нечітко написано чи сказано), використаний канал міг бути не найкращим вибором (написання записки, а не особиста розмова) або психологічний шум міг завадити (одержувач не чув через гучний шум у кімнаті).

Н айкращий спосіб покращити комунікативні навички – це ставити правильні запитання про те, чому спілкування не спрацювало.

Ключові поняття: _________________________ Словесний: відношення до слів або асоціювання з словами; спілкування за допомогою слів Невербальні: бути немовним; спілкуватися без використання слів

Більшість з нас має значні комунікативні навички. Ми все життя надсилаємо та отримуємо вербальні та невербальні символи. Тим не менш, у всіх нас були випадки, коли ми не спілкувалися так ефективно, як мали б: -можливо, ви отримали нижчу оцінку за роботу, ніж очікували; -можливо, ви ненавмисно образили чиїсь почуття; -можливо, викладач не зрозумів запитання, коли ви його поставили на уроці.

Рис.2.1.10.

69

Існують певні основні кроки, яких слід дотримуватися під час підготовки будь-якого усного чи письмового повідомлення.

Наведені нижче шість кроків для ефективної комунікації не завжди використовуються послідовно, але вони не виключають один одного. Адаптуйте їх до власного стилю та підходу. Ви будете використовувати ці кроки щоразу, коли будете спілкуватися. Ці кроки (рис.2.1.11.) допоможуть вам зосередити свою увагу на тому, як підвищити свою ефективність як комунікатора.

Рис.2.1.11.

Шість кроків для ефективної комунікації:
Проаналізуйте свою мету та аудиторію	Переконайтеся, що ви знаєте для чого ви спілкуєтеся та до кого звертаєтесь, ваші ідеї (знання про одержувачів вашого повідомлення називається аналізом аудиторії)
Проведіть дослідження	Використовуйте різноманітні ресурси
Підтвердіть свої ідеї	Знайдіть факти, цифри, дані, статистику та пояснення, які підтверджують ваші ідеї (чим більше ви можете, чим більше підтверджуватимете свої ідеї, тим краще ваша аудиторія зрозуміє, про що іде спілкування)
Організуйтеся	Використовуйте план або нотатки, щоб упорядкувати свої ідеї у логічну послідовність (логічна послідовність допомагає вашій аудиторії слідувати разом з вами)
Створіть чернетку	Використовуйте мову з максимальною користю, можливо, існує багато способів висловити ту саму ідею, шукайте найкращий спосіб (якщо ви не зовсім розумієте, що кажете, можливо, ви надсилаєте суперечливі повідомлення)
Отримайте відгук	Перевірте свою роботу з однією або кількома людьми (тестування спілкування з іншими гарантуватиме, що ви не будете єдиний, хто може мати сенс у тому, що ви говорите)

С

70

пілкування вимагає слухання

С

Рис.2.1.12.

лухання – це комунікативна навичка, яку занедбують.

Ключові поняття: _________________________ Суперечливі повідомлення: вербальне чи невербальне повідомлення, незрозуміле для одержувача Прослуховування докладати зусиль, щоб щось зрозуміти; звертати увагу

Ми витрачаємо майже половину нашого часу спілкування на слухання, але мало хто з нас докладає реальних зусиль, щоб стати кращими слухачами.

Навчившись слухати, ви можете реагувати адекватніше та ефективніше спілкуватися з оточуючими.

Перешкоди ефективного слухання

Щоб стати кращим слухачем, важливо розуміти перешкоди що заважатимуть ефективному слуханню. Після того, як ви зрозумієте походження перешкоди, ви зможете працювати над її подоланням.

Ключові поняття: Бар'єр: перешкода, все, що блокує, стримує або розділяє

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

БАР'ЄРИ СЛУХАННЯ:

• Лінь – ефективне слухання може бути важким завданням.

• Внутрішні відволікаюч фактори – іноді у вас багато справ на думці, через що важко зосередитися на тому, що вам каже хтось інший.

• Минулі стосунки – як погане, так і чудове минуле, стосунки з промовцем можуть вплинути на те, як ви слухаєте.

• Брак довіри – переконання, що промовець зрадив вашу довіру або що він не дбає про ваші інтереси, є перешкодою, яка може перешкодити ефективному слуханню.

• Брак впевненості в собі – якщо промовець невпевнений, вам буде важче зосередитися на почутому.

• Упередження – впливатимуть на те, як ви чуєте співрозмовника та як ви отримуєте інформацію.

• Ефект «гало» – якщо у мовця виникає асоціація з кимось або чимось, що тобі подобається, то ти набагато більше, ймовірно, станеш сприйнятливим як до мовця, так до нформації (ви можете не ставити під сумнів те, що слід ставити під сумнів).

• Ефект «рогів» – якщо у мовця виникає асоціація з кимось або чимось, до чого у вас виникають негативні почуття, ви можете не слухати так, як слід.

• Зовнішні відволікаючі фактори – інод в тому самому місці, де ви намагаєтеся слухати співрозмовника, відбувається багато сторонніх подій.

• Різний рівень влади між вами та спікером – або ви можете мати авторитет, або спікер (у будь-якому разі, це може вплинути на те, як ви слухаєте).

71

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

БАР'ЄРИ СЛУХАННЯ (продовження):

• Гендерні уподобання – у вас можуть бути різні очікування через стать мовця.

• Емоції з боку доповідача – якщо доповідач захоплюється темою, це може відволікти вас від почутого справжнього повідомлення.

• Упереджене судження про повідомлення до того, як воно було доставлено повністю – іноді оратор каже щось на початку промови або розмова, що може відволікти вас від ефективного слухання решти.

• Допускання особистих характеристик мовця, що заважають – якщо, наприклад, оратор неохайний або одягнений недбало, ви можете відволікти свою увагу до всього, що говориться.

• Байдужість до того, хто говорить – може вплинути на те, як ви звернете увагу на повідомлення.

• Перебивання – іноді слухач настільки захоплений дією, що хоче поділитися тим, чого доповідач не чекає, перебиваючи мовця, поки він висловиться або завершить промову (це відволікає увагу як слухача, так мовця).

• Слова-тригери – деякі слова викликають емоційну реакцію, яка запобігає ефективного слухання (ці слова відволікають, бо вони змушують вас зосередитися на чомусь іншому, окрім того, що говориться; якщо оратор використовує слово «лотерея» може викликати у вас думку про незліченні багатства; такі слова, як «домашні завдання» чи «результати тестів» також можуть вас відволікати).

• Стиль висловлювання – іноді спосіб спілкування мовця може бути відволікаючим (у мовця може бути дуже монотонний голос або він може заїкатися, деяк люди постійно роблять словесні паузи, такі як «е-е» або «ну, знаєш»).

В

Рис.2.1.13.

міння слухати важливе для кожного. У світі слухання є найважливішим способом комунікації для успіху, але слухання також важливе в інших місцях — вдома, в школі, в молитовних будинках, у громадських клубах та на громадських зібраннях. Слухання важливе не лише для отримання інформації, але й для побудови стосунків.

Уміння слухати – це навичка, яка може як зміцнити, так і зруйнувати стосунки. Розуміти людину так само важливо, як розуміти, що вона говорить.

Уміння слухати – це набагато більше,

ніж просто розуміння значення слів.

П

72

роцес слухання

Слухання — це складний процес, який є важливим для гарного спілкування. На жаль, це частина, яку часто ігнорують. Є дві причини, чому це відбувається.

Ключові поняття: Слух: сприймати на слух; уважно слухати

Усне мовлення та письмо, які є передавальною частиною процесу комунікації, є дуже помітними та їх набагато легше оцінити.

Вас набагато частіше перевіряють на основі прочитаного,

ніж на основі почутого

Ми не так охоче покращуємо свої навички слухання. Значною мірою це небажання є результатом нашого неповного розуміння процесу слухання.

Щоб зрозуміти цей процес (рис.2.1.15.-2.1.19.), ми повинні спочатку його визначити.

Рис.2.1.14.

Слух – це сприйняття звуку.

Слухання – це надання звуку певного значення.

Рис.2.1.15.

1. Отримання. Говоріння – це заклик до слухання. Мовець не спілкується, доки приймач не інтерпретує та не розуміє надіслане повідомлення. Пам’ятайте, що слух і слухання – це не одне й те саме

О днак слух є необхідним кроком для слухання та важливим компонентом процесу.

2. Відвідування. Слухання – це лише перша частина. Потім ви повинні інтерпретувати, оцінити або проаналізувати те, що почули. Гарне слухання вимагає енергії та концентрації, навіть якщо ви схильні думати про це як про автоматичний процес. Після отримання повідомлення ви повинні звернути на нього увагу. Чи звертаєте ви увагу на вхідне повідомлення, чи ні – це вибір, який вам насправді потрібно зробити

73

Рис.2.1.16.

В и не візьмете підручник з математики та не підготуєтесь до тесту, якщо ви не звернули уваги на повідомлення про те, що «завтра тест з математики».

Рис.2.1.17.

3. Розуміння. Ефективна комунікація залежить від розуміння. Тобто, ефективна комунікація не відбувається, доки одержувач не зрозуміє повідомлення

Розуміння має бути результатом ефективної комунікації.

Рис.2.1.18.

4. Відповідь. Іноді під час спілкування доречна відповідь. Існує кілька типів відповідей: • прямі відповіді (вони можуть бути усними або письмовими); • відповіді, що вимагають роз'яснень (це передбачає запити на додаткову інформацію); • відповіді, що перефразуються (ви можете сказати: «іншими словами, що ви собою являєте кажучи, це...», перефраз дає відправнику можливість підтвердити, що ви зрозуміли повідомлення); • невербальні реакції (іноді кивок голови або «великий палець вгору» може повідомляти, що повідомлення зрозуміле)

В ідповідь – це форма зворотного зв'язку, яка завершує комунікаційну транзакцію та дає відправнику знати, що повідомлення було отримано, розглянуто та зрозуміло.

Рис.2.1.19.

5. Згадування. Пам'ять часто є необхідною та важливою частиною процесу слухання. Що таке зв'язок між пам'яттю та слуханням? Розуміння відмінностей між короткочасною та довготривалою пам'яттю допоможе пояснити стосунки. А саме: - завдяки короткочасній пам'яті інформація використовується негайно, як під час пошуку номера телефона (цей тип пам'яті може зберігати лише обмежену кількість інформації та дуже чутливий до переривань; - довготривала пам'ять дозволяє запам'ятовувати інформацію та події, години, дні, тижні, а іноді й роки потому

Наприклад, подумайте про все, що ви можете пам'ятати,

що траплялося поки ви росли.

Типи слухання

Різні ситуації вимагають різних типів слухання. Ви можете слухати, щоб отримати інформацію, покращити стосунки, отримати оцінку чогось, зробити розрізнення або провести критичну оцінку.

Х

74

Рис.2.1.20.

оча певні навички є базовими та необхідними для всіх типів слухання (сприйняття, увага та розуміння), кожен тип вимагає певних спеціальних навичок. Перш ніж ви зможете повністю оцінити ці навички та застосувати рекомендації, ви повинні зрозуміти різні типи слухання.

Інформативне слухання

При такому типі слухання головним завданням є розуміння повідомлення. Значна частина вашого навчання походить від інформативного слухання.

Наприклад, ви слухаєте лекції чи інструкції вчителів, те, про що ви дізнаєтеся, залежить від того, наскільки добре ви вмієте слухати. Якщо ви слухаєте погано, ви не отримуєте необхідної інформації. Існує три (рис.2.1.21.) ключові фактори інформативного слухання.

Рис.2.1.21.

Інформативні фактори слухання:
1. Словниковий запас	Збільшення вашого словникового запасу збільшить ваш потенціал для кращого розуміння повідомлення
2. Концентрація	Іноді важко зосередитися, бо потрібно робити більше однієї речі одночасно. Можливо, слухачі зайняті іншими думками, або з їхніми власними потребами. Також може бути правдою, що їм просто нецікаво. Інші не навчилися концентруватися під час слухання. Вони не беруть на себе відповідальність за якість слухання. Концентрація вимагає дисципліни, мотивації та прийняття відповідальності.
3. Пам'ять	Ви не можете обробляти інформацію, не залучаючи пам'ять. Пам'ять допомагає інформативному слуханню трьома способами. Вона забезпечена банком знань, щоб ви могли згадати досвід та попередньо отриманий потік інформації. Вона також дозволяє вам створювати очікування та приймати рішення щодо того, з чим ви стикаєтеся, спираючись на свій минулий досвід. Зрештою, вона дозволяє вам розуміти, що говорять інші. Без пам'яті слів та понять ви не змогли б спілкуватися з кимось іншим та розуміти значення більшості повідомлень.

С лухання «у стосунках»

М

Рис.2.1.22.

ета такого підходу — допомогти людині або покращити стосунки між людьми. Хоча підхід до такого типу слухання вимагає врахування отриманої інформації. Акцент робиться на розумінні іншої людини (рис.2.1.23.-2.1.25.).

Три ключові риси поведінки для ефективного підходу до будування нормальних стосунків — це

увага, підтримка та співчуття

1. Уважність. У стосунках між слухачами поведінка, спрямована на увагу, вказує на те, що слухач зосереджений на тому про що говориться

75

Рис.2.1.23.

Такі дрібниці, як кивання головою або фраза «Розумію», дадуть зрозуміти, що ви залучені.

Рис.2.1.24.

2. Підтримка. Багато відповідей мають негативний або непідтримуючий ефект

Перебивання промовця або зміна теми не є підтримкою.

Іноді найкращою реакцією є мовчання.

Три характеристики описують слухачів, які вміють підтримувати:

• вони обережно ставляться до того, що говорять,

• вони висловлюють віру в слова іншої людини,

• вони демонструють терпіння (вони готові приділити час).

Рис.2.1.25.

3. Співчуття. Ця характеристика дозволяє вам бачити, чути або відчувати так, як інші. Вона дозволяє вам «поставити себе на місце іншого»

Співчутливе слухання є критично важливим

для ефективного слухання «у стосунках»

«Вдячне» слухання

В дячне слухання включає прослуховування музики для задоволення, прослуховування ораторів, бо вам подобається їхній стиль, а також вашого вибору в театрі, телебаченні, радіо чи кіно.

С

Рис.2.1.26.

аме реакція слухача, а не джерело повідомлення, визначає вдячне слухання (рис.2.1.27.).

Якість оцінюючого слухання значною мірою залежить

від трьох факторів:

презентації, сприйняття та попереднього досвіду.

Рис.2.1.27.

Фактори «вдячного» слухання:
1. Презентація.	Охоплює засіб (форма або спосіб подання), обстановку, стиль та особистість доповідача
2. Сприйняття.	Ваше ставлення визначає, як ви реагуєте та взаємодієте з світом навколо вас. Сприйняття має вирішальне значення для того, як ви оцінюєте те, що ви слухаєте
3. Попередній досвід.	Іноді це досвід, який ви мали в минулому. Якщо ви показуєте що знаєте про Тему, можливо, ви надто критично до неї ставитеся.

76

Якщо ви пов'язуєте приємні переживання з Темою розмови,

у вас може бути більш позитивне ставлення до неї

«Критичне» слухання

Критичне слухання виходить за рамки оцінювального слухання, оскільки воно додає рамки оцінювання.

Критичне слухання – це слухання для розуміння

та подальшої оцінки повідомлення.

Здатність критично слухати особливо важлива

в демократичному суспільстві

Н

Рис.2.1.28.

априклад, щоб прийняти обґрунтоване рішення на будь-яких урядових виборах або сформувати розумні думки, ви повинні вміти слухати всю надану вам інформацію, оцінювати, що є доречним, а що ні, та висувати власні ідеї. Незнання, нерозуміння або не критичне сприйняття інформації призводить до неправильного розуміння будь-якого питання.

«Розбірливість» слухання

Будучи чутливим до змін у темпі, гучності, силі, висоті та наголосі мовця, розбірливий слухач може виявляти як невеликі, так і суттєві відмінності в значенні почутого. Невеликі підказки можуть посилити взаємне сприйняття слухання. Чутливість до пауз і невербальних сигналів дозволяє критичним слухачам точніше оцінювати не лише повідомлення мовця, але й сплановані наміри повідомлення. Існує три навички (рис.2.1.29.), важливі для розбірливого слухання.

Рис.2.1.29.

Навички «розбірливого» слухання:
1. Здатність до слухання	Людям, які погано чують, важко розрізняти звуки, слова, речення
2. Усвідомлення звукової структури	Слухачі, які розуміють структуру мови, що використовується для повідомлення, матимуть перевагу в розпізнаванні почутого
3. Здатність інтегрувати невербальні сигнали	Слова не завжди передають правду почуття. Те, як вони висловлені, або те, як діє оратор, може бути ключем до розуміння справжнього або передбачуваного повідомлення

Слухання, чи є воно інформативним, оціночним, критичним чи розбірливим вимагає певних навичок

Я

77

к бути ефективним слухачем

Існує багато порад, які допоможуть вам стати ефективнішим слухачем. Більшість з них (рис.2.1.30.-2.1.39.) передбачають «активне» слухання, поки говорять інші.

Рис.2.1.30.

1.Знайдіть сферу інтересів. Слухайте цілеспрямовано. Будьте зацікавлені. Структуруйте почуте.

Рис.2.1.31.

2.Оцінюйте зміст, а не донесення. Не припиняйте слухати, якщо відправник не замовкає. Слухайте слова. Шукайте в них повідомлення.

Рис.2.1.32.

3.Стримайте тиск. Не піддавайтеся надмірному збудженню від повідомлення. Не реагуйте, доки повідомлення не завершено. Стримуйте свої емоції. Не перебивайте, не вважаючи, що те, що ви маєте сказати, важливіше або правильніше. У вас буде час відреагувати пізніше.

Спікер може здивувати вас сказавши

те що ви хочете йому сказати

Рис.2.1.33.

4.Слухайте, щоб почути нові ідеї. Зосередьтеся на головних ідеях. Не заглиблюйтесь у деталі. Намагайтеся слухати уважно. Прислухайтеся до нових знань чи концепцій.

Рис.2.1.34.

5.Будьте гнучкими. Змінюйте способи запам'ятовування інформації. Зосередьтеся на пошуку найкращого способу засвоєння інформації.

Рис.2.1.35.

6.Працюйте над тим, щоб вірно слухати. Встановлюйте та підтримуйте зоровий контакт. Визнавайте розуміння. Залишайтеся на зв'язку.

Рис.2.1.36.

7.Уникайте відволікаючих факторів. Зосередьтеся на тому, хто говорить. Відключіться від інших подій, які можуть відволікати. Вимкніть пристрої, які ви можете контролювати (наприклад, телевізор чи радіо). Намагайтеся не робити кілька речей одночасно.

Зосередьтеся на відправнику (спікері)

Рис.2.1.37.

8.Тренуйте свій розум. Киньте собі виклик слухати повністю. Спробуйте це робити протягом короткого часу, а потім збільшуйте час. Спробуйте прослухати всю презентацію, не втрачаючи концентрації.

Рис.2.1.38.

9.Тримайте свій розум відкритим. Ефективність комунікації падає до нуля, коли ми чуємо певні слова-тригери, такі як комуніст, демократ. У кожного є слова, які викликають емоційну реакцію. Ефективні слухачі усвідомлюють, що вміють тримати свої переконання та емоції під контролем.

10.Використовуйте швидкість мислення. Більшість з нас говорить зі швидкістю 120 слів на хвилину. Наше мислення становить близько 500 слів за хвилину. Це дає нам багато вільного часу, поки людина з нами розмовляє.

78

Рис.2.1.39.

Ті, хто погано слухають, дозволяють своїм думкам блукати!

Хороші слухачі обмірковують сказане, передбачаючи суть, підсумовуючи, зважуючи докази або шукаючи невербальн п дказки.

Групова комунікація

У певний момент свого життя ви, мабуть, чули приказку: «Ти можеш бути або лідером, або послідовником». Це твердження може змусити вас повірити, що в житті є лише дві можливі ролі, які ви можете виконувати. Хоча насправді існує низка потенційних ролей, які ви можете виконувати в будь-який момент часу та в будь-якій ситуації.

Лідерство — це насправді

поєднання різноманітних ролей у команді, які рухають до цілі.

Роль – це характерна та очікувана

соціальна поведінка індивіда в групі.

У

Рис.2.1.40.

сі ми маємо унікальні навички, сильні та слабкі сторони та таланти, які, будучи внесеними до команди, дозволяють ефективно функціонувати та досягти успіху. Коли ми спілкуємося один з одним у груповій ситуації, ми беремо на себе певні ролі, засновані на унікальних навичках, сильних сторонах та талантах.

Деякі з ролей дозволяють нам вже виконувати завдання,

тоді як інші ще будують команду

Ролі які ми граємо

У будь-якій групі ролі природно розподілятимуться під час процесу формування та можуть змінюватися з часом.

Групова динаміка та комунікація можуть бути як прискорені, так і утруднені на основі ролей, які ми беремо на себе.

Хоча існує багато різних ролей, вони поділяються на три основні категорії. А саме:

1

79

. Ролі-завдання – це ті ролі, які допомагають групі виконати конкретне завдання. Для досягнення мети та результатів члени групи повинні взяти на себе завдання, орієнтовані на виконання певних ролей, які відповідатимуть цілям в цілому.

Наприклад, якщо ваша група відповідала за організацію збору коштів для шкільної екскурсії, вам можуть знадобитися люди, які запропонують ідеї та зберуть потрібну інформацю.Вам також знадобиться хтось, хто спланує захід, хтось, хто його координуватиме.

Це все Ролі-завдання!

Нижче (рис.2.1.41.) наведено описи деяких ролей-завдань (це не є вичерпний список).

Рис.2.1.41.

Ролі-завдання:
1. Ініціатор	Пропонує нові ідеї та рішення
2. Шукач думок	Шукає варіанти, звертається до ідей та пропозицій від інших
3. Координатор	Координує дії членів команди та переходи між ідеями
4. Енергетичний заряд	Стимулює групу до вищого рівня активності
5. Секретар/реєстратор	Веде облік групових дій та ідей, їх реалізацію
6. Постачальник інформації	Пропонує групі факти дій або узагальнення ідей
7. Шукач інформації	Запитує інформацію про завдання, шукає дані для реалізації
8. Оцінювач	Зрівнює всі рішення з цілями групи
9. Речник	Виступає від імені групи
10. Планувальник	Готує графіки, розклади та організовує групову логістику

Рис.2.1.42.

2

80

. Соціальні ролі – це ті ролі, які допомагають групі підтримувати себе як команду. Щоб підтримувати групу як єдине ціле, також необхідно, щоб деякі люди брали на себе ролі для сприяння соціальній взаємодії та здоровій груповій динаміці. Ці ролі менше пов'язані з поставленим завданням, більше зосереджені на розвитку та згуртованості команди. Нижче наведено (рис.2.1.43.) деякі соціальні ролі.

Рис.2.1.44.

Рис.2.1.43.

Соціальні ролі:
1. Підбадьорює	Хвалює ідеї інших, тепло сприймає інші точки зору та внески
2. Волонтер	Пропонує все необхідне
3. Спостерігач	Веде облік групової діяльності та використовує цю інформацію для надання зворотного зв'язку групі
4. Компромісник	Пропонує групі іншу позицію, яка б подобалася всім члени групи, пройшовши «половину шляху»
5. Воротар	Підтримує канали зв'язку відкритими, заохочуючи сприяння участі інших або пропонує варіанти регулювання потоку комунікації
6. Встановлювач стандартів	Пропонує стандарти або критерії, яких має досягти група. Стандарти можуть стосуватися якості групового процесу або обмежень щодо прийнятної індивідуальної поведінки в групі
7. Підсумовувач	Піднімає питання щодо напрямку, в якому рухається групова дискусія, підсумовуючи обговорене та показуючи, де воно відхиляється від цілей групи
8. Тестер реальності	Досягнення груп суб'єктів набору стандартів. Ця роль досліджує «практичність» або «логіку», що стоїть за пропозицією групового обговорення
9. Посередник	Виконує посередницьку діяльність. Сприяє врегулюванню розбіжностей та знімає напругу в конфліктній ситуації

3

81

. Дисфункціональні ролі – це ті ролі, які є деструктивними та блокують групову комунікацію. Коли у людини є конкуруючі потреби або особистий порядок денний, який не узгоджується з планом групи, результатом часто є розчарування. Це розчарування часто проявляється через поведінку, яка блокує ефективну групову комунікацію.

Вам потрібно бути обережними, називаючи дисфункціональні ролі, оскільки така поведінка може бути предметом різної інтерпретації. Ви можете вважати певного члена групи блокатором, хоча насправді він вважає себе випробовувачем реальності.

Важливо усвідомлювати, крізь яку призму ви дивитеся

на поведінку інших

У наступному списку (рис.2.1.45.) наведено деякі приклади дисфункціональних ролей.

Рис.2.1.46.

Рис.2.1.45.

Дисфункціональні ролі:
1. Агресор	Нападає на інших членів групи, принижує статус інших та проявляє агресивну поведінку
2. Блокувальник	Чинить опір руху групи
3. Шукає визнання	Привертає до себе увагу
4. Самосповідник	Прагне розкрити почуття чи думки, що не пов'язані з групою
5. Домінатор	Стверджує контроль над групою, маніпулюючи іншими
6. Шукає допомоги	Намагається завоювати співчуття групи
7. Не бере участі	Вирішує не брати участі в групових обговореннях

В

82

исновок

Спілкування – одна з найважливіших речей у житті.

Не думайте, що це дається легко!

Ви повинні щодня практикувати гарні комунікативні навички. Тоді ви поступово побачите результати та зможете ефективно та впевнено спілкуватися в групі. Спектр ролей у процесі групової комунікації набагато багатший, ніж просто лідери та послідовники. Підвищуючи нашу усвідомленість різноманітності тих, з ким ми взаємодіємо, та розширюючи власні можливості, ми можемо розвинути навички ефективного та продуктивного спілкування в групі.

1. Опишіть, які елементи комунікації впливають на ваш власний стиль спілкування, позитивно чи негативно.

2. Поясніть, чому слухання таке важливе для навчання.

3. Є бар'єри, які руйнують зв'язок. Поясніть два способи переконатися, що приймач чує та розуміє ваше повідомлення.

Слухаючи ПОЧУЙ!

Почувши ЗРОЗУМІЙ!

Зрозумівши ДІЙ!

З

83

аняття 2

Стати кращим «письменником»

Рис.2.2.0.

Ключові поняття: _________________________ • активний стан • бібліографія • основна частина • сполучник • висновок • спонукання • фрагмент • інформаційні картки • вступ • пасивний стан • плагіат • присудок • картки джерел • підмет • теза

Що ви навчитеся робити: Покращувати свої навички письма Пов'язані основні здібності: • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальн та письмові методи Навчальні цілі: • Визначати різні причини для письма • Розрізняти принципи гарного письма • Підтвердити основи письма •Дослідити поширені помилки та «підводні камені» в письмі •Визначити ключові слова: активний стан, бібліографія, основна частина, сполучник, висновок, спонукання, фрагмент, інформаційні картки, вступ, пасивний стан, плагіат, присудок, картки джерел, підмет, теза

О

84

сновне питання

Як ви можете покращити

якість своїх письмових робіт?

ВСТУП

Чи вимагають ваші майбутні цілі навичок письма?

Якщо ви сказали «Ні», то подумайте ще раз...

Спілкування у формі письма впливає на всі сфери вашого життя.

Від текстових повідомлень друзям та родині до відповідей у соціальних мережах та академічного письма – ви спілкуєтесь

У міру продовження навчання у вас буде більше можливостей писати — електронні листи, службові записки, плани зустрічей, конспекти, аналізи, есе — список можна продовжувати.

Я

Рис.2.2.1.

кщо ваші майбутні цілі включають професійну військову освіту, письмо буде важливою навичкою.

Письмо – один з найважливіших засобів комунікації!

Слова у ваших реченнях, речення у ваших абзацах та абзаци у ваших роботах мають значення. Коли ви читаєте допис у соціальних мережах, чийсь особистий блог або текстове повідомлення, слова, речення та абзаци мають значення. Вони важливі для вас, читача, вони важлиів для інших, хто читає ваш текст.

Зараз ви ліцеїст, вміння правильно писати важливе для вашого академічного успіху. Поставтеся до письма серйозно та почніть вже зараз зосереджуватися на основах гарного письма як форми гарного спілкування.

Принципи письма

Як письменник, ви повинні дотримуватися кількох принципів якості. Переконайтеся, що все, що ви пишете, адресовано правильній цільовій аудиторії та є лаконічним, зрозумілим, точним. Перегляньте свою роботу та переконайтеся, що вона логічно організована та послідовна.

85

«Аудиторія»

К

Рис.2.2.2.

оли ви пишете, вам слід робити це для певної аудиторії — так само, як для промови. Хоча більшість ваших робіт у старшій школі буде пов’язана з певними завданнями, у вас може бути можливість написати статті для ліцейської газети чи щорічника, звіти для позашкільного клубу або листівки для вашої позашкільної роботи.

Через різну аудиторію, яку ці матеріали охоплюють, ви писатимете їх по-різному. Натомість ви адаптуватимете їх до кожної тематичної аудиторії.

Будьте обережні(!), щоб не писати на занадто високому чи занадто низькому рівні для обраної аудиторії

Це може здатися складним, але це надзвичайно важливо. Мета вашого тексту — пояснити тему або представити інформацію, а не довести, скільки ви знаєте або як мало, на вашу думку, знає ваш читач про запропоновану тему.

Ваше завдання не відчужувати аудиторію!

Стислість

Включайте у свою роботу лише ту інформацію, яка є важливою або доречною для висвітлення запропонованої теми.

Іншими словами, пишіть коротко та по суті

Н

Рис.2.2.3.

е відхиляйтеся від головної думки — це лише відволікає читача та може відвернути увагу від бажаного результату чи висновку аудиторії. Повне охоплення теми, при цьому зводячи довжину статті до абсолютного мінімуму, вимагає ретельного аналізу та багатьох переробок.

Ніколи не жертвуйте ясністю чи повнотою

лише заради стислості

Ч

86

іткість

Ви повинн докласти особливих зусиль, щоб ваш текст був чітким та повністю зрозумілим. Переконайтеся, що ваші читачі розуміють ваш намір.

Не намагайтеся вразити їх своєю лексикою!

Пропонуємо декілька корисних порад для чіткого висвітлювання обраної теми:

• використовуйте короткі речення,

• уникайте пояснень того, що читач уже знає.

Найкращий спосіб досягти ясності у вашому письмі – це дотримуватися наступних правил (рис.2.2.4.-2.2.8.):

Рис.2.2.4.

використовуйте прості, знайомі аудиторії слова для опису, уникайте розпливчастих слів, які не точно стосуються вашої теми

Рис.2.2.5.

використовуйте дієслова в активному стані (наприклад, замість «М’яч кинув Джон» напишіть «Джон кинув м’яч»)

Рис.2.2.6.

уникайте довгих фраз, коли достатньо одного або кількох слів (наприклад, використовуйте «зараз» замість «на даний момент»)

Рис.2.2.7.

вибирайте слова та фрази, які точно виражають ваш задум та можуть мати лише одину інтерпретацію

Рис.2.2.8.

використовуйте слова, що викликають у вас певний образ (якщо читач може щось уявити, у нього буде більше шансів зрозуміти, що ви намагалися написати)

Єдність

Ваш текст має відповідати однієї головної ідеї або теми. Застосовуйте цей принцип не лише до кожного речення та абзацу, а й до всієї роботи.

Дуже зручно скласти свій початковий план

Надайте єдності кожному абзацу, зробивши так, щоб кожне речення сприяло основній ідеї абзацу. Водночас надайте єдності всій роботі, зробивши так, щоб кожен абзац підтримував основну ідею роботи. Абзац вважається завершеним, коли кожне речення сприяє його основній ідеї. Будь-яке речення, яке не стосується основної ідеї абзацу, потрібно видалити або переписати. Щоб досягти єдності в кожному фрагменті, ви можете р

87

озробити план або конспект, який включатиме тему та кожен пункт, що допоможе у розкритті теми. Якщо у вашій роботі бракує єдності змісту, ви можете використовувати наступні питання (рис.2.2.10.-2.2.12.), які допоможуть вам правильно с

Рис.2.2.9.

формулювати свою думку.

Рис.2.2.10.

Чи чітко сформульована основна думка?

Рис.2.2.11.

Чи міститься ідея, чи треба змінити одне або декілька речень?

Рис.2.2.12.

Чи всі речення відповідають основній ідеї?

Якщо ви відповіли «так» на будь-яке з цих питань, поверніться та переробіть свій текст так, щоб кожне речення розкривало основну ідею і тему.

Зв’язність

Зв'язність — це логічний розвиток та розкриття ідеї теми. Ви можете досягти зв'язності, обміркувавши тему та розглядаючи її як ціле, перш ніж логічно розташувати частини тексту та почати писати.

Абзац має зв'язність, коли зв'язок між реченнями чіткий, коли є легкий та природний перехід від одного речення до наступного.

Щ об досягти зв'язності, потрібно розташувати речення в чіткому та логічному порядку. Існує кілька способів розташувати речення в логічному порядку.

Н

Рис.2.2.13.

айпростіший та найпоширеніший спосіб – це часовий порядок. Кожне речення розташоване в хронологічному порядку. Часто ідея має часові елементи і може бути легко розкрита в часовій послідовності подій.

Іншим прикладом логічного порядку є порядок кульмінації. У цьому типі найменш важливе речення або ідея йде першим, за ним йдуть речення зі зростаючою важливістю, що веде до останнього або кульмінаційного фрагменту. Інші абзаци можуть починатися з речення загального типу твердження, за яким йдуть речення, що підтверджують загальне твердження конкретними деталями.

І

88

Рис.2.2.14.

ноді речення можуть бути пов’язані за допомогою займенників. Наведені нижче речення наводять приклад використання займенників для зв’язку або переходу від одного речення до наступного: «Командир відділення є організатором і лідером патруля. Він начальник. Він керує справами тощо».

В икористання попереднього плану та застосування редагування, допоможе вам досягти узгодженості

та зв’язаності вашого написаного матеріалу

Основи гарного письма

Е лементи написаної доповіді схожі на елементи промови. У вас так само має бути вступ, основна частина та висновок.

На курсах англійської мови або історії вам, можливо, доведеться написати есе або дослідницьку роботу. Так само, ОТЛ вимагатиме кількох письмових завдань, включаючи роздуми, конспекти, плани дій, есе та навіть промови. Незалежно від письмового завдання, вам потрібно буде зрозуміти завдання, ідею і тему, виконати дослідження чи зібрати докази та впорядкувати свої думки. Хоча написання тексту для статті, схоже на написання тексту для промови, але існує рзниця.

Ключові поняття: Вступ: початок документа або письмової доповіді Основна частина (тіло): основна частина документа або письмової промови Висновок: заключна частина статті або письмової промови; ще називається резюме; остаточна думка, досягнута шляхом дослідження та міркувань

Майте на увазі, що читач читатиме мовчки, тому спосіб, у який ви будуватимете речення, має відрізнятися від того, якби він слухав промову (хтось читав уголос).

Рис.2.2.15.

Дослідження

Дослідження є важливою частиною багатьох видів письма. Навіть есе може вимагати певного дослідження. Коли ви починаєте своє дослідження, будьте рішуче налаштовані знайти всю можливу потрібну інформацію.

Переконайтеся, що обрана вами інформація

є точною та актуальною для вашої теми

Застосовуйте послідовний спосіб збору інформації для вашої роботи. Поширеним та ефективним способом збору, запису та організації д

89

осліджень є використання індексних карток, також відомих як картки джерел або інформаційні картки. Для кожної книги чи посилання, які ви з найдете для своєї теми, використовуйте картки джерел (рис.2.2.17.), щоб правильно записати назву, автора або авторів, видавця, дату авторського права (зазвичай лише рік) та місце публікації (місто та країна). Ці картки джерел не лише допомагають вам відстежувати, звідки взята ваша інформація, але й є основою для вашої бібліографії після з

Рис.2.2.16.

авершення роботи.

Пізніше ви можете впорядкувати свою бібліографію, розташувавши картки джерел за абеткою. Надайте кожній картці джерела код, наприклад, цифру або літеру.

Рис.2.2.17.

П

90

ісля того, як у вас будуть книги, журнали, статті та інші допоміжні матеріали, почніть робити нотатки на картках. Знову ж таки, не забудьте обов’язково вказати номери сторінок, де було знайдено інформацію.

П

Рис.2.2.18.

ісля дослідження теми в ліцейській бібліотеці ви можете відвідати інші бібліотеки, такі як міська чи районні, щоб знайти додаткові матеріали. Коли ви завершите цю роботу, не припиняйте своє дослідження. Зверніться до викладачів з вашої теми та домовтеся з ними про інтерв'ю. Це може бути захопливо, оскільки ви збираєте більше інформації для своєї роботи, а також можливість встановити нові контакти. Можливо, ви також можете пошукати надійні джерела в Інтернеті.

Рис.2.2.19.

Хоча дослідження іноді є процесом, що виснажує, важливо наполегливо його виконувати. Будьте допитливими та завжди відкритими до нових ідей.

Завдяки дослідженню ви відкриєте для себе головну тему своєї роботи та відчуєте одну з радощів процесу навчання

Організація

Після завершення дослідження ви зможете сформулювати основну думку вашої роботи. Ця основна думка подібна до конкретної мети письмової роботи. Основна думка роботи називається тезою.

Ключові поняття: Теза: основна думка статті, яку ви намагаєтеся підтвердити за допомогою дослідження

Тепер ви готові розробити свій план.

Візьміть свої інформаційні картки та розмістіть їх у відповідних групах. Розташуйте пов'язані групи в тому порядку, в якому, на вашу думку, вони логічно повинні з'явитися у вашій роботі.

Експериментуйте з різними типами порядку чи розташування. Переставляйте та перегруповуйте їх так часто, як потрібно.

Якщо у вас є час, відкладіть свої картки на ніч, переробіть їх наступного дня

П

91

ам’ятайте — цей план не обов’язково має бути точним

На цьому етапі ви все ще можете бути гнучкими. Зрештою, ви шукаєте найкращий спосіб представити зібраний вами матеріал.

З

Рис.2.2.20.

рештою, коли ви закінчите упорядковувати свої інформаційні картки на основі своїх початкових думок щодо теми, почніть писати план.

План дозволяє вам упорядкувати свої думки та записати їх на папері. Найтрадиційнішим планом є план у стилі римських цифр/великих літер. Однак, вам не обов'язково використовувати цей тип.

Якщо вам зручніше використовувати інший тип структури, будь ласка, використовуйте його

Написання роботи

Після завершення дослідження та планування ви готові розпочати написання роботи. Як згадувалося раніше на цьому занятті, вашій роботі потрібен вступ, основна частина та висновок.

Рис.2.2.21.

В

92

ступ

В

Рис.2.2.22.

аш вступ повинен привертати увагу читача та знайомити з темою. Важливо зацікавити читачів вашою статтею, тому переконайтеся, що у вас є привабливий, захопливий та добре організований вступ.

Основна частина (тіло)

Основна частина вашої роботи — це місце, де ви пояснюєте та документуєте те, що вам відомо з теми на основі вашого дослідження.

Розкажіть читачам основні тези, які мають підтвердити вашу ідею. Потім підтвердіть ці основні тези прикладами та фактами.

Використовуйте одну ідею на абзац.

В аші інформаційні картки мають допомогти вам у цьому, а ваш план має допомогти вам залишатися організованим та дотримуватися теми.

П

Рис.2.2.23.

ерший раз, коли ви пишете роботу, вона має бути не більш ніж чернеткою. Тому не надто переймайтеся граматикою та орфографією.

Ви будете переглядати цю чернетку — можливо,

кілька разів — тому переймайтеся... про ці деталі пізніше.

У першому варіанті ви все ще прагнете представити інформацію в найбільш логічному порядку. У наступних варіантах ви можете змінити порядок за потреби, додати або видалити інформацію, а також виправити граматику та орфографію.

Абзаци

Абзац — це сукупність речень, логічно розташованих зосереджених на вузько визначеній темі.

Подібно до речень, абзаци рідко зустрічаються окремо.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Абзаци є частинами більших одиниць:

ділового листа,

меморандуму

чи шкільного есе.

Вивчення структури абзаців є важливим, оскільки успіх будь-якої більшої форми повністю залежить від успіху її складових частин. Лист не м

93

атиме донесення інформації, якщо будь-який з його абзаців погано структурований або погано розроблений. А саме:

1.Тематичне речення...

Тематичне речення повідомляє читачеві основну думку всього абзацу. Тематичне речення має бути достатньо широким, щоб вмістити приблизно п'ять-сім речень на тему.

Залежно від теми, речень може бути більше

Я кщо деякі з ваших речень стосуються іншої теми, можливо, вам варто почати новий абзац з нового тематичного речення.

Використовуйте тематичні речення як допоміжний засіб для організації вашого тексту. Коли ви правильно зосереджуєтеся на тематичному реченні, у вас є міцна основа, на якій можна включати або виключати інформацію під час написання абзацу.

Г

Рис.2.2.24.

арне тематичне речення також дозволяє читачеві передбачити зміст абзацу та таким чином стежити за вашими ідеями в міру їх вираження.

2.Перехід «абзац-абзац»...

З

Рис.2.2.25.

абезпечення плавного переходу від одного абзацу до іншого навіть важливіше, ніж перехід між реченнями. Перехідні слова, такі як «спочатку», «потім», «наступний», «додатковий» та «нарешті», а також фрази, такі як «так само важливий», «важливіший», «наведення прикладів» та «найважливіший з усіх» , дуже корисні, особливо коли абзаци розташовані відповідно до часового порядку або порядку кульмінації.

3.Наповнення абзацу...

Це ваша робота, але якщо ви досліджували або збирали інформацію з інших джерел, вам потрібно пам’ятати про те, що потрібно вказувати авторство джерела. Аби не «плагіатити»!

Ключові поняття: Плагіат: акт копіювання ідей або слів іншого та ствердження їх як своїх власних

Щоб уникнути плагіату, завжди вказуйте відповідне посилання на кожне джерело, яке ви використовували під час написання своєї роботи. Найпоширеніші способи посилання – це використання виносок, кінцевих приміток, лапок (із зазначенням джерела) або бібліографії.

З

94

верніться до свого підручника з української мови або до посібника зі стилю письма, щоб отримати поради щодо форматування. Яку б систему ви не використовували, інформація на ваших картках з джерелами буде дуже корисною.

4.Висновки...

В

Рис.2.2.26.

исновок вашої роботи – це остання можливість сказати читачам, що ви хочете, щоб вони запам'ятали. Використайте цей простір, щоб зібрати все докупи та залишити читача з відчуттям виконаної роботи.

Висновок

Письмове спілкування – це ще один спосіб передачі ідей.

Однак ваше повідомлення імає бути сприйняте так, як ви його задумали.

Ви повинн розуміти свою аудиторію та мету написання. Вам слід провести дослідження та написати матеріал, щоб розкрити свої ідеї.

Після того, як ви почнете писати, вам потрібно зрозуміти деякі основи мови якою ви пишете. Щоб люди поважали та реагували на ваше повідомлення, їх не повинно відволікати погане написання чи ненормативна лексика.

Д отримуйтесь основних правил і люди звернуть увагу на ваші ідеї та будуть вражені

вашою здатністю висловлюватися письмово

1. Що таке «теза»? Чому це важливо?

2. Наведіть приклад написання для конкретної аудиторї.

3. Який жаргон ви використовуєте в повсякденій мові? Поясніть чи є цей жаргон доречний у всіх формах письма/спілкування.

Навчатися все життя!

З

95

аняття 3

В

Рис.2.3.0.

иголошення вашої промови

Ключові поняття: _________________________ • чіткий • пам'ятний • конструктивна критика • подолання • демографія • зоровий контакт • імпровізований • модуляція • переконливий

Що ви навчитеся робити: Виголошувати промову, яку ви написали Пов'язані основні здібності: • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір • Ставитись до себе та інших з повагою • Застосовувати методи критичного мислення Навчальні цілі:

• Порівняти різні типи промов

• Проаналізувати ідею та аудиторію для виступу

• Зв’язати елементи ефективного письма з усним мовленням

• Розробити стратегії подолання стресових ситуацій при розмови

• Визначити способи покращення навичок говоріння

•Визначити ключові слова: чіткий, пам'ятний, конструктивна критика, подолання, демографія, зоровий контакт, імпровізований, модуляція, переконливий

О

96

сновне питання

Які основні елементи для

виголошення чудової промови?

Вступ

Більшість людей витрачають сім з десяти годин неспання на спілкування. Три чверті цього спілкування відбувається за допомогою мовлення.

Середньостатистична людина вимовляє

близько 34 020 слів на день

Коли ти був молодшим, бути в центрі уваги, мабуть, було весело. Тепер, коли ти став старшим, ти, ймовірно, набагато більше переймаєшся своєю зовнішністю та тим, що думають про тебе люди.

Ви можете нервувати перед публічними виступами. Маючи правильні знання та потрібну практику, ви можете мінімізувати цю нервозність.

Промови не виголошуються на самоті в кімнаті

Коли ви виступаєте з промовою, завжди є аудиторія слухачів.

В

Рис.2.3.1.

и виголошуєте промову, а аудиторія, у свою чергу, звертає на вас свою увагу та реагує, що називається зворотним зв'язком.

Перевага усного спілкування полягає в тому,

що це процес взаємного обміну досвідом віч-на-віч.

Типи промов

Ключові поняття: _________________________ Переконливий: мати силу переконувати Імпровізований: без планування чи репетицій

Існує кілька основних категорій промов. Ці категорії включають: • інформативний • аргументативний • переконливий • розважальний • приведення в дію • імпровізований

Мета кожної промови різна залежно від того,

чого ви намагаєтеся досягти як оратор

І

97

нформативна промова

П

Рис.2.3.2.

ромова робить саме те, про що в ній йдеться — вона інформує або розповідає аудиторії про щось. Мета полягає в тому, щоб аудиторія досягла розуміння теми. Прикладом може бути презентація про те, як отримати звання в ОТЛ .

Переконлива промова

П

Рис.2.3.3.

ромова, спрямована на переконання, має на меті змінити думку та/або поведінку аудиторії щодо чогось. Прикладом є переконання інших стати військовим ліцеїстом.

Мотивуюча промова

П ромова, подібна до переконливої промови, але різниця полягає в тому, що мотивуюча промова закликає до негайних дій.

Н

Рис.2.3.4.

априклад, припустимо, що директор вашої школи оголошує, що шкільну команду потрібно підбадьорити щодо майбутньої важливої гри. Результатом може бути шкільний мітинг підтримки.

Аргументована промова

П

Рис.2.3.5.

ромова має бути структурована, як більшість інших промов. Вона має спиратися на логічні апеляції. Багато дебатів у соціальній та політичній сферах базуються на такому типі промови. Іншим поширеним прикладом є заключна промова, яку адвокат виголошує під час судового розгляду.

Розважальна промова

П

Рис.2.3.6.

ромова використовується для передачі повідомлення у розважальній манері. Гумор відіграє важливу роль у цій промові. З цієї причини розважальну промову може бути важко представити, оскільки гумор має особистий різноманітний характер. Якщо розважальну промову представити добре, вона може бути дуже ефективною. Коли когось шанують, дуже часто інша людина виголошує промову про лауреата, можливо, розповідаючи кумедну історію про цю людину.

І

98

мпровізована промова

Це дещо інша справа, оскільки більшість імпровізованих промов виголошуються без ретельної підготовки. Слово «імпровізація» означає «робити щось без попередньої підготовки або обдумування».

Н

Рис.2.3.7.

айкращий спосіб бути готовим до «непідготовлених» – це бути в курсі останніх новин у сфері ваших інтересів. Вирізання та збереження статей, а також читання газет чи новинних журналів – ідеальні способи зробити це.

Спілкування з людьми, які поділяють ваші інтереси, також допомагає розширити ваші знання

Один з способів організувати свої думки для імпровізованої промови – це використовувати формат «Минуле, теперішнє, майбутнє».

Спочатку розкажіть про минуле, наприклад, про історію ВЛ та що було зроблено для збільшення кількості ліцеїстів. Потім розкажіть про організацію та роль, яку ВЛ відіграє сьогодні, враховуючи те, що відбувається зараз, як навчання відбувається. Нарешті, подумайте про майбутнє. Подумайте, що може змінитися, які покращення можна зробити та де може бути ліцеїст ВЛ через десять років.

Пам’ятайте наступні прийоми для покращення імпровізованого мовлення:

• залишайтеся обізнаними з різних тем

• спробуйте формат, наприклад, «Минуле, теперішнє, майбутнє»

• підтвердіть свої ідеї прикладами або статистикою

• додайте особистий досвід

• не поспішайте, зберіться з думками

• зосередьтеся на тому, що ви кажете

• зосередьтеся на темі

• потренуйтеся виголошувати імпровізовані промови.

Рис.2.3.8.

А

99

Рис.2.3.9.

налізуємо мету та аудиторію

Один з найкращих способів стати успішним оратором – це бути повністю підготовленим. Хоча це може бути неможливо з імпровізованою промовою, підготовка до інших типів промов, таких як урочиста, шаноблива промова, вимагатиме організованої та продуманої промови.

Мета

В ажливо визначити мету вашої промови, оскільки це допоможе вам зосередитися, коли ви аналізуєте свою аудиторію та починаєте підготовку до своєї промови.

В

Рис.2.3.10.

и можете адаптуватись по ходу виступу, виходячи з мети вашої промови. Загальною метою промови може бути просто інформування аудиторії за вашою темою. Конкретна мета повинна бути визначена одним простим реченням, щоб забезпечити чіткість та лаконічність ваших намірів.

Наприклад, якщо ви виголошуєте промову перед випускним класом про переваги проходження військової служби, підготовки офіцерів, такі твердження можуть представляти вашу тему, загальну та конкретну мету. А саме:

• Тема: Початок шляху до професії «військовий».

• Загальна мета: Інформувати школярів про ОТЛ ВЛ МОУ.

• Конкретна мета: Поінформувати старші класи середньої школи про переваги проходження підготовки до військової служби.

А

100

удиторія

Мета кожного виступу та власне оратора — отримати відгук/зворотній зв’язок від слухачів. Для досягнення цієї мети вам буде потрібно мати деякі базові знання про свою аудиторію.

Ц

Рис.2.3.11.

е може включати:

• Які знання аудиторія вже має з теми?

• Яку додаткову інформацію слухач найбільше хоче дізнатися про цю тему?

• Які конкретні аспекти теми будуть найбільш релевантні для аудиторії?

• Яке ставлення аудиторії до теми?

• Як найкраще завоювати та утримати їхній інтерес/увагу?

• Що потрібно враховувати щодо мовного рівня аудиторії?

• Які інтереси ви поділяєте зі своїми слухачами?

• Яка привідна причина для виступу?

•

Рис.2.3.12.

Скільки часу слід відвести на вашу промову?

Крім того, вам слід спробувати дізнатися деякі демографічні дані про аудиторію слухачів.

Демографічні дані – це статистична інформація про групи людей.

Ці дані розповідають вам про характеристики групи, а не окремих осіб

Ви можете дізнатися потрібну для аналізу інформацію про свою аудиторію за допомогою особистих спостережень, інформації від інших «спостерігачів», інтерв'ю та анкетування.

Чим більше ви знаєте про свою майбутню аудиторію, тим більше ви можете спрямувати свою промову на її потреби та інтереси, тим менше шансів буде когось розчарувати.

В

101

и можете дізнатися про аудиторію:

• Вік

• Професія

• Релігія

• Етнічне або культурне походження

• Стать

• Фізичні характеристики

• Економічний статус

• Освіта

•

Рис.2.3.13.

Політична приналежність

Найкращі оратори зосереджуються на аудиторії!

Підготовлені оратори знають, що найкращий збір інформації не замінний для гарного аналізу аудиторії.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

А тепер кілька практичних порад для людей, кому публічні виступи даються важко:

1.Плануйте ваш виступ. Планування завжди знижує рівень тривоги.

2.Уявіть собі найгіршу ситуацію. Якщо ви можете змоделювати найгіршу ситуацію і знатимете як з неї виходити, то ви будете готові до цього. А якщо ця ситуація не відбудеться, то вам же буде краще.

3.Якщо вам важко опанувати свій страх — зізнайтесь в цьому на початку. Люди вас зрозуміють і будуть поблажливіші.

4.Якщо ви плануєте виступ оффлайн — прийдіть в локацію, перевірте там акустику, проектор, клікер, знайдіть комфортні місця на сцені (2–3 буде оптимально). Так ви будете вже знайомі з залом.

5.Якщо ваш виступ планується онлайн, перевірте ваш роутер, підключення, підготуйте мобільний телефон, щоб роздавати з нього інтернет в разі зникнення звʼязку, перевірте ZOOM або іншу платформу, в якій відбуватиметься мітинг.

6.Потренуйтесь перед презентацією. Вам буде значно легше, якщо ви проговорите презентацію зазделегідь.

7.Намагайтесь встановити зоровий контакт з аудиторією.

8.Дихайте. Не варто робити гіпервентиляцію, але глибоке дихання знизить ваш страх перед виступом.

9.Не тараторьте. Говоріть достатньо повільно, щоб ваша аудиторія встигала розуміти все, що ви розповідаєте.

10.Шуткуйте. Це зніме напругу в разі занадто довгого спіча, поверне аудиторію, якщо вона втомилась і просто підніме настрій. Але давайте будемо реалістами — зашкварні жарти відпускати не варто.

Е

102

волюція промови

Загальна та конкретна мета промови розробляються на ранніх етапах процесу підготовки, зазвичай до проведення будь-якого дослідження. Однак, щоб написати тезу, вам потрібно мати певний обсяг інформації (рис.2.3.14.).

Рис.2.3.14.

Тема:	Армійська підготовка (ОТЛ ВЛ МОУ)
Загальна мета:	Інформування школярів про навчання в ВЛ МОУ
Конкретна мета:	Інформування старшокласників про переваги навчання у ВЛ МОУ та як вони можуть розпочати
Теза:	Участь у навчанні за програмою ВЛ МОУ дозволить навчатися поза традиційним класним середовищем

Теза – це короткий виклад промови,

що складається з одного речення

Вона діє як тематичне речення в письмовому творі.

Теза - це повне речення, яке точно описує суть вашої промови.

Після того, як ви визначите загальні та конкретні цілі, а також тезу, ви будете готові провести дослідження.

В

Рис.2.3.15.

ибір теми

Іноді тему вам призначають.

Інколи вам надають можливість вибрати власну тему.

Існує кілька методів вибору, зокрема:

• проаналізуйте власні інтереси,

• перелічіть широкі категорії тем або підтем в рамках однієї широкої категорії,

•

103

проведіть особистий мозковий штурм, щоб перерахувати якомога більше тем, які ви зможете придумати за короткий проміжок часу,

• визначте актуальні теми новин, що цікавлять,

• об’єднайте теми в групи, щоб подумати про концепцію чи ідею, про яку ви щось знаєте, напишіть та обведіть її посередині сторінки, а потім витратьте близько десяти хвилин, дозволяючи своєму розуму вільно асоціювати інші теми, пов’язані з цією концепцією (це відрізняється від простого перерахування різних тем, оскільки за допомогою кластеризації всі теми певним чином пов’язані між собою).

П ісля того, як ви закінчите, ви, нарешті, зможете вибрати частини промови, які можна буде розвинути

у майбутньому виступі

З адайте собі такі питання:

o Вас цікавить ця тема?

o Чи сподобається вам обговорювати цю тему?

o Ви хочете розважити, поінформувати чи переконувати?

o Що ви можете зробити, щоб зробити тему цікавішою?

o Чи образить ця тема деяких членів вашої аудиторії?

o Чи має привід для виступу якусь особливу мету?

o Чи знаєте ви щось з цієї теми?

o

Рис.2.3.16.

Чи маєте ви інтерес до вивчення цієї теми?

Після того, як ви обрали тему, перевірте, чи підходить вона вашій аудиторії та вам самим.

Чи доречна тема з етичної точки зору та

для конкретної визначеної події?

Звузьте тему відповідно до ваших часових обмежень, і ви готові проводити дослідження.

Проведення дослідження

Дослідження використовуються для підвищення ефективності виступів, а також для підвищення рівня взаємної довіри (ви-аудиторія). Вам потрібно буде знати найновішу інформацію. Знання про будь-які нові суперечки та н

104

айсвіжішу інформацію допоможе вам зрозуміти ставлення аудиторії та розробити стратегії для найкращого підходу до підготовки промови.

Не забудьте записати, звідки ви знаходите

всю свою інформацію!

Можливо, вам доведеться повернутися та знайти більше даних, а також під час своєї промови потрібно буде вказати на джерела.

Існує багато способів провести дослідження з вашої обраної теми.

Ці способи можуть бути різноманітними. А саме...

1.Особисті співбесіди

О собисті інтерв'ю можуть бути корисними, якщо їх легко отримати. Інтерв'ю для збору інформації є особливо цінною формою дослідження.

І

Рис.2.3.17.

нтерв'ю дозволяє вам поглянути на вашу тему з точки зору експерта, скористатися багаторічним досвідом, дослідженнями та думками цього експерта. Ви можете використовувати інтерв'ю для збору фактів та стимулювання власного мислення.

Часто інтерв'ю заощаджує вам години «бібліотечного» дослідження та дозволяє представити ідеї, які ви не змогли б розкрити жодним іншим способом.

А оскільки інтерв'ю – це особиста взаємодія з експертом, багато ідей, які інакше були б незрозумілими, можуть стати більш... зрозуміло.

2.Знання деталей

З нання деталей, що підтверджують ідеї вашої промови, дозволить аудиторії сприймати вас як експерта. Вони з більшою ймовірністю приділять вам свою нероздільну увагу.

І

Рис.2.3.18.

снує мистецтво виголошувати переконливу та добре обґрунтовану промову.

Підтвердження ваших думок може проявлятися

в кількох формах.

3

105

.Факти та цифри

Факти та цифри – це твердження та перевірені одиниці інформації. Ви можете вразити аудиторію, якщо включите багато фактів цифр до промови.

Ви повинні переконатися, що вони точні.

4.Статистика

О

Рис.2.3.19.

писова статистика пояснює речі з точки зору розміру або розподілу. Ця статистика є потужною, оскільки створює враження, що вона є результатом ретельного наукового дослідження. Під час оцінки статистики слід враховувати джерело, шукати кілька джерел, повністю цитувати статистику та намагатися використовувати актуальну та релевантну статистику.

Наприклад, якщо ви називаєте когось найвидатнішим тенісистом усіх часів, саме твердження не таке вражаюче, як наведення статистики, яка його підтверджує.

5 .Авторитет

З

Рис.2.3.20.

аяви про авторитет дозволяють вам «запозичити» авторитет експерта. У прикладі з названням найвидатнішого тенісиста світу всіх часів, якщо ви також можете процитувати відомого тенісиста, який погоджується з вашою оцінкою, це матиме набагато більше довіри.

Ц

Рис.2.3.21.

ікаві вступи

Після того, як ви сформулюєте план інформації, яка є основою вашої промови, вам потрібно подумати про те, як ви будете її презентувати.

Вступ досягає наступного:

• привертає увагу аудиторії

• вводить в тему

•

106

показує важливість теми

• представляє тезу теми

• прогнозує основні ідеї

Різні типи промов вимагають різних типів вступів

Вам потрібно вирішити, що підійде для вашої теми та вашої аудиторії.

У вступі зробіть «попередній огляд» вашої презентації. Попередній огляд зазвичай триває лише одне або максимум два речення. Будьте короткими та чіткими. Після вступу ваша аудиторія повинна точно знати, про що ви говорите, а в деяких випадках і чому саме.

Гумор

Я кщо ви намагаєтеся викликати довіру, гумор може бути ефективним, тому що люди люблять чути хороший жарт, вони, ймовірно, запам'ятають його та пов'яжуть з серйозними ідеями.

Політичні кандидати використовують гумор у їхніх промовах.

Пам’ятайте, використовуйте гумор лише у доречні моменти під час промови. Очевидно, що є деякі промови, де використання гумору взагалі недоречне.

П

Рис.2.3.22.

ояснюючи групі дітей, чому їхня поведінка була неналежною, гумор може бути недоречним.

«Тіло» промови

О

Рис.2.3.23.

сновна частина вашої промови повинна займати близько 75% відведеного часу на промову. У цій основній частині промови ви повинні підкреслити свої загальні та конкретні цілі. Підтвердіть свою основну ідею прикладами. Ці ідеї повинні бути викладені протягом усієї промови в логічному порядку та підкріплені фактами.

Основна частина промови зазвичай поділяється на основні пункти, зазвичай від двох до п'яти. Ці основні пункти повинні бути сформульовані подібним чином приблизно однакової важливості.

Переконайтеся, що ви використовуєте слова, які зрозуміє ваша аудиторія. Уникайте складних речень та намагайтеся говорити якомога п

107

риродніше. Зробіть основну частину промови організованою, лаконічною та по суті.

Переходи

П

Рис.2.3.24.

ереходи – це речення, що з’єднують різні частини вашої промови. Переходи – це погляд на те, що ви сказали і пов’язують це з наступним пунктом, який ви обговорюватиме. Особливо важливо мати перехід між частинами промови, а також між основною частиною та висновком. Додавання переходів робить вашу промову відшліфованою та підготовленою.

Висловити висновки

Висновок промови також схожий на висновок доповіді. Висновок має бути коротким і містити огляд основних ідей. Підсумуйте свої ідеї та не забудьте залишити час для того, щоб аудиторія могла поставити запитання.

Не поспішайте з висновками!

Це ваша остання можливість сказати аудиторії, що ви є поінформованим та впевненим оратором.

Висновок може бути дуже ефектним,

коли він завершується несподіваним твердженням.

Таке твердження може зробити вашу презентацію незабутньою.

Звертаємось до своєї аудиторії

Коли ви були молодшими, бути в центрі уваги, мабуть, було весело. Тепер, коли ви стали старшими, ви, ймовірно, набагато більше стурбовані своєю зовнішністю та тим, що про вас думають люди. Ви можете нервувати перед публічними виступами.

На щастя, ви не самотні!

Багатьох людей лякає виголошення промови.

Однак, набагато легше говорити про те, що ти дослідив і записав.

Ще краще те, що легше виголосити промову на тему, яка вас хвилює. Тож, якщо ви написали свою промову, ви майже готові її виголосити.

Дайте собі трохи часу, щоб потренуватися у виголошенні письмової промови, тоді нервозність вщухне.

108

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Не хвилюйтесь!

Для більшості з нас публічний виступ — це стрес, до якого нас життя не готувало. Тому боятись презентувати — це нормально.

За шкалою страху, спікерів можна поділити на 3 групи:

Ізі-пізі спікер. Ви не відчуваєте дискомфорту. Виступити публічно для вас так саме легко, як зробити собі чай. Більше того, під час ви навіть кайфуєте. Вітаю, в вас немає проблем, адже ви природжений спікер.

Тривожний. Ви почуваєтесь невпевнено коли треба доносити свою думку, долоні пітніють, але при цьому ваш мозок може справлятись зі стресом. Для таких людей найкращою порадою буде — ПЛАНУЙТЕ. Планування та проговорення всіх ситуацій наперед (що і чому може піти не так) зменшить ваш страх і ви почуватиметесь впевнено.

Панікер. Ви категорично не хочете виступати публічно. Під час виступу ваш мозок працює дуже погано, ви не контролюєте ситуацію і відчуваєте дискомфорт фізично. Це складна ситуація і щоб полегшити ваш стан, робіть драй-рани — навчіть себе виступати. Адже практика дозволить вам набити руку і ви плавно перейдете з категорії “Панікер” в категорію “Тривожний” і потім в “Ізі-пізі спікер”.

Дуже важливо собі періодично перед презентацією нагадувати, що ваша аудиторія — це ваші друзі, ваша команда, це люди що бажають вам добра і взагалі в вас одна ціль — зробити класний продукт. Ви пливете в одному човні, тож розхитувати її ніхто не буде. Тому не бійтесь і сміливо розповідайте.

Долаємо нервозність

Нещодавні дослідження показують, що виступ перед групою слухачів є найбільшим страхом більшості людей. Він випереджає страх смерті, польоту літаком чи невдачі в інших сферах особистого життя.

Вам, ймовірно, вже доводилося виступати перед групою людей. Ви могли відчувати один або декілька поширених симптомів нервозності.

Д о них належать:

• тремтіння колін

• сухість у роті

• тремтячий голос

• біль у шлунку

• втрата пам'ят

Рис.2.3.25.

С

109

тратегії подолання нервозності

Одна з найважливіших концепцій, на якій вам слід зосередитися, коли ви нервуєте перед публічним виступом, полягає в тому, що ви не самотні. З якою б групою ви не стикалися, озирніться навколо та усвідомте, що у вас є щось спільне з усіма присутніми. Кожна людина, яку ви бачите, колись була або буде у вашій ситуації. У багатьох випадках, таких як виступи перед класом, ви всі є членами однієї групи.

Ще одна стратегія подолання нервозності — це усвідомити, що ви виглядаєте впевненіше, ніж насправді почуваєтеся. Подумайте про всіх ведучих новин, яких ви бачили по телебаченню. Багато з них казали, що відчувають «страх сцени», хоча це рідко помітно.

Подивіться, скільки викладачів повинні стояти перед аудиторією та утримувати увагу своїх учнів

Для багатьох людей бути «в центрі уваги» — це їхня професія чи кар’єра. Для інших людей виступ з промовою — це випадкова подія, наприклад, на заняттях з ораторського мистецтва. Для всіх відчуття симптомів нервозності є звичним явищем, але воно рідко проявляється.

Майте на увазі, що ваші слухачі тут для того, щоб почути те, що ви хочете сказати.

Ще один важливий момент, який слід пам’ятати – це зосередитися на змісті вашої промови. Не зосереджуйтесь на тому, як ви це говорите. Якщо ви обговорюєте тему, яка вас цікавить, аудиторія це сприйме. Якщо ви більше зосереджені на своїх жестах та акценті на певних словах, це відволіче вас і вашу аудиторію.

Усвідомте свою нервозність, перш ніж почати, та впорайтеся з нею

Зробіть кілька глибоких вдихів, можливо, навіть зробіть кілька розтяжок. Дайте собі трохи часу, щоб зібратися з думками.

Найкращий спосіб подолати нервозність – це знати, що ви готові. Правильна підготовка та репетиції можуть допомогти зменшити страх на 75%.

Репетируй свою промову перед дзеркалом

Н

110

амагайся практикуватися достатньо, щоб мінімізувати використання нотаток. Якщо ви добре знаєте свою тему та добре підготовлені, ви збалансуєте свою нервозність сильним почуттям впевненості. Аудиторія побачить ваш рівень впевненості!

Незалежно від того, чи виступ перед невеликою групою, чи перед кількома сотнями людей, більшість людей-ораторів нервують.

Поради до промови

Після того, як ви зберете необхідну інформацію для своєї промови, ви готов її представити. Коли ви станете перед аудиторією, пам’ятайте про стратегії боротьби з нервозністю.

Правильна техніка дихання може зменшити страх на 15%.

1.Пам’ятайте, що потрібно бути собою.

2. Встановіть зоровий контакт із глядачами.

3. Коли ви виступаєте з промовою, не слід читати зі своїх нотаток.

4. Намагайтеся уникати надмірного переміщення тіла.

5. Також уникайте перериваючих пауз, таких як «Е-е», «Ви знаєте», «Я маю на увазі», «Ну» та «Отже».

6. Усі роблять помилки, коли говорять.

7. Не менш важливим у виголошенні промови є її завершення. Коли ви закінчите, не поспішайте повертатися на своє місце. Будьте професійними та запитайте, чи є у когось запитання. Спокійно озирніться навколо, якщо запитань немає, ввічливо скажіть «Дякую» та сідайте. Якщо є запитання, дайте на них відповідь якомога краще. Якщо інформація вже була висвітлена у промові, не давайте розлогих пояснень. Будьте стислими.

Пам’ятайте — ви експерт у цій справі!

Презентація промови

Якщо ви проаналізували свою аудиторію, провели необхідні дослідження, впорядкували інформацію, написали план або нотатки та потренувалися у виступі, ви майже готові.

Але, звичайно, вам все ще потрібно виголосити

власне промову!

В

111

ербальне спілкування

В усному спілкуванні ви повинні використовувати свій голос та вокальні якості, щоб донести свої ідеї та обрану інформацію. Ви можете контролювати темп, гучність, висоту голосу, паузи, артикуляцію та вимову. Нище показано, як ваш голос може вам допомогти.

Говоріння

Темп, з яким ви говорите, дуже важливий. Це не повинно бути занадто швидко чи занадто повільно. Змінюйте темп мовлення, щоб додати акценту своїй презентації.

Гучність – це ще один словесний прийом, який може додати акценту вашій промові.

Висота звуку — це використання нот (вищих або нижчих) у голосовому діапазоні. Говоріть у діапазоні та тоні, які вам зручні, та переміщуйте гами вгору або вниз для наголосу.Модуляція у вашому голосі змусить аудиторію слухати.

П

Рис.2.3.26.

ауза дає вам час перевести подих, зібратися з думками. Вона також дає аудиторії час засвоїти ваші тези та ідеї.

Артикуляція та вимова – це мистецтво розбірливо говорити та вимовляти правильні звуки. Прислухайтеся до себе та висловлюйтеся чітко та зрозуміло. Чим чіткіше ви формулюєте свої слова, тим впевненіше ви звучатимете. Навіть якщо ви чітко висловлюєтеся, ви все одно можете неправильно вимовити слово.

Неправильна вимова відволікає слухачів від зосередження на змісті промови

Конструктивний зворотній... відгук

Іноді вас попросять надати відгук на виступ іншої людини. Важливо розуміти, що відгук не завжди має бути негативним чи деструктивним. Це має бути конструктивна критика.

Мета зворотного зв'язку полягає в тому,

щоб певним чином покращити чиюсь роботу

У

112

своїй найефективнішій формі він (відгук) надає конструктивні поради, вказівки та рекомендації з метою підвищення рівня продуктивності.

Надаючи конструктивний зворотний зв'язок, ви повинні бути прямолінійними та чесними. Ви також повинні поважати особисті почуття мовця.

Зворотній зв'язок безглуздий, якщо він

не отримує від нього користі

Однак похвала лише заради похвали не має цінності, якщо єдиною метою не є мотивація або покращення самооцінки.

Ефективний зворотний зв'язок відображає ваше врахування потреби мовця в самооцінці, визнанні, впевненості та схваленні інших.

Гніву чи жартам на рахунок мовця

немає місця в конструктивному зворотному зв'язку

Щоб дати конструктивний зворотній зв'язок, уважно слухайте доповідача.

Зосередьтеся на наступному:

• фактичний зміст виступу оратора

• що насправді сталося під час промови

• спостережувані фактори, що вплинули на виконання промови.

Висновок

Мовлення – це найпоширеніший засіб комунікації

Головна мета будь-якої промови чи презентації – донести до слухачів чіткі та конкретні ідеї.

Практика імпровізованої промови – ідеальний спосіб для багатьох людей здобути впевненість у собі

та здатність спілкуватися «на ногах».

Подібно до письма, говоріння – це навичка. Після того, як ви зрозумієте основи, решта – це практика, шліфування та стиль. Ви можете соромитися початкових помилок, але ви виживете. Мало хто з нас стане чудовим оратором, але всі ми можемо стати ефективнішими ораторами, якщо приділимо час практиці.

113

1. Чим схоже написання промов на написання есе або робіт та інші завдання?

2. Які типи мовлення будуть доречним для тем ОТЛ?

3. Які стратегії можна використовувати для подолання нервозності?

Рис.2.3.27.

Говори аби тебе почули!

З

114

аняття 4

М

Рис.2.4.0.

іркування щодо кар’єри

Ключові поняття: _________________________ • учнівство • кар'єра • кар'єрний шлях • кооперативна освіта • робота

Що ви навчитеся робити: Аналізувати кар'єрні можливості та вимоги Пов'язані основні здібності: • Застосовувати методи критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір Навчальні цілі: • Розрізняти роботу та кар'єру • Вивчати різн види роботи, які вас цікавлять

• Досліджувати різні кар'єрні шляхи

• Пов’язувати свої інтереси та здібності з кар’єрним шляхом

• Вивчати кар'єрні можливості, що надаються військовим в Україні

• Розрізняти різні види професійної освіти

• Визначати ключові слова: учнівство, кар'єра, кар'єрний шлях, кооперативна освіта, робота

О

115

сновне питання

Яка перевага дослідження

кар’єрних варіантів?

Вступ

Ключові слова: _________________________ Кар'єра: обрана сфера роботи, яка має потенціал для постійного зростання та розвитку, що поєднує ваші інтереси, цінності, навички та сильні сторони Робота: посади, на яких працівники виконують конкретні обов'язки у встановлені години за конкретну оплату (обов'язки є зазвичай схожі з дня на день) Кар'єрний шлях: професії в межах одного напрямку, мають спільні навички, знання та інтереси

Знайти правильну кар'єру нелегко. Якщо ви хочете мати кар'єру, яка супроводжуватиме вас по життю, пошук своєї пристрасті буде вирішальним. Пошук своєї пристрасті до життєвої справи – це поєднання дослідження, самопізнання та створення плану кар'єрного шляху. Починати зараз аналізувати, чим ви хочете займатися, як цього досягти, не зарано! Було б мудро вже зараз почати проводити раннє дослідження, щоб з'ясувати власні потреби та бажання в кар'єрі. Результати можуть принести вам велике задоволення в подальшому житті.

Ваше дослідження має враховувати певне самостійне пізнання того, що вас мотивує.

Й деться не стільки про аналіз слабких сторін, скільки про розвиток тих сильних сторін, які вам потрібні, щоб досягти успіху в тому, що ви любите робити

Закінчення ліцею, коледжу, інституту, університету, академії та майбутня робота, мабуть, зараз здаються далекими часами.

Однак, зараз саме час визначитися з напрямком, у якому ви хочете рухатися та як досягти спланованого результату. Те, що ви оберете як кар'єру, матиме значення. Ваші навички та здібності, ті, що у вас вже є, ті, які ви продовжуєте розвивати, чи то в ліцеї, чи в подальшому, додадуть ц нності.

Тож куди ви вирушите?

Рис.2.4.1.

Р

116

ізниця... робота та кар'єра

Хоча слова «кар’єра» та «робота» часто використовуються як взаємозамінні, вони мають різні значення. Різниця полягає у ставленні та способі.

«Робота» – це діяльність, яку ви виконуєте, щоб заробляти на життя.

«Кар’єра» – це набагато більше – це обрана сфера роботи, яка має потенціал для постійного зростання та розвитку, поєднуючи ваші інтереси, цінності, навички та сильні сторони

для забезпечення довгострокової самореалізації.

Якщо у вас є кар'єра, ви готові докласти додаткових зусиль, щоб досягти успіху — повернутися до навчання, пройти навчальні програми, що пропонуються вашим роботодавцем, або працювати понаднормово, щоб краще виконати свою роботу. Наявність кар'єри означає наявність плану, як з часом підвищувати свою кваліфікацію.

Кар'єра надає можливості для кар'єрного зростання

Кар'єра часто включає п'ять або шість посад, можливо, в кількох галузях. Кожна посада має різний рівень відповідальності та складності, а також оплату.

На кожному кроці у вас буде можливість застосувати свій здобутий досвід і знання.

Рис.2.4.2.

Р

117

обота або... Кар’єра

Р

Рис.2.4.3.

обота займає левову частку нашого життя. За середніми підрахунками, людина витрачає на професійну діяльність близько 80 тисяч годин за кар’єру. Це не просто цифра — це час, який може приносити радість або, навпаки, виснажувати. Правильно обрана професія стає не лише джерелом доходу, а й способом самовираження, можливістю впливати на світ і відчувати себе на своєму місці. А от помилка у виборі часто веде до вигорання, розчарувань і постійного відчуття, що ти живеш не своїм життям.

Сучасний світ додає ще більше складнощів. Технології стрімко змінюють ринок праці, професії, які були популярними десять років тому, зникають, а нові з’являються ледь не щороку. Як тут не розгубитися? Відповідь криється в глибокому розумінні себе і вмінні адаптуватися до змін, про що ми й поговоримо далі.

Вибір за вами!

Якщо ви оберете кар'єру, вашими єдиними обмеженнями буде те, наскільки ви готові та здатні навчитися, скільки влади та відповідальності ви хочете мати, а також до яких змін способу власного життя ви прагнете. Знайдіть щось, що вам подобається.

Робота не обов'язково має бути нудною!

І якщо ви знайдете щось, що вам подобається робити, ви, ймовірно, будете робити це добре. Це хороший рецепт успіху на робочому місці.

Тож хто знає, що ви зробите? Що б це не було, спробуйте думати про можливості, а не про обмеження.

Ось так будується кар'єра!

Якщо подумати про обмеження, пов'язані з 40-ка роками трудового життя, то настає момент, коли можна втратити свою пристрасть до гарної кар'єри.

Для багатьох таке трудове життя означає не перевищення рутинної низки виконуємих робіт та, з часом, не приносить особливого задоволення.

Це стає проблемою!

118

Рис.2.4.4.

Вакансії та ваш інтерес (покроковий гайд до мрії)

Статистика демонструє, що людина проводить за роботою близько третини свого життя, тому до визначення з майбутньою професією слід підходити з особливою уважністю та відповідальністю.

Що підходить саме вам? Робота чи кар'єра?

В и підете на ринок праці одразу

після закінчення школи/ВЛ чи продовжите навчання?

Чи підете ви до армії?

Вам слід постійно зважувати ці варіанти (рис.2.4.4.), але також бути готовим до змін, якщо певний напрямок здається вам неправильним.

К оли ви знайдете свій професійний шлях,

який вам підходить,

НАВАЖУЙТЕСЯ!

Ми зібрали покрокові поради (рис.2.4.5.), які допоможуть вам знайти своє призначення та вибрати омріяну вакансію на ринку праці.

119

Рис.2.4.5. (початок)

Крок №1. Дотримуйтесь принципу «Хочу – можу – треба» Цей метод дозволяє ефективно проаналізувати свої бажання, основні навички та професії, які мають попит. Розшифровка формули наступна: «Хочу» – це перелік всіх спеціальностей та посад, які вам подобаються. «Можу» – це перелік ваших навичок, знань, кар’єрних амбіцій та особистих якостей, які будуть корисними у професійній діяльності. Також сюди входять можливості отримання освіти.  «Треба» – це напрямки, які мають найбільшу популярність на ринку праці та не втрачатимуть свого попиту у майбутньому.

Крок №2. Визначте свої пріоритети в роботі При виборі спеціальності потрібно розуміти які критерії роботи для вас є першочерговими, а які другорядними. Перелік критеріїв може бути наступним: - низький поріг входження у спеціальність, - заробітна плата, - можливості кар’єрного зростання, - гнучкий графік, - баланс між роботою та особистим життям, - бонусні системи та пільги, - можливість дистанційної роботи тощо.

Крок №3. Оберіть сектор економіки, в якому ви бажаєте розвиватися Проаналізуйте можливості, які пропонують приватний, державний та соціальний (неприбутковий) сектори економіки. Їхніми основними рисами є наступні: Приватний сектор – це приватні компанії та організації, основною ціллю яких є зростання та збільшення свого прибутку. Державний сектор – це державні органи та установи, які мають на меті управління окремими містами, областями або країною та надання послуг громадянам. Соціальний сектор – це державні або приватні організації, які мають на меті допомогу та задоволення потреб суспільства

Крок №4. Пізнай себе — ключ до правильного рішення Перш ніж гортати списки професій чи слухати поради друзів, варто зазирнути всередину себе. Що ви любите робити так сильно, що готові присвятити цьому години без втоми? Можливо, ви годинами розбираєтеся в складних задачах, створюєте щось руками або обожнюєте спілкуватися з людьми. Ці маленькі підказки — перші маячки на шляху до ідеальної професії.

Крок №5. Оціни свої сильні сторони та навички Кожен із нас має унікальний набір талантів, навіть якщо здається, що “нічого особливого” в тобі немає. Уміння слухати, організовувати, аналізувати чи творчо мислити — це не просто риси характеру, а потенційні ключі до успішної кар’єри. Спробуйте згадати, за що вас хвалять інші, або подумайте, які завдання вам даються легко. Іноді навіть хобі, як-от малювання чи написання текстів, може стати основою для майбутньої професії.

120

Рис.2.4.5. (продовження)

Крок №6. Досліджуй ринок праці та тренди Після того, як ви розібралися зі своїми бажаннями, час подивитися на реалії. Світ праці змінюється швидше, ніж ми встигаємо за ним стежити. Наприклад, за прогнозами експертів, до 2030 року близько 65% професій, які будуть затребувані, ще навіть не створені. Це означає, що потрібно бути готовим до навчання протягом усього життя, але водночас це відкриває безліч можливостей. Досліджуйте, які професії зараз у попиті. Сфери ІТ, екології, медицини та креативних індустрій активно зростають. Або присвятити себе захисту Батьківщини. Але не женіться за модою, якщо вона вам не близька.

Крок №7. Спробуй на практиці Теорія — це добре, але без практики вибір професії залишається лише здогадкою. Стажування, волонтерство чи фріланс — чудові способи “приміряти” на себе певну роль. Наприклад, якщо ви мрієте стати журналістом, спробуйте вести блог або писати для місцевих видань. Це не лише дасть розуміння, чи підходить вам ця сфера, а й додасть досвіду до резюме. Не бійтеся експериментувати!

Крок №8. Фінансові та життєві реалії Мріяти про роботу, яка приносить радість, — чудово, але не можна ігнорувати практичні аспекти. Скільки ви хочете заробляти? Чи готові кілька років інвестувати в навчання? Чи можете переїхати в інше місто заради кар’єри? Ці питання не менш важливі, ніж ваші інтереси. Наприклад, професія художника може бути пристрастю, але якщо ви не готові до нестабільного доходу, варто подумати про суміжні сфери, як-от графічний дизайн. Також враховуйте баланс між роботою та особистим життям. Є професії, які забирають увесь час і енергію, залишаючи мало місця для родини чи хобі. Якщо для вас важливий спокійний ритм, обирайте сфери з гнучким графіком чи можливістю працювати віддалено.

Крок №9. Як зрозуміти, що професія — “твоя”? Коли ви на правильному шляху, це відчувається. Робота не здається тягарем, навіть якщо вона складна. Ви з ентузіазмом розповідаєте про свої проєкти, постійно хочете вчитися новому і бачите сенс у тому, що робите. Ще один показник — коли ваші цінності збігаються з тим, що пропонує професія. Наприклад, якщо ви обожнюєте допомагати людям і працюєте в соціальній сфері, це наповнює вас енергією. А от якщо ви постійно відчуваєте, що “щось не те”, можливо, варто переглянути свій вибір.

Крок №10. Не бійтеся змінювати напрямок Життя — це не пряма лінія, і ваш кар’єрний шлях також може мати повороти. Світ сповнений історій людей, які в 30, 40 чи навіть 50 років змінювали професію й знаходили себе. Наприклад, після десяти років у банківській сфері людина кинула все й стала флористом — і зараз світиться від щастя, створюючи букети. Зміна професії — це не поразка, а можливість відкрити нову главу. Якщо ви відчуваєте, що застрягли, дайте собі час на роздуми. Іноді коротка пауза чи розмова з кар’єрним консультантом може допомогти побачити нові перспективи. І пам’ятайте: Немає нічого страшного в тому, щоб почати заново, якщо це веде до більш щасливого життя.

В

121

ибір професії — це не разове рішення, а процес,

який триває все життя,

адже ми ростемо, змінюємося, відкриваємо нові грані себе

Тож беріть ініціативу в свої руки!

Досліджуйте, пробуйте, помиляйтеся, але не зупиняйтеся

Кожен крок, навіть маленький, наближає вас до роботи, яка стане не просто обов’язком, а частиною вашої історії. А що, якщо наступний ваш експеримент виявиться тим самим “ідеальним” вибором?

Давайте рухатися вперед і дізнаватися!

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Помилки, яких варто уникати...

Слухати лише інших: батьки, друзі чи суспільство часто нав’язують “правильний” вибір, але це ваше життя. Поради корисні, але остаточне рішення за вами.

Обирати за престижем: професія юриста чи лікаря звучить солідно, але якщо вона не приносить радості, престиж швидко знеціниться.

Ігнорувати зміни на ринку: деякі професії втрачають актуальність. Досліджуйте тренди, щоб не витратити роки на навчання в застарілій сфері.

Боятися помилитися: вибір професії — не вирок. Якщо щось пішло не так, завжди можна змінити напрямок, і це нормально.

Рис.2.4.6.

М

122

Рис.2.4.7.

ожливості кар’єри у Війську

Плануючи свою кар'єру, ви маєте безліч варіантів. Служба у Збройних силах нашої країни – один з таких варіантів.

З метою розгляду можливості кар’єри у Війську, пропонуємо розглянути (рис.2.4.8.-2.4.10.) загальну структуру Збройних сил України...

Сухопутні війська

Сухопутні війська складають половину ЗСУ і є їх основною бойовою силою.

Сучасні Сухопутні війська Збройних Сил України — це велике військове формування, яке поєднує:

- механізовані й танкові війська;

- ракетні війська й артилерію;

- армійську авіацію;

- частини протиповітряної оборони;

- спеціальні війська, частини та установи технічного й тилового забезпечення.

Рис.2.4.8.

Повітряні сили

Повітряні сили ЗСУ створені для захисту повітряного простору держави та проведення комплексу заходів щодо територіальної безпеки країни. До їхнього складу входить не лише авіація, а й частини наземного базування, які  забезпечують хімічний, бактеріологічний захист країни, ведуть радіоелектронну боротьбу тощо.

Д

123

о складу ПС належать роди авіації та інш.:

- бомбардувальна;

- винищувальна;

- штурмова;

- розвідувальна;

- транспортна;

- зенітні ракетні та радіотехнічні війська.

Рис.2.4.9.

Військово-Морські Сили

Військово-морські сили призначені для захисту держави з моря й охорони приморських територій, для ведення бойових дій разом з іншими видами ЗСУ.

В они мають у своїй структурі:

- надводні сили;

- морська авіація;

- морську піхоту;

- артилерію;

- підрозділи забезпечення.

Рис.2.4.10.

Військові кар’єрні шляхи

Щ об обрати обраний військовий кар'єрний шлях, ви повинні відповідати певним передумовам, відповідати певним кваліфікаційним вимогам, перш ніж досягти своєї військової мети.

В

Рис.2.4.11.

ійськова освіта в Україні — це багатоступенева система підготовки офіцерів, сержантів та спеціалістів для Збройних Сил України та інших сил оборони, що охоплює ліцеї, коледжі, інститути та університети (як профільні, так і військові підрозділи в цивільних ЗВО), які готують фахівців тактичного, оперативного й стратегічного рівнів. Система забезпечує безперервне навчання, включає базову підготовку, фахову підготовку за спеціальностями та підвищення кваліфікації, а вступ вимагає складання іспитів, проходження ВЛК та психологічного обстеження.

С

124

труктура та рівні:

1. Військові ліцеї: для довузівської підготовки.

2. Військові навчальні заклади (ВНЗ): академії, інститути, університети, коледжі, що готують офіцерів.

3. Військові навчальні підрозділи (ВНП): факультети чи інститути при цивільних університетах (наприклад, Військовий інститут КНУ ім. Шевченка).

4. Професійна військова освіта: багаторівнева система L-курсів (L1-L5) для офіцерів. 

Основні навчальні заклади:

- Національний університет оборони України ім. І. Черняховського,

- Національна академія сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного,

- Військо-морська академія,

- Національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба,

- Українська військово-медична академія,

- Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації. 

Напрями підготовки:

- командири підрозділів, зв'язківці, IT-фахівці, логісти;

- артилеристи, танкісти, інженерні війська;

- медики, психологи, фахівці з фізкультури, музиканти. 

Процес вступу:

1. складання НМТ (або внутрішніх іспитів),

2. проходження медичного огляду (ВЛК),

3. психологічне обстеження,

4. іспит з фізичної підготовки.

Наразі відмічається зростання зацікавленості серед молоді

у військовій освіті. Це патріотичне піднесення!

Перспективи вибору

«Є така професія -

ЗАХИЩАТИ БАТЬКІВЩИНУ»

Ц

Рис.2.4.11.

е відомий багатьом вираз який найкраще характеризує покликання військових. Це й зрозуміло, адже військові – люди, які першими стають на захист країни, охороняючи спокій мирного населення.

О

125

чевидно, що незалежно від рангу та відповідальності, усі військові спеціальності однаково важливі та потрібні армії.

Так, наприклад, прикордонники охороняють кордони Батьківщини, піхота і танкісти стримують наступ ворога, десантники знешкоджують нападників, а військовий флот здійснює операції в морі.

Чи потрібно говорити про те, наскільки складна і небезпечна професія військового

Н

Рис.2.4.12.

апевно, тому в більшості країн світу її представники користуються особливою пошаною і повагою.

Звичайно ж, професійні військові здійснюють свої обов'язки не тільки у воєнний, але й у мирний час

У цей період вони тренуються, проводять спеціальні навчання, освоюють ази керування новою технікою, навчають новобранців, а також стежать за збереженням бойового арсеналу.

В ибір професії військових для більшості стає особливо актуальним у призовному віці. Саме в цей період молоді люди проходять термінову службу в армії, а після вирішують, чи прагнуть вони присвятити своє життя військовій кар'єрі чи ні.

І

Рис.2.4.13.

нші ж молоді люди замислюються про кар'єру військового в більш ранньому віці і для цього вибирають навчання в одному із численних військових навчальних закладів країни.

В Україні

поняття «військовий/військовослужбовець»

охоплює осіб,

які проходять службу в лавах Сил оборони

126

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Ліцеїст — це учень або випускник ліцею, навчального закладу, що забезпечує профільну освіту, часто з поглибленим вивченням певних дисциплін, а у військових ліцеях — з військово-професійною підготовкою та вихованням готовності до захисту Батьківщини - це особа, яка прагне до знань, самовдосконалення, живе за правилами честі та відповідальності, дотримується дисципліни і виховується в дусі патріотизму.

Курсант ВВНЗ — курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу.

Сержант — це військове звання молодшого командного складу в арміях багатьох країн, зокрема й України, що відповідає за керування невеликими підрозділами (відділеннями, взводами) та є помічником офіцера, лідером та зразком для солдатів, забезпечуючи їх навчання, дисципліну та виконання бойових завдань, займаючи позицію між рядовими та офіцерами. В Україні сержантський корпус включає звання від «молодшого сержанта» до «головного майстер-сержанта».

Офіцер — це особа командного складу у збройних силах, силових структурах або воєнізованих організаціях, що має спеціальне звання, форму та обов'язки керівника, який керує підлеглими та планує їхню діяльність, а також може бути почесним званням у різних сферах. Термін походить від латинського officiarius («службовець») і стосується тих, хто пройшов спеціальну підготовку для виконання відповідальних посад.

Громадянин — це особа, яка має юридичний зв'язок із певною державою, користується її правами (наприклад, брати участь у виборах, отримувати захист), виконує обов'зки (наприклад, сплачувати податки) та несе відповідальність перед нею, як-от громадянин України. Це не просто житель, а особа зі статусом, визначеним законодавством, яка є суб'єктом політичних, соціальних та економічних відносин.

127

Готуючись до... кар’єри

Готуючись до будь-якої кар'єри, вам знадобляться як освіта, так і навчання.

Хоча люди іноді використовують ці два поняття як взаємозамінні, вони мають різні значення

Освіта передбачає широке навчання. Коли ви отримуєте свідоцтво/диплом школи/ліцею, ви ознайомлюєтеся з багатьма галузями знань, а потім зосереджуєтеся на одній конкретній галузі.

З

Рис.2.4.14.

авдяки своїй широкій основі освіта готує вас до різноманітних кар'єрних можливостей

Н

Рис.2.4.15.

авчання має вужчу спрямованість. Воно готує вас до виконання функції, яка вимагає певного набору навичок. Навчання може підготувати вас, наприклад, до роботи з реактивними двигунами або ремонту комп'ютерів. Різні професії потребують людей з різним поєднанням освіти та навчання.

Але це не ситуація «або/або»!

Н

128

авіть найосвіченіші люди

потребують навчання,

навіть стажери початкового рівня потребують певної освіти.

Існує кілька способів отримати освіту та навчання/підготовку. Коли ви наближаєтесь до початку роботи/кар’єри, яка вас цікавить, та визначаєте шлях, яким вам потрібно буде рухатися, щоб її досягти, пам’ятайте, що необхідні базові знання та навички набуваються у середній школі.

Як мінімум, вам знадобиться Свідоцтво/Атестат

про повну загальну середню освіту!

Окрім середньої школи, існує низка освітніх закладів та різноманітних професійних навчальних програм/курсів.

Нижче наведемо кілька прикладів.

Сертифікати та технічні дипломи

Ключові поняття: _________________________ Стажування: можливість опановувати ремесло на робочому місці, одночасно навчаючись у навчальному закладі

Програма технічної підготовки – це навчальний досвід, який надасть вам знання та навички, необхідн для початку технічно орієнтованої кар'єри. Програми технічної підготовки охоплюють різноманітні кар'єрні сфери, так як:

•Сільське господарство (кар'єра, пов'язана з виробництвом харчових продуктів та волокон, інспекцією харчових продуктів та спеціалізацією в сільськогосподарському бізнесі);

•Професії у сфері охорони здоров'я (медсестри, стоматологічні асистенти, медичні техніки, асистенти фізіотерапевтів);

•Торговельні та промислові навички (наприклад, автомеханіки, теслі, будівельники, електрики, сантехніки та комп'ютерні техніки);

•Спеціалізовані робітники в галузі транспорту, виробництва, електроніки, зв'язоку, авіації, комп'ютерної графіки та графічного або інженерного дизайну, а також і у військовій галузі.

З вичайно, набагато більше кар'єрних сфер пропонують технічну підготовку

Б

Рис.2.4.16.

агато шкіл та ліцеїв мають програми технічної/профільної освіти. Зазвичай вони розраховані на учнів старших класів. Але кілька програм розраховані починаючи з дев'ятого класу.

С

129

тажування

Стажування — це можливість опановувати ремесло

на робочому місці, одночасно навчаючись.

П рограми стажування доступні в Україні для більш ніж 1000 професій тривають від одного до шести місяців.

Майже півмільйона людей щороку записуються на якусь програму навчання.

У

Рис.2.4.17.

чні працюють і навчаються як наймані працівники. Стажування в будівництві та виробництві є одними з найпоширеніших, але воно також доступно й у багатьох інших галузях.

Хоча більшість програм проходить у цивільному секторі, їх також пропонують і військові. Деякі кар'єрні спеціальності, такі як пожежники або механікі двигунів, передбачають навчання під час військової підготовки. Багато військових спеціальностей мають цивільний еквівалент.

Це означає, що ви можете застосувати навички,

отримані у війську, на кар'єрі в іншій сфері

Учні починають з вивчення простих, легко повторюваних завдань, а потім поступово переходять до складніших обов'язків.

Наприклад, учні електриків можуть почати з навчання різанню та прокладанню дротів. Зрештою, вони вчаться планувати проекти, облаштовувати, прокладати проводку та тестувати цілі будівельні майданчики, а також діагностувати та усувати проблеми з електрообладнанням.

Окрім навчання на практиці, учні відвідують заняття, щоб вивчити основи своєї галузі.

Навчання у ВНЗ

Д еякі професії вимагають навчання в Вищих навчальних закладах (ВНЗ) для отримання ступеня бакалавра, який зазвичай можна отримати протягом 4-х років.

В

Рис.2.4.18.

имога щодо ступеня зазвичай охоплює три типи курсів з навчання в ВНЗ:

1

130

. Курси загальної освіти – це освіта університетського рівня з математики, природничих наук, соціальних наук, мистецтв та гуманітарних наук, а також комунікації.

2. Другий рівень курсів підтримує обрана студентом спеціальність, така як бухгалтерський облік, англійська мова або викладання.

3. Нарешті, третій рівень для отримання ступеня бакалавра знадобиться кількість годин факультативних курсів, які можуть підтримати загальні уподобання та потреби в побудові майбутньої кар’єри студента.

Ступінь магістра – це вже академічний ступінь, який отримують студенти, що пройшли ретельне навчання для опанування певної галузі навчання або сфери професійної практики.

Рис.2.4.19.

Найвищим академічним досягненням в ВНЗ є ступінь доктора філософії. У цьому випадку термін «доктор» стосується лише науковців, на відміну від лікаря чи доктора медицини.

Рис.2.4.20.

Висновок

Отже, як то кажуть, «Весь світ у Ваших ніг!».

Ви маєте можливість дослідити свої можливості та працювати в галузі, яка вам цікава та приноситиме вам велике задоволення.

Ви визначаєте, який кар’єрний шлях обрати.

ПОЧИНАТИ ЗАРАЗ — ЦЕ НЕ ЗАРАНО!

• Поясніть різницю між поняттями «робота» та «кар'єра».

• Як військові можуть підтримати ваші кар'єрні цілі?

131

НЕМОЖЛИВОГО

НЕ

БУВАЄ !

З

132

аняття 5

Е

Рис.2.5.0.

тичні концепції та Ви

Ключові поняття: _________________________ • совість • етика • правдивість • мораль • філософія • психологія • розсудливість • система цінностей

Що ви навчитеся робити: Зв'язувати етичні концепції з вашим особистим кодексом поведінки Пов'язані основні здібності: •Застосовувати методи критичного мислення •Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя •Зробити свій внесок як гідний громадянин у ліцеї, громаді, країні та світові •Ставтеся до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

•Пов’язати етику з особистими стандартами

•Дослідити, як етичні якості впливають на лідерство

•Дослідити типи цінностей

•Порівняти основні цінност Збройних сил України

•Визначити ключові слова: совість, етика, правдивість, мораль, філософія, психологія, розсудливість, система цінностей

О

133

сновне питання

Як ваш Кодекс поведінки ліцеїста

може бути застосований до вашого життя

по закінченню навчання за програмою ОТЛ?

ВСТУП

Ключові слова: _________________________ Етика: правила поведінки, яких повинні дотримуватися люди Мораль: стандарти поведінки або переконання людини щодо того, що є прийнятним, а що ні Психологія: вивчення розуму та поведінки Совість: усвідомлення бажання діяти належним чином, коли вчиняються або маються наміри вчинити неналежні дії Філософія: вивчення найфундаментальніших основних переконань людей та того, як ці переконання обґрунтувати

У нашому житті неминуче трапляються труднощі та невдачі. Те, як ми на них реагуємо, багато в чому визначає наш подальший шлях: чи станемо ми сильнішими та мудрішими, чи дозволимо цим подіям зламати нас. Ключ до розуміння цього лежить у наших внутрішніх переконаннях. Ви раніше вже почали ознайомлення із роллю етики, моралі та цінностей у формуванні вашого особистого «Кодексу поведінки», те, що, на нашу думку, має відображатися в наших діях. У цьому занятті ви глибше розглянете компоненти етики та типів цінностей, кожен з яких допомагає краще зрозуміти ваші особисті цінності та стандарти, що керують вашими діями. У міру того, як ви зростатимете як ліцеїст ОТЛ, ваші дії відповідатимуть вашому визначеному Кодексу поведінки.

Етичність

Д орослі щодня приймають складні етичні рішення. Ми також знаємо з психології, що у дітей приблизно з трьох років починає розвиватися почуття добра і зла.

То що ж таке етика і який вплив вона має на нас та інших?

Ф

Рис.2.5.1.

ахівці визначають Етику як один з розділів філософії, що вивчає найфундаментальніші та найбазовіші переконання людей та те, як ці переконання обґрунтовуються.

Однак не всі філософи погоджуються з цим визначенням

Для наших цілей ми визначаємо Етику як правила поведінки, яких люди повинні дотримуватися.

В

134

ивчення етики допомагає нам вирішити, чи є те, що ми можемо робити, говорити, вибирати або вважати правильним чи неправильним.

Х

Рис.2.5.2.

оча правила поведінки можуть змінюватися з роками, щоб йти в ногу зі змінами в суспільстві, основи етики залишаються незмінними.

Поведінка є ключовим словом у визначенні етики!

Етика передбачає, що ми маємо вільну волю приймати рішення та діяти відповідно до цих рішень. Ви стикаєтеся з етичними дилемами щодня, коли навчаєтесь у ліцеї. Протягом навчального року ви складатимете багато іспитів, щоб визначити, скільки матеріалу ви вивчили.

Н априклад, якщо ваш найкращий друг надішле вам текстове повідомлення з відповідями на один з іспитів, чи використаєте ви ці відповіді, щоб списати на іспиті?

К

Рис.2.5.3.

оли ми вирішуємо, списувати чи ні, ми приймаємо особисте етичне рішення щодо нашої поведінки

Особисті стандарти

На занятті, присвяченому вашому Кодексу особистої поведінки, ми дізналися, що більшість наших моральних переконань насправді є звичками, засвоєними ще в дитинстві. Правильні вчинки приносили похвалу або принаймні не викликали негативної реакції.

Наприклад, коли в дитинстві ми ходили по килиму в брудному взутті, батьки нас сварили. З повторенням ми навчилися переконуватися, що наші ноги чисті, перш ніж ходити по килиму.

Саме така поведінка

вберегла нас від неприємностей!

Д

Рис.2.5.4.

ля дорослих наслідки та винагороди за їхні звички не такі очевидні, але вони не менш реальні. Протягом життя дорослі розвивають звички (хороші чи погані), які можуть впливати на їхню репутацію, соціальний статус, фінанси чи загальне самопочуття.

Н

135

авіть попри те, що звички засвоюються в соціальному середовищі та підкріплюються винагородами або покараннями, не всі звички є правильними.

Звички правильні, коли вони є способами

допомогти іншим та собі

Тобто, вони допомагають нам розвиватися до найкращого рівня та поважати основні права людей.

Ми використовуємо такі терміни, як «правильно», «добре», «слід» та «належить» у повсякденних розмовах.

А

Рис.2.5.5.

ле що означають ці терміни? Якщо ми кажемо, що якийсь вчинок правильний, чи означає це, що ми його схвалюємо? Коли ми кажемо, що нам не слід чогось робити, чи це тому, що суспільство цього не схвалює?

Це складні питання. Як наслідки, так і мотиви, здається, є важливими для визначення того, що робить вчинок правильним або навпаки.

Кожен з нас має своє уявлення про те, у що в рити, де маємо рацію.

Наші переконання можуть ґрунтуватися на тому, у що вірить суспільство чи наші батьки, або на тому, чого нас навчив наш досвід. Ймовірно, багато наших уявлень формує поєднання багатьох факторів.

У будь-якому разі, хоча нам потрібно бути толерантними до концепцій, переконань та почуттів інших людей, ми також повинні думати та діяти відповідно до нашого розуміння того, що є правильним і добрим.

Я

136

к ми вже казали, не всі рішення стосуються етики. Тим не менш, багато рішень, які здаються не пов'язаними з етикою, насправді можуть мати етичний аспект.

Н

Рис.2.5.6.

априклад, розглянемо вченого, який змішує кілька нешкідливих хімічних речовин, а потім застосовує нагрівання або тиск. Отримані продукти - це поліетиленові пакети, зручні для багатьох видів покупок. Однак вплив на довкілля може бути дуже шкідливим. Пластик нелегко розкладається, тварини страждають, коли його випадково їдять.

Це... нелегкі рішення!

Технології продовжують приносити нам нові та кращі продукти

Разом з цими продуктами приходять нові та складніш рішення

Тому ми повинні запитати себе, що ми цінуємо більше — зручність одноразових контейнерів чи довкілля!

Рис.2.5.7.

Кожна людина сама обирає свії цінності.

Щира усмішка, добре слово, краплинка тепла у нашому серденьку мають дуже велику силу.

Вони і ведуть нас дорогою добра за народною мудрістю!

137

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Швидкий психологічний тест (рис.2.5.0.)

«Вибір шляху розкриє вашу життєву місію»

Далеко не кожна людина розуміє, яка головна мета її життя. Для кращого розуміння свого призначення варто пройти тест на характер та особистість.

У ньому потрібно вибрати один із трьох шляхів. Психологічний тест за картинками (див.рис.2.5.0.) пропонує три варіанти: «звивиста дорога в гори», «пряма - у місто» та «шлях до океану».

Прийнявши всього одне просте рішення, ви дізнаєтеся, що рухає вашими мріями і найглибшими прагненнями.

РЕЗУЛЬТАТИ

Цей психологічний тест на характер показує ваші сильні сторони і як ви можете їх використовувати, щоб залишити свій позитивний слід у світі.

Перший шлях

Як вказує цей психологічний тест за картинками, ваше життєве покликання - це відкривати нове і змінювати звичний порядок речей. Ви сміливі, цілеспрямовані та вмієте мислити наперед. Там, де інші бачать бар'єри, ви розпізнаєте потенціал для зростання. Ви прагнете вдосконалювати як робочі процеси, так і повсякденне життя. Вам властиво руйнувати застарілі підходи, відкривати свіже бачення і надихати інших діяти. Ви не задовольняєтеся тим, що вже існує, а завжди шукаєте більше. Поєднуєте в собі раціональність і креативність, здатні втілювати сміливі ідеї у вигляді реальних проєктів і рішень. Люди довіряють вам і йдуть за вами, відчуваючи вашу енергію. Ви здатні підтримати їх на шляху до змін і відкрити їм нові горизонти. З вашою допомогою вони долають власні обмеження. Ваше призначення - залишити після себе слід прогресу, бути двигуном еволюції світу навколо.

Другий шлях

Для цього варіанта візуальний тест дає таке трактування. Ви - джерело натхнення для тих, хто поруч. У вас є внутрішнє світло, яке надає сили іншим навіть у складні моменти. Ви чутлива, творча та інтуїтивна особистість. Ви бачите глибину в людях і ситуаціях, які інші сприймають поверхнево. Ваша особлива здатність - відчувати емоції інших і говорити слова, що знаходять відгук у серцях. Ви можете вести людей до їхніх справжніх "я", допомагаючи розкрити їхні дари та мрії. Через мистецтво, навчання або лідерство ви знаходите шлях до людських душ. Ви вказуєте дорогу тим, хто заблукав, допомагаєте їм вірити в себе і рухатися вперед. Ви - маяк для тих, хто шукає світла.

Третій шлях

Ваше призначення - глибоко розуміти сенс життя, поважати природу і коріння людства. Ви - опора для інших, здатні створити затишок, стабільність і безпеку. Ви турбуєтеся про близьких і прагнете, щоб їм було добре. Ваше завдання - бути мостом між минулим і майбутнім, поєднуючи традиції з новими підходами. Ваша мудрість і тонке сприйняття світу надихають інших звертати увагу на головне. Ви вчите жити в гармонії, шануючи уроки минулого і спрямовуючи погляд у краще майбутнє. Ви - носій пам'яті. Людина, яка зберігає історії та традиції, водночас допомагаючи народжувати нове. Ви розумієте: справжній розвиток можливий лише тоді, коли ми інтегруємо минуле в сучасність з усвідомленістю та повагою.

Цей тест варто сприймати як привід стати кращим і прагнути до самовдосконалення

А

138

як же інші?...

З часом ми розуміємо, що наші фізичні потреби, такі як їжа, повітря та житло, мають бути задоволені в першу чергу. Як тільки наші основні потреби будуть задоволені, ми зможемо перейти до потреб вищого рівня, таких як здатність розпізнавати потреби інших та бути уважними до думок та почуттів інших людей.

Т ак само, як ви, інші люди потребують визнання за добре виконану роботу чи завдання.

П

Рис.2.5.8.

озитивне визнання важливе для самооцінки людини.

В ід отримання поплескування по плечу до підвищення по службі, нагородження у спорті або оплесків на музичному концерті – все це приклади ПОХВАЛИ

• Вчителі заохочують учнів досягати успіхів у навчанні.

• Тренери/наставники заохочують своїх вихованців досягати успіхів у драмі, спорт і музиці чи танцях.

• Батьки заохочують своїх дітей бути найкращими, якими вони можуть бути.

• Наші друзі підбадьорюють нас, щоб ми досягли тачдауну або добре склали іспити.

У сім нам час від часу потрібна підтримка.

Нам потрібно відчувати, що інші люди піклуються про нас,

а їм потрібно бачити, що ми піклуємося про них.

Правдивість

Ключові слова: _________________________ Правдивість: бути чесним та щирим з собою та з іншими

Поряд з турботою про інших, ми повинні виявляти певний рівень чесності у своїй повсякденній діяльності, який показує іншим, що ми здатні відстоювати те, у що віримо. Правдивість означає бути чесним та щирим з собою та з іншими, ретельно дотримуючись послідовного кодексу етики.

Ключове слово тут – послідовність, або діяти за одним набором стандартів у будні та за іншим у суботу ввечері. Це означає не вибирати лише ті правила, які вигідні лише вам.

139

Це означає робити те, що правильно,

незалежно від того, чи хтось помітить, чи ні...

Це також означає дисциплінований, збалансований підхід до життя. Бути чесним іноді боляче. Ніхто не любить визнавати, що робить щось неправильно або помиляється. Наступна історія (рис.2.5.9.) зображує цей момент щодо особистої правдивості...

Рис.2.5.9.

Нам потрібно практикувати таку чесність щодня...

Тісно пов’язана з питанням правдивості проблема ставлення успіху вище за честь. Існує тонка грань між справжнім прагненням до успіху в навчанні чи на роботі та просуванням по службі будь-якою ціною.

М

Рис.2.5.10.

и щодня бачимо приклади такого роду сліпого прагнення у професійному світі. Таке прагнення може затьмарити наше судження. Воно може призвести до того, що ми будемо штучно приховувати помилки, намагаючись виглядати добре будь-якою ціною. Воно також може призвести до того, що ми будемо приховувати відповідальну за невдачі команди особу.

П отрібна велика особиста мужність,

щоб сказати: «Я зробив цю помилку...»

та взяти на себе повну відповідальність

А як ці аспекти етики, включаючи мужність, честь та правдивість, пов'язані з вашим особистим Кодексом поведінки?..

Ввічливість та особисті стандарти

Життя сповнене способів виявляти ввічливу поведінку щодо інших.

Ми покажемо лише кілька способів, які ви можете застосовувати, але продумано та цивілізовано.

Т

140

елефон

Телефон – це цінний спосіб заощадити час та ефективний засіб комунікації

Ось кілька порад щодо правильного використання телефонного зв’язку:

- якщо ви телефонуєте з діловою метою, найкраще телефонувати між дев'ятою ранку та шостою вечора,

- якщо у вас є сумніви, запитайте у особи, якій ви телефонуєте, чи зручний цей час, та запропонуйте передзвонити пізніше, якщо необхідно,

- дайте телефону продзвеніти щонайменше шість разів, щоб людина якій ви телефонуєте змогла підійти,

- відрекомендуйтеся, коли здійснюєте дзв нок, тому що на відміну від розмови віч-на-віч, людина на іншому кінц дроту може не розпізнати ваш голос.

- під час розмови по телефону (рис.2.5.11.):

Рис.2.5.11.

• Будьте ввічливими (це стосується будь-якої розмови)

• Говоріть повільно та чітко (не їжте, не пийте та не жуйте жуйку)

• Не чхайте та не кашляйте в трубку (поверніть голову або вибачтеся)

• Не продовжуйте розмову з кимось у кімнаті, коли розмовляєте по телефону

• Коли ви в дповідаєте на дзвінок за когось іншого, скажіть: «Можна запитати, хто телефонує?» Це звучить краще, ніж «Хто це?»

• Негайно передзвоніть, якщо вас розірвали, а ви здійснювали виклик

Також існує належний етикет, якого слід дотримуватися, якщо ви випадково набрали неправильний номер телефона. Якими б обережними ви не були, ви все одно можете набрати неправильний номер. Коли це трапляється, вибачтеся перед людиною, яка вам відповіла. Ця людина не зацікавлена слухати історію про те, як ви набрали неправильний номер, просто скажіть їй: «Мен дуже шкода, що я вас потурбував», покладіть слухавку, уточніть правильний номер, а потім спробуйте повторити спробу.

Рис.2.5.12.

Непростимо грубо класти слухавку без вибачень!

З

141

алишаючи повідомлення на автовідповідачі, чітко вкажіть своє ім'я, дату та час дзвінка, а також короткий текст. Номер телефону залишайте лише у випадку, якщо потрібно аби вам передзвонили.

О

Рис.2.5.13.

скільки мобільні/стільникові телефони можна використовувати практично будь-де, їхнім користувачам слід пам’ятати про здоровий глузд та ввічливість. Результати опитування показують, що користувачам бездротового зв’язку необхідно покращити свій телефонний етикет, ставитися до людей вище за телефонні дзвінки.

Ось кілька порад, яких слід дотримуватися при використанні бездротового телефону:

•використання бездротових телефонвв заборонено в бвльшості навчальних заходів,

•використання бездротових телефонів під час соціальних зібрань або зустрічей є недоречним,

•не кладіть мобільний телефон на стіл під час їжі (вважається невв чливим здійснювати або приймати дзвінки на мобільний телефон під час їжі),

•не керуйте автомобілем під час використання мобільного телефона (якщо вам потрібно поговорити під час керування автомобілем, обов’язково з’їжджайте з дороги під час розмови),

•не користуйтеся бездротовим телефоном, якщо це створюватиме незручності або заважатиме іншим,

•використання слід обмежити в громадських місцях або на зібраннях з міркувань безпеки або у разі причини надзвичайної ситуації.

Повага до старшого віку...

На цьому етап навчання в ОТЛ у вас не повинно виникати труднощів із вираженням поваги до старших військовослужбовців.

Насправді, це має бути автоматично!

В

Рис.2.5.14.

и також повинні виявляти повагу до старших, а також до батьків, вчителів та інших осіб, які обіймають певні посади. Коротше кажучи, ви повинні ставитися до всіх, з ким контактуєте, з максимальною повагою.

О

142

скільки неприйнятно використовувати сленг або граматику з порушеннями, звертаючись до інструктора ОТЛ та також соціально неввічливо говорити такі речі іншим.

Ви також можете зіткнутися з ситуаціями, коли старші люди звертаються до вас на ім'я.

Хоча це може бути приємно, за жодних обставин вам не слід звертатися до старшої людини на ім'я. Винятком будуть обставини якщо ця людина спеціально дозволить робити це.

Гігієна...

Н іщо інше, як ретельна увага до всіх аспектів особистої гігієни, не зробить вас соціально прийнятним.

П

Рис.2.5.15.

ереконайтеся, що ви добре доглянуті щоразу, коли з'являєтеся в друзі. Один брудний або непідстрижений ніготь може здатися вам дрібницею, але він може стати основою для негативного враження.

У вас не буде другого шансу виправити перше враження!

Нижче наведено лише кілька основних правил, які ви вже повинні виконувати, щоб підтримувати свій зовнішній вигляд відповідно до певних встановлених стандартів:

• завжди переконайтеся, що ваше волосся чисте, акуратно підстрижене або укладене та розчесане,

• щодня приймайте душ/використовуйте дезодорант як частину свого щоденного розпорядку,

• щодня чистіть зуби або користуйтеся зубною ниткою (намагайтеся чистити зуби після їжі),

• для молодих чоловіків, яким уже доводиться голитися, якщо вам необхідно зробити це один або два рази на день, щоб мати презентабельний вигляд.

То робіть це!

Г арний зовнішній вигляд – це

особиста відповідальність кожного.

І

Рис.2.5.16.

нструктор чи старший ліцеїст не повинні нагадувати вам дотримуватися правил особистої гігієни. Всі ліцеїсти повинні підтримувати форму чистою, випрасуваною та мати презентабельний вигляд.

143

Рис.2.5.17.

144

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ГРУМІНГ

Термін «грумінг» (англ. grooming) спочатку походив від слова groom, яке в староанглійській мові означало «молодий чоловік, слуга» (grome). Пізніше в англійській мові воно набуло значення «доглядати, приводити до ладу», особливо стосовно тварин. Особливо широко цей термін використовується для позначення маніпулятивної поведінки дорослих, спрямованої на встановлення довірливих стосунків із дитиною чи підлітком з метою сексуальної експлуатації. З розвитком цифрових технологій з’явився термін «кібергрумінг» — процес встановлення контакту з жертвою через інтернет-платформи, соціальні мережі та месенджери.

Грумінг — це поступовий процес маніпуляції, під час якого зловмисник завойовує довіру жертви, знижуючи її здатність чинити опір. Грумінг може мати руйнівні наслідки для жертви. Це не просто епізод маніпуляції, а процес, який змінює психологічне сприйняття дитини та формує специфічні моделі поведінки, що ускладнюють подальшу адаптацію.

Психологічна підтримка жертв грумінгу має бути комплексною та враховувати не лише отриману травму, а й особливості формування довірчих відносин.

1. Створення безпечного простору

2. Діагностика стану

3. Психотерапія

4. Робота з сім’єю

Профілактика грумінгу

1.Навчання дітей і підлітків цифровій безпеці:

-Не додавати в друзі незнайомих людей.

-Не ділитися особистою інформацією (адресою, телефоном, фото).

-Негайно повідомляти дорослим, якщо хтось змушує «зберігати таємницю».

2.Рекомендації батькам і педагогам:

-Відкрито говорити з дітьми про ризики в інтернеті.

-Використовувати нейтральну термінологію (без залякування).

-Учити розрізняти довіру та маніпуляцію.

Висновок

Грумінг – це прихована, але вкрай небезпечна форма маніпуляції, яка має довготривалі наслідки для жертви. Робота психологів у цьому напрямку вимагає глибокого розуміння динаміки маніпуляції, методів діагностики та підтримки жертв. Тільки комплексний підхід, що включає профілактику, терапію та навчання цифровій безпеці, дозволить зменшити поширеність грумінгу та допомогти його жертвам повернути контроль над своїм життям.

З

145

робити вірний вибір...

Правильний вибір зміцнює впевненість і самоповагу.

Саме так працює чесність!

Коли ми вживаємо належних відповідних заходів, ми зазвичай почуваємося добре. Ми вважаємо себе цінними та здібними. Ми також вважаємо що заслужили повагу тих, на кого впливають наші дії.

Здатність обирати добру поведінку замість поганої відрізняє ефективних лідерів.

Вірний вибір часто важко зробити. Просте рішення часто є привабливішим за складне, ефективне та обґрунтоване. Щодня ми стикаємося з ситуаціями, які вимагають певних дій. Наш вибір у деяких ситуаціях може навіть вимагати обмеженої бездіяльності.

Ось кілька питань (рис.2.5.18.), які можуть допомогти вам зробити правильний вибір:

Рис.2.5.18.

1. Якщо я зроблю те, що планую зробити, чи буду я готовий, щоб мої дії були здійснені у правилі, за яким всі діятимуть однаково?

2. Якщо я розглядаю можливість використання когось іншого для власної вигоди, чи дозволю я собі використовувати себе так само?

3. Чи був би я готовий пояснити, чому я вчинив саме цей вчинок?

4. Чи зробив би я це, якби знав, що це покажуть у телевізійних новинах сьогодні ввечері або в інтернеті завтра?

5. Що б я подумав про цю дію, якби її зробив хтось, хто мені не подобається?

6. Якби причина моєї поведінки полягала в тому, що всі інші так роблять, чи зробив би я це?

7. Чи зробив би я це, якби знав, що мені доведеться пояснювати свої причини родині?

8. Чи був би я задоволений, якби кожен з моїх підписників поводився саме так, як я маю намір у цій ситуації?

9. Моя команда може виграти гру, порушивши правило. Перш ніж я оголошу це, чи засмутився б я, якби команда, яка програла, зробила б те саме?

10. Якщо те, що я роблю, нікому не завдає шкоди, чи був би я готовий дозволити всім робити те саме?

11. Якщо в тому, чим я хочу займатися, дуже мало важкої праці, якою людиною я стану, якщо це стане звичкою?

Лідери завжди намагаються робити правильний вибір, демонструють велику етичну мужність та зрілість

146

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ДОВІРА

Ключем до побудови довіри з вашою родиною, друзями та іншими людьми, з якими ви контактуєте, є здатність чинити правильно.

Якщо ви дотримуватиметеся стратегій, описаних у цьому занятті, ви побачите, що інші дедалі більше довірятимуть вам, цінуватимуть вашу думку.

Правила і принципи етичних рішень

Ключові поняття: _________________________ Система цінностей: наш набір ідеалів, переконань, інтересів, уподобань та антипатій, як ми використовуємо щодня для прийняття рішень

Правила та принципи мають найбільший вплив на наші етичні рішення. Коли ми стикаємося з прийняттям рішення, яке вплине на інших, ми свідомо чи несвідомо запитуємо себе: «Що мені робити?». У суспільстві існують стандарти розуміння того, що є правильним. Основними етичними стандартами в нашій культурі є: говорити правду, дотримуватися обіцянок та поважати людей і їх майно.

Ліцеїсти, більше ніж більшість однолітків, живуть за чіткими стандартами порядку, слухняності та дисципліни.

Наш кодекс етики ґрунтується на наших ціннісних системах, тобто на наших переконаннях щодо того, що є важливим, а що ні для нас і людей. Свобода, щастя, рівність, індивідуалізм та духовність – це одні з основних українських цінностей.

Щ

Рис.2.5.19.

одня учні поповнюють свою систему цінностей. Система цінностей складається з нашого набору ідеалів, переконань, інтересів, уподобань та антипатій, які ми використовуємо щодня для прийняття рішень. Такі дії, як побачення, пропуск загально-ліцейського заходу та навіть те, як ми одягаємося, відображають нашу систему цінностей. Рішення зустрічатися з кимось виключно, ймовірно, означає, що ми цінуємо товариство цієї людини.

147

Пропуск репетиції гурту чи заняття свідчить про те,

що ми не цінуємо важливість отримання навчання

Я

Рис.2.5.20.

кою б не була ситуація, етика та ваша система цінностей спонукають вас робити індивідуальний вибір. Вибір, заснований на вашій власній вільній волі. Цінності не передбачають мимовольної поведінки, такої як «моргання очима». Етична поведінка передбачає вільно обрану поведінку, засновану на цінностях, які ми вважаємо дуже важливими.

Деякі люди вірять у те, що потрібно робити все, що їм хочеться. Інші ж вірять у те, що потрібно робити те, що допомагає людям, незалежно від того, чи хочуть вони цього насправді, чи ні.

У будь-якому разі, наші переконання є особистими для кожного з нас, ми несемо за них відповідальність

Як ми знаємо, які в нас цінності?..

Один зі способів — це висловити свої вподобання та антипатії. Ми робимо це досить часто.

Інший спосіб — це отримати позитивний чи негативний зворотний зв'язок щодо нашої поведінки (отримання оцінка «відмінно» на тест говорить про те, що ми добре впоралися, і може відображати цінність, яку ми надаємо нашому навчанню).

Типи цінностей

Ключові поняття: _________________________ Розсудливий: обережний або мудрий у вирішенні практичних питань; використовуючи розсудливість або здоровий глузд

Наступні чотири різн типи цінностей — особисті, розсудливі, загальноприйняті та моральні — виступають орієнтирами для інаших дій у будь-яких ситуаціях, чи то вдома, з друзями, в ліцеї, під час занять спортом чи на майбутній роботі.

Особисті цінності

Н аші особисті цінності керують нашою поведінкою. Ми отримуємо свої особисті цінності багатьма різними способами. Батьки, друзі, родина, церква та школа часто впливають на наші особисті цінності. Свобода, щастя, рівність і мир – це деякі з цінностей, яких д

148

отримуються всі українці. Особисті цінності можуть розвиватися з часом через низку різних факторів.

Для військового професіонала найбільшою цінністю

є суспільне благо!..

Мета наших Сил оборони — забезпечити безпеку України!

Це може означати лише одне - виконання нового завдання кожні кілька кроків. З особистого боку, віійськовослужбовц хочуть задоволення від своєї виконаної роботи, щасливого дому та загального відчуття повноти життя.

Іноді ці особисті та сімейні цінності

суперечать цінностям професії...

Розумні цінності

Р озсудливі цінності передбачають використання здорового глузду під час розгляду ймовірного плану дій. Ці цінності можуть керувати нашою поведінкою.

Наприклад, розсудливо уникати проблем з законом, підтримувати своє фізичне та психічне здоров'я, а також відкривати ощадний рахунок.

Іноді люди не думають наперед тому не є розсудливими.

Іноді вони керуються емоціями, наприклад, витрачають гроші на найновіший iPhone замість того, щоб вкладати гроші на ощадний рахунок (володіння найновішим iPhone може зробити вас популярним зараз, проте заощадження на майбутнє може забезпечити вам гроші, необхідні для навчання у подальшому).

Рис.2.5.21.

З

149

агальноприйняті цінності

З агальноприйняті цінності загалом приймаються та застосовуються в межах певного соціального ладу.

В

Рис.2.5.22.

они є обов'язковими для членів цього соціального устрою. Суспільний устрій може бути настільки ж інклюзивним, як і вся країна, або настільки ж специфічним, як окрема підгрупа в межах більшої групи — наприклад, члени церкви, учні старших класів, або військові України.

Повага до людей похилого віку є прикладом загальноприйнятої цінності.

Моральні цінності

Х оча етика зазвичай є основою прийнятих правил поведінки в суспільстві, як ми вже зазначали раніше, етика також пов'язана із боротьбою між «добром» і «злом».

Е тичні норми суспільства сформульовані, щоб допомогти нам зрозуміти, як нам слід діяти правильно. З іншого боку, термін «мораль» часто просто замінює слово «етика», але може охоплювати сфери поведінки чи мислення, не пов’язані з етикою.

Моральні цінності ґрунтуються на всебічному погляді на людський та соціальний аспекти, а як апогей - поглядах на кінцеву мету та сенс всього нашого життя.

Моральні цінності генерують точку зору, яку люди використовують, щоб обґрунтувати соціальні та особисті зміни до ідеального набору цінностей.

М

Рис.2.5.23.

оральний кодекс західного суспільства базується на грецькій та римській філософії, а також на юдео-християнській етиці.

Десять заповідей і Золоте правило! Правила, за якими ми живемо сьогодні, розвивалися протягом тисячоліть.

Деякі з наших правил мають форму законів, інші — це звичаї, як-от стояння під час виконання національного гімну. Ще інші — це моральні стандарти, такі як правила проти порушення обіцянок (також охоплені етикою) або плітки про когось (що також може стосуватися етики).

Так само, як змінюються наші умови життя, можуть змінюватися й наші правила.

Н

150

априклад, сьогодні ми ставимося до людей з психічними захворюваннями, людей з інвалідністю та людей, які борються з алкоголізмом, інакше, ніж 50 років тому. Сьогодні ми краще розуміємо причини їхніх розладів та їхні потреби.

Однак, незважаючи на зміну умов, ми можемо погодитися щодо деяких спільних принципів та правил етики.

Наприклад, у нашому суспільстві ми погоджуємося, що аморально для одного з нас красти мирські блага іншого.

Дехто каже, що моральний кодекс не має сенсу, бо люди завжди роблять те, що, на їхню думку, відповідає їхнім власним інтересам. Далі вони кажуть, що ми можемо стверджувати, що зацікавлені в благополуччі інших, але ми завжди ставимо себе на перше місце.

Наприклад, деякі люди не економитимуть воду, якщо не п двищать тарифи на воду.

Рис.2.5.24.

Проте ми повинні жити без подібних цим стимулів, щоб майбутні покоління отримували тіж переваги, що й ми від навколишнього середовища. Як суспільству, нам потрібно приймати кращі рішення, такі, що задовольнять потреби кожного. Нам потрібно настільки повністю засвоїти наші моральні та етичні цінності, щоб ми автоматично ставилися до інших, не потребуючи спонукань чи примусу робити те, що правильно.

151

Часом ми поводимося егоїстично на особистому рівні, незважаючи на те, що ми можемо говорити або у що віримо.

Наприклад, коли ми їдемо швидше, ніж дозволяє обмеження швидкості, ми порушуємо правило, встановлене суспільством для безпеки всіх учасників дорожнього руху.

Усі ми іноді стикаємося зі спокусою робити те, що в наших власних інтересах. Однак, якщо ми хочемо жити разом, розвиватися в турботливих людей, ми повинні використовувати здоровий глузд, приймаючи правильні моральні рішення. Це вимагає передбачливості, емоційного контролю та емпатії, здатності ототожнювати себе з почуттями та думками іншої людини.

П

Рис.2.5.25.

равила + цінності

Ми використовуємо наші цінності, як і правила, щоб приймати етичні рішення. Обговорюючи правила, ми запитували: «Що мені робити?», «Що є добром?», «Якої цінності чи ідеалу я повинен дотримуватися?».

Але цінності іноді також можуть суперечити одне одному. Люди, які представляють нас у Верховній раді, повинні пам’ятати про цю філософію щоразу, коли на голосування виноситься черговий законопроект.

Наприклад, «Чи витрачаємо ми наші податкові кошти на посадку космічного корабля на Марсі, або трохи менше – на соціальні програми?», «Чи потрібно нам більше кораблів, щоб забезпечити безпеку нашої берегової лінії?», «Чи нам потрібно більше досліджень таких захворювань, як рак, синдром набутого мунодефіциту (СНІД)?».

У

152

нас обмежений запас податкових коштів, тому нам слід розглянути можливість спрямування цих коштів туди, де вони принесуть найбільшу користь усім, кого стосується наше прийняте рішення.

Розуміння власних життєвих цінностей надзвичайно важливе

Якщо виявиться, що ти прожив життя без задоволення, запитання про те, що було не так, може стати надто запізнілим. Натомість, якщо ти чітко усвідомлюєш, що для тебе важливо (рис.2.5.25.), кожен день матиме значення і буде наповнений змістом.

Наявність системи ціннісних орієнтацій свідчить

про зрілість особистості.

Цінності визначають нашу готовність до дій та

в

Рис.2.5.26.

казують напрямок розвитку.

«Завдяки професійній майстерності, бойовому досвіду, мужності та

героїзму українське військо входить до найпотужніших армій світу.

Збройні Сили України користуються неймовірною підтримкою наших громадян та викликають захоплення в інших країнах»

Моральні (етичні) дилеми

Є таке грецьке слово δί-λημμα (дилема), яке застосовується для визначення ситуації, де необхідно зробити вибір між двома різними можливостями, причому обидва варіанти здаються практично неприйнятними.

Т

153

аким чином, виникає моральна або етична дилема — ситуація або подія, яка ставить під сумнів мораль людини (людей) у певний період часу. Зазвичай, в майбутньому людина може повернутися до звичних для себе моральних цінностей, але в певний період часу вона повинна вибрати одну мораль, яка перевершує іншу.

Простими словами, це означає, що перед людиною (з наділеними повноваженнями) стоїть моральний вибір між:

- дотримуватися своїх (або делегованих їй державою) принципів,

- або на певний час погодитися з іншими моральними принципами, які на її (їх) думку є політично, життєво чи з військової точки зору у даній ситуації доцільними.

Рис.2.5.27.

Насправді, питання вирішення моральних дилем — це досить поширена проблема, особливо в тих сферах, де від дій людини безпосередньо залежать життя інших.

З подібними труднощами, на регулярній основі стикаються: політики, офіцери й солдати в армії, поліцейські, медики, пожежні тощо

Найбільша проблема етичної дилеми полягає в тому, що вона не пропонує очевидного рішення, яке відповідало б загальноприйнятим людським (або національним) моральним нормам. Упродовж своєї історії люди завжди стикалися з подібними дилемами, а філософи прагнули та працювали над пошуком рішень таких завдань.

Я к результат виникли деякі рекомендації, які в багатьох випадках допомагають вирішувати моральні дилеми, зокрема військовим лідерам

Отже, на місці командирів підрозділів — особливо тих, хто визнаний особовим складом військовим лідером, потрібно (рис.2.5.28.), перш за все, намагатись:

Рис.2.5.28.

Спростувати дилему: необхідно ретельно проаналізувати ситуацію (у деяких випадках існування дилеми може бути логічно спростовано)

Визначити цінність: необхідно вибрати альтернативу, яка пропонує більше добро і менше зло

Спробувати знайти альтернативні рішення: в деяких випадках проблема може бути переглянута, і можуть виникнути нові альтернативні рішення.

І

154

ноді військовий лідер опиняється під впливом різних і суперечливих ситуацій, коли правильний етичний вибір для нього не зовсім зрозумілий. У зв’язку з цим справжні етичні дилеми існують тоді, коли вимоги закону (політичних рішень, наказів, розпоряджень) суперечать із моральними нормами і армійськими цінностями, наприклад — з честю і совістю. У таких критичних ситуаціях етичний процес прийняття рішень може допомогти визначити військовому лідеру адекватні процедури дій, які забезпечать найбільше моральне благо.

Військовим лідерам в арміях цивілізованих країн світу пропонуються такі етапи (рис.2.5.29.) етичного процесу прийняття рішень:

Рис.2.5.29.

Крок 1	Інтерпретуйте ситуацію. У чому етична дилема?
Крок 2	Проаналізуйте всі чинники та сили, які стосуються дилеми.
Крок 3	Виберіть такий хід дій, в який ви вірите, і що він найкраще слугуватиме Нації та Державі.
Крок 4	Реалізуйте свій вибір в рішенні та діях.

Саме з цього моменту починається процес етичного прийняття рішень, тоді коли ви зіткнетеся з двозначною (неоднозначною) проблемою і продовжуєте його реалізувати, поки ви не розробите та не реалізуєте своє рішення. Цей процес (рис.2.5.30.) допомагає всебічно проаналізувати проблему, визначити всі чинники і сили, що на нього впливають, розробити можливі процедури дій, оцінити їх ефективність і наслідки та визначитися з курсом дій.

«Завдяки професійній майстерності, бойовому досвіду, мужності та

героїзму українське військо входить до найпотужніших армій світу.

Збройні Сили України

користуються неймовірною підтримкою наших громадян та

викликають захоплення в інших країнах»

Рис.2.5.30.

Ц

155

інності = Лідерство

Основними чинниками або силами, що впливатимуть на адекватність до ситуації етичного процесу прийняття рішення військовим лідером, будуть такі:

1. Основні національні цінності (встановлені Конституцією, що забезпечують фундаментальні права і обов’язки громадян країни).

2. Закони, настанови, накази і формальні стандарти (визначають політику, процедури прийняття рішень і встановлені норми етики поведінки на основі захисту національних цінностей і інтересів).

3. Армійські цінності (стандартизують етику поведінки всіх категорій військовослужбовців:

-вірність нації, армії і підрозділу,

-обов’язок,

-самовіддане служіння українському народу,

-цілісність,

-мужність,

-компетентність,

-

Рис.2.5.31.

довіра і повага до військово-політичних лідерів стратегічного рівня).

4. Цінності, традиції, звичаї і ритуали підрозділу (встановлюють стандарти (сумісність в рішеннях і діях) і регулюють повсякденну поведінку військовослужбовців; на противагу, для розуміння антицінностей військової організаційної структури, органу військового управління можна навести, наприклад, такі: пристосуванство, улесливість до начальства, невігластво, байдужість, меркантильність, педантизм, закостеніле мислення, недоступність до людей, заздрість, приниження, зверхність, хамство, брехливість, боягузтво і перекладання відповідальності на підлеглих за свої неадекватні і недолугі рішення тощо)

5

156

. Ваші персональні цінності — ідеї та переконання, що впливають на етику вашої поведінки як військового лідера.

6. Інституційні впливи — елементи загальної армійської культури і організаційного (командного) клімату, політика встановлення процедур, операцій та порядку виконання завдань і обов’язків, що впливають на етику вашої поведінки як військового лідера тощо.

Ц ими чинниками і силами етична дилема прийняття рішення не обмежується, але вони найважливіші, їх слід враховувати і розглядати перш за все

Етика і цінності є фундаментальними частинами

лідерства серед військовослужбовців

Подумайте, наскільки близькі ці цінності до ваших власних переконань, свідомих чи несвідомих.

Багато людей знають, що означають сім термінів: ВІРНІСТЬ, ОБОВ'ЯЗОК, ПОВАГА, БЕЗКОРИСТОВЕ СЛУЖІННЯ, ЧЕСТЬ, ЦІЛІСНІСТЬ та ОСОБИСТА МУЖНІСТЬ.

Всі військові в армії детально засвоюють ці цінності під час базової підготовки. Відтоді вони живуть за ними щодня в усьому, що роблять — чи то на роботі, чи поза нею.

Ми повинні поводитися відповідно до найвищих етичних норм у всіх стосунках з колегами, начальниками та підлеглими.

Ми несемо відповідальність за нашу обрану професійну та особисту поведінку!

М

Рис.2.5.32.

и пам’ятатимемо про привілей служити нашим співвітчизникам-українцям!

В

157

исновок

У світі, де нас часто оточують чужі очікування та зовнішні стандарти, важливо мати силу сказати «ні» нав’язаним цілям і відшукати свої власні.

Процес самопізнання може бути непростим, адже він змушує нас заглиблюватися в себе, аналізувати власні бажання і відкидати те, що не є справжнім. Однак, цей шлях дозволяє нам стати більш цілісними, зосередженими на тому, що дійсно приносить задоволення та відчуття повноти життя.

Коли наші цілі узгоджуються з нашими цінностями, ми не лише відчуваємо більшу мотивацію та натхнення, а й знаходимо внутрішню силу для подолання перешкод.

Д осягнення цілей приносить справжнє задоволення,

адже ми рухаємося до результатів,

які відповідають нашому внутрішньому «Я»

Саме цінності та цілі, що базуються на них, стають джерелом внутрішньої гармонії і впевненості. Живучи відповідно до своїх цінностей і цілей, ми будуємо життя, яке не лише відповідає нашим мріям, а й надає нам відчуття справжнього сенсу та радості.

Ваш особистий кодекс поведінки значною мірою базується на кодексі етики.

Те, у що ви вірите, цілком залежить

від вашої системи цінностей

Те, у що ви вірите, і те, як ви дієте, визначатиме тип вашої особистості. Прийняття етичних та моральних рішень допоможе вам у особистому та академічному житті, зрештою призведе до вашого успіху як лідера.

• Назвіть армійські цінності та антицінності. Дайте стислу характеристику.

• У чому різниця між особистими та суспільними цінностями?

• Як би ви відкоригували власний етичний кодекс поведінки на теперішній час у порівнянні з ОТЛ-1? Поясніть.

158

Рис.2.5.33.

Проблеми

не вирішуються на поверхні,

їх рішення - в глибині кожного!

159

Р

160

озділ-3:

Командоутворення

Зміст розділу:

Заняття 1: Якості членів команди (с.161)

Як я можу стати ефективним членом команди?

Заняття 2: Навички та функції керівника (с.172)

Які очікування від ефективного керівництва?

Заняття 2: Взяти відповідальність (с.179)

Як застосовувати кроки переходу лідерства,

взявши на себе керівництво командою?

Рис.3.0.0.

З

161

аняття 1

Я

Рис.3.1.0.

кості членів команди

Ключові поняття: _________________________ • конструктивна критика • співпрацювати • культивувати • самостійність

Що ви навчитеся робити: Оцінювати свої особисті якості як члена команди Пов'язані основні здібності: Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір Навчальні цілі: •Описати характеристики індивідуальної відповідальності, послідовність та командна робота •Описати обов'язки керівника команди та фактори лідерства, що впливають на командну роботу •Описати три етапи формування команди •Визначити ключові слова: конструктивна критика, співпраця, культивування, самостійність

О

162

сновне питання

Як я можу стати

ефективним членом команди?

ВСТУП

Це заняття охоплює кілька фундаментальних концепцій лідерства: індивідуальну відповідальність перед собою та іншими членами команди, переваги самостійності, риси хорошого послідовника, етапи формування команди та важливість команди та командної роботи.

Усі ці концепції є частиною становлення лідером. Всі вони однаково важливі для успішного виконання місії.

Індивідуальна відповідальність

В и вважаєте себе послідовником чи членом команди?

Бути хорошим послідовником – це один з перших кроків до того, щоб стати хорошим лідером.

Щоб досягти успіху в завданнях, ви повинні знати свої індивідуальні здібності та обов'язки, а потім вже розвивати свою самостійність та самооцінку.

Рис.3.1.1.

Знання того, як застосовувати риси послідовництва та роль, яку ви відіграєте в команді, буде більш корисним та складним

У вас буде багато можливостей протягом курсу ОТЛ розвивати свої лідерські навички та здібності, бути справжнім членом команди, а також керувати командою/загоном.

Ключові слова: _________________________ Культивувати: живити та рости Самостійність: здатність покладатися на власні зусилля та здібності Конструктивна критика: надавати критику, поради, спрямовані на покращення або сприяння подальшому розвитку

Ваші особисті обов'язки включають повагу до себе, чесність з собою, розвиток впевненості та переможного настрою. Поважаючи себе, ви знатимете, як поважати інших. Ставитися до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе, – важлива якість для добрих людських стосунків.

Якщо ви завжди прагнете робити все можливе, ви станете кращим послідовником, кращим лідером.

Частиною чесності з собою та ставлення до інших так, як ви хотіли б, щоб ставилися до вас, є вміння приймати критику.

163

Приймати критику нелегко, але отримання конструктивної критики може допомогти вам самовдосконалюватися

Продовжуючи розвивати свої бажані риси особистості, лідерські навички та здібності, ви ставатимете впевненішими у собі та своїх ідеях.

Крім того, виявляючи повагу, чесність, справедливість та відповідальність перед іншими, ви стаєте хорошим послідовником та лідером. Зробіть ці якості, а також ті, що обговорювалися вище, частиною вашого особистого стилю керівництва.

Коли ви це зробите, зміни, які ви побачите в інших,

будуть відображенням змін у вас самому

Самостійність

Самостійність означає здатність

покладатися на власні зусилля та здібності.

Це також впевненість у власних судженнях та їх використання.

Щоб покращити свою самостійність, ви повинні чесно визнавати ті сфери, де вам потрібні зміни.

Коли ви є членом команди та покладаєтеся на себе, вся ваша команда отримує вигоду.

В

Рис.3.1.2.

иконуючи свою частину спільного завдання якнайкраще (лідерська риса надійності), членам вашої команди не доведеться брати на себе всю відповідальність. Тоді, якщо кожен член команди виконує свою частину роботи, команда має більше шансів завершити завдання вчасно та досягти або перевищити очікуваних стандартів.

Самостійність також може бути вам корисною

Коли ви можете покластися на себе у виконанні чогось, це дає вам відчуття гордості.

Самостійність демонструє вашу компетентність та відданість іншим членам команди. Члени вашої команди будуть впевнені у вашій відданості. Завдяки вашим діям ви зможете вселити їм впевненість.

П

164

ослідовність дій

Послідовність – це знання того, як діяти як член команди

Гарна послідовність є важливою для успішної роботи команди. Існують певні якості або риси послідовництва, які повинні проявляти всі члени команди, щоб забезпечити здатність команди виконувати свої місії.

До них належать:

- компетентність,

- відданість,

- професіоналізм

- та самодисципліна.

Рис.3.1.3.

Використовуючи підхід, заснований на здоровому глузді, та роблячи лише ті дії, які є доречними та необхідними для кожної ситуації, команда та всі її члени зможуть успішно виконати будь-яке доручене завдання.

Команда та командна робота

Як всі лідери, керівники команді мають відповідальність перед своїми підлеглими та керівництвом.

Прагнення підтримувати продуктивність команди є однією з найважливіших цілей керівника команди. Команда, яка може добре працювати разом, як показано на рисунку 3.1.4., може ефективно виконувати поставлені перед нею завдання.

Рис.3.1.4.

К

165

ерівництво в команді

Керівники на всіх рівнях командного ланцюга повинні подавати приклад своїм підлеглим. Члени команди потребують та очікують від своїх керівників саме керівництва, довіри, відданості, взаємоповаги та розуміння.

Для досягнення цієї мети (рис.3.1.5.) керівник команди повинен:

Рис.3.1.5.

Бути рішучим лідером	Приймайте точні та своєчасні рішення, щоб запобігти конфліктам з підлеглими, марнуванню часу на очікування інструкцій, приймайте рішень самостійно, або втрачатитеме повагу з боку керівництва
Бути вдячним лідером	Поважайте та цінуйте ідеї, позитивні робочі зусилля, навички та здібності підлеглих, належним чином винагороджуйте та/або відзначайте їх
Розвивати ініціативність у підлеглих	Довіряйте їм обов'язки, які б відповідали їхнім навичкам та здібностям
Бути турботливим, чуйним та співчутливим лідером	Чуйні лідери не є слабкими, і не відступають, вони уважно слухають, вони уникають відхилення ідей, працюють відповідно до компромісу, співчувають проблеми членів своєї команди та допомагають їх вирішувати
Ефективно спілкуватися з підлеглими	Зробіть усі повідомлення (письмові/усні) чіткими та лаконічними, не очікуйте, що підлеглі читатимуть ваші думки, це призводить до розчарування, а доручене завдання може бути не виконане належним чином відповідно до прийнятих стандартів

Ефективне лідерство = команда

Два найважливіших результати,

які може принести ефективне лідерство, – це

успішне виконання завдання

та почуття гордості за добре виконану роботу

Щоб досягти цих результатів, керівники/лідери команд повинні мотивувати своїх членів команд до рівня виконання високоякісної роботи.

Це означає, що доручені команді завдання виконуються вчасно та задовольнили б керівника

Керівники команд можуть бути ефективними та відповідальними лідерами (рис.3.1.6.) завдяки:

Застосування якомога більшої кількості лідерських рис	Лідери ті, хто володіє багатьма позитивними лідерськими рисами, можуть своїми діями створити середовище, де б члени команди працювали старанніше, досягали більшого, отримували задоволення від виконання завдання та діяли б як згуртоване ціле
Внесок та допомога	Команда зрозуміє, що ви там, щоб допомогти їм
Слухати, розуміти та підтримувати своїх товарищів по команді	Хоча члени команди усвідомлюють, що їх лідери несуть відповідальність перед своїм командуванням, вони також хочуть мати гарантії того, що їхній безпосередній керівник підтримає їх, а не зловживатиме ними

166

Рис.3.1.6.

Я кщо підлеглі знають, що особиста вигода та визнання не є метою їхнього лідера, а в голові стоїть якість виконання завдання, вони виявлятимуть ту ступінь поваги та довіри, яка забезпечує високоякісну роботу

Важливість командної роботи

Ключові слова: _________________________ Співпрацювати: працювати разом для досягнення спільної мети

Командна робота — це зусилля групи для виконання завдання або місії. Успішна командна робота вимагає від кожного члена команди співпраці з іншими членами групи для виконання завдання згідно з інструкціями і стандартами.

Навчання командній роботі є важливою частиною курсу ОТЛ.

Це командний дух, коли всі працюють разом для досягнення спільних цілей. Це готовність дружньо «підштовхнути» інших членів команди, коли їм це потрібно, або «поплескати по плечу», коли вони цього заслуговують/потребують.

У командній роботі кожен член команди очікує однакового рівня зусиль від іншого. Тоді, коли кожен член команди робить це правильно, виграє вся команда

Коли співпраця є складовою командної роботи, - місія просувається швидше

Якщо колись виникне ситуація, коли хтось пропонуватиме виконати роботу, завдання чи місію, які є занадто складними для вас самотужки, командна робота зазвичай є рішенням.

У командній роботі група людей або

колег-ліцеїстів допомагають вам її виконати

Я

167

к ви незабаром дізнаєтеся з тематичних досліджень, роздача їжі нужденним може бути величезною місією. Але за умови гарного керівництва та ефективної командної роботи, завдання можна виконати.

Дізнайтеся,

чи так воно станеться насправді!

К

Рис.3.1.7.

омандна робота також дає вам можливість взаємодіяти з іншими ліцеїстами. У більшості організацій, з якими ви зіткнетеся, члени команди чи групи, ймовірно, будуть з різних інтересів, поглядів та навичок. Але, працюючи разом як єдине ціле, кожен докладає більше зусиль, щоб разом продуктивно та професійно виконати завдання.

П рацюючи разом зі своїми товаришами по команді, ви можете покращити свої індивідуальні лідерські, комунікативні та інші навички

Ще один дуже важливий аспект командної роботи полягає в тому, що вона будує дружні стосунки та сприяє розвитку esprit de corps (англ. відчуття ліктя), або почуття єдності та гордості за команду.

Коли люди відчувають єдність, - усі працюють разом,

щ

Рис.3.1.8.

об виконати місію

Я

168

в команді

Ланцюг міцний настільки, наскільки міцна його найслабша ланка

Ланками в ланцюзі є ви та ваші товарищі по команді. Без вас та членів вашої команди ланцюг би розірвався. Так само ваша роль (і ролі всіх інших) підтримує силу команди.

Ваша головна роль у командній роботі — бути хорошим послідовником

Як ви дізналися з заняття про послідовництво, навіть лідери мають обов'язки перед кимось, це робить їх також послідовниками.

Я

Рис.3.1.9.

кщо ви не можете або не берете на себе відповідальність за виконання своєї частини завдання, ви можете зазнати невдач у своїх зусиллях щодо його завершення. Якщо команда не може або не працює разом як згуртована, кооперативна одиниця, вона може зазнати невдачі.

Однак, якби кожен член команди використовував свої переконання, знання та дії, виконував би свою частину роботи як послідовник або як лідер, найімовірніше, команда успішно виконала б свою місію.

І ндивідуальна відповідальність, самостійність,

послідовництво та командна робота – все це

важливі показники успіху

Етапи командо-утворення

Щоб зробити вашу команду ефективнішою, вам також потрібно знати про етапи формування команди.

Військова модель визначає їх як: етапи формування, збагачення та підтримки.

Команди не об'єднуються випадково

Лідери повинні провести їх через три етапи розвитку.

Команди розвиваються по-різному, межі між етапами не є жорсткими та чіткими.

Е

169

тап формування

Ліцеїсти часто не мають можливості обирати членів команди. Ліцеїсти на початкових керівних посадах несуть відповідальність за забезпечення формування команди у високопродуктивний підрозділ.

Команди працюють найкраще, коли нові члени швидко відчувають себе частиною спільного.

Двома критичними кроками на етапі формування є прийняття та орієнтація.

П рийняття – це вітання лідером нових членів команди, він повинен включати особисте знайомство.

О

Рис.3.1.10.

рієнтація починається зі знайомства з іншими членами команди, ознайомлення з структурою та графіком роботи в команді та її діяльності, а також загалом зі знайомством з оточенням.

Лідери відіграють важливу роль у тому, як команда працює разом, починаючи з її формування. Лідери надають напрямки та підкріплюють норми того, як члени команди взаємодіють один з одним, а також стандарти ефективності дій.

Н авички включають усе: від розуміння сильних сторін, звичок та обмежень один одного, до схильностей до спілкування та взаємодопомоги

Під час формування лідери оцінюють навички та досвід членів команди та визначають процедури для оптимальної координації.

Етап збагачення

Нові члени команди поступово переходять від сумнівів у всьому до довіри до себе, своїх колег та їхніх лідерів. Члени команди, які довіряють один одному, більш охоче вирішують розбіжності в думках та фактах.

Довіра до лідерів дозволяє команді відкинути будь-які сумніви, зосередитися на обов'язках та виконанні місії.

Ч

Рис.3.1.11.

лени команди вчаться довіряти коли їх чують, спостерігати за діями, пов'язаними з їхніми проблемами, бачити чіткі лінії влади та забезпечувати дотримання встановлених стандартів.

Л

170

ідери повинні розуміти ознаки недовіри під час формування команди. Ознаками недовіри є наполегливе відстоювання власної думки, уникнення конфліктів, ігнорування важливості членства в команді та цілей, а також підозра щодо мотивації інших. Лідери можуть покращувати довіру та зміцнювати моральний дух, ретельніше знайомлячись з членами команди, чесно спілкуючись з ними, справедливо ставлячись до них та визнаючи хорошу персональну роботу та роботу в команді.

Навчання відбувається на всіх етапах утворення команди, але особливо важливе під час збагачення.

Навчання об'єднує групу людей у команду, готуючи їх до досягнення визначених спільних цілей

На цьому етапі команда розвиває колективну майстерність.

Етап підтримки

На цьому етапі учасники вже ідентифікують себе зі «своєю командою».

Вони пишаються нею та хочуть, щоб команда досягла успіху. На цьому етапі учасники команди вже робитимуть те, що необхідно, без жодних вказівок.

Згуртованість характеризує цей етап утворення команди

Згуртованість – це зв'язок взаємин та мотиваційних факторів, які спонукають команду залишатися та працювати разом.

Згуртована команда відкладає будь-які заважаючі розбіжності та обирає спільну роботу. Кожна нова місія дає лідеру шанс зміцнити зв'язки та кинути команді виклик досягти нових рівнів та впевненості. Ставлення команди до своїх можливостей підвищує мотивацію та бажання відповідати новим викликам.

Рис.3.1.12.

Команди можуть мати злети та падіння на етапі підтримки. Ефективні керівники/лідери команд стежать за ознаками самовдоволення та втручатися, коли це трапляється, підкріплюючи належні практики взаємодії та дотримуючись стандартів.

171

Зміни, до яких команда не готова, можуть стати ще одним викликом для лідера команди

Спільний досвід та регулярне навчання допомагають командам реагувати на неочікувані зміни в ситуаціях.

Ключові обов'язки керівників команд на всіх етапах командоутворення та командної роботи включають довіру, співпрацю, відданість завданням, відповідальність та роботу, яку потрібно виконати.

Коли будь-що з цього підривається — довіра порушується, виникає конфлікт, зобов'язання ігноруються, учасники не несуть відповідальності або робота залишається невиконаною — керівник повинен втрутитися та повернути команду на правильний шлях.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

РУХ КРІЗЬ ЕТАПИ

Кожна група проходить кожен з цих етапів зі своєю власною швидкістю. Чим більше досвіду в міжособистісних навичках має кожен член команди, тим легше йому перейти до етапу підтримки. Однак ви не можете бути ефективним у цьому процесі, спрямовуючи членів команди на перехід від етапу формування до етапу підтримки. Однак існують втручання, які лідер може використовувати, щоб допомогти групі просунутися через ці етапи.

Висновок

У цьому занятті ви розглянули фундаментальні концепції лідерства, такі як індивідуальна відповідальність перед собою та іншими в команді, риси хорошого послідовника, важливість кожного в команді та командної роботи, а також етапи командоутворення.

Усі ці концепції є частиною становлення лідером. Всі вони однаково важливі для успішного виконання місії.

• Які три етапи командо-утворення?

• Згадайте свій останній командний досвід. Як би ви охарактеризували керівництво, та чи зробили б ви щось інакше?

З

172

аняття 2

Н

Рис.3.2.0.

авички та функції керівника

Ключові поняття: _________________________ • наказ про виконання • командний голос • підготовка • процедура

Що ви навчитеся робити: Продемонструйте навички та обов'язки хорошого керівника Пов'язані основні здібності: • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір Навчальні цілі:

• Описати підготовку, яку проводить керівник тренінгів на початку

• Визначити п'ять якостей здібного керівника

• Визначити типи команд для тренувань

•Визначити ключові слова: наказ на виконання, командний голос, підготовка, процедура

О

173

сновне питання

Які очікування від

ефективного керівництва?

ВСТУП

Це заняття ознайомить вас з тим, як лідери використовують свої лідерські навички, щоб підготуватися до взяття на себе відповідальності під час навчань, а також з ролями лідерів та послідовників у навчанні. Матеріал заняття також підготує вас до практичного застосування навичок, пояснюючи обов'язки керівника навчань невеликого підрозділу (команди чи відділення).

Одна з фундаментальних цілей Лабораторії лідерства — закріпити та дозволити вам потренуватися у стилі та навичках лідерства, які ви намагаєтеся розвинути.

У Лабораторії лідерства ви маєте можливість продемонструвати якості лідерства, концепції командної роботи, гордість за свій підрозділ та ланцюг командування

Рис.3.2.1.

О

174

бов’язки керівника/лідера

Роль, яку ви відіграєте, та ваші обов'язки як послідовника під час навчань мають велике значення для підрозділу. Завдяки вашій слухняності командирам, зовнішньому вигляду та готовності зробити свій внесок у виконання місії підрозділу, ви демонструєте командний дух послідовника.

Роблячи це, ви сприяєте успіху свого підрозділу

Як послідовник, ви повинні дотримуватися основних цінностей, які включають відданість своєму підрозділу, особисту відповідальність та безкорисливе служіння.

Ваш обов'язок — виконувати свою роботу якнайкраще, водночас ставити потреби та цілі підрозділу вище за свої власні

У вашій ролі лідера, ваші обов'язки включатимуть подання гарного прикладу, знання своєї роботи та турботу про благополуччя ваших послідовників. Крім того, ви повинні виявляти слухняність своїм лідерам і водночас демонструвати конформність послідовника.

Ви повинні продемонструвати свою здатність та бажання зробити свій внесок у успіх місій вашого підрозділу

Навчання лідерству

Ключові слова: _________________________ Командний голос: правильно віддана команда, вимовлена тоном, зрозумілим для всіх

Щоб лідери заслужили повагу та слухняність у своїх підлеглих, вони повинні бути готові керувати та бути готовими до будь-якої зміни ситуації. Їхнє ставлення та зовнішній вигляд повинні бути постійним гарним прикладом для наслідування іншими.

Взяти на себе відповідальність не так просто, як здається

Це не просто мати охайний та коректний зовнішній вигляд, знати стройові команди чи використовувати правильний командний тон. Це бути хорошим послідовником, хорошим лідером та знати, як і коли використовувати перевірені методи лідерства, так які якості та компетенції у лідерства.

Керівники командної підготовки також є інструкторами.

Ось чому вони повинн знати, як навчити руху в строю своїх підлеглих та надають їм коригувальні поради. Якщо ви станете керівником п д

175

готовки, одним з найпоширеніших способів навчання та коригувальних заходів є перебування по центру перед вашою командою.

З цієї позиції ви зможете:

• пояснити та продемонструвати потрібні рухи вправи перед тим, як члени команди почнуть практикувати це, переконайтеся, що кожен підлеглий зрозумів правильно вимоги, перш ніж пробувати інші, роблячи періоди тренувань короткими ви максимально використовуватимете наявний час;

• уважно спостерігати за учасниками, щоб переконатися, що кожен виконує свої дії правильно;

• за потреби вносити виправлення на місці, будьте готові надати індивідуальні інструкції для тих, хто їх потребує.

Ви повинні точно знати, що підлеглий робить неправильно, вміти виправити та правильно це продемонструвати

Будьте готові застосовувати дисциплінарні заходи за потреби. Молодшим керівникам часто це важко, оскільки люди, яких вони дисциплінують, є їхніми однолітками та друзями.

Не застосовуйте дисциплінарні заходи з жодної іншої причини, окрім як для покращення підрозділу

К ерівникам не слід відчувати себе несправедливими, застосовуючи дисциплінарні заходи. Це не повинно бути особистим, а суто професійним.

Ніколи не дисциплінуйте когось перед іншими. Натомість відведіть цю людину в інше місце, щоб обговорити та виправити її поведінку.

О

Рис.3.2.2.

знайомтеся з наступною історєю та подивіться, чи можете ви особисто ототожнити себе з якоюсь із помилок, яких Микола допустився після того, як очолив загін як новий керівник командної підготовки.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Микола зазвичай запізнюється на заняття ОТЛ. Приєднуючись до формування, він завжди вітається з кількома своїми приятелями. У нього майже ніколи немає випрасуваної форми, його волосся зазвичай нерозчесане, а взуття не чищене.

Д

176

ень за днем він намагається привернути увагу свого загону. Вони ледве слухають його, продовжуючи розмовляти та сміятися.

Він нарешті привертає їхню увагу та починає навчати їх. Під час навчань він постійно дає кілька неправильних команд і робить кілька помилок у визначенні часу, але члени його загону зазвичай все одно виконують вправи правильно. Миколу дратує те, що вони випереджають його, але на той час заняття вже закінчується, він нічого не може зробити.

Одного разу Микола нарешті запитує старшого інструктора: «Чому мій загін так важко тримати в строю? Я не можу змусити їх привести себе в порядок. Я не злюся, я чемно прошу їх, але все одно не можу отримати ні дисципліни, ні поваги».

Старший інструктор відповідає: «Я не думаю, що вони бачать у тобі лідера. Ти даєш їм неправильні команди, не виконуєш правильний ритм, твоя зовнішність, ну, потребує роботи. Вивчи вправи і виглядай як лідер. Неможливо викликати повагу, якщо у тебе самого її немає. До речі, коли ти востаннє чистив ці туфлі?»

Протягом наступних кількох тижнів лідерські якості та зовнішній вигляд Миколи змінюються та покращуються.

Невдовзі команда помічає різницю — Микола стає кращим лідером. Він знає всі вправи, виглядає як справжній лідер і не терпить жодних розслаблень після початку занять.

Серед помилок, яких Микола припускався як керівник командної підготовки, були поганий зовнішній вигляд, незнання використання належного командного тону, а також невміння дисциплінувати своїх друзів. Замість того, щоб негайно проявити ініціативу лідера або подати належний приклад, він чекав, поки команда вийде з-під контролю.

Тоді йому довелося внести зміни.

Бути послідовним лідером може здатися складним, але це полегшить вашу роботу

Яку роль відіграють процедура та підготовка в ситуації Миколи?

Команди

Ключові слова: _________________________ Процедура: серія кроків, що виконуються у звичайному, чітко визначеному порядку Підготовка: дія або процес підготовки чогось до використання або обслуговування Команда на виконання: частина навчання, яка вказує, коли дія має здійснюватися

Прикладом базової процедури для керівників навчань є команда. Команда – це усний наказ керівника. Точність, з якою особовий склад виконує зазначені дії, залежить від того, як командир або керівник віддає потрібну команду. Більшість команд складаються з двох частин: підготовчої команди та команди на виконання. Жодна з частин не є командою сама по собі.

П

177

ідготовча команда визначає дії, які керівник

177

хоче, щоб виконали підлеглі, подумки готує їх до їх виконання.

Команда на виконання сигналізує підлеглим, коли виконувати дії. Наприклад, у команді «Вперед, МАРШ»: «Вперед» – це підготовча команда, а «МАРШ» – команда на виконання.

Рис.3.2.3.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Примітка: Команда «Увага, прицілитися, СТРІЛЯТИ» є прикладом двоскладової команди, яка містить дві підготовчі команди

О володіння необхідними командами для підготовки - є частиною навичок та обов’язків керівника командної підготовки.

Як згадувалося раніше, підготовка є ключовим обов'язком керівника навчань.

Під час підготовки до навчань керівникам необхідно враховувати такі фактори:

• власна командна майстерність у навчанні,

• підготовка та досвід ліцеїстів, яких вони навчатимуть,

• рівень згуртованості команди,

• рівень впевненості ліцеїстів,

• особливі потреби ліцеїстів (хвороба, травма, погана фізична форма, погана координація тощо),

• оцінка безпеки та ризиків (нерідко ліцеїсти втрачають свідомість під час навчань, спека, вологість, голод, спрага, зневоднення та тривале стояння без руху потрібно враховувати),

• необхідні ресурси (місце для тренувань, відведений час, демонстратор, вода тощо),

• конкретна вправа, якій потрібно навчитися, та метод навчання,

• заохочення або винагороди за видатні результати,

• автентична оцінка нових навичок.

Це основні міркування щодо підготовки до проведення навчань.

Уважно вивчіть їх і обов’язково врахуйте ці фактори, щоб покращити успіх вашого навчального заходу.

В

178

исновок

Коли лідери знають свої обов'язки та готуються до навчань, вони виявляють, що бути лідером навчань стає легше. Пам'ятайте, що підлеглі поважають та слухаються лідерів, якщо вважають їх компетентними.

Розглядаючи свої навички та обов'язки, пам'ятайте про так лідерські якості та основи:

• послідовність,

• щирість – виявляйте повагу та турботу про благополуччя своїх підлеглих,

• терпіння та наполегливість,

• військова виправка та охайність,

• надання прикладу для послідовників,

• надання зворотного зв'язку у разі виявлення помилок,

• справедливість та розсудливість під час застосування дисциплінарних заходів.

Наведений вище список не є вичерпним. У наступні роки цей список розширюватиметься, оскільки ваше розуміння лідерства продовжуватиме зростати та розвиватися. Наразі пам’ятайте, що коли лідери правильно застосовують команди та методи лідерства, їхня впевненість і мотивація будують впевненість і мотивацію їхніх послідовників.

• Поясніть, як лідери можуть викликати повагу та послух від підлеглих.

• Опишіть, як зовнішній вигляд впливає на лідерство.

Вплив, а не влада!

З

179

аняття 3

В

Рис.3.3.0.

зяти відповідальність

Ключові поняття: _________________________ • впроваджувати • спостерігати • планувати

Що ви навчитеся робити: Проілюструвати обов'язки керівника групи або командира відділення Пов'язані основні здібності: • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір Навчальні цілі:

• Описати обов'язки та відповідальність командирів групи та відділення у взводі.

• Пояснити чотири кроки, які лідери повинні використовувати, обіймаючи нову керівну посаду.

• Продемонструвати обов'язки керівника команди та керівника відділення.

• Визначте ключові слова: впроваджувати, спостерігати, планувати.

О

180

сновне питання

Як застосовувати

кроки переходу лідерства,

взявши керівництво командою?

ВСТУП

Це заняття допоможе вам розвинути стиль лідерства, описавши основні обов'язки керівників команд та керівників відділень.

Застосовуючи якості лідерства — характер, присутність та інтелект — до ваших обов'язків щодо керівництва, розвитку та досягнень, ви зможете отримати найкращі можлив результати від своєї команди

Навчитися керувати

Ключові поняття: _________________________ Спостерігати: уважно спостерігати, сприймати або помічати когось або щось Планувати: запропонувати комплекс заходів для досягнення мети Впроваджувати: виконати або завершити план

Коли ви берете на себе керівництво підрозділом, ви починаєте складне завдання по роботі з людьми. Існують певні методи та кроки, які допоможуть вам адаптуватися до нового середовища. Ці кроки допоможуть вам справити краще перше враження. Незалежно від рівня розвитку ваших підлеглих, особливо у командній підготовці, ваші дії та поведінка повинні відповідати належній поведінці лідера.

З

Рис.3.3.1.

рештою, ваші дії та поведінка – це основні фактори, які визначатимуть моральний дух членів вашої команди та ступінь їхньої готовності працювати як команда для досягнення спільних цілей.

В

181

зяти на себе керівництво групою та перетворити її на синхронізовану командну одиницю – непросте завдання

Щоб допомогти вам обійняти будь-яку нову керівну посаду та побудувати згуртовану команду, дотримуйтесь чотирьох кроків (рис.3.3.2.), які використовують лідери для забезпечення безперебійної та успішної роботи. Вони є:

Рис.3.3.2.

Спостерігати / Оцінювати	Коли ви спостерігаєте, ви робите більше, ніж просто спостерігаєте, ви також слухаєте. Ви прислухаєтеся до того, що сказано. Ви також помічаєте, чого може бракувати, а також те, що ви бачите. Спостерігаючи, ви думаєте. Розгляньте варіанти та можливості, які можуть знадобитися вашій команді, щоб стати найкращою командою. Зрештою, ви оцінюєте та робите висновки щодо всього, що помітили.
Планувати	Далі ви плануєте. Намагайтеся не вживати негайних дій під час спостереження. Визначте кроки, які вам потрібно зробити, щоб ваш перехід до нової керівної ролі був якомога плавнішим.
Впровадити	Впровадження – це наступний крок. Під час виконання плану пам’ятайте, що вам може знадобитися внести корективи під час його реалізації. Інод те, що ви плануєте в уяві та на папері, не відбувається саме так, як ви очікували.
Подальші дії / Оцінка	Зрештою, ви контролюєте реалізований план та оцінюєте його успіх. Це включає розгляд результатів вашої реалізації, а також обговорення з іншими їхнього сприйняття успіху. Поспілкуйтеся зі своїми колегами, послідовниками та лідерами, щоб дізнатися, що вони думають про ваші дії.

Знання своїх обов’язків

Ефективна організація є важливою для виконання місії. Передумовою для функціонування підрозділу з максимальною ефективністю є те, щоб окремі члени команди ефективно працювали разом. Рішенням є розвиток та підтримка командної роботи, яка є продуктом обов'язків, відповідальності та повноважень, а також стосунків з колегами, керівниками та підлеглими.

Для досягнення ефективної командної роботи керівники повинні повністю розуміти свої обов'язки та відповідальність

В

182

ідповідальність військового лідера — це коли ти жертвуєш своїм особистим часом, іноді здоров’ям, родиною, і допомагаєш виконати завдання своєму підлеглому. Ти не робиш це за нього, а створюєш відповідні умови для досягнення кращого результату. Тебе може виводити з себе його некомпетентність, але ти керуєш своїми емоціями, береш себе в руки, контролюєш нецензурні слова і спокійно мовиш йому: «Спробуй ще раз. Я вірю, що ти зможеш. Чим тобі ще допомогти і як забезпечити виконання поставленого тобі завдання?»

У такому випадку весь тягар відповідальності лежить

не на твоїх підлеглих, а на тобі!

Справжні військові лідери не роблять пріоритетним контроль виконання завдання або військової дисципліни. Вони ставлять у пріоритет відповідальність за своїх людей, створюючи такі умови, щоб вони свідомо виконували поставлені завдання і дотримувалися вимог військової дисципліни.

Ключові обов'язки будь-якого лідера включають довіру, співпрацю, зобов'язання, підзвітність та виконання певної роботи. Коли будь-що з цього підривається, довіра порушується, виникає конфлікт, зобов'язання ігноруються, учасники не несуть відповідальності або робота залишається невиконаною — лідер повинен втрутитися та повернути команду на правильний шлях.

Усі керівники будь-якої команди, чи то відділення, взвод чи рота, повинні взяти на себе такі обов'язки (рис.3.3.3.):

Рис.3.3.3.

Завжди подавайте приклад	Усі лідери є взірцями для своїх послідовників, бути ознайомленим з навчальною програмою, вимогами до свого підрозділу
Володіти інформацією	Знайте кількість, імена та особисту інформацію всіх членів команди.
Бути поруч	Допомагати з питань, пов’язаних з діяльністю (коли це можливо), та направляти перехід до наступного рівня, якщо команда не в змозі впоратися/вирішити проблему

У видатних військових лідерів за результати виконання завдань персонально відповідальні конкретні посадові особи, вони мають військові звання, ім’я і прізвище. І неважливо, чи це солдат, чи це сержант, чи капітан, чи генерал, кожен персонально відповідає за свої функції, процес, роль у ньому і досягнутий результат.

К

184

ожний хороший командир повинен усвідомлювати міру своєї відповідальності, щоб допомагати своїм підлеглим приймати правильні рішення.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

В усіх арміях країн НАТО лідерству навчають. Лідерство — це компетенції, вміння і навички, як і будь-які інші. Йому можна навчитися. Це схоже на тренування м’язів тіла: якщо ви тренуєте його щоденно — ви будете сильним лідером. Якщо перестаєте розвиватися — ви стаєте слабким лідером і, врешті-решт, нікчемним начальником-контролером. Його принципи, зокрема й відповідальність, чітко прописані і стандартизовані як цінності, що є основою обов’язку та ініціативності лідерів.

«Обов’язок бойового командира — піклуватися про своїх бійців більше, ніж про будь-кого в цьому світі. Водночас вони повинні виконувати свої завдання. А це означає, що доводиться приймати рішення та реалізовувати плани й стратегії, які можуть коштувати людям життя».

Внутрішня боротьба, через яку часто доводиться проходити командиру, який прагне знайти баланс між крайнощами, — це найскладніший виклик, що постає перед військовим лідером. При цьому однозначної відповіді на запитання «Як його досягти?» немає й бути не може.

Кожному військовому лідеру доводиться балансувати по найтоншій грані. Лідерство вимагає знаходження рівноваги між крайнощами, що здаються несумісними. Вже визнання цього факту є одним з найдієвіших інструментів, які може мати лідер. Розуміючи це, він легше зможе знаходити точку рівноваги та взаємодіяти з людьми з максимальною ефективністю.

Справжній військовий лідер — це людина, яка чітко усвідомлює один з основних принципів лідерства, що проявляється в різноманітних, особливо в небезпечних ситуаціях, а саме: відповідальність за своїх людей. Це відповідальність не за виконання ними обов’язків та дотримання дисципліни, а за конкретних людей — за набуття і сформованість у них армійських цінностей, професійну компетентність, моральну і психологічну налаштованість до дій, їх згуртованість в боєздатній команді, задоволеність їх потреб, довіру й повагу до них.

Ось у чому сенс відповідальності військового лідера!

Ф

185

ормувати і розвивати відповідальність сержантів та офіцерів української армії потрібно, перш за все, на гідних зразках довіри і прихильності особового складу до свого лідера, а не на основі діяльності начальників-контролерів, що вишукують недоліки і вимагають покарання в службових розслідуваннях за так звану «безконтрольність».

Висновок

Для того, щоб функціонування було ефективне та результативне, члени команди та командири повинні:

• чітко розуміти свої обов'язки та особисту відповідальність,

• точно знати, чого від вас очікують.

Тільки коли ці речі відбуваються настільки, що лідери та члени команди почуваються комфортно, можуть відбутися командна робота, продуктивність та виконання місії.

У цей момент енергія кожного члена команди

тепер доступна для роботи

Рис.3.3.4.

Майте на увазі, що підлеглі завжди будуть дуже уважно спостерігати за діями та поведінкою своїх лідерів. Тому успішні лідери повинні вміти спрямовувати цю енергію на побудову згуртованих команд, встановлення високого рівня морального духу та створення клімату, в якому підлеглі готов виконувати любі місії. Крім того, беручи на себе керівництво підрозділом, успішні лідери повинні знати, як справити незабутнє враження — вони повинні спостерігати, планувати, впроваджувати та контролювати виконання.

Ф

186

ілософія досягнення військовими лідерами балансу контролю, дисципліни і відповідальності полягає в тому, що всі офіцери і сержанти, які переймаються почуттям відповідальності перед своїми солдатами і своєю країною, не байдужі до недбалості і правопорушень своїх підлеглих.

Відповідальність — це унікальне явище,

вона нікуди не зникає від людини, яка її бере на себе.

Ви можете розділяти її з іншими, але ваша частка відповідальності від того не зменшується. Ви можете перекладати її на чужі плечі, але вона залишається з вами назавжди. Ви можете відмовитися від неї, але не можете позбавитися неї. Навіть, коли ви не усвідомлюєте її, вона завжди знаходиться поруч із вами. Якщо відповідальність дійсно покладена на вас, ніякі способи ухилитися від неї, логічні аргументи і незнання не допоможуть перенести її в інше місце.

Це і є сутність лідерства!

• Опишіть обов'язки командира відділення.

• Як ви можете заохотити своїх щоб команда була найкращою?

Я усвідомлюю відповідальність за рішення моїх підлеглих!

187

Р

188

озділ-4:

Перша допомога

Зміст розділу:

Заняття 1: Перша допомога у надзвичайних ситуаціях (с.189)

Як визначити необхідність надання першої допомоги?

Заняття 2: Перша допомога при травмах (с.199)

Як можна допомогти людині що отримала травму?

Заняття 3: Реагуємо на ситуацію (с.212)

Як діяти під час надзвичайних ситуаціях?

Рис.4.0.0.

З

189

аняття 1

Перша допомога у надзвичайних ситуаціях

Рис.4.1.0.

Ключові поняття: _________________________ • при свідомості • забруднений • перша допомога • перелом • закони доброго Самаритянина • іммобілізація • параліч • стійкий • шок • універсальні запобіжні заходи

Що ви навчитеся робити: Оцінювати потребу невідкладної допомоги у надзвичайних ситуаціях. Пов'язані основні здібності: • Застосовувати методи критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, в зуальні та письмові методи • Зробити свій внесок як гідний громадянин у ваш навчальний заклад, громаду, країну та світ

• Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір

• Ставитися до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

• Визначити способи підготовки до надзвичайної ситуації

• Описати універсальні запобіжні заходи

• Пояснити чотири рекомендації щодо дій у надзвичайних ситуаціях

• Пояснити послідовність обстеження постраждалої особи

• Визначити ключові слова: при свідомості, забруднений, перша допомога, перелом, закони доброго Самаритянина, іммобілізація, параліч, стійкий, шок, універсальні запобіжні заходи

О

190

сновне питання

Як визначити необхідність

надання першої допомоги?

Вступ

Ключові слова: _________________________ Перша допомога: негайна допомога, надана потерпілому від травми або раптового захворювання до прибуття професійної медичної допомоги

Нещасні випадки нажаль трапляються. Чи то друг, який катається на роликах, падає та ламає руку, чи то молодший брат порізав ногу об розбите скло, хтось повинен буде допомогти пораненому, поки той не дістанеться до лікаря.

Ц им кимось можете бути ВИ,

якщо ви отримаєте базові знання першої допомоги!

Перша допомога може означати різницю між життям і смертю, постійною та/або тимчасовою втратою працездатності, або довгостроковим та/або короткостроковим одужанням для жертви нещасного випадку.

Вивчивши основи першої допомоги, ви знатимете,

що робити, а чого не робити в різних ситуаціях

Що таке «Перша допомога»

Перша допомога – це негайна допомога,

що надається пораненій або хворій особі, щоб зберегти її життя або запобігти подальшим пошкодженням, доки не буде надано кваліфіковану медичну допомогу.

Перша допомога охоплює як догляд за людьми з відносно незначними ранами, так і допомогу тим, хто має травми, які загрожують життю.

Перша допомога включає в себе взаємодію з ситуацією, людиною та травмою, а також підбадьорення потерпілого та прояв готовності допомогти.

Готуємось до дій

Надзвичайні ситуації можуть статися будь-де, будь-коли та без попередження.

Одна з найважливіших речей, що ви можете зробити для підготовки до надзвичайної ситуації, – це навчитися базовим навичкам першої допомоги.

Якщо у вашій громаді немає єдиної служби екстрених служб «112» для екстрених викликів, то повідомляйте рятувальників (101), поліцію (102) та швидку допомогу (103)

Т

191

римайте список екстрених номерів поруч із усіма стаціонарними телефонами або внесіть їх до списків контактів для мобільних телефонів

У сі члени сім’ї повинні знати, де зберігаються сімейні медичні записи.

Н

Рис.4.1.1.

априклад, якщо у когось із членів сім’ї є алергія на деякі ліки, ця інформація може знадобитися в надзвичайній ситуації. Ви можете ввести їх у папку «Вхідні» текстових повідомлень мобільного телефону як повідомлення або в якусь іншу легкодоступну нотатницю.

Тримайте аптечки першої допомоги вдома та в машині, знайте, як ними користуватися

В и можете зібрати власну аптечку першої допомоги або купити готовий комплект. Якщо у члена сім'ї є хронічні захворювання, до аптечки може знадобитися додати певні ліки або інструкції.

В жорстоких умовах війни вкрай необхідно знати базові правила надання першої медичної допомоги (до прибуття лікарів). Ці знання можуть вберегти не тільки ваше життя, а й десятки інших.

Рис.4.1.2.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ЗАСОБИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

Наявність аптечки першої допомоги вдома допоможе ваш й родині бути готовою до надзвичайних ситуацій. Які засоби ви можете додати до цієї аптечки?

• Інструменти: пінцет, ножиці

• Обладнання: термометр, ватні палички, ковдра, холодний компрес

• Ліки: антисептична мазь, стерильний розчин для промивання очей,

активоване вугілля (лікування отруєнь), перекис водню, аспірин

• Перев'язки: марлеві подушечки, лейкопластир, бинт, вата

• Різне: маленький ліхтарик, серветки, дезінфікуючі засоби для рук, одноразові рукавички, маска для обличчя

У

192

ніверсальні запобіжні засоби

Універсальні запобіжні заходи УЗЗ – це дії, що вживаються для запобігання поширенню хвороби шляхом обробки ран та інших ушкоджень так, ніби вони забруднені. Наприклад, УЗЗ передбачають носіння захисних рукавичок під час допомоги потерпілому. Хвороби, що передаються через кров, такі як гепатит та СНІД, поширюються, коли інфікована кров потрапляє в організм — можливо, через невеликий поріз або подряпину, яких ви навіть не помітили.

Ключові поняття: Універсальні запобіжні заходи: заходи, вжиті для запобігання поширенню хвороби Забрудненя: містить щось шкідливе

З цієї причини важливо захистити себе під час надання першої допомоги

Б агато аптечок першої допомоги містять рукавички. Якщо можливо, одягніть рукавички, перш ніж допомагати людині з кровотечею. Крім того, завжди ретельно мийте руки після надання першої допомоги.

І

Рис.4.1.3.

нші УЗЗ включають використання маски для обличчя або захисного щитка під час надання першої допомоги при ураженні дихальних шляхів.

Це гарантує, що ви не обміняєтеся забрудненою слиною з потерпілим. Крім того, це захищає людину, якій ви допомагаєте, від порізів або травм, які ви можете мати.

Н

Рис.4.1.4.

акрийте будь-які відкриті рани на тілі стерильними пов'язками.

К

193

ерівні принципи дій

Кожна надзвичайна ситуація унікальна. Однак, для більшості надзвичайних ситуацій необхідно вжити (рис.4.1.5.) чотирьох основних заходів. А саме...

Рис.4.1.5.

Розпізнавання ознак надзвичайної ситуації

Усунення безпосередніх небезпек

Збереження інформації та вживання певних заходів

За потреби викличте допомогу

Ознаки надзвичайної ситуації

Будьте пильними та уважними!

Ваші органи слуху, зору та нюху попередять вас про більшість надзвичайних ситуацій

Озирніться навколо, щоб побачити, чи немає поблизу потерпілої особи або безпосередньої небезпеки для вас.

У важно прислухайтеся, якщо чуєте, як хтось гукає. Які у них проблеми? Звертайте увагу на раптові гучні або незвичайні звуки, такі як розбиття скла або вибухи.

І

Рис.4.1.6.

ноді першою ознакою надзвичайної ситуації є запах, наприклад, запах диму. Будьте особливо уважні до будь-якого сильного запаху, який викликає щипання в очах, кашель або утруднення дихання. Ці відчуття можуть сигналізувати про розлив хімічної речовини або викид токсичного газу.

Безпосередні небезпеки

У будь-якому разі, перш ніж вживати заходів, переконайтеся, що місце надзвичайної ситуації максимально безпечне для вас, потерпілого та будь-кого поруч, хто може спостерігати з цікавості. Переміщуйте потерпілого лише у разі безпосередньої небезпеки, такої як пожежа або зустрічний рух.

Ваш перший обов'язок — захистити власну безпеку!

Ніколи не наражайте своє життя на небезпеку, щоб допомогти комусь іншому. Обов'язково враховуйте власні сильні сторони та обмеження.

Н

194

априклад, якщо ви не навчені бути рятувальником-плавцем, не пірнайте в озеро, щоб врятувати когось.

Натомість киньте людині рятувальний круг або якийсь інший предмет, що не потоне. Першою реакцією потопаючого буде схопити вас, що наражатиме вас на ризик утоплення.

Не вагайтеся аби допомагати іншим, бо боїтеся зробити щось не так!

Майже скрізь діють закони, які захищають рятувальників від судових переслідувань, коли вони діють відповідально (так званий «Закон доброго самаритянина»).

Інформація та дії

Ключові поняття: _________________________ Закони доброго самаритянина: закони для захисту волонтерів від судових позовів, якщо після надання ними першої медичної допомоги виникнуть медичні ускладнення Свідомий: усвідомлюючи, що відбувається

У будь-якому нещасному випадку чи надзвичайній ситуації вам слід визначити ступінь тяжкості травм. Ви можете бути в змозі виконати процедури, щоб допомогти потерпілому, або ні, але ви зможете покликати на допомогу. Коли ви будете телефонувати по допомогу, у вас має буде достатньо інформації, щоб описати стан потерпілого.

Під час прибуття до місця події бригади швидкої медичної допомоги знатимуть, чого очікувати, завдяки вашій допомозі

Сім кроків, що рятують життя

Наведені нижче кроки перераховують порядок, у якому слід оглядати пораненого.

1. Перевірте, чи потерпілий при свідомості.

З апитайте голосно, але спокійним голосом: «З вами все гаразд?». Легко струсіть або постукайте потерпілого по плечу. Слідкуйте за реакцією. Якщо потерпілий прокинувся, і здається, задихається, перша допомога включає очищення дихальн шляхи людини.

Якщо потерпілий не реагує, перейдіть до кроку 2.

Я

Рис.4.1.7.

кщо людина непритомна, не йдіть, якщо тільки вам також не загрожує небезпека. Попросіть когось звернутися п

195

о допомогу. Перевірте наявність медичного посвідчення особи, такого як браслет або картка. У посвідченні буде зазначено, чи є у людини якісь проблеми із здоров’ям або алергія на певні ліки.

Якщо потерпілий притомний, запитайте, де він чи вона почувається інакше, ніж зазвичай, або де йому болить та перейдіть до кроку 3.

2. Перевірте дихання та серцебиття.

Зверніть увагу на підняття та опускання грудної клітки потерпілого. Прислухайтеся до дихання, розмістивши вухо приблизно на два сантіметра від рота та носа потерпілого. Перевірте пульс на шиї потерпілого.

Перша допомога потерпілим, які не дихають але мають пульс - відновити дихання.

Перша допомога потерпілим без пульсу - (СЛР) серцево-легенева реанімація.

3. Перевірте наявність кровотечі.

Шукайте плями крові та місця на одязі, просякнутий кров’ю. Шукайте вхідні та вихідні рани.

Перша допомога потерпілим від кровотечі - зупинити кровотечу.

4. Перевірте наявність ознак шоку. Шок – це серйозний стан, який може бути спричинений тепловим ударом, крововтратою, алергічною реакцією, важкою інфекцією, отруєнням, сильними опіками або іншими причинами. Коли людина перебуває в шоці, її органи не отримують достатньо крові або кисню. Якщо не лікувати, це може призвести до пошкодження органів або навіть смерті.

Ключові поняття: Шок: серйозний стан у якому органи людини не отримують достатньо крові або кисню Перелом: зламаний Знерухомити: щоб не рухатися, залишатися на місці Параліч: неможливо рухатися

О

Рис.4.1.8.

знаки шоку включають: пітливу прохолодну шкіру; блідість; розширені зіниці; прискорене дихання; прискорений пульс; слабкість або втому; запаморочення або непритомність; блювота або нудота; зміни психічного стану, такі як збудження або нервозність.

Перша допомога при шоці - негайно викликайте допомогу, не рухайте людину, не давайте їй їжу чи воду.

5

196

. Перевірте наявність переломів.

Запитайте у пораненої людини, де болить чи може вона рухатися.

П еревірте місцезнаходження болю. Якщо є перелом, можуть бути синці або набряк. У деяких випадках зламана рука або нога може виглядати деформованою.

Перша допомога при переломах - не рухайте людину, спробуйте знерухомити пошкоджену ділянку.

Я

Рис.4.1.9.

кщо потерпілий не може рухатися, перевірте наявність травми шиї або спини.

Травми шиї або спини можуть спричинити параліч та оніміння рук або ніг.

Переміщення людини з травмою шиї або спини може призвести до незворотних пошкоджень.

Перша допомога при травмах шиї або спини - скажіть потерпілому не рухатися, негайно викличте швидку допомогу.

6. Перевірте наявність опіків.

Визначте серйозність опіку. Опіки описуються як першого, другого або третього ступеня.

Перша допомога при опіках - оцінити опік та лікувати його залежно від ступені.

7. Перевірте наявність травми голови.

Деякі можливі ознаки серйозної травми голови: зіниці очей нерівного розміру, невиразна мова, сплутаність свідомості або сонливість, втрата пам'яті або свідомості, головний біль, запаморочення, блювота, параліч, виділення рідини з вуха (вух), носа або рота, рани голови або обличчя.

Перша допомога при травмах голови - забезпечте потерпілому нерухомість, перевірте, чи немає змін у диханні, негайно кличте на допомогу.

Виклик допомоги

Чим більше ви дізнаєтеся про першу допомогу, тим краще ви зрозумієте, як реагувати на різні випадки травм.

Ви навіть можете вирішити пройти сертифікаційний курс з надання першої медичної допомоги

Цей курс включає демонстрації з надання першої допомоги та практичний досвід роботи з медичними моделями постраждалих.

В

197

и дізнаєтеся, як лікувати поширені незначні травми, на наступному занятті. Однак, якщо вам доведеться допомогти людині з серйозними травмами, вам потрібно буде викликати швидку допомогу (рис.4.1.10.).

Рис.4.1.10.

Викликайте швидку, якщо потерпілий:

• Втрачає свідомість

• Має проблеми з диханням

• Має постійний біль або тиск у грудях

• Сильна кровотеча

• Має постійний біль або тиск у животі

• Блює

• Має судоми, невиразну мову або постійний сильний головний біль

• Схоже, що його отруїли

• Має травми голови, шиї або спини

• Можливі переломи кісток

Звернення за допомогою може врятувати чиєсь життя!

Якщо ви не впевнені щодо серйозності травми, все одно зателефонуйте. Оператор швидкої допомоги, з яким ви розмовлятимете, визначить, чи потрібна потерпілому швидка допомога, чи його слід доставити до клініки невідкладної допомоги.

Я

Рис.4.1.11.

кщо у вашій громаді немає служби «112», зателефонуйте до місцевої поліції (102) або «103» для отримання невідкладної медичної допомоги (рис.4.1.12.).

Рис.4.1.12.

Коли ви здійснюєте дзвінок:

1. Говоріть повільно та чітко.

2. Назвіть себе та номер телефону, з якого ви телефонуєте.

3. Вкажіть своє місцезнаходження та/або місцезнаходження пораненої чи хворої особи.

4. Опишіть, що сталося, надайте важливі деталі про потерпілого(-лих), ситуацію та будь-яке лікування, яке ви їм надали.

5. Дозвольте оператору екстреної допомоги поставити вам запитання та розповісти, що робити, доки не прибуде допомога, за потреби робіть нотатки.

6. Покладіть слухавку останнім. У оператора екстреної допомоги можуть виникнути додаткові запитання або поради для вас. Крім того, вони можуть попросити вас залишатися на телефонній розмові, поки не прибуде допомога.

В

198

исновок

Перша допомога – це допомога, яку ви надаєте пораненій особі, доки кваліфікований медичний персонал не зможе надати їй лікування.

Тип необхідної першої допомоги залежить від отриманих травм.

Ви визначаєте, які саме травми виникли, ретельно та швидко оцінюючи стан людини!

• Що слід перевірити в першу чергу, якщо ви зіткнулися з пораненим? Що слід перевірити після цього?

• Як ви можете бути готові до надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях?

• Опишіть, як зробити екстрений виклик.

Допоможемо

разом!

З

199

аняття 2

Перша допомога при травмах

Ключові поняття: ____________________ • алергічний • антибіотик • перекис водню • зв'язка • сказ

Рис.4.2.0. Що ви навчитеся робити: Пояснювати, як реагувати на поширені травми Пов'язані основні здібності: • Застосовувати методи критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальн та письмові методи • Зробити свій внесок як гідний громадянин у вашу школу, ліцей, громаду, країну та світ

• Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір

• Ставитись до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

• Опишіть, як лікувати незначні порізи

• Опишіть, як лікувати та запобігати укусам комах

• Опишіть, як лікувати укуси тварин

• Опишіть, як лікувати незначні опіки

• Опишіть, як видалити сторонній предмет з ока

• Опишіть, як зупинити носову кровотечу

• Опишіть, як допомогти людині, яка знепритомніла

• Визначте травми, які можуть потребувати професійної медичної допомоги

• Дайте визначення ключовим словам: алергічний, антибіотик, перекис водню, зв'язки, сказ

О

200

сновне питання

Як можна допомогти людині

що отримала травму?

ВСТУП

Порізи, розтягнення зв'язок та переломи кісток – це лише деякі з поширених травм, з якими ви можете зіткнутися. Інші включають укуси комах, потрапляння сторонніх предметів в око, незначні опіки, носові кровотечі та непритомність. У цьому занятті ви дізнаєтеся про першу допомогу в цих ситуаціях та про те, коли звертатися за професійною медичною допомогою.

Ключові поняття: Алергічний: має аномальну фізичну реакцію на щось з'їдене, до чого торкнувся, або вдихнув

Вивчаючи, що робити при поширених травмах, пам’ятайте те, що ви вже дізналися про першу допомогу в невідкладних випадках та про сім кроків, що рятують життя.

Деякі поширені травми можуть бути серйозними.

Наприклад, укус бджоли може вбити людину з алергією.

Перші три речі (рис.4.2.1.), які слід перевірити у будь-якої потерпілої людини:

Рис.4.2.1.

1. Перевірка свідомості

2. Перевірте дихання та пульс

3. Перевірте наявність неконтрольованої кровотечі

Пришвидшуємо загоєння

Якщо ви схожі на більшість людей, то, ймовірно, випадково мали порізи десятки разів.

Незначні порізи та подряпини не є серйозними. Однак, вам слід дотримуватися (рис.4.2.2.) наведеного нижче алгоритму, щоб пришвидшити загоєння та запобігти інфекції.

Незначні порізи вимагають швидкої обробки

для запобігання інфекціям

Спочатку зупиніть кровотечу, натиснувши чистою тканиною, промийте рану водою з милом, накладіть антисептик та стерильну пов'язку або пластир.

Н

201

е ігноруйте дрібні подряпини, особливо на руках, оскільки вони можуть спричинити серйозні гнійні інфекції

Рис.4.2.2.

Алгоритм дій при незначних порізах:
Зупинка кровотечі:	Легко натисніть на рану чистою тканиною або бинтом.
Очищення:	Промийте поріз чистою проточною водою з милом, щоб видалити бруд.
Захист:	Накладіть антибактеріальну мазь (за наявності) та закрийте рану стерильним пластиром або пов'язкою, щоб захистити її від інфекцій.
Спостереження:	Якщо рана глибока, не зупиняється кровотеча або з'являються ознаки інфекції (почервоніння, гній), зверніться до лікаря.

Важливо!

Н

Рис.4.2.3.

авіть дрібні травми на руках можуть призвести до серйозних наслідків, включаючи обмеження рухливості суглобів

Розтягнення зв’язок

При розтягненні, зв'язки, що утримують суглоби в потрібному положенні, розтягуються або рвуться. Розтягнення зв'язок зазвичай виникають внаслідок раптового впливу сили, часто скручувального руху. Щикотні та колінні суглоби є найчастіше розтягнутими при травмах. Розтягнення часто можна розпізнати за набряком та синцями навколо пошкодженої ділянки.

Ключові поняття: Перекис водню: антисептична рідина для очищення Антибіотик: ліки, що використовуються для боротьби з інфекцією Зв'язка: тканини, що утримують кістки разом

Л

202

ікування серйозних розтягнень, ті, що не показують покращення через кілька днів, повинені здійснювати лікарі

Лікувати незначні розтягнення зв'язок можна за допомогою методу RICE.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Метод RICE (Rest — спокій, Ice — лід, Compression — компресія, Elevation — підйом) — це перша допомога при травмах м’яких тканин (розтягненнях, забоях, вивихах) у перші 48-72 години для зменшення болю, набряку та прискорення загоєння.

Вона включає: спокій ураженої ділянки, холодові компреси (15-20 хв), еластичне бинтування та тримання кінцівки вище рівня серця

Основні кроки за методом RICE:

• R-Rest (Спокій) — припиніть фізичну активність, забезпечте спокій пошкодженій ділянці, уникайте навантажень для запобігання посиленню травми.

• I-Ice (Лід) — прикладіть лід або холодний компрес (обгорнутий тканиною) на 15-20 хвилин кожні 2-3 години. Це зменшує запалення, біль і набряк.

•

Рис.4.2.4.

C-Compression (Компресія) — забинтуйте травмовану зону еластичним бинтом, щоб контролювати набряк, але не надто туго, щоб не перекрити кровообіг.

• E-Elevation (Підйом) — тримайте пошкоджену частину тіла (ногу, руку) вище рівня серця, щоб зменшити приплив крові та набряк.

Метод ефективний у перші дні після травми. Якщо травма серйозна (сильний біль, неможливість стати на ногу, деформація), важливо негайно звернутися до лікаря.

Укуси та жалення комах

Укуси або жалення комах часто викликають біль, почервоніння та набряк у місц укусу або жала.

Загалом, укуси комах не є серйозними

Однак для людини, яка має на них алергію, укус комахи може бути небезпечним для життя. Якщо з'являється висип, утруднене дихання, о

203

знаки шоку або в анамнезі алергія на укуси, потерпілому негайно потрібна професійна медична допомога.

Укус комах

П ерша допомога при укусах комах включає промивання ураженої ділянки та нанесення спеціального лосьйону від укусів комах.

П

Рис.4.2.5.

ри укусах комах видаліть жало, пошкребши його нігтем. Якщо у вас коли-небудь була заноза під шкірою, процес аналогічний. Після того, як жало вийнято, очистіть уражену ділянку та прикладіть лід або зробіть холодний компрес, щоб полегшити біль та запобігти набряку.

Укуси кліщів

Якщо ви часто подорожуєте або живете в лісистій місцевості, де поширені кліщі, остерігайтеся їх укусів.

У

Рис.4.2.6.

куси кліщів можуть поширювати серйозні захворювання, такі як хвороба Лайма або плямиста лихоманка.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

РАННІ ОЗНАКИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО УКУСИ ІНФІКОВАНИХ КЛІЩІВ

Ранні симптоми хвороби Лайма виникають через 3-30 днів після укусу інфікованого кліща.

Симптоми можуть включати:

• лихоманка, озноб, головний біль, втома, біль у м’язах і суглобах, а також набряк лімфатичних вузлів,

• поступово розширюючись, висип, який може мати вигляд «бичачого ока».

Перш симптоми плямистої лихоманки зазвичай починаються через 2-14 днів після укусу інфікованого кліща.

Симптоми можуть включати:

• лихоманка, головний біль, біль у м’язах, відсутність апетиту,

• висип (виникає через 2-5 днів після лихоманки, у деяких випадках може бути відсутнім),

• нудота, блювання або біль у животі,

• червоні очі.

Б

204

ільшість людей навіть не відчувають укусу кліща. Кліщі можуть прикріплюватися до будь-якої частини тіла, їх часто можна знайти у важкодоступних місцях, таких як пах, пахви або шкіра голови.

Рис.4.2.7.

Укуси кліщів можуть бути небезпечними. Уникайте лісистих або чагарникових ділянок з високою травою. Ходіть посередині стежок. Використовуйте засіб від комах для шкіри та одягу. Прийміть душ або купання протягом двох годин після того, як вийдете з лісу. Змийте руки та перевірте, чи не повзають на вас кліщі.

205

Може бути в нагоді допомога друга!

Проведіть повний огляд свого тіла після повернення з місць, вірогідно заражених кліщами. Також перевірте одяг, домашніх тварин та спорядження. По можливості сушіть одяг у сушильній машині за високої температури протягом однієї години, щоб знищити кліщів, які ховаються у вашому одязі.

Видаляємо кліщів

Якщо кліщ прикріпився до вашої шкіри, не варто панікувати.

Ось як (рис.4.2.8.) видалити кліща:

Рис.4.2.8.

1. Використовуйте пінцет з тонким кінчиком, щоб захопити кліща якомога ближче до поверхні шкіри.

2 . Потягніть вгору з рівномірним тиском. Не крутіть і не смикайте кліща - це може призвести до відламання ротового апарату, який залишиться в шкірі. Якщо це станеться, спробуйте видалити ротовий апарат пінцетом.

3. Після видалення кліща ретельно очистіть місце укусу та руки, розтираючи їх спиртом, йодний скрабом або милом та водою. Залиште місце укусу в спокої та дайте шкірі загоїтися.

4. Утилізуйте живого кліща, зануривши його в спирт, помістивши в герметичний пакет/контейнер, щільно обмотавши скотчем або змиваючи в унітаз. Ніколи не роздавлюйте кліща пальцями!

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

УВАГА!

Не «фарбуйте» кліща лаком для нігтів або вазеліном і не використовуйте тепло/вогонь, щоб відірвати кліща від шкіри.

Ваша мета — видалити кліща якомога швидше.

Не чекайте, поки він відірветься сам.

У

206

куси тварин

Т варини, включаючи дрібних домашніх тварин, містять бактерії у своїй слині, які можуть спричинити захворювання після укусу або глибокої подряпини. Люди, яких вкусили, іноді реагують лихоманкою та іншими симптомами отруєння після такого інциденту.

Перша допомога

Щоб надати першу допомогу при укусі тварини або подряпині від її кігтів, спочатку зупиніть будь-яку кровотечу. Потім якомога швидше промийте рану чистою водою з милом і нанесіть антисептик, такий як перекис водню. Потім накрийте рану стерильною пов'язкою або бинтом.

Рис.4.2.9. Ключові поняття: Сказ: тип вірусу, що вражає нервову систему

Укуси тварин, заражених сказом, можуть бути смертельними!

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

УВАГА!

Сказ – це смертельне захворювання, яке вражає нервову систему.

Якщо вас вкусила будь-яка тварина, ви не знаєте, чи є у тварини сказ, вам слід якомога швидше звернутися до лікаря.

Зателефонуйте до місцевого центру контролю за тваринами та визначте місце інциденту.

Не намагайтеся зловити заражену тварину самостійно!

Незначні опіки

П ерша допомога при будь-яких опіках залежить від кількості обпаленої шкіри, місця розташування та глибини опіку.

Опіки ока або дихальних шляхів, а також опіки, спричинені хімічними речовинами або електричним струмом, потребують спеціальних процедур першої допомоги, які тут нами не розглядаються.

Рис.4.2.10.

207

Методи лікування опіків залежить від їх тяжкості.

Перша допомога

При опіку першого ступеня або незначному опіку уражається лише зовнішній шар шкіри.

А саме (рис.4.2.11.), треба визначити і виконати наступне:

Рис.4.2.11.

1. Пухирів може не бути.

2. Може бути набряк, почервоніння та біль.

3. Занурте опік у холодну воду щонайменше на 15 хвилин.

4. Накрийте опік стерильною пов'язкою для його захисту.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

УВАГА!

Якщо опік глибший за поверхню шкіри, охоплює велику площу або має багато пухирів, негайно зверніться за медичною допомогою.

Сторонній предмет в оці

Потрапляння стороннього предмета в око може бути чимось звичайним, наприклад, уколом вії, або чимось серйознішим. Якщо вам в око потрапив сторонній предмет, не тріть його.

Т

Рис.4.2.12.

ертя може призвести до травми!

Перша допомога

Спробуйте промити (рис.4.2.13.) око чистою водою.

Щоб допомогти комусь, у кого в око потрапив сторонній предмет, спочатку (рис.4.2.14.) слід знайти його (сторонній предмет).

Рис.4.2.14.

1. Прикладіть край невеликої чистої склянки, наповненої водою, до основи очниці.

2 . Тримаючи око відкритим, обережно влийте воду в око.

3. Якщо предмет не вимився, повторіть процес.

4. Якщо ви не можете очистити око після кількох спроб, краще звернутися за допомогою.

208

Рис.4.2.13.

Рис.4.2.14.

1. Обережно відтягніть нижню повіку вниз, поки людина дивиться вгору.

2. Якщо ви не бачите стороннього предмета, тримайте верхню повіку відкритою та огляньте око, поки людина дивиться вниз.

3 . Якщо предмет плаває на поверхні ока, злегка торкніться його вологим ватним тампоном (ватною паличкою) або куточком чистої м’якої тканини.

4. Також можете використовувати метод промивання очей, аналогічно як ви це робили б для себе (рис.4.2.13.).

Якщо ви не можете видалити сторонній предмет, негайно зверніться за медичною допомогою!

Носова кровотеча

Носові кровотечі можуть бути спричинені травмою, перебуванням у дуже сухому місці або навіть застудою.

Носові кровотечі є досить поширеними

П

209

ерша допомога

Якщо у вас почалася кровотеча з носа, сядьте прямо та нахиліться вперед, - це зменшить тиск на вени в носі. Затисніть ніс великим і вказівним пальцями та дихайте ротом. Тримайте ніс затиснутим таким чином протягом 5-10 хвилин.

Рис.4.2.15.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ПОПЕРЕДЖЕННЯ!

Якщо кровотеча триває більше 20 хвилин, це означає, що крові багато, або

кровотеча була спричинена травмою, такою як падіння.

Негайно зверніться за медичною допомогою!

Непритомність

Чи траплялося вам коли-небудь занадто різко вставати і відчувати запаморочення?

Непритомність (синкопе) — це короткочасна втрата свідомості, спричинена тимчасовим порушенням кровопостачання та кисневим голодуванням мозку.

Зазвичай триває від кількох секунд до кількох хвилин, після чого людина самостійно приходить до тями.

Основні ознаки:

- раптова блідість,

- нудота,

- запаморочення,

- "мошки" в очах,

- слабкість,

- падіння тиску.

Рис.4.2.16.

П

210

ерша допомога

Якщо ви відчуваєте слабкість, ляжте або сядьте, поклавши голову між колін.

Щоб допомогти комусь, хто знепритомнів, потрібно (рис.4.2.17.):

Рис.4.2.17.

1 . Покладіть людину на спину, піднявши ноги вище рівня голови (на 15-30 см) для притоку крові до мозку.

2. Забезпечте доступ повітря: розстебніть комір, ремінь, зніміть тісний одяг.

3. Забезпечте прохолоду: якщо в приміщенні душно, відчиніть вікна.

4. Використайте нашатирний спирт: акуратно піднесіть ватку до носа (не торкаючись шкіри).

5 . Якщо людина не приходить до тями більше 2-3 хвилин, покладіть її в стабільне бічне положення, перевірте пульс/дихання та негайно викликайте швидку.

6. Після опритомнення не дозволяйте людині швидко вставати.

Я кщо людина не приходить до тями протягом однієї-двох хвилин, негайно викличте швидку допомогу!

Рис.4.2.18.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

УВАГА!

Втрата свідомості після травми голови не є непритомністю — якщо це сталося, зверніться за допомогою або за номером 112, або за номером 103.

Негайна серцево-легенева реанімація (СЛР) потрібна, лише якщо немає ознак дихання.

В

211

исновок

Такі поширені травми, як незначні порізи, невеликі розтягнення, укуси комах та незначні опіки, зазвичай не є дуже серйозними.

Знання того, як їх лікувати, може допомогти травмам швидше загоїтися.

Ваші знання про ці травми також можуть допомогти вам визначити, чи не відбувається щось серйозніше

Порізи, які не зупиняють кровотечу, укуси комах, що призводять до алергічної реакції, або очевидні розтягнення, які можуть бути переломами, – все це приклади травм, які потребують медичної допомоги.

• Опишіть, як запобігти поширенню реакції після укусів комах.

• Як можна визначити, чи є опік незначний чи серйозний?

• Що робити, якщо хтось непритомніє?

Небезпека

в бездіяльності!

З

212

аняття 3

Реагуємо на ситуацію

Рис.4.3.0.

Ключові поняття: _________________________ • автоматичний зовнішній дефібрилятор • зупинка серця • кардіо-легенева реанімація • система кровообігу • інсульт

Що ви навчитеся робити: Визначати яку першу допомогу надати і у яких випадках Пов'язані основні здібності: •Застосовувати методи критичного мислення •Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя •Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи •Зробити свій внесок як гідний громадянин у ваш навчальний заклад, громаду, країну та світ

• Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір

• Ставитися до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

• Визначате симптоми задухи, сильної кровотечі, серцевого нападу, інсульту та шоку

• Описувати першу допомогу при задусі

• Описувати першу допомогу при сильній кровотечі

• Пояснити, коли слід використовувати кардіо-легеневу реанімацію та/або автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД)

• Описувати, як виконувати кардіо-легеневу реанімацію (СЛР) лише з активацією грудної клітки

• Описувати першу допомогу при серцевому нападі

• Описувати першу допомогу при інсульті

• Описувати першу допомогу при шоці

• Визначте ключові слова: автоматичний зовнішній дефібрилятор, зупинка серця, кардіо-легенева реанімація, система кровообігу, інсульт

О

213

сновне питання

Як діяти під час

надзвичайних ситуацій?

ВСТУП

У важкій надзвичайній ситуації людині іноді залишається жити лічені хвилини, якщо їй не буде надано належного лікування. Хоча ви не медичний працівник, але ви можете врятувати життя простими діями, які ви робите, поки невідкладна допомога ще в дорозі.

У всіх надзвичайних ситуаціях зберігайте спокій,

викличте допомогу

Перші три речі, які слід перевірити у будь-якої пораненої людини: • свідомість • дихання та пульс • наявність неконтрольованої кровотечі У цьому занятті ви дізнаєтеся, як реагувати на стан жертв при задусі, сильній кровотечі, шоку, інсульту та серцевого нападу. Ви також дізнаєтеся про два важливі методи порятунку життя, які можна використовувати, коли серце зупинилося: серцево-легеневу реанімацію (СЛР) та використання автоматичних зовнішніх дефібриляторів (АЗД).

Ключові поняття: Інсульт: стан, при якому припиняється кровотік до мозку Серцево-легенева реанімація (СЛР): процедура, яка використовується, коли людина втрачає свідомість через серцевий напад, інсульт або інші медичні проблеми, надзвичайній ситуації Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД): пристрій, який аналізує серце та визначає, чи є потрібен електричний удар

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

У разі надзвичайної ситуації переконайтеся, що зона навколо вас безпечна для вас та потерпілого

Задуха

Щ ороку понад 4600 людей помирають від задухи.

Задуха виникає, коли дихальні шляхи людини блокуються шматочком їжі або якимось іншим предметом.

Задуха перешкоджає надходженню кисню до легень і мозку

Я

Рис.4.3.1.

кщо ця ситуація триває більше чотирьох хвилин, предмет не видалено, це може призвести до пошкодження мозку або смерті.

О

214

знаки задухи

Людина, яка задихається, зазвичай має вираз страху та може хапатися за горло — універсальна ознака задухи.

У жертв задухи також можуть бути так симптоми:

1. Не можу говорити

2. Проблеми з диханням або шумне дихання

3. Неможливість сильно кашлянути

4. Синю або потемнілу шкіру, губи та нігті

5. Втрата свідомості

Якщо людина може говорити або кашляти,

це не є станом задухи

Допомога при задухі

Людині, яка задихається, потрібна негайна допомога, щоб очистити дихальні шляхи.

Міжнародний Червоний Хрест (МЧХ) рекомендує (рис.4.3.2.) два методи — удари по спині (нанесення удару по спині) та поштовхи в живіт для дорослих (також відомі як прийом Геймліха), які постраждали від задухи.

Рис.4.3.2.

1. Удари по спині: • Станьте поруч із людиною та попросіть її нахилитися вперед. • Нахиліть людину вперед і зробіть п'ять ударів у спину долонею (кожен удар по людин – це окрема спроба витягнути предмет з дихальних шляхів, якщо предмет виходить, людина може нормально дихати, вам не потрібно продовжувати удари у відповідь). Якщо п'ять ударів по спині не допомогли витягнути предмет, зробіть п'ять поштовхів у живіт.

2 . Поштовхи живота: • Станьте позаду людини та однією рукою знайдіть її пупок (зтисніть іншу руку в кулак і покладіть великий палець до середини живота трохи вище пупка). • Візьміть кулак іншою рукою та сильно натисніть на живіт, швидкий поштовх вгору — ніби намагаючись підняти людину. • За потреби виконайте п'ять поштовхів живота (кожен поштовх – це спроба витягнуть предмет з дихальних шляхів, якщо закупорка не виходить, ви можете повторювати удари по спин та/або робити більше поштовхів у живіт).

215

Якщо дитина старше 1 року має задуху, використовуйте тільки поштовхи живота! Не використовуйте удари у спину!

Якщо ви самі відчуваєте, що задихаєтесь, ви можете застосувати тиск на себе животом. Є два способи зробити це. По-перше, стисніть кулак і розташуйте його трохи вище пупка. Візьміть кулак іншою рукою та натискайте всередину та вгору в живіт, поки предмет не вискочить. Другий метод полягає в тому, щоб нахилитися над твердим предметом, наприклад, спинкою стільця, притиснутись до нього животом.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

УВАГА! Процедура надання першої допомоги немовляті, яке задулося, відрізняється від процедури для дорослого.

Якщо у вас вдома є немовлята, передивіться посібник з надання першої допомоги, щоб дізнатися, як саме допомогати немовлятам.

Сильна кровотеча

Автомобільні аварії та побутові нещасні випадки є поширеними причинами сильної кровотечі.

Мета першої допомоги при сильній кровотечі — якомога швидше зупинити крововтрату

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Якщо ви допомагаєте потерпілому з кровотечею, використовуйте захисні рукавички, якщо вони є.

О сновні види кровотеч:

- артеріальна (фонтан, яскрава кров),

- венозна (рівномірний потік, темна кров)

- та капілярна (сочиться).

Перша допомога включає прямий тиск на рану, підняття кінцівки, накладання тиснучої пов'язки, а при артеріальній — турнікету/джгута.

Р

Рис.4.3.3.

озглянемо типовий алгоритм дій при кровотечі у потерпілого (рис.4.3.4.)...

216

Рис.4.3.4.

1. Викличте екстрену допомогу або запропонуйте комусь іншому зателефонувати, поки надаєте допомогу пораненій особі.

2. Якщо можливо, видаліть будь-який видимий бруд або предмети з рани (не намагайтеся видалити великі предмети або об'єкти, що глибоко проникли).

3. Зупиніть кровотечу (покладіть чисту тканину на рану та натисніть на неї рукою, щоб зупинити кровотечу, продовжуйте тиск на рану, щільно обгорнувши пошкодження іншим шматком тканини, використовуйте просто власні руки, якщо нічого іншого немає, якщо можливо, підніміть пошкоджену частину тіла вище рівня серця).

4. Якщо можливо, допоможіть пораненій особі лягти (людина повинна лягти на килим або ковдру, щоб зберегти тепло тіла, знерухоміть пошкоджену частину тіла).

Серцево-легенева реанімація

Серцево-легенева реанімація, або СЛР, – це процедура першої допомоги, яка застосовується, коли людина втрачає свідомість через серцевий напад, інсульт або іншу причину. СЛР поєднує в собі компресії грудної клітки та штучне дихання.

Це заняття не надасть вам повного навчання СЛР. Навчання СЛР проводиться сертифікованими інструкторами з використанням медичних манекенів.

Ваш місцевий відділ Червоного Хреста також проводить навчання з СЛР.

СЛР включає три кроки, які можна запам'ятати за літерами КДД (міжнар. CAB):

1. Компресії: відновіть кровообіг за допомогою компресій грудної клітки.

2. Дихальн шляхи: звільніть дихальні шляхи.

3. Дихання: дихайте за людину.

Серцево-легеневу реанімацію (СЛР) повинні проводити лише люди, які пройшли належну підготовку!

Однак, навіть якщо ви не пройшли навчання з СЛР, ви все одно можете допомогти, використовуючи компресії грудної клітки, доки не приїде швидка допомога. Фактично, компресії грудної клітки – це перше, що зроблять фахівці швидкої медичної допомоги, коли надаватимуть допомогу людині, у якої немає пульсу.

Якщо ви перебуваєте на місці події, і більше нікого не навчено СЛР, вам слід розпочати компресії грудної клітки!

М

217

ета – якомога швидше відновити кровообіг в організмі.

Це може запобігти пошкодженню серця та мозку.

Іноді це називають «СЛР лише руками»

«СЛР лише руками»

Щоб виконати непрямий масаж грудної клітки, потерпілий повинен лежати на спині. Вам потрібно стати на коліна поруч з плечима людини (рис.4.3.5.).

Рис.4.3.5.

П окладіть п'ятірню однієї руки на грудну кістку — прямо між сосками. А п'ятірню іншої руки покладіть поверх першої руки.

2 . Розташуйте своє тіло прямо над руками. Зробіть 30-ть натискань на грудну клітку. Ці компресії повинні бути швидкими та сильними. Натисніть приблизно в глибину до 5 сантиметрів на груди. Щоразу давайте грудній клітці повністю піднятися. Швидко порахуйте 30-ть натискань — швидше, ніж ви б рахували секунди. Якщо ви зробите це правильно, у вас буде близько 100 натискань за одну хвилину.

3. Робіть компресії, доки потерпілий не прийде до тями або не прибуде медична допомога.

СЛР-підтримка

Серцево-легенева реанімація та «СЛР лише руками» – це методи для конкретних надзвичайних ситуацій.

Перш ніж намагатися проводити СЛР, визначте, чи потрібна вона

Чи людина притомна?

Якщо людина виглядає непритомною, постукайте її по плечу та голосно запитайте: «З вами все гаразд?»

Не трясіть людину.

Якщо людина не реагує, виконайте так дії:

• Якщо доступні дві людини, одна з них повинна зателефонувати за номером «112» або за місцевим номером екстреної допомоги, а інша повинна розпочати серцево-легеневу реанімацію.

•

218

Якщо ви маєте доступ до телефону, самі зателефонуйте «112» перед початком серцево-легеневої реанімації.

•

Рис.4.3.6.

Особливий випадок: якщо ви вважаєте, що людина втратила чутливість через задуху (наприклад, внаслідок утоплення), почніть серцево-легеневу реанімацію протягом однієї хвилини, а потім зателефонуйте за номером «112» або за місцевим номером екстреної допомоги.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ПОПЕРЕДЖЕННЯ!

Якщо людина нормально дихає, кашляє або рухається, НЕ починайте натискання на грудну клітку. Це може призвести до зупинки серця.

Процедура компресії грудної клітки для дітей та немовлят відрізняється від процедури для дорослих. Ключові відмінності залежать від положення руки та сили натискання на грудну клітку. Не використовуйте ті ж процедури, що й для дорослих.

Автоматизовані зовнішні дефібрилятори

Ключові поняття: _________________________ Зупинка серця: серцевий напад, серце перестає битися

Медичні працівники швидкої медичної допомоги надають допомогу жертвам раптової зупинки серця (інфаркту) за допомогою автоматичного зовнішнього дефібрилятора (АЗД).

АЗД – це пристрій, який використовує комп’ютерний чіп для аналізу серцевого ритму та визначення необхідності застосування електричного розряду.

Удар електричним струмом може перезапустити серце, яке перестало битися. Цей пристрій рятує життя.

З

Рис.4.3.7.

авдяки простоті роботи, людей можна навчити користуватися автоматичним зовнішнім дефібрилятором (АЗД) за кілька годин або й менше

219

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Багато апаратів (АЗД) використовують голосові підказки з чіткими та лаконічними інструкціями.

Більшість АЗД мають лише три кнопки:

- «Увімк./Вимк.»

- «Аналіз»

- та «Розряд».

Багато авіакомпаній встановили автоматичні зовнішні дефібрилятори (АЗД) на всіх своїх літаках, а кілька міст розміщують їх у місцях великого скупчення людей, таких як торгові центри, арени та стадіони.

Л

Рис.4.3.8.

юди, які не мають відповідної підготовки, також можуть використовувати автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), щоб врятувати чиєсь життя. Дев'яносто п'ять відсотків людей, у яких трапляється раптова зупинка серця, помирають від неї протягом кількох хвилин. Швидке лікування за допомогою АЗД забезпечує найкращий шанс на виживання.

Інфаркт

Серцевий напад, або зупинка серця, трапляється, коли кровопостачання частини серцевого м’яза сильно зменшується або припиняється. Це трапляється, коли одна з коронарних артерій (артерій, що постачають кров до серцевого м’яза) блокується обструкцією або спазмом.

Ознаки нападу

Звичайні ознаки та симптоми серцевого нападу включають:

• неприємний тиск, відчуття переповнення, стискання або біль у центрі грудної клітки, що триває більше кількох хвилин або зникає та повертається,

• біль або тиск у руках, шиї, щелепі або спині,

• нудота, розлад шлунку, печія або біль у животі,

• запаморочення, непритомність, пітливість або задишка.

Коли серце людини перестає битися, кажуть, що у потерпілого зупинилося серце

С

220

ерцево-легенева реанімація (СЛР)

може допомогти людині вижити

Якщо у людини стався серцевий напад, зателефонуйте «112». Якщо ви не навчені серцево-легеневій реанімації, використовуйте компресії грудної клітки. Також слід використовувати автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), якщо він, звісно, є.

Рис.4.3.9.

Шок

Ключові поняття: _________________________ Кровоносна система: в організмі мережа, що відповідає за потік крові, поживних речовин, гормонів, кисню та інших газів до клітин і від них

Шок – це стан, що загрожує життю, при якому система кровообігу не може забезпечити достатню кількість крові життєво важливим тканинам та органам. Людина може впасти в шок, якщо вона отримає

травму, опік, важку інфекцію, тепловий удар, отруєння, крововтрату, переломи кісток та серцевий напад.

Шок – це стан, який може призвести до смерті,

якщо потерпілому не надати медичну допомогу

Ознаки шоку

Оскільки шок може бути наслідком ненадання медичної допомоги, під час надання першої допомоги слід звертати увагу на його ознаки.

Зверніть увагу на:

• шкіра холодна, липка та бліда,

• слабкий прискорений пульс,

• повільне поверхневе дихання,

• розширені зіниці, очі можуть здаватися нерухомими, ніби вони дивляться прямо в ваші очі,

• відчуття слабкості, непритомності, сплутаності свідомості або тривоги.

Яка допомога?

Якщо ви вважаєте, що потерпілий перебуває в шоці або йому загрожує шок, негайно зателефонуйте за номером «112» для отримання медичної допомоги.

С

221

початку зателефонуйте! Ви не навчені надавати медичну допомогу в цій ситуації!

Однак є кілька речей (рис.4.3.10.), які ви можете зробити до приїзду швидкої допомоги...

Рис.4.3.10.

1 . Нехай людина ляже на свою спину. Підніміть ноги потерпілого вище за голову, якщо тільки ви не думаєте, що це може спричинити біль або ще більшу травму. Намагайтеся не дати людині рухатися.

2. Розстебніть тісний одяг.

3 . Тримайте людину в теплі. Використовуйте ковдру, пальто чи що завгодно доступне як обігрів.

4. Не давайте людині нічого пити.

5. Якщо людина блює або у неї кровоточить з рота, переверніть людину на її бік, щоб запобігти задусі — якщо ви не підозрюєте у спині чи шиї травми.

6. Почніть серцево-легеневу реанімацію, якщо людина не показує жодних ознаки життя, такі як дихання, кашель або рух.

Інсульт

Інсульт трапляється, коли кровоносні судини, що доставляють багату на кисень кров до мозку, розриваються, або коли утворюється тромб і блокує кровотік до мозку.

Важливо негайно звернутися за медичною допомогою!

Я

222

кщо ви навчитеся розпізнавати ознаки інсульту, ви зможете врятувати когось від інвалідності або смерті.

Ознаки інсульту

До поширених ознак симптомів інсульту належать:

• параліч з одного боку тіла,

• розмитий або погіршений зір, зіниці нерівного розміру,

• проблеми з мовленням, невиразна мова,

• утруднене дихання,

• сплутаність свідомості,

• запаморочення або втрата рівноваги,

• раптовий, сильний або незрозумілий головний біль,

• втрата свідомості.

Надання допомоги

Рис.4.3.11.

1. Негайно викликайте швидку допомогу. Хвилини мають значення.

2. Подивіться на годинник і запишіть точний час, коли ви вперше помітили симптоми. Цей часовий проміжок допоможе медичній команді. У деяких випадках вони можуть дати жертвам інсульту ліки, яік зменшать пошкодження мозку. Чим швидше буде прийнято ліки, тим краще.

3 . Залишайтеся з людиною. Покладіть потерпілого на бік і накрийте його ковдрою. Зверніть увагу на інші ознаки небезпеки, такі як втрата свідомості. Проведіть серцево-легеневу реанімацію, якщо людина втрачає здатність реагувати.

Категорично заборонено при інсульті:

- Давати їжу або воду: через ризик порушення ковтання людина може захлинутися.

- Давати будь-які ліки: самостійне зниження тиску може погіршити стан, оскільки високий тиск може бути компенсаторним.

- Дозволяти рухатися: хворий має лежати до приїзду бригади.

В

223

исновок

На цьому занятті ви дізналися про серйозні надзвичайні ситуації.

У більшост таких ситуацій вам слід викликати фахівців швидкої медичної допомоги. Поки ви чекаєте на їх прибуття, ви все ще можете допомогти пораненій/постраждалій людині.

У деяких випадках прості кроки, які ви вживете до прибуття швидкої допомоги, можуть врятувати чиєсь життя

• Що таке прийом Геймліха?

• Поясніть, як зупинити важкі кровотечі.

• Коли слід проводити серцево-легеневу реанімацію «лише руками»?

Запобігти! Врятувати!

Допомогти!

224

Р

225

озділ-5:

Прийняття рішень

Зміст розділу:

Заняття 1: Цькування (с.226)

Що ви можете зробити, щоб запобігти або зупинити булінг?

Заняття 2: Запобігання насильству (с.239)

Чому серед підлітків трапляється насильство?

Рис.5.0.0.

З

226

аняття 1

Цькування

Рис.5.1.0.

Ключові поняття: _________________________ • кібербулінг • вимагати • залякування

Що ви навчитеся робити: Оцінювати методи захисту себе та інших від булінгу Пов'язані основні здібності: • Застосовувати методи критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя

• Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи

• Зробити свій внесок як гідний громадянин у вашу школу, громаду, країну та світ

• Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір

• Ставитися до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

• Опишіть три типи булінгу

• Поясніть , чим кібербулінг відрізняється від інших видів булінгу

• Визначити фактори ризику булінгу

• Поясніть стратегії боротьби з булінгом

• Опишіть наслідки булінгу

• Дайте визначення ключовим словам: кібербулінг, вимагання, залякування

О

227

сновне питання

Що ми можемо зробити, щоб

запобігти або зупинити булінг?

ВСТУП

Булінг – це проблема в нашій країні!

Система спостереження за ризикованою поведінкою молоді показує, що по всій країні 20% учнів старших класів зазнавали булінгу.

Булінг може трапитися з будь-ким

Булінг може бути спрямований на сором'язливих або тихих учнів, або навпаки на крутих хлопців у класі. Немає однієї характеристики, яка визначала б, хто буде жертвою булінгу.

Той, кого одного дня цькували, може наступного дня насміхатися з цієї сором'язливої дівчини

Учні, які вчиняють цькування, можуть бути будь-якого розміру, віку, класу, раси чи статі.

У цьому занятті ви дізнаєтеся про різні види цькування, наслідки цькування та методи запобігання та припинення цькування.

Види булінгу

Булінг – це використання погроз або фізичної сили для залякування та контролю іншої людини. Булінг обирає цілі, які є менш впливовими з точки зору фізичної сили чи статусу серед однолітків. За допомогою образ, фізичної сили та тиску на інших з метою ізоляції жертви, метою хулігана може бути вимагання, отримання чогось силою, погрозами чи іншими несправедливими засобами, або просто отримання задоволення від чужого збентеження чи приниження.

Ключові поняття: Залякувати: вселяти страх в інших Вимагати: отримати щось силою, погрозами чи іншими несправедливими засобами, шантаж

Це потворна поведінка!

Булінг – це агресивна поведінка, яка включає:

• дисбаланс влади (діти, які займаються булінгом, використовують свою силу, таку як фізична сила, доступ до незручної інформації або популярність, щоб контролювати інших або завдавати їм шкоди; д

228

исбаланс влади може змінюватися з часом в різних ситуаціях, навіть якщо він стосується тих самих людей),

• повторення (булінг відбувається більше одного разу або має потенційно статися більше одного разу).

У нашому суспільстві існує три види цькування:

в

Рис.5.1.2.

Рис.5.1.3.

Рис.5.1.1.

ербальне, соціальне та фізичне

Ф

229

актори ризику

Жоден окремий фактор наражає дитину на ризик булінгу або цькування іншими. Булінг може трапитися будь-де з будь-ким. Залежно від середовища, деякі групи, такі як лесбійки, геї, бісексуали або трансгендери (ЛГБТ), молодь з інвалідністю та соціально ізольована молодь, можуть мати підвищений ризик булінгу.

Як правило, підлітки, які зазнають булінгу, мають (рис.5.1.4.) один або декілька з наступних факторів ризику:

Рис.5.1.4.

1. Сприймаються як такі, що відрізняються від своїх однолітків (надмірна або недостатня вага, носити окуляри або інший одяг, бути новачком у школі або нездатність собі дозволити те що діти вважають «крутим»)

2. Сприймаються як слабкі або нездатні захищатися самі

3. У вас депресія, тривога або низьке самооцінювання

4. Менш популярні, ніж інші, мають мало друзів

5. Погано ладнають з іншими (вважаються дратівливими, провокуючими або такими, що викликають ворожнечу інших за увагу)

Однак наявність якогось одного з факторів ризику не означає, що булінг станеться. Просто це підвищує ймовірність його виникнення.

Якщо це трапляється з вами

Дізнаємось, що таке булінг, а що ним не є.

Рис.5.1.5.

Я

230

кщо ви помічаєте повторювану агресивну поведінку, спрямовану на вас або інших, вам слід зберігати спокій, виявляти повагу та якомога швидше повідомити про це дорослого.

Якщо ви відчуваєте, що вас цькують, або ви стали свідком того, як цькують когось іншого, ось (рис.5.1.6.) що вам слід зробити:

Рис.5.1.6.

• Висловлюйтеся: якщо вам незручно через коментар або дії когось… розкажи дорослому! Краще дозволити довіреній людині розібратися, ніж дозволити проблемі продовжуватися.

• Якщо ви відчуваєте, що ризикуєте завдати шкоди собі або іншим, зверніться по допомогу негайно.

• Подивіться на дитину, яка з вас знущається, і спокійним, чітким голосом скажіть їй зупинитися. Ви також можете спробувати віджартуватися. Це найкраще спрацює, якщо вам легко жартувати.

• Якщо висловитися здається занадто складним або небезпечним, відійдіть геть. Не чиніть опір. Знайдіть дорослого, щоб негайно зупинити цькування.

• Тримайтеся подалі від місць, де трапляються випадки булінгу. Тримайтеся поруч з дорослими та іншими дітьми. Більшість випадків булінгу трапляються, коли дорослих немає поруч.

• Поговоріть з кимось, кому ви довіряєте, наприклад, з учителем, батьками, старшим родичем чи другом. Не тримайте свої почуття в собі. Розповідь комусь може допомогти вам почуватися менш самотніми.

• Будьте наполегливими. Якщо перша людина, з якою ви розмовляєте, не допомагає, не здавайся. Поговори з кимось іншим.

• Якщо можливо, запишіть усе, що було сказано чи зроблено, що завдало болю вам чи комусь іншому. Будьте обережні та записуйте лише те, що дійсно сталося.

• Попросіть людину, з якою ви розмовляєте, не робити нічого, не повідомивши вас про це заздалегідь. Ви маєте право знати, що робиться від вашого імені.

Не терпіть цькування!

Якщо людина, яка вчиняє цькування, уникне покарання,

вона не зупиниться.

Насправді, вона може почати цькувати ще більше людей.

Рис.5.1.7.

К

231

ібербулінг

Кібербулінг – це цькування через електронну пошту, текстові повідомлення, миттєві повідомлення або сайти соціальних мереж.

В оно може не мати одразу фізичного характеру, але є особливо руйнівним, оскільки хулігани можуть переслідувати своїх жертв вдома або будь-де в будь-який час дня і ночі. Кіберхулігани часто погрожують або поширюють чутки про жертву.

Рис.5.1.8.

Це не так поширено, як інші види булінгу

Однак у багатьох випадках наслідки кібербулінгу можуть бути більш далекосяжними.

Розглянемо (рис.5.1.9.) різницю кібербулінгу від інших видів булінгу.

Рис.5.1.9.

• Кібербулінг може відбуватися 24 години на добу, 7 днів на тиждень, може стосуватися жертви, навіть коли вона сама. Це може статися будь-коли вдень чи вночі.

• Повідомлення та зображення кібербулінгу можуть бути опубліковані та швидко поширені серед дуже широкої аудиторії. Відстежити джерело буває важко, а іноді й неможливо.

• Видалення недоречних або образливих повідомлень, текстових повідомлень зображень є надзвичайно важко після того, як їх було відправлено поштою.

Будьте обережні з тим, що публікуєте в Інтернеті. Якщо ви пишете щось у гніві, поширюєте чутки або публікуєте ганебні фотографії — це може повернутися до вас. Будьте надзвичайно обережні з фотографіями себе, які ви надсилаєте іншим. Ви ніколи не знаєте, чи хтось може їх переслати.

Ключові поняття: Кібербулінг: цькування через електронну пошту, текстові повідомлення, миттєві повідомлення або сайти соціальних мереж

Повідомлення постійно випадково надсилаються не тим людям.

Доброзичливість до інших в Інтернеті допоможе вам залишатися в безпеці. Не поширюйте нічого, що може когось образити чи збентежити.

Ви ж не хочете отримати репутацію порушника спокою чи хулігана?

Зберігайте свій пароль у таємниці від інших. Друз можуть передати ваш пароль або використати його небажаним для вас способом. Повідомте свої паролі лише батькам.

Подумайте, хто бачить те, що ви публікуєте в Інтернеті.

Зовсім незнайомі люди? Друзі? Друзі друзів?

Н

232

алаштування конфіденційності дозволяють вам контролювати, хто що бачить. І пам’ятайте, що налаштування конфіденційності в Інтернеті можуть змінюватися — завжди перевіряйте, чи ваші налаштування конфіденційност актуальні.

Тримай батьків в курсі подій

Розповідай їм, що ти робиш в інтернеті та з ким. Дозволь їм додати тебе в друзі або підписатися на тебе. Слухай, що вони говорять про те, що можна, а що ні. Вони піклуються про тебе і хочуть твоєї безпеки.

Якщо це трапилось з вами

Рис.5.1.10.

Поговоріть з дорослою людиною, якій ви довіряєте, про будь-які повідомлення, які ви отримуєте, або речі, які ви бачите в Інтернеті та які вас засмучують або лякають.

Якщо це кібербулінг, повідомте про це!

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, ось (рис.5.1.11.) кілька кроків, які слід негайно вжити:

Рис.5.1.11.

• Не відповідайте та не пересилайте повідомлення про кібербулінг.

• Зберігайте докази кібербулінгу. Записуйте дати, час та описи випадків кібербулінгу.

• Зберігайте та друкуйте знімки екрана, електронні листи та текстові повідомлення. Використовуйте докази для повідомлення про кібербулінг постачальникам послуг Інтернету та мобільного зв'язку.

• Заблокуйте особу, яка вчиняє кібербулінг, у своїй електронній пошті або обліковому записі соціальних мереж.

П

233

овідомте про кібербулінг постачальникам онлайн-послуг (рис.5.1.12.).

Рис.5.1.12.

• Перегляньте розділи про умови та положення або права та обов’язки інтернет-акаунтів. Кібербулінг часто порушує умови надання послуг, встановлені сайтами соціальних мереж та інтернет-провайдерами.

• Відвідайте центри безпеки соціальних мереж, щоб дізнатися, як блокувати користувачів та змінювати налаштування контролю, хто може з вами зв’язатися.

• Повідомте про кібербулінг на сайті соціальних мереж, щоб вони могли вжити заходів проти користувачів зловживання умовами угоди про надання послуг. Кібербулінг, який створює фальшиві облікові записи для цькування інших, може бути вистежений сайтами соціальних мереж.

Повідомте про кібербулінг до поліції, якщо має місце будь-що з переліченого нижче (рис.5.1.13.):

Рис.5.1.13.

• Погрози насильством

• Дитяча порнографія або надсилання відвертих повідомлень чи фотографій

• Зйомка фотографії або відео когось у місці, де він чи вона очікує конфіденційності

• Переслідування або злочини на ґрунті ненависті

Повідомте про кібербулінг до адміністрації вашого закладу (рис.5.1.14.).

Рис.5.1.14.

• Кібербулінг може створювати деструктивну атмосферу в закладі та часто пов’язаний з особистим булінгом. Адміністрація може використовувати цю інформацію для розробки стратегій запобігання та реагування.

• У навчальних закладах зобов'язані враховувати кібербулінг у своїй політиці заходів боротьби з булінгом. Деякі закони також охоплюють поведінку поза кампусом, яка створює вороже шкільне середовище.

Рис.5.1.15.

Н

234

аслідки цькування

Б

Рис.5.1.16.

удь-який вид булінгу створює атмосферу страху та неповаги в навчальному закладі. Він може спричинити підвищений рівень тривоги та депресії не лише у жертв, а й у інших учнів, вчителів та адміністрації. Хоча більшість жертв страждають мовчки, деякі завдають удару у відповідь, зазвичай завдаючи ще більшої шкоди собі та іншим.

Булінг може мати руйнівні наслідки, одним з них є самогубство підлітків. Існує забагато історій про молодих людей, яких цькують до такої міри, що вони не бачать іншого виходу, окрім як позбавити себе життя. Крім того, підлітки, які постраждали від булінгу, вдвічі частіше приносять до закладу зброю.

Н

Рис.5.1.17.

іхто не повинен платити за недбалу ненависть іншої людини!

Найкращий спосіб боротьби з цькуванням — це зупинити його до початку та залучити інших. Цькування, яке відчуває, що інші сприймають дії як неприйнятні, швидко втрачає мотивацію.

Д

235

ля отримання додаткової інформації про булінг та кібербулінг відвідайте вебсайт Міністерства освіти і науки України (МОН) за адресою www.mon.gov.ua .

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ІСТОРІЯ МАРТИ

Марта Гринчук, учениця десятого класу з Кам’янського, скоїла самогубство 26 вересня 2019 року. Марту, яку майже обрали королевою майбутнього осіннього фестивалю, дражнили в школі, а пізніше вона стала отримувати повідомлення з цькуванням на своїй сторінці в соціальних мережах.

Мати Марти казала, що часто перевіряла сторінку доньки в соціальних мережах, щоб переконатися, що не надсилається і не отримується нічого неприйнятного. Коли вона помітила, що донька отримує повідомлення про чутки в школі, вона поговорила з нею про це. Але потім Марта видалила матір зі списку друзів, - матір більше не могла читати її сторінку.

Вранці того дня, коли сталося самогубство, Марта зайшла на свою сторінку в соціальній мережі. В останньому повідомленні, яке Марта прочитала, було написано, що «...про неї легко забути, що вона просто дурна маленька наївна дівчинка, ніхто не сумуватиме за нею...».

Коли її батьки повернулися додому, вони виявили, що Марта повісилася. Вона залишила передсмертну записку, в якій написала, що «...не може змиритися з тим, що про неї говорять інші...».

Цькування та Закон

Україна вжила заходів для запобігання булінгу. Цькування, кібербулінг та пов’язана з ними поведінка можуть бути розглянуті в законодавстві. У деяких випадках цькування згадується в Кримінальному кодексі, який може застосовуватися до неповнолітніх.

Законодавство надає навчальним закладам рекомендації щодо того, як боротися із цькуванням.

В деяких випадках положення про булінг перетинаються з іншими законами.

Н

Рис.5.1.18.

априклад, дискримінаційні домагання є незаконними, якщо вони ґрунтуються на расі, національному походженні, кольорі шкіри, статі, віці, інвалідності чи релігії.

Н

236

ам слід діяти

Цькування заважає нам бути тими, ким ми хочемо бути, вільно висловлювати себе навіть може викликати у нас почуття небезпеки.

Якщо вас цькують, скажіть щось!

Якщо ти знущаєшся, це не круто!

Запобігти

Ставтеся до всіх з повагою. Ніхто не повинен бути злим до інших. Іноді злі слова виходять з уст, коли просто жартуєш з друзями. Не жартуйте зло на рахунок іншої людини.

Люди, які цькують інших:

• вважають себе кращими за людину, над якою знущаються,

• хочуть копіювати своїх друзів,

•

Рис.5.1.19.

вважають, що цькування допоможе їм вписатися в колектив.

Цькування ніколи не є прийнятним

Ті, хто цькує, використовують «владу», щоб завдати болю людям. Ця влада не завжди означає більший чи сильніший. Влада також може означати популярність чи розум.

Підлітки, які займаються булінгом, можуть мати й інші проблеми, навіть коли виростають, такі як вживання алкоголю та наркотиків, бійки та кидання навчання.

Якщо у вас коли-небудь виникала спокуса знущатися над кимось (рис.5.1.20.)...

Рис.5.1.20.

• Зупиніться та подумайте, перш ніж сказати чи зробити щось, що може когось образити.

• Якщо вам хочеться бути з кимось неввічливим, знайдіть собі інше заняття. Пограйте в гру, подивіться телевізор або порозмовляйте з вірним другом.

• Поговоріть з дорослим, якому ви довіряєте. Він може допомогти вам знайти способи бути добрішим до інших.

• Пам’ятайте, що всі люди різні. Не кращі чи гірші, - просто інші.

• Якщо ви вважаєте, що в минулому когось цькували, вибачтеся. Усім стане легше.

Я

237

то бачив...

Захистіть інших!

Дізнайтеся зараз, як бути більше, ніж просто спостерігачем:

• розкажіть дорослому все, що ви бачили, щоб допомогти жертві булінгу (дорослі повинні знати як трапляються погані речі, щоб допомогти),

• спробуйте створити відволікаючий фактор, щоб відвернути увагу хулігана,

•

Рис.5.1.21.

будьте добрими до людини, яку цькують, - поговоріть з нею та дайте їй висловити свою думку.

Мовчання може погіршити ситуацію для всіх!

Підліток, який знущається, вважатиме, що нормально продовжувати так поводитися з іншими, а людина, якою знущалися, відчуватиме, що в неї немає друзів.

Висновок

Як ліцеїст, ви навчаєтесь брати на себе лідерську роль у своєму закладі та громаді.

Коли трапляється булінг, візьміть на себе лідерську роль і працюйте над його припиненням

238

• Які три типи знущання?

• Що робити, якщо ви виявили кібербулінг?

• Опишіть наслідки булінгу.

Не кращі чи гірші, -

просто інші!

З

239

аняття 2

Запобігання насильству

Рис.5.2.0.

Ключові поняття: _________________________ • антисоціальний • банда • помста • нульова толерантність

Що ви навчитеся робити: Застосовувати стратегії запобігання насильству Пов'язані основні здібності: • Застосовування методів критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи

• Зробити свій внесок як гідний громадянин у ваш навчальний заклад, громаду, країну та світ

• Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір

• Ставитись до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

• Дослідити проблему насильства в нашому суспільстві

• Визначити способи запобігання насильству в навчальних закладах

• Визначити фактори ризику підліткового насильства

• Описати стратегії запобігання насильству

• Визначте ключові слова: антисоціальний, банда, помста, нульова толерантність

240

О сновне питання

Чому серед підлітків

трапляється насильство?

ВСТУП

У 2023 році близько 25% учнів старших класів повідомили про бійку протягом минулого року. В 7% учні повідомили про бійку на території навчального закладу.

Бійки та інші насильницькі дії є серйозною проблемою в нашому суспільстві. У цьому занятті ви дослідите фактори ризику насильства та дізнаєтеся про стратегії запобігання насильству в закладі та у вашій громаді.

Насильство в нашому оточенні

Насильство – це будь-яка дія, яка завдає фізичної чи психологічної шкоди особі або пошкодження майна

Насильницький злочин має багато наслідків.

О

Рис.5.2.1.

дним з них є гроші, іншим – фізична та психічна шкода людям. Жертви насильства можуть отримати незворотні травми. Наприклад, травми можуть спричинити незворотне пошкодження мозку або паралізувати людину. Жертви насильства також можуть страждати від проблем з психічним здоров’ям. Свідки насильницького злочину можуть відчувати страх і небезпеку.

Зрештою, кожен розплачується за насильницькі злочини.

Додаткові витрати на поліцейських, суди та в'язниці зростають щороку.

Дехто вказує на акти насильства, які показують по телебаченню, у музиці, відео іграх, фільмах та в Інтернеті, які фактично сприяють цьому. Інші ж називають зміни в структурі сім'ї, через які діти, як правило, залишаються без нагляду годинами.

Дехто вважає доступність зброї як головну причину насильства.

Бідність також відіграє певну роль у вищому рівн насильницьких злочинів. У громадах з поганими соціальними умовами, високим рівнем безробіття та обмеженими громадськими послугами, як правило, спостерігається вищий рівень насильства.

241

Рис.5.2.2.

Н

242

асильство в закладі та кампусі

Підліткове насильство нелегко зрозуміти. Немає єдиної причини, чому учні стають агресивними. Деякі наслідують поведінку, яку вони бачили вдома, у своїх районах або на телебаченні, у фільмах та відео іграх.

Молоді люди, які стали жертвами булінгу, більше не можуть цього терпіти і зроблять усе, щоб це зупинити

Центри з контролю та профілактики надають (рис.5.2.3.) список факторів ризику для тих, хто скоює насильницькі злочини в навчальницьких кампусах:

Рис.5.2.3.

• Історія насильства

• Історія ранньої агресивної поведінки

• Участь у незаконній діяльності, наркотики, алкоголь або тютюн

• Недостатній контроль поведінки

• Високий емоційний стрес

• Емоційні проблеми

• Антисоціальні переконання та ставлення

• Історія насильства та конфліктів у сім'ї

• Участь у бандах

• Соціальне відторгнення з боку однолітків

В ипадки насильства в навчальних закладах призвели до посилення заходів безпеки. Багато закладів зараз тримають усі або більшість дверей замкненими на вхід. У деяких закладах учні повинні проходити через металошукачі, щоб потрапити до середини.

Службовці закладу можуть обшукувати шафки та речі учнів, якщо мають обґрунтовані підозри, що хтось планує насильницький акт.

Б

Рис.5.2.4.

агато навчальних закладів запровадили політику нульової толерантності до зброї або предметів, схожих на зброю, наркотиків та проявів насильницької поведінки.

Політика нульової толерантності — це політика, яка не робить винятків ні для кого з будь-якої причини.

Будь-який учень, визнаний винним у принесенні до закладу будь-яких заборонених предметів або вчиненні насильницьких дій, автоматично ВІДРАХОВУЄТЬСЯ!

Ф

243

актори ризику насильства

І знов... цькування

Як ви дізналися на попередньому занятті, булінг та кібербулінг можуть мати жахливі наслідки. Хоча деякі жертви булінгу почуваються настільки знущаними, що вчиняють самогубство, інші спрямовують реакцію на насильство назовні. Жертва булінгу може помститися — помститися, зробивши щось погане людині, яка над нею знущалася. Іноді помста є насильницькою Люди, які вдаються до словесного або соціального булінгу, також ризикують стати жертвами насильства. Булінг може перерости у фізичне насильство.

Ключові поняття: Нульова толерантність: політика, яка не робить винятків з жодної причини Помста: помститися, зробивши щось погане тому, хто завдав вам шкоди Банда: група людей, які об'єднуються для участі в злочинній поведінці Антисоціальний: відсутність інстинктів або вичок спілкування, іноді порушення прийнятих законів та звичаїв

Банди

Банда — це група злочинців, які об'єдналися для участі у злочинній або антисоціальній діяльності.

Банди демонструють свою приналежність та єдність, носячи схожі типи ювелірних виробів та одягу, а також використовуючи певні види мови та жестів руками.

Типові види діяльності банд включають вандалізм, графіті, пограбування та торгівлю наркотиками.

Оскільки банди неохоче спілкуються з людьми, яких вони сприймають як інших, їхні члени часто ізольовані від решти громади.

В

Рис.5.2.5.

останні роки банди почали вербувати молодших членів, оскільки неповнолітні правопорушники отримують менш суворі покарання. Багато молодих людей вступають до банд під впливом однокласників, сусідів або, навіть, членів сім'ї.

Д

244

еяк молоді люди вступають до банд заради розваги. Їм нудно вдома або вони не отримують позитивних відгуків від батьків чи опікунів.

Оскільки члени банд часто носять зброю, вони робляться небезпечними для всіх. Крім того, деякі їхні дії, такі як випадкові стрілянини, є непередбачуваними.

В результаті невинні люди отримують поранення або гинуть!

Присутність банд у навчальному закладі чи громаді змушує людей жити в страху, а не в впевненості у своїй безпеці.

Члени банд, особливо новобранці, часто не знають жодного іншого способу, окрім членства в банді, щоб відчути себе потрібним. Однак, потрапляючи до банди, вони часто опиняються в середовищі залякування та злочинності, з якого, можливо, не зможуть втекти.

Такі групи, як громадські клуби хлопчиків та дівчаток, спортивні, шкільні клуби та заходи, а також ВЛ/ОТЛ, можуть запропонувати молодим людям відчуття потрібності комусь, не приєднуючись до банди.

Зброя...

Хоча багато людей не погоджуються щодо зв'язку між зброєю та насильством, більшість погоджується, що коли в бійках використовується зброя, бійки стають більш смертельними.

Особливо це стосується вогнепальної зброї.

Наявність будь-якої зброї, особливо пістолета, може загострити конфлікт.

Подумайте, як швидко бійка може стати смертельною, якщо одна людина має зброю.

Згідно з аналітичним данним пістолети використовуються у більшості вбивств та самогубств. Кожні 17-ть хвилин хтось у країні гине від вогнепального поранення. Вогнепальні поранення є другою провідною причиною смерті людей віком 15-24 років. На кожну людину, вбиту вогнепальною зброєю, припадає чотири поранені.

О

Рис.5.2.6.

питування молодих людей, які постраждали від вогнепальної зброї, показало, що 35% з них мали при собі зброю, коли були поранені.

О

245

дна зі стратегій запобігання нещасним випадкам з вогнепальною зброєю включає встановлення запобіжних пристроїв на зброю. Власникам зброї також рекомендується тримати свою вогнепальну зброю незарядженою та зберігати боєприпаси в окремому, замкненому місці.

К оли люди купують зброю для полювання або захисту, їм наполегливо рекомендується пройти курс безпеки, щоб навчитися поводитися зі зброєю.

Залежність від....

Алкоголь, наркотики та насильство, як правило, йдуть рука об руку. Наркомани, які відчайдушно потребують грошей для підтримки своєї наркотичної залежності, часто вдаються до незаконної та насильницької поведінки.

Наркотики впливають на здатність споживача ясно мислити та мати здоровий глузд.

Під впливом наркотиків людина може красти в магазині, викрасти машину або скоїти насильницький злочин.

Х

Рис.5.2.7.

оча алкоголь заборонено купувати або вживати особами віком до 21 року, це не вирішило проблему вживання алкоголю неповнолітніми. За даними Центрів контролю та профілактики, вживання алкоголю особами віком до 21 року є серйозною проблемою громадського здоров'я. Алкоголь є найпоширенішим наркотиком серед молоді, більше, ніж тютюн.

Одне дослідження виявило, що алкоголь був фактором у 40% усіх насильницьких злочинів. В іншому дослідженні, опублікованому в огляді громадського здоров'я, розглядалося вживання алкоголю в університетських кампусах протягом двох років. У цьому дослідженні п

246

овідомлялося, що 60 000 студентів повідомили про те, що їх побив або напав на них інший студент, який вживав алкоголь.

За даними Національного інституті охорони здоров'я, понад 4000 людей віком до 21 року гинуть щороку внаслідок автомобільних аварій, вбивств, самогубств, отруєнь та інших травм, пов'язаних із вживанням алкоголю.

Кожен може зробити свій внесок у викорінення залежності від алкоголю та наркотиків у навчальних закладах та громадах.

Коли молоді люди активно беруть участь у спортивних програмах, академічних програмах чи громадських проектах, вони із меншою ймовірністю вживатимуть алкоголь чи наркотики.

На боці запобігання

Навчальні заклади наполегливо працюють над створенням безпечного та сприятливого середовища для учнів, щоб вони могли бути успішними в навчанні та соціальному житті.

Учні також повинні допомагати захищати заклади та кампуси від проявів насильницьких дій. Ви можете допомогти запобігти насильству, діючи відповідально та заохочуючи інших робити свій внесок.

Ось деякі дії (рис.5.2.8.), які ви можете вжити та які ви можете пропагувати.

Рис.5.2.8.

• Негайно повідомляйте до адміністрації закладу чи поліції про будь-які випадки насильства або погрози насильством.

• Навчіться керувати власним гнівом.

• Допомагати іншим вирішувати суперечки шляхом належного вирішення конфліктів. Медіація – для обох сторін у суперечці, як працювати над досягненням мирної угоди.

• Вітайте нових учнів та знайомтеся з тими, кого часто ігнорують.

• Підписати або розпочати договір про ненасильство, в якому сторони обіцяють врегулювати розбіжності за допомогою медіації та робота над створенням безпечного середовища.

Навіть за найкращих намірів, насильницькі конфлікти все одно трапляються. Якщо інші люди вступають у бійку, не підбадьорюйте їх. Присутність людей навколо та підбадьорювання ситуації збільшує ймовірність того, що все швидко вийде з-під контролю. Не намагайтеся самостійно припинити будь-який насильницький конфлікт, оскільки ви можете постраждати.

Ви повинні звернутися за допомогою до адміністрації закладу.

А

247

як то зупинити?..

Ніхто ніколи не хоче стати жертвою насильства чи злочину.

Ви можете зменшити свої шанси стати жертвою за допомогою кількох стратегій, заснованих на здоровому глузді.

• Будьте уважні до того, що відбувається навколо вас, довіряйте своїм інстинктам.

• Якщо ситуація здається небезпечною, ймовірно, вона такою і є.

• Будьте готові до загрозливих ситуацій і до їх виникнення, передбачаючи можливі проблеми та до планування відповідних дій.

• Разом із дорослими у вашій родині визначте деякі небезпечні ситуації, які можуть статися. З’ясуйте, що ви можете зробити, щоб безпечно вийти з цих ситуацій.

• Якщо ви підозрюєте або чуєте, як хтось говорить про насильство, повідомте про це адміністрації.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬСТВА

На відкритому повітрі:

• не гуляйте самі вночі,

• уникайте погано освітлених вулиць,

• якщо ви вважаєте, що хтось за вами стежить, зайдіть у магазин або інше громадське місце,

• ніколи не подорожуйте автостопом і не погоджуйтесь на поїздку від незнайомців,

• не виглядайте легкою мішенню, стійте прямо та йдіть впевнено,

• якщо хтось хоче ваші гроші чи майно, віддайте їх, - життя дорожче за них,

• якщо на вас напали, кричіть і тікайте будь-яким можливим способом,

• не носіть вогнепальну чи іншу зброю,

• не тиняйтеся без діла та не створюйте враження, що ви заблукали,

• якщо ви користуєтеся громадським транспортом, уникайте демонстрації дорогих речей, таких як смартфони, годинники та ювелірн вироби.

Вдома:

• зачиняйте двері та вікна, коли ви самі вдома,

• відчиняйте двері лише тим людям, яких ви добре знаєте,

• не надавайте особисту інформацію по телефону чи мережі,

• ніколи не погоджуйтесь зустрітися наодинці з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті,

• якщо хтось підходить до дверей або вікна, ви налякані, зателефонуйте «112» або в поліцію,

• ніколи не стріляйте з вогнепальної зброї та не беріть її до рук, навіть якщо вона незаряджена,

• коли ви повернетеся додому, тримайте ключі напоготові, перш ніж підійти до дверей, не заходьте, якщо двері прочинені або здаються відчиненими,

• ніколи не кажіть незнайомцю що ви самі вдома, натомість скажіть, що ваші батьки зайняті і не можуть підійти до дверей чи зателефонувати.

Б

248

агатьох випадків підліткового насильства можна було б запобігти, оскільки нападники надали інформацію іншим про свої наміри

Ще один спосіб захистити себе – це мудрий вибір друзів. Уникайте людей, які не вчаться в вашому закладі та беруть участь у незаконній діяльності.

Рис.5.2.9.

Висновок

Знадобиться багато зусиль, щоб зменшити рівень насильства в нашому суспільстві.

Як ліцеїст-лідер, ви можете подати приклад використовувати розумні стратегії для запобігання насильству.

• Перелічіть три фактори ризику для підлітків щодо насильства.

• Чому наркотики та алкоголь часто є фактором насильства?

• Які три основні способи захисту від насильства?

249

Р

250

озділ-6:

Здоров’я та фітнес

Зміст розділу:

Заняття 1: Складові здоров’я (с.251)

Що ви можете зробити для зміцнення здоров’я?

Заняття 2: Переваги фізичної активності (с.262)

Як покращити рівень фізичної підготовки?

Рис.6.0.0.

З

251

аняття 1

С

Рис.6.1.0.

кладові здоров’я

Ключові поняття: _________________________ • кофеїн • кардіореспіраторний • кореляція • контроль імпульсів • ірраціональний • мелатонін • малорухливий

Що ви навчитеся робити: Визначати складові здоров'я Пов'язані основні здібності: • Застосовувати методи критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи • Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір • Ставитися до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

• Визначте складові здоров'я

• Опишіть, як те, що ви їсте, впливає на ваше здоров'я

• Опишіть, як фізичні вправи впливають на ваше здоров'я

• Визначте, як стрес впливає на загальний стан вашого здоров'я

• Визначте причини нестачі сну

• Поясніть, як брак сну впливає на роботу мозку

• Визначте ключові слова: кофеїн, кардіореспіраторний, кореляція, імпульсний контроль, ірраціональний, мелатонін, малорухливий спосіб життя

О

252

сновне питання

Що ми можемо зробити

для зміцнення здоров’я?

ВСТУП

Існує кілька елементів, які впливають на загальний стан здоров'я людини. Скільки ви фізично тренуєтеся, що ви їсте, а також скільки часу і як добре ви спите, - впливає на ваше загальне здоров'я.

У цьому занятті ви дізнаєтеся про основи міцного здоров'я. Ви також розглянете вплив на стан здоров’я небезпечної поведінки.

Елементи здоров’я

Підтримка доброго здоров'я — це не щось одне.

Це підхід до життя, якого ви повинні дотримуватися щодня!

Щодня вам слід робити:

• фізичні вправи,

• їжте здорову кількість їжі та здорово її поєднуйте,

• достатньо висипайтеся,

• практикуйте здоровий контроль стресу,

• уникайте небезпечної поведінки.

Спробуйте зробити кожен з них звичкою!

Коли виробите такі здорові звички на практиці, ви помітите,

що робите їх, навіть не замислюючись!

А ле будуть дні, коли ви не зможете займатися спортом або достатньо спати.

Це нормально — головне — звести до мінімуму нездорову поведінку.

Наприклад, якщо ви з'їли подвійний чізбургер, велику картоплю фрі, молочний коктейль одного дня, це не зіпсує ваше здоров'я. Але якщо ви їсте фаст-фуд щодня, ви можете набрати вагу або мати проблеми зі шкірою обличчя.

Рис.6.1.1.

Ф

253

ізична активність

Фізична активність має бути регулярною частиною вашого дня. Чи знаєте ви, що регулярна фізична активність у дітей та підлітків сприяє здоров’ю та розвинутій фізичній формі?

У дослідженні порівнювали підлітків, які не займаються спортом, з тими, хто займається регулярними фізичними вправами. Виявили, що підлітки, які займаються спортом, мають міцніші м’язи та вищий рівень кардіореспіраторної підготовки.

Ключові поняття: Кардіореспіраторний: частина тіла, яка вчдповчдає за роботу серця та легень

Підлітки, які займаються спортом, зазвичай мають нижчий відсоток жиру в організмі, міцніші кістки та можуть менше відчувати депресію та тривогу, ніж молодь, яка не займається спортом регулярно.

Необов’язково бути зірковим спортсменом, щоб отримати користь від фізичних вправ!

Дослідження показують, що ви отримаєте користь навіть від помірних фізичних вправ. В ідеалі, вам слід займатися спортом годину щодня.

Н

Рис.6.1.2.

априклад, ви можете витратити 30 хвилин на поїздку на велосипеді до школи, а потім ще 30 хвилин грати в баскетбол з друзями.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ВОРОГ ЗДОРОВ'Я ПІДЛІТКІВ: ЧАС, ПРОВЕДЕНИЙ ПЕРЕД ЕКРАНОМ

Скільки часу ви проводите перед телевізором, за комп’ютером чи в телефоні?

Хоча час перед екраном може бути цікавим, він часто позбавляє вас часу, який ви могли б витратити на фізичні вправи або сон/відпочинок. Інститут охорони здоров’я рекомендує підліткам проводити малорухливо не більше двох годин на день за екраном. Якщо у вас є якісь звички за екраном, спробуйте дотримуватись цих рекомендацій:

• плануйте зустріч з друзями,

• заплануйте фізичні вправи як частину свого щоденного розпорядку,

• їжте за обіднім столом, а не перед телевізором чи комп’ютером,

• не лежіть у ліжку під час перегляду електронних пристроїв або взаємодії з ними,

• не засинайте в очікуванні повідомлення,

• вимикайте телевізор, комп’ютер та/або смартфон принаймн за 30 хвилин до сну. Світло, яке виходить від цих екранів, насправді може ускладнити вам засинання.

Дорослі, які ведуть малорухливий спосіб життя, мають вищий ризик розвитку хронічних захворювань, таких як хвороби серця, гіпертонія, діабет 2-го типу або остеопороз. Більшість підлітків не захворіють на ці захворювання, навіть якщо вони ведуть малорухливий спосіб життя.

Ключові поняття: Сидячий: багато сидить або відпочиває, дуже мало рухається

А

254

ле активний спосіб життя зараз може дати вам більше шансів залишатися здоровими у дорослому віці. Здорові звички, які ви виробите зараз, можуть залишитися з вами на все життя.

Здорове харчування

Найкращий спосіб забезпечити собі правильне харчування, не споживаючи забагато калорій, – це вживати збалансовану порцію фруктів, овочів, зернових, білків та молочних продуктів.

Загалом, здоровий план харчування виглядав би (рис.6.1.3.) так:

Рис.6.1.3.

• Робить акцент на фруктах, овочах, цільнозернових продуктах, а також знежиреному або низькокалорійному молоці та молочних продуктах.

• Включайте в раціон нежирне м’ясо, птицю, рибу, бобові, яйця та горіхи.

• Має бути низький вміст насичених жирів, трансжирів, холестерину, солі та доданих цукрів.

• Дотримується ваших потреб у калоріях.

Обов’язково вживайте три здорових прийоми їж щодня, починаючи з поживного сніданку.

Гарний сніданок може допомогти вам досягти та підтримувати здорову вагу

Рис.6.1.4.

255

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ЛЕГКЕ ПРОТИ ЗДОРОВОГО

У сучасному світ калорійну їжу можна споживати швидко та легко. Але переваги підтримки здорової ваги величезні та варті зусиль. Окрім зниження ризику серцевих захворювань, інсульту, діабету та високого кров'яного тиску, контроль ваги також може знизити ризик багатьох різних видів раку, включаючи рак молочної залози, товстої кишки, нирок, підшлункової залози та стравоходу.

Сон

Чи справді важливо, чи достатньо ви спите? Абсолютно!

Важлива не лише кількість вашого сну, але й його якість.

Я кщо ваш сон переривається або обривається, ви можете не досягти глибших стадій сну. Тоді ви не відчуватимете себе такими відпочившими. Те, наскільки добре ви функціонуєте протягом дня, залежить від того, наскільки добре ви спите вночі та скільки часу ви проводите на кожній стад ї сну.

Д

Рис.6.1.5.

остатня кількість глибокого сну щоночі важлива для функціонування вашого мозку.

Вашому мозку потрібен сон для:

• концентрації,

• швидкої реакції,

• створення спогадів та навчання,

• координації.

Шляхи в мозку, які допомагають нам навчатися та запам'ятовувати, дуже активні, коли ми спимо.

Дослідження показують, що люди, яких навчають виконувати складні розумові завдання, краще справляються з ними після гарного нічного сну. Інші дослідження показують, що сон необхідний для творчого вирішення проблем.

Достатній сон також важливий для підтримки здорової ваги. Менше сну може збільшити ризик надмірної ваги або ожиріння. Нещодавнє д

256

ослідження показало, що з кожною додатковою годиною сну ризик надмірної ваги або ожиріння знижується на 9%.

Більшості підлітків потрібно щонайменше 9-ть годин сну на день.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

СТАДІЇ СНУ

Під час першої стадії сну ви втрачаєте свідомість. Вас можна легко прокинути. Ваші закриті очі рухаються повільно, а м’язи заспокоюються. У вас може виникнути відчуття, ніби ви починаєте падати, можуть відбуватися різкі рухи тіла.

На другій стадії рух очей зупиняється, а мозкові хвилі сповільнюються.

На третій стадії ваш мозок починає виробляти надзвичайно повільні мозкові хвилі, які називаються дельта-хвилями.

На четвертій стадії ваш мозок виробляє переважно дельта-хвилі.

Стадії 3 та 4 – це глибокий сон. Якщо хтось раптово розбудить вас від глибокого сну, ви можете відчувати млявість та дезорієнтацію, поки ваш мозок не звикне до неспання.

Брак якісного сну у підлітків впливає на успішність у навчанні. Деякі дослідження показують кореляцію між втратою сну та гіршими оцінками. Брак сну також впливає на вашу здатність найкраще виступати у спорті. Що ще гірше, кожен, хто керує автомобілем у сонному стані, ризикує потрапити в автомобільну аварію. Управління безпеки дорожнього руху оцінює, що з понад 1000 аварій, 400 травм і 15 смертей спричинені водіями, які просто втомилися і заснули за кермом. Молоді люди віком до 25 років набагато частіше потрапляють в аварії через сонливість.

Ключові поняття: Кореляція: як два або більше вимірювання стосуються або не пов'язані один з одним Кофеїн: препарат, який природним чином міститься в каві та чаї та підвищує пильність Мелатонін: речовина, що виробляється мозком і допомагає вам спати

Одним з ворогів сну підлітків є час, проведений перед екранами. Екрани телевізорів, комп’ютерів, планшетів і смартфонів випромінюють синє світло, яке має хімічний вплив на наш мозок.

257

Синє світло насправді ускладнює засинання

Заспокоєння за допомогою читання на електронному пристрої насправді ускладнює досягнення тривалого глибокого сну.

Вимикайте електроніку принаймні за годину до сну. Ви заснете швидше та міцніше.

Щ е один ворог сну – кофеїн. Кофеїн – це наркотик, який природним чином міститься в каві та чаї. Він підвищує пильність та неспання. Кофеїн додають до багатьох безалкогольних та спортивних напоїв.

Рис.6.1.6.

Обмежте споживання цих напоїв, якщо хочете добре виспатися!

Рішення про достатній сон залежить від вас.

Вирішіть відпочивати, як це необхідно вашому тілу, в результаті почувайтеся краще!

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

СИНЄ СВІТЛО ТА НАШ МОЗОК

Електронні пристрої, такі як телевізори, комп'ютери та смартфони, випромінюють синє світло, яке змінює роботу нашого мозку. Зазвичай спеціальна залоза у вашому мозку виробляє хімічну речовину мелатонін, який сигналізує нам про те, що час спати. Мелатонін знижує пильність і робить сон більш приємним.

Однак, коли ваші очі піддаються впливу синього світла, ваш мозок перестає виробляти мелатонін. Вам навіть не потрібно дивитися прямо на екран. Мозок пригнічуватиме мелатонін, якщо достатньо синього світла досягне нашого ока.

У

258

правління стресом

Стрес – це неминуча частина життя, з якою стикається кожен – дорослі, підлітки і навіть діти

Стрес може бути корисним, допомагаючи людям розвивати навички, необхідні для того, щоб справлятися з новими та потенційно загрозливими ситуаціями та адаптуватися до них протягом життя.

Однак корисні аспекти стресу зменшуються, коли він настільки сильний, що переважає здатність людини ефективно з ним справлятися.

С

Рис.6.1.7.

трес може впливати на ваше загальне здоров'я, як змінюючи вашу поведінку, так і впливаючи на ваш організм. Люди, які відчувають стрес, часто погано харчуються, не висипаються та не займаються фізичними вправами. Тривалий стрес може спричинити головні болі, ослаблення імунної системи, тривогу, брак сну тощо.

Піклуючись про себе - достатньо відпочиваючи та займаючись фізичними вправами - ви можете краще справлятися з наслідками стресу. Як ви дізналися з Розділу 1, ви можете (рис.6.1.8.) зменшити стрес, якщо:

Рис.6.1.8.

• Знання того, як і коли розслаблятися

• Збереження позитивного світогляду

• Зберігання почуття гумору

• Навчитися бути наполегливим

• Ігнорування обставин, які неможливо змінити

• Фізична активність

• Знайдіть хобі, яке вам подобається

• Здорове харчування

• Пошук підтримки, яка допоможе вам впоратися

• Вирішення дрібних проблем для підвищення вашої впевненості

Пошук здорових способів боротьби зі стресом – одна з найважливіших життєвих навичок, яких ви навчитеся.

К оли ви зможете контролювати свій стрес здоровими способами, решта вашого життя буде легшою та продуктивнішою

З

259

дорова поведінка

Поведінка людини може позитивно або негативно впливати на її здоров'я. Наразі ви вже знаєте про негативні звички, пов'язані з ф іичними вправами, харчуванням та сном. Однак інші види поведінки також можуть впливати на ваше здоров'я:

• Вживання наркотиків, алкоголю або тютюну (ці речовини можуть змінити функціонування вашого мозку та/або пошкодити ваші органи)

Рис.6.1.9.

•

Рис.6.1.10.

Використання ременів безпеки (використання ременя безпеки є обов'язковим за законом, дослідження показують, що ремені безпеки рятують життя та зменшують кількість травм як для пасажирів переднього, так заднього сидіння, не ризикуйте отримати травму або смерть через невикористання ременя безпеки)

•

Рис.6.1.12.

Рис.6.1.11.

Імпульсивна поведінка (підліткові роки часто сповнені творчості та допитливості, мозок підлітків гострий і швидкий, однак, мозок молодої людини не повністю розвинений; остання частина мозку, яка розвивається це лобова частка, яка відповідає за судження, розуміння та контроль імпульсів, ось чому підлітки часто схильні до ризику та нераціонально ставляться до власної поведінки; вони можуть розпізнати зухвалу поведінку друга, але не здатні контролювати свою власну, якщо їх викликають або запрошують зробити щось ризиковане)

Лікарняні записи повні підлітків, які не зупинялися та не думали, що можуть отримати серйозні травми, стрибнувши з будівлі, пройшовшись біля краю урвища, пробігши крізь рух транспорту, керуючи автомобілем вночі з вимкненими фарами чи вчиняючи будь-яку іншу захопливу, але ризиковану поведінку. Навчіться зупинятися та думати, перш ніж піддатися власній цікавості чи виклику друга.

Ключові поняття: Імпульсивний: здатність регулювати раптові бажання, робити щось Ірраціональний: без причини чи судження

260

«Якщо я це зроблю, я можу отримати серйозну травму!»

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

РОЗВАГИ - ТРАВМА - АБО СМЕРТЬ

Молоді люди можуть бути «безстрашними». Вони можуть не вірити, що їм може бути боляче. Такий тип мислення може призвести до трагедії. Розглянемо ці два приклади:

Кропивницький – лише за кілька годин після випускних церемоній, підліток загинув, граючи з друзями в гру з візком для покупок. Гра полягала в тому, щоб сісти у візок, бути прив'язаним до візка, а потім штовхнутим в ставок. 17-річний Остап П. загинув на ставку. Його тіло знайшли на глибині приблизно 3-х метрів, він все ще був прив'язаний до візка.

Ужгород – аварія за участю трьох автомобілів сталася після того, як 18-річний Данило В. знепритомнів, затамувавши дихання під час проїзду тунелем. Коли він знепритомнів, його автомобіль виїхав за центральну лінію тунелю та зіткнувся «лоб у лоб» з Ford Explorer. Третій автомобіль врізався в транспортні засоби після того, як вони вдарилися об стіни тунелю. Данила, його пасажирів та пасажирів інших автомобілів доставили до лікарні з травмами. Данилові було пред'явлено звинувачення за статтею

звинувачення у необережному водінні, та за статтею звинувачення у створенні небезпеки/аварійної ситуації.

Висновок

Для досягнення здорового способу життя важливо контролювати та збалансувати стрес, фізичну активність, сон і харчування. Ці фактори суттєво впливають на здоров'я людини — її фізичне, психічне та соціальне благополуччя. Щоб робити це належним чином, потрібні рішучість та самодисципліна. Контролюйте імпульси до нездорової або ризикованої поведінки. Обирайте діяльність, яка приносить вам силу, витривалість, здоров'я та душевний спокій.

Рис.6.1.13.

261

• Які деякі з переваг фізичних вправ?

• Опишіть негативні наслідки браку сну.

• Поясніть, чому підлітки мають слабкий контроль імпульсів.

Здоровим бути

КРУТО!

З

262

аняття 2

Переваги фізичної активності

Рис.6.2.0.

Ключові поняття: _________________________ • аеробні вправи • анаеробні вправи • крос-тренінг • метаболізм • м'язова сила • м'язова витривалість • фізична підготовка

Що ви навчитеся робити: Розробляти способи підвищення свого рівня фізичної підготовки Пов'язані основні здібності: • Застосування методів критичного мислення • Розвивати свою здатність до навчання протягом усього життя • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи

• Брати на себе відповідальність за свої дії та вибір

• Ставитись до себе та інших з повагою

Навчальні цілі:

• Визначте переваги фізичних вправ

• Опишіть способи підвищення рівня фізичної підготовки

• Вивчіть методи підвищення аеробної здатності, сили та витривалості, а також гнучкості

• Створіть план для встановлення та досягнення особистих фітнес-цілей

• Вивчіть методи моніторингу вашого фізичного прогресу

• Дайте визначення ключовим словам: аеробні вправи, анаеробні вправи, крос-тренінг, метаболізм, м'язова сила, м'язова витривалість, фізична підготовка

О

263

сновне питання

Як покращити рівень

фізичної підготовки?

ВСТУП

Фізична підготовка є офіційною та невід’ємною частиною кожної програми підготовки ліцеїстів ВЛ (ОТЛ). Фізично підготовлені ліцеїсти здатні краще служити своїм громадам та країні.

Вони також здоровіші, сильніші та краще справляються зі стресом.

У цьому занятті ви дізнаєтеся про різні види фізичних вправ та дослідите способи встановлення для себе цілей у фізичній підготовці.

Переваги фізичної активності

Урядом України для молоді був встановлений стандарт, згідно з яким вона (молодь) повинна займатися фізичною активністю 60 хвилин (або більше) щодня.

Опитування показало, що цих рекомендацій не дотримуються. Лише 29% учнів старших класів займалися такою діяльністю.

Причина занепокоєння щодо фізичної активності серед молоді проста... А саме, фізична активність корисна для вас трьома важливими способами:

• фізичні переваги – ваше тіло здоровіше,

• академічні/емоційні переваги – ви почуваєтеся краще та досягаєте кращих результатів у навчанні,

• соціальні переваги – ви більше зустрічаєтеся та взаємодієте з іншими.

Н

Рис.6.2.1.

аразі переваги фізичних вправ можуть бути для вас очевидними. Фізичні вправи покращують вашу фізичну форму — вашу здатність виконувати різні дії без надмірної втоми чи травм. Фізичні вправи також можуть допомогти вам підтримувати здорову вагу тіла, прискорюючи метаболізм.

Метаболізм — це спосіб, у який їжа, яку ви їсте, перетворюється на енергію.

Якщо ви споживаєте більше їжі, ніж ваш організм витрачає на енергію, надлишок зберігається у вашому тіл у вигляд жиру.

264

Фізична активність прискорює ваш метаболізм, завдяки чому ви використовуєте більше енергії з їжі.

Фізична активність також покращує успішність. Дослідження показали сильну кореляцію між фізичними вправами та оцінками в навчанні. Молоді люди, які фізично активні, як правило, отримують кращі оцінки. Крім того, ваш мозок реагує на фізичні вправи, очищаючи розум та «спалюючи» стрес.

Ключові поняття: Фізична підготовка: ваша здатність виконувати різні дії без надмірної втоми або травм Метаболізм: споссб, яким їжа, яку ви споживаєте, перетворюється на енергсю

Ви почуваєтеся краще емоційно.

Фізична активність (ФА) не лише корисна як для вашого тіла, так і для вашого розуму. Вона також допомагає вам у соціальній сфері. Оскільки ФА допомагає вам виглядати та почуватися краще, ви більш схильні до взаємодії з іншими.

ФА часто передбачає залучення інших людей, тому ви також отримуєте соціальн переваги від знайомств та дружби з іншими людьми.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

ПЕРЕВАГИ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ:

ФІЗИЧНІ	АКАДЕМІЧНІ	СОЦІАЛЬНІ
• Зміцнення серця	• Відчуття себе бадьорим	• Приємна діяльність
• Контроль ваги	• Зменьшення стресу	• Нові знайомства та спілкування
• Контроль цукру в крові	• Зосередженність
• Контроль тиску крові	• Вивчення нового	• Діяльність в команді
• Збільшення сили	• Задоволення від досягнень	• Підтримка від друзів
• Покращення гнучкості	• Зменьшення втоми розуму	• Поділяти цілі та перемоги з іншими
• Розвиток координації	• Позитивне мислення
• Покращення реакції	• Підвищення впевненності в собі та самооцінка
• Захист від хвороб
• Покращення сну

П

265

ідвищення рівня ФА

Якщо ви не займаєтесь фізичними вправами 60 хвилин на день, вам потрібно збільшити свою фізичну активність. Навіть якщо ви займаєтесь рекомендованими 60 хвилинами, ви все одно можете покращити с воє загальне здоров’я, підвищивши рівень своєї фізичної підготовки.

П

Рис.6.2.2.

очаток нової фітнес-програми починається з вашого розуму. Усвідомте, що фітнес важливий для вашого благополуччя. Потім оберіть заняття, які вам подобаються і які принесуть вам бажану користь.

Зрештою, просто займайтеся цим. Рухайтеся більше.

Якщо ви зараз ведете малорухливий спосіб життя, шукайте способи зробити фізичну активність частиною свого повсякденного життя. Ходіть сходами замість ліфтів та ескалаторів. По можливост ходіть пішки або їздіть на велосипеді, замість того, щоб просити підвезти друзів, батьків чи опікунів.

Окрім пошуку щоденних можливостей для тренування свого тіла, плануйте регулярні фізичні вправи.

Почніть із занять по 10-15 хвилин. Поступово збільшуйте тривалість занять приблизно до 60 хвилин 5-7 днів на тиждень. Якщо ви відчуваєте, що у вас немає вільного часу, розділіть свою активність на кілька коротших занять протягом дня.

Три 10-хвилинні заняття вправами дадуть такий самий ефект, як одне 30-хвилинне.

Елементи фітнесу

Існує два основних типи фізичних вправ: аеробні та анаеробні. Аеробні вправи – це ритмічні, безперервні та помірні або енергійн дії, які потребують великої кількості кисню та покращують кардіореспіраторну систему. Біг, ходьба, їзда на велосипеді та плавання – це форми аеробних вправ.

Ключові поняття: Аеробні вправи: помірна та інтенсивна активність, що вимагає великої кількості кисню Анаеробні вправи: інтенсивна ФА, яка потребує мало кисню, але використовує короткі сплески енергії

А

266

наеробні вправи – це інтенсивна фізична активність, яка потребує мало кисню, але використовує короткі викиди енергії. Спринт, важка атлетика та гімнастика,- є прикладами анаеробних вправ.

Кожен вид фізичних вправ корисний для організму певним чином. Ви можете поєднувати обидва види вправ для досягнення оптимальної фізичної форми.

Обираючи різноманітні види діяльності, ви можете отримати користь від обох видів вправ.

Різноманітні заняття також допоможуть вам з елементами фітнесу:

• аеробна здатність,

• м'язова сила та витривалість,

• гнучкість.

Ці три речі є способами вимірювання фізичної підготовки. Вправи в змаганнях «5-ть Прапорів» спрямовані на кожен з них.

Рис.6.2.3.

Р

267

озвиток аеробних здібностей

Аеробна здатність стосується здатності вашого серця та легень постачати кисень до ваших м’язів. Ємність серця та легень важлива для всіх видів фізичних вправ — бігу, їзди на велосипеді, стрибків зі скакалкою, плавання та ходьби.

Вимірювання аеробної здатності, зокрема, як далеко ви можете пробігти без зупинки або як довго ви можете грати в баскетбол, не втомлюючись, є показниками витривалості вашого серця та легень.

Навчіться визначати свій темп, щоб ви могли ходити або бігати підтюпцем без зупинки.

Найкращий спосіб підвищити витривалість серця та легень – це виконувати помірні або інтенсивні фізичні вправи протягом щонайменше 60 хвилин у більшість днів. Це називається кардіовправами, або іноді просто «кардіо», оскільки вони прискорюють дихання та серцебиття.

Це зміцнює ваше серце.

Розглянемо (рис.6.2.4.) деякі вправи для розвитку аеробної здатност :

Ходьба (біг підтюпцем)	П очн ть пов льно, а пот м поступово зб льшуйте темп. Працюйте над прогулянкою до 30 хвилин, або чергувати ходьбу та б гати п дтюпцем, поки не зможете б гати п дтюпцем абоб гати 20 хвилин беззупинка.
Плавання	З абезпечує повний комплекс послуг для тренування тіла. Поступово збільшуйте (до 20 хвилин) безперервного плавання. Плавайте стабільним темпом. Урізноманітнити свій розпорядок дня.
Стрибки через скакалку	П ід час стрибків бережіть суглоби! Уникайте непотрібного навантаження, піднімаючи ноги лише настільки високо, щоб дозвольте мотузці пройти. Поступово нарощуйте свою здатність, доки Ви зможете стрибати на скакалці 60 секунд без зупинки.

Рис.6.2.4.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ: КРОС-ТРЕНУВАННЯ Крос-тренінг, або перемикання між різними вправами, має переваги порівняно з постійним виконанням однієї вправи. Він також може допомогти зменшити травми, опрацьовуючи різні групи м’язів, замість перенавантаження однієї групи, як це може статися, якщо вашою єдиною вправою є біг. Надмірне навантаження на одну групу м’язів може спричинити слабкість в іншій частині тіла, що може призвести до травми. Крос-тренінг також може допомогти зменшити нудьгу від повторення одного типу вправ знову знову. Гарним прикладом крос-тренінгу для бігуна є важка атлетика. Важка атлетика забезпечує м’язову силу, а біг покращує витривалість серця та легень.

Ключові поняття: Крос-тренінг: форма фізичних вправ, де ви перемикаєтеся між різними вправами, щоб розвивати різні аспекти вашої фізичної форми М'язова сила: найбільша сила, яку ви можете застосувати, або вага, яку ви можете підняти за один раз М'язова витривалість: здатність ваших м'язів застосовувати м’язову силу протягом тривалого періоду часу

268

М’язові сила та витривалість

Здатність м'яза застосовувати силу – це його сила.

Сила м'яза – це найбільша сила, яку ви можете застосувати, або вага, яку ви можете підняти за один раз.

М'язова витривалість – це здатність м'яза багаторазово застосовувати м'язову силу протягом тривалого періоду часу.

Сила та витривалість працюють разом.

Чим більша ваша м'язова сила,

тим більшу силу можуть виявляти ваші м'язи.

Чим більша ваша м'язова витривалість,

тим довше ваші м'язи можуть виявляти силу.

Три основні зміцнювальні вправи допомагають покращити силу та витривалість черевного пресу та верхньої частини тіла. До них належать віджимання, згинання тулуба та підйоми на сходах (рис.6.2.6.):

Рис.6.2.5.

Віджимання	Віджимання зміцнюють м’язи рук і грудей. Л яжте обличчям вниз на підлогу. Зігніть руки та покладіть долоні пласко на підлогу під плечима. Випряміть руки, піднімаючи все тіло вгору, а потім опустіть його на підлогу. Повторіть декілька разів.
Згинання тулуба	Згинання тулуба зміцнюють м’язи живота. Л яжте на спину, зігнувши коліна поставивши п’яти на підлогу. Схрестіть руки за головою. Нахиліть верхню частину тіла вперед так, щоб обидві лопатки відірвались від підлоги. Розправтеся та повторіть.
Підйоми на сходах	Підйоми на сходах зміцнюють м’язи ніг. Зійдіть на сходинку лівою ногою та потім підніміть праву ногу. Зробіть крок вниз лівою ногою та опустіть праву ногу вниз. Повторіть, чергуючи ноги.

269

Рис.6.2.6.

Силові тренування – це хороший спосіб наростити м’язову силу. Почніть з підняття легких гантель кілька разів.

Однак ви повинні починати навчатися з експертом, таким як тренер з фітнесу або вчитель фізичного виховання.

Правильне підняття гантель запобігає травмам і забезпечує найкращі шанси на покращення.

Гнучкість

Гнучкість – це здатність ваших суглобів

легко рухатися в повному діапазон рухів.

Коли у вас хороша гнучкість, ви можете легко згинатися, повертатися та розтягуватися.

Л

270

юди з обмеженою гнучкістю можуть рухатися скуто або напружувати невідповідні частини тіла.

В

Рис.6.2.7.

и можете покращити свою гнучкість за допомогою регулярних вправ на розтяжку, згинання та скручування. Рухайтеся повільно та обережно, поступово покращуючи гнучкість різних груп м’язів.

Розтягуйтеся, коли ваші м’язи трохи розігріються, будьте обережні, щоб не перерозтягнутися. Одним з інструментів, що використовується для вимірювання гнучкості, є V-подібне положення сидіння, яке є частиною змагань «5-ть Прапорів».

Цілі фітнесу

Персональні фітнес-цілі допоможуть вам досягти рівня фізичної підготовки, який покращить ваше загальне здоров'я та підвищить вашу витривалість. Ви можете задаватися питанням, які вправи чи інші фізичні навантаження найкраще допоможуть вам досягти ваших фітнес-цілей.

Постановка цілей – важливий крок у запуску фітнес-програми.

Рис.6.2.8.

П

271

ам’ятайте, що цілі, які ви ставите перед собою, мають бути розумними та реалістичними. Використання системи SMART допоможе вам поставити досяжні цілі.

М ожливо, ви не знаєте, як виконувати вправу?

Інструктор ОТЛ разом з вчителем фізичного виховання

(або тренер) можуть вам в цьому допомогти.

Вони можуть показати вам, як почати, яке обладнання використовувати та як безпечно тренуватися. Вони також можуть допомогти вам залишатися мотивованими.

ОСНОВНІ МОМЕНТИ:

Приклад постановки цілі

Конкретні: вміти пробігти 3 км

Вимірюваний: реєструйте активність щотижня

Досяжно: бігайте/ходіть по 30 хвилин 3 рази на тиждень

Результати: пробігти 3 км за 10 хвилин до кінця місяця

Термін: Я хочу мати змогу зробити це до кінця місяця

Створюємо план дій

Якщо ви почуваєтеся достатньо впевнено, щоб самостійно скласти план фітнес-дій, щотижневий план активності може бути корисним (рис. 6.2.9.). Письмовий план допоможе вам не збиватися з курсу та регулярно тренуватися.

Вам слід скласти власний фітнес-план на основі занять,

які вам подобаються, та ваших фітнес-цілей.

Під час розробки плану потрібно зробити дві речі.

По-перше, запишіть усі заплановані фізичні активності (або тренування). Це може включати заняття в спортзалі, командні тренування та стройові відпрацювання.

По-друге, запишіть різноманітні фізичні активності та вправи.

Намагайтеся збалансувати свій графік таким чином, щоб щодня у вас були перелічені певні заняття, але жоден день не був перевантаженим.

Також будьте гнучкими та передбачте кілька варіантів.

Н

272

априклад, ви можете написати «Пробіжка або їзда на велосипеді», а потім вирішити, якому саме заняттю ви віддаєте перевагу, коли настане цей день.

Рис.6.2.9.

Майте на увазі, що ваш фітнес-план активності має відповідати вашим особистим фітнес-цілям.

Виявляється, що залишатися активним не так вже й складно!

Наш фітнес-прогрес

Коли ви працюєте над досягненням своїх фітнес-цілей, важливим стає відстеження вашого прогресу.

Пам’ятайте, що зміни відбуваються поступово.

Ви не можете очікувати від себе скоротити час пробігання кілометра на 30-ть секунд лише після тижня тренувань.

Я

Рис.6.2.10.

к тільки ви досягнете своїх фітнес-цілей, ви можете подумати про встановлення нових цілей для себе. Це зробить ваш розпорядок дня цікавим і допоможе вам постійно покращувати свою фізичну форму.

О

273

сь (рис.6.2.11.) кілька порад щодо оцінки вашого прогресу:

Рис.6.2.11.

Журнал	Ведіть журнал тренувань, роблячи нотатки про результати після кожного тренування.
Очикування та Реальність	Після чотирьох-шести тижнів тренувань ви повинні помітити деяке покращення вашої загальної фізичної форми. Залежно від вправ, які ви виконували, ви повинні відчувати себе сильнішими. У вас має бути більше витривалості та гнучкості. Ви, ймовірно, також почуватиметеся краще загалом, виглядатимете у формі та матимете більше енергії.
Корегування	Якщо ви не бачите суттєвих змін після шести тижнів, вам потрібно оцінити ситуацію. Ви регулярно займаєтесь спортом? Чи потрібно вам змінити свої фітнес-цілі?
Аеробіка	Ще одним показником фізичної підготовки є частота серцевих скорочень у стані спокою, кількість разів за хвилину, коли ваше серце б'ється, коли ваше тіло перебуває у стані спокою. Середня частота серцевих скорочень коливається від 72 до 84 ударів на хвилину. Частота серцевих скорочень у стані спокою менше 72, зазвичай, пов'язано з гарною фізичною підготовкою. Аеробні вправи допоможуть вам зміцнювати ваше серце.

Висновок

У цьому занятті ви дізналися про переваги фізичної підготовки. Різні види вправ розвиватимуть різні елементи вашої фізичної форми, щоб забезпечити вам здатність, силу, витривалість та гнучкість для успішного виконання будь-якого фізичного завдання.

Створення персонального фітнес-плану активності допоможе вам не збитися з курсу та досягти ваших фітнес-цілей у досягненні вищої фізичної форми.

• Опишіть деякі переваги фізичної активності.

• Який найкращий спосіб нарощування аеробної здатності?

• Чому важливо мати письмовий план для покращення вашого фітнесу?

274

СТАРТ

має значення!

275

Р

276

озділ-7:

Навчання через дію

Зміст розділу:

Заняття 1: Оцінювання проєкту навчання через дію (НЧД) (с.277)

Чому НЧД допомогає реалізації проєктів в повсякденну діяльність?

Рис.7.0.0.

277

Заняття 1

О

Рис.7.1.0.

цінювання проєкту навчання через дію

Ключові поняття: _________________________ • адвокаційна служба • огляд після дії • аналіз • пряма служба • непряма служба • інтеграція • спостереження • розміщення • проект

Що ви навчитеся робити: Оцінювати ефективність проєкту навчання через дію (НЧД) Пов'язані основні здібності: • Спілкуватися, використовуючи вербальні, невербальні, візуальні та письмові методи • Застосовуйте методи критичного мислення Навчальні цілі: • Опишіть досвід навчання через дію • Визначте три етапи аналізу після вжиття заходів • Визначте три типи послуг • Визначте ключові слова: адвокаційна служба, огляд після дії, аналіз, пряма служба, непряма служба, інтеграція, спостереження, розміщення, проект

О

278

сновне питання

Чому НЧД допомогає реалізації

проєктів в повсякденну діяльність?

ВСТУП

Тепер, коли ви маєте уявлення про те, що таке навчання через дію (НЧД), що далі?

Сподіваюсь ви втілили принаймні один проект і готові розпочати оцінку ефективності різних видів проектів НЧД.

Перш ніж вибирати види діяльності, вам слід знати про моделі, терміни та типи доступних дій/послуг, а також про те, як інтегруватися з тим, що ви вивчаєте в класі. Після завершення діяльності з проектів, вам слід провести структуровану рефлексію, демонстрацію навчання та оцінку навчання, отриманого в результаті відповідних дій.

Ключові поняття: Проект: завдання або проблема, що виконується групою людей, проекти службового навчання ініціюються та плануються під керівництвом інструктора.

Коротко- та довгострокові проекти

Вам потрібно розуміти, як задовольняти потреби інших за допомогою короткострокових або довгострокових проект в НЧД (рис.7.1.1.).

Рис.7.1.1.

Короткострокові проекти можуть включати такі приклади:	• Відновлення сторичної пам'ятки під час уроків сторії • Збір коштів на заход на благодійність на уроках фінансової обізнаності • Відвідування будинку для людей похилого віку під час обговорення проблем здоров'я та фітнесу
Довгострокові проекти можуть включати наступне:	• Використання місцевого водного шляху під час вивчення екологічних проблем • Створення «адвокаційної» мережі під час кампанії зі збору коштів для притулків під час уроків фінансового планування • Організація позашкільного дня програми «репетиторства» під час уроків про лідерські навички

НЧД можна виконувати будь-де, щоб закріпити те,

що ви вивчаєте на класному занятті!

У багатьох випадках вам не потрібно навіть залишати територію навчального закладу. Дві моделі НЧД включають проекти та стажування.

М

279

одель «Проект»

Проекти НЧД ініціюються та плануються ліцеїстами під керівництвом інструктора. Прикладами таких проектів є «репетиторство» з предметів, які ви зараз вивчаєте, для дітей початкової школи.

Модель «Стажування»

П рактикування з використанням НЧД – це навчальна діяльність, що проводиться в рамках існуючої діяльності закладу.

В

Рис.7.1.2.

ійськові ліцеї, які здійснюють навчання майбутнього наших ЗС, зазвичай доручає своїм вихованцям обов’язки, що стосуються проведення «Днів відкритих дверей» у навчальному закладі, проведення ознайомчих показових занять з військово прикладних дисциплін.

Види дій НЧД

Три види Дії – це прямі, непрямі та «адвокаційні».

Пряма дія

Пряме обслуговування передбачає особистий контакт з тими, хто отримує допомогу в рамках проектів або моделей вступу до ВЛ через НЧД.

П

Рис.7.1.3.

рикладами прямого обслуговування є робота в безкоштовній їдальні або робота з дітьми з неблагополучних сімей під час вивчення групової комунікації.

Непряма дія

Непряма служба вимагає практичної участі у діяльності без будь-якого особистого контакту з тими, на кого спрямований проект.

П рикладом може бути збір коштів для ветеранського шпиталю або надсилання електронних листів солдатам, які перебувають у відрядженні, під час занять з військової служби.

Рис.7.1.4.

«Адвокаційна» дія

«Адвокаційні» дії не потребують особистого контакту з тими, кому вони надаються. Адвокація передбачає висловлення позиції щодо певної проблеми чи справи.

Н

280

априклад, започаткування «загальноліцейської кампанії» з розміщення плакатів, щоб навчити інших про таку проблему, як бідність чи переробка відходів.

Рис.7.1.5.

Інтеграція НЧД

Оскільки навчання має дорівнювати наданню послуг у НЧД, важливо інтегрувати зміст моделі у навчальному колективі з обраною програмою.

Н авчання через дію має зміцнювати зміст навчальної програми та результати навчання, щоб ви могли отримати користь з академічного, особистого та соціального боку.

Застосування змісту з навчальних матеріалів до реального життєвого досвіду дасть вам краще розуміння навчальної програми.

П

Рис.7.1.6.

ід час реалізації проєкту навчання виділіть час, щоб визначити результати, на які ви повинні звернути увагу, та способи оцінювання вашого навчання.

Як команда, розгляньте:

• Які основні здібності та результати програми ми розглядаємо?

• Яке питання заняття з навчальної програми?

• Що нам слід знати або вміти робити?

• Які оцінювання можуть пролюструвати наше навчання?

Окрім задоволення важливої потреби через ваш «сервісний» проект, ви досягнете навчальних результатів більш релевантним та захопливим способом.

Після завершення...

Після завершення послуги ви візьмете участь у післяопераційному огляді щоб ви могли поміркувати, продемонструвати та оцінити. Це буде зроблено у три етапи, як описано в наступних матеріалах заняття.

Ключові поняття: «Адвокаційна» дія: дія або процес підтримки чи надання послуги для певної справи або пропозиція, яка не вимагає особистого контакту Інтеграція: дія або процес, або випадок формування, координації або поєднання у функціонуюче або єдине ціле

Ф

281

аза структурованої фрексії

П

Рис.7.1.7.

ам’ятайте, що глибока рефлексія допомагає розвивати навички та розширювати знання, отримані під час програм. Окрім ведення журналу навчання, вам слід проводити командні обговорення, щоб відповідати на відкриті запитання до, під час та після кожного досвіду НЧД.

Ділитися тим, про що ви дізналися, з товаришами по команді та слухати інших, додасть вашому навчальному досвіду позитиву. Типи питань для рефлексії, які можна поставити щодо досвіду навчання через дію, включають наступне:

• Спостереження: Що? Що я зробив?

• Аналіз: Ну що? Що це означало для мене?

•

Рис.7.1.8.

Інтеграція: Що тепер? Що я робитиму через те, чого я досягнув чи навчений?

Фаза рефлексії надає вам структуровану можливість подумати про те, що ви щойно зробили для своєї громади, та описати почуття, які стимулювали ваші дії.

Досвід показує, що рефлексія є ключем до успішних програм навчання через дію.

П

Рис.7.1.9.

ісля того, як ви фактично надасте «послугу», вам слід зібратися разом як група, щоб обміркувати свій отриманий досвід. Ви можете створити звіт про зведення проекту, поділитися журналами навчання, написати есе та/або взяти участь в обговореннях у групі. Вам слід детально описати, що сталося під час діяльності, зафіксувати будь-які відмінності, які ваша діяльність фактично принесла, та спробувати розглянути цей досвід у ширшому контексті.

Зокрема, чи вважаєте ви, що вам вдалося успішно досягти своїх цілей у сфері навчання? Якщо ні, то чому? Що ви можете зробити краще наступного разу?

Поділіться своїми почуттями та думками.

О

282

бговоріть випадки, які зробили вас щасливими, сумними або розлюченими, події, які вас здивували або налякали, та інші теми, пов’язані з цією діяльністю.

Демонстраційна фаза

На етапі демонстрації ви ділитеся з іншими своїми навичками, творчими ідеями та результатами проєкту. Ви також можете визначити майбутні кроки, які потрібно зробити на благо, наприклад, громади.

Сама демонстрація може мати багато різних форм.

Н априклад, ви можете:

• провести презентацію про цю діяльність для однолітків, викладачів або членів громади,

• писати статті або листи до місцевих газет щодо питань, що хвилюють громадськість,

•

Рис.7.1.10.

розширити досвід для розробки майбутніх проектів, які можуть принести користь громаді.

Фаза оцінювання

Мета ОТЛ полягає в поєднанні високого рівня проектів з високою інтеграцією змісту курсу для максимізації навчання та розвитку навичок, а також для задоволення виявлених потреб, оцінюючи вашу діяльність з навчання через дію.

Одна з речей, які ви зробите, це проаналізуєте досягнення та визначите шляхи покращення. Вам також потрібно подумати про те, як оцінити ефективність навчання через дію.

Один зі способів зробити це – визначити,

чи було НЧД високого рівня інтеграції навчальної програми.

В

283

исокий рівень проекту дій відповідає чіткій та важливій потребі, а також успішно організовується та впроваджується ліцеїстами.

Висока інтеграція з навчальною програмою відповідає цілям навчальної групи та покращує знання та навички, пов'язані з курсом.

К

Рис.7.1.11.

вадрант на рисунку 7.1.11 представляє можливі результати високої/низької інтеграції/дій. Це один з методів, який слід використовувати для оцінки вашого досвіду навчання через дію.

Окрім перевірки ефективності проєкту дієвого навчання за допомогою моделі чотирьох квадрантів, вам також слід переглянути проєкт за допомогою контрольного списку критеріїв, який використовується для оцінки дієвого навчання під час програми акредитації ОТЛ, що розроблена для оцінки загальної ефективності вашого підрозділу. На рисунку 7.1.12 показано частину контрольного списку, яка застосовується до оцінки проєкту навчання.

Рис.7.1.13.

Рис.7.1.12.

Рефлексія та інтеграція навчання через дію
	Критерії
	Ліцеїсти надають чіткі докази участі у структурованих заходах з рефлексії щодо досвіду навчання через дію
	Ліцеїсти чітко підсумовують вплив цього досвіду на команду та окремих її членів
	Ліцеїсти звітують або презентують результати проекту, що було вивчено та як отриманий досвід сприяв змінам
	Ліцеїсти звітують або представляють нові ідеї для проектів НЧД на основі поточного досвіду

284

Висновок

Цінність навчання через дію (НЧД) та волонтерства дозволяє вам розвивати громадянські, соціальні, особистісні та розумові навички.

Більше того, цей досвід навчає обов'язкам у сфері різноманітних проектів дій, водночас готуючи вас до майбутніх зобов'язань у громадській та військовій сферах.

Найголовніше, що цей вид навчання формує дух співпраці між вами, вашими однолітками, навчальними закладами та громадою.

Також можливості НЧД можуть використовувати принципи польової освіти для інтеграції академічних програм.

• Поясніть три типи дій НЧД та наведіть приклади.

• Яка мета після розгляду дій у НЧД та чим її забезпечити?

Я = КОМАНДА!

285

МОЛОДЦІ!

ВИ НАЙКРАЩІ!

Ось ми з вами і завершили перший курс з Військової програми підготовки лідерів! За цей рік ви дійсно стали частиною особливої групи тих, які прямують до успіху! Стали дієвою часткою команди ліцею!

Ви отримали навички і проявили готовність використати знання, отримані під час наших зустрічей. Кожен з вас вклав свій особистий внесок у розвиток як своїх власних лідерських здібностей так і в життя ліцею і курсу ОТЛ.

І тепер... настав час далі вдосконалюватись і дорослішати!

Свою справу ми зробили.

Прийшла черга наших старших братів ОТЛ-3 та ОТЛ-4.

Бажаємо вам успіхів!

БУТИ! ЗНАТИ! РОБИТИ!

ЦІЛЬ! ЗУСИЛЯ! РЕЗУЛЬТАТ!

МИ ПИШАЄМОСЯ ТИМ, ЩО ВИ

СТАЛИ ЧАСТИНОЮ КОМАНДИ ПЕРЕМОЖЦІВ!

Успіхів!

286

287

«РОСТЕМО

ДО ЯСНИХ ЧИНІВ»

КВЛ

ВМЛ

ВЛНАСВ

В ійськовий ліцей

Національної академії сухопутних військ

ім. гетьмана Петра Сагайдачного