Лихослів'я в нашому житті

Про матеріал

Сьогодні у нас із вами буде доросла розмова. Ми поговоримо з вами про дорослі слова. Це слова, за уживання яких часто роблять зауваження вчителі. Слова, через які ми втрачаємо друзів. Слова що, на жаль, надто часто пролітають поміж нами. І хоча ми ці слова оминаємо, вони все частіше й частіше трапляються на нашій дорозі. Сьогодні ми будемо говорити про… МАТЮКИ!

Перегляд файлу

Лихослів’я є серйозним викликом для нашого суспільства. Лихословлять діти, дорослі, пенсіонери… На вулицях, у громадському транспорті, на роботі, у навчальних закладах, на базарі і вдома… Нецензурна лайка стала звичним явищем. Такі слова можна чути не тільки у спілкуванні дорослих, а і в розмовах батьків з дітьми. Ними обмінюються навіть закохані. Якщо в сім’ї батьки лихословлять, то й дитина починає лихословити. Грубі слова з вуст дитини вже майже не дивують. Страшно, що нецензурні слова руйнують ніжну дитячу душу. Чи відчуватиме потяг до прекрасного людина, яка з дитинства отруєна нецензурними словами? 

 Притча: Один мисливець запросив на обід до себе свого найкращого друга ведмедя. Господарці будинку, дружині мисливця, не сподобався дух ведмедя і вона сказала про це вголос. Ведмідь образився та пішов.

  Пройшов час і мисливець зустрів ведмедя у лісі і той його просить: «Вдар мене сокирою по голові так, щоб рана залишилась». Довго сперечався з ним мисливець, але все ж таки ведмідь зміг й вмовити. Мисливець вдарив ведмедя так, що залишилась кривава рана. Пройшов ще деякий час і знову зустрілися ведмідь та мисливець и каже йому ведмідь : « Дивись – рана, яку наніс мені ти вже зажила, а рана від слів твоєї дружини – до сих пір саднить моє серце.»

  Як ви вважаєте, що мав на увазі ведмідь?

Ця тема є  досить актуальною, адже однією з найвагоміших ознак нації є мова, саме завдяки рідній мові кожна людина ідентифікує себе як українця, поляка, єврея тощо. І якщо ж ми – українці, то потрібно розмовляти українською!

  Сьогодні у нас дуже важлива, важка і в той же час цікава тема. Наше заняття називається "Сила слова або отрута лихослів'я".

 3. - Що ж таке лихослів'я?  ( думки дітей)

Інформаційний матеріал.

Отже,  лихослів'я - це мова, наповнена непристойними виразами, непристойними словами, лайкою. Але мало хто з вас здогадується, що лихослів'я, як і хамство - зброя невпевнених у собі людей. Матірна лайка-це не тільки набір непристойностей. Подібна лексика свідчить про духовну хворобу людини.  Слово - не просто набір звуків, які виражають думку. Воно здатне дуже багато розповісти про наш духовний стан.  Сократ говорив: "Яка людина, така його і мова".

 У стародавній Русі мат був ні чим іншим, як заклинанням. Наші предки промовляли ці слова, закликаючи собі на допомогу демонів зла. Відьми і чаклунки використовували лихослів'я в своїх наговорах, насилаючи прокляття. Всі знали, що сварити дітей не можна матом, вони будуть одержимі  бісами. Матюкатися в будинку не можна: біси будуть жити в цій оселі. Також не можна було лаятися у лісі: лісовик може образитися, на березі річки або озера - образиться водяний. Де ж людині можна було вилаятися, виплеснути з себе всю злість? Залишалося одне місце - поле. Звідси і вираз "поле бою". Не знаючи походження цієї фрази, багато хто думає, що це поле битви. Проте значення фрази інше - це поле матірною лайки.

- А от чи правда, що навіть учені досліджують матюки розповість нам …

- Правда. Далеко-далеко, у столиці нашої країни - КИЄВІ. В поважній установі, яка носить назву Інститут мовознавства є ціла група вчених, які понад 20 років досліджують походження та значення… МАТЮКІВ.

- Що з’ясували вчені?

- Матюки з’явилися у нашій мові дуже давно! Ще давніше, ніж ця мова стала українською. У дикому-дикому світі, поміж мамонтів, ведмедів та шаблезубих тигрів жили племена людей, які всюго боялися. Отож вони використовували певні слова, аби здолати свій страх перед блискавкою, хижими звірами та ворогами.

- То, виходить, перші матюки придумали боягузи?

- Мені прикро про це говорити але… так! Матюки придумали боягузи.

- Можете навести приклад?

- Звичайно. Наприклад усім нам відомий матюк із трьох літер  .Колись у часи перших слов’янських племен мав назву КУЙ.

- Що це означає?

- Були часи, коли люди не вміли застосовувати для зброї залізо. Отож для оборони та нападу використовували великі дерев’яні палці. Така палиця була з одного боку загострена або засмалена і називалася Куй, пізніше - кий. З ними воїни ходили на супротивника.

- Отож «Іди ти на куй» означало… Підійди до мене ближче, аби я простромив тебе гострою палицею. Себто - убив.

- Чи правда, що матюки - «мертві» слова?

- Раніше люди використовували матюки рідко і лише у випадках крайньої небезпеки. При наближенні смерті. Тому окремі вчені вважають матюки не лише не корисними, а й небезпечними для здоров’я. Отож нині ми маємо в основі кожної лайки образу.

- А козаки лаялися?

- Смачно. Але дуже рідко.

- Чому?

- В Україні матюки здебільшого лишилися із дохристиянських часів і часто містили назви хвороб та богів, що ті хвороби насилали.

- Можете навести приклади?

- Трясця, дідько і чорт - назви давно забутих язицьких богів. За віруваннями наших пращурів, назвавши їх уголос, ви могли накликати на себе хворобу або біду.

- Скільки нині ми маємо матюків? Їх узагалі хтось рахує?

- Взагалі, я ніколи не дружила з математикою. Але мовознавці запевняють, що часто вживаних матюків не так уже й багато. В основі найчастіше вживаних лише - 15-20 штук. Решта - варіації на тему.

-  І звідки вони прийшли?

- Мабуть, правильніше буде сказати не прийшли, а лишилися. Найперші матюки, як ми вже говорили, виникли у часи давньої праслов’янської мови. Потім ця некрасива частина поповнилася під час татарських набігів. І лише в наші часи матюки «збагатилися» новими зайдами.

 Учитель.

 Отже, діти , вживаючи мат у розмові з друзями, рідними, сучасні люди, самі того не підозрюючи, здійснюють потаємний ритуал, закликаючи зло день у день, з року в рік на свою голову і на голову своїх близьких. Кількість лайливих слів переходить в якість. Спочатку у людей з'являються дрібні неприємності, потім великі, потім виникають проблеми зі здоров'ям і, нарешті, ламається саме життя.

 Під дією звуків, в тому числі і людської мови, молекули води (а наше тіло приблизно на 80 відсотків складається з неї) починають шикуватися в складні структури. І в залежності від ритму і смислового навантаження ці структури можуть лікувати або, навпаки, отруювати організм.

 У XX столітті японський вчений Масару Емото науково довів, що вода не тільки сприймає інформацію, але може мінятися під впливом слова і навіть думки. За допомогою новітнього обладнання він зміг заморозити і сфотографувати воду під мікроскопом. Те, що він розгледів на молекулярному рівні, його вразило ( перегляд презентації про дослід Масару Емоту. Як бачите, слова з негативним змістом навіть не утворюють форму, а позитивно заряджена вода має гарні, чіткі кристали. Ви тільки уявіть, якщо думки і слова можуть робити таке з водою, що ж вони здатні зробити з людиною!

 Як же позбутися від лихослів'я?  ( відповідь дітей)

 Перше - не говорити поганих слів самому. Не потрібно боятися бути білою вороною.  Людина може через свою промову впливати на стан мови. Скажіть собі: "Всі хай говорять, а я  не буду!" Звичайно, для цього потрібна мужність. Швидше за все, над вами будуть сміятися, жартувати, жартувати. Ах, ти не п'єш? До цих пір не куриш? Не лаєшся? Спробуйте встояти в такій ситуації. Спробуйте не злякатися насмішок, презирства.

Вправа «Відійди, ти заважаєш»

 Пропоную учням нейтральну фразу-прохання (наприклад: «Відійди. Ти заважаєш») і прошу вимовити її в різних варіантах:

 • образливий тон із грубими словами;

 • презирливий тон з образливими словами;

 • голосно, категорично;   

 • злим тоном, із насмішкою;

 • сказати так, щоб людина не образилась.

Друге. Ми, звичайно, не можемо виправити суспільство в цілому, але припинити лихослів'я в сім'ї, в групі можна. Навіть у самій жахливої ​​середовищі є люди, до яких бруд не пристає. Ось поради, які допоможуть вам зробити свою промову краще, багатше, чистіше.

 Не копіюйте інших, не кажіть, як усі, не намагайтеся бути схожими на когось, зберігайте самобутність і пам'ятайте: "Не те, що входить в уста, опоганює їх, а те, що виходить з уст"


 

Сценка  

 


Олесь в телефоні -

не спить, не читає.

У Вайбері друга

свого посилає.

А є для такого

вагома причина?

Невірну домашку

зафоткав хлопчина.

 

Орися - красуня,

та ще й чепуриться.

Без відома мами

фарбує обличчя.

А подруга краща

про те розказала.

Красуня подругу

такими обклала…

 

Степан - чемпіон,

добре грає в футбол.

Уміє забити голівкою гол.

А як він словами

футболить уміло!

А це вже - не вашого

Бобіка діло!


 

Казала матуся - не лайся,

мій сину!

Прищі язика заберуть

без причини.

Підріс той синок…

матюків ціла тьма!

- Дивися, стара,

а прищів то - нема!

 

Чувіхи і Бро!

Ми старались на славу!

Не треба ігнорити

нашу пред’яву!

Бо справжні прищі

Зріють в нашій душі

Про них і були

Наші скромні вірші!

 

Як  хочеться чути частіше «Привіт»,

«Пробач», «Добрий ранок», слова - це політ.

А чується мавпа, корова, лошиця…

Ну, як отаке у житті пригодиться?

Чи буде добро поміж друзями нині,

Коли пробігають козляри та свині?

Тіснішає світ. Поміж нас крадькома.

Гуляє байдужість - глуха та німа.

 

А мова на Слово і щедра, й багата!

Ви  тільки сміття не заносьте до хати!

Нехай від сьогодні й на цілі віки

Пощезнуть із хати у нас  МАТЮКИ!


 


Третє. Тренуйте себе просто говорити ввічливо і гарно. Важливо навчитися думати й говорити про хороше, пам'ятаючи, що наші слова матеріалізуються, а помисли реалізуються. Використовуйте в своїй мові як можна більше позитивних висловлювань (похвалу, заохочення, висловлювання добрих позитивних почуттів і думок). Робіть щодня як можна більше компліментів іншим людям, наприклад, "Ти сьогодні дуже добре виглядаєш", "Радий тебе бачити", "Ти приголомшливо здорово відповідав на уроці" і т.д. З часом ви побачите, що компліменти стають вашою звичкою, яка вам дуже подобається.

4. Гра "Чарівний мікрофон".

 Я хочу, щоб кожен, хто тримає "чарівний мікрофон" в руках, подарував комплімент своєму сусідові зліва ( не повторюватись).

Чи легко говорити комплімент.

                                                                     «Мій шлях»

   Звучить музика. На дошці з прихованого боку розміщена в центрі фотографія класного колективу, від якої в протилежні сторони відходять дві дороги. Одна веде до зображення неба на світанку, інша – до сірого захмареного неба. Діти по одному підходять, вибирають свій шлях, прикріплюючи на ньому свій символ: дівчата – квіти, хлопці – листочки. В ідеальному випадку – світла дорога виглядає заквітчаною. Результат демонструється на клас.

  Підсумок. Отже, у того, хто лихословить, є 2 шляхи:

перший - знаючи, що це погано, продовжувати нецензурно висловлюватися, тим самим включити програму самознищення.

І, другий шлях - шлях духовного зростання, самовдосконалення, шлях краси. Закон вільної волі дає право вибору - яким шляхом йти. Але спробуйте хоча б місяць обійтися без лайливих слів і уважно простежте за змінами у вашому житті.

Там, де ворожнеча, сійте мир.
Там, де образа, сійте прощення.
Там, де сумнів, сійте віру.
Там, де безнадійність, сійте надію.

Там, де смуток, сійте радість.
Там, де темрява, сійте світло.

 

 

 

 

docx
Додано
3 лютого 2019
Переглядів
7847
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку