Презентація містить інформацію про будову та функції лімфатичної системи, структуру первинних (центральних) та вторинних (периферійних) імунних органів.
ФУНКЦІЇ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИочисна: лімфатичні капіляри очищують тканини від продуктів, які не можуть проникнути в кровоносні капіляри (високомолекулярні білки, чужорідні частинки, зруйновані клітини);евакуаторна: ці частини евакуюються в лімфатичні судини, які проходять через лімфатичні вузли;
ФУНКЦІЇ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ3) бар′єрна: в лімфовузлах частина цих речовин затримується, відфільтровується. Лімфатичні вузли є активним біологічним фільтром, де затримуються і знешкоджуються приблизно 90% всіх чужорідних часток;4) імунозахисна: продукуються лімфоцити і антитіла;5) депонуюча: в лімфатичних вузлах може депонуватися лімфа;6) лімфоутворююча.
ЛІМФАТИЧНІ ПРОТОКИЄ дві лімфатичні протоки: права і груднагрудна лімфатична протока збирає кров від ¾ тіла: від нижньої половини тіла, лівої половини голови, шиї, грудної клітки і розміщених тут органів і від лівої руки.права лімфатична протока збирає лімфу від ¼ тіла людини: від правої половини голови, шиї, грудної клітки і розміщених тут органів та від правої руки.
ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН І ВУЗЛІВВ лімфатичній системі лімфа тече в більшій частині тіла (в тулубі і кінцівках) проти сили тяжіння і тому, як і в венах, повільніше ніж у артеріях. Баланс крові в серці досягається тим, що венозне русло доповнюється лімфатичним. Глибокі і поверхневі лімфатичні судини. поверхневі лімфатичні судини формуються з лімфатичних капілярів шкіри і підшкірної клітковини і розміщуються поблизу підшкірних вен.
В рухомих місцях тіла, поблизу суглобів, лімфатичні судини розгалужуються і знову з′єднуються, утворюючи колатеральні шляхи, які забезпечують неперервність протікання лімфи при зміні положення тіла, навіть коли при згинанні чи розгинанні в суглобах окремі лімфатичні судини перетискаються. Лімфатичні вузли соматичні розміщуються в рухомих місцях (на згинальній поверхні суглобів), що сприяє руху лімфи. Наприклад, в пахвовій ямці і лікті в пахвинній ділянці, в підколінних ямках, в шийному і поперековому відділах хребта.
вісцеральні лімфатичні вузли лежать біля воріт органів.найбільші групи лімфатичних вузлів це такі:на нижній кінцівці – підколінні і пахвинні;на верхній кінцівці – ліктьові і пахвові;на голові і шиї – потиличні, завушні, привушні, заглоткові, лицеві, піднижньо-щелепні і підпідборідні. Лімфатичні вузли розташовані також в порожнині таза і на його стінках, в черевній та грудній порожнинах і на їх стінках.
ІМУННА СИСТЕМАДо імунної системи належать органи і тканини, що забезпечують захист організму від чужорідних клітин і речовин, які потрапили ззовні або утворились в організмі.червоний кістковий мозок;загруднинна залоза (тимус);лімфатичні вузли;селезінка;скупчення лімфоїдної тканини в стінках порожнистих органів травної і дихальної систем (мигдалики, лімфоїдні вузлики червоподібного відростка і клубової кишки і поодинокі лімфоїдні вузлики).
{5 D7 FCCE0-B9 FE-4061-87 F6-3799 DE2 F5 D5 D}Назва ФункціїКістковий мозок. Кровотворний орган, розвиток лейкоцитів. Мигдалики Знищують мікроорганізми, утворюють антитіла і В-лімфоцити. Тимус Диференціація Т-лімфоцитів. Лімфатичні вузли. Збагачують лімфу лімфоцитами і позбавляють сторонніх часток. Селезінка Видаляє застарілі формені елементи крові, виробляє антитіла, захоплює та знищує віруси, бактерії. Апендикс Захищає кишечник від інфекції та онкологічних захворювань, спеціалізація В-лімфоцитів.
Червоний кістковий мозок складається з ретикулярної тканини і стовбурових кровотворних клітин. Стовбурові клітини багатократно діляться (до 100 разів), в результаті чого утворюють самопідтримувану популяцію. В кістковому мозку з стовбурових клітин шляхом складних перетворень утворюються формені елементи крові – еритроцити, лейкоцити і тромбоцити і поступають у кровоносне русло. Зі стовбурових клітин утворюються також клітини імунної системи: лімфоцити і плазмоцити, які потрапляють у кров, а потім – в лімфу. Червоний кістковий мозок
Лімфатичні вузли. Розташовані у слизовій оболонці і в підслизовій основі порожнистих органів. Особливо багато їх скупчено в червоподібному відростку (апендиксі) – до 600-800 у дітей і підлітків. Поодинокі лімфоїдні вузлики (фолікули) є в стінках глотки, стравохода, шлунка, тонкої кишки, товстої кишки, жовчного міхура, гортані, трахеї, бронхів.
Антитіла — це білкові молекули, що утворюються в організмі у відповідь на дію антигенів і мають властивість вступати з ними у взаємодію. Антигени — це молекули білків чи полісахаридів, здатні спричиняти імунну відповідь, що виявляється в утворенні антитіл. Імунітет - здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення. Види імунітету Природний Штучний. Вроджений Набутий Активний Пасивний(антитіла (виробляється (внаслідок (після лікувального присутні з дня після перенесення щеплення, щеплення, народження) інфекційних вакцинація) сироватка з захворювань) готовими антитілами )
Природний активний імунітет. Цей вид імунітету забезпечує захист від інфекції протягом тривалого часу. Виникає внаслідок перенесеного захворювання. При цьому організм виробляє власні антитіла, які зберігаються протягом життя і забезпечують більш швидку реакцію організму в разі повторного інфікування.
ВАКЦИНИ — імунобіологічні препарати з бактерій, вірусів або продуктів їх життєдіяльності, які застосовуються для активної імунізації людей і тварин з метою специфічної профілактики та лікування захворювань. СИРОВАТКА — біологічний препарат антитіл, що виробляється з крові тварин, які вже мають або яким штучно виробили імунітет до захворювання. Сироватка містить антитіла проти певних антигенів збудника, її готують з плазми крові імунізованих тварин. АЛЕРГЕНИ — речовини, які спричиняють алергічні, реакції в організмі. Алергени поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх алергенів (екзоалергенів) відносять деякі харчові продукти (яйця, шоколад, цитрусові), різні хімічні неорганічні речовині, запахи (квітів, парфумів), лікарські препарати. Внутрішні алергени (ендоалергени) — власні тканини організму, переважно з видозміненими природними властивостями, що виникають внаслідок утворення токсичних речовин при певних патологічних процесах.