Список видань (хронологічно)«Проміння землі» (1957)«Вітрила» (1958)«Мандрівки серця» (1961)«Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури)[«Маруся Чурай» (1979, перевидання 1982, 1990)«Неповторність» (1980)«Сад нетанучих скульптур» (1987)«Вибране» (1987)«Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки)«Гіацинтове сонце» (Київ: Либідь, 2010, вибране)«Записки українського самашедшого» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)«Річка Геракліта» (Київ: Либідь, 2011, вибране, а також нові вірші)«Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)«Триста поезій. Вибрані вірші» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012)"Сіритка" 2022р
Про молоду Ліну ходять легенди. Кажуть, вона була дуже екстравагантною жінкою і багато курила. У неї закохувалися відомі чоловіки: зокрема, прихильності Ліни добивались українські поети Василь Симоненко та Дмитро Павличко. Другий навіть зізнався, що досі береже коробку сірників, яку придбав декілька десятків років тому спеціально для того, щоб при зустрічі прикурити Ліні цигарку.
Ліна Костенко має чимало регалій, хоча вони для неї нічого не значать. Вона почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»); лауреат Міжнародної мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого у березні 2000 року.
У 2015 році Ліна Костенко приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО». Книжки Ліни Костенко передали в зону АТО. Для бійців добровольчого батальйону особливого призначення МВС України «Київ-1», а також дітей, які залишаються у зоні АТО, було зібрано гуманітарну допомогу та подарунки – книжки. Так Ліна Костенко у переддень свого 85 річного ювілею передала на фронт кілька збірок своїх поезій з побажаннями та словами підтримки, написаними власноруч.
Яка ж вона справжня? Ліна Костенко усім своїм життям і творчістю засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «...не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю».
Чому вона героїня? Своїми творами Ліна Костенко зумовила радикальну філософську, стилістичну й мовну трансформацію української літератури. Феномен Ліни Костенко полягає ще й у незбагненній жертовності, коли ідеали, проголошувані у поезії, є непорушними орієнтирами у її власному житті.