Матеріал адаптований для учнів початкової школи. Проведення лінійки передбачає попередню підготовку вчителя та учнів: вивчення віршів Т.Г.Шевченка, малювання ілюстрацій до творів поета, розучування інсценізацій, обладнання книжкової виставки та репродукцій картин Кобзаря.
Криворізька ЗОШ I-IIIст.№121
Шевченківська лінійка
у початковій школі
До Дня народження
Тараса Григоровича Шевченка
присвячується…
підготувала вчитель початкових класів Колісник Л.О.
2018
Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка;
розвивати культуру зв’язного мовлення, пам'ять, увагу, допитливість;
виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка.
Обладнання: репродукції картин Шевченка, ілюстрації до творів Кобзаря, атрибути до інсценізацій, пір’їна, аудіо записи пісень, автором яких є Шевченко, свічка.
Хід заходу
Вступне слово вчителя
1. Конкурс віршів "Живий Шевченко" (по одному учню з класу декламуть 4-6 рядки творів Шевченка; глядачі, після всіх прослуханих віршів, оплесками визначають переможця)
2. Літературне читання "Вінок Кобзареві" (учні класу, що готує лінійку, читають напам’ять рядки віршів Шевченка, які ще не звучали у конкурсі)
3. Учні розповідають вірш, імітуючи рухи (запросити до виконання всіх молодших глядачів).
4. Виставка картин Шевченка (учні вишиковуються шеренгою, озвучують назви репродукцій).
5. Виставка ілюстрацій до творів Тараса Шевченка "Ми тебе не забули, Тарасе!" (1-4 класи).
- А яким же було життя Тараса Григоровича Шевченка? Деякі моменти з життя поета пропонуємо переглянути у коротких інсценізаціях.
6. Інсценізація «Небо на залізних стовпах держиться»
Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля ікони. До неї підходить хлопчик.
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати: Так, мій синочку, правда.
Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає "Колискову".
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і го-рить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка та-кої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові).
Мати виходить в одну сторону, а хлопчик – в іншу (зміна декорацій)
Вчитель:
- І от уявіть собі з того часу минуло декілька років. Мати і батько малого Тараса померли і він змушений був піти на роботу до пана, де пас ягнят.
7. Інсценізація фрагменту про дитячі роки Т. Шевченка
Козак. Здоров був, хлопче.
Тарас. А здорово, дядьку.
Козак. Ти хто такий, хлопче?
Тарас. Я – Тарас, а по батькові Шевченком звуть.
Козак. А родина в тебе є?
Тарас. Я – сирота: ні батька, ні неньки не маю, а брати мої і сестри весь день мусять працювати на панщині. Та знаю я від діда Івана, що не завжди мій рід був у неволі. Знаю, що колись мої предки, славні козаки, до самих ворогів ходили, полонених українців з неволі визволяли. Славний був колись козачий рід!
Козак. А де ти живеш, хлопче?
Тарас. В тому селі, що там унизу, в Кирилівці, що належить панові.
Козак. То, значить, це твоя Батьківщина?
Тарас. Не тільки це село моя Батьківщина, а ще й лани широкі, і Дніпро між зеленими берегами. Мій і Київ золотоверхий, і вся Україна – прекрасна – уся моя.
Козак. Уся кажеш?
Тарас. Уся, бо я її люблю.
Козак. А що ти тут робиш?
Тарас. Ягнята стережу, та не свої. Але коли виросту, буду вірші-пісні писати про славу, про волю козацьку.. Буду картини малювати, змалюю всю красу України, щоб усі знали, що кращої за неї нема в усьому світі!
Козак. Бачу, хлопче, ти той, кого я давненько шукаю. Шукаю я по всій нашій землі хлопчину, що розбудить козацьку славну волю. І знайшов тебе, мій сину. На тобі, дитино, золоте перо! Бо не шаблею будемо славу шукати, а оцим пером.
Учитель. Пророчими стали слова козака про Тараса Григоровича: він був сином бідного чоловіка, а став володарем слова. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і ученим.
- В наш час багато віршів Шевченка покладені на музичну основу і стали піснями. Послухай збірку пісень, автором яких є Тарас Григорович.
8. На аудіо записі звучать пісні «Садок вишневий коло хати», «Думи мої, думи мої», «Зоре моя вечірняя» на слова Т. Шевченка
- Ще одну пісню Кобзаря заспівають вам наші учні. Хто знає слова – підспівуйте.
9. Учні співають пісню на слова Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»..
- Наш захід закінчується. Я вам бажаю, шановні учні, щоб такий вогник пам’яті (в руках – свічка, яку запалила мати в інсценізації) про видатного поета, художника, борця – Тараса Григоровича Шевченка горів у ваших серцях все життя! Дякуємо за увагу!