Лінійка до Дня писемності і мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урочиста лінійка

до Дня української писемності і мови    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінійка до Дня української писемності і мови    

 

В-1

Увага!Розпочинаємо урочисту лінійку.

Листопад :  

Доброго дня, шановна шкільна громадо!

Я славний місяць Листопад,

Все листя обтрусив підряд,

Замів стежинки чисто,

Прикрасив кожне місто.

Як тільки я звільнився,

До вас не забарився.

Мені судилась доля,

Побувати у вас в школі.

Вам розповісти хоч

Про свої дні охоче,

У мене їх багато,

І майже кожне свято.

Тепер святкуєм знову

Чудове свято мови.

А там з календарем

До інших перейдем.

Давайте на початку

Вам скажу про це свято.

Шануймо нашу мову,

Прекрасну і чудову,

Бо це наш скарб великий,

Що з віку йде до віку

Батьки нам передали

Його, щоб цінували.

 

Вас, друзі, закликаю,

Бо кращої немає,

Ніж рідна мова-мати,

Її всім шанувати.

В-1 Вельмишановна громадо! Нині світле свято зібрало нас на цю святкову лінійку. Адже у цей день вся Україна святкує День української писемності та прославляє свою рідну мову.

B-2 Хай у віках живе діло славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних. Із святом вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова.

В-1 Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

В-2 Наша українська мова - чарівна, всім світом уже визнана за одну з наймелодійніших мов. Вона бере початок з сивої давнини. Без Мови неможливо усвідомити себе частиною народу, відчути свій зв'язок із предками.

(Виходить мова)

В-1 Хто ти. чарівна незнайомко?

Мова : Я - мова українська, що народилася з гомону полів, лісів, і отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом -кожна струна моя виточена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги. Я із весен і морозу, так часто палена спекою, бита градом і дощем, але завжди повна осіннього достигання.

Я рідна мова, України слава.

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін.

В мені злились, як духу моноліт.

Я українська мова, мудра і прадавня,

Що виросла з могутньої землі.

Лиш «валуєви» жорстоко розпинали,

А я возносилась і не корилась - ні.

Я мова рідна! Подарунок мами!

Я пісня ніжна і розрада вам!

Я всім на світі поділюся з вами!

Та слова рідного нікому не віддам!

В-2 Мово! Ми дуже раді, що ти до нас завітала, адже ми сьогодні святкуємо твої іменини. Будь нашою дорогою і вельмишановною гостею!             

 

пісня «Рідна мова»

 

В-1      Кожна епоха приносить свої винагороди і відкриття. Найбільшим

винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істини знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

В-2      Поява письма в історії людства не випадкова, писемність виникає з потреби зафіксувати думку, щоб передати її на відстань прийдешнім поколінням.

В-1      Кожен народ іде своїм шляхом для створення писемності. З глибини тисячоліть, з епохи палеоліту, дійшли до нас малюнки на скелях: зображення тварин і людей, вирізьблені на поверхні каменю. Ці малюнки й різьблення були прикладом малюнкового письма.

В-2       Сучасне слов'янське письмо побудоване на основі кирилиці. Ним

користуються українці, росіяни, білоруси, серби, македонці. Слов'янський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі.

В-1        Українське письмо є фонографічним, основним принципом його є дотримання відповідності між буквою і звуком.

В-2       А зараз згадаємо історію літописання, яке почалося в Україні дуже рано, одночасно з початком християнства на наших землях.

В-1        Наші старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях,  переробках.

В-2 У 1113 році появилася славнозвісна праця печерського Нестора «Повісті минулих літ». Але хто краще може нам розповісти, звідки походить Руська  земля, хто в ній почав княжити, як не сам Нестор-літописець.

Нестор: Я Нестор - літописець. У 17 років прийшов до Києво - Печерської лаври, щоб стати послушником. Мені пощастило, грішному, недостойному, зустріти у монастирі Феодосія Печерського. Неодразу я став монархом. Тодішній ігумен Феодосій вважав за необхідне, щоб кожен, хто переступав поріг монастиря з наміром залишитися в ньому назавжди, спочатку повинен пройти трьохрічне випробовування, і коли серцем і душею відчує потребу перебування в Божій обителі, то лише після цього давався дозвіл на постриг. Саме ігумен Стефан дав дозвіл на присвоєння мені дияконського сану. Час випробування для мене не пройшов марно, адже у Києво - Печерській обителі було тоді багато мужів високого розуму, які слугували взірцем духовного удосконалення. Тут буяло високоосвічене і духовне життя, що посприяло появі моїх творів «Читання про Бориса і Гліба», «Життя Феодосія», у 1093 - 1096р. виник Києво – Печерський літопис, а у 1110 р. я взявся за написання нового літопису -  «Повісті минулих літ», в якому зазначив, звідки бере початок Руська земля і ознайомив з важливими подіями церковної історії.

В-1   Дякуємо Вам, вельмишановний Несторе, за вашу розповідь.

В-2 Але День вшанування пам'яті Нестора - літописця не остання подія  9 листопада, бо саме сьогодні по всій Україні розпочинає свою роботу Міжнародний дитячий конкурс знавців рідної мови імені П. Яцика. Хто такий П.Яцик? Яка мета даного конкурсу? Про це ми хочемо вам розповісти.

В-1 Народився П. Яцик 7 липня 1921р. у родині селянина Д. Яцика.

Пройшовши нелегкий життєвий шлях далеко від рідної землі, П. Яцик завжди радів кожному успіху України. Ставши видатним бізнесменом в далекій Канаді, він водночас став і великим меценатом. За його фінансової підтримки з'явилося на світ чимало книжок з історії та культури України.

В-2 П. Яцик віддав Україні всього себе, всіляко підтримував фінансово.

Його життя - це ясравий взірець служіння рідному народові, Україні. Він прагнув до того, щоб українське писемство розквітало, щоб відроджувалася гордість за свою мову.

В-1 Глибоким болем озвалась у серцях українців сумна звістка про смерть П.Яцика у Канаді на 81 році життя. Великий меценат не дожив до II Міжнародного конкурсу з української мови, який стартував 9 листопада 2001 року, вже тепер імені самого П. Яцика. Його справу продовжує донька Надя Яцик. 

В-2 Мета даного конкурсу - сприяти утвердженню державного статусу української мови і піднесенню її престижу серед учнівської молоді, виховання і шанобливого ставлення до культури і традицій українського народу, піднесення престижу української мови в Україні і за її межами та підвищення знань з мови; виховання в молодого покоління українців любові до рідної мови свого народу, усвідомлення того, що українська мова є генетичним кодом української нації.

В-1 Міжнародний конкурс з української мови імені П. Яцика проводиться як творче змагання учнівської молоді. Велика честь брати участь у цих              мовних змаганнях.

Отож, шановні учні, беріть активну участь у цьому конкурсі і виявляйте знання з рідної мови.  Хай щастить Вам, майбутні переможці цього конкурсу.

Нестор:     

Мої нащадки, сказать я слово вам ще хочу.

Не забувайте ви маєте чим гордиться.

У вас могутність і достаток.

Але без мови ви - безкрилі птиці,

Отої, що отримали у спадок.

В нас люди не лише хоробрі й дужі,

Їх зброя - то не тільки меч і луки,

Освіченість потрібна, як і мужність,

Держава - не держава без науки.

Літописи - мудрості скарбниці -

Я створював для блага свого люду.

Вкраїнська мово, золота кринице,

Допоки є ти, ми народом будем.

Пісня: «Молитва»