Лінійка до дня Соборності України

 

Лінійка до дня Соборності України

Тема. Нам берегти тебе, Соборну і єдину, і нам твою історію творить!  

Мета: Поглибити знання учнів з історії виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з цікавими фактами про Україну. Виховувати патріотичні почуття та повагу до державної атрибутики. Викликати інтерес до вивчення історії України.

Обладнання:

Державна символіка, Конституція України, українські костюми для учнів.

Дата проведення: 22 січня 2018 року

Лунає пісня про Україну.  На сцену виходять ведучі, учні в українських костюмах.

 

«Хто не знає свого минулого,

Не вартий свого майбутнього»

Двадцять друге січня

 

Стоїть мовчазно давній храм,

Засніжений, суворий,

І давню правду діточкам

Мов казочку говорить:

 

Коли у Київ з всіх сторін

Ішли, збирались люди,

Коли дзвонив Софії дзвін,

Що воля всім нам буде.

 

Коли дзвонив: — Пропала тьма,

Неволя довговічна,

Вже ворогів лихих нема —

У двадцять друге січня.

 

Коли розвились прапори,

Все золоті та сині,

Сміявся кожний, говорив:

— Ще жити Україні!

 

 

Ведучий1

       22 січня 2018 року Україна відзначає 99 річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.»

 Шановні учні,вчителі! Ми раді зустрічі з вами. День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Софією Київською було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Офіційно в Україні день Соборності відзначається з 1999 року. День проголошення соборності України став державним святом незалежної України.

 

Україно, соборна державно,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Твій Богдан й вінценосна Софія

Повернулись до тебе з віків.

Ще не вмерла й не вмре твоя мрія

Як не вмер солов'їний твій спів.

 

 

Україно, Шевченка надіє,

Мій святий не сплюндрований гімн,

Я в мовчанні твоєму німію

І воскресаю у слові твоїм

Кам'яніє Чорнобиль під серцем,

Як в душі материнська сльоза,

Виростаю з твого милосердя

І у гніві киплю, як гроза.

 

І Дніпро, і Дністер пливуть в море,

              Бо єднає їх кревна земля,

             Україно, державо соборна,

             Сонценосна колиско моя!

 

Вед.2. Велика і прекрасна наша земля. Змінюється вічно і оновлюється вона - Україна... В одному цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна - країна трагедії і краси. Країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Країна - гарячої любові до народу. Країна - довгої героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними, невідомо коли і ким складеними піснями. А зараз які чудові пісні складають сучасні поети і композитори. Скільки натхнення вкладають вони у кожне слово, щоб оспівати рідну землю, нашу неньку - Україну.

 

Звучить пісня О. Білозір «Україночка»

 

Не одні хани у полон мене брали,

Били-вбивали, на чужину гнали,

Били-вбивали, на чужину гнали.

А я не скорилася, із сльози відродилася,

Українкою ж я народилася.

 

Приспів:

Кажуть люди я сама, наче квіточка,

Що пливуть мої слова, як та річечка,

Що душа моя співає, мов сопілочка.

А я просто українка, україночка,

А я просто українка, україночка.

 

А я не скорилася, із сльози відродилася,

Українкою ж я народилася.

 

Вед. 1. Україна! Перед нами постають безкраї пшеничні лани, блакитне небо, могутня річка Дніпро, перші князі Київської Русі, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, перший Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський. Усе це українські образи, створені століттями, наша з вами історія. У кожного народу свій шлях розвитку, свій шлях до щастя, до само визнання. Для українського народу він був довгим і тернистим.

 

Вед.2. Україна! Край наш рідний! Золота чарівна сторона! Земле твоя рястом уквітчана, зелом закосичена. Від скіфів, від часів Київської русі І запорозької Січі бере витоки наш родовід. Віками наш народ протистояв ворогам, віками виховував своє прагнення до свободи і незалежності, гартував свою волю, щоб боронити рідну землю.

 

Вед.1. Століттями розірваний український народ визволявся з неволі - Лівобережна Україна вийшла з Російської, Правобережна - з Австро-Угорської імперії - і возз'єднався на своїй землі в єдину Українську державу.

 

Вед.2. Акт возз'єднання, злуки двох Україн був, швидше, символічним знаком прагнення єдності, бо в керівництві країн спільності тоді не було.

 

Вед. 1. Але втримати незалежність та єдність України в той період не судилося: тяжке економічне та воєнне становище, взаємна недовіра політиків призвела до катастрофи.

 

Вед. 2. Через кілька місяців після того, як було проголошено про утворення єдиної Української Народної Республіки, більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупувала Польща, а Закарпаття - Чехословаччина.

 

Вед.1. З завершенням революційних подій національно-державний процес припиняється в Україні, але продовжується за кордоном, у тих державах, на території яких перебували в еміграції члени уряду УНР.

 

Вед.2. Ідея соборності постійно жила в мріях українців. Святкуючи День Соборності 22 січня 1990 року, мільйони тоді ще радянських українців побудували «живий ланцюжок» від Києва до Львова, а кілька десятиліть потому український народ реалізував свою багатовікову мрію жити в соборній державі, проголосивши Акт незалежності 24 серпня 1991 року.

 

Вед. 1. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, народу-мученика, на долі якого було досить лиха.

Дівчина в українському костюмі

Я - Україна, я - страдниця-мати,

Яка споконвіку була у ярмі Турецькім, російськім...

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки - одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони давали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

І долі, радості і різних неладах,

- Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

 Ще зовсім молода та непокірна,

А на чолі - блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

Дороги іншої не треба,

Поки зорить Чумацький шлях,

Я йду до тебе, йду до тебе

По золотих твоїх стежках.

Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти,

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш ти!

 

Вед.1. Всіх нас з'єднало одне слово - Україна! Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Що стоїть за цим словом?

 

(Всі по черзі розказують про Україну і будують квітку-семицвітку.)

1.       уч. 1-а пелюстка. Україна - це найбільша за територією європейська країна - 603,7 тис. кв. км. (не беручи до уваги Росію). Для порівняння: Площа Франції - 551 тис.кв.км., Іспанії - 505 тис. кв.км., Німеччини - 356 тис. кв.км., Великобританії - 244 тис.кв.км.
2.      уч. 2-а пелюстка. Загальна протяжність державного кордону України - 7698 км.
3.     уч. 3-а пелюстка. Протяжність морської ділянки державного кордону - 1758 км. (чорноморської - 1533 км., азовської - 225 км.).
4. уч. 4-а пелюстка. Гірські області (Карпати з найбільшою вершиною України Говерлою та Кримські гори) займають приблизно 5 % території країни.
5.       уч. 5-а пелюстка. Серед найбільших річок країни Дніпро (протяжність на території України - 981 км.), Південний Буг (806 км.), Псел (717 км.), Дністер (705 км.), Сіверський Донець (672 км.), Горинь (659 км.), Десна (591 км.), Інгулець (549 км.), Ворскла (464 км.).

 

6.   уч. 6-а пелюстка. Кількість населення України становить близько 47 млн. осіб. Для порівняння: населення Німеччини - 78 млн. осіб, Франції - 56 млн. осіб, Великобританії - 58 млн. осіб, Італії - 59 млн. осіб, Іспанії - 40 млн. осіб.
7.     уч. 7-а пелюстка. Протягом століть через територію України проходили найважливіші транспортні артерії всього Євразійського континенту. Ще з часів Київської Русі з півночі на південь річкою Дніпро пролягав шлях «із варяг у греки». Україною тягнувся і «Великий шовковий шлях», що з'єднував міста Західної Європи з Центральною Азією, Монголією і Китаєм.

Вед.2. Саме із таких квіток-семицвіток і складається український віночок - символ краси, гордості, неповторності, чарівності, добробуту та неперевершеності.

 

Усе в вас є

Чого душа бажає.

Лише душі

Потрібно дати лад.

Шануйте те,

Що вже Вкраїна має,

 Набутеє - це найцінніший скарб.

 

Вед. 1. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Вед.2. Треба вірити, що прийде час, коли наше життя наповниться щастям, спокоєм, теплом, хлібом і квітами, сподіваннями і радістю, працею і відпочинком - тим, що робить життя людським. Щоб кожен з гордістю міг сказати «Я громадянин України!».

 Вед.1. Для цього сьогодні потрібно головне - впевненість у силах народу і своїх, дружня робота і віра в її успіх, у майбутнє України, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.