Лінійка пам'яті до Дня Перемоги "ВКЛОНИСЯ, ЛЮДИНО, ВИСОКИМ МОГИЛАМ"

СЦЕНАРІЙ ЛІНІЙКИ ПАМЯТІ ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ

«ВКЛОНИСЯ, Людино, ВИСОКИМ МОГИЛАМ»

Лунає пісня  «Перемога. свята Перемога!»  або «Маки червоні»

Вед. 1.    З настанням весни відроджується все навколо. І так було завжди. З надією в далекому 45-му чекали травня мільйони людей.

Вед. 2.    Душа боліла і водночас раділа, бо відчувала, що невдовзі людським катуванням настане кінець.
Вед. 1.    Травень соковитий квітами прибрався,
Нас щодень чарує ніжністю весни.
З Днем Перемоги!
Люд святково вбрався
І віддає шану тим, хто полягли.
Вед.2.    

Тим,  хто не домріяв,
Тим,  хто не вродився,
Хто грудьми і кров’ю
Землю захищав…
І полинув в небо вічною зорею
Або постаментом на могилі став.

Вед.1.

 Весна іде і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

А думки летять і летять, і згадується далека, переможна весна 1945 року.

Вед.2. Пам'ять … Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас зі старих фотографій, сумних похоронок, листів з фронту, які зберігають донині діти, рідні, онуки і правнуки.

Вед.1.Пам'ять… Вона не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії великої народної перемоги над нацизмом.

Вед.2. 

73  роки тому

Салютували скрізь солдати.

Не всі вернулися додому.

Не всі зустріли світлу дату.

Вед.1.

Ми віддаєм глибоку шану

І поминаєм у молитві

Тих, хто, рятуючи державу,

Поліг за нас в жорстокій битві.

Вед.2. 9 Травня – День Перемоги. Сьогодні по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутній.

Вед.1. Минають роки. 73  роки віддаляють нас від воєнних буремних літ. Для історії – це небагато, а для людини ціле життя. Люди самі творять історію. То ж тим, хто поліг у пеклі боїв, тим , хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, голод  і холод, тим, хто все ж таки вижив у тій смертельній війні, всім мертвим і живим присвячується наша лінійка.

Вед.2. Урочисту лінійку з нагоди святкування 73 – ої річниці Великої Перемоги та вшанування пам’яті наших земляків, які загинули або пропали безвісти у Другій світовій  війні 1941-1945 років, оголошується відкритим.

(Звучить Гімн України)

  Вед.2. Слово для виступу надається старості села Боярській Поліні Болеславівній

Вед. 1.

1 вересня 1939 р. нападом нацистської Німеччини на Польщу почалася Друга світова війна. 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський союз. Україна зазнала ударів ворога вже в перші години війни. Наша земля стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів.

Вед. 2.

В перші дні війни радянська армія не змогла встояти проти потужного наступу німців і почала відступати. 30 червня запеклі бої точилися за 100-200 км від кордону. Німці окупували Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель.  Від 11 липня по 26 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилося понад 600 тис. солдатів і командирів. Через рік від початку війни територію України було цілком окуповано німецькими військами та їх союзниками. Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини.  «Новий порядок», встановлений нацистами,відзначався ворожістю і жорстокістю. Окупанти закатували близько 5 млн. мирного населення та військовополонених. До Німеччини на примусові роботи було відправлено 2,5 млн. юнаків та дівчат. Жорстоких репресій зазнали селяни і городяни, які чинили спротив: концтабори, розстріли, руйнування, пожежі. Лише у Бабиному Яру, поблизу Києва, вбито понад 100 тис. людей.

Вед. 1.

           Тяжкий шлях визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок наші воїни вирвали перемогу у ворога звільнивши нашу державу. Але до цього дня потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи ворогові наші краї, але потім зібравшись з новими силами, кинутися у бій  знову і вже гнати загарбників до кордону не зупиняючись. Звільнення України відбувалося в 1943 – 1944 роках. У листопаді 1943 року війська 1- ого Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна звільнили Київ. До кінця жовтня 1944 року німців вигнали з України.  8 -ого травня 1945 року Німеччина капітулювала, а 9 – ого травня в Україні та інших республіках СРСР було офіційно оголошено про Перемогу.

Вед. 2.

В цю Перемогу значний внесок зробив український народ. У лавах Червоної армії воювали понад6 млн. українців, з них 3 млн. загинули.  Понад 2,5 млн. відзначені бойовими нагородами. Загалом віддали свої життя  в цій війні від 8 до 9 млн. громадян України.

Вед 1. Немає такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилася кров українських воїнів, де б не проявилися  їхня могутність і відвага, адже кожен знав, що він захищає рідну землю, народ.

Вед.2 Сьогодні серед нас присутні наші односельчани, які пережили війну. Вони працювали в тилу, щоб допомогти фронту здолати ненависного ворога. Шана їм і повага. Сьогодні з нами і наш Почесний ветеран України, полковник у відставці, голова Ради ветеранів Кучерявий Володимир Євдокимович. Тож запрошуємо Вас до слова.

Вед.1. Ми пишаємося нашими героїчними фронтовиками, земляками, які віддали своє життя за мир. Вони своїми подвигами дарують нам великий, мужній і святий приклад любові до Батьківщини, рідної землі.

Учні (на фоні тихої музики «Степом, степом» ):

1.Шановні мої ветерани,
Вас мало лишилось між нами -
Долають вас час і ті рани, 
Що сну не дають вам роками.
 

2.Святкуємо День Перемоги,
Пісні не вгавають  лунати -
Оспівують ваші  дороги,
Де кров довелось проливати.
 

3. Сумують там братські  могили ,
Де друзі навічно упали…
Вони в них назавжди спочили -
Безсмертними в пам’яті стали.
 

4. О пам’яте всесильна, всемогутня,

Не дай забути тих, кого нема.

Не доведи, о Матінко Пречиста,

Щоб в наші дні прокралася війна.

5. Терзай же душі спогадом жорстоким,

Взивай до серця кожного із нас,

Не дай дивитись збайдужілим оком

На очі ті, що плакали не раз.

6. Не дай забути, щоб не повторити,

Не дай згасати, щоб не розпалить.

Гарячу й чисту кров мого народу

Не дай, о Господи, ізнов пролить.

  7.  У кожнім місті, в кожнім парку
Сліди історії стоять.
З граніту зроблені солдати 
Нам про минуле хочуть розказать.

 8.  І кожен з них розповідає 
Про ті події, ті роки,
Коли нацисти роздирали
Країну нашу на шматки.
 

9. Роки минають. Небагато
На жаль лишилося солдатів,
Що вибороли  Перемогу
У другій Світовій війні.
То ж поки маємо ще змогу –
Розважим думи їх сумні.

10. Встеляйте  квітами дороги,
Дзвінкі заспівуйте пісні.
Сьогодні свято Перемоги,
Найкраще свято на землі!
 

11.  В цей день весняний, повний світла,
По всьому світі вість пройшла:
Ворожі орди вже розбито,
Народу мужності хвала!
 

12.  Із року в рік часопис віддаляє,
Своїх нащадків далі від війни,
Та наша зустріч знову нагадає
Як із життя ішли його сини.

СЦЕНКА «Мати»

Вед. 1.    Давно відлунали канонади запеклих боїв Другої Світової війни, поросли травою давні окопи. Але щороку , ми несемо квіти ветеранам, схиляємося у пошані перед пам’ятниками спочилим солдатам, дякуємо за мирне небо, за життя , за щастя і свободу, за нашу вільну Батьківщину.
Вед. 2.    Щороку дедалі менше серед нас ветеранів, дедалі слабшими вони стають. Тому й потребують від нас більшої уваги, поваги  й допомоги. Цінуймо їх !
 

Вед 1.  Це свято в ті дні повертає…
І біль не стихає роками:
Ряди ветеранів стинає
А сам залишається з нами.
 

Вед.2 .Вони відходять тихо, одиноко
За обрій, в невідому далину.
Приймає їх земля у вічний спокій.
Не так, як в юності, в лиху війну.

Вед. 1. Відходять мовчки із рідкого строю
І їх відхід ніхто не відверне
Життя лишають , взявши біль з собою,
В надії, що війна нас обмине.

Вед. 2. Не обминула… Через стільки років
Відродження, спокою,миру і краси
На нашу землю знову налетіли
Ворожі сили, як нацькованії пси.

Вед. 1. Плаче країна гіркими сльозами,
А по землі ллється знов кров людська.
За свободу й волю хлопці вмирають,
За ту країну, що у нас одна.

Вед. 1.    Не одне покоління кращих синів і дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки –України заради її спокою, її мирного існування, її свободи та незалежності.
Вед. 2.     Історія України…Це постійна боротьба за утвердження народності й нації, розбудови соборної незалежної демократичної держави. Мужніми борцями за вільне життя в Україні були не тільки наші прадіди, а також є нинішнє покоління. Саме це покоління ввійде в історію, як борці за євроінтеграцію та учасники АТО. Спочатку був Майдан. Потім – Небесна Сотня. Анексія Криму. Зараз – Анти-терористична операція на сході України.
Вед. 1.    У ці не легкі для нашої країни часи українці проявляють  хоробрість, відданість своїй Батьківщині, відстоюючи її інтереси. Сотні громадян України уже віддали своє життя, захищаючи рідну землю.
Вед. 2.    Ми пишаємося тим, що такі герої є поряд з нами,  живуть, працюють. А в серцях їхніх живе вогонь великої любові до рідної землі.
(Ведучі зачитують імена воїнів АТО, що живуть на території села)

До слова запрошуємо  учасника АТО ……………………………………………

Учні:

1.Дякую тобі солдате за життя …
За мирне небо в нас над головою.
Ховаєшся від куль ти в укриття …
Воюєш із ворожою ордою…

2.    Воюєш ти за нас … Борониш Україну!
Від напасти ворожої , від зла…
Покинув матір, сина та дружину…
І нищить ворогів пішов, до тла…
 

3. Спасибі, що ходжу до школи,
а не шукаю укриття.
Спасибі вам за спокій вдома,
просто спасибі за життя.
 

4. Для нас немає тут загрози:
тут тиша, мир, а там - війна...
І біль, і страх, і сум, і сльози,
смерть, жах, скалічене життя.
 

5.Над головою люті кулі свищуть,
Десь недалеко, артилерія бомбить…
Хтось живий , а хтось не дише…
Важка для України нині мить…

6.Та ти не побоявся… Ти пішов у бій …
Щоб мирне небо було в нас над головою!
Війна іде… Ти переможеш в ній!
За тебе , помолюся Богу …

7.На коліна стану  й щиро помолюся…
І миру, для всієї попрошу я Землі…
Низько головою до землі вклонюся,
Щоб таланило у бою тобі…

8. Щоб повернувся, скоро, ти додому,
І більше очі не побачили війни…
Лиш мир … Лиш мир і радість,
А кулі й гради, відійшли мов сни…

Пісня «Ти – солдат України»
Вед.1. Я переконаний, що  Україна буде єдиною. Я також впевнений ,що переможе здоровий глузд, адже ми не єдині – з нами вся спільнота.

Вед.2. Я знаю, що в Україні запанують  мир і спокій. Я вірю що настане час, коли росіяни припинять вважати нас своїми ворогами і насправді ми будемо братами.    Дорогою ціною дається Україні свобода і незалежність. І ця ціна-людське життя.  Вони кохали і були коханими, дуже любили життя  і хотіли жити, але доля розпорядилися інакше…

Учень читає вірш:

Мамо, я живий, лиш закриті очі…
І серце  не б’ється, не вирує кров…
Ти тільки не плач, знай - ці дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
Ти пробач мене, мамо, за гіркі сльози, 
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра й свободи…
А мене за це ворог безжалісно вбив.
Не жалій, моя нене, що я не вернувся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
 

Вед. 1. Вшануймо пам'ять тих, які загинули на полях другої Світової війни,  фронтовиків і ветеранів війни, які не дожили до сьогоднішнього дня, а також воїнів, загиблих в зоні АТО  хвилиною мовчання. (метроном )

Вед.2 .Цього весняного дня по всій Україні вкриваються квітами і величні пам’ятники і скромні обеліски, і тихі могили. І це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих у бою не забутий.
 

Вед.1. Слово для виступу надається директору школи Бучківській Таїсії Анатоліївні.
 

ВІРШ  «Молитва за Україну»
 

Господи, я стану на коліна
Постом я душу знову окроплю.
Молю Тебе за Україну,
Помилуй  край,  який я так люблю.
Прости коли гріхом ми завинили,
Коли забули промені добра
Коли Тебе ми вчинками гнівили,
Так часто гріх в спокусі обира.
Небесний Отче, молюся і плачу,
Не дай і краплі крові протекти.
Оберігай сміливу стежку ту юначу,
На смерть не дай нікого приректи.
Пошли нам мир, пошли нам благословінь.
Не дай Ісусе, Я тебе благаю,
Аби скакав землею чорний кінь.
І так не мало вкрав життя рясного
І виросли могили вслід за ним.
Не дай, щоб промінь сонечка ясного,
Закрив туманом ненависний дим.
Молю, всевишній, нас не покидай,
Не залишай на мить мою країну.
Рукою Своєю нас оберігай,
Оберігай , Ісусе, Неньку Україну! 

Вед.1. Шановні присутні! Ми є нащадками славного покоління наших предків, які завоювали нам щасливе сьогодення.

Вед. 2. Наш обов’язок – бути гідними їхнього подвигу. Усіма своїми справами утверджувати мир, злагоду та суспільну гармонію на нашій рідній землі.