Лінійка-реквієм «Мертва зона» (до Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф)

Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінійка-реквієм «Мертва зона»

(до Міжнародного дня пам’яті жертв

радіаційних аварій і катастроф)

 

 

 

Спеціаліст вищої категорії,

викладач-методист – С.М.Гаврилова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Мертва зона»

 

(муз. фон №1)

Викладач 1. 26 квітня 2018 року годинник життя відрахував 32-гу річницю Чорнобильської катастрофи. 

 

Викладач 2. Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде,

Та пам’ять усе пам’ятає.

 

Викладач 1. Полісся… Колись це був благодатний край… Які тут буои старовинні села… Як вони гарно називались: Крива Гора, Змолище, Залісся, Стоганівка, Товстий Ліс.

 

Викладач 2. Найстаровиніше з них село, Чорнобиль, згадується                                      вже в літописах кінця XІІ століття. Та тепер це – моторошні візерунки смерті, наша поліська атомна Атлантида.

 (гучно)

Ведучий 1. Ту весняну українську ніч з 25-го на 26-те 1986 року на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була найтихішою  і найтеплішою.                

 

Ведучий 2. О першій годині, 23 хвилини, 40 секунд, над 40-им реактором Чорнобильської атомної станції несподівано нічну темряву розірвало велетенське полум’я.  

 

Ведучий 1. З руїн реактора вирвався стовп зловіщого вогню та палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної станції і ручку з верболазами.

(прибрати муз. фон №1)

Ведучий 2. Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у серцях мільйонів людей.

(муз. фон №2 Голосова фонограма)

Ведучий 1. Першими, хто в ту страшну ніч приборкував атомне пекло, були пожежники. Ціною життя 28 відважних на 5-ту годину ранку вгамували вогонь. Шестеро з них не дожили до 11-ої години наступного ранку.

(муз. фон №3)

Ведучий 2. Усього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяли участь 350 тисяч українців. Після Чорнобильської катастрофи померло                       14 тисяч ліквідаторів-українців.

 

Ведучий 1. Пам’ять… Це єдине, що ми можемо віддати героям,                                       які за покликом рідної землі вступили у палаючий реактор на захист рідного народу. Вічна слава героям! Вічна слава!

 

 

Ведучий 2.           Це мить не прощання, а вічне стрічання

Із тими, кого вже не стрінемо ми.

Коли наступає хвилина мовчання,

У пам’яті нашій клекочуть громи.

(гучно «Хвилина мовчання»)

 

(муз. фон №1)

Ведучий 3. Наслідки вибуху 4-го реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ.

 

Ведучий 4. Йод, цезій, стронцій, плутоній. Весь цей радіоактивний                     дощ розлетівся і висіявся на території України, Білорусії, Росії.

 

Ведучий 3. Мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стали ворогами.

 

Ведучий 4. На квітучий українській землі з’явилися пусті міста і села.                          В життя українців увійшло поняття «зона відчуження».

 

Ведучий 3. Люди назавжди покидали свої домівки. Метушня, сльози, розпач… Усі збиралися від’їжджати, забувши що завтра –  Великдень.

 

Ведучий 4. Дехто біг до могил рідних, щоб попрощатися. Попрощатися назавжди.

 

Ведучий 3. Земля залишилась без своїх господарів. Мертва чорнобильська зона.

 

Ведучий 4. Так і стоять до наших днів домівки, де живе відлуння людських голосів.

 

Читець.                Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

 

І тільки степ, і тільки спека,

І озерявин проблиски скупі, 

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів.

(гучно)

 

Ведучий 5. Чорнобиль – наш гріх перед рідною землею, за який ми платимо дуже дорого.

 

Ведучий 6. В результаті в Україні: заражена територія загальною площею                50 тисяч квадратних кілометрів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тисяч осіб.

 

Ведучий 5. Кажуть, що час лікує рани. Хіба це правда? Просто біль відходить глибоко в серце, освоюється там і нікуди вже нього не дінешся.

(муз. фон №3)

 

Ведучий 6. Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято. Чорнобиль – тривожний сполох, німе нагадування про те, що саме від нас, людей, залежить доля нашої спільної домівки, ім’я якої – планета Земля.

 

Ведучий 5.             Людству треба Всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

Бо тривожне: «Бути чи не бути»»

Страшно над планетою висить.

 

Ведучий 6.             На Землі, у домі вселюдському,

Нами створено немало перепон.

Будьмо, люди, обережні в ньому,

Щоб не довелось самим створити свій Армагедон.

(відеоролик «Крик Землі» Майкл Джексон)

Викладач. На цьому лінійка, присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, оголошується закритою.