Лінійка-реквієм «Вшанування пам’яті героям !»
Біля Меморіалу Пам’яті загиблим односельчанам
в Українсько-російській війні
Педагог-організатор:
Ще зовсім недавно українці жили під мирним небом, радісно зустрічали світанки, ростили дітей і не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною .
В один день, лютневим ранком 2022 року, наше життя змінилося.
Страшна війна прийшла на нашу землю
Майже кожну українську родину опалило полум’я військових дій ,
які розпочалися на території нашої держави.
3.40. почорніло небо. І здригнулася земля. Вся Україна захиталася від вибухів – це тисячі авіабомб впали на міста і села.
В кожній домівці поселився жах
Зруйнувалися не тільки будинки і мости – зруйнувалися долі: діти осиротіли без батьків, а батьки без дітей. Тисячі спаплюжених життів. Згадаймо Бучу і Ірпінь, Бородянку і Вороновицю, центр Вінниці і передмістя Хмельницького, захоплені Мелітополь і Енергодар. Щодня стогнуть від бомбардувань Харків, Дніпро, Одеса. Згадаймо зруйнований, але нескорений Маріуполь. Зрівняні з землею Бахмут, Авдіївка.
Тисячі тисяч піднялися на захист рідної землі. Молоді хлопці кидалися на танки із саморобними гранатами в руках, жінки слали прокльони оркам, проклинаючи кожен крок на нашій землі, Чорнобаївка зустріла по-своєму ворогів, жінки збивали шахіди банками з огірками, українські цигани викрадали не коней, а танки русні.Змінилося життя, змінилися мрії.
Сьогодні ми вдячні ЗСУ за можливість бачити сонце вранці і діткам вирушати до школи.
Наші односельці теж вирушили боронити рідний край. Сміливо і безстрашно виходять вони на битву з ворогом. Багато хто нагороджений за сміливість у бою з ворогами.
На жаль, не всі повернуться додому. Навіки залишилися в строю наші односельці
Учень 1. Сьогодні на нашій землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найвищою нагородою тих, хто уцілів, - є життя, а для загиблих – пам'ять.
Вічна пам'ять Героям нашого часу: Ковальчуку Олександру Вікторовичу, Колішко Олександру Вікторовичу, Бевзу Олександру Олексійовичу.
Учень 2: Герої не вмирають,
Вони будуть вічно живі.
Героїв завжди пам’ятають
На небі й на рідній землі!
П-О: Вони моляться за нас з вами, щоб ми мали щасливе майбутнє.
Тож давайте і ми сьогодні згадаємо усіх, хто загинув через війну та вшануємо
їхню світлу пам’ять Хвилиною мовчання.
Сьогодні тужать всі за доньками й синами,
Що в боротьбі із ворогом життя віддали.
Героям слава й пам’ять світла,
За те, що Україну зберегли.
Схиляєм голови й коліна низько,
Їх пам’ятати будем вічно!
Помолимося разом у ці дні
За тих, хто душу поклав уже на війні:
Військових, цивільних, дорослих, дітей,
Усіх , хто загинув за час сумний цей!
Хвилина мовчання https://www.youtube.com/watch?v=dk_XVBNz_YQ
П-О: Україна обов’язково переможе, бо нам допомагає Бог, допомагають загиблі воїни і невинні люди, які загинули під час війни. Їхні душі світлі і невинні відлетіли на небеса, де їх зустріли Ангели Божі, і вони моляться за нашу багатостраждальну неньку Україну; за наших воїнів, щоб їх обминали кулі ворожі і снаряди; за наш уряд, щоб він знаходив і приймав правильні і справедливі рішення.
Українка: Загадаю бажання найдорожче у світі!
Щоб настав мир в країні, і не гинули діти,
Щоб під небом блакитним колосилися ниви,
Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.
Щоб не плакали мами у журбі над синами,
Перемога настала в боротьбі з ворогами.
Українець: Щоб старенькі в достатку всі свій вік доживали,
Щоб і пісня, і слово українські звучали.
Щоб країна розквітла, незалежна і вільна.
Хай здійсниться бажання це моє неодмінно!
Усі діти разом: Слава Україні! Героям слава!
Всі присутні кладуть квіти
Звучить пісня https://www.youtube.com/watch?v=KALD5tbU4EY
Колектив Песецької гімназії вшанував пам’ять загиблих односельців біля Меморіалу пам’яті села Песець.