Лісова пісня (Леся Українка)

Ця неповторна драма-феєрія. Шик Богдан і Прозоров Олексій

Епіграф. Глибоким протестом проти міщанської самозадоволеності, зажерливості насичена «Лісова пісня», побудована на народних волинських легендах, найсамобутніший твір Лесі Українки, фантастичний і реалістичний водночас, ніжний і гнівний, сумний і глузливий… Проте Лесина Мавка незрівнянна й неповторна своєю національною особистістю, своєю загальнолюдською значущістю. М. Бажан

Герої зливаються з природою в єдину симфонію. У філософському тоні й змісті пейзажів теж криється хвала всьому живому, авторове захоплення багатством і щедрістю самого життя.««Лісова пісня» – це діамантовий вінець Лесі Ураїнки»,- писав М. Рильський. Драма-феєрія була справжнім тріумфом її творчості. Створена на фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя.

Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. Порушивши у драмі-феєрії проблему невідповідності високого покликання людини принизливим умовам її повсякденного життя, письменниця піднялася на вищий щабель над старою школою української драматургії.

Жанр твору: Драма-феєрія – драматичний твір з казковим сюжетом та казковими героями. Драматична поема — це жанр, що поєднує прикмети драматургії й поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності. Особливості драми-феєрії:– фантастично-казковий сюжет;– дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;– відбуваються надзвичайні історії;– театральний ефект з безліччю театральних трюків (західноєвропейська феєрія)Оу «семпай», я розділяю твою думку.

Леся Українка творила цю перлину недовго — близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті вона приїхала до Києва, а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси. А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідає матері, що її спонукало написати «Лісову пісню»:

«А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин насолоди, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували — пам’ятаєш?— у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» — я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

Особливості композиції твору•Переплетіння світу фантастики зі світом реальним.•Ремарка –довершений зразок пейзажу чи портретної замальовки.•В основі композиції « Лісової пісні» лежить прийом паралелізму.•Твір складається із нехарактерного для драми прологу й трьох дій, співвіднесених із різними порами року (весна, літо, осінь), із зародженням, розвитком і згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша; немає поділу на яви.

Дякую за увагу!