Григорій Савич Сковорода

Григорій Савич Сковорода. Шик Богдан і Прозоров Олексій

Епіграф...вельми замітна в історії розвою українського народа, мабуть, чи не найзамітнішу з усіх діячів нашого XVIII віку.Іван Франко

Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині. Навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві. Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії. У 20 років поїхав до Петербургу, де прославився музично. Повернувшись їде у 3-річну подорож по світу. Працював у Переяславському колегіумі, потім – домашнім вчителем. Працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. З 1769р. став мандрівним педагогом-просвітником. Останні десятиріччя – це роки його слави. Біографія

У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зміст людського існування — подвиг самопізнання. Передбачив свою смерть: «Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з’явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий.» Це сталося 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківської області. Біографія

-Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.-Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.-Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки. Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.-Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.-Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів. Цікаві факти

-Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.-Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».-Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя. Цікаві факти

Бджола та шершень Літературний рід: ліро-епос. Жанр: літературна байка. Провідний мотив, мотиви: Тема: розповідь про важливу роль праці за покликанням (тема "сродної" праці), розкриття суперечності між трудовим способом життя і паразитичним існуванням.Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного способу існування. Праця має стати для людини природною потребою і "найсолодшою поживою" (ідея спорідненої праці). Композиція, композиційно-стильові особливості: основна частина — оповідна (короткий діалог між Бджолою та Шершнем) — і "сила" — дидактична частина (мораль), де автор на конкретних прикладах пропагує ідею "сродної" праці, наголошує, що немає нічого кращого для людини, як жити за своєю природою. Мораль ("сила") байки значно більша за оповідну частину. Головні герої та їх образи: Бджола (алегоричний образ працьовитої, мудрої, досвідченої людини); Шершень (алегоричний образ людини лінивої, яка звикла користуватися результатами чужої праці). Примітки та корисна інформація: Байка присвячена темі "сродної" праці (автор висловлює свої погляди на життєву необхідність працювати за природними нахилами, здібностями). Твір входить до збірки "Байки харківські".

Всякому місту — звичай і права... Літературний рід: філософсько-сатирична лірика. Жанр: вірш. 10-та пісня зі збірки "Сад божественних пісень". Напрям, течія: бароко. Художньою творчістю Г. Сковороди фактично завершується епоха бароко не лише в українській культурі, а й у європейській. Система віршування: силабо-тонічна з елементами силабічної. Віршовий розмір: 4-стопний дактиль. Римування: паралельне (ааббвв). Тема: змалювання широкої картини тогочасних суспільних порядків, соціальних вад суспільства і надання їм певної оцінки.Ідея: висміювання суспільних вад (здирництва, пияцтва, бюрократії тощо). Утвердження совісті як основи справді людського життя, завдяки якій не страшна смерть, якій все одно "мужик то чи цар — все пожере, мов солому пожар"; сатиричне викриття неправедного способу життя людей різних соціальних прошарків (чиновників, купців, кар'єристів, бездумних студентів), які "марноти цього світу" визнали ціннішими, ніж життя по совісті перед обличчям Бога.

Всякому місту — звичай і права... Композиція, композиційно-стильові особливості: у 1 строфі автор показує, що кожен у цьому світі вільний вибирати свій спосіб життя; у 2-4 строфах показує, що саме вибирають сучасники (підлабузництво, здирництво, пияцтво, розпусництво та ін.); у 4 строфі протиставляє їхній вибір своєму як життя дурних, божевільних, безбожних людей життю розумному, совісному, у Богові (адже Бог є совість); у 5 строфі показує, що перед обличчям смерті всі рівні: на той світ нічого не візьмеш, зате лише совісна людина не боятиметься її приходу. Головні герої та їх образи: людей: ліричний герой — людина, яка роздумує над сенсом людського існування, боїться померти "без ума", божевільною, тобто такою, якими стали люди, що живуть навколо неї не по совісті; люди, які забули про совість і віддалися марним радостям цього, матеріального, світу: Петро-кар'єрист; Федька-купець; модник; лихвар; землевласник-магнат; скотозаводчик; затятий багатій-мисли-вець; гуляка; облудний юрист; пустопорожній студент; нерозбірливий коханець; міфологічних істот: смерть — замашна коса; Венера, Амур; предметів і явищ: місто; чини; гроші; будинки; коса смерті ("страшна сталь").

По вертикалі: 1)Відома байка Сковороди “ Кобила" 2)Назвіть ім’я Сковороди. 3) У якому селі з 1754 по 1759 жив Григорій Савич та вчителював? 4)У якій родині народився Сковорода?По горизонталі: 5)У якому місяці помер філософ? 6)Григорій Сковорода закінчив колегіум. 7)Село, в якому народився Григорій Савич? 8) У 1734 році він вступив до Києво Могилянської... 9)Що робив Сковорода з 1769 року?

Дякую за увагу!