Література рідного краю. Сучасні поети Прикарпаття про рідну мову.

                              Конспект  уроку

              Література рідного краю

Тема: Рідна мова-душа народу. (Поети Прикарпаття про мову)

Присвячено Міжнародному дню рідної мови.

Тип уроку

Урок -діалог. Інтегрований (література, мовно-культурна компетентність) з елементами групової роботи та творчості.

Мета уроку

Навчальна:

-ознайомити учнів із поезіями сучасних поетів Прикарпаття, присвяченій рідній мові.

-поглибити знання про літературу рідного краю як складову загальноукраїнської культури.

 

Розвивальна:

-розвивати навички аналізу поетичного тексту;

-формувати вміння працювати в групах, висловлювати власну думку, аргументувати її.

 

Виховна:

-виховувати любов і повагу до рідної мови;

-формувати національну свідомість, почуття гордості за культурну спадщину рідного краю.

Ключові компетентності

-спілкування державною мовою;

-культурна та громадянська компетентності;

-уміння вчитися впродовж життя;

-соціальна та громадянська активність.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогоднішній урок-не просто сторінка з підручника. Це розмова про те, ким ми є. Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови-свято, яке нагадує: мова не дається нам раз і назавжди. Її потрібно берегти, плекати, захищати. Бо мова- це не лише слова й правила. Це пам’ять поколінь, голос предків, код нації.

У 21 столітті ми живемо у світі швидких повідомлень, соцмереж, штучного інтелекту. Та попри всі зміни є те, що залишається незмінним-потреба говорити своїм, рідним словом. Саме мовою ми називаємо любов і біль, страх і надію, віру й свободу.

Сьогодні українська мова-це не лише засіб спілкування. Це ознака гідності, форма спротиву, доказ того, що ми є і будемо.

 

Поетичний перформанс

Мова- це душа народу

Мова-це музика серця

Мова-це пам’ять поколінь

Мова-це коріння нашого роду

Мова-це крила для мрій

Мова-це наш оберіг

Мова-це символ нескореності

Мова-це наша перемога!

Мова-це наша гордість!

Мова-це майбутнє України!

Мова-це Україна!

Мова-це наша сила!

Мова-це ми !

 

МОВА

Я-українська мова. У моєму серці-спів солов’я й шум Дніпра, дзвони Софії й козацькі думи, пісні Шевченка й Лесі Українки. Я-ваша пам’ять і ваша душа.

 

Ми часто думаємо, що поезія живе десь далеко: у товстих книжках , у портретах класиків, у минулих століттях. Але насправді поезія живе поруч. Вона  ходить тими ж вулицями , дивиться на ті ж гори, що й ми.

Прикарпаття-це край, де слово має голос. Тут мова не тільки звучить-вона дихає горами, переливається ріками, болить і надіється разом з людьми.

І сьогодні ми спробуємо почути мову очима поетів нашого краю, відчути як рідне слово стає пам’яттю, зброєю, любов’ю.

Кожен із цих поетів-це окрема інтонація української мови.

 

Робота в групах

Група 1. Наталя Данилюк

Наталя Данилюк -сучасна поетеса Прикарпаття.

Її поезія-щира й емоційна. Вона пише так, ніби розмовляє з читачем. Для поетеси мова-це душа людини, її коріння, її пам’ять.

Вірші для роботи

«Моя мова-молитва моя»

«Слово , вистраждане серцем»

«Не зрікайся мови»

 

Вірш «Моя мова-молитва моя»

-чому поетеса порівнює мову з молитвою?

-Яке слово у вірші має найбільшу силу?

Міні-творче завдання.

Запишіть одне речення , яке починається так:

Моя мова-це…

Асоціативна павутинка до слова МОВА

Віра

Пам’ять

Серце

Біль

Надія

Коріння

Знайдіть художні засоби

 

Вірш «Слово, вистраждане серцем»

Інтерактивна вправа «Поетичний детектив»

Учні отримують картки з уривками вірша і називають художні засоби.

 

Дискусійне запитання:

-чи може слово бути вистражданим?

 

-У яких життєвих ситуаціях слова народжується через біль?

 

Вірш «Не зрікайся мови»

«Так-ні»

Твердження:

-мову можна втратити, але потім легко повернути.

Говорити рідною мовою-це особистий вибір кожного.

Мова формує нашу ідентичність.

Поетеса закликає до відповідальності.

 

Знайти в тексті наказові форми

-не зрікайся

Бережи

Говори

Визначити тон вірша (порада, заклик, попередження)

 

Підсумок групи

Метод  «Одне слово-один сенс»

Кожен учень називає одне слово, яке залишилось після роботи з поезією

ВІРА СИЛА БІЛЬ ПАМ’ЯТЬ КОРІННЯ ЛЮБОВ

 

2 група

Любомир Михайлів-поет, у віршах якого   твердо й мужньо.

Для нього  слово-це ознака народу, його сила й відповідальність.

Поет переконаний : хто береже мову-той береже Україну.

 

Вірш «Мова -це наш прапор»

У ВІРШІ МОВА ПОСТАЄ як символ держава й нації. Вона не просто звучить -вона об’єднує й веде.

Образ мови-як прапор:видимий , впізнаваний, спільний для всіх.

 

Вірш «Слово, що не скорилось»

Цей вірш про незламність українського слова, яке пережило заборони й утиски.

Слово у поезії живе, сильне , непокірне.

Завдання

Виписати «Ключове речення»

Слово вистояло крізь заборони й повернулося сильнішим

Мову можна утискати, але неможливо знищити.

Слово живе доти, доки його береже народ.

Слово вистояло завдяки людям, які не зрадили рідної мови.

 

Поезія Любомира Михайліва утверджує думку: українська мова вистояла, бо жила в народі. Ісаме тому вона має силу й майбутнє.

 

Вірш «ГОВОРИ УКРАЇНСЬКОЮ»

Завдання «Скульптура слова»

Перетворити рядок вірша на скульптуру жестами, мімікою.

 

Чому важливо говорити українською?

Придумати вислови, які передають головну ідею вірша.

Говори українською.

Слово-це сила.

Мова об’єднує.

Мій голос- моя мова.

3 група

 Богдана Пілецька

(Учні розповідають про поетесу)

 

 

Цей вірш сучасної поетеси з Перегінська-про Україну, про мир, про молитву й надію .

Ми не будемо шукати слово «Мова», але побачимо , як любов до рідної землі переплітається з мовою, зтим, що робить нас українцями.

Спробуймо відчути , як поезія говорить нелише словами, але й серцем.

Вірш «ПРОСИМ МИРУ»

Завдання

1. Мапа емоцій

Випишіть які емоції відчувають герої вірша і сам автор:

Страх, смуток, надія, гордість, любов.

Смуток-стільки смутку в тебе в очах

Надія-просим миру, а більше нетреба.

Гордість-наймужніші хоробрі серця

2. Рольова гра.

Кожна група готує 2-3 речення від імені своєї ролі.

Україна-моє серце порізане, та я живу.

Народ-ми боремося і молимося.

Бог-я оберігатиму вас, коли віра й любов будуть з вами.

Війна-я приношу біль і страждання.

3.Як любов до України у вірші пов’язана з мовою та культурною ідентичністю.

Мова-це частина культури та національної ідентичності.

Захищаючи рідну землю, народ зберігає рідне слово.

Поезія Богдани Пілецької показує, що любов до країни і мови нерозривні.

 

Підсумок

Ми побачили , що сучасна поезія може говорити про цінності , не називаючи слово «мова» прямо.

Але через любов до країни, молитву та патріотизм вона підкреслює: рідна мова-це наш корінь,наша ідентичність і сила.

 

Творче завдання

1. Сенкан до слова мова.
2. Асоціативна павутинка до слова мова.
3. Українська мова для мене-це…
4. Коротке звернення до ровесників.

 

Підсумок уроку

Сьогодні ми переконалися, що українська мова-це не лише предмет у школі, а жива душа народу, яка звучить у поезії нашого краю.

Нехай слова почуті сьогодні, живуть не лише на уроці, а й у вашому щоденному спілкуванні, бо мова починається з кожного з нас.