Література рідного краю. Життєвий і творчий шлях А.Тесленка. Трагічнсть особистості та проблеметика збереження людської гідності (за повістю"Страчене життя")

                                                      Лохвицька гімназія №1

Лохвицької міської ради

Полтавської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок літератури рідного краю

за повістю А. Ю. Тесленка

«Страчене життя»

 

 

 

 

 

 

 

               План – конспект

учителя української мови і літератури

                                        Коломієць Людмили Павлівни     

                                                   учителя української мови і літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лохвиця 2019 р.

 

Література рідного краю

 

Тема:Життєвий і творчий шлях А. Тесленка

Трагічність особистості та проблематика збереження людської гідності в умовах капіталістичної діяльності

(за повістю А. Тесленка «Страчене життя»)

 

Мета:   Ознайомити учнів із життям і творчістю А. Тесленка,

             умовами формування його світогляду, зацікавити учнів

             особистістю письменника, розвивати в старшокласників навички    критичного мислення, логічного аналізу, уміння порівнювати і  зіставляти.    Виховувати повагу і зацікавленість до літературної класики,  гуманізм і     співчуття до людей.

          Показати життя сільської бідняцької молоді в період буржуазно –      поміщицького ладу, ті випробування що випали на їхню долю,  розкрити і пояснити мотиви поведінки героїв твору.

             Розвивати спостережливість, емоційність сприйняття художнього  тексту.

Тип уроку: урок-есе

Теорія літератури: повість як епічний твір

Обладнання: портрет А. Тесленка;

                       старі фотографії краєвидів Лохвиці ( комп’ютерна презентація);

                       виставка творів А. Тесленка;

                       опорна таблиця ( повість як епічний твір );

                       ілюстрації до творів А. Тесленка;

                       пам’ятка до уроку.

Література: В. С. Сидоренко. Вивчення творчості А. Тесленка – Посібник для            вчителів – к.: Рад. Шк.., 1979 – 104с.

                     Погребенник Ф. П. Проза початку XX ст..// Історія укр.. літ.-

                     Дожовтневий період – К.: Наук. Думка, 1987 – с. 491 – 510.

                     Півторадні В. І.А. Тесленко. Життя і творчість. – К.: Дніпро,   1982-176с.

                     Архип Тесленко. Прозові твори. Драматичні твори. Вірші. Листи.

                     К.: Наук. Думка, 1988-480с.

                     Літературознавчий словник – довідник – К. : Академія, 1997.

 

План уроку

I. Організація класу роботи

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Пояснення типу уроку

IV. Короткі відомості про письменника з комп’ютерною презентацією           ( старі    фотографії краєвидів Лохвиці )

V. Бесіда за змістом твору

VI. Підсумки уроку. Домашнє завдання

 

Хід уроку

 

Організація класу до роботи

Оголошення теми і мети уроку.

 

Епіграф уроку

                                                    Так хочеться жити і жити,

                                              Доки сонце світитиме.

                                                    Все старе згасне, настане

                                             нове життя колись…

А. Тесленко

Звучить запис тужливої мелодії, на фоні якої звучать слова учителя

ЛОХВИЧЧИНА…Це наш рідний край, наша земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і, звичайно, мудрими людьми. Багата Полтавщина талантами . Можливо, вже тут родюча земля на них. Сьогодні ми зібралися, щоб згадати одного з синів нашого краю.

 

Повідомлення «краєзнавців»

 

                                         Де в полі жайворонок клепче

                                                   Й над ставом верб рядок схиливсь,

                                   Серед розкішної природи

                                       Архип Тесленко народивсь.

 

Тесленкові земля. Вона сьогодні розкинулася далеко за Харківцями та Архипівною. Ідучи дорогою мимо степових кругляків, помічаєш, що ось-ось прийде справжнє тепло, прийде весна. Шумить на повний голос радьківський ліс, захвилюється в заплавах верболіз, струмує ріка, яка несе вдалину вічне життя, яка дарує неповторні хвилини зустрічі стежками, якими ходив наш дорогий ювіляр, які торують зараз його земляки.

 

Повіяло весною в Харківцях…

     В оцім краю на вітровім просторі

 А. Тесленко починав свій шлях

                                         Поневірянь, поезії і горя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Психологічний автотренінг

Звертання учителя до учнів

 

Сьогоднішнє заняття – це плідна наша робота протягом усього навчального часу. Відчуваю вогник цікавості у ваших очах, а це означає, що у вас великий творчий потенціал. Це допоможе на сьогодні на уроці.

 

Архип Тесленко. Життєвий і творчий шлях саме цього митця ми спробуємо простежити, проаналізувати повість «Страчене життя».

 

Пояснення назви урок-есе

Есе (від фр. – спроба, нарис) – нарисовий жанр літературної творчості, для якого властива вільна трактовка питання, замість всебічного охоплення його, виклад своїх вражень, асоціацій і роздумів, переважно відсутність аргументованих висновків. Це просто суб’єктивні міркування, викликані якимось твором, літературним явищем тощо.

 

Короткі відомості про письменника з комп’ютерною  презентацією (старі фотографії краєвидів Лохвиці)

 

Повідомлення «бібліографів»

Учень

А. Ю. Тесленко народився 02 березня 1882р. в с. Харківцях Лохвицького повіту на Полтавщині в бідній селянській родині. Заробітки були гіркі, і в сім’ї  ледве зводили кінці з кінцями. Від нестатків, голоду та холоду діти часто хворіли і помирали. З 10 дітей вижили лише двоє.

10-річного хлопця батьки віддали до Харківської церковно – приходської школи. Закінчивши її у 1894 р. Архип продовжує навчання у місцевій церковній школі, готуючи себе до педагогічної діяльності. Скоро починає писати вірші, байки, оповідання.

Учень

За волелюбні погляди і виступи Тесленка виключили з учительської школи. Працюючи писарчуком у Лохвицькій волосній управі, бачив на верхах хабарі, а в низах – страждання темної і гнобленої бідноти. Пішов працювати до нотаріуса в тій же Лохвиці – там ще більше розкрилися перед ним здирства. Не стерпів і цього, почав учитися на телеграфі, та підкошене здоров’я далося взнаки – втрачався зір. Позбавили й тут служби.

А Тесленко мав близькі зв’язки з місцевою організацією «Селянська спілка», провідну роль в якій відігравали добре знайомі йому учасники революційного руху в Лохвиці і Харківцях.

III. Учень

Активну участь взяв письменник у виступі трудящих Лохвиці в грудні 1905 р. Він був разом з повсталими селянами, які роззброїли жандармів, визволили політичних в’язнів і вимагали поділу панської землі. Та почалися репресії, і Тесленко без документів про особу виїжджає до Києва, живе там впроголодь у нічліжках.

Улітку 1906р. Тесленко повернувся до рідного села, де невдовзі поліція вчинила обшук батьківського двору. Архип змушений був переховуватись. Мати потай носила синові бідняцький харч, водночас передаючи папір та олівець. А син передавав дрібні, списані в бур’янах  під хмарами і дощами  листочки, на яких угорі було дбайливо виведено: «Товаришам селянам присвячую».

У жовтні 1906 року. Тесленка разом з іншими революційно настроєними селянами заарештували і ув’язнили.

I. Учень

Довелося сидіти в лубенській і гадяцькій тюрмах, у пересильній московській тюрмі «Бутирки», побувати на засланні. Тільки на початку 1909р., хворий туберкульозом, повернувся в рідне село.

Усе це докладно відобразив в оповіданні «Немає матусі!»

Долаючи всі негоди тернистого шляху, письменник працював до останнього подиху.

Підкошений тюрмами і переслідуванням, А. Тесленко помер 28 червня 1911р. в лікарні в с. Луці земляки перевезли його тіло до рідного с. Харківці, де й поховали.

 

Бесіда над запитаннями

Учитель. А зараз спробуємо відповісти на запитання, які допоможуть нам зрозуміти:

1. Що змусило А. Тесленка написати твір «Страчене життя»?
2. Чому твір А. Тесленка «Страчене життя» є повістю?
3. Чому письменник назвав повість «Страчене життя»?
4. Проблематика твору.

 

Орієнтовні відповіді учнів

I.Учень

Саме життя підказувало тему для повісті. У хаті двоюрідної сестри Зінаїди Яківни Строй сталася трагедія А. Тесленко дружив із Зінаїдою у дитинстві, як здібна учениця, вона була відправлена на церковний кошт до Петербурга, закінчила там церковно – учительську школу, повернулася улітку 1908 р. до батьків, але на побачені з єпархіальним  наблюдатилем  «благословення» не отримала, чим накликала на себе його невдоволення і гнів.

Не бачачи ніякого для себе виходу, дівчина наклала на себе руки.

Трагічна доля З. Строй і стала основою сюжету «Страчене життя».

2 Учень

Вершиною творчості А. Тесленка є повість «Страчене життя»

 

*Словникова робота групи «мовознавців»

Повість – літературний художній розповідний твір, що займає місце між оповіданням і романом.

У повісті багато персонажів, та в центрі уваги – життя головного героя. Сюжет найчастіше однолінійний.

● Розгляд опорної таблиці «Повість як епічний твір»

3 Учень

У повісті «Страчене життя» зображено трагедію страченого життя, гостро відчувається пекучий гнів і біль, нещадний осуд убивцям. Фальш псевдо проповідей і злочинства розкриваються всім змістом твору, особливо внутрішніми монологами Оленки. Її останній акорд: «Убивці» звучить, як звинувачувальний вирок усім лицемірним «служителям», хто стратив життя людини.

4 Учень

Письменник глибоко дослідив типові обставини поневірянь і злигоднів селян, порушив ціле коло проблем:

1. безправне становище сільських наймитів;
2. безробіття селянства
3. революційні настрої народу;
4. сумна доля народних талантів;
5. гідність простої людини
6. нещасне дитинство селянських дітей;
7. антинародна суть релігії, куркульства;
8. засудження прислужництва, низькопоклонства перед сильними.

V.Бесіда над змістом твору

Образи персонажів у повісті «Страчене життя, розкрийте їх ідейний смисл.

У яких умовах зростала і виховувалась Оленка ?Як ставилася Оленка до людей ?

Який характер конфлікту повісті «Страчене життя» ?

Що затьмарювало світлий погляд дівчини за життя ?

Як ви розцінюєте причину самогубства молодої вчительки ?

Хто  на думку отця Полієвкта, буде більш надійним вихователем школярів – Оленка чи Федір Грищенко ?

 

*Інтерактивні форми:

Взяти  інтерв’ю  в Оленки Панасенко;

Взяти  інтерв’ю  в отця Полієвкта;

Взяти  інтерв’ю в Сергія;

 

Журналіст / до О. Панасенко /

 

- Що вам заважало стати народною учителькою ?

- А чи не легше було поцілувати руку О. Полієвкта і мати роботу, аніж зберегти гордість ?

Оленка:

           -  Мріяла працювати для людей «Учениць своїх до думок глибоких   привчать, до людськості, правди; буду їм книги читать…Як я їх буду кохать!» Життя народу знала поверхово. Не могла погодитись із тим, щоб тільки «пристроїтись учителькою, здобути місце». Не могла жити, пристосовуючись до підлості, не терпіла лицемірства.

З обуренням і відразою спостерігала, як Грищенко, забувши про власну гідність, запобігав перед О. Полієвктом. Духовно убогих, честолюбних людей зневажаю. Тому і залишилась без роботи. Тепер мені відкрилися очі, зникли ілюзії про доброту панів і духовенства. Переконалася, що про обдарованих тільки балачки, а на ділі…хоч він і нікчемний, пустий…а…аби цуцик.

 

Журналіст:

• Чи не здалося вам, що ви все-таки були невдячною до О. Полієвкта, адже якби не він – не вчилися б ви на державний кошт ?

 

Оленка:

- Запевняння попів про»любов до ближнього» - це облудні слова, бо насправді «єсть любов тільки до честі ближнього. І за це недодання її ви так одпихаєте од себе його. І ви ще служителями христовими вважаєте себе!»

 

Журналіст / до О. Полієвкта /

• О. Полієвкте, чому ви не дали Оленці роботи ?
• - Хіба Грищенко був талановитішим за Оленку, ви ж самі відзначили її розум.

 

О. Полієвкт:

- Так, це була розумна дівчина, але роботи не отримала через відсутність у неї запобігливості, чиннопочитання. Я відчув у неї дух непокори і рішуче небажання жити за приписами релігійної моралі.

 

Журналіст / до Сергія /

• У чому на вашу думку, трагедія Оленки ?

 

Сергій:

• Іншого виходу для чесної вразливої дівчини, яка прагнула до справедливості і боляче реагувала на всяку кривду. Це людина дуже складної організації, з серцем відкритим до всього прекрасного. У смерті Оленки винен не тільки О. Полієвкт, який відмовився їй допомогти, та пан Кочура, що не захотів навіть розмовляти з дівчиною. Ні не тільки вони. Винуватцями смерті Оленки були й батьки – жертви приватновласницьких умов капіталістичного суспільства.

 

Чесна і нескорена трудова людина – безправна вчителька у світі зла – кинула своїм убивцям останній виклик стратою життя.

Оленці не вистачило сил, щоб вистояти і побороти зло. Вона загинула, своєю смертю кинувши виклик усій системі, що гнобила таланти народу.

 

*Час запитань і відповідей

До якого ідеалу прагнула Оленка ?

Що керувало вчинком Оленки гідність чи гордість ?

Що захоплює в образі Оленки ?

У чому вбачає зміст життя О. Панасенко ?

 

*Словникова робота групи «мовознавців»

Гордість – почуття особистої гідності, самоповаги. Надмірно висока думка про себе і зневага до інших, пихатість, гординя.

Гідність – сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості, честь, достойність, достоїнство, повагу.

 

Запитання вчителя до учнів

1, Чи погоджуєтеся ви з думками, що гордій рідко буває вдячним: він отримає менше, ніж заслуговує.

                                                                                   Т. Б.  Стоу

2, Всі іншу погрішності, лише гідність дотична до неї.

                                                                                      Френсіс  Бекон

3.Гординя не включає само ненависть, вона може послужити причиною самогубства

Габріель Оноре Марсель

 

IV. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Підготувати твір на тему «Справедливість може перемогти, тільки за неї треба наполегливо боротись(за повістю А. Тесленка «Страчене життя»), «Яким би могло бути життя Оленки у наш час?»