Інтегрований позакласний захід «Одна епоха – два світи»

Про матеріал

Позакласний захід з інтеграцією української літератури, історії, зарубіжної літератури.

Літературна вітальня. Зустріч з літературними персонажами першої половини ХІХ століття: Наталкою Полтавкою, героїнею п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" та Тетяною Ларіною, головною героїнею роману у віршах Олександра Пушкіна "Євгеній Онєгін". Їх порівняльна характеристика на тлі однієї епохи, але різних Світів ХІХ сторіччя.

Перегляд файлу

 

Краматорська загальноосвітня санаторна школа-інтернат

 І-ІІ ступенів № 10 Донецької обласної ради

 

 

 

 

Інтегрований позакласний захід

«Одна епохадва світи»

(українська література – історія – зарубіжна література)

Літературна вітальня: зустріч з літературними героїнями першої половини ХІХ ст.

 

 

                                   C:\Users\MetodKabinet\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\10236.jpg

 

 

 

                                                         Захід підготували:              

   учитель української мови

        та літератури --Неснова М.К.

                                                учитель зарубіжної  літератури - Антоненко О.О.

                                            учитель історії -- Зима І.І.

 

 

 

 

 

м. Краматорськ – 2018 р.

 

Мета: зробити екскурс в епоху І половини ХІХ ст., суттєво розширити світогляд учнів; на прикладі долі літературних героїнь дати можливість дітям уявити типові реалії  буття того часу; створити яскраві жіночі образи Наталки Полтавки та Тетяни Ларіної;  порівнюючи «життєві сценарії» обох героїнь, спонукати старшокласників замислитися над власним життям, зробити власні висновки;  розвивати аналітичне мислення, уяву, фантазію, творчі здібності, емоційну сферу, естетичний смак, стимулювати самовдосконалення;  виховувати повагу до особистості, патріотизм, вчити розрізняти справжні цінності, прищеплювати гарні манери.

Форма проведення: театралізація

Обладнання: імпровізований тин, лава, шитво, національний одяг, відеоматеріал; журнальний столик, підсвічник, віяло, ручка-перо,  лист. Відеоматеріали: романс «Не обіцяйте діві юній…» із к-ф «Зірка привабливого  щастя», уривки з к-ф «Панночка-селянка», «Війна та мир» (дворянські садиби, інтер’єр кімнат)

 

Хід заходу

 

І. Вступне слово (слова ведучих на фоні заставки «Запрошення»)

Учитель української літератури: Шановні гості! Ми запросили вас сьогодні на незвичайну зустріч – зустріч з минулим. Хіба можна побачити на власні очі те, що було понад 200 років тому? За допомогою сучасних технологій можна.

    Жінки ХІХ століття… Якими вони були? Якою була та епоха, той час, те людське середовище, звідки вони вийшли? Що формувало їхні характери? Як склалися їхні долі?

Учитель зарубіжної  літератури: Зараз ХХІ століття. Але якщо відкинути мінливу моду, зміни в побуті, інші історичні реалії, що залишиться? Залишаться жінка, час і доля. І таке просте людське, жіноче щастя. Та чи були просто щасливі наші героїні – дівчина-селянка і дівчина-дворянка? Яке життя їх оточувало? Які проблеми хвилювали? Що вирішували в їхньому житті батьки, а що вони повинні були вибирати самі? Вітаємо вас у ХІХ столітті. І надаємо слово учителю історії .

Учитель історії: На початку ХІХ ст. існувало дві імперії (Російська і Австрійська),  до складу яких  входили українські землі. Цей період характеризується важливими подіями в житті як суспільства, так і окремих людей:

  • формувалася нація;
  • формувалися індустріальні суспільства;
  • формувалися ринкові економіки.

У 1812 році відбулася «Вітчизняна війна», яка закінчилася перемогою

над Наполеоном, та русько-турецькі війни. У 1825 р. – повстання декабристів (закінчилося їхньою поразкою). Існувало кріпацтво, яке в Австрійській імперії скасували у 1848 р., а в Російській – у1861 р.

Соціальна структура населення була дуже неоднорідною: селяни, міщани,

купці, ремісники, військові, дворянство (аристократи) та козацька старшина.

     Економічний розвиток українських і російських земель затримували феодальні порядки. Капіталізм, ринкові відносини, технічний прогрес, які закріпилися в розвинутих країнах, не сформувалися і до кінця ХІХ ст..

     Рівень життя , освіченість населення були низькими. Ні російський, ні австрійський уряди не застосовували ніяких заходів для зміни такого стану.

     Але з початком ХІХ ст. змінюється побут еліти (аристократії). Відповідно до нових вимог життя, смаків, моди, поширених у Європі. Кар’єра, вигідний шлюб, гроші – це стиль їхнього життя, на відміну від стилю життя народу: праця, сімейне благополуччя, почуття.

     Пропоную вашій увазі відеоматеріал.

(Додаток № 1)

Учитель української  літератури: Пєсу «Наталка Полтавка»  можна впевнено назвати одним з найвідоміших драматичних творів нової української літератури.  З неї почався український народний театр. І сталося це у 1819 році завдяки Івану Котляревському.  «Наталку Полтавку» можна назвати довгожителем на українській сцені. В Полтаві нею відкриває театральний сезон Полтавський драматичний театр. І  це вже протягом двохсот століть!  Пєсу «Наталка Полтавка» взяли до свого репертуару  відомі театри  Києва.  

  Найвідомішим артистом, який зіграв  в п’єсі роль Виборного,  був Михайло Щепкін, якого Котляревський  допоміг викупити  з кріпацтва.  Гучні оплески «Наталці Полтавці» лунали не тільки в Полтаві, а й в Петербурзі, Москві, Казані, Києві, Чернігові, Тифлісі.

Велику роль в популярності пєси відіграла музика відомого українського композитора Миколи Лисенка. Чудові пісні головної героїні  Наталки в різні роки співали Катерина Нальотова, Марія Заньковецька, Оксана Петрусенко.

   Можна впевнено сказати, що героям пєси влаштовували овації тисячі разів. 

 А екранізували  пєсу у 1976 році. Роль Наталки в кіно зіграла Народна артистка України Наталя Сумська.

(На екрані відео з к/ф «Наталка Полтавка»)

Учитель : А якою ж уявили собі Наталку Полтавку наші учні?

( Ведуча переходить до оформлення «Українське село»;  на фоні  хати -  тин, біля тину  лавка).

Учитель  української  літератури:  Щойно ми потрапили у звичайне українське село ХІХ століття: біленькі хатки, вишневі садочки. Такими були майже всі полтавські села. В нашому селі живе збідніла удова Горпина Терпилиха з донькою Наталкою. Чуєте? Це співає Наталка.

(Звучить  пісня Наталки із пєси І.Котляревського «Наталка Полтавка», зявляється головна героїня.

 

Ой я дiвчина Полтавка,

А зовуть мене Наталка:

Дівка проста, не красива,   

З добрим серцем, не спесива.

 

Коло мене хлопці в'ються

I за мене часто б'ються,

А я люблю Петра дуже,       

До других мені байдуже.     

 

(Наталка сідає на лавку, починає вишивати. З’являється її подруга Галя. Далі – діалог-імпровізація з використанням оригінального тексту).

Галя: О. нарешті знайшла тебе!

Наталка: Привіт, Галю. Чого шукала?

Галя: Так ти не все мені розповіла…

Наталка: А, тоді слухай.  Жили ми раніше в Полтаві, мали гарний  двір з рубленою хатою, льохом і садом. Батько, понадіявшись на своє багатство, почав знайомитись не з рівнями, «заводити бенкети,— пив, гуляв і шахровав гроші», покинув свій промисел і помалу розточив усе своє добро. Розпився, почав гримати на мене, лаяти. Петра, якого узяв за годовання, а потім і зовсім вигнав його з дому. Помер мій батько в бідноті, а нас з мамою залишив без шматка хліба. Після його смерті ми переїхали жити у село. А я вже чотири роки чекаю Петра.

Галя: А ти його кохаєш?

Наталка: (соромливо)Звісно, що кохаю.

Галя: Тю, а чому не женетесь?

Наталка: Мати не дозволяє, бідний.

Галя: О ! Вона у тебе зла,

Наталка: Ні, вона добра і любить мене сильно, але не хоче, щоб я бідувала. От і думає видати мене за багатого.

Галя; А ти?

Наталка: А я Петра чекаю…

Галя: А він?

Наталка:  А від нього нема ніяких звісток. Хоч би встиг, а то прийдеться  вийти за нелюба

Галя: Чому ?

Наталка: Бо матір треба слухати.

Галя:  А я чула, що до тебе пан Возний сватався.

Наталка: Та нелюбий він мені! Юриста завзятий і хапуга такий, що й рідного батька злупить!

(Чути пісню пана Тетерваковського)

Наталка: Про вовка промовка…

(Входить Тетерваковський, гарно одягнений панок, співає пісню).

Всякий, хто вище, той нижчого гне,
Дужий безсильного давить і жме,
Бідний багатого певний слуга,
Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.
Всяк, хто не маже, то дуже скрипить,
Хто не лукавить, то заду сидить;
Всякого рот дере ложка суха —
Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха?

Возний: Здрастуйтє, дєвочкі!

Галя: І вам не хворать.

Возний: А не могла б ти, Галю, піти до свого Миколи?

Наталка: (хапає Галю за руку) Сиди!

Возний : Іди.

(Сперечаються,  Галя відходить осторонь. Тетерваковський починає освідчуватися Наталці)

Тетерваковський:  Бачив я многих – і ліпообразних, і багатих, но серце моє не імієть – теє-то як його  - к ним поползновєнія. Ти одна заложила єму позов на вічнії роки, і душа моя єжечасноволаєть тебе і послінишпорнойдаже години. Могу лі — теє-то як його — без отсрочок, волокити, проторов і убитков получити вовечноє і потомственноєвладініє тебе — движимоє і недвижимоєімініє для души моєй — з правом владіти тобою спокійно, безпрекословно і по своєй волі — розпоряджатись?

Наталка: «У вас є пословиця “Знайся кінь з конем, а віл з волом”; шукайтесобі, добродію, в городі панночки…».

Возний (продовжує умовляти дівчину): Так знай же, що я тебе давно уже — теє-то як його — полюбив, як тільки ви перейшли жити в наше село

Наталка: Ви пан, а я сирота, Ви багаті, а я бідна, ви Возний, а я простого роду, я Вам не під пару.

Возний: Ще посмотрім. (йде)

Галя (підбігає до Наталки): Ну що?

Наталка: Мої подруги пустують

I зі всякими жартують,

А я без Петра скучаю        

I веселості не знаю.        

 

Я з Петром моїм щаслива,

I весела, й жартівлива,

Я Петра люблю душею,        

Вiн один владіє нею. 

(йдуть)

 

Учитель української  літератури: А зараз ми пропонуємо вашій увазі кілька запитань:

  1. Чи є сьогодні актуальними проблеми, які підняв в своєму творі Котляревський? Поясніть. (Заможні, але недалекі чоловіки бажають взяти заміж красивих розумних жінок.)
  2. Які кроки можна зробити для вирішення цих проблем? (Кохання, власний вибір)
  3. Чим близька вам головна героїня твору? (Розумна, відверта, роботяща, вірна)

Дійсно, багатьом з нас близька героїня пєси Котляревського Наталка Полтавка. Але поруч існував зовсім інший Світ: дещо пихатий, перманентний, інколи не природній, тому багатьом простим людям незрозумілий та недосяжний. Дізнаємось і про нього.

 

Учитель зарубіжної  літератури (на фоні заставки «Мідний вершник», Россія початку ХІХ в.):  Перед нами Росія, дворянска Росія початку ХIХ століття. 20-ті роки (1819-1825 рр.)  Роман О.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» не випадково називають «Енциклопедією  російського життя», бо в ньому знайшла відображення все життя тодішнього російського суспільства: як виховували дітей? Куди ходили гуляти? Що читали? Що їли вдома і що подавали в ресторанах? Які п'єси йшли в театрах? Про що сперечалися?

(Заставка «Візитка»)

     «Тож названо її Татьяна...» - так знайомить нас Пушкін зі своєю улюбленою героїнею - Тетяною Лариною. Поет захоплено зізнається в любові милому ідеалу:

   Вибачте мені: я так люблю

   Тетяну милу мою.
        І де ж знайшов свій ідеал Олександр Сергійович? У російському селі! Таня - повітова панянка ( «І часто край вікна сама  Сиділа журна та німа.»), яка виросла в сільській самоті, в садибі своїх батьків.      

        Російське село, світ природи, розповіді няні, старовинні звичаї, простонародне ім'я зробили героїню «руською душею». Вона різко відрізняється від тих дурненьких лялькових панянок, порожніх і кокетливих, які багато пліткують і говорять всякі нісенітниці. Її мила простота, щирість, багатий внутрішній світ, глибина почуттів і благородство душі - ось що цінує Пушкін.      Давайте зануримося в те поміщицьке середовище, в якому виросла Тетяна, але зуміла зберегти чистоту душі.

 (Додаток № 2.Фрагменти з к/ф «Панночка-селянка», «Зірка привабливого щастя»)

     Їй заміняли все романи
Ще з юних літ, як милий сон;
Вона злюбила всі омани,
Що дав Руссо чи Річардсон. 

       Юна Тетяна наївно вірить у все, що написане в книжках. Вона сама здатна на глибоке, палке почуття. Спробуємо зануритися на мить в світ піднесено-романтичних мрій панянки-мрійниці.

 (Додаток № 2.Звучить романс «Не обіцяйте діві юній…»)

     У серці мрія зародилась; 
Прийшла пора — любов явилась. 

     І ось перед нею постає не книжковий герой, а реальний, дивний, такий не схожий на тих, що оточують, розумний, але холодний, розчарований, егоїстичний, приїхав із Санкт-Петербурга.

     І ... дивіться далі

 (Інсценування: кімната Тетяни)

Тетяна: «Не спиться, няню: дихать важко! 
Відкрий вікно, хоч одітхну».
Няня: Що, Таню, що тобі? —

Тетяна:  «Так тяжко!

«Ах, няню, серце в неспокої,
У грудях мов пече вогонь.
Я плакать, я ридать готова!»
Няня: Дитя моє, ти нездорова; 

Помилуй, господи, спаси! 
Чого ти хочеш, попроси... 
Скроплю свяченою водою, — 
Гориш ти...

Тетяна:  «Нянечко моя, 
Не хвора, ні — кохаю я!»

(Няня йде, Тетяна пише листа)

Тетяна:  Я вам пишу — чи не доволі? 
Що можу вам іще сказать? 
Тепер, я знаю, в вашій волі 
Мене зневагою скарать. 
Та як мене в нещасній долі 
Хоч пожаліти ви ладні, 
То відгукнетеся мені. 
Спочатку я мовчать хотіла; 
Повірте: сором свій од вас 
Я б заховала навсякчас, 
Коли б надія хоч бриніла 
Лиш раз на тиждень, в певний час, 
У нашім домі стріти вас,
Щоб тільки слухать вашу мову, 
Слівце сказати, — а за тим 
Все думать, думать об однім 
І зустрічі чекати знову. 

(Тетяна з листом йде)

Учитель зарубіжної  літератури: Тетяна порушила правила пристойності: першою  зізналася чоловікові в коханні. Але у неї і в думці не було погратися, пококетувати. Все в тому листі: пристрасть, туга, страх, сум'яття, мрія –все справжнє. І Онєгін це зрозумів: з такою дівчиною флірт, інтрижка неможливі (занадто серйозна, невигадлива,   не знає обману), а скористатися відсутністю досвіду у неї не захотів, благородно, по-дружньому відмовив.

 Минуло 2 роки. Ми зустрічаємо Тетяну в Петербурзі і захоплені її великим перевтіленням: замість закоханої дівчини, несміливої, простої, ми бачимо світську левицю, дружину важливого генерала. Вище аристократичне коло - той світ, де тепер живе героїня. Відправимось туди.

 (Додаток № 2. Фрагменти к/ф «Війна та мир»)

     А тепер ми на власні очі побачимо перевтілену Тетяну, почуємо її бесіду на світському рауті з іспанським послом. Чи щаслива вона в своїм заміжжі?

 (Інсценування «В будуарі». Під звуки полонезу  П. Чайковського входять Тетяна і посол, сідають за стіл, розмовляють французькою мовою. )

Посол: О мадам! Ви прекрасні! Я багато про вас чув!

Тетяна: Ви дуже любязні, пане посол ! Як Вам Росія?

Посол:  Це країна фантастичних можливостей і фантастичних жінок!

Тетяна: А яким Вам вбачається Петербург?

Посол: Це не Іспанія. Тут дуже холодно!

Тетяна:  Буду рада бачити Вас в нашому салоні. Ми приймаємо по четвергам!

Посол (йдучи зі сцени):   Вона прекрасна! 

Тетяна:  До побачення, мій друже!

(Посол іде. Тетяна сама)

Учитель зарубіжної літератури:(під музичний супровід) Такою неприступною і розкішної побачив Онєгін в Петербурзі Тетяну, побачив і ... закохався. Тепер він напише їй листа. А що ж зробить вона ?

 

Тетяна: Весь пишний цвіт моєї долі, 
Життя гучного марний грім, 
Мій успіх у високім колі, 
Багаті учти, модний дім,— 
Що в них? Віддать могла б я радо 
Нікчемну розкіш маскараду, 
Увесь цей блиск, і шум, і чад 
За кілька книг, за дикий сад, 
За тишу закутку сільського, 
За ті місця, де стріла вас 
Я в юності своєї час, 
За цвинтар, де піднісся вбого 
Дубовий хрест між верховіть: 
Моя там няня бідна спить...

Я вийшла заміж. Без пихи 
Я вас прошу мене лишити. 
Я знаю: в вашім серці єсть 
І гордість, і справдешня честь. 
Я вас люблю (пощо таїти?), 
Та з ким я стала до вінця — 
Зостанусь вірна до кінця».

(Тетяна    йде)

Учитель зарубіжної літератури:
А тепер спробуйте уявити себе на місці героїні О.С.Пушкіна і відповісти на кілька запитань.

  1. Як  ви відповіли б Онєгіну?
  2. Чи змогли б ви відмовитись від розкішного життя заради великого кохання?
  3. Хто ближчий особисто Вам за почуттями, вчинками, характером – Наталка чи Тетяна?

 

Учитель української літератури(заключне слово): Ми прощаємося з ХІХ ст., а ви маєте можливістьподумати над власним «життєвим сценарієм». Чи буде він успішним? Які життєві пріоритети оберете ви? А ми бажаємо вам досягти мети.

 

 

 ЛІТЕРАТУРА:

  1. О.С. Пушкін «Євгеній Онєгін». Зібрання творів в чотирьох томах 
    (переклад українською мовою за ред.М. Т. Рильського та Л. Д. Дмитренка). (http://ocls.kyivlibs.org.ua/pushkin/perekladi_1/tom_03/onegin/_full_text.htm
  2. І. Котляревський «Наталка Полтавка») (https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1054)
  3. «Наталка Полтавка»  (https://uk.wikipedia.org/wiki/Наталка_Полтавка)

 

docx
Додано
14 січня
Переглядів
142
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку