Літературна композиція "Україна у творчості письменників світу"

 

 

 

 

 

 

Сценарій

 

 

Літературна композиція

 

„УКРАЇНА У ТВОРЧОСТІ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ”

 

9-11 класи

 

Педагог-організатор

Музика А.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с. Галициново.

 

Обладнання:

1.Учнівські ілюстрації до вивчених творів.

2.На сцені портрет Шевченка Т.Г.

3.Слайди до теми, проектор, екран.

4.Записи пісень про Україну.

 

Епіграфи:

Край Україно! Цвіте мій,

Ти вчарував мене любов’ю.

Лиш вітром з-за Дніпра повій –

І я сумую за тобою.

                           Музафар Алімбаєв

 

Ось вона, горда, як пісня,

Стоїть переді мною незрівнянною красунею.

Дозволь надивитись на тебе знаменита Україно...

                         Раміз Рескулов

 

Люблю, Вкраїно, я тебе, як матір, син.

Ти вічно в пам’яті моїй, житті моїм.

Носитимеш пісні чарівної весноплин.

                         Сармен

 

   

Ведучий 1.

Шановні гості, цю літературну композицію ми присвятили найпрекраснішому – нашій ненці—Україні.

 

                                                     Звучить пісня „Україна”.

 

Ведучий 2.

Україна знана і визнана. Її славили і славлять наші письменники. Вона надихала видатних людей Англії і Німеччини, Польщі і Росії, Чехії і Словакії.

 

Ведучий 1.

Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли. Їх кров живуча, їх жага нетлінна. Це слово безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке , як Україна.

Закоханим ти лагідне, як мати,

а недругам – як постріл із гармати.

Беру тебе як скарб, в пісенній вроді

Із джерел, що не міліють у народі.

 

В.2.

А яка прекрасна українська природа! Вона зачаровує, нею захоплюєшся. І де б ти не був, запам’ятовуєш її назавжди. А зараз послухайте, як пише про свою рідну Україну письменник, виходець із щедрої полтавської землі – Микола Васильович Гоголь.

 

Читець

„Чи знаєте ви українську ніч?” (із повісті „Травнева ніч, або Утоплена”)

 

В.3.

Україна... в одному вже тільки слові і для нашого вуха і для вуха  чужинця бринить ціла музика краси і смутку. Це країна, де найбільше люблять волю і найменше мали її, країна гарячої любові до народу, країна довгої, вікової, героїчної боротьби за волю.

 

В.4.

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади і біленькі хати, лани золотої пшениці і медові та молочні ріки.

 

В.3.

Україна – розкішний вінок із рути та барвінку, поема жалю і смутку, краси і недолі.

 

В.4.

Отже, одна з наймогутніших сторінок у цій поемі належить великому борцеві за волю свого краю, свого люду, за безмежну широку волю на всьому світі – Т.Г.Шевченку. йому присвячували і присвячують вірші не тільки на Україні. Його знали і знають у всьому світі.

 

Читець. Микола Некрасов „На  смерть Шевченка”,

 

В.1.

Він був сином мужика, а став володарем у царстві Духа.

 

В.2.

 Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури.

 

В.1. 

(слова на фоні мелодії пісні „Пісня про Україну”)

Любіть Україну,  як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і радості мить

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву

Вишневу свою Україну.

Красу її, вічно живу й молоду,

І мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

Сіяє вона над віками...

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами...

Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі...

 

В.2.

Вона у зірках і у вербах вона.

І в кожному серця ударі...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну...

 

В.1.

Наша Україна справляє незабутнє враження, вона як небо, як даль солов’їна, як ясне сонце.

 

В.2.

А які прекрасні й неозорі українські степи! Послухайте опис українського степу із повісті М.Гоголя „Тарас Бульба”.

 

Читець.  Уривок із повісті М.Гоголя „Тарас Бульба”.

 („Степ все далі ставав красивішим...”).

 

ця розповідь звучить на фоні запису співу пташок у ранковому лісі.

 

В.3.

Українці мають усі підстави пишатись, що їхня батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні і тисячі, а мільйони її дочок і синів.

 

В.4.

Ми можемо втішатися і гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, але захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

 

Читець. О.Твардовський „Тобі, Україно!”

 

В.1.

А які прекрасні люди живуть в Україні, вони вміють розказувати незабутні історії, співати, сваритися і прощати.

 

В.2.

А як вони вміють боротися, відстоювати ближніх своїх, а також кохати.

А зараз ви подивитеся уривок із твору М.Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Це сцена зустрічі Оксани і Вакули.

 

Інсценізований уривок із повісті „Ніч перед Різдвом” М.Гоголя.

 

В.3.

Україна – це історія. І хто тут побував, то вже не зміг забути, що тут скрізь білі хати у вишневих садках. А весною...

 

В.4.

Як усі садочки зацвітуть, і усі соловейки заспівають! Скільки їх, що й не злічити.

В.3.

Не забув Україну і польський поет А.Міцкевич, який певний період свого життя провів саме тут.

 

Читець.  А.Міцкевич „Кримські сонети” (Українська балада, „Алушта вдень”).

 

В.1.

Кохання...яке це прекрасне почуття. Воно робить нас щирішими і розумнішими, добрішими і справедливішими.

 

В.2.

Перед лицем кохання всі ми рівні: і людина, і стебло очерету, і грудка землі і я – людина. Ти відчуваєш, що не в силі збагнути самого себе, осягнути своє призначення тут, у цьому світі.

 

В.1.

Кохання змушує задуматись : хто я? навіщо? Ким я хочу бути?

 

В.2.

Тиха чорноморська хвиля, свіже повітря, чисте вранішнє небо і ніжний дотик промінчика здатні надихнути на таку лірику.

 

В.1.

Мова іде про А.Міцкевича і його перебування в Україні.

 

Читець . А.Міцкевич ”Гробниця Потоцької”.

 

В.2.

Щасливе прийдешнє українському народові пророкували і інші письменники і поети. В їхніх творах – щирі побажання Україні. Дзвенять вони багатьма мовами світу і линуть над землею, немов білі лелеки, що несуть на своїх крилах мир і дружбу.

 

Виходять 5 читців і стають журавлиним клином.

 

Ч.1.

Твій характер і поступ – билинний,

Голос твій – ніби спів солов’я.

Україно моя, Україно,

Найщиріша ти пісне моя.

 

Ч.2.

Любий простір мені тополиний

І дзеркальна Дніпра течія.

Україно моя, Україно,

Непогасна ти мріє моя.

 

Ч.3.

Славлю я твій політ соколиний,

І синів, що упали в боях.

Україно моя, Україно,

Легендарна ти славо моя.

 

Ч.4.

Дніпро у хмаринах чаїних,

До київських гір поспіша.

Безсмертна живи, Україно,

Як пісня, як серце й душа!

 

Ч.5.

Хай вище виросте пшениця,

Хай глибшає Дніпрове дно!

Не розділяють нас границі,

Бо ми побратані давно!

 

Ч.1.

Невичерпно хай струмить материнства джерело,

Щастям нових поколінь повниться твоя родина...

Я цілую з далини твоє ненчине чоло,

Україно, світе мій, рідна серцю Україно!

 

Всі разом.

Линь же в завтра лебедино

І співай натхненно,

Україно, Україно,

Люба наша нене!

 

Звучить пісня „Молитва за Україну!”