ДМИТРО КЕШЕЛЯ, ОПОВІДАННЯ «НА МОКРЕ ЛІТО». КОМПОЗИЦІЯ І СЮЖЕТ. ПСИХОЛОГІЗАЦІЯ ОБРАЗІВ ХЛОПЧИКА І ДІВЧИНКИ, ЛІРИЧНІ ОПИСИ ПРИРОДИ. СИМВОЛІКА ОБРАЗУ ОЛЕНЯТИ.

ДМИТРО КЕШЕЛЯ, ОПОВІДАННЯ «НА МОКРЕ ЛІТО». КОМПОЗИЦІЯ І СЮЖЕТ. ПСИХОЛОГІЗАЦІЯ ОБРАЗІВ ХЛОПЧИКА І ДІВЧИНКИ, ЛІРИЧНІ ОПИСИ ПРИРОДИ. СИМВОЛІКА ОБРАЗУ ОЛЕНЯТИ.

5 клас

В. З. Сенек, учитель української мови та літератури Ясінянської ЗОШ І-ІІІ ст. №2

Мета:

• навчальна: розкрити грані творчого таланту письменника; удосконалювати навички виразного читання, уміння аналізувати прочитане, самостійно робити висновки з приводу прочитаного;
• розвивальна: розвивати зв’язне усне мовлення, вміння відповідати на запитання, навички критичного мислення;
• виховна: виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Теорія літератури: поняття про підтекст

Обладнання, наочність: портрет Д. Кешелі, збірки його творів, додатки.

Куди б не завела дорога,

Прийди до рідного порога.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1.  Організаційний момент 

1. Привітання учнів.
2. Підготовка класу до заняття, перевірка наявності школярів

2. Актуалізація опорних знань

Портрети письменників Закарпаття. Короткий огляд біографій найвідоміших людей краю.

( Перегляд відеоролика « Мальовниче Закарпаття»)

3.  Мотивація навчальної діяльності

1. Забезпечення емоційної готовності уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Бесіда за епіграфом

• Як ви розумієте епіграф до нашого уроку?
• Як ви гадаєте, чому всі дороги ведуть до рідного краю?

4. Слово вчителя

Закарпаття – це незабутній край з мальовничими краєвидами, які приваблюють туристів та відпочиваючих не тільки з усіх куточків України, а й з усього світу. Це край з всесвітньо відомими мінеральними джерелами, край садівництва і виноградарства.

Закарпаття – це край "зеленого золота" – лісів, садів і виноградників, край мальовничих гір і полонин, багатих цілющими мінеральними джерелами.
Своєрідна краса природи, м'який клімат, курорти й оздоровниці, цікаві та насичені літні і зимові маршрути, зручні шляхи сполучення – усе це зробило область краєм масового туризму. Щорічно область відвідує багато туристів з різних країн та континентів.

4.  Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ви відкриєте для себе ще одну зі сторінок літератури Закарпаття, здійсните мандрівку у творчий світ письменника Дмитра Кешелі. Отже, тема нашого уроку: «Дмитро Кешеля, оповідання «На мокре літо». Композиція і сюжет. Психологізація образів хлопчика і дівчинки, ліричні описи природи. Символіка образу оленяти.»

Сьогоднішній урок ми проведемо у формі дослідження. Усі учні, об’єднавшись у малі групи, досліджували творчість Д. М. Кешелі.

5.  Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Якщо б сьогодні книга на Україні мала справжню ціну, незаангажовану оцінку і незалежну рекламу, Дмитро Кешеля, міг би, без сумніву, стати одним із найчитабельніших і тиражованіших письменників. Його твори, у яких дивовижним чином переплелись трагедія і комедія, реальність і фантасмагорія, висока поезія і нищівна сатира, тонка духовна матерія і добродушний народний гумор, мають величезну притягаючу силу.

2. Повідомлення « Краєзнавців»

Закарпатська область з її лісистими горами і гірськими річками, з потопаючими в садах і виноградниках, обновленими містами і селами, історичними пам'ятниками, курортами і будинками відпочинку є одним із найкрасивіших куточків України.

Це одне з небагатьох унікальних місць, які цікаві для подорожуючих у всі сезони. Взимку Закарпаття приваблює гірськолижними курортами, термальними водами, зимовими базами відпочинку, а в інші сезони - своїми зеленими лісами, чистим повітрям, мінеральними джерелами, надзвичайно величною красою Карпатських гір, полонин і привітністю закарпатських людей.

3. Повідомлення « Біографів»

Народився Кешеля Дмитро Михайлович в 1951 році у селі Клячаново Мукачівського району на Закарпатті у сім’ї хліборобів. Закінчивши філологічний факультет Ужгородського університету (1973), працює редактором Закарпатської держтелерадіокомпанії. З листопада 1996р.— заступник генерального директора, а з березня 2000 р. — головний редактор об’єднаної редакції мистецьких програм. 

4. Повідомлення « Літературознавців»

Одна із найприкметніших рис творчості Д. Кешелі — використання  у творах, особливо у діалогах, соковитої закарпатської говірки і багатющих пластів народного гумору. Його книги успішно розкуповуються, газети із творами відкладаються у домашні архіви і розсилаються родичам за кордон та по всьому світу...

   Окремими виданнями вийшли книги оповідань, повістей і романів  „Дерево зеленого дощу” (1978), „Колиска сонця” (1982), „А земля таки крутиться” (1985), „Пора грибної печалі” (1988), „ Державна копоня ” (1993), „Госундрагоші”   (1994), „Жіванський світ” (1997), „Збийвіч або ж кіна не буде” (1999),„Чим би не бавились пани, лем би не було війни ” (2003), „... І в смерті були твої очі” (2004) „Осінь великих небес, або ж прирічанські характери” (2005), „Видіння зрячої води, або ж дурний Іван стріляє, а Богонько кулі направляє” (2006). Письменник успішно працює і як драматург. Його п’єси „Голос Великої ріки”, „Дерев’яні люди”, „Закарпатське різдво”, „Недотепа із Вертепа” ставились на українській сцені та за кордоном. А п’єса „Недотепа із Вертепа”  отримала уже декілька Гран-прі Міжнародних театральних фестивалів.  Окремі фільми стали лауреатами Всеукраїнських та міжнародних телефестивалів професійної майстерності. А фільм „Це ми, діти твої, Господи” урочисто було подаровано папі Івану Павлу ІІ під час його візиту  в Україну. Кешеля Д. М. лауреат багатьох літературних премій, він також удостоєний звання „Заслужений журналіст України ”. 

За сценаріями Д.Кешклі були відзняті документальні та художньо- документальні телефільми «Симфонія Закарпаття», «Ужгород: зізнання в любові», «Осіння Голгофа єпископа Ромжі», «Восьме диво Закарпаття», «Загублений у пісках часу» тощо; відзнято документальні та художньо-документальні телефільми про Закарпаття, Томчанія, Чендея,  художника Микиту.

Цікаво відзначити, що, починаючи із ранніх творів письменника – аж до останніх його романів «Запишіть у свідки мої сльози» та «Політ співочого каміння», – усюди є мотив молитви.

5. Повідомлення « Критиків»

Серед прозових видань письменників Закарпаття, які вийшли в 2000 році, помітно виділяється книга для дітей  „ Мармеладка ”  Дмитра Кешелі. Тут, як і раніше, Дмитро Кешеля лишився вірним світоглядним позиціям, своїй викривальній сатирично-гумористичній манері письма. Твір щедро пересипаний справжніми знахідками народного гумору. Сатира, яка використовується автором, є їдкою, гіркою і сповненою сліз.

   Дія гумористичної й дотепної повісті відбувається у роки радянської влади на Закарпатті. Всі персонажі і сюжетні перипетії закручуються й розгортаються довкола школяра — підлітка Митра — постаті живої, колоритної, одіозної та навіть автобіографічної. Майже всі події повісті тісно пов’язані  зі школою. І це закономірно, адже школа — не тільки „ знань стодола ”, за твердженням Олександра Духновича, а й джерело народної духовності. Вона вчить і виховує підростаючі покоління в тому дусі, що властивий суспільству, і тій владі, якій вона прислуговує. „ Збийвіч ”, мабуть, один із перших прозових творів у нашій регіональній літературі, де з гумором, відверто сатирично і водночас правдиво виписаний образ радянської школи з її марксистсько-ленінським абсурдом та атеїстичними принципами.

6. Робота з твором
   • Виразне читання оповідання «На мокре літо».
   • Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу природи.
   • Ідея: уславлення співчуття, бажання допомогти іншим та охороняти беззахисну дику природу; засудження, байдужості, жорстокості та користолюбства.
   • Основна думка: треба робити добро, проявляти милосердя не тільки до людей.
   • Композиція:

• Роль ліричних описів природи

Особливо майстерно вони зображені в оповіданні «На мокре літо». Природі є ніби дійовою особою твору, безпосереднім учасником життя героїв. Описи природи допомагають нам повніше уявити переживання героїв, краще зрозуміти їхню поведінку.

• Які описи природи ви зустріли в оповіданні?
  • Символіка твору

Олень – це символ, що асоціюється із Сонцем, сходом Сонця, світлом, чистотою, оновленням, відродженням, творенням і духовністю. Через схожість рогів оленя з гілками образ оленя поєднано з Древом Життя. Крім того, роги оленя символізують сонячні промені, родючість. Дорослий олень-самець – сонячна емблема достатку.

• Словникова робота:

• Пригорщею – пригорща - 1. Обидві кисті рук, напівзігнуті й складені так, що в них можна тримати щось покладене, насипане і т. ін. 2. Кількість чого-небудь, що вміщається між обома напівзігнутими й складеними кистями. 3. перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь.
• Сторожко – обережно.
• Силкується – намагається.
• Зиркала – дивилася.
• Растики – крокуси.
• Не сміли – не наважувалися.
• Чічки – квіти.
• Кортіло – дуже хотілося.
  • Бесіда за змістом.

• Чим розпочинається оповідання? (Розмовою хлопчика з мамою про вчорашній дощ)
• Що хлопчик пішов шукати до лісу? (Дощ)
• З ким порівнює автор берези? (Здається, язичниці у білих сорочках догори піднятими руками благословляють дорогу молодому сонцю. Від білого цвітіння їх тіл повітря тече, мов срібне місячне марево поміж небом і землею.)
• З чим у хлопчика асоціюється дощ? (Дощі мені завше уявлялись у вигляді таємничих жінок з блакитними холодними очима – пливуть у небі, мов риби в і синій воді.)
• Скільки років дівчинці, яку хлопчик зустрів у лісі? (6)
• Що вона тримала у руках, коли головний герой підійшов до неї? (Дівчинка тримала у руках пучок растиків)
• Що хотіла дівчинка найбільше за все? (Вона хотіла, щоб сусіди випустили на волю маленьке оленя)
• Скільки дні дівчинка збирала квіти у лісі? (Два тижні)
• Про що думав головний герой, повернувшись додому? («Коли б тільки сусіди дівчини тої випустили оленятко й не ловили інших, аби ті спокійно кожної днини виносили рогами на небо сонце. Картопля тоді б не вимокала»)

7. Теорія літератури

Підтекст – прихований, внутрішній зміст висловлю­вання.

Причини виникнення підтексту. Підтекст виникає завдяки здатності слів ви­ражати, крім основного значення, ще й додаткові – семантичні, стилістичні, емоційно-експресивні, – викликати асоціації, набувати додаткових значень внаслідок взаємодії з іншими мовними одиницями в структурі тексту.

3.     Художні прийоми для поглиблення підтексту. (Використання різних художніх прийомів (іронії, антитези) допомагають поглибити зміст підтексту.)

6. Узагальнення уроку, закріплення вивченого матеріалу

1. Скласти психологічний портрет головних героїв твору

2. Виконати Тестові завдання

1. Куди поділися дощі?

1. Подалися у інше село.
2. Пішли за гори.
3. Пішли спати у ліс.
4. Закінчилися.

2. Прочитайте уривок із оповідання "...Язичниці у білих сорочках догори піднятими руками благословляють дорогу молодому сонцю..." .

У цих рядках описуються:

1. Верби.
2. Берізки.
3. Тополі.
4. Смерічки.

3. Хто намагався втекти від головного героя?

1. Дівчинка.
2. Дощі.
3. Друзі.
4. Олені.

4. Що збирала дівчинка у лісі?

1. Ромашки.
2. Суниці.
3. Кульбаби.
4. Растики (крокуси)

5. Кого спіймали і тримали у себе сусіди дівчинки?

1. Зайців.
2. Вовка.
3. Оленя.
4. Лисицю.

6. Для чого дівчинка збирала растики (крокуси)?

1. Щоб поставити вдома у вазон для квітів.
2. Щоб віддати сусідам, аби вони їх продавали і мали з цього гроші...
3. Щоб подарувати матусі.
4. Вона дуже любила збирати у лісі квіти.

7. Хто ганяв собаку по городу?

1. Тітка Марія.
2. Мати хлопчика.
3. Батько.
4. Головний герой.

8. На питання батька "Де був?", хлопчик відповів:

1. Дощі шукав у лісі.
2. Грав на полі з друзями.
3. Збирав гриби у лісі.
4. Спостерігав за дикими зайцями.

9. Що віщував "крик одинокого птаха", за словами матері?

1. Ясну погоду.
2. Спекотне літо.
3. Посуху.
4. Мокре літо.

10.  Хто розповідав дівчинці про оленів?

1. Хлопчик.
2. Батьки.
3. Бабуся.
4. Сусіди.

11.  Що олені роблять кожного ранку?

1. Випасаються на полях.
2. Гуляють у лісі.
3. Ідуть до річки, що вталити спрагу.
4. На небо рогами сонце виносять.

12.  Яке літо поспіль дощі вимочують картоплю?

1. Перше.
2. Друге.
3. Третє.
4. Четверте.
5. П'яте.

Ключ до тесту

1. в (1 балів)

2. б (1 балів)

3. а (1 балів)

4. г (1 балів)

5. в (1 балів)

6. б (1 балів)

7. а (1 балів)

8. а (1 балів)

9. г (1 балів)

10. в (1 балів)

11. г (1 балів)

12. б (1 балів)

7.  Підсумок уроку

1. Бесіда

• Що нового дізналися на уроці?
• Чи виконали завдання, визначені на початку уроку?
• Чи задоволені тим, як працювали на уроці?

2. Рефлексія «Мапа тіла» (Додаток 1)

Дайте відповідь на чотири ключові запитання:

1. Що змусило задуматись?
2. Що хочеться взяти з собою?
3. До чого б не хотілося повернутися?
4. Що найбільше розважило?

8. Оцінювання
9.  Домашнє завдання

1. Намалювати ілюстрації до оповідання Д. Кешелі « На мокре літо».
2. Підготувати інсценізацію уривку оповідання.

Додаток 1

«Мапа тіла»