ДМИТРО КЕШЕЛЯ, ОПОВІДАННЯ «НА МОКРЕ ЛІТО». КОМПОЗИЦІЯ І СЮЖЕТ. ПСИХОЛОГІЗАЦІЯ ОБРАЗІВ ХЛОПЧИКА І ДІВЧИНКИ, ЛІРИЧНІ ОПИСИ ПРИРОДИ. СИМВОЛІКА ОБРАЗУ ОЛЕНЯТИ.
5 клас
В. З. Сенек, учитель української мови та літератури Ясінянської ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Мета:
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Теорія літератури: поняття про підтекст
Обладнання, наочність: портрет Д. Кешелі, збірки його творів, додатки.
Прийди до рідного порога.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Портрети письменників Закарпаття. Короткий огляд біографій найвідоміших людей краю.
( Перегляд відеоролика « Мальовниче Закарпаття»)
Закарпаття – це незабутній край з мальовничими краєвидами, які приваблюють туристів та відпочиваючих не тільки з усіх куточків України, а й з усього світу. Це край з всесвітньо відомими мінеральними джерелами, край садівництва і виноградарства.
Закарпаття – це край "зеленого золота" – лісів, садів і виноградників, край мальовничих гір і полонин, багатих цілющими мінеральними джерелами.
Своєрідна краса природи, м'який клімат, курорти й оздоровниці, цікаві та насичені літні і зимові маршрути, зручні шляхи сполучення – усе це зробило область краєм масового туризму. Щорічно область відвідує багато туристів з різних країн та континентів.
Сьогодні на уроці ви відкриєте для себе ще одну зі сторінок літератури Закарпаття, здійсните мандрівку у творчий світ письменника Дмитра Кешелі. Отже, тема нашого уроку: «Дмитро Кешеля, оповідання «На мокре літо». Композиція і сюжет. Психологізація образів хлопчика і дівчинки, ліричні описи природи. Символіка образу оленяти.»
Сьогоднішній урок ми проведемо у формі дослідження. Усі учні, об’єднавшись у малі групи, досліджували творчість Д. М. Кешелі.
Якщо б сьогодні книга на Україні мала справжню ціну, незаангажовану оцінку і незалежну рекламу, Дмитро Кешеля, міг би, без сумніву, стати одним із найчитабельніших і тиражованіших письменників. Його твори, у яких дивовижним чином переплелись трагедія і комедія, реальність і фантасмагорія, висока поезія і нищівна сатира, тонка духовна матерія і добродушний народний гумор, мають величезну притягаючу силу.
Закарпатська область з її лісистими горами і гірськими річками, з потопаючими в садах і виноградниках, обновленими містами і селами, історичними пам'ятниками, курортами і будинками відпочинку є одним із найкрасивіших куточків України.
Це одне з небагатьох унікальних місць, які цікаві для подорожуючих у всі сезони. Взимку Закарпаття приваблює гірськолижними курортами, термальними водами, зимовими базами відпочинку, а в інші сезони - своїми зеленими лісами, чистим повітрям, мінеральними джерелами, надзвичайно величною красою Карпатських гір, полонин і привітністю закарпатських людей.
Народився Кешеля Дмитро Михайлович в 1951 році у селі Клячаново Мукачівського району на Закарпатті у сім’ї хліборобів. Закінчивши філологічний факультет Ужгородського університету (1973), працює редактором Закарпатської держтелерадіокомпанії. З листопада 1996р.— заступник генерального директора, а з березня 2000 р. — головний редактор об’єднаної редакції мистецьких програм.
Одна із найприкметніших рис творчості Д. Кешелі — використання у творах, особливо у діалогах, соковитої закарпатської говірки і багатющих пластів народного гумору. Його книги успішно розкуповуються, газети із творами відкладаються у домашні архіви і розсилаються родичам за кордон та по всьому світу...
Окремими виданнями вийшли книги оповідань, повістей і романів „Дерево зеленого дощу” (1978), „Колиска сонця” (1982), „А земля таки крутиться” (1985), „Пора грибної печалі” (1988), „ Державна копоня ” (1993), „Госундрагоші” (1994), „Жіванський світ” (1997), „Збийвіч або ж кіна не буде” (1999),„Чим би не бавились пани, лем би не було війни ” (2003), „... І в смерті були твої очі” (2004) „Осінь великих небес, або ж прирічанські характери” (2005), „Видіння зрячої води, або ж дурний Іван стріляє, а Богонько кулі направляє” (2006). Письменник успішно працює і як драматург. Його п’єси „Голос Великої ріки”, „Дерев’яні люди”, „Закарпатське різдво”, „Недотепа із Вертепа” ставились на українській сцені та за кордоном. А п’єса „Недотепа із Вертепа” отримала уже декілька Гран-прі Міжнародних театральних фестивалів. Окремі фільми стали лауреатами Всеукраїнських та міжнародних телефестивалів професійної майстерності. А фільм „Це ми, діти твої, Господи” урочисто було подаровано папі Івану Павлу ІІ під час його візиту в Україну. Кешеля Д. М. лауреат багатьох літературних премій, він також удостоєний звання „Заслужений журналіст України ”.
За сценаріями Д.Кешклі були відзняті документальні та художньо- документальні телефільми «Симфонія Закарпаття», «Ужгород: зізнання в любові», «Осіння Голгофа єпископа Ромжі», «Восьме диво Закарпаття», «Загублений у пісках часу» тощо; відзнято документальні та художньо-документальні телефільми про Закарпаття, Томчанія, Чендея, художника Микиту.
Цікаво відзначити, що, починаючи із ранніх творів письменника – аж до останніх його романів «Запишіть у свідки мої сльози» та «Політ співочого каміння», – усюди є мотив молитви.
Серед прозових видань письменників Закарпаття, які вийшли в 2000 році, помітно виділяється книга для дітей „ Мармеладка ” Дмитра Кешелі. Тут, як і раніше, Дмитро Кешеля лишився вірним світоглядним позиціям, своїй викривальній сатирично-гумористичній манері письма. Твір щедро пересипаний справжніми знахідками народного гумору. Сатира, яка використовується автором, є їдкою, гіркою і сповненою сліз.
Дія гумористичної й дотепної повісті відбувається у роки радянської влади на Закарпатті. Всі персонажі і сюжетні перипетії закручуються й розгортаються довкола школяра — підлітка Митра — постаті живої, колоритної, одіозної та навіть автобіографічної. Майже всі події повісті тісно пов’язані зі школою. І це закономірно, адже школа — не тільки „ знань стодола ”, за твердженням Олександра Духновича, а й джерело народної духовності. Вона вчить і виховує підростаючі покоління в тому дусі, що властивий суспільству, і тій владі, якій вона прислуговує. „ Збийвіч ”, мабуть, один із перших прозових творів у нашій регіональній літературі, де з гумором, відверто сатирично і водночас правдиво виписаний образ радянської школи з її марксистсько-ленінським абсурдом та атеїстичними принципами.
Експозиція |
Зав’язка |
Розвиток дії |
Кульмінація |
Розв’язка |
Розмова хлопчика з мамою; його пошуки дощу у лісі. |
Втеча «маленької тіні» від головного героя. |
Зустріч і розмова хлопчика з дівчинкою шести років. |
Схвильоване питання дівчинки, чи її не обдурять. |
Роздуми хлопчика; сподівання на порятунок оленяти і тепле літо. |
Позасюжетні елементи: ліричні описи природи, діалоги, міркування героїв, пейзаж. |
Особливо майстерно вони зображені в оповіданні «На мокре літо». Природі є ніби дійовою особою твору, безпосереднім учасником життя героїв. Описи природи допомагають нам повніше уявити переживання героїв, краще зрозуміти їхню поведінку.
Олень – це символ, що асоціюється із Сонцем, сходом Сонця, світлом, чистотою, оновленням, відродженням, творенням і духовністю. Через схожість рогів оленя з гілками образ оленя поєднано з Древом Життя. Крім того, роги оленя символізують сонячні промені, родючість. Дорослий олень-самець – сонячна емблема достатку.
Підтекст – прихований, внутрішній зміст висловлювання.
Причини виникнення підтексту. Підтекст виникає завдяки здатності слів виражати, крім основного значення, ще й додаткові – семантичні, стилістичні, емоційно-експресивні, – викликати асоціації, набувати додаткових значень внаслідок взаємодії з іншими мовними одиницями в структурі тексту.
3. Художні прийоми для поглиблення підтексту. (Використання різних художніх прийомів (іронії, антитези) допомагають поглибити зміст підтексту.)
У цих рядках описуються:
Ключ до тесту
1. в (1 балів)
2. б (1 балів)
3. а (1 балів)
4. г (1 балів)
5. в (1 балів)
6. б (1 балів)
7. а (1 балів)
8. а (1 балів)
9. г (1 балів)
10. в (1 балів)
11. г (1 балів)
12. б (1 балів)
Дайте відповідь на чотири ключові запитання:
Додаток 1
«Мапа тіла»