Літературна композиція за творчістю Наталі Трохим "Де ви, кохані леви?"

Літературна композиція

Наталія Трохим «Де ви, кохані леви?»

Автор сценарію: вчитель української мови і літератури Алєксандрова Ксенія Гінтасівна

Сценарій

Читець 1.

***

Де ви, кохані, де ви,

Лані, коали, леви,

Зубри, ведмеді, рисі?

От якби ви знайшлися!

От якби ви зійшлися

Разом усі до мене!

Я б тоді не питала:

• Де ви, кохані, де ви?

Ведуча. Доброго дня, дорогі гості! Сьогодні ми з вами познайомимося з сучасною письменницею, яка пише для дітей – Наталією Трохим.

Ведучий. Ми покажемо, що сучасна література багата на таланти і заслуговує на увагу юних читачів. Хто ж вона, ця загадкова авторка, яка своїми віршами наповнює серця читачів теплом та родинним затишком?

Ведуча. Наталя Трохим – поетеса, перекладачка, викладач університету.

Ведучий. Вона пише вірші з 19 років, хоча, за словами Наталі, вони весь час жили в її думках.

Ведуча. Поетичні книжки мисткині – важливе явище в сучасній дитячій літературі.

Ведучий. Гра слів, звукові ефекти, різні віршовані форми, авторські неологізми – такі особливості її віршів.

Ведуча. Поезії для дітей сповнені оптимізмом, любов’ю до читача та природи.

Читець 2.

***

Бігла по небу кумедна хмаринка:

Сірий животик,

біла спинка

І боки.

Схожа була на нашу кицю,

Тільки в киці все навпаки:

Білий животик –

Сіра спинка

І боки.

Читець 3.

***

Сіренький листочок, як мишка,

Сховався у нірку.

Чого ж він сіренький?

Бо вчора настала зима.

Чого ж він сховався?

Бо вітер так дмухав у спинку!

Чого ж він – у нірку?

Бо іншого сховку нема.

Ведучий. Наталія Георгіївна Трохим (дівоче прізвище Приходько) з’явилася на світ  52 роки тому: 26 січня 1967 року. Сталося це в місті Хмельницькому.

Ведуча. Середню освіту здобула в Хмельницькій школі № 3. До речі, її вона закінчила із золотою медаллю. Паралельно Наталка навчалася у музичній школі по класу бандури.

Ведучий. Наталя Трохим має дві вищі освіти: вона закінчила Львівський медичний університет, факультет педіатрії, а також Львівський національний університет, факультет журналістики.

Ведуча. Поетичний дар потіснив медичну кар’єру на другий план, хоча Наталія Трохим встигла пропрацювати декілька років санітаркою у хірургічному відділенні лікарні. Наразі поетеса видала 5 поетичних збірок.

Читець 4.

***

На узліссі, на осонні

З-поміж листя – очка сонні,

Синьо-чорні!

То чорнички – не чернички,

Верховинки-лісовинки,

Чарівнички.

Так і манять, так і кличуть!

А заманять – затуманять,

Зачорничать!

Зачорничать ручки-ніжки,

Трішки ротик, трішки носик,

Трішки щічки!

Ось воно які красоні!

На узліссі, на осонні!

Читець 5.

***

В затінку біля смерічки –

Грибенята невеличкі,

Як малята малесенькі

У панчішках білесеньких:

Вивтікали у траву від мами

Й буцаються круглими лобами

Без плачу –

Досхочу!

Ведучий. Наталя Трохим – засновниця літературно-перекладацької студії «Голос»,

організатор Львівського дитячого Фестивалю художнього перекладу, засновниця Перекладацької школи та Проекту багатомовного читання. ________, чим сьогодні займається Наталя?

Ведуча. Сьогодні поетеса живе у Львові, викладає журналістику у Львівському національному університеті імені Івана Франка та перекладає художню літературу. Має власне видавництво «Джезва».

Ведучий. Так, найбільш відомі її переклади класичних творів, які вивчаються у школі, побачили світ у Видавництві Старого Лева.

Ведуча. Що ж це за книги?

Ведучий. «Зоряний хлопчик» Оскара Вайльда та «Пітер Пен» Джеймса Метью Баррі.

Ведуча. Цікаво! А ще у тому ж таки Видавництві Старого Лева, у 2017 році, вийшла найновіша збірка віршів «Де ви, кохані леви?».

 Читець 6.

***

Ліс водив мене за ніс:

То грибами в очі ліз,

То проміннячком навскіс

Пробивав мене наскрізь!

Ліс зі мною жартував:

Від усіх мене ховав!

А як зовсім стало темно,

То сховався й сам від мене.

Ліс той був на когось схожий:

Станом ладний, личком гожий,

Не пресвітлий, не претемний,

Але ж – леле! – презелений!

Ведучий. Збірка «Де ви, кохані леви?»  - це вірші про природу, про тварин, про дітей, про радість. А що для тебе радість, __________?

Ведуча. Для мене радість ___________________________________________________.

Ведучий. Я щасливий, коли ______________________________________________.

(Запитати у глядачів). А що для вас ЩАСТЯ, дорогі гості?

Ведуча. Отже, кожна людина щаслива по-різному, але є і спільне для всіх щастя: здоров’я, мир, вдячні діти, люблячі батьки.

Читець 7.

В нас живе маленький Лев.

Він не хижий, не кудлатий,

Не полює, не реве,

Любить бавитися і спати.

Любить хлюпатись в воді

І на гойдалці гойдатись,

А як втомиться – тоді

Дуже любить обійматись.

Ви спитаєте: «Невже ж

Леви є такі в природі?»

Я скажу вам: «Так, авжеж!

Познайомлю при нагоді!»

Ведуча. Чи подобається тобі, _________, дощова погода?

Ведучий. __________.

Ведуча. Давай послухаємо, як про дощик пише Наталя Трохим.

Читець 8.

***

Хто то скаче по воді

Ще й приспівує собі,

Пританцьовує, ряхтить,

Босолапо дріботить?!

Дощик стукає до нас:

• Ну, наважтеся хоч раз!

Я чекаю вас, малята,

Хочу з вами танцювати!

По травичці, по водичці,

По мокрісінькій земличці –

Так і сяк, туди й сюди,

Щоб росли ви, як з води!

Читець 9.

***

• Дощику-дощику,

Говори:

Впав додолу ти

Аж згори, –

Не розбився?

Не забився?

Не болить?

• Не смішіть!

Я ж додолу не звалився,

А скотився,

Звеселився, зреготався –

Аж до сліз!

З неба вниз –

Звис!

Читець 10.

***

Цієї ночі дощ ішов і сніг.

Дощ дуже змерз, а сніг – промок до нитки.

Вони взялись за руки, наче дітки,

Їм так було сухіше і тепліш.

Вони летіли, падали, ішли,

Збивались з ніг, але не зупинялись

Аж до світанку – врешті потомились

І на землі знесилені лягли.

На ранок – сонце, голубінь, весна,

Веселий світ – осяяний, умитий!

І ні дощу, ні снігу – тільки квіти!

Ніхто й не бачив, як той сніг розтав…

Ведуча. Ми Вам бажаємо, щоб у Ваших домівках завжди було сонячно і дощило якомога рідше.

Ведучий. Нехай ваш настрій ніколи не затьмарюється, а близькі завжди підтримують!

Ведуча. У кожного з вас є листочки. Напишіть на них побажання знайомим і незнайомим людям, які є в цьому залі. Адже робити приємно так просто!

Ведучий. Літературну композицію для вас підготували:

• Ведучі: ___________________________________________________________

__________________________________________________________________

• Декламатори:

• Художники:

• Автор сценарію та режисер: вчитель української мови і літератури Алєксандрова Ксенія Гінтасівна.

До нових літературних зустрічей!

Читець 1.

***

Де ви, кохані, де ви,

Лані, коали, леви,

Зубри, ведмеді, рисі?

От якби ви знайшлися!

От якби ви зійшлися

Разом усі до мене!

Я б тоді не питала:

• Де ви, кохані, де ви?

Читець 2.

***

Бігла по небу кумедна хмаринка:

Сірий животик,

біла спинка

І боки.

Схожа була на нашу кицю,

Тільки в киці все навпаки:

Білий животик –

Сіра спинка

І боки.

Читець 3.

***

Сіренький листочок, як мишка,

Сховався у нірку.

Чого ж він сіренький?

Бо вчора настала зима.

Чого ж він сховався?

Бо вітер так дмухав у спинку!

Чого ж він – у нірку?

Бо іншого сховку нема.

Читець 4.

***

На узліссі, на осонні

З-поміж листя – очка сонні,

Синьо-чорні!

То чорнички – не чернички,

Верховинки-лісовинки,

Чарівнички.

Так і манять, так і кличуть!

А заманять – затуманять,

Зачорничать!

Зачорничать ручки-ніжки,

Трішки ротик, трішки носик,

Трішки щічки!

Ось воно які красоні!

На узліссі, на осонні!

Читець 5.

***

В затінку біля смерічки –

Грибенята невеличкі,

Як малята малесенькі

У панчішках білесеньких:

Вивтікали у траву від мами

Й буцаються круглими лобами

Без плачу –

Досхочу!

Читець 6.

Ліс водив мене за ніс:

То грибами в очі ліз,

То проміннячком навскіс

Пробивав мене наскрізь!

Ліс зі мною жартував:

Від усіх мене ховав!

А як зовсім стало темно,

То сховався й сам від мене.

Ліс той був на когось схожий:

Станом ладний, личком гожий,

Не пресвітлий, не претемний,

Але ж – леле! – презелений!

Читець 7.

В нас живе маленький Лев.

Він не хижий, не кудлатий,

Не полює, не реве,

Любить бавитися і спати.

Любить хлюпатись в воді

І на гойдалці гойдатись,

А як втомиться – тоді

Дуже любить обійматись.

Ви спитаєте: «Невже ж

Леви є такі в природі?»

Я скажу вам: «Так, авжеж!

Познайомлю при нагоді!»

Читець 8.

***

Хто то скаче по воді

Ще й приспівує собі,

Пританцьовує, ряхтить,

Босолапо дріботить?!

Дощик стукає до нас:

• Ну, наважтеся хоч раз!

Я чекаю вас, малята,

Хочу з вами танцювати!

По травичці, по водичці,

По мокрісінькій земличці –

Так і сяк, туди й сюди,

Щоб росли ви, як з води!

Читець 9.

***

• Дощику-дощику,

Говори:

Впав додолу ти

Аж згори, –

Не розбився?

Не забився?

Не болить?

• Не смішіть!

Я ж додолу не звалився,

А скотився,

Звеселився, зреготався –

Аж до сліз!

З неба вниз –

Звис!

Читець 10.

***

Цієї ночі дощ ішов і сніг.

Дощ дуже змерз, а сніг – промок до нитки.

Вони взялись за руки, наче дітки,

Їм так було сухіше і тепліш.

Вони летіли, падали, ішли,

Збивались з ніг, але не зупинялись

Аж до світанку – врешті потомились

І на землі знесилені лягли.

На ранок – сонце, голубінь, весна,

Веселий світ – осяяний, умитий!

І ні дощу, ні снігу – тільки квіти!

Ніхто й не бачив, як той сніг розтав…

Література

1. http://laginlib.org.ua/book-galaxy/new_name/trohym.php