Літературна майстерня з елементами гри
«210 років вічності Кобзарю»
Учитель:
Свою літературну майстерню ми присвячуємо людині, внесок якої в історію нашого народу значний і неповторний.
Учень: Це був Поет.
Поет з родини бідної.
А душу мав розкрилену, як птах.
Гарячим болем і живою піснею
Його слова - в народу на вустах.
А скільки ж раз його було розіп'ято
За правду, за Кобзар і «Заповіт».
В душі народу словом заповітним він
Залишив вічний і глибокий слід.
Учитель:
Ім’я Т. Г. Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу, не знали основних віх його життя.
Лише в одній людині змогли поєднатися поет, прозаїк, перекладач, публіцист, живописець, ілюстратор, маляр, фотограф, мандрівник, винахідник, археолог, філософ, історик, актор, співак, режисер, драматург, театральний критик…Багатогранна особистість…
Учень: "Чи є ще хтось, Тарасе, щасливіший?
Художник ти, поет?... Багато більше!
В тобі є волелюбність гайдамак,
Хоча малим відчув гірке "кріпак".
Щасливий у житті! Тебе любили,
Відчувши глибину душі і силу.
За волю й правду ти життя віддав,
Свого народу долю відчував."
Учитель:
А зараз перегляньмо презентацію й згадаймо основні події з життя Кобзаря.
А до нас завітав сам Кобзар.
Інтерв’ю з Шевченком
Журналіст: Слава Україні!
Тарас: Героям слава!
Журналіст: Ми раді вітати вас на уроці. Чи можна дізнатися декілька цікавинок з вашого життя?
Тарас: Так, я готовий відповісти на ваші запитання.
Журналіст: Тарасе Григоровичу, вам уже 210 років, а ніколи ви не говорили про свій зріст. Ми б хотіли почути, бо психологи наголошують, що саме зріст людини говорить про її характер.
Тарас: Які ж допититливі! У формулярному списку батальону в Оренбурзі, де проходив я службу, зазначено, що мій зріст середній на той час, а саме два аршИни і п’ять вершків. І так мій зріст 164 сантиметри.
Журналіст: А ви знаєте: психологи кажуть, що люди з таким зростом є лідери, які готові взяти на себе всю відповідальність. А ще вони товариські, люблять поспілкуватися, з ними легко. Такі люди понад усе люблять правду. Саме такого ми і бачимо вас у творах – Борця за справедливість!
Тарас: У цьому психологи точно не помилилися! Я люблю гарне товариство з приємною бесідою, ну і, звісно, правду та свободу.
Журналіст: От ми зараз вже в 5 і 6 класі. А скільки років ви навчалися у школі?
Тарас: Усього лише 2 класи у церковно-парафіяльній школі. Але при цьому я зміг створив книгу української класичної літератури з відомою вам назвою. Якою? (мають сказати учні “Кобзар)”.
Журналіст: Дякуємо вам за цей скарб! А тепер хочу дізнатися про ваші смаки. Яка ваша улюблена страва?
Тарас: Знаєте: я не гурман, але люблю смачно поїсти. Улюбленими стравами є борщ із сухими карасями, гречані вареники й галушки, пельмені, телятина, баранина, сало, домашня ковбаска. Зізнаюсь вам: я люблю готувати, особливо рибні страви. Смакота…А ще люблю риболовлю…
Журналіст: А чи до вподоби вам солодощі?
Тарас: Ну кому ж не до вподоби?! Дуже люблю цукерки, шоколад, льодяники, тістечка, печиво, бублики, горіхи, яблука. І навіть цим дітей люблю пригощати.
Журналіст: А зізнайтеся: які напої ви любите?
Тарас: Я люблю каву. Найбільше подобається саме кава по-віденськи.
Журналіст: Ну дивіться, з підручників ми бачимо вас, Шевченка, як суворого кріпацького дядька у простій шапці і кожусі. Невже вам не подобається сучасний одяг?
Тарас: Я завжди любив і люблю одягатися модно та сучасно. Коли жив у Петербурзі, міг собі придбати плащ-макінтош за 100 рублів. На цей час це було дорого. З гонорарів купив собі дорогу єнотову шубу, особливо подобалися білі костюми. А кожух і шапка… не були і такі дешеві!
Журналіст: І на завершення, що б ви хотіли сказати нашим славним Збройним Силам України, які сьогодні відстоюють свою незалежність та свободу?
Тарас: І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Журналіст: Дякуємо вам, Тарасе Шевченку, за ці спогади та ваш внесок у культуру та літературу України. Ваші твори назавжди залишаться в серцях людей.
Слава Героям!
Тарас: Смерть ворогам!
Учитель:
Було приємно поспілкуватися з такою видатною людиною. Дякую журналістці і Кобзареві.
Зараз я б хотіла, щоб ви послухали справжній голос Шевченка. Над ним працювали самі програмісти. Слухаймо!
Перегляньмо сучасний мультфільм “Як Тарас Шевченко став зіркою”.
Ви знаєте, що у всьому світі існує аж 1384 встановлених пам´ятників українському поету Шевченку, в Україні їх нараховується 1256. Інші монументи нашого кобзаря прославляють його в містах США, Бразилії, Аргентині, Китаї, Канаді, Литві, …
Учень:
Так від роду і до роду:
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Він любив усе прекрасне
Все ненавидів потворне, —
І його ім’я — незгасне,
Світлий образ — неповторний.
Чисту матір і дитину
Він прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.
Ось чому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки,
Як безсмертний наш сучасник.
Учитель:
Я знаю, що ви любите ігри, вікторини. Тоді спробуймо пригадати, що ми знаємо про нашого Кобзаря.
Учитель:
А на завершення нашої літературної майстерні хочу, щоб ви переглянули відео, яке
стало вірусним у мережі.
Прегляд відео.
Це момент звільнення Балаклії на Харківщині від російських окупантів. Українські військові зняли з білборда плакат російського змісту та знайшли під ним символічний сюрприз – вірш Тараса Шевченка та його портрет.
Учень:
Читайте більше Кобзаря, з ним говоріте…
Його рядки за сенс життя собі беріте
Велика мудрість закодована в тім слові
Його слова – то як очищувач для крові.
Читайте більше Кобзаря, щоб розум мати,
Щоб вміти правду від неправди відрізняти…
Щоб розуміти, як на світі треба жити…
Що добре знати, що в житті у цім цінити.
1