Літературна вікторина .

 

 

 

ЛІТЕРАТУРНА ВІКТОРИНА

 з української мови і літератури

 (до Міжнародного дня рідної мови)

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

Нагірненського ЗЗСО I-III ст.

Галина Кушнір

 

 

 

І Ведучий. Доброго дня шановні гості та учасники нашого заходу! Вітаю Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі.

ІІ Ведучий

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена 

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

І Ведучий.    21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.

    Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.

ІІ Ведучий. В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

І Ведучий. Історія цього свята йде з Пакистану, де півстоліття тому, 21 лютого 1952 року, було вбито п’ятьох студентів, які мали зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної. Зрештою, після визвольної війни, в 1971 році, східна частина Пакистану виокремилась в незалежну державу Бангладеш зі своєю мовою. 

 (Знайомство з членами журі, представлення ко­манд — учасницків гри. На сцену запрошується коман­да, яка у розіграші на право виступу витягла картку номером 1).

І Ведучий. Слухаємо привітання команди «Борисфен».

Добрий день вам, люди добрі.

Зразу видно: ви хоробрі. 

Раді вас ми тут вітати,

Щастя і добра бажати.

Для боротьби ми не збирали

    Ані рушниць, ані гармат.

Тільки знань ось повний міх набрали,

Щоб відповідати тільки в лад.

І прийшли сюди сьогодні,

Щоб вести запеклий бій.

Тільки ні — не кулаками,

А у веселій, дружній грі.

Вже готові ми змагатись,

Жоден не посміє здатись.

А якщо програти доведеться,

Ніс не вішать — все минеться.

  Наш девіз. Слово — зброя, яку треба чисти­ти й доглядати.

 

ІІ Ведучий. Поки журі оцінює привітання команди «Борисфен», готуються до захисту своєї гідності члени команди «Берегиня».

Ми раді вас вітати

Сьогодні, як колись.

Звичайно, як ви в залі,

А не пішли кудись.

І просимо негайно —

Залишить всі діла —

Команда «Берегиня»

У гості до вас прийшла.

Наш девіз. В рідній хаті — рідна мова!

Капітан. Посилаєм палкий привіт всім присутнім (показує на глядачів).

Команда. Всім відсутнім (показує вгору).

Капітан . Мову люблячим (показуює на журі).

Команда.

В оцінці ні іржі, ні олжі Не любить вкраїнська душа.

Ваш вирок — то совість в житті,

Помножена на діла.

Капітан, (після закінчення привітання). А де ж це наші суперники?

Команда. А ось вони! Принишкли.

Капітан.

Ой ти, супернику, з горіха зерня,

Чом твоє серденько колюче терня,

Чому знання твої такі, мов молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Команда.

Не плачте глядачі і не сумуйте.

Знання в нас є — активнішими будьте,

Завоювати бал нам вирішальний не забудьте!

Перемоги так прагнемо ми,

А вона знову тікає, як дим.

Сапою слова торуєм шлях.

Та відчай поразки не застигне в очах.

Завдання І команді «Берегиня».

Дібрати антоніми до поданих слів: згадай (забудь), заборони (дозволь), запаліть (загасіть), пригадайте (за­будьте), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь), заперечуй (стверджуй), погодьтесь (відмовтесь), за­сни (прокинься), схваліть (засудіть), нагрій (охолоди), відступайте (наступайте), посилюй (послаблюй), підтвердите (спростуйте), караймо (заохочуймо), на­ближайся (віддаляйся), розширюйте (звужуйте).

Завдання І команді «Борисфен».

Дібрати синоніми до поданих слів: алфавіт (азбу­ка), антракт (перерва), дисципліна (порядок), дефект (недолік), аргумент (доказ), голкіпер (воротар), анемія (недокрів'я), інтернаціональний (міжнародний), індустрія (промисловість), експеримент (дослід), сум­ний (невеселий), гарний (чарівний), бідний (убогий).

ІІ Ведучий.Поки журі виставляє бали , пропонуємо завдання для шанувальників рідного слова (до глядачів). Отож, конкурс скоромовок (виклика­ються по одному учневі з залу).

І. Напекли млинців, назвали кравців,

   А кравець за млинець та й побіг у танець.

ІІ. Бабин біб розцвів у дощ,

    Буде бабі біб у борщ.

Завдання ІІ. «Чи знаєте ви частини мови?»

1.  Які три назви частин мови мають спільний корінь? (Іменник, займенник, прийменник).
2.  Пригадайте ще дві назви частин мови, в яких є однаковий корінь. (Прислівник, дієслово).
3.  Які сім назв частин мови мають спільний суфікс? (Іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, прийменник, сполучник).
4.  Пригадайте три назви частин мови із спільним префіксом. (Прикметник, прислівник, прийменник).
5.  Перерахуйте назви частин мови з нульовим закінченням. (Іменник, прикметник, числівник, зай­менник, прислівник, прийменник, сполучник, вигук).
6.  На майданчику в зоопарку гуляли 10 маленьких звірят. Чи не могли б ви їх назвати? Які суфікси ма­ють їхні назви? (Левеня, тигреня, вовченя, лисеня, сло­неня, мавпеня, верблюденя, лосеня, козеня, зубреня).

Завдання ІІІ. «Хто  швидше?»  Із поданих літер скласти слово.

І команда:    Н, А, Р, У, А, К, Ї, К (Українка)

ІІ команда:  С, О, Л, О, В, Ї, Н, А (Солов’їна)

Завдання ІV. Загадки.

Загадки

для  команди «Берегиня»

 1. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книга).

 2. Чорний Іванчик, дерев'яна сорочка, де носом поведе, замітку кладе. (Олівець).

 3. Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри).

 4. Два пани наділи одні штани. (Ножиці).

 5. Малий коник із чорного озерця воду бере та біле поле поливає. (Перо і чорнило).

 6. Що іде, не рухаючись із місця? (Час).

для  команди «Борисфен»

1. Мовчить, а сто дурнів навчить (Книга).

2. Розумний сівач по білому полю бігає (Олівець).

3. Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю (Окуляри).

4. Лежу — одна нога, іду — вже дві, а на ногах стою, то дві голови (Ножиці).

5. Не вмію читати, а весь вік пишу (Перо і чорнило).

6. Біжить, біжить, не оглядається (Час).

 ІІ Ведучий. Ми знову маємо можливість з вами (до гля­дачів) поспілкуватися і виявити знавців народної мудрості.Загадки.

 

Що за розділовий знак?

Як скласти слово із займенника і ноти?

То слово буде знаком розділовим.

Якщо ж від ноти половинку «відколоти»,

Тоді стріляти можна буде в слові.

(Ти + ре — тире, тир).

Хай заучить для порядку

Той, кому це невтямки:

Лапки — в птаха чи звірятка,

А в правопис і... (лапки)

Я один в сім 7 такий,

Кажуть, надто вже м ’який.

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я — не зайвий знак.

(М'який знак)

У нього завше Уважні вуха:

В одне говорять,

А друге слуха.

(Телефон)

Без упину ходять пішки

Дві сестрички-тонконіжки,

Менша більшу доганя —

Так щоночі і щодня.

(Годинникові стрілки)

Сто дерев на повен зріст

Одяглось у жовтий лист.

Це туди, зачувши свист,

Утікав рудющий хвіст.

(Лис — ліс)

Сонце на літо повертає,

 А зима — на мороз.

 Останній місяць року
Народних свят чимало має,

 Поле студить, землю грудить
Зимовий місяць...

 (Грудень)

     Снігом часто січе,

Мороз, мов вогнем пече,

З груднем прощається,

З лютим стрічається...

(Січень)

 

     Часом снігом сіє,

Часом сонцем гріє.

Вночі тріщить.

А вдень плющить,

Березовим віником зиму вимітає,

А весну в гості запрошує...

(Березень)

     Його прикмети — метелиці

    Та глибокі замети.

Місяць морозів і вітрів,

Та надзвичайно кривих шляхів — Чи добре взутий ? —

Питає добрих людей...

(Лютий)

    Найдавніший у слов’ян Як не з дощем, то зі снігом.

   Пахне капустою,

Дивує позолотою,

Ходить по краю,

Та й виганяє птахів з раю...

(Жовтень)

    Вельми цінний медонос,

Як і липові чаї.

Буйно квітне у той час,

Коли сім погод у нас.

Назву місяцю дає.

Відгадайте, хто він є?

Додайте —ень І в гості завітає...

(Вересень)

     Ні холодніший од березня,

Ні тепліший од травня,

Переплітає трохи зими,

А трохи літа,

Дивиться на світ веселими Блакитними очима,

Славиться пташиними співами,

Дзвінкими й голосними,

Багатий на квіти Весняний місяць...

(Квітень)

      Виймає серпа із стріхи І втоми не знає.

Як цього місяця дбаєш —

Так і зимою маєш.

Його дня зимовим тижнем

Не заміниш,

А прийшов Спас —

Пішов місяць від нас.

До слова серп добавиш — пень,

І вийде місяць ...

(Серпень)

 

      Цей місяць — рум’янець року,

Його тепло ліпше від кожуха,

У ньому весело жить:.

Квіти цвітуть, солов 7 співають.

Але, хто в цей час байдикує,

Той узимку голодує.

Не любить пустих теревень

Невтомний місяць...

(Червень)

 

     Сонце на зиму поверта,

А літо на спеку,

Казати здавна звик:

«Я — грозовик!»

Славиться медовим цвітом Вершина літа...

(Липень)

 

  Завдання VI. «Поєдинок капітанів» . Складіть і запишіть з поданих слів прислів’я про мову.

 Команда «Борисфен»: Лине, серця, до, а, не, слово, стріла (Не стріла, а до серця   лине)                  

 Команда «Берегиня»:  Хліб, а, слово, на ,обід, бережи, на, відповідь (Хліб бережи на обід, а слово – на відповідь)

 

       Завдання VII. Конкурс «Показуха» . Учасник має показати за допомогою жестів зміст даних фразеологізмів.  Команда відгадує фразеологізми і пояснює.

Водити за носа

Гладити по голівці

Зуб на зуб не попадає

Надувати губи

Ламати голову

Води в рот набрати

Дивитись крізь пальці

Втерти носа

На лобі написано

Гребти гроші лопатою

Лазити рачки

Розкидатися грошима

 

 

Завдання VIII. Де потрібно, вставте пропущені літери або знаки.

Прої_зний, шіс_надцять, уман_ський, здоров_я, св_ято, жовто_гарячий, кіс_лявий, кін_чик, маркв_яний, жмен_ці, черв_як, тиж_невий, балас_ний, збіж_я, знан_я, сміє_я, таріл_ці, студен_ський, пір_я, моли_я, сіл_ський.

Бліц для обох команд

1. Скільки букв в українському алфавіті? (33)

2. Скільки голосних в українській мові? (6)

3. Який знак в українській мові не є розділовим? (Дефіс, апостроф)

4. Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)

5. Поставте займенник «себе» в Н.в. (Немає Н.в.)

7. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?

 (Вигук)

8. Скільки звуків у слові «кущ»?(4)

10. Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)

11. Рід іменника «сирота».(Спільний)

13. Слово, що вживається лише в певній місцевості. (Діалектизм)

15. Вигадане ім'я, під яким автор друкує свій твір. (Псевдонім)

17. Віршований твір, який призначений для співу.(Пісня)

19. Головні члени речення. (Підмет і присудок)

20. Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків. (Додаток)

21. Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)

22. Чуже мовлення, передане дослівно. (Пряма мова)

23. Дослівно наведений уривок з якогось тексту. (Цитата)

25. Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)

30. Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного. (Апостроф)

31. Що вивчає розділ про мову «Морфологія»? (Частини мови)

33. Розділ науки, який вивчає звуки. (Фонетика)

34. Поставте дієслово «вигукувати» у наказовий спосіб. (Вигукуй)

38. Поставте іменник «мати» у З.в. (Матір)

39. Назвіть слова з префіксом прі -. (Прізвисько, прірва, прізвище)

41. Всі види невіршованої мови художніх творів. (Проза)

43. Скільки звуків у слові «ходжу»? (4)

44. Частина слова без закінчення. (Основа слова)

ПЕРЕГЛЯД МУЛЬТФІЛЬМУ «КУХЛИК»

Завдання IХ.  Домашнє завдання команд. Інсценізації  гуморесок  П.  Глазового.   

 

Гумореска П. Глазового   «У трамваї» - команда «Борисфен»

( Звук від’їжджаючого трамвая.

У салоні трамвая на проході стоять тісно пасажири)

Автор:

У трамваї повно.

І пасажир:

- Что ви за народ?

Впереді слободно, проході вперьод!

ІІ пасажир:

Ти чево, чувішка, прьосся на носок?

Опупєла, что лі? В головє пєсок?

ІІІ пасажир:

Нікакіх пойнятій об культуре нєт.

Убєрі свой локоть, он же как шкілєт.

ІV пасажир:

Дама в полосатом, топай вєсєлєй!

Трудно ж протолкаться, как срєді джунглєй.

ІІ пасажир:

Ти, піжон у шляпє, глазом нє косі!

Здєсь тєбє невдобно? Єздяй у таксі.

ІV пасажир:

Да протрі глядєлкі, коріш дорогой!

Ти же мнє на тухлю лєзєш сапогой.

V пасажир:

Что ти строїш хаханькі, будто нє причом?

Я же тібя спрашую русcким язиком!

Автор:

Так, бува, в трамваї здоровань гука.

А у нього мова, чуєте, яка?

І, либонь, гадає лобуряка той,

Що російську знає, як той Лев Толстой.

 

Гумореска П. Глазового «Заморські гості»  - команда «Берегиня»

   Прилетіли на Вкраїну

Гості із Канади.

Мандруючи по столиці,

Зайшли до райради.

Біля входу запитали

Міліціонера:

- Чи потрапити ми можем

На прийом до мера? -

Козирнув сержант бадьоро.

- Голови немає.

Він якраз нові будинки

В Дарниці приймає. -

Здивуванням засвітились

Очі у туриста.

- Ваша мова бездоганна

І вимова чиста.

А у нас там, у Канаді,

Галасують знову,

Що у Києві забули

Українську мову. -

Козирнув сержант і вдруге. -

Не дивуйтесь,- каже. -

Розбиратися у людях

Перше діло наше.

Я вгадав, що ви культурні,

Благородні люди,

Бо шпана по-українськи

Розмовлять не буде.

Заключна частина.

І Ведучий. Надаємо слово журі, яке  підведе  підсумки українського свята-гри з української мови і літератури. (Журі визначає і нагороджує переможців).

Дякуємо. Сподіваємося, що наша зустріч допомогла вам оцінити скарби рідної мови.

(Слайд-шоу «Говоримо правильно»)