Літературно-музична година "Цей вічно юний вальс..."

Літературно-музична година «Цей вічно юний вальс…»

Мета : розвивати в учнів потяг до краси, уміння відрізняти естетично привабливе від потворного, виховувати повагу до оточуючого світу, прагнення виглядати красивим і галантним.

Обладнання: записи вальсів Ф. Шопена, Й Штрауса, пісні-вальси П. Майбороди та інших українських композиторів.

Хід заходу

Лунає вальс Й. Штрауса «Казки Віденського лісу»

Вихователь.

Вислів «Краса врятує світ» уже давно став афоризмом. І багато людей, не дошукуючись, хто автор, вимовляють ці слова – одні для підтвердження свого переконання, інші – з надією, а є й такі, що вживають «для красного словечка». Ми з вами живемо у складний час, коли перед людством справді постала проблема порятунку, виживання. Погляньте, по-варварськи винищують ліси – «легені планети» й вічне джерело натхнення митців, забруднюють та отруюють блакитні «очі планети» –  водоймища, опошлюються віками витворені естетичні норми взаємин між людьми, фізіологічні інстинкти відсувають на задній план високе духовне начало, шедеври світового мистецтва витісняє  «попса». Таких чинників занепаду можна назвати ще багато. «Нових часів неандертальці»  -  так влучно назвав Василь Симоненко «варварів 20-го століття». Чи зрозуміємо, чи зможемо  ми порятувати світ? Зрозуміємо і зможемо, якщо навчимося жити за законами правди «і законами краси». Як говорив поет Максим Рильський :

У щасті людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве й корисне.

Музика, якою ми розпочали нашу виховну годину, підказує: сьогодні йтиметься про красиве – цей старий та вічно юний вальс. Кожен народ має свої національні танці. Життя одних танців не виходить за межі одного народу, його побуту культури. А є й такі, що стали надбанням багатьох народів, навіть усього світу. Наприклад, вальс. Чудовий танець! Це дивовижний танець! Існує майже три століття, а його називають молодим. Такого випробу­вання часом не витримав жоден із танців.

Вальсовий ритм швидко став однією з улюблених форм пісні й романсу, а разом із ними перейшов до опери. Його співали в супроводі гітари, акордеона, баяна, слухали у виконанні сим­фонічного оркестру, його залюбки виконував джазовий ансамбль.

Вальс виходить за межі суто музичного мистецтва. Він проникає в літературу. Він став символом юності, поетичних почуттів, світлих мрій.

Вальс пережив гоніння й переслідування, а потім — славу і всесвітнє визнання як «король танців». Звичайно, за своє довге життя вальс не раз змінював характер, залежно від умов і часу. Він жив, збагачуючись тим, що йому давали різні народи на нові часи.

Вихователь. Діти, звернімося до історії вальсу.

Учень. Народився вальс в трьох країнах: Німеччині, Австрії та Чехії в XVII—XVIII столітті. Спочатку це був простий народний танець, який виконували 2—3 музиканти з народу у крислатих капелюхах та грубих дерев'яних черевиках. А селяни весело кружляли парами на святкових вечірках. Поступово рухи ставали більш плавними, зникали характерні для народних танців притупування та підскоки. Народжувався вальс.

Учень. Характерна риса, а саме в ній чарівність і привабливість цього танцю, — безперервне і плавне кружляння пар. І сама назва танцю походить від німецького «вальцер» — кружляючий.

Учень. Народність і простота тривалий час заважали вальсові здобути популярність в аристокра­тичних колах. Його вважали мужицьким танцем. І навколо вальсу кипіли пристрасті.

Учень.Його забороняли кардинал Рішельє та Людовік XIII. У Франції в ті часи випускали навіть спеціальні листівки, де називали вальс безсоромним, аморальним танцем.

Учень.У Росії Павло І видав поліцейсь­кий наказ, який забороняв «употребление пляски, вальсеном именуемой».

Учень. У   Відні,   знаменитому   саме   вальсами,  довгий час дозволялося танцювати вальс на балах не більше 10 хвилин.

    Учень. А пояснити це просто: аристократи, які звикли до вишуканих та манерних менуетів з безкінечними поклонами, вважали верхом непристойності танцювати вальс: адже кавале­ру потрібно було тримати даму за талію та невимушено кружляти. А це руйнувало уявлення про естетику салонного танцю, що складалася віками.

Вихователь. У 17 ст. вальси творили такі великі композитори як Моцарт, Бетховен («Сім народних танців»). Романтики надихають вальс поетичним образом. Це валь­си Ф. Шуберта — камерні, пройняті надзвичайною ліричністю та мрійливістю (їх нараховують майже 300).

Учень. Фредерік Францішек Шопен — великий польський композитор, представник мистецтва романтизму. Він народився в невеликому містечку поблизу Варшави  Желязова Воля 22 лютого 1810 року . Його батько Ніколя мав французьке походження, а мати Юстина була місцевою жителькою. Навчатися грі на фортепіано Фредерік почав у шість років. Юному музикантові дуже пощастило з учителем. Піаніст Войцех Жівний виховував свого підопічного на творах Баха і Моцарта. Творчість Фредеріка Шопена відкривають два полонезу, які він написав у віці семи років.

Учень. Концерти молодого музиканта користувалися в Європі величезним успіхом. Коли сталося повстання на території Польщі, Фредерік перебрався для постійного місця проживання в Париж, в якому і проводить залишок своїх днів, періодично виїжджаючи на гастролі. Композитор більше ніколи не бачив своєї батьківщини. Позбавлений батьківщини вигнанець, він помер дуже рано, у 39 років. Більшу частину життя Шопен страждав невиліковною хворобою - туберкульоз, яка обмежувала його кар’єру піаніста-віртуоза.

 Вихователь. Фредерік Шопен написав лише 14 вальсів. Як це мало в порівнянні з трьомастами шубертівськими вальсами! Але 14 вальсів Шопена – це 14 неоціненних перлин, що втілили багатство шопенівського генія. Під музику цих вальсів вже ніхто не танцював. Вони написані тільки для концертного виконання. І кожен з них — перлина в світовій музичній культурі, новий етап у розвитку вальсу.

Учень.

Шопена вальс...

 Ну хто не грав його

І хто не слухав?

 На чиїх устах

Не виникала усмішка примхлива,

 В чиїх очах не заблищала іскра

Напівкохання чи напівжурби

Від звуків тих кокетно-своєвільних,

Сумних, як вечір золотого дня,

Жагучих, як нескінчений цілунок?

(М. Рильський)

Вихователь.Послухайте один із 14 вальсів Ф. Шопена, найпопулярніший «Вальс» № 7. Фредерік присвятив його своїй юнацькій любові — Марії Водзянській, з якою його розлучила доля: Шопен змушений був назавжди залишити Польщу. В музиці відчуєте дивовижну поетичність, ніжність ліричного почуття, а також драматичну напруженість та сильне, мужнє звучання.

Учень.Ще звучить у моїх думках
Сьомого вальсу легесенький крок,
Як весняний вітерець,
Як тріпання пташиних крил,
Як світ, який я відкривав
В сплетіння нотних рядів.
Ще звучить той вальс в мені,
Як хмари в блакиті,
Як джерельце в траві,
Як сон, що бачу наяву,
Як звістка про те, що я живу
З природою у родинних вузах.

Вихователь. Приблизно в той же час, коли розквітнув геній Шопена, в Європі швидко поширювався вальс нового типу, народжений у Відні.

Столиця Австрії була в той час музичним центром Європи, а одним із захоплень віденців були танці. На відміну від вальсів Ф. Шуберта, Бетховена, Моцарта, які танцювали в порівняно вузьких колах освіченої міської публіки, новий віденський вальс був звернений до найширших народних мас. Його танцювали скрізь — у бальних залах, ресторанах... А коли приміщення не вміщали всіх бажаючих, танці переносили прямо на вулиці, на майдани, в парки Відня. Вершина розвитку й розповсюдження віденського вальсу пов’язана з ім’ям геніального обдарованого композитора – Йоганна Штрауса.

Вихователь. Світ знає двох Штраусів – обох звали Йоганнами і обидва були диригентами і композиторами. Йоганн Штраус – батько і Йоганн Штраус – син.

Учень. Йоганну Штраусу-батькові доля відміряла 45 років. Якби не було Йоганна Штрауса-сина, - «королем вальсу», безумовно, був би він. Йоганн Штраус-батько був музикантом оркестру. Штраус став не тільки кумиром віденців, а й прославився на всю Європу. Промовистий той факт: коли  у 1832 році Відень охопила епідемія холери, - люди й тоді продовжували ходити на його концерти. Штраусу – батькові аплодували найбільші міста Німеччини, він покорив вибагливий Париж, його захоплено вітали Лондон та інші великі міста Англії. Усього Штраус-батько написав 251 твір, з них – 152 вальси. Своїм синам Йоганн не бажав кар’єри музикантів, більше того, був противником. Але сини – Йоганн, Едуард, Йозеф були талановитими музикантами. Та про Йоганна-сина цього сказати мало: своєю геніальністю перевершив батька.

Учень.  Штраус-молодший оголосив про свої самостійні концерти, коли батькові виповнилося 40 років і він знаходився на вершині слави. Оголошення заінтригувало віденців. Другий Штраус?! Спадкоємиць «короля вальсу» чи його суперник? Штраус проти Штрауса? На перший концерт прийшли і прихильники, і противники молодого музиканта.На концерті був друг Штрауса – старшого Карл Хірш. Після концерту він звернувся до свого друга з вироком: віднині у Відні два Штрауси і Йоганну-батькові треба з цим змиритися. Спалахнувши, ніби феєрверк, його слава засіяла на довгі літа.

Учень. Вальсова стихія за Штрауса-сина досягла свого апогею. Відкривалися величезні зали, спеціально призначені для балів. Не було іноземця, який відвідавши Відень, ризикнув би покинути місто, не почувши оркестру Штрауса.

Учень. Понад 500 вальсів написав Йоганн Штраус-син. Під його музику кружляли у вальсі королівські палаци і казарми, міста і села. Всесвітньо відомі вальси «Голубий Дунай», «Казки віденського лісу», «Весняні голоси», «Життя артиста». Вальси Штрауса звучать по всій Європі, Америці, Австралії. Вальс став улюбленим танцем українців.

Звучить один із вальсів Штрауса-сина.

Учень. Вальси створювали Глінка і Чайковський, Рахманінов і Глазунов, Прокоф’єв і Хачатурян.

Звучить один із вальсів Арама Хачатуряна, Петра Ілліча Чайковського.

Учень. Історія вальсу, певно, була б історією не тільки музики й танцю, а й історією розвитку суспільства, суспільних звичаїв та смаків, побуту.

Знайшла відбиття у вальсі і одна з найтрагічніших сторінок історії нашого народу — Друга світова  війна. І в наш час зворушують душу пісні-вальси, «В лісі прифронтовім», «Випадковий вальс», що співали бійці під зітхання баяна, коли випадали хвилини затишшя. А в звуках цих вальсів (і у віршованому, і в музичному) — образ мирного життя, світлі надії на майбутнє, ніжний образ коханої дівчини, відгомін фронтових тривог.

Учень.

Берези білі з жовтих крон

 Останній ронять лист.

І грає вальс «Осінній сон»

 Армійський гармоніст.

 Серця мелодія пройма,

І журно на душі,

Бійці зітхають недарма,

Мої товариші...

(Переклад К. Дрока)

Звучить пісня «У лісі прифронтовім» (муз. М. Блантера, сл. М. Ісаковського)

Учень. Вальсова стихія виявилася близькою творчому обдаруванню українського композитора Платона Майбороди. Можна сміливо сказати, що П. майборода у творчій співдружності з поетом А. Малишком започаткували жанровий різновид пісні-вальсу в українській пісенності.. Його «Київський вальс» став своєрідним символом столиці України.

Звучить запис твору «Київський вальс»

Учень.  Цікава історія написання «Київського вальсу». Якось студенти Київського медичного інституту висловили в листі свою мрію про пісню, присвячену славетному Києву. Написавши його П. Майборода та А. Малишко прийшли до майбутніх лікарів, ознайомили їх зі своїм новим твором. Відразу вальс підхопили нові, дзвінкі голоси. Згодом пісня набула повнокровного життя, стала однією з найулюбленіших.  Часто чуємо її мелодію , коли звучать позивні радіопрограми: «Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б'є»

Учень. Говорячи про пісні-вальси П. Майбороди, не можна не згадати «Студентського вальсу», «Колгоспного вальсу», «Пісні про рушник».

Учень. Шкільний прощальний бал. У цей день випускники багатьох поколінь теплоту своїх сердець і вдячність звертали до вчителів.

        Дівчата виконують пісню  «Вчителька»

Вихователь. Звичайно за три століття з’явилося багато нових танців. Одні залишалися, інші відійшли в минуле. Але вальсу нові танці не заважали – він жив, збагачуючись тим, що йому давав кожен народ, кожна нова епоха. І сьогодні, коли розповсюдилися так звані сучасні західні танці, скрізь, де танцюють – від простого шкільного вечора до парадного дипломатичного прийому – неодмінно танцюють вальс.  Вальс не старіє... Романтичне кружляння, душевна схвильованість його та при­страсність приваблюють молодь, сердечність, ліризм — зігрівають серця старших.

Вальс у виконанні учнів класу

Використана література

1. В. Кузик, П. Майборода. -  К.: Музична Україна, 1987.
2. В. Скуратівський. Вінець. – К.: УСТА, 1994. – С.62-81.
3. Українське народознавство. – Львів: Фенікс, 1994. – с. 137 -149