Літературно-музична композиція "Символи України"

 

 

 

Виховний захід

Літературно – музична композиція

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Підготувала :

Архипова Л.Д., класний керівник 9-А класу

Символи України

 

Мета: ознайомити дітей з національними та народними символами України;

формувати національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до

своєї землі.

 

Обладнання: Державний Прапор України, Герб, Гімн, Конституція України,

вишиті рушники, гілочки верби та калини, писанки, вінок, презентація-супровід заходу.

 

           УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА

         Учениця  декламує:                                     

                                      Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори

                                      Ліна Костенко

 

 Вступне слово вчителя. Для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші  предки.

  Україна... Золота і чарівна сторона. Земля рясно уквітчана зеленню. Історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, велика та складна. Вистраждавши, виборовши волю, Україна має нині свої державні символи, які уособлюють її історію, її сутність.

   Герб, Прапор і Гімн - основні Державні символи України, історія яких сягає  сивої давнини.

 

 Учень. Наш герб – тризуб. У ньому сила

Отця Небесного і Сина.

Уважно придивись до нього –

На Духа схожий він Святого.

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

    Н. Поклад

Учень. Герб України - символ влади, знак держави. Найдавнішим зі знаків, котрий дійшов до наших днів і широко використовується сьогодні, є тризуб.  Здавна тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг.

Учень.  Важко визначити точно, коли він з'явився на наших землях. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Він був відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, а на українських землях з II ст н. е.

 Учень.  Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо). У Київській Русі тризуб стає великокнязівським знаком. Його зображення спершу з'являється на печатці Святослава Ігоровича. Згодом він карбується і на срібних монетах великого князя Володимира.

Учень.  Існує багато версій, які пояснюють походження тризуба. Так, вершок скіпетра візантійських монархів увінчувався фігурою подібної форми. Тризуб пов'язують як з релігійною емблематикою, так і з матеріальною сферою життя людини. Очевидно, люди використовували знаряддя, яке нагадувало тризуб. Воно допомагало полювати, ловити рибу, обробляти землю, навіть оборонятися. Тризуб постійно був уживаний і в побуті українців. Зокрема, його малювали на стінах, дверях чи воротах, під час релігійного свята - Водохреща.

Учень. Подолавши довгий, тернистий шлях, лише у 1992 р., після відновлення української державності, Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризуба на синьому тлі малим Державним Гербом України.

Учень.  Наш прапор

Небеса блакитні

сяють з глибини,

а пшеничні й житні

мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

хоч минуть жнива,

Це знамено рідне —

злото й синява.

Прапор наш, як літо,

в сонці майорить —

по долині жито,

по горі блакить.

           Дмитро Павличко

 Учень.  Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги.

 Учень. Це прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани - такі золоті, як паски на маминому столі.

 Учень. В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованіших святинь. Прапор символізував єдність земель і племен; він консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю.

 Учень.  Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.

 Учень.  Серед багатьох спроб тлумачення символіки цих кольорів та порядку їх розташування і в історичній науці, і в народі, утвердилася думка, що синій колір у верхній частині прапора – це колір чистого неба над Україною, а жовтий (золотавий) у нижній частині – це колір стиглої пшениці на безкраїх українських ланах.

Учень.  23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України було встановлено відзначати щорічно, 23 серпня, День Державного Прапора України.

 Учень. До найбільших святинь будь-якого народу належить і гімн.

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї лине

Світло навкруги.

               Н. Поклад

Учень. Гімн - урочиста пісня. Це ті слова і музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах і з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка кличе до світлого і високого.

Учень. Перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Тоді роль гімну виконували бойові заклики та пісні, які створювали патріотичний настрій перед битвами.

Учень.  Більше століття тому поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Він покладений на музику Михайлом Вербицьким. Пісня ця сподобалась і припала до душі українцям та невдовзі стала новим Національним гГмном української держави .

 

Учитель. Крім офіційних державних символів, Україна має ще й народні символи. Назвемо їх, давши відповіді на запитання.

 1.Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великдень.( Писанка) .

 2.Дерево – національний символ України, оспіване у народних піснях, у віршах. Воно освячується перед  Великоднем і зберігається як засіб від злих сил. (Верба).

  3. Кущ, оспіваний у народних українських піснях, символ дівочої краси. (Калина) .

 4. Поширене в Україні дерево, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат. (Тополя).

  5. Чим прикрашають голову українські дівчата? (Вінок) .

 6. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в далеку дорогу. (Рушник) .

      (Розповідь учнів супроводжується демонстрацією слайдів)

Учень. Писанка — символ Сонця, життя, його безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя, радості. Із запровадженням християнства писанка стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства).

Учень. Верба - універсальний символ Прадерева життя, а Великодна верба - його живий вираз. Уособлення працездатності й родючої сили. Вона - образ весни, Батьківщини, України і, разом з цим, жіночого смутку та вдівства.

Учень. Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих.

Учень. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в небуття,  і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців.

(Звучить пісня “ Ой у лузі червона калина похилилася...”).

Учень.Тополя - символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги - це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого... 

Учень. Листя на тополі тремтить, як і на осиці, але з іншої причини: легенда каже, що під тополею лихий колисав на своїх колінах Іуду-немовля, майбутнього Христового зрадника - отож листя тремтіло від присутності нечистого і непрошеного гостя і від цього ж гілля тополине потягнулося вгору, до неба, втікаючи від «чортової колискової» .

Учень.Віно́к—головний убір з листя, квітів, має форму обруча. Мав спочатку обрядове, релігійне значення. Пізніше— загальнонародний символ дівування: втратити вінок — в народі, у піснях означає позбутися дівування. Тому право носити вінки мають тільки незаміжні дівчата. В Україні вінки мали сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася з сонцем, котре сходить. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, влади, цнотливості, молодості, дівоцтва. Плетучи віночки, дівчата співали: «Заплету віночок, заплету шовковий на щастя, на долю, на милого вроду!»

Учень. У повному українському вінку має бути 12 квіток: деревій, безсмертник, любисток, волошка, ромашка, цвіт вишні і яблуні, ружа, мальва, півонія, хрещатий барвінок. Деревій — символ нескореності, безсмертник— символ безсмертя людської душі, цвіт вишні і яблуні — символ материнської любові.

Учень. Від сивої давнини до сьогодні чільне місце в українському побуті займає рушник. З ним народжуються,  одружуються і йдуть із життя. З хлібом і  сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей, без нього не обходиться жодна урочиста подія в родинному чи громадському житті.

Незабутній І.М. Гончар якось сказав, що Україна має стільки рушників, що ними можна оперезати всю земну кулю. Наш рушник є і оберегом, і молитвою, і засобом спілкування з предками.

Учитель.  Щедра наша земля має багато символів. Я хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми говорили сьогодні. Любіть свою землю, пишайтесь нею,   знайте та вивчайте  її символи.

Учень. Ти синім небом дивишся на мене,

Щоб я, бува, душею не зачах.

В моїх ночах — тополь свічки зелені,

В моїх ночах, в задуманих очах.

В моєму щасті твого щастя зливи,

В моїй крові пожар твоїх калин.

З твоїх давнин на плечах вітер сивий,

Гіркий, печальний вітер, мов полин.

За мною ходять твого горя тіні,

Лицем до твого сонця я встаю.

В твоїм сумлінні — і моє сумління

По проводі життя передаю.

З твоїх знамен несу червоне кредо.

Впаду як треба. Тільки ти — іди.

...Дивлюсь вперед. І бачу попереду,

Себе з тобою бачу назавжди.

    Грицько Чубай