До розіграшу
залишилось:
17 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Конспект виховного заходу для 5 - 7 класів на тему "Учись пізнавати красу рідної природи".

Про матеріал

Представлено розробку виховного заходу для учнів 5 - 7 класів на тему "Учись пізнавати красу рідної природи". Мета якого - розкрити красу і велич природи як джерела громадянських почуттів і творчої діяльності; розвивати естетичне сприйняття природи, здатність бачити і відчувати її красу як гармонію фарб, запахів, звуків; виховувати екологічну культуру, активну, дієву і дбайливу участь у збереженні і покращенні природи.

Перегляд файлу

Виховний захід

Тема. Учись пізнавати красу рідної природи

Мета.  Розкрити красу і велич природи як джерела громадянських почуттів і творчої діяльності;

розвивати естетичне сприйняття природи, здатність бачити і відчувати її красу як гармонію фарб,  запахів, звуків;

виховувати екологічну культуру, активну, дієву і дбайливу участь у збереженні і покращенні природи.

Структура заходу:

І. Постановка теми та мети.  Вступне слово вчителя.

          ІІ. Мотивація. Усна народна творчість про природу.

          ІІІ. Заочна екскурсія до музею.

          ІV. Творче дослідження «Таким я бачу світ природи»

          V. Застосування знань

         VІ. Підсумок заняття.

Хід заходу

І. Вступне слово вчителя.

Єдність людини і природи… Чи завжди ми розуміємо, як тісно пов’язані з природою, як залежимо від неї? Природа дає нам засоби праці, харчі, здоровя, збагачує нас духовно, приносить своєю красою радість і є джерелом творчого натхнення…

   Черства і естетично нерозвинена людина нічого не побачить у лісі, окрім дерев, у річці нічого, крім води, в небі нічого, крім хмар. Вдумливий, допитливий спостерігач відкриє для себе світ, повний чудес і несподіванок.

 

Природа у всі віки поетично сприймалася людьми. Емоційне сприйняття природи відбите в печерних малюнках, скульптурах, у піснях, казках, переказах, баладах і т.д. Уявлення про зміни пір року, про безкінечний рух сонця знайшли в обрядах, танцях, піснях не тільки поетичне вираження, але і набули естетичного змісту, як розуміння вічного торжества і відродження краси життя…

ІІ. Усна народна творчість про природу. Учениця читає легенду:

   Було у матері Природи дві донечки такої вроди: хто їх побачив хоч на мить – не міг забути й розлюбить. Голубооку звали Флора. У неї очі, наче зорі, завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна та привітна. А Фауна швидка, як вітер, могла й за птахами летіти, і за оленями стрибати та з білочками пустувати. Обидві світ живий любили, відтак його боготворили. То ж вирішила мудра мати в придане їм дарунок дати: мрійливій Флорі світ рослинний, а жвавій Фауні – тваринний, щоб берегли і доглядали, від всього злого захищали. Живуть в легендах і понині живого світу дві богині. (Пісня Флори і танець Фауни)

  ІІІ. Заочна екскурсія до музею. Природа і мистецтво

 Природа ввійшла в мистецтво так само, як входить вона в наше життя. В єдиний музично-поетичний образ повязали митці картини природи з почуттями, думками людини. Силу природи оспівували видатні художники, поети прозаїки, музиканти…

   Вирушимо у невелику подорож у природу з допомогою полотен відомих художників. Спробуємо «побачити» ранок, захід сонця, весну, морозну зиму, бурхливу річку, тихий і широкий степ у музиці. (Виступи учнів-екскурсоводів)

Екскурсовод № 1

   Всесвітньо відомий художник Іван Іванович Шишкін. Його мистецтво – це гімн живій природі, гімн її красі. Саме Шишкін возвеличив буденну простоту і звичну для всіх красу природи. Картиною І.Шишкіна «Жито»

хочеться милуватися безкінечно. Особливо подобається достигле жито і, звичайно, сосни. Дивує те, як на такому величезному дереві ростуть такі малесенькі шишки.

E:\Курдибайло 11.01.2009\15-11-1l.jpg 

 

 

 

 

 

Зверніть увагу на картину Шишкіна «Яблуні цвітуть». Ще майже немає листочків, зеленіє соковита травичка, а квіточки на деревах радісно тягнуться до сонця. Природа світла, сповнена життя.

E:\bloom-apple.jpg 

 

 

 

 

Екскурсовод № 2.Відомий художник Ісаак Ілліч Левітан наповнив пейзаж почуттями. З дивовижною точністю відтворив Левітан м’якість відлиги, як тануть залишки снігу серед теплих фарб природи, яка оновлюється.

 Художник відшукав величезну кількість відтінків кольорів притаманних різним породам дерев і кущів, траві і рясці, на сонці і де тінь, вмів передати дихання і хвилювання рослин. Левітан бачив у природі нові фарби, ставився до рослин, квітів і дерев як до братів своїх менших, які здатні відчувати, радіти, тягнутися до сонця у дні весни, сумувати, скидаючи листя перед настанням холодів. До чистого, ясного, у злагоді з природою життя людини  закликають картини Левітана «Останній сніг», «Золота осінь» та інші.

D:\Документы школа\Заново записаный\Новая папка\image032.jpg 

 

 

 

 

Екскурсовод № 1.

D:\Документы школа\Заново записаный\Новая папка\kb-40.jpg Катерина Білокур – це самобутня художниця з народу, яка зображувала на картинах невянучу красу та багатство української природи, щедру родючість її земель. Її твори заворожують глядача щедрістю барв, радісним сприйняттям світу. Картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» полонить розмаїттям кольорів, квітковою веселкою,яка оповила село. «Вересень у селі» - картина, переповнена осіннього сонця, осінніх барв. А коли уважно придивитися до полотна художниці, яке називається «Ранньою весною», то можна відчути запах снігу, що тане, і дзюрчання весняних струмочків.

 

 

 

 

 

Екскурсовод № 2.

Видатний художник Архип Іванович Куінджі у своїх творах намагався поетично передати стан природи. Придивіться до його картини «Березовий гай» - природа  святкова, урочиста, залита сліпучим сонячним світлом. Картина написана великими плямами контрастних кольорів і вражає світловими ефектами.

  Картини маловідомого художника Володимира Воробйова – це містична країна снігу, інею, королівство Снігової королеви. Відчувається сила і влада зими, морозів-тріскунів, сліпучого снігу. Ці пейзажі зачаровують глядача.

E:\fa128960d186t.jpg

   Дійсно, природа – дивний митець, а художники-пейзажисти – поети природи.

        Бесіда з учнями за питаннями:

  • У чому краса і привабливість картин природи на полотнах художників?
  • Що обєднує всіх художників?
  • Які думки, які почуття вони намагаються донести до нас?
  • Чи згодні ви зі словами В.Сухомлинського: «Музика відкриває людям очі на красу природи.»?  Підтвердіть свою точку зору прикладами.

ІV. Творче дослідження «Таким я бачу світ природи» (представлення власних висловлювань, фото та малюнків природи)

Здатність бачити і насолоджуватися красою природи залежить від розвиненості відчуттів, від глибини і всебічного знання її законів. Звичка спостерігати і осмислювати те, що відбувається,дозволяє побачити навіть ту красу, яка захована від очей і доступна не кожному. Той, хто любить природу, спостерігає за нею постійно – кожного разу бачить нові події. Здивування – початок естетичного сприйняття природи. Жан-Жак Руссо сказав: «Спостерігайте природу і прямуйте дорогою, яку вона вам вказує».

Весна – це свято оновлення і відродження природи. Пригріває сонечко. Все навколо оживає. Весело співають птахи, що прилетіли з вирію. Густим килимом укриває землю трава. Зявляються квіти – вони теплі і сонячні.

   Якби мене спитали про те, яку пору року я люблю найбільше, відповіла б: «Звичайно, весну!»

Весна, по-моєму, - найчудовіша пора року! Я люблю спостерігати за природою навесні. Люблю дивитися, як усе навкруги оновлюється, відчувати духмяний аромат рослин… Ось і зараз дивлюся на фотороботи і малюнки учнів нашого класу і на душі стає легко і радісно…

    А як гарно влітку на Поліссі! Ідеш - теплий вітер лоскоче тобі лице, квіти кивають з обочин шляху, над ними гудуть невтомні бджоли, жайворонок грає в блакиті на скрипці, ліс чарівний і величний, річка тепла і лагідна, як руки мами…

Все навколо зеленіє, річка ллється і шумить.

Тихо,тихо вітер віє і з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті,

Сяє сонце золоте…

                    (О.Олесь)

   А по-моєму, найпрекрасніша пора року – осінь. Уже вересень розфарбовує в різні кольори листя дерев, яке згодом все більше і більше опадає додолу, укриваючи землю чарівним розписним килимом. Птаство готується до відльоту в теплі краї. На городах збирають врожай, літа срібне павутиння. Останні сонячні дні такі ласкаві!

Вся земля жовтогаряча стала,

Пожовтіли дерева і трави,

Барви осені, то сонця барви,

Що земля за літо навбирала.

Лет стрімкий срібного павутиння,

Горобини зоряне намисто,

Вітер, вітер віє безупинно,

З гілок падає розкішне листя.

                              (Н.Врищ)

Я люблю веселий ранок

Холоднючої зими,

Як на двір, на стіни, ганок

І на шлях за ворітьми

Упаде із неба промінь,

Дим повється з димарів,

На току підніме гомін

Зграя галок і граків.

Сніг ясним кришталем блище,

Лютий холод дошкуля,

Сонце вгору плине вище, та не гріє здалека…

(Я.Щоголів)

На мою думку, наша земля прекрасна у різні пори року. Спостереження за природою, за її змінами примусили нас з більшою серйозністю придивитися до світу пекрасного. Ми зрозуміли, що природа – це казка, яку треба читати серцем!

   Бесіда з учнями:

  • Чи сподобалися вам малюнки і фотороботи однокласників? Чим саме?
  • Підтвердіть слова К.Паустовського: «Живопис важливий…тим, що художник часто помічає те, що ми зовсім не бачимо. Тільки після його картин ми також починаємо бачити це і дивуватися, що не помічали цього раніше» своїми спостереженнями.

 V. Застосування знань. Одвічне, як світ, і завжди хвилююче питання: з чого починається Батьківщина? З маминої пісні? З батьківської хати? Все це так, проте не останнє, якщо не перше місце належить природі. Відчуття краси рідної природи тісно повязане з любовю до Батьківщини.

За що люблю я Україну?

За луки, гори і поля,

За те, що одна-єдина

Моя рідная земля.

Люблю за те, що пахне жито,

Що зорі сяють навесні,

За те, що пісня ллється тихо,

За все, за все люблю її.

За ці сади в вишневім цвіті,

За тихі радості й журбу,

За те, як пахне вітер літній,

За це завжди її люблю!

                  (В.Гармаш)

  «Я зірвав квітку – вона зівяла. Я зловив метелика – і він помер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси природи можна тільки серцем!» Ці рядочки з твору учня 6 класу. Для естетично розвиненої і моральної людини важливо не тільки вміти бачити, відчувати красу квітки, гілки, тварини, але й оберігати цю красу.

  • Що означає для вас «оберігати красу рідної природи»?
  • Гра «Поле чудес»
  • Відгадай назву рослини
  • 1.Весною це дерево стоїть у пишному цвітінні, наче все у білій піні, святкове, і запах його квітів відчутний здалека. Шкода лише, що саме заради квітів люди ламають його гілки, калічать. (Черемха)
  • 2.Часто люди називають це дерево «солодким». Ні, цукерки на ньому не ростуть, але подивися уважно – як багато бджілок ласують солодким нектаром з його квітів, а у вулику той нектар перетворюється на запашний цілющий мед. Нарви обережно жменьку квіток з цього дерева і завари, як чай.  Він буде смачний, ароматний і також цілющий. (Липа)
  • 3.Приклади руку влітку до стовбура цього дерева. Він прохолодний під гарячим сонцем. Це єдине дерево з білою корою, яка не нагрівається на сонці. Це білокора красуня…(Береза)
  • 4. «Могутній велет» - так часто називають це дерево, бо й справді, в лісі воно здається найсильнішим. Крім того, що це дерево – богатир, воно ще й дерево довгожитель. (Дуб)
  • 5.Станьмо під крону липи, клена, дуба і почуємо, як шелестять листочки – вітерець поміж них заплутався. А під цим деревом не шелест, а шум, бо вітер розхитує гілочки. Яке ж це дерево? (Сосна)
  • 6.Там, де є озерце, ростуть високі й розлогі дерева. Аж схиляються до води. Ніби хочуть помилуватися, які ж то гарні золоті пухнасті «котики» прикрасили їх навесні. Он, майже на кожному з них бджілка сидить, золотавий пилок збирає, бо ще ж квітів немає. Яке дерево квітує так рано? (Верба)
  • 7.Який кущ є символом українського народу і водночас лікарською рослиною? (Калина)

    Побачити і не відчути спокуси зірвати красиву квітку можуть дві зовсім несхожі одна на одну людини: байдужа до краси,естетично нерозвинена людина і, навпаки, тонка натура, відкрита різній красі у природі. Перший не доторкнеться, тому що не помітить, другий – тому що занадто помітить, занадто оцінить і – пощадить. Зірвати квітку може якраз той, хто через свій духовний розвиток знаходиться між двома типами людей. Така людина не настільки не розвинена, щоб сліпо пройти повз красу, але не настільки вихована, щоб залишити красу заради неї самої і інших мандрівників.

Споживачі природи із спілкування з природою виносять не враження, думки, почуття, відкриття, а речові докази свого перебування на лоні природи.

  • Як ви вважаєте, що означає «володіти красою» для істинно культурної людини?

 Істинна культура має на увазі інший спосіб володіння красою: вона зберігається в душі, стає духовною цінністю людської особистості, а не зривається, не забирається з собою, не вкладається в рюкзак, в багажник.

Краса світу належить всім людям. Зберегти красу в душі, запамятати її,  носити в серці – це вищий вияв культури людини.

Однак естетичне ставлення до природи не повинно бути пасивним. Потрібно бути не тільки споживачем її краси й дарів, але й активними помічниками у збереженні і збільшенні цієї краси.

   Чим далі повертатися в історію будь-якого народу, тим ближче він знаходився до природи. Це ж саме можна сказати і про український народ. Більшість звичаїв і традицій якого досить тісно повязані з бережним ставленням до природи, її сил.

   Наші предки мало знали про походження тих,чи інших природних процесів, явищ, тому природа видавалася для них чимось незбагненним, безмежно сильним і неосяжним, що потрібно було берегти, поважати, використовувати тільки раціонально, на завдаючи великої шкоди.

Грубе втручання в процеси природи, її нещадна експлуатація, на їхню думку, було гріхом, не тільки перед природою і людьми, але і перед самим Богом.

   Першою важливою звичкою давнього українця було те, щоб брати у природи найнеобхідніше, не наносячи довкіллю великої шкоди. Якщо збирали лікарські рослини, то робили це акуратно, не пошкоджуючи кореневищ,щоб рослини могли рости далі. Особливо було популярним висаджувати лікарські рослини у садках біля хати. Так українці мимоволі оберігали дикі рослини.

   Дбали українці і про озеленення своїх подвір’їв та місць проживання. У лісі обгороджували мурашники. Вважалося великим гріхом убивати звіра-матір, яка вигодовує маля.

   Якщо у суху днину траплялася в лісі чи на узліссі пожежа, то українці цілим селом відправлялися на його гасіння. Доглядали придорожні джерела, насаджували дерева, кущі…

   Зрозуміло, що розвиток суспільства не міг не впливати на природу, тому вона поступово змінювалася, обживалася, зявлялися нові поселення, розорювалися нові поля, але українці, особливо первісні – вели господарство, завжди оглядаючись на те, що відбувається з природою.

   Україна дійсно багата славними звичаями і обрядами щодо охорони природи. Треба тільки не забувати про них. Сучасне суспільство також  не може жити відірвано від природи. Приходять на думку слова Чабанівського : «У природи чисте серце». А з яким серцем ми приходимо до природи?

  • Чи всі люди у наш час бережуть природні багатства?

 Що гріха таїти, місця нашого відпочинку здебільшого нагадують страшну картину: звалища сміття, битого скла, іржавих бляшанок. Це тому, що люди, які  провели тут вільний час, забули мудру пересторогу: «Ти прийшов у гості до природи – не роби нічого, що ти вважав би непристойним зробити в гостях.»

Гра «Якщо я прийду у ліс»

 Учень називає свої дії, а інші відповідають. Якщо він буде чинити добре, говорять «да», якщо погано, то всі разом відповідатимуть «ні»!

Якщо я прийду у ліс

Я зірву ромашку?(ні)

Якщо я з’їм цукерку,

І викину обгортку?(ні)

Якщо хлібця шматочок,

На галявинці залишу?(так)

Якщо гілку підв’яжу,

Кілочок підставлю?(так)

Якщо розпалю багаття,

А гасити не буду?(Ні)

Якщо насмічу,

А прибирати не буду?(ні)

Якщо сміття приберу,

Багаття водою заллю?(так)

Я люблю свою природу,

Я їй допомагаю!(так)

  • Чи подобається вам місто, яке зображено на малюнку? Чому?

(Давайте змінимо пейзаж так,щоб він був привабливим,звичним для нас.)

  • Що потрібно робити, щоб не нищити природу, допомагати їй? (Учні прикрашають малюнок)

«О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать…» - говорив П.Тичина. Вчімося читати, пізнавати і берегти природу.

   Побачили джерельце – не засмічуйте, а навпаки розчистіть його, помітили рану на берізці – полікуйте її. Повісте взимку годівниці для пташок, подумайте як підгодувати тварин. Охороняти природу – значить любити і охороняти Батьківщину.

VІ. Підсумок заняття. Ми поділилися думками про бачення краси природи, про її охорону і примноження. Хотілося б, щоб ви зрозуміли: збережений підсніжник, пташеня повернуте до гнізда, посаджене деревце, прибране сміття – це і є конкретна справа в охороні природи. Є багато прийнятих законів про охорону природи, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша совість.

 Природа – це життя,це насолода для людини, тому й треба прагнути віддячити їй за щедрі дари. Давайте повернимося обличчям до найнеобхіднішого в житті – природи і зробимо все можливе для її збереження.

    Памятайте – культурна людина складається з багатьох чинників, серед яких осібне місце займає наше ставлення до природи.

 Любіть землю свою, яку дав вам Господь!

Використані джерела:

  1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
  2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD_%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%B0%D0%BA_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%87.
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0.
  4. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%97%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D1%96_%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BF_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
  5. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C.
  6. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
  7. http://artkavun.kherson.ua/schedra-osin-dushi-naris-pro-nadiyu-vrisch.htm.

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
29 грудня 2017
Переглядів
750
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку