5 клас
Українська література
ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. «ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» — НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ. РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕГЕНДАРНОГО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ. «ТРИ БРАТИ — КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ»
Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ — «Історичне минуле нашого народу». Мова піде про давні часи, коли наш край називався Руссю, правили там князі, захищали наш край козаки- запорожці.
Саме назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами.
Назву Україна вперше вжито в літописі близько 1187 року до Київщини, Переяславщини і Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідний край, земля. Згодом назва Україна поширилась на всю нашу землю й дала ім'я нашому народові — Русь.
Із появою писемності почалося записування коротких заміток або розгорнутих оповідань. Коли матеріалу збиралося багато, замітки зводили в одне ціле і розміщали за порядком років. Утворювалось літописне зведення або просто — літопис. Слово «літопис» утворилось від скорочених слів Літа, писати
Автори літописів — літописці — розповідали про ті історичні факти, свідками або учасниками яких були самі або про які дізнавалися з інших джерел, зокрема з усних народних переказів.
На Русі початок літописання припадає приблизно на Х ст.
«Повість минулих літ» — найдавніший літопис. У ньому йдеться про історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця — автора цього твору.
Літопис — це послідовний опис історичних подій за роками.
Він є не лише історичним, а й художнім твором тому, що в ньому використано перекази, легенди, портретні й пейзажні описи, морально-етичні міркування, образні засоби, які характерні для художніх творів.)
Робота з підручником
Прочитайте ст 128-131
Словникова робота
Город, городище, город – місто
Царгород – столиця Візантії
Дунайці – люди, що живуть поблизу Дунаю
Поляни – одне з племен
Дайте відповіді на пит.(усно )
-Хто заснував місто Київ?
- Чим брати займались?
-Які ще назви пішли від їхніх імен?
-Чому Київ назвали на честь старшого брата?
Домашнє завдання
прочит. ст 128- 131, запис. визнач. літопису ,його авторів у зошит.