“ Логічні, математичні та статистичні функції ”

Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Дошкільна технологічна освіта

План-конспект уроку на тему:

“ Логічні, математичні та статистичні функції ”

Виконала:

студентка групи ТОКМО-19

Женна В.І

Перевірила:

Закарлюка І. С

Кривий Ріг — 2022

Тема:  Логічні, математичні та статистичні функції

Мета:

• Ознайомити учнів з математичними, статистичними та логічними функціями табличного процесора
• Розвивати розумову, пізнавальну діяльність, творчу уяву.

Устаткування: Мультимедійна дошка, навчальні таблиці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Вид уроку: розповідь, бесіда, опрацювання матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Вітаю учнів, відмічаю відсутніх і перевіряю готовність групи до уроку.

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Давайте пригадаємо що ми проходили на минулому уроці. (Діти відповідають).

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Молодці! Ви добре запам’ятали минулий урок.

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню такої теми, як “ Логічні, математичні та статистичні функції”.

V. Пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці.

Ваше завдання конспектувати цікавий матеріал та уважно слухати.

VІ. Формування нових знань учнів за наступним планом:

1.Функції в табличному процесорі

2.Вставлення функцій у формулу

3.Математичні функції

4.Статистичні функції

5.Логічні функції

1.Функції в табличному процесорі

Під час виконання обчислень в табличному процесорі Excel можна використовувати вбудовані функції. Табличний процесор Excel має бібліотеку таких функцій, до якої входить понад 300 різноманітних функцій. Усі вони для зручності розподілені на категорії: математичні, статистичні, текстові, логічні, фінансові та ін.

У 7-му класі ви вже вивчали вбудовані функції в табличному процесорі та озглядали використання чотирьох з них: SUM – для знаходження суми чисел, AVERAGE – для знаходження середнього арифметичного, MAX і MIN – для визначення максимального та мінімального значення серед вказаних чисел. Перша з них належить до категорії математичних функцій, інші – до категорії статистичних.

Функція в Excel має ім’я, аргументи та значення. При записі функції у формулі спочатку вказується її ім’я, а потім у дужках аргументи функції. Якщо аргументів декілька, то вони записуються через крапку з комою.Так, у наведеній на малюнку 3.9 формулі =SUM(В3:В13;K3:K13) використано функцію з іменем SUM, аргументом якої є два діапазони клітинок В3:В13 та K3:K13, а значенням є сума чисел із вказаних діапазонів клітинок.

Кількість аргументів функції та їх тип залежить від конкретної функції. Аргументами функції можуть бути числа, тексти (їх потрібно брати в подвійні лапки), посилання на клітинки та діапазони, вирази та інші функції.

В Excel є функції з різною кількістю аргументів: з одним чи кількома, без аргументів.

Результат однієї функції можна використати як аргумент іншої функції. Такі функції називають вкладеними. Можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій. Призначення кожної функції, наявність аргументів або їх кількість, типи аргументів можна подивитися в Довідці або в коментарях під час уведення функції у формулу.

2.Вставлення функцій у формулу

Уставити функцію у формулу можна кількома способами:

• відкривши список кнопки Автосума в групі Редагування вкладки Основне. Цим способом ви користувалися в 7-му класі під час обчислення сум і середньоарифметичних, мінімальних і максимальних значень у діапазоні клітинок;
• виконавши Формули ⇒ Бібліотека функцій ⇒Вставити функцію або вибравши кнопку Вставлення функції ліворуч Рядка формул
• використавши списки кнопок з іменами категорій функцій у групі Бібліотека функцій вкладки Формули на Стрічці
• увівши функцію в формулу з клавіатури безпосередньо в клітинку або в Рядок формул. Під час уведення з клавіатури імені функцій поруч з клітинкою з’являються підказки, що спливають, у яких послідовно демонструється список можливих функцій, зразок запису і порядок запису аргументів та їх типи. Уводити з клавіатури імена функції та посилання на клітинки можна як малими, так і великими англійськими літерами.

Наприклад, алгоритм уставлення функції у формули з використанням кнопки Вставлення функції f(x)

1. Вибрати кнопку Вставлення функції ліворуч від Рядка формул.

2. Вибрати у вікні Вставлення функції у списку Категорія потрібну категорію функцій. Наприклад, Математичні.

3. Вибрати в списку потрібну функцію. Наприклад, SUM.

4. Вибрати кнопку ОК. Після вибору потібної функції в поточну клітинку автоматично вставляється знак = (якщо в цій клітинці введення формули ще не розпочиналося), ім’я функції та пара круглих дужок, а також відкривається вікно Аргументи функції з полями для введення аргументів цієї функції.

5. Увести у вікні Аргументи функції в поле Число1 і за потреби в інших полях аргументи функції. Наприклад, B3:B13.

6. Вибрати кнопку ОК.

Вікно Аргументи функції містить коментарі про призначення даної функції та її аргументи. Крім того, під час уведення аргументів справа від поля з’являються значення відповідних аргументів і нижче відображається поточний результат обчислення. На все це варто звертати увагу! Для більш детальної інформації з використання функції можна вибрати посилання Довідка з цієї функції.

Якщо функція має фіксовану кількість аргументів, то вікно Аргументи функції одразу містить відповідну кількість полів для їх уведення. Якщо функція має невизначену кількість аргументів, то у вікні спочатку з’являється кілька полів, а потім, у процесі введення аргументів, з’являються наступні додаткові поля.

Якщо аргументом є число або текст, то його можна вводити в поле з клавіатури або вставляти з Буфера обміну. Якщо аргументом є посилання на клітинки, то його можна або вводити з клавіатури, або виділити відповідні клітинки з використанням миші.

Для введення посилань на клітинки з використанням миші слід:

1. Вибрати кнопку Згорнути відповідного поля для введення (після цього вікно Аргументи функції змінює вигляд: у ньому, крім рядка заголовка, залишається тільки це поле, а кнопка Згорнути змінюється на кнопку Розгорнути ).

2. Виділити потрібні клітинки (посилання на виділені клітинки автоматично вставляються у відповідне поле і в формулу)

3. Вибрати кнопку Розгорнути (після цього вікно Аргументи функції відновлює свій попередній вигляд).

Для деяких функцій Excel автоматично пропонує перший аргумент. Наприклад, для функції SUM пропонується знайти суму чисел з діапазону клітинок, заповнених числовими даними, що знаходиться безпосередньо над клітинкою з формулою або безпосередньо зліва від неї, якщо верхній діапазон порожній. Користувач може прийняти цю пропозицію, натиснувши клавішу Enter, або ввести замість цього аргументу інший.

3.Математичні функції

4.Статистичні функції

Розглянемо деякі функції, що належать до категорії статистичних, їх призначення та результат

5.Логічні функції

Крім формул, що містять числа, знаки дій, функції, в Excel можуть використовуватися формули, які містять логічні вирази зі знаками порівняння: > (більше), < (менше), = (дорівнює), <> (не дорівнює), >= (більше або дорівнює), <= (менше або дорівнює). Наприклад, =А2+15 = В4-1; =SUM(A2:C10)>100 та ін.

Такі логічні вирази, як ви вже знаєте, можуть набувати значення True (істина) або False (хиба, хибність).

В Excel використовуються і логічні функції. Функція, результат якої дорівнює True або False, називається логічною.

До логічних функцій в Excel належать функції IF (англ. if – якщо), AND (англ. and – і), OR (англ. or – або), NOT (англ. not – не) та ін.

Їх використовують у формулах тоді, коли потрібно виконувати різні обчислення залежно від істинності або хибності певного логічного виразу. Такі задачі вам уже траплялися, зокрема в програмуванні. Наприклад, потрібно нарахувати працівнику премію у розмірі 20 % від окладу, якщо він перевиконав план, і нічого не нараховувати в протилежному випадку. Або, наприклад, якщо термін продажу товару в магазині завершується, то його уціняють на 50 %.

Загальний вигляд логічної функції IF такий:

IF(логічний_вираз;значення_якщо_істина;значення_якщо_хибність).

Значення цієї функції визначається так:

1. Обчислюється значення логічного_виразу (True чи False);

2. Якщо логічний_вираз має значення True, то значення функції дорівнює

значенню виразу значення_якщо_істина;

3. Якщо ж логічний_вираз має значення False, то значення функції дорівнює

значенню виразу значення_якщо_хибність.

Розглянемо тепер логічні функції AND, OR, NOT

Логічні функції AND, OR, NOT найчастіше використовують для запису складних логічних виразів як аргумент функції IF. Наприклад, у функції IF не можна записувати подвійну нерівність. Тому замість подвійної нерівності 10<A3<20 потрібно використовувати логічний вираз AND(А3>10;А3<20).

=IF(OR(A5<–2;A5>10);2*A5–5;»Функцію не визначено»)

У логічній функції IF може бути до 7 рівнів вкладеності. Так, другий і третій

аргументи функції IF можуть містити вкладені арифметичні операції та функції, у тому числі й функцію IF. Наприклад,

=IF(A1<0;–B1/A1; IF(A1>0;B1/A1;»Ділення неможливо!»)).

VІІ. Підведення підсумків уроку.

Урок вже підходить до кінця.

VIII. Повідомлення домашнього завдання.