Логіка – одна з найдавніших наук. Предмет логіки та форми мислення.

Лисенко Галина Наука про закони і форми правильного міркування, та мислення.

Предметом логіки є логічне міркування, або правильне мислення, тобто мислення у формі думки, яке здійснюється за допомогою мови і за певними законами та правилами. Логічне міркування;Правильне мислення у формі думки;Здійснюється за допомогою мови,І за певними законами та правилами. Предметом логіки є:

Логіка – одна з найдавніших наук. Її історія розпочалася ще у Стародавній Греції і налічує дві з половиною тисячі років. БАГАТОЗНАЧНЕ У широкому значенні - це слово вживається як синонім об’єктивної закономірності, певної взаємозалежності та взаємозв’язку подій. ВУЗЬКЕ ЗНАЧЕННЯУ вузькому і більш точному значенні означає: а) чіткість, визначеність, послідовність людського мислення, вміння правильно міркувати, мати “здоровий глузд” як своєрідну природну логіку; б) спеціальну наукову дисципліну про правильне мислення, про його форми і закони. СЛОВО ЛОГІКА МАЄ :🗸🗸

Особливості абстрактного мислення, його основні форми. Мислення є одним із способів пізнання дійсності. Пізнання є обумовленим історичною практикою процесом набуття, розвитку, вдосконалення і відтворення знань, процесом відображення у свідомості людини об’єктивної дійсності, що існує поза свідомістю і незалежно від неї.

🗸Існують 2 форми пізнання: Чуттєве (беспосереднє) пізнання: Здійснюється у формі відчуття, сприйняття і уявлення. Раціональне (опосередковане) пізнання або абстрактне мислення🗸

Форми абстрактного мислення: Поняття;Судження;Умовивід.

Закони логіки Закон мислення – це необхідний, повторюваній та суттєвий зв’язок між думками в ході розміркування. Закон тотожності : будь яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторювалася. Формула: А є А, або А=А

Закон протиріччя –два судження , в одному, з яких щось стверджується, а в другому це саме, в той же час і тому ж відношенні заперечується НЕ можуть бути одночасно істинними. Закон виключеного третього – із двох суперечливих суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному і тому ж відношенні одне неодмінно істинне, друге хибне, третього бути не може. Формула: А є Р, або А не є Р Формула: або А, або не А

Закон достатньої підстави –це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що для того щоб, аби визнати певну думку істинною, слід мати достатню підставу. Будь яка думка може бути істинною лише тоді, коли вона обгрунтована. Формула: А є тому, що є В

Історія розвитку логіки: Щоб зрозуміти значення логіки як в житті людини, потрібно звернутися до її історії, розглянути, у яких напрямках вона розвивалася. І все ж таки “батьком логіки” є великий давньогрецький філософ Аристотель. Він вперше виклав науку логіки як предмет. Його сукупність праць назвали «Органоном»У своєму філософському творі «Метафізика» відкрив і сформулював 3 закони мислення. Пізніше схоластична філософія середньовіччя перетворила логіку на інструмент ведення словесних диспутів, на знаряддя тлумачення Святого письма та обґрунтування основоположень християнства.

В епоху пізнього середньовіччя сформувалася і нова, несхоластична логіка (Абеляра, Оккама, Буридана), що стала розумітися як формальна дисципліна про принципи будь-якого знання, і предметом якої стали абстрактні поняття – універсалії. Ф. Бекон писав: “Логіка, якою тепер користуються, скоріше слугує закріпленню і збереженню заблуджень..., ніж пошукуванню істини. Р. Декарт вважав: “В логіці її силогізми і більша частина інших її настанов скоріше допомагають пояснити іншим те, що нам відомо, або навіть...безтямно розмірковувати про те, чого не знаєш, замість того, щоб вивчати це”. Ф. Бекон керуватися індуктивною логікою, спиратися на індукцію як логічний метод переходу від знання про одиничне до знання про загальне.

Дж. Мілль. У XIX столітті, сформулював та обґрунтував методи встановлення причинних зв’язків явищ дійсності і саме його вважають засновником індуктивної логіки. І. Кант вважав, що повинна існувати “вища” логіка, яка була би вченням про походження, обсяг і об’єктивну значущість науковотеоретичного знання. Англійський математик XIX ст. Д. Буль частково втілив у життя ідеї Лейбніца, переклавши логіку на мову алгебри. З того часу розвивається математична логіка – формальна логіка, яка застосовує математичні методи і спеціальний апарат символів. Вона досліджує мислення і наукове знання за допомогою логічних обчислень.

5 протилежних суджень Усі студенти 2 курсу були були сьогодні на відкритті наукової конференції. Усі студенти 2 курсу були сьогодні на відкритті огляду художньої самодіяльності. Мій друг наразі перебуває у Лісобоні. Мій друг наразі перебуває в Одесі. Під час лекції він був на футбольному матчі. Під час лекції він був на тенісному турнірі. Дитина є учнем ліцею. Дитина є студентом університету.

Людина –це дитина, і старець – НЕ підпадає під дію закону суперечності. Людина –це і тварина , і не тварина. (підпадає під закон суперечності). Ми ходили на бульвар і купили синій-синій, зелений, червоний шар. ( підпадає під закон суперечності).