САМООСВІТА ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ ВИТЕЛЯ

Теоретичні основи самоосвіти були започатковані Я. А. Коменським, Д. Локком, А. Дістервегом, Г. Сковородою, К. Ушинським, В. Сухомлинським, окремі її характеристики виокремлено в творах сучасних педагогів Б.Єсипова, П. Підкасистого, М. Скаткіна та інших. В Законі України «Про освіту» записано: «Педагогічні та науково – педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».

Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально – виховного процесу та досягати високих якісних результатів. «Удосконалення методичної майстерності – це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення», - писав В. Сухомлинський. Тому головними завданнями післядипломної педагогічної освіти та методичних служб стали питання стимулювання самоосвіти і саморозвитку, пошуку шляхів самореалізації особистості вчителів та надання своєчасної методичної допомоги у даному напрямку.

Педагогічні працівники повинні бути здатні до безупинного самовдосконалення, орієнтованого на відповідність динаміці дійсності. Завдання удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів, підвищення їх наукового та загальнокультурного рівня вирішуються через систему методичної роботи. Але тільки самоосвіта здатна вирішити ці завдання, тому що самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів, основна форма підвищення педагогічної компетентності. Самоосвіта сприяє формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності, допомагає в осмисленні педагогічного досвіду і власної самостійної праці, є засобом самопізнання і самовдосконалення, шляхом педагогічного розвитку.

Компетентний учитель. ОРГАНІЗАТОРРОЗРОБНИК КОНЦЕПЦІЙДІАГНОСТРОЗРОБНИК ПРОЄКТІВОРГАНІЗАТОР ВЛАСНОГО РОЗВИТКУАНАЛІТИКПРОГНОЗИСТУПРАВЛІНЕЦЬ

Сучасний учитель – це професіонал, він має бути і артистом, і художником, і письменником, і співаком, але при цьому завжди залишатися й учнем. Педагогічна діяльність подібна до мозаїки – складається з окремих фрагментів, які треба підібрати за методами, формами, прийомами… Не завжди це вдається легко, приходиться конструювати по-новому. А тому потрібно вчитися і вчитися самому.