love.........................................................................................................................................

Про матеріал
The claim that 'love' cannot be examined is different from that claiming 'love' should not be subject to examination-that it should be put or left beyond the mind's reach, out of a dutiful respect for its mysteriousness, its awesome, divine, or romantic nature.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Кохання: бути чи не бути. Цікаві історії кохання.»

Учасники: учні 8-11 класів

Кількість учасників: 15

Мова проведення: англійська, українська, російська

Місце проведення: Багатопрофільний ліцей, актова зала

Оформлення: засоби ІКТ,плакати та листівки, музичні записи, фортепіано

Ведуча: вчитель-методист англійської мови Олена Ноздрачова

1.Учениця 11 класу

                                        A Special World
 

A special world for you and me
A special bond one cannot see
It wraps us up in its cocoon
And holds us fiercely in its womb.
 

Its fingers spread like fine spun gold
Gently nestling us to the fold
Like silken thread it holds us fast
Bonds like this are meant to last.
 

And though at times a thread may break
A new one forms in its wake
To bind us closer and keep us strong
In a special world, where we belong.
 

                                                                        - Sheelagh Lennon

2.Ведуча

Любовь — чувство, разнообразное по содержанию и силе, отношение, основанное на добровольном самоотречении. Чаще всего используется для обозначения отношений между людьми, однако бывает любовь к идеям и предметам. Любовь следует отличать как от взаимовыгодных партнерских (дружеских) отношений, так и от мании (паранойи) — слепой безотчетной одержимости. В любви важно понятие свободного избранничества и самоотречения, доходящего в крайних проявлениях до взаимного самоубийства (ср. гибель Ромео и Джульетты в западной традиции или митиюки — в японской).

Любовь — высшее духовное чувство человека, богатое разнообразными эмоциональными переживаниями, основанное на благородных чувствах и высокой морали и сопровождаемое готовностью сделать все от себя зависящее для благополучия любимого человека.

Замережу слово ниткою любові,
Заховаю душу в крапельці жалю,
І прийду до тебе, світе загадковий,
Бо не випадково так тебе люблю.
 

Реставрую мрію барвами натхнення,
Доторкнуся серцем до найтонших лір,
І печальна пісня в хвилю одкровення
Тихою сльозою впаде на папір.

3. Учениця 11 класу

                                                   True Love

True love is a sacred flame
That burns eternally,
And none can dim its special glow
Or change its destiny.
True love speaks in tender tones
And hears with gentle ear,
True love gives with open heart
And true love conquers fear.
True love makes no harsh demands
It neither rules nor binds,
And true love holds with gentle hands
The hearts that it entwines.

4. Ведуча

Кохання! Як багато нам каже одне слово, та в той самий час, як мало ми знаємо про нього! Кожне кохання має свою історію. Іноді дуже коротку!  Можна сказати, історію в мініатюрі! У неї є час зростання і зрілості. Сонячні підйоми і швидке падіння. Свої бурі і негоди. Те перше биття серця, котре потім може здатися початком нового кохання. Кожна людина переживає кохання сотні разів, але справжнє кохання не повторюється багато разів. Є люди, які   пережили   це  почуття  не один раз.Це дуже велика душевна праця. Кажуть, що можна знайти свою половинку, і дівчина вірить, і десь  ходить, десь шукає і чекає на єдиного, призначеного долею! Кохання - не те, що падає з неба, а те, що люди будують самі. Це дуже велика праця і тому не кожна людина це зможе. Але кожний мріє і шукає своє кохання.

Чого все ж таки всі чекають від кохання? Може,вони втікають від самотності,від душевного опору? Цій людині важливо та дорого все, що трапляється зі мною, все, що  стосується  мене. А з іншої сторони - ця людина потребує  мене. Їй важлива моя думка, моя допомога, моє розуміння! Ми шукаємо того, хто  розділить наше життя, з ким у нас будуть не тільки радості , а й горе.

Коли помирає кохання , здається, що - це справжня смерть. Вона - таки справжня, як  і фізична смерть людини. Але коли кохання  народжується, за ним   треба дивитися, як за маленькою дитиною, щоб вона виросла і окріпла. Як, чим втримати себе і того, кого кохаєш від легкого зацікавленого погляду навколо, щоб залишатися однією -єдиною з- поміж всіх?!

Завойовувати кохання легко, важко утримати його!

В коханні ніхто нікому нічого не винен. Головний сенс кохання - його  недобровільність. Може, кохання починається з терпіння??? Ти знаєш, що все перетерпиш заради коханої людини. Той, хто вміє кохати ,кохає всім серцем і бачить не очима, а серцем. Той.хто вміє кохати, не накопичує малих образ., тому  що судять не по словах, а по справах. Кохання дає радість,коли воно, як подарунок серця, а не тоді, коли ми потребуємо  його Треба навчитися кохати і мати відповідальність за того,кого кохаєш. Є закони кохання. Вони живуть вічно і приносять щастя чи горе  людям. Початок кохання   - завжди світле й казкове, а кінець  -   тяжкий. Закони розвитку кохання тому так важко встановити, що вони водночас схожі і дуже різні у різних людей!

5.Учні 10 класу.

Діалог «Philosophy of love’”

-The philosophical treatment of love transcends a variety of sub-disciplines including epistemology, metaphysics, religion, human nature, politics and ethics. Often statements or arguments concerning love, its nature and role in human life for example, connect to one or all the central theories of philosophy, and is often compared with, or examined in the context of, the philosophies of sex and gender. The task of a philosophy of love is to present the appropriate issues in a cogent manner, drawing on relevant theories of human nature, desire, ethics, and so on. This brief introduction examines the nature of love and some of the ethical and political ramifications.

- The philosophical discussion regarding love logically begins with questions concerning its nature. This implies that love has a 'nature', a proposition that some may oppose arguing that love is conceptually irrational, in the sense that it cannot be described in rational or meaningful propositions. For such critics, who are presenting a metaphysical and epistemological argument, love may be an ejection of emotions that defy rational examination; on the other hand, some languages, such as Papuan do not even admit the concept, which negates the possibility of a philosophical examination. In English, the word 'love', which is derived from Germanic forms of the Sanskrit lubh (desire), is broadly defined and hence imprecise, which generates first order problems of definition and meaning, which are resolved to some extent by the reference to the Greek terms, eros, philia, and agape.

-Presuming love has a nature, it should be, to some extent at least, describable within the concepts of language. But what is meant by an appropriate language of description may be as philosophically beguiling as love itself. Such considerations invoke the philosophy of language, of the relevance and appropriateness of meanings, but they also provide the analysis of 'love' with its first principles. Does it exist and if so, is it knowable, comprehensible, and describable? Love may be knowable and comprehensible to others, as understood in the phrases, "I am in love", "I love you", but what 'love' means in these sentences may not be analyzed further: that is, the concept 'love' is irreducible-an axiomatic, or self-evident, state of affairs that warrants no further intellectual intrusion, an apodictic category perhaps, that a Kantian may recognize.

-The epistemology of love asks how we may know love, how we may understand it, whether it is possible or plausible to make statements about others or ourselves being in love (which touches on the philosophical issue of private knowledge versus public behavior). Again, the epistemology of love is intimately connected to the philosophy of language and theories of the emotions. If love is purely an emotional condition, it is plausible to argue that it remains a private phenomenon incapable of being accessed by others, except through an expression of language, and language may be a poor indicator of an emotional state both for the listener and the subject. Emotivists would hold that a statement such as "I am in love" is irreducible to other statements because it is a nonpropositional utterance, hence its veracity is beyond examination. Phenomenologists may similarly present love as a non-cognitive phenomenon. Scheler, for example, toys with Plato's Ideal love, which is cognitive, claiming: "love itselfЦbringing about the continuous emergence of ever-higher value in the object--just as if it were streaming out from the object of its own accord, without any exertion (even of wishing) on the part of the lover. (The Nature of Sympathy, trans. Heath). The lover is passive before the beloved.

-The claim that 'love' cannot be examined is different from that claiming 'love' should not be subject to examination-that it should be put or left beyond the mind's reach, out of a dutiful respect for its mysteriousness, its awesome, divine, or romantic nature. But if it is agreed that there is such a thing as 'love' conceptually speaking, when people present statements concerning love, or admonitions such as "she should show more love", then a philosophical examination seems appropriate: is it synonymous with certain patterns of behavior, of inflections in the voice or manner, or by the apparent pursuit and protection of a particular value ("Look at how he dotes upon his flowers-he must love them")?

-If love does possesses 'a nature' which is identifiable by some means-a personal expression, a discernible pattern of behavior, or other activity, it can still be asked whether that nature can be properly understood by humanity. Love may have a nature, yet we may not possess the proper intellectual capacity to understand it-accordingly, we may gain glimpses perhaps of its essence-as Socrates argues in The Symposium, but its true nature being forever beyond humanity's intellectual grasp. Accordingly, love may be partially described, or hinted at, in a dialectic or analytical exposition of the concept but never understood in itself. Love may therefore become an epiphenomenal entity, generated by human action in loving, but never grasped by the mind or language. Love may be so described as a Platonic Form, belonging to the higher realm of transcendental concepts that mortals can barely conceive of in their purity, catching only glimpses of the Forms' conceptual shadows that logic and reason unveil or disclose.

-Another view, again derived from Platonic philosophy, may permit love to be understood by certain people and not others. This invokes a hierarchical epistemology, that only the initiated, the experienced, the philosophical, or the poetical or musical, may gain insights into its nature. On one level this admits that only the experienced can know its nature, which is putatively true of any experience, but it also may imply a social division of understanding-that only philosopher kings may know true love. On the first implication, those who do not feel or experience love are incapable (unless initiated through rite, dialectical philosophy, artistic processes, and so on) of comprehending its nature, whereas the second implication suggests (though this is not a logically necessary inference) that the non-initiated, or those incapable of understanding, feel only physical desire and not 'love'.

-Accordingly, 'love' belongs either to the higher faculties of all, understanding of which requires being educated in some manner or form, or it belongs to the higher echelons of society-to a priestly, philosophical, or artistic, poetic class. The uninitiated, the incapable, or the young and inexperienced-those who are not romantic troubadours-are doomed only to feel physical desire. This separating of love from physical desire has further implications concerning the nature of romantic love.

6.Учениця 6 класу грає на фортепіано мелодію народної української пісні

«Гуцульські наспіви»

7. Учениця 11 класу

Якщо неможна змалювати щастя,
Що ледве уміщається в душі,
Змалюй обличчя усмішкою ясне,
І очі, наче зорі у ночі.
Якщо неможна змалювати втому,
Від суму, що дарує тихий біль
Змалюй сльозу прозору й невагому,
Важка ж печаль захована у ній.
якщо неможна малювати щастя,
Ну що ж, нехай...залишимо як є,
Бо почуття це важко описати,
Воно таке- у кожного своє......

8.Учениця 11 співає пісню

Світлий голос, із мовчання
Темного, мов ніч,
Серце спляче до Кохання
Піснею поклич...

Пташко сну, цілунком ранку
Вдарся об кришталь
Прохолодних на світанку
Уст моїх жадань...

Світлий голос, із мовчання
Темного, мов ніч,
Серце спляче до Кохання
Піснею поклич...

 

9.Виступ волонтерки Корпусу Миру.(англійська та українська мова)

1)Розповідає про своє особисте життя на Україні, про її одруження на українському хлопцеві, про цікаві та ніжні взаємовідношення, хоча вони починали спілкування на різних мовах.

2) Відповідає на питання аудиторії.(англійська та українська мова)

10.Ведуча

«Ніжність.Яка вона»

Я на серцІ своїм нІжнІсть вишию


Ось  піду  собі

разом  з  деревами

ген  у  гори,  легендами  всіяні,

Будуть  хмари

http://www.desktop-meditation.com/meditate_with_tenderness.htmвеликими  мевами

біля  мене  кружляти

замріяні.

 

Будуть  сосни,

мов  сестри  усміхнені,

у  поклоні  хилитись  привітному.

Говорити  до  мене

по-їхньому,  усміхатись  до  мене

по - рідному.

 

Я  гірською  умиюся  тишею,

обітруся  я  сонячним  променем.

Я  на  серці  своїм

ніжність  вишию,

там  за  неї  не  скривдить

ніхто  мене.


11.Креативна вправа «Намалюй ніжність»

1) Зображують ті речі, що для них втілюють ніжність

2) Демонструючи малюнки, пояснюють свій вибір лише одною фразою (англійська, українська, російська мови)

12.Ведуча представляє гостей Романтичної вітальні – Лілія Брікк та Володимир Маяковський. (11 клас)

Драматизація сценки зустрічі Маяковського зі своєю коханою жінкою.

Використані наступні твори та матеріали:

 Я люблю темя. Жду тебя, целую тебя. Тоскую без тебя ужасно,

      ужасно.

     Письмо напишу тебе отдельно. Люблю.

     Твой Твой Твой."

     Л.Ю.Б. - В.В.М. (конец декабря 1921 года. Рига - Москва)

     -"Волоски, Ценик, Ценятка, зверик, скучаю по тебе немыслимо!

     С Новым годом, Солнышко!

     Ты мой маленький громадик!

     Мине тебе хочется! А тебе?

     Если стыдно писать в распечатанном конверте - пиши по почте:

очень аккуратно доходит.

     Целую переносик и родные лапики, и шарик, все равно, стриженый

или мохнатенький, и вообще все целую,

                                     твоя Лиля."

     -1924 год  был  переломным в   отношениях  между Маяковским   и

Лилей  Брикк. Намек  на  это можно найти в стихотворении "Юбилейное",

которое было  написано к  125-летию со  дня рождения  Пушкина, 6  июня

1924 года.

   

       теперь

              свободен

                        от любви

                                 и от плакатов.


 

«    Шкурой

            ревности

                     медведь

                              лежит когтист."

     Сохранилась  записка  от  Л.Брикк  Маяковскому,  в которой она

заявляет, что не испытывает  больше прежних чувств к  нему, прибавляя:

"Мне кажется, что и  ты любишь меня много  меньше и очень мучиться  не

будешь."

      Одна из причин  этой перемены в  их отношении очевидна.  В письме

от 23  февраля 1924  года Лиля Юрьевна Брикк спрашивает""Что с А.М.?"

Александр  Максимович-Краснощеков,  бывший  председатель  и   министр

иностранных дел  Дальневосточной республики,  в 1921году вернулся  в

Москву  ив  1922  году  стал  председателем  Промбанка. Лиля Юрьевна

познакомилась с  ним летом  того же  года. Между  ней и Краснощековым

начался  роман, о  котором  знал Маяковский.  В  сентябре1923 года

Краснощеков был арестован по  необоснованным обвинениям и присужден  к

тюремному заключению.

     Осенью 1924 года Маяковский уехал в Париж. После одной недели во

Французской столице Маяковский пишет Л.Ю.Б.:

     "писать   я не могу, а кто ты и что ты я все же совсем не знаю.

Утешать ведь все же себя нечем ты родная и любимая, но все же ты в

Москве и ты или чужая или не моя". На это Лиля Брик ответила:

     "Что делать. Не могу бросить А.М. пока он в тюрьме. Стыдно! Так

стыдно, как никогда в жизни."

     Маяковский:  "Ты  пишешь  постыдно.  Неужели  это все,   что

связывает тебя  с ним,  и единственное,  что мешает  быть со  мной. Не верю!... Делай как хочешь ничто никогда  и никак моей любви к тебе  не изменит."

     Л.Брик была не права, полагая в  своей записочке, что он любит  ее

"много  меньше"  -  ничто  не могло  подорвать  его любви к ней, и он

"мучился" (Б. Янгфельдт  "Любовь -  это сердце всего" М.  "Книга" 1991

год).

     После возвращения  Маяковского   из Америки  (1925),   характер

отношений между ним и  Л.Ю.Брик коренным образом изменился.  Теперь из

связывала  глубокая дружба;  новые,  эмоционально  менее  напряженные

отношения.

"Ты одна мне ростом вровень"

     Биографические обстоятельства и в дальнейшем предопределяли

трактовку темы любви в поэзии Маяковского.

     Вначале  октября   1928года  Маяковский  поехал в Париж, где

остался до  первых дней  декабря. Помимо  чисто литературных  дел, цель

поездки была в этот раз особой.  20 октября он покинул Париж и  поехал

в Ниццу, где  отдыхала его американская  подруга Элли Джонс  с дочкой.

Это  было первое  свидание  Маяковского с  Элли  Джонс с 1925 года и

первая  встреча вообще  с  ребенком, отцом которого очевидно был он.

Встреча в  Ницце была,  судя по  письмам Элли  Джонс к Маяковскому, не

очень удачной: уже 25-го октября он вернулся в Париж.

     Вечером ого   же  дня Маяковский  познакомился   с Татьяной

Алексеевной Яковлевой,  молодой русской,  приехавшей к  своему дяде  в

Париж в 1925 году. Их встреча не была случайной. 24 декабря, за день до  знакомства,

Татьяна  Яковлева написала  своей   материв  Пензу  :"...пригласили

специально в один дом, чтобы познакомить".

     Маяковский и  Татьяна Яковлева  сразу влюбились  друг в  друга. С

первого  же дня  их  знакомства   возник  новый"пожар  сердца",   и

засветилась "лирики  лента" новой  любви. Это сразу увидели  и поняли

те,  кто был  близок  Маяковскому и  кто был прямым свидетелем этого

события.

     Эльза Триоле   в  своих воспоминаниях  пишет:   то   время

Маяковскому нужна была любовь."   А Р.О. Якобсон помнит слова  поэта о

том, что  "только большая,  хорошая любовь  может еще  спасти меня." И

теперь, впервые  с 1915  года, он встретил женщину,  которая была ему

"ростом вровень".

     Из воспоминания  художника В.И.Шухаева  и его  жены В.Ф.Шухаевой:

"Маяковский  сразу влюбился  в   Татьяну".  И,   дальше:   "...когда

Маяковский  бывал в  Париже,  мы всегда  видели  их вместе. Это была

замечательная  пара. Маяковский  очень  красивый, большой. Таня тоже

красавица -  высокая, стройная,  под стать ему. Маяковский производил

впечатление  тихого, влюбленного.  Она  восхищалась и явно любовалась

им, гордилась его талантом."

     О том, что они внешне составляли хорошую пару говорили и  другие.

Глядя  на них,  люди  втайне  благодарно  улыбались, на  улице   -

оборачивались вслед им. "Маяковского восхищала ее память на стихи,  ее

"абсолютный"слух, и  то, что  она не  парижанка, а  русская, парижской

чеканки...  элегантная и   воспитанная,  способная постоять за себя!"

        Только через  три недели  после встречи  с Т.Яковлевой Маяковский

написал  Л.Ю.Брикк письмо.  12  ноября он  на  ее  вопрос: "Отчего не

пишешь?  Мне это  интересно!",  отвечает неопределенно  и уклончиво:

"Моя  жизнь какая-то  странная,  без событий,  но  с многочисленными

подробностями это для письма  не материал а только  можно рассказывать

перебирая чемоданы..."

     Эти "многочисленные подробности"относились,  конечно к новой

любви поэта.

13.Ведуча.

Любимые не умирают,

Ворвавшись в мир души твоей,

Наградою - осколки рая,

Зовут за тысячи морей.

 

С их голосами неустанно

Ведешь неразрешимый спор,

Где чувств твоих непостоянство

Скорей не истина, а вздор,

 

Где отреченье - как измена,

Вся жизнь теперешняя - ложь.

Любовью первой жил мгновенье,

Но сколько образом живешь?!

 

И будешь жить. Грядущей встречей

Призвав другие имена,

Продолжишь путь любви извечной,

Где пред тобой - всегда ОНА.

14. Ведуча представляє гостей Романтичної вітальні – Йоко Оно  та Джон Леннон. (11 клас)

Драматизація  на основі наступного матеріалу:

THE BALLAD OF JOHN & YOKO

When John Lennon met Yoko Ono in 1966, he was already a superstar with the Beatles and she had achieved moderate success as an avant-garde conceptual artist.

The media reported that they fell madly in love. Truer to the point is that he was completely bowled over by her - as revealed in the Marriage Compatibility Test below. The "Working-Class Hero" dumped his wife Cynthia and surrendered to a woman seven years older than him, and twice-divorced!

The age gap reversal is the first point of incompatibility. The Vedic texts condemn marriage between an older woman and a younger man because it brings on destructive consequences. Anybody tempted to make light of this prohibition should examine John's life, before and after, the way it ended, and how the relationship contributed to the break-up of the Beatles as a group.

John was the idol of millions of hopeful fans all over the world. But he was no longer the man he used to be after he married Yoko in 1969. It was a lopsided match. She was the much stronger person and completely overwhelmed him.

The Vedic texts state that for marital felicity, the male must be equal to or superior to the female. In this relationship, it is the other way round - as revealed by the Test. Witness the lopsided configuration in subtests 2 and 11 below - Manusha (human) versus Rakshasa (demoniac), and Shudra (working class) versus Brahmana (intellectual). (The behaviourial patterns corresponding to these terms are explained in detail in our Lunar Profile sample report)

The full range of John's talents and abilities was submerged in this relationship where he adored and looked up to her for direction, even in intellectual areas. He relinquished the running of his music business empire to her. The prolific songwriter even devoted time to grooming her to be a partner in his act. His devotion bore fruit in the Plastic Ono Band - which is widely acclaimed as John's best post-Beatle album. Incidentally, in one of the tracks he wrote for this album, John aspires to be the "Working Class Hero" - hailing to his working class background and emphasising the output of subtest 11 on Varna (occupational inclination).

About the only area where this couple were on equal footing was in the bed (recall the infamous bed-in stunts they staged). Witness the pass in subtest 5 below on Yoni kuta or sexual compatibility, although even here Yoko happens to be the male of the corresponding animal species!

Yoko's control and influence over John was near-absolute, and she probably realised the depressing effects of it as well. An infamous chapter of their relationship has her putting him out on a leash to have an affair with their assistant May Pang. This 18-month tryst was reportedly engineered by Yoko as a trial separation, and after she felt that he had had enough, she just told him it was time to come back to her. John, as usual, obliged.

May Pang wrote about it in her book "The Lost Weekend", where she described a noticeable change in John's demeanour during this period. He was reported to be relaxed, loveable and personable; collaborating and socialising with friends more than he'd done previously. It was during this period that he saw more of Julian, his son from his first marriage with Cynthia, than he'd done for a long time. Quite different, in other words, to the person he was while with Yoko.

If the first-hand accounts are true, then the subjugation of John is probably worse than what's printed in this Marriage Report. The picture on the right, where he snuggles up in a foetal position against Yoko, is an apt statement on the relationship. Yoko wielded incredible influence, nay, authority, over John.

What's incredulous is that he chose to endure a subservient role in the relationship even though there's practically no long-term friendship between them. Witness the back-to-back failures in Rasi and Graha Maitram (subtests 6 and 7 below) - which indicate only misery, sorrow and enmity. In short, the marriage was hell - at least for John, although he did not do anything drastic to change the status quo, preferring instead to wax philosophical. This is the man who would rather imagine there's no hell or heaven, as he sang in another of his more famous songs.

Imagine there's no heaven, it's easy if you try
No hell below us, above us only sky

15.Ведуча

     "О, связь времен, не терпишь ты подделки,

                   И где б ни встал еще хоть пятый Рим -

                   Он сгинет, мир не обративши вспять.

                   С историей недолговечны сделки:

                   Лишь в подлинности наша благодать.

                   Для каждого - свой град Иерусалим."

13.Ведуча пропонує виступ учнів8  класу, щирих прихильників  творчості групи “Beatles’. Співають та драматизують пісню «Obladi-Odlada” (текст пісні)

 

Desmond has a barrow in the market place
Molly is the singer in a band
Desmond says to Molly - girl I like your face
And Molly says this as she takes him by the hand.

Desmond takes a trolly to the jewellers stores
Buys a twenty carat golden ring
Takes it back to Molly waiting at the door
And as he gives it to her she begins to sing
Chorus:
Obladi oblada life goes on bra
Lala how the life goes on
Obladi Oblada life goes on bra
Lala how the life goes on.
Chorus

 

In a couple of years they have built
A home sweet home
With a couple of kids running in the yard
Of Desmond and Molly Jones.

Happy ever after in the market place
Desmond lets the children lend a hand
Molly stays at home and does her pretty face
And in the evening she's a singer with the band

Chorus

In a couple of years they have built
A home sweet home
With a couple of kids running in the yard
Of Desmond and Molly Jones.

Happy ever after in the market place
Molly lets the children lend a hand
Desmond stays at home and does his pretty face
And in the evening she's a singer with the band.

Chorus

And if you want some fun - take Obladiblada.

13.Учениця 8 класу на фортепіано виконує попурі з українських народних мелодій

14.Учениця 11 класу виконує пісню

Лицар, мов квітка в плетінні коси,
Спис його - очі зелені,
Серце, двобою із ним попроси,
Кинься в обійми шалені...

Він розсіче здіймання грудей
Лезом повільного слова,
Ім"я його донесе до дітей
Пісня твоя колискова...

16.Виступ бібліотекаря школи

«Із  особистого відомих …»

        Писатель-эмигрант Игорь Ефимов, чей роман "Неверная" вышел в финал премии "Большая книга-2007", рассказал в интервью РИА Новости, что исследование личной жизни классиков помогает понять их произведения.

Есть такая позиция, что не надо трогать личную жизнь наших классиков, что это копание в чужом белье. Я так не считаю. Эти люди тревожат нам душу, почему мы не должны знать, как они жили? Их заносило в такие океаны сердечных страстей, и мы хотим знать, что было с ними в этих океанах, а не ограничивать себя тем, что они решили нам рассказать в своих произведениях. Тем более, что никто из них  не уничтожил ни своей личной переписки, ни дневников.

"Неверная" - это роман на прозаическую тему адюльтера. Героиня книги - девушка, которая не находит в себе сил оставаться верной одному мужчине - сочиняет письма русским классикам: Тургеневу, Герцену, Бунину, Маяковскому, которые страдали таким же "недугом".

Ефимов дал следующее описание своей героине: "Это такая "страстная филология". Она у меня филолог по профессии, и эти письма, по сути дела, - психологические портреты жизненной драмы Тютчева, Герцена, Некрасова, Блока. Как бы внутри проходит портретная галерея наших классиков".

Автор склоняется к мнению, что жанр эпистолярного романа "наилучшим образом раскрывает истинный характер".

Роман "Неверная" получил противоречивые отклики критиков, поэтому, по словам автора, выход книги в финал второго сезона литературной премии "Большая книга" стал для него неожиданностью: "Я был поражен, я был удивлен, но эта неожиданность была приятной".

Тема полигамности человека, по признанию Ефимова, очень болезненна для него: "Я невероятно ценю семейные отношения. Но на этот важнейший социальный институт наложено требование монополии сексуальных отношений. Какой океан страдания во всех цивилизованных обществах от этого невыполнимого требования! Не может человек ограничить себя любовью к одному человеку".

По его словам, к написанию книги его подтолкнули наблюдения за огромным количеством несчастных и неполных семей, детей без отцов и матерей.

"Мы погрузились в эту пучину разводов от того, что в морали установилось это правило, что, если ты полюбил другую, бросай эту и уходи к другой. Из-за этого рушится человеческая связь, рушатся семьи. Океан горя - вот, что я вижу, и у меня в душе вырастал протест против этого. Эта тема волновала меня тем, что это этическое требование стало в наши дни невыполнимо", - сокрушается Ефимов.

Ефимов пообещал, что читатели, прочитав эту книгу, смогут воскликнуть: "Так вот, как оно было!"

17.Креативні вправи на англійській та українській мові

1)Роздаються шановній аудиторії вислови про кохання на англійській мові (5) та з українським перекладом цих висловів (5).

2)Зачитуючи вислови на українській мові одразу ж знайти англомовний еквівалент

3) Дати продовження висловам

4)Порівняти продовження українською та англійською мовою

18.Виступ вчительки англійської мови з власними віршами про кохання на англійській, українській та російській мовах

Приклади:

Тремтів вогонь

Тремтів вогонь у зболеному тілі,
Морською хвилею звивалася душа,
Слова, мов журавлині крила білі,
Згортались лоскотно у прядиво вірша.

Твій погляд щирий, болісно-разючий
Блукав таємно по моїх вустах.
А дотик рук твоїх так обпікав і мучив,
Породжував бажання, щастя й страх.

Хвилини красномовного мовчання...
Їх знає тільки той, хто так кохав.
Це двох шалених доль палке єднання,
Це двох бажань миттєвий, чистий сплав.

На півході зупинені два кроки,
У півпольоті стрінуті думки.
І два бажання – наче дві притоки,
Що злились в плин єдиної ріки...

Не гасне вогник в зболеному тілі,
Над часом гордо зринула душа.
Слова, мов журавлині крила білі,
Тривожать серце, пам’ять воскреша.

Мы...

Мы…стремящиеся к совершенству,
Заблудившиеся в суете,
Сейчас просто внимаем блаженству,
Открывая сердца теплоте.

Мы…парящие над землею,
Воскресая из пепла забот,
Обретаем на миг мир с собою,
Совершаем священный полет.

Половинно любить не умея,
Мы…друг в друге сгораем до тла.
Мы…боимся, что скоро прозреем,
Грудью хлопнувшись в бездну зла.

Созерцая рождение чувства,
Мы…так ищем реальный ответ.
Мы…два сердца, что слепо рвутся
В мир, дарящий особый свет.

Половинно любить не умея,
Вырываясь из жалящей тьмы,
Перед чувством и страхом робеем,
Но -    на тернии грудью…МЫ.

 

Great love 

Great love  is all I found.
When I walked the corridors of my mind.
I looked for a way out.
Blackness is all I saw.
Alone in fear.
Does anyone care?
Walls of solitude.
Bound me in chains.
There’s no door or window.
To escape.
I yell…I scream and love, but
No one comes.
I’m destine to live.
To dwell.
In the shadows.
Of my mind.
But I? I…. love!

 

19.Ведуча представляє гостей Романтичної вітальні – Майстер та Маргарита. (11 клас)

Драматизація  сцени  зустрічі Майстра та Маргарити.

Використані наступні твори та матеріали:

 

  • Прощайте! — одним криком ответили Воланду Маргарита и мастер.  Тогда черный Воланд,  не разбирая никакой дороги, кинулся в провал, и вслед за ним, шумя, обрушилась его сви­та. Ни скал, ни площадки, ни лунной дороги, ни Ершалаима не стало  вокруг.   Пропали   и  черные  кони.   Мастер   и  Маргарита увидели обещанный  рассвет.  Он  начинался  тут  же,  непосред­ственно после полуночной луны.  Мастер  шел  со своею подру­гой в блеске первых утренних лучей через каменистый мшистый
    мостик. Он  пересек его.  Ручей остался позади верных любов­ников, и они шли по песчаной дороге.
  • Слушай   беззвучие,— говорила    Маргарита    мастеру,    и песок шуршал  под ее босыми ногами,— слушай  и наслаждай­ся тем, чего тебе не давали в жизни,— тишиной.  Смотри, вон впереди твой вечный дом, который тебе дали в награду. Я уже вижу венецианское окно и вьющийся виноград, он подымается к самой крыше. Вот твой дом, вот твой вечный дом. Я знаю, что вечером к тебе придут те, кого ты любишь, кем ты интересуешь­ся и кто тебя не встревожит. Они будут тебе играть, они будут петь тебе, ты увидишь, какой свет в комнате, когда горят свечи.
    Ты будешь засыпать, надевши свой засаленный и вечный кол­пак, ты будешь засыпать с улыбкой на губах. Сон укрепит тебя, Ты станешь рассуждать мудро. А прогнать меня ты уже не су­меешь. Беречь твой сон буду я.

Так говорила Маргарита, идя с мастером по направлению к вечному их дому, и мастеру казалось, что слова Маргариты струятся так же, как струился и шептал оставленный позади ручей, и память мастера, беспокойная, исколотая иглами па­мять стала потухать. Кто-то отпускал на свободу мастера, как сам он только что отпустил им созданного героя. Этот герой ушел в бездну, ушел безвозвратно, прощенный в ночь на воскре­сенье сын короля-звездочета, жестокий пятый прокуратор Иу­деи, всадник Понтий Пилат.

20.Учениця 11 класу  читає заключний вірш

                   Don't go anywhere without me.

Let nothing happen in the sky apart from me,
or on the ground, in this world or that world,
without my being in its happening.
Vision, see nothing I don't see.
Language, say nothing.
The way the night knows itself with the moon,
be that with me. Be the rose
nearest to the thorn that I am.

I want to feel myself in you when you taste food,
in the arc of your mallet when you work,
when you visit friends, when you go
up on the roof by yourself at night.

There's nothing worse than to walk out along the street
without you. I don't know where I'm going.
You're the road, and the knower of roads,
more than maps, more than love.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
18 серпня 2019
Переглядів
565
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку