Тема: Л.П.Пономаренко. Новела “Гер переможений”.
Наскрізний гуманістичний пафос твору
Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю Л.П.Пономаренко,
проаналізувати її новелу “Гер переможений”; простежити гуманістичний пафос твору; вдосконалювати вміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; збага-
чувати словник учнів, формувати світогляд, виховувати почуття гуманізму, доброти, милосердя.
Людина створена природою для миру, а не для війни,
народжена для щастя, любові, гармонії, краси, для
насолоди всіма радощами життя.
Франсуа Рабле
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель: Сьогодні ми знайомимось ще з одним літературним жанром. Це новела.
Ми з вами читали багато творів про Другу світову війну, про героїзм наших воїнів, про страждання людей, навіть дітей, які жили у цей страшний час. А чи читали ви коли-небудь твір про те, що відчували переможені німецькі солдати. Сьогодні ми маємо змогу про це прочитати. Отже, сьогодні ми знайомимось з новелою Л.П.Пономаренко « Гер переможений».
ІV.Сприйняття й засвоєння нового матеріалу
1.Теорія літератури
Твір, з яким ми сьогодні познайомимось, за будовою й ознаками жанру суттєво відрізняється від раніше прочитаних вами оповідань. Для того щоб
розповісти про воєнне лихоліття,автор використовує жанр новели.
Новела – невеликий за обсягом глибоко психологічний твір,у якому незвичайна життєва подія розгортається дуже динамічно і має несподівану драматичну, а найчастіше – трагічну розв’язку.
Ознаки новели:
- психологізм,
Головною ознакою новели є психологізм.
Психологізм - глибоке проникнення митця в душі героїв, уміння розкривати причини їхньої поведінки.
2. Інтерв’ю з письменником
Аби краще зрозуміти художній твір, чому саме про це і саме так письменник хотів написати, ми завжди знайомимось з його життєвим і творчим шляхом.
Любов Петрівна Пономаренко нещодавно була проїздом у нашому місті. І кореспондент нашої шкільної газети взяв у неї інтерв’ю. Зараз у нас є можливість його послухати.
К.: Шановна Любове Петрівно, наші семикласники будуть у цьому році вперше знайомитись з вашою творчістю. Хотілось би дізнатися про вас трішки більше, ніж написано у шкільному підручнику. Розкажіть, будь ласка, про свою сім’ю, про якісь яскраві спогади з дитинства.
Л.П.: Я народилися 22 травня 1955 року на хуторі Сергушки Срібнянського району Чернігівської області в родині звичайних сільських вчителів. Батько мій працював вчителем математики, а мама викладала біологію та хімію. Наш хутір був невеличкий , всього лише 12 хат. З усіх боків він був оточений лісом. Ми, діти, проводили там увесь вільний час і взимку, і влітку.
Одне було погано: школа була в сусідньому селі Іванівцях. І щоб добратись до неї , кожного дня і вчителі , і учні долали 7 кілометрів. А коли зима була дуже холодна та сніжна, то учні молодших класів жили при школі у маленькій хатинці, а додому повертались аж у неділю. Тому хоч жаль було залишати хутір, але батьки змушені були переїхали до села Іванівці. Пам’ятаю, я прощалася з кожним деревом, бурчаком, з горою. Я плакала, хоча
вперше в житті не розуміла,чому мені так незатишно і так боляче.
В Іванівцях я закінчила середню школу.
К.:А що ви найбільше любили у дитинстві?
Л.П.: Мандрівки до лісу. Найдивніший ліс уночі. Треба лише тихенько встати,
щоб ніхто не почув. Вийти в сіни,взяти ліхтар,спуститися з пагорба. Ліс,ліс,ліс…Там шугне зайчик,там дика кізка зіб’є росу з горішини. Йти треба обережно – можна наступити на гриб і послизнутися. Місяць пробиває
холодне світло на росяну траву, на зірочки білих квітів.
К.: Розкажіть, будь ласка, як починався ваш творчий шлях у літературі.
Л.П.: Ще у школі я почала писати вірші. Батько порадив послати декілька до редакції районної газети. Коли мені було дванадцять, мої вірші надрукували і я твердо вирішила, що буду письменником. Пізніше з’явилися публікації в журналі «Дніпро», газеті «Літературна Україна». Згодом почала писати прозу.
К.: Розкажіть, де ви працюєте зараз.
Л.П.: Я закінчила Ніжинський педагогічний інститут, працювала вчителем у рідному селі. Зараз живу у містечку Гребінка Полтавської області, працюю кореспондентом газети «Зоря Полтавщини».До речі,місто Гребінка назване в
в честь українського письменника Євгена Гребінки,який тут народився майже два століття тому.
К.: Учні сьомого класу будуть читати ваш твір «Гер переможений». Розкажіть про історію його створення.
Л.П.: У 1999 році вийшла моя друга збірка прозових творів під назвою «Дерево облич». Туди і увійшов твір «Гер переможений». Написаний він на основі справжніх фактів. У містечку Гребінка, де я зараз живу, багато будинків після війни побудували полонені німецькі солдати. Це розповідь про одного з них.
К.: З якими б словами ви хотіли звернутись до сьогоднішніх семикласників.
Л.П.: Я б хотіла, щоб ви, читаючи твір «Гер переможений», задумались над таким поняттям як гуманізм. А хто захоче поділитись враженнями від прочитаного, пишіть мені на мою сторінку в Інтернеті. Дякую за увагу.
К.: Дякую за цікаве інтерв’ю.
4. Асоціативний кущ
Ми будемо читати твір про події, які відбувалися після Другої світової війни. Спробуйте уявити, відчути, що відчували люди в ті часи, які почуття переживали?
Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «Війна»?
(Смерть, страх, ненависть, біль, голод, холод)
Полонений?
( Страх, страждання, приниження, важкий труд, голод, ненависть)
5.Перегляд презентації з музичним супроводом «Війна»
Краще уявити події цих страшних і трагічних років, які забрали мільйони людських життів, допоможе невеличкий фільм, які відтворює події тих часів.
6. Займи позицію . Учень декламує поезію Анатолія Бортняка «Горіла хата». Чи можна простити ворогові? Обдумайте відповідь.
Займіть позицію. Обговоріть. Поясніть свою думку.
( Учні виходять до дошки, стають під табличками «так», «ні», «не знаю» і пояснюють свою позицію)
7. Словникова робота (на екрані) Лейпциг. Нагідки. Слова з новели:
Гер- пан.
Фрау- пані.
Кіндер- діти.
Гут- добре.
Шнель- швидко.
Нужник – туалет.
Барак – приміщення для тимчасового проживання.
8.Виразне читання твору
9.Експрес-опитування «Чи уважний ви читач?» На кожне запитання дайте відповідь «Так» або «Ні»
- Полонені німці ставилися до зведення будинків з любов’ю і розпачем?
- Будинок, який зводили німці міг би , на їхню думку, стояти на околиці
Берліна?
- Скопавши маленьку грядочку, Фрідріх посадив чорнобривці?
- Полонених німців жінки пригощали вареною картоплею?
- Німці віддячували жінкам за увагу, всміхаючись їм?
- Фрідріх полюбляв показувати фотокартку,на якій можна було побачити
двох хлопчиків у білих сорочечках?
- Діти називали своє зруйноване під час війни місто жалюгідним?
- Незважаючи на те, що діти дражнили Фрідріха, він їм грав на сопілці?
- Коли німець захворів, йому ,на відміну від інших полонених, дозволялося
виконувати неважку роботу?
- Із цегли Фрідріх виробляв прикраси ?
- Люди переселилися в новий дім в кінці жовтня?
- Дівчатка, зображені на фотокартці, здавалося, хотіли спитати : «Ви не знає
те, де наш тато?»
11. Визначте тему новели
12. Композиція твору
Поміркуйте, яка подія відповідає певному елементові сюжету і з’єднайте
їх стрілками.
Експозиція Хвороба, а потім самогубство Фрідріха.
Зав’язка Знахідка в стіні квартири фотокартки з двома дів-
чатками- згадки про полоненого німця.
Кульмінація Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її
камінням і посіяв нагідки.
Розв’язка Полонені німці зводили будинки у місті.
13. Образ Фрідріха
Заповніть таблицю,добираючи цитати з тексту твору
Зовнішність Фрідріха |
Бридко кашляв, до того був худий,гнилозубий… |
Любов до природи |
Скопав маленьку грядочку,обгородив її камінням і посіяв нагідки. |
Почуття прекрасного |
Робив прикраси зі шматочків цегли - сонця і квіти. |
Ставлення до дітей |
Саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок. |
Відношення дітей до Фрідріха |
Топтали і розкидали його грядку… Любили ціляти в нього грудками… Зробили з паличок хрест і поставили на грядці… |
Ставлення самотніх жінок |
Жаліли,приносили щось із одягу та ще варену картоплю. |
Поведінка охоронця |
Простягав цигарку і дозволяв лежати під стіною. |
Смерть німця |
Від шиї до коробки сіріла мотузка…Немає в ньому тіла. Поховали, укинувши в яму і навіть не насипавши горба. |
Бесіда
- Уявіть Фрідріха до війни. Чим він міг займатися? Як ставився до роботи? Як ставився до дітей, дружини?
- Як ви думаєте, чи хотів Фрідріх іти воювати?
- Чи змінилося ставлення до полоненого у головної героїні і коли?
- Навіщо Фрідріх сховав у стіну фотокартку?
- Як розуміти закінчення твору? До кого адресоване це запитання?
- Яку пам’ять залишив після себе полонений німець?
- Чому твір має назву «Гер переможений»? Чому Любов Пономаренко саме
так називає свого героя?
-А які почуття викликав Фрідріх у вас? Чому?
Підсумок: ненависть, зневага змінюється на співчуття, жаль, адже простий німець – заручник фашизму.
14. Гуманістичний пафос твору. Головна думка
- Справді, головний герой не викликає ненависті, адже Любов Пономаренко
пише свій твір з позиції гуманізму. Прочитайте визначення цього поняття.
Гуманíзм — визнання людини найвищою цінністю в світі, ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності.
Синонім – людяність, душевність.
-Прочитайте епіграф сьогоднішнього уроку. Над чим змушує задуматись цей твір кожного з нас?Яка головна думка твору?
Ідея:засудження війни, жорстокості;уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Ігровий момент Обери прислів’я, які перегукуються з головною думкою
твору:
1.Добре роби, добре й буде.
2.Раді люди літу, а бджоли цвіту.
3.Безчестя гірше смерті.
4.І хитрого лиса можна зловити.
5.Яке дерево, такі і його квіти, які батьки, такі і їх діти.
6.Удар забувається, а слово пам’ятається.
7.Людина мудріє, як голова сивіє.
8.З чужої біди не смійся.
9.Хліб усьому голова.
10.Не роби людям зла, щоб до тебе біда не прийшла.
13. Займи позицію. Чи можна простити ворога?
Хто змінив позицію ? Чому?
V. Підсумок
А зараз кожен обере для себе речення , яке він би хотів продовжити.
6.Домашнє завдання (на вибір)
- Напишіть листа до Л.П.Пономаренко . Розкажіть про свої враження від прочитаного твору.
- Напишіть листа донькам Фрідріха, розкажіть їм про батька.