Людина. Громадянин. Право

Учень 1.

Мораль і право,

Право і Закон –

Рушійні сили для життя людини,

А їх знання надасть нам вірний тон

У розвиток держави – України.

Учень 2.

Конкретно мусим жить, не навмання.

Регулювати світ людських стосунків,

Впроваджувать державницький процес

Все в правознавстві міститься в рахунку,

Учень 3. 

Розумно й чесно твориться процес,

Щоб забезпечить молодим майбутнє,

Свідомо накопичуйте знання.

Все, що завчили, стане незабутнім.

 

Учениця. 

У мене у руках є чудова річ, у ній зараз-найцінніший скарб нашої планети Земля. Я вас заінтригувала, хочете дізнатися що тут таке? Хто з вас хоче побачити, може зазирнути….

Так кого ж ви побачили? Себе !!! – людину, найголовніший скарб нашої планети. Кожен із вас – неповторна особистість, цілий Всесвіт, і він унікальний. тому що ніколи і ніде не може повторитися.

 

Учениця.

Ти знаєш, що ти — людина? 

Ти знаєш про це чи ні? 

Усмішка твоя — єдина, 

Мука твоя — єдина, 

Очі твої — одні.

Більше тебе не буде. 

Завтра на цій землі 

Інші ходитимуть люди, 

Інші кохатимуть люди — 

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе — 

Озера, гаї, степи. 

І жити спішити треба, 

Кохати спішити треба — 

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина, 

І хочеш того чи ні — 

Усмішка твоя — єдина, 

Мука твоя — єдина, 

Очі твої — одні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий 1.

Але пройшло не одне тисячоліття поки людство усвідомило неповторність кожного і ухвалило закони, які оберігають людину, її життя й індивідуальність. Отже, з чого все почалося.

Ведучий 2.  Давним-давно. ще в стародавні часи. у людей була необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Тривалий час діяв неписаний закон: «Хто сильний, той правий».

Ведучий 1.   Але коли виникли перші держави, у людське суспільство прийшов новий закон права. Тепер держава ставала на захист і сильного, і слабкого. Головними критерієм права стала СПРАВЕДЛИВІСТЬ, а не сила.

Ведучий 2. Минали століття. Правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей.

Ведучий 1.

Вся історія людства — це історія воєн, революцій, повстань. У такі часи найчастіше тяжких страждань зазнають прості люди, зокрема діти. Переломним періодом в історії людства, коли стало зрозуміло про необхідність забезпечення і захисту прав людини, стало XX століття. Адже саме в цей час світ сколихнули дві світові війни.

Ведучий 2. Отже, людству потрібно було щось вирішити, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

Ведучий 1. Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН, створена в 1945 році з метою вирішення будь-яких конфліктів та суперечок між країнами не воєнним, а мир-ним шляхом за столом переговорів. Одним із її засновників була й Україна.

Ведучий 2.  А 10 грудня 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини-документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканість, свободу совісті, можливість дотримуватися своєї релігії й багато іншого.

Ведучий 1.  Загальна декларація прав людини-важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом-і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

Ведучий 2. Саме тому в 1989 році ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини» Конвенція-це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов’язання дотримуватися прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а отже, пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

 

Учень 1.

Найбільше я хочу,

Щоб мир був на світі,

Як небо – у зорях,

А сад наш – у цвіті.

Учень 2.

Найбільше я хочу,

Щоб сонце щоранку

Зі мною віталось,

Присівши на ганку.

Учень 3.

Найбільше я хочу,

Щоб рідна матуся

Всміхнулась мені,

Коли я усміхнуся.

 

 

 

 

 

Ведучий 1.

Давайте пригадаємо, про які права йдеться в Загальній декларації прав людини та Конвенції про права дитини, на що кожен із вас має незаперечне право!

Ведучий 2.

Подивіться у себе під сидінням. Там прикріплено папірець. Того, хто знайшов, запрошуємо на сцену.

 

Учень. Стаття 1. Дитиною вважається людина віком до 18 років.

Учень. Стаття 2. Всі діти є рівними у своїх правах.

Учень. Стаття 3. Всі діти мають право на любов і піклування.

Учень. Стаття 6. Невід’ємне право дитини на життя.

Учень. Стаття 12. Всі діти мають право на власну думку.

Учень. Стаття 16. Всі діти мають право на особисте життя.

Учень. Стаття 20. Особлива турбота про дітей – сиріт.

Учень. Стаття 24. Всі діти мають право на медичну допомогу.

Учень. Стаття 25. Особлива турбота про дітей – інвалідів.

Учень. Стаття 26. Всі діти мають право на розвиток талантів.

Учень. Стаття 27. Всі діти мають право на повноцінне харчування.

Учень. Стаття 28. Всі діти мають право на освіту.

Учень. Стаття 31. Всі діти мають право на відпочинок.

Учень. Стаття 33. Всі діти мають право на захист від наркоманії.

Учень. Стаття 37. Діти не повинні ставати жертвами насильства.

Учень. Стаття 38. Дітей не можна залучати до бойових дій.

 

Ведучий 1.

А ще поряд із правами є обов’язки у кожної людини і дитини. Їх теж необхідно виконувати.

Ведучий 2.

На згадку про це отримуйте пам’ятки!  Запрошую до себе старост класів.

 

Учень 1.

Ні, не згине Україна

В печальній долі.

Ми відродим землю предків

Для кращої долі.

Учень 2. 

Розбудуємо, уквітчаємо

Україну гідно.

Чим пишається кохана,

Примножимо плідно.

Учень 3.

Ні не згине Україна,

Відродиться мила.

Свій народ вона до щастя

Піднесе на крилах!

 

Ведучий 1.

Отже, від народження всі люди мають певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати. Але важливо запам’ятати: поводитись слід так, що своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. Незнання закону не звільняє від відповідальності за вчинки, дії або бездіяльність.

Ведучий 2. Права треба знати, щоб збудувати щасливу у майбутньому державу. Незабаром вам відповідати за життя нашої країни. Адже недарма говориться: «Держава будується не в майбутньому, вона будується сьогодні». Ви своїми знаннями, своєю працею маєте доводити свою любов до держави. Хочеться вірити, що ви зробите це гідно, щоб кожен міг би сказати: «Я – громадянин України».