28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії. Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у творі.

Про матеріал
Ознайомлення учнів з ідейно-художнім змістом повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною» навчитися, спираючись на текст, розкривати тему кохання Остапа й Соломії, розповідати про почуття героїв, характеризувати образ Соломії, дослідити, як випробування гартують характер людини.
Перегляд файлу

Тема. М. Коцюбинський. «Дорогою ціною».  Романтичність, мужність і сила волі

             української жінки Соломії. Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у

             творі.

Мета:

 -навчальна: продовжувати ознайомлення учнів з ідейно-художнім змістом  повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною» навчитися, спираючись на текст, розкривати тему кохання Остапа й Соломії, розповідати про почуття героїв, характеризувати образ Соломії, дослідити, як випробування  гартують характер людини;

- розвивальна: розвивати логічне та творче мислення, репродуктивну та творчу уяву, увагу, пам'ять, спостережливість, вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв, формувати світогляд школярів;

- виховна: виховувати волелюбність, зневажливе ставлення до жорстокості і зла, повагу до почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, необхідних для боротьби зі злом.

Тип уроку: комбінований 

Методи, прийоми  і форми  роботи: бесіда, проблемний  виклад, усна  звязна  розповідь, виразне  читання, діаграма Вена, інсценізація, «Незакінчене  речення».

Обладнання: підручник,таблиці  із  завданнями та  цілями уроку, ілюстрації  до  твору, мультимедійна  презентація, буктрейлер, фрагменти аудіо та відеозаписів уривків повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»; інтерактивна дошка, комп’ютерна презентація до уроку. 

 

Хід  уроку

  1. Організаційно – мотиваційний  етап.
  • Зясування  емоційності  готовності  до  уроку.
  1. Охарактеризуйте  свій  настрій, внутрішній стан  за  допомогою  одного  слова (дієслова  або  прикметника).
  2.          Обміняйтеся  побажаннями на  урок  зі  своїм  сусідом  по  парті.

 

ІІ. Актуалізація  опорних  знань  учнів.

 

  1. Перегляд буктрейлеру «Дорогою ціною».
  2.     Скласти паспорт-характеристику твору.

Назва твору

«Дорогою ціною»

Автор

М. Коцюбинський

Час написання

1901 р.

Тематика

Боротьба проти кріпацтва, нездоланне прагнення                     здобути волю, вічна тема кохання

Проблематика

Людська свобода, воля, вірність, справжня дружба

Головні герої

Остап і Соломія

Другорядні герої

Іван Котигорошко, цигани, 

Головна думка, ідея

Уславлення самовідданої боротьби українського           селянства за волю, звеличення кохання

 

Учитель:  Розгорніть зошити і запишіть дату та класна робота.

              

  1. Вікторина «12  запитань  для  найуважніших»
  1.     Назвіть  прізвище  Остапа. (Мандрика)
  2. Як  звали  пана, від  якого  втекли  головні  герої  повісті? (Роман)
  3. Ким  був  чоловік   Соломії? (Хурман)
  4. Скільки  років  було  Остапові  на  час  втечі? (20 років)
  5. Яке  парубоцьке  імя  запропонував  Остап Соломії? (Семен)
  6. Через  яку  річку  переправились  герої  твору  перед  Остаповим  пораненням? (Прут)
  7. Хто  приходить  до  Остапа  у  мареннях? (Дідусь)
  8. Хто  допомагав  Соломії  визволити Остапа? (Іван  Котигорошок)
  9. Бакшиш – це … (Хабар)
  10.  Яку  зброю  роздобув  Іван  для  нападу  на  турків? (Турецький  пістоль)
  11.  Скількох  турків  здолали  Іван  та  Соломія, намагаючись  відбити Остапа? (Жодного)
  12.  Соломія  втонула  у  річці … (Дунай)

 

  1.        Оголошення  теми  і  мети  уроку.
  • Вступне слово вчителя.

      Сьогодні ми завершуємо вивчати пригодницьку романтичну повість Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною». Ключовими словами є воля, кохання, боротьба.

      Головні герої повісті волелюбні, чисті серцем і помислами, для них воля — це життєво необхідна умова їхнього гармонійного розвитку, як і кохання — вірне до загину, самовіддане.

     Тема нашого уроку « повісті М.Коцюбинського  «Дорогою  ціною».  Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії. . Кохання Остапа й Соломії як центральний мотив у  творі. ».

Мета: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»; розкривати тему кохання Остапа й Соломії, розповідати про почуття героїв, характеризувати образ Соломії, дослідити, як випробування гартують характер людини; учити висловлювати роздуми про проблему волі людини;

виховувати волелюбність, зневажливе ставлення до жорстокості і зла, повагу до почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом.

Завдання для учнів:   розв’язати проблемне  питання (на дошці) «Чому М. Коцюбинський назвав свій твір «Дорогою ціною»?Чи вдала ця назва?»

 

     У листі до Михайла Коцюбинського громадська діячка того часу Н. Кобринська писала:    «В теперішніх часах, коли література переповнена словами, часто неприродною декламацією, Ваша Соломія — то джерело під час спеки...». Головну героїню вона називає завдатком «типу жінок, що вміють боронити себе».

    Ось про таку надзвичайну героїню, про її кохання до Остапа, не менш яскраво змальованого героя, ми будемо говорити сьогодні.

      На  партах  перед  вами  план  та  завдання  уроку, працюючи, ви  скористаєтесь  цією  таблицею, як  карткою  самооцінки  власної  діяльності  на  уроці.

  1.    Опрацювання  навчального  матеріалу.
  1. Слово  вчителя.
  •    Сумна  чи  весела, історія  кохання – найзахопливіша  з  усіх  історій. Адже  ще  Тарас Шевченко  говорив:

Мені  ж, мій  Боже, на  землі

Подай  любов, сердечний  рай!

І  більш нічого  не  давай.

                                     Тарас Шевченко

 

               Саме  ці  слова  я  обрала, епіграфами  до  сьогоднішнього  уроку.

  1.  Робота  з  текстом  твору.

Учитель:  А  зараз   звернімося  до  змісту  повісті. Якими  ж були  Остап  і  Соломія, ці  молоді  люди,  які  так   віддано  і  щиро  кохали?

-   А  хто, на  вашу  думку, головний  герой  повісті, Остап  чи  Соломія?

  • Так,  вони  обоє, а кому   автор  більше  симпатизує? Чому? З  чого  це видно?
  • А  чому  Соломія  покинула чоловіка  і  пішла  за  Остапом? Зачитаймо, як  вона  пояснює  свій  вчинок. Чи  можна  її  виправдати, адже, виходить,  вона  зрадила  свого  чоловіка.

         Отже, Соломія  здатна  на  все, аби  лиш  бути  поруч  з  коханим. Зачитаймо  епізод, у  якому  розповідається, як  Соломія  вирішує  відрізати  косу. Як  характеризує героїню  цей епізод?

3. Переказ тексту за ілюстраціями з повісті.

 4. Робота з картками в парах «Відновити послідовність»

  Завдання: записати цифровий код  логічної послідовності розвитку сюжету повісті «Дорогою ціною» М.М.Коцюбинського

 

1. Соломія проводжає Остапа.

2. Переправа до Туреччини, поранення Остапа.

3. Погроза пана віддати Остапа у рекрути.

4. Прощання Соломії з косою.

5. У циганів. 

6. Соломія губиться у плавнях.

7. Смерть Соломії.

8. Арешт Остапа.

9. Спогади Остапа.

 

Цифровий код: 3, 1, 4, 2, 6, 5, 8, 7, 9.

Учитель:  А  чим  підтверджується  любов  Остапа  до  Соломії?

 

  1. «Гронування»

 

Вірність, відданість, взаємодопомога, взаєморозуміння, повага, терпіння, чесність

Учитель:  Непомітно  ми  почали  говорити  про  кохання. Запишіть, будь  ласка,  в зошити  ваші  асоціації  до  слова  кохання?

 

 

Кохання

 

 

  1. Порівняльна  характеристика. Діаграма  Вена.

Учитель:      Дійсно, кохання – це  вірність  і  відданість, взаємодопомога  і  взаєморозуміння, саме  вони  допомагають  долати  будь – які  перешкоди. Багато  з  цих  рис  притаманні  і  нашим героям.

  •    І  зараз  я  пропоную  вам обрати   із  пропонованих  рис  ті, які  притаманні  кожному  з  героїв, а  також  ті, що  є  для них  спільними.

 

                                                

 

 

  

 

Учитель.  Отже, ви  помітили, що  у  Остапа  і  Соломії  багато  спільного. Мабуть  тому  їм  так  добре  було  разом, а  їхнє  почуття  було  таким  щирим. Героям властива неабияка порядність, взаємодопомога, вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного.

  1. Характеристика до образів Остапа та Соломі.

Спробуйте здогадатися, яким буде наступне завдання. Про кого це сказано?

 

     Я вибрала Долю собі сама.                       у мене жодних претензій нема

     І що зі мною не станеться, –                  до Долі – моєї обраниці. ( Соломія)

   

       Це є воля, це свобода,                           Ладен і життя віддати

       І за неї в боротьбі                                  Цій омріяній меті!    (Остап)

 

Учитель.  Отже, хлопці будуть характеризувати Остапа, а дівчата— Соломію.

 

    1) Образ Соломії.

  1.            Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.

2.    Так, Соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. Загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». Вольовий і сміливий характер Соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась Соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що Остапа передадуть російській владі.

 3.  Соломія здатна на самопожертву заради коханого, навіть, як пише М. Коцюбинський, «ладна піти на видиму смерть» заради Остапа. Вона може мерзнути сама, але не вийме з-під його голови своєї одежі. Голодує сама, та завжди приносить хворому кращу їжу. Саме Соломія складає сміливий план порятунку Остапа і береться виконувати його рішуче і розумно.)

2) Образ Остапа.

1.  Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною. Остап є уособленням образу непримиренного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити навіть найвищу ціну — життя.

 2.  Остап-головний герой оповідання бунтар борець за волю, ненавидить панів, щедрий добрий, рішучий, винахідливий, ніжний і чуйний у ставленні до Соломії, вірний у коханні, любить землю. Вольнолюбивий характер Остапа сформувався завдяки дідовим розповідям про козацьку вольницю. Життя в неволі змушувало його душу бунтувати проти наруги над людьми. Остап сам постраждав від свавілля: пан позбавив його коханої жінки, віддавши її заміж за нелюба, знущався з його діда. Рішення тікати з рідної землі виникло в юнака після погрози пана віддати його в рекрути, із живого шкуру зідрати.

     3.  Остап розумів, що шлях до волі буде тернистим, але заради досягнення мети ладен був пройти крізь пекло. Так і сталося: поранення після переправи через Дунай, двобій із голодним вовком, взяття у полон турецькими жовнірами, смерть Соломії...

   Він скоротав свій вік на самоті, переможений, але не скорений, маючи єдине бажання — «злучитися» зі своєю половиною, яка чекала його на дні Дунаю.  Таку дорогу ціну довелося заплатити Остапу за свободу.

  Учитель. Коли  я  була  восьмикласницею, двадцятилітні   здавалися  мені  цілком  дорослими  людьми. Можливо, почуття  героїв  Коцюбинського  вам  не  до  кінця  зрозумілі, але  у  світовій  літературі  є  приклади, коли  справжнє  почуття  кохання  переживають  і  ваші  однолітки, саме  воно  допомагає  закоханим  долати  усі  перешкоди,  хоч  і  дорогою  ціною, але  здобувати  перемогу. Здогадалися,  про  кого   я   говорю?  … Так, це  славнозвісні  Ромео  і  Джульєтта  Шекспіра.

       Повість М. Коцюбинського „Дорогою ціною” і трагедія В. Шекспіра „Ромео і Джульєтта” дуже схожі за сюжетом . Адже тема кохання і його протистояння ворожій дійсності; образи головних героїв; елементи сюжету – все це присутнє в обох творах.

    Як і у Шекспіра, герої Коцюбинського гинуть.  Обидва твори є гімном коханню.

     У Шекспіра трагедія відбувається через випадкову неузгодженість дій Ромео і Джульєтти, у Коцюбинського – інакше. Ромео і Джульєтта позбавляють себе життя через кохання, а Остап гине душевно через несилу перенести смерть коханої, яка пішла з життя . Він все життя кличе свою Соломію на широких водах.

     Підсумки  уроку.

  •      Ромео  і  Джульєтта  загинули. А чи  знайшли  наші герої  своє  щастя? Чи  збулися  їхні  мрії?

(Ні, адже  не  були  разом, а  така  жадана  воля  дісталася  Остапові  занадто  «дорогою ціною»)

  •      Фінал  повісті  трагічний. Гине  Соломія, Остап  залишається самотнім. Але  чи  обривається  зі  смертю  Соломії  їхнє  кохання?

(Кохання   залишається  жити  в  Остапові, він  говорить: «Половина  мене  лежить  на  дні  Дунаю, а  друга  чекає, коли  злучиться  з  нею»)

  •      Отже,  ми  можемо зробити  висновок, що кохання  непереможне, воно  виявляється  сильнішим  за  смерть.
  1. Рефлексія.
  1. Робота з епіграфом.

Учитель. Як, на  вашу  думку, епіграф  розкриває  зміст  нашої  сьогоднішньої  розмови? Чому?

  1. Проблемне питання.
  2. Незакінчене  речення.
  • Продовжте  думку: «На  уроці  я  переконався (переконалася), що  кохання…»

                                       або   «Мене  вразило, що…»

 

  1. Підсумок уроку.
  1. Дайте відповіді на запитання
  • Що сьогодні на уроці вам сподобалось найбільше?
  • Чого ви навчились? 
  • Про що би ви запитали у Соломії, якби зустріли?
  • Чи можна сказати, що Соломія – справжня жінка? Чому?
  • Чому, на вашу думку, письменник створює такий трагічний фінал для своєї

героїні?

 

  1. Самооцінювання.
  2. Домашнє  завдання.

       

   1.  Підготувати усне висловлювання «Що означає слово «воля» для сучасної людини?»

   2. Скласти щасливу кінцівку повісті «Дорогою ціною».

 

ЗАВДАННЯ  ТА  ПЛАН   УРОКУ

Завдання:

  • удосконалювати вміння аналізу образів  повісті;
  • розвивати навички робити власні висновки,  аналізуючи вчинки  героїв;
  •  вчитися висловлювати свої думки,     аргументуючи  їх;
  •  формувати  почуття  прекрасного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Картка  самооцінки

     Прізвище та імя _____________________________________________

Вид  роботи

Можлива   кількість балів

Результат

1.

12  запитань

для  найуважніших

До  8 відповідей – 1б.,

Більше 8 відповідей – 2б.

 

2.

Переказування епізоду за ілюстраціями повісті

1б.

 

3.

Робота  з  текстом

(виразне читання  епізодів, участь у бесіді)

1 – 3б.

 

4.

«Відновити послідовність»

1 – 2б.

 

5.

«Гронування»

1б.

 

6.

«Діаграма  Вена»

1б.

 

7.

Характеристика образів

 

8.

Незакінчене  речення

1б.

 

 

Всього

 

 

 

____________________________________________________________________________

                     Картка  самооцінки

     Прізвище та імя _____________________________________________

Вид  роботи

Можлива   кількість балів

Результат

1.

12  запитань

для  найуважніших

До  8 відповідей – 1б.,

Більше 8 відповідей – 2б.

 

2.

Переказування епізоду за ілюстраціями повісті

1б.

 

3.

Робота  з  текстом

(виразне читання  епізодів, участь у бесіді)

1 – 3б.

 

4.

«Відновити послідовність»

1 – 2б.

 

5.

«Гронування»

1б.

 

6.

«Діаграма  Вена»

1б.

 

7.

Характеристика образів

 

8.

Незакінчене  речення

1б.

 

 

Всього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:   Непереможна  сила  кохання,  що  рухає  вчинками, поведінкою  і  вибором    героїв (за  повістю  М.Коцюбинського  «Дорогою  ціною»)

Мета: удосконалювати  вміння  аналізу  образів  повісті; розвивати  навички  робити  власні  висновки, аналізуючи  вчинки  героїв; формувати  усвідомлення  необхідності  особистої  свободи  для  гармонійного  розвитку; виховувати  розуміння  краси  кохання, мужності, сили  волі як  рис  характеру  необхідних  для  боротьби  зі  злом.

Тип  уроку: урок  поглибленого  опрацювання  тексту.

Методи, прийоми  і форми  роботи: бесіда, проблемний  виклад, усна  звязна  розповідь, виразне  читання, діаграма Вена, інсценізація, «Незакінчене  речення».

Обладнання: підручник, схеми, таблиці  із  завданнями та  цілями уроку, ілюстрації  до  твору, мультимедійна  презентація.

Хід  уроку

  1.            Організаційно – мотиваційний  етап.
  • Зясування  емоційності  готовності  до  уроку.
  1. Охарактеризуйте  свій  настрій, внутрішній стан  за  допомогою  одного  слова (дієслова  або  прикметника).
  2.          Обміняйтеся  побажаннями на  урок  зі  своїм  сусідом  по  парті.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань  учнів.

  1. Перегляд буктрейлеру «Дорогою ціною».
  2. Вікторина «12  запитань  для  найуважніших»
  1. Назвіть  прізвище  Остапа. (Мандрика)
  2. Як  звали  пана, від  якого  втекли  головні  герої  повісті? (Роман)
  3. Ким  був  чоловік   Соломії? (Хурман)
  4. Скільки  років  було  Остапові  на  час  втечі? (20 років)
  5. Яке  парубоцьке  імя  запропонував  Остап Соломії? (Семен)
  6. Через  яку  річку  переправились  герої  твору  перед  Остаповим  пораненням? (Прут)
  7. Хто  приходить  до  Остапа  у  мареннях? (Дідусь)
  8. Хто  допомагав  Соломії  визволити Остапа? (Іван  Котигорошок)
  9. Бакшиш – це … (Хабар)
  10.  Яку  зброю  роздобув  Іван  для  нападу  на  турків? (Турецький  пістоль)
  11. Скількох  турків  здолали  Іван  та  Соломія, намагаючись  відбити Остапа? (Жодного)
  12. Соломія  втонула  у  річці … (Дунай)
  1. Перевірка  д/з.

     Переказування  епізоду  твору, який  найбільше  сподобався (вразив), від  імені  будь – якого  персонажу  повісті.   

  1. Цілевизначення  та  планування  роботи. Оголошення  теми  і  мети  уроку.
  •                   На  цьому  складному  шляху  до  волі  гартуються  характери  героїв, залежно від  обставин  вони  роблять  життєво  важливий  вибір. Придивімось, якими  змалював  своїх  героїв  автор, якими  вони  постали  перед  нами, сформулюємо  власне  бачення  тієї  незбагненної  сили, яку  називають  коханням. Тож  тема  нашого  уроку: «Непереможна  сила  кохання,  що  рухає  вчинками, поведінкою  і  вибором  героїв (за  повістю  М.Коцюбинського  «Дорогою  ціною»)».
  •                Протягом  уроку ми  з  вами  будемо  удосконалювати  вміння  аналізу  образів  твору, розвиватимемо  навички  робити  власні  висновки, аналізуючи  вчинки  героїв, будемо  тренуватися  висловлювати  власні  думки, точно  їх  аргументуючи, поділимося  враженнями  від  прочитаного, висловимо  викликані  повістю почуття.
  •                На  партах  перед  вами  план  та  завдання  уроку, працюючи, ви  скористаєтесь  цією  таблицею, як  карткою  самооцінки  власної  діяльності  на  уроці.
  1. Опрацювання  навчального  матеріалу.
  1. Слово  вчителя.
  •                  На  минулому  уроці  ми  вже  говорили  про 2  тематичні  пласти  повісті. Перший – тема протесту проти кріпосницької неволі; другий – розповідь про кохання двох людей, що має трагічний фінал.
  • Сумна  чи  весела, історія  кохання – найзахопливіша  з  усіх  історій. Адже  ще  Тарас Шевченко  говорив:

Мені  ж, мій  Боже, на  землі

Подай  любов, сердечний  рай!

І  більш нічого  не  давай.

  •   А  Пєру  Абеляру, відомому  французькому  філософу  і  поету, його  кохана Елоїза  ще   на  початку  12  ст.  писала  у  листах:

   Сказати : «Я  тебе  кохаю» -

   означає  сказати: «Ти  не  вмреш».

       Саме  ці  слова  я  обрала, епіграфами  до  сьогоднішнього  уроку, а  який  з  них  більш  доречний, зясуємо  наприкінці  нашої розмови.

  1. Робота  з  текстом  твору.
  • А  зараз   звернімося  до  змісту  повісті. Якими  ж були  Остап  і  Соломія, ці  молоді  люди,  які  так   віддано  і  щиро  кохали? Знайдіть, будь  ласка, у  тексті  і  зачитайте  портретні  характеристики  героїв.
  • Ми  знаємо, що  втікачі  прагнуть  волі. А  про  що  саме  вони мріють?
  • А  хто,на  вашу  думку, головний  герой  повісті, Остап  чи  Соломія?
  • Так,  вони  обоє, а кому   автор  більше  симпатизує? Чому? З  чого  це видно?
  • А  чому  Соломія  покинула чоловіка  і  пішла  за  Остапом? Зачитаймо, як  вона  пояснює  свій  вчинок. Чи  можна  її  виправдати, адже, виходить,  вона  зрадила  свого  чоловіка.

 (Євангеліє: «Що  Бог  поєднав, людина те  не  розлучає»)

         Отже, Соломія  здатна  на  все, аби  лиш  бути  поруч  з  коханим. Зачитаймо  епізод, у  якому  розповідається, як  Соломія  вирішує  відрізати  косу. Як  характеризує героїню  цей епізод?

  • А  чим  підтверджується  любов  Остапа  до  Соломії?
  1. «Гронування»
  • Непомітно  ми  почали  говорити  про  кохання. Запишіть, будь  ласка,  на  дошці  ваші  асоціації  до  слова  кохання?

 

 

Кохання

 

 

  1. Порівняльна  характеристика. Діаграма  Вена.
  • Дійсно, кохання – це  вірність  і  відданість, взаємодопомога  і  взаєморозуміння, саме  вони  допомагають  долати  будь – які  перешкоди. Багато  з  цих  рис  притаманні  і  нашим героям. І  зараз  я  пропоную  вам обрати   із  пропонованих  рис  ті, які  притаманні  кожному  з  героїв, а  також  ті, що  є  для них  спільними.

 

 

 

  

 

 

 

 

  • Отже, ви  помітили, що  у  Остапа  і  Соломії  багато  спільного. Мабуть  тому  їм  так  добре  було  разом, а  їхнє  почуття  було  таким  щирим.
  • Коли  я  була  восьмикласницею, двадцятилітні   здавалися  мені  цілком  дорослими  людьми. Можливо, почуття  героїв  Коцюбинського  вам  не  до  кінця  зрозумілі, але  у  світовій  літературі  є  приклади, коли  справжнє  почуття  кохання  переживають  і  ваші  однолітки, саме  воно  допомагає  закоханим  долати  усі  перешкоди, і хоч  і  дорогою  ціною, але  здобувати  перемогу. Здогадалися,  про  кого   я   говорю?  … Так, це  славнозвісні  Ромео  і  Джульєтта  Шекспіра. Послухайте  їхній  діалог  і  подумайте  у  якому  епізоді  повісті  «Дорогою  ціною»  могли б прозвучати  ці  слова.
  1. Підсумки  уроку.
  • Ромео  і  Джульєтта  загинули. А чи  знайшли  наші герої  своє  щастя? Чи  збулися  їхні  мрії?

(Ні, адже  не  були  разом, а  така  жадана  воля  дісталася  Остапові  занадто  «дорогою ціною»)

  • Фінал  повісті  трагічний. Гине  Соломія, Остап  залишається самотнім. Але  чи  обривається  зі  смертю  Соломії  їхнє  кохання?

(Кохання   залишається  жити  в  Остапові, він  говорить: «Половина  мене  лежить  на  дні  Дунаю, а  друга  чекає, коли  злучиться  з  нею»)

  • Отже,  ми  можемо зробити  висновок, що кохання  непереможне, воно  виявляється  сильнішим  за  смерть.
  • Складіть, будь  ласка, сенкан  з  ключовим  словом  «кохання».
  1. Рефлексія.
  1. Робота з епіграфом.
  • Який, на  вашу  думку, епіграф  точніше  розкриває  зміст  нашої  сьогоднішньої  розмови? Чому?
  1. Незакінчене  речення.
  • Продовжте  думку: «На  уроці  я  переконався (переконалася), що  кохання…»

або

      «Мене  вразило, що…»

  1. Самооцінювання.
  1. Домашнє  завдання.

1. Скласти план  характеристики  образів  Остапа і Соломії.

2. Написати  твір – роздум “ Якби   Соломія  залишилася живою ”

      або

3. Виписати  із  повісті  цитати, у яких  ідеться  про  час  і  вічність.

 

 

ЗАВДАННЯ  ТА  ПЛАН   УРОКУ

Завдання:

  • удосконалювати вміння аналізу образів  повісті;
  • розвивати навички робити власні висновки,  аналізуючи вчинки  героїв;
  •  вчитися висловлювати свої думки,     аргументуючи  їх;
  •  формувати  почуття  прекрасного.

 

 

 

 

                     Картка  самооцінки

     Прізвище та імя _____________________________________________

Вид  роботи

Можлива   кількість балів

Результат

1.

12  запитань

для  найуважніших

До  8 відповідей – 1б.,

Більше 8 відповідей – 2б.

 

2.

Переказування епізоду (д/з)

1б.

 

3.

Робота  з  текстом

(виразне читання  епізодів, участь у бесіді)

1 – 3б.

 

4.

«Гронування»

1б.

 

5.

«Діаграма  Вена»

1б.

 

6.

Діалог  Ромео  і  Джульєтти

1б.

 

7.

Сенкан

1 – 2б.

 

8.

Незакінчене  речення

1б.

 

 

Всього

 

 

 

Домашнє  завдання

1. Скласти план  характеристики  образів  Остапа і Соломії.

2. Написати  твір – роздум   “ Якби   Соломія  залишилася живою ”

   або

  1. Виписати  із  повісті  цитати, у яких  ідеться  про  час  і  вічність.\

 

Урок № 50

М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Образи твору

Мета: дати характеристику Остапа та Соломії, проаналізувати образи часу й вічності в повісті, символічні образи, роль і сенс кольорів, звуків; розвивати навички аналізу характеру героя та епічного твору, вміння складати план

Очікувані результати: учні характеризують образи твору, наводять на підтвердження своїх ду-мок приклади з тексту.

Теорія літератури: поглиблення поняття «художній образ».

Обладнання: текст твору, ілюстрації до нього

Тип уроку: комбінований.

 І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

У листі до М. Коцюбинського громадська діячка того часу Н. Кобринська писала: «В те-перішніх часах, коли література переповнена словами, часто неприродною декламацією, Ваша Соломія — то джерело під час спеки...». Головну героїню вона називає завдатком «типу жінок, що вміють боронити себе».

     Ось про таку надзвичайну героїню, про її кохання до Остапа, не менш яскраво змальованого героя, ми будемо говорити сьогодні. Крім того, у повісті ще багато художніх образів, про які теж слід сказати.

 3) Скласти паспорт-характеристику твору.

Назва твору

«Дорогою ціною»

Автор

М. Коцюбинський

Час написання

1901 р.

Тематика

Боротьба проти кріпацтва, нездоланне прагнення здобути волю, вічна тема кохання

Проблематика

Людська свобода, воля, вірність, справжня дружба

Головні герої

Остап і Соломія

Другорядні герої

Іван Котигорошко, цигани, драгоман

Символічні, алегоричні образи

комиш, вітер, вода, тура

Головна думка, ідея

Уславлення самовідданої боротьби українського селянства за волю, звеличення кохання

 

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Завдання учням.

Назвіть різновиди художніх образів. Наведіть приклади.

3. Бесіда.

 Визначте головні мотиви твору.

 Який алегоричний образ використав М. Коцюбинський для змалювання волелюбності українського народу?

 Чим утікачі готові платити за волю?

 Якою виявилася «дорога ціна» свободи для Остапа та Соломії?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1) Образ Остапа.

Остап є уособленням образу непримиренного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити навіть найвищу ціну — життя.

На початку повісті ми бачимо молодого парубка, котрий дуже любить свою землю: «Ко-жен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — усе це було йому знайоме, промовляло до йо-го».

Вольнолюбивий характер Остапа сформувався завдяки дідовим розповідям про козацьку вольницю. Життя в неволі змушувало його душу бунтувати проти наруги над людьми. Остап сам постраждав від свавілля: пан позбавив його коханої жінки, віддавши її заміж за нелюба, знущався з його діда. Рішення тікати з рідної землі виникло в юнака після погрози пана віддати його в рекрути, із живого шкуру зідрати.

Це рішення було для Остапа дуже важким, адже залишав він найближчих людей — діда та кохану Соломію. Вони зустрінуться із Соломією після того, як та теж вирушить у далеку путь на пошуки волі.

Остап розумів, що шлях до волі буде тернистим, але заради досягнення мети ладен був пройти крізь пекло. Так і сталося: поранення після переправи через Дунай, двобій із голодним вовком, взяття у полон турецькими жовнірами, смерть Соломії...

Він скоротав свій вік на самоті, переможений, але не скорений, маючи єдине бажання — «злучитися» зі своєю половиною, яка чекала його на дні Дунаю.

Таку дорогу ціну довелося заплатити Остапу за свободу.

2) Образ Соломії.

Соломія також виступає у творі уособленням образу непримиренного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити найвищу ціну — життя. Це й стало тією ціною, яку вона віддала за мрію про свободу та особисте щастя.

Їй, можливо, набагато складніше, ніж Остапу: вона змушена не тільки покинути рідну зе-млю, а й піти на гріх подружньої зради. Хоч вона й не кохала чоловіка, однак була порядною, віруючою жінкою. Але мрія про особисте щастя й волю виявилася сильнішою.

На шляху до неї ця жінка показала себе справжнім бійцем: коли тягар у пошуках порятун-ку після поранення Остапа ліг на плечі Соломії, коли вона подолала розпач після полону коха-ного й розробила план його порятунку, коли сплатила за невдачу свого плану власним життям.

Соломія вражає своїми рисами вдачі. Вона товариська, віддана, відчайдушна, упевнена в перемозі, жертовна.

3) Образ часу й вічності у творі.

Події твору, у яких головними діючими особами є Остап та Соломія, відбуваються протя-гом декількох тижнів. Але в пролозі автор звертається до подій минулого, які свідчать про те, що боротьба селянства за волю в Україні не вщухала століттями. Це справа багатьох поколінь. Недарма Остап постійно згадує свого діда.

Автор подає типові образи селян, доведених до відчаю й ладних віддати життя за ковток свободи. Це Остап та Соломія. Вони уособлюють те селянство, котре на початку ХІХ століття бунтувало проти поміщиків, тікало від них у пошуках кращої долі. Цей рух був дуже потужним, таким, що змусив царський уряд приймати рішучі міри.

Отже, насправді повість охоплює історичний період близько двох століть. Це звернення до минулого допомагає створити художній час і розкрити головний мотив твору — одвічне прагнення українського народу до волі та справедливості, що характеризує його як волелюбно-го, такого, що жадає справедливості й виявляє рішучість в її здобутті.

2. Бесіда.

 Прочитайте уривок, в якому розповідається про зустріч Остапа з вовком. Дайте на ос-нові прочитаного характеристику Остапа.

 Згадайте епізоди, у яких жага до волі Остапа просто вражає.

 Як характеризують Остапа роки життя після смерті Соломії та втрати надії на щастя?

3. Інтерактивна вправа «Ґронування».

Створіть «ґроно» «Вічний тип шукача правди» на основі образу Остапа.

Пошана до славних традицій предків Бунтар, готовий до бо-ротьби Свободолюбиві настрої Здатність кохати, вірність у коханні

   

Остап — вічний тип шукача правди

   

Патріотизм, мрії про звільнення Батьків-щини Сміливість, рішучість, сила волі Внутрішня краса Кмітливість, вина-хідливість

4. Бесіда.

 Прочитайте уривок твору, де йдеться про те, як Соломія опинилася у воді. Що ви мо-жете сказати про героїню на основі прочитаного?

 Чому, на вашу думку, автор не залишив Соломію живою? Чому саме так закінчується твір? Як факт смерті героїні пов’язаний із назвою твору?

5. Робота над складанням плану.

Складіть план-характеристику образу.

6. Характеризування Соломії за планом.

7. Робота над визначенням зорових та слухових художніх образів повісті.

 ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

1) Визначте спільні риси в характерах Соломії та Остапа.

(Прагнення до волі, взаємодопомога, сила волі, оптимізм, вірне й щире кохання.)

2) Чому характери Остапа та Соломії можна назвати типовими?

 V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1) Вивчити теоретичний матеріал

2. Індивідуальне завдання.

1) Підготувати переказ змісту твору.

2) Підготувати повідомлення «Прототипи героїв повісті "Роксоляна”: Сулейман Пишний та Роксоляна — турецька султанша Настя Лисовська».

 VІ. Підсумок уроку

Заключна бесіда.

 Чим запам’яталися вам герої повісті?

 Які їхні риси актуальні й сьогодні?

 Чого навчили вас Остап та Соломія?

 На вашу думку, який художній образ повісті є найбільш яскравим, вражаючим?

 

 

 

 7. Сила волі  української жінки Соломії

     Оповідання «Дорогою ціною» в героїко-романтичному плані відображає хоробрість, силу і волелюбність простого люду. У роки піднесення революційного руху в країні М. Коцюбинський своїм твором ще раз нагадав про віковічні традиції боротьби українського народу за волю, змалювавши привабливі образи шукачів правди, протестантів проти кріпосницької наруги — Остапа, Івана Котигорошка та, особливо, Соломії.

      Так, Соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. Загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». Вольовий і сміливий характер Соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась Соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що Остапа передадуть російській владі.

   Соломія здатна на самопожертву заради коханого, навіть, як пише М. Коцюбинський, «ладна піти на видиму смерть» заради Остапа. Вона може мерзнути сама, але не вийме з-під його голови своєї одежі. Голодує сама, та завжди приносить хворому кращу їжу. Саме Соломія складає сміливий план порятунку Остапа і береться виконувати його рішуче і розумно.)

— Характеризуючи образ Соломії, ви переконалися, що вона є особистістю, конкретною індивідуальністю з притаманною лише їй зовнішністю, вдачею, поведінкою, ставленням до людей, манерою говорити тощо.

    Проте при всій своєрідності цього та інших персонажів твору (Остапа, Івана тощо), у них є спільні риси: волелюбність, рішучість, сміливість. Саме ці риси змусили Остапа і Соломію наважитися на втечу.

     Риси характеру, спільні для певної групи людей, називаються типовими. Так само, як і образи-персонажі, носії цих рис. Відомо, що твір написаний на історичному матеріалі. Як ви гадаєте, чи насправді жили такі люди — Остап Мандрика, Соломія, Іван Котигорошко, чи дійсно з ними траплялися такі пригоди?

(Звісно, ні. Адже художній твір — це не копія життя, а його відображення за допомогою художнього вимислу.)

Життєва правда — це те, що насправді було чи є в дійсності. Письменник творить на основі життєвої правди, відібравши найсуттєвіше і пропустивши все це через свій розум та серце.

З. Бесіда про особливості колористики в творі, образ туману.

    У творі наявний опис річки «Річка, як «чорна і тиха безодня»».Перекажіть текст твору, що відповідає йому, дотримуючись вжитих автором художніх засобів (епітетів, метафор (уособлень), порівнянь).

– Який колір найчастіше зустрічаємо в цьому епізоді? (Чорний) Як ви гадаєте, чому? (Бо чорний колір співзвучний сумному настрою героїні, яку розлучили з коханим).

– У цьому описі ми зустрічаємося з образом туману. І можемо сприймати його як цілком конкретну картину. Однак на початку уроку я сказала вам, що ми досліджуватимемо символічні образи твору. Туман – один із них. Які асоціації викликає у вас туман як природне явище? (Непрозорий, неясний, тьмяний, перешкоди, нечіткий, невиразний). Спробуйте на основі цих асоціацій витлумачити символіку образу туману. (Можна говорити про те, що туман символізує безперспективність, невідомість, складність шляху, який обрали герої повісті. Як світло денеде блимало крізь млу туману, так їхня надія пробивалася через морок сумних думок).

– Пригадайте, який колір домінував при змалюванні картин пожежі у плавнях (ІІІ частина), аргументуйте відповідь цитатами з тексту. (Червоний: «Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари...») Визначте його символічний зміст (Червоні барви символізують страх, породжений пожежею).

– Зверніть увагу на колористичний малюнок, що постає після розпачливих перегуків Остапа і Соломії наприкінці твору. Білі боки спорожнілого човна вода фарбує у червоний колір. Як, на вашу думку, співвідносяться ці кольори? (Вони контрастують між собою).Вчитель. Дійсно, білий – колір світлий, він символізує чистоту загиблої Соломії, яка і пливла на цьому човні. Червоний же – колір неспокою. Однак варто зауважити, що неспокій – складова частина людського життя. Тому можемо говорити про те, що така колористична картина символізує нескінченність, плинність часу, навіює нам відчуття вічності.

Вчитель. Ми переконалися, що у малюнках природи слово М. Коцюбинського світиться, грає різними барвами, дзвенить багатьма струнами. Тому таким важливим поряд із колористикою постає звукопис.

– Як передається вічний шум безбережного моря комишу? Які асоціації він викликає? (Звуконаслідувальними алітераціями (повторення звуків «ш», «с») та асонансами (повторення звуку «у») через сприйняття Соломії. У шелесті комишу Соломія десь глибоко в душі відчувала вирок для себе).

– А який звук допомагає відчути розбурхану стихію пожежі? (Звук «р», повторений багато разів).

4. Символіка у творі

    Учитель. Так, у творі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Пам’ятаємо, що вона має символічне значення. Таке ж навантаження несе і образ вітру. Віднайдіть його у тексті твору та перекажіть цей уривок. («Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки»).

– Яким ви уявили собі вітер? Розкажіть про його найголовніші можливості. (Вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани).

– Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі. Тож як ви думаєте, з якою метою письменник в епілозі змальовує цю могутню стихію? (Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати»).

 

 

  Літературна гра «Пізнай героя за його висловлюванням».

«Втечу... Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились...» (Остап)

«Бунтар... гайдамака! Він мені людей баламутить!» (Пан)

«...Тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого дідуся в Умані». (Панночка)

«Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа... Прощавай!» (Соломія)

«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що...» (Остап)

«З живого шкуру здеру, чисто оббілую... Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню...» (Пан)

«За Дунай, у Січ із тобою... Приймаєш товариша чи не приймаєш?» (Соломія)

«Пропадай воно все пропадом... Піду і я світ за очі... Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде...» (Соломія)

«Шукай тепер, пане, парубка з молодицею... ніхто не бачив, лиш двох парубків стрічали». (Соломія)

 «Бодай ти, запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..» (Остап)

«Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму... все ж краще на волі, ніж під паном...» (Остап)

«Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, Гсподи, й завтра... Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». (Іван)

«Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне... Пропадай воно все пропадом». (Соломія)

«Коли тільки річ у грошах, заставить себе, а роздобуде їх. Вона від рота відриватиме кожен шматок, кожен день складатиме на викуп».(Соломія)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема.   М. Коцюбинський. Дорогою ціною. Символічні образи у повісті. 

             Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії
Мета:
навчальна (освітня): продовжувати ознайомлення учнів з ідейно-художнім змістом  

       повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»; аналізувати символи, роль і значення         

       кольорів, звуків у повісті; характеризувати образ Соломії, дослідити, як випробування

       гартують характер людини; учити висловлювати роздуми про проблему волі людини і

       можливості її досягнення в сучасних умовах;
розвивальна: розвивати навички роботи з текстом епічного твору, вміння робити власні 

       висновки; логічне та творче мислення, репродуктивну та творчу уяву, увагу, пам'ять,    

       спостережливість; формувати світогляд школярів;
 виховна: виховувати волелюбність, зневажливе ставлення до жорстокості і зла, повагу до

       мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом, утисками 

       особистості; любов до художнього слова.
Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь та навичок.
Методи: бесіда.

Обладнання: ТЗН.

                                                               Хід уроку

. Остап та Соломія виявили себе справжніми поборниками насильства та неволі. Водночас вони постали перед нами як часточка неохопного світу, що живе за своїми законами зміни часу, людей. Однак подвиг героїв залишився жити у вічності. А що ж таке вічність – вдома ви мали з’ясувати для себе це питання за тлумачним словником?

(Вічність – 1. Плин часу, що не має початку й кінця. 2. Про дуже довгий час, віки. // Пам'ять про когось у віках).

2.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку
       Ми завершуємо вивчати пригодницьку романтичну повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною». І спробуємо осягнути символічні образи часу та вічності в творі, дослідити роль та значення кольорів і звуків у художньоестетичній та ідейній картині повісті. Розуміння справжніх філософських категорій, серед яких час і вічність, стане основою для становлення ваших особистих думок та переконань, допоможе пізнавати життя в його багатоманітності. Ви продовжуватимете вчитися робити власні висновки, досліджуватимете не лише сюжет епічного твору, а і його художньовиражальну природу. Для цього звертайте особливу увагу на текст повісті. Вам буде необхідно виокремити символічні образи та зрозуміти їхню роль у творі. Після такої роботи повість «Дорогою ціною» стане книгою, в якій ви зможете знайти відповіді на запитання, що хвилюють вас особисто.

3. Перевірка домашнього завдання
Вдома ви складали план до двох останніх частин твору та епілогу. (Заслуховується декілька учнівських планів, найкращий (або поєднання декількох) записується вчителем на дошці). 
Орієнтовний план
ІV частина «У циган»:
1. «Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась».
2. Арешт циган та Остапа.
V частина «Боротьба за врятування Остапа»
1. Рішення Соломії визволяти Остапа силою.
2. Річка, як «чорна і тиха безодня».
3. Поєдинок з вартою турецького човна.
4. Останні хвилини життя Соломії.
Епілог «Доля Остапа»:
1. Маленька хатинка сторожа на високій бессарабській полонині.
2. Уміти слухати живий вітер.
3. Остап – старий дід. 
4. «Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав...»

4. Художній переказ (сприймання Соломією навколишнього світу уранці перед визволенням Остапа). Бесіда про особливості колористики в творі, образ туману.
Учитель. Один із пунктів нашого плану до п’ятої частини повісті «Річка, як „чорна і тиха безодня”». Перекажіть текст твору, що відповідає йому, дотримуючись вжитих автором художніх засобів (епітетів, метафор (уособлень), порівнянь).
– Який колір найчастіше зустрічаємо в цьому епізоді? (Чорний) Як ви гадаєте, чому? (Бо чорний колір співзвучний сумному настрою героїні, яку розлучили з коханим).

– У цьому описі ми зустрічаємося з образом туману. І можемо сприймати його як цілком конкретну картину. Однак на початку уроку я сказала вам, що ми досліджуватимемо символічні образи твору. Туман – один із них. Які асоціації викликає у вас туман як природне явище? (Непрозорий, неясний, тьмяний, перешкоди, нечіткий, невиразний). Спробуйте на основі цих асоціацій витлумачити символіку образу туману. (Можна говорити про те, що туман символізує безперспективність, невідомість, складність шляху, який обрали герої повісті. Як світло денеде блимало крізь млу туману, так їхня надія пробивалася через морок сумних думок). 

– Пригадайте, який колір домінував при змалюванні картин пожежі у плавнях (ІІІ частина), аргументуйте відповідь цитатами з тексту. (Червоний: «Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари...») Визначте його символічний зміст (Червоні барви символізують страх, породжений пожежею).

– Зверніть увагу на колористичний малюнок, що постає після розпачливих перегуків Остапа і Соломії наприкінці твору. Білі боки спорожнілого човна вода фарбує у червоний колір. Як, на вашу думку, співвідносяться ці кольори? (Вони контрастують між собою).Вчитель. Дійсно, білий – колір світлий, він символізує чистоту загиблої Соломії, яка і пливла на цьому човні. Червоний же – колір неспокою. Однак варто зауважити, що неспокій – складова частина людського життя. Тому можемо говорити про те, що така колористична картина символізує нескінченність, плинність часу, навіює нам відчуття вічності.
Вчитель. Ми переконалися, що у малюнках природи слово М. Коцюбинського світиться, грає різними барвами, дзвенить багатьма струнами. Тому таким важливим поряд із колористикою постає звукопис.
– Як передається вічний шум безбережного моря комишу? Які асоціації він викликає? (Звуконаслідувальними алітераціями (повторення звуків «ш», «с») та асонансами (повторення звуку «у») через сприйняття Соломії. У шелесті комишу Соломія десь глибоко в душі відчувала вирок для себе).
– А який звук допомагає відчути розбурхану стихію пожежі? (Звук «р», повторений багато разів).


5. Бесіда про ідейне навантаження епілогу повісті, виокремлення символічних образів вітру, часу, вічності у ньому (розповідь-витяг).
Учитель. Так, у творі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Пам’ятаємо, що вона має символічне значення. Таке ж навантаження несе і образ вітру. Віднайдіть його у тексті твору та перекажіть цей уривок. («Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки»).

– Яким ви уявили собі вітер? Розкажіть про його найголовніші можливості. (Вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани).

– Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі. Тож як ви думаєте, з якою метою письменник в епілозі змальовує цю могутню стихію? (Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати»).  

6. Характеристика за складеним планом образу Соломії.
Учитель. Звернімо увагу на перший пункт плану до ІV частини твору: «Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась». Які риси її характеру виявилися після ув’язнення Остапа? (Оптимізм, наполегливість, самовідданість).
Спробуймо з вами схарактеризувати образ цієї відчайдушної, сміливої дівчини за таким планом:
1.  Соломія – яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури. 
(Образ Соломії найперше привертає увагу у творі. Адже ця жінка здатна робити мужні та самовіддані вчинки, які за силою духу можуть перевершити навіть чоловічі.  У той же час – це вірна товаришка, турботлива та ніжна: «Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі, і виглядала її з очеретів. Їй жаль стало молодого змарнованого життя...»).
2. Портрет і зовнішність героїні.
(Соломія – вродлива і сильні жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Коли вона разом з Остапом тікала з рідного села, то «дивилась у простір засмученими карими очима». В її очах відбивався і сум за рідним краєм, який вона покидала, і тривога за невідоме майбутнє. Соломія – вольова, мужня й ніжна жінка, щира й вірна подруга Остапа. Заради коханого та волі вона «вбралась у штани та ладна мандрувати хоч на край світу...»).
3. Риси характеру Соломії (запис у зошитах)
а) мужність і відвага;
б) вірність і самовідданість;
в) волелюбність і ненависть до гнобителів;
г) любов до життя;
д) здатність на самопожертву;
е) щирість і душевність;
є) оптимістичність та енергійність.
4. Трагічна доля героїні.
      (Готовність Соломії йти на самопожертву, її мужність з особливою силою розкриваються наприкінці V розділу. Відтворюючи останні хвилини життя героїні, письменник знаходить такі художні засоби, що відповідають змісту цієї трагічної ситуації. Форма вислову стає гранично стислою, вагомою, яскравою: «...Усі сили добути... всю теплу кров... усю волю... Ось ближче до берега... Ось берег видко...». Кожне слово в цей напружений момент – картина в свідомості Соломії і в уяві читача. Слово і образ тут зливаються в єдине ціле: «...а там так гарно, там сонце сяє, там зелено, там небо синє, там радість, життя». А далі – різкий контраст – епічно стримані рядки, якими закінчується уривок. Вони звучать як реквієм героїчному життю Соломії: «По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині і обертається в цятку... за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у червоний колір. Тихо в повітрі...»)
   5. Образ української жінки у співставленні з символічним образом тура.
     (Соломія (як і Остап) – представниця народу. А тому є всі підстави зіставляти її психологічний портрет із символічним образом тура на початку твору. Ненависть героїні до пана, кріпаччини, неволі асоціюється з налитими кров’ю і гнівом очима дикої тварини. Готовність боротися – із наставленими рогами. Вільнолюбний дух персонажів, їхнє поривання у степове безмежжя, на волю накладається на просторову картину першого абзацу твору, де степовий вітер, широкий прості подаються природним середовищем неприборканого, дикого тура). 

7.    Гра «Мікрофон»: «Що означає бути вільним?»
Учням пропонуються запитання, на які вони відповідають за бажанням (проводиться своєрідна пресконференція, відповіді – лаконічні, точні).
– Що ви розумієте під словом «воля»? (Це свобода людини, здатність розвиватися, робити те, все, що не суперечить моральним цінностям людства).
– А чи дозволяє воля робити все, що заманеться? (Ні, адже в кожному суспільстві існують певні етичні правила, закони). Тоді яким чином ми можемо говорити про волю, свободу? (Воля там – де не принижується людська гідність).
– За яких умов люди можуть бути позбавлені волі в сучасних умовах? (Коли вони зробили протиправний вчинок або не можуть свідомо відповідати за наслідки своїх дій).
– Чи може сьогодні людина почуватися повністю вільною? (Сьогодні свобода людини може обмежуватися необхідністю працювати, виконувати певні обов’язки. Однак за умови, коли людина чинить відповідно до своєї природи, то і робота приноситиме їй задоволення). 


8.    Підсумкова бесіда за запитаннями.
1. Чому і чим персонажі повісті (Остап і Соломія) далекі від змісту символічного образу господарського вола, змальованого у вступі? (Остап і Соломія не бажали миритися із неволею, несправедливістю, пригнобленням: «Пісня волі... чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми». Своєю втечею, боротьбою із складними обставинами вони повстали проти несправедливості. І довели, що надто далекі від того господарського вола, «якого паша і спочинок могли робити щасливим» і якого письменник робить алегоричним уособленням приборканого народного духу. Так, вже у вступі яскраво лунає ідея твору: утвердження волелюбності українського народу, його непримиренності до соціального гноблення). 
2. Розкрийте символічний підтекст назви твору. (Головні герої заплатили найвищу ціну за волю, за бажання щасливо жити – ціну життя. Однак своїм коханням вони довели, що щирість та самовідданість здатні подарувати людині хоча б невеликі, але такі бажані краплини щастя, дати сили для боротьби. Їхнє почуття увійшло у вічність, стало основою моральної стійкості особистості).

9. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.
Напишіть твір на тему: «Ціна виміру життя (за повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною»). У творі намагайтеся визначити, що було найголовнішим для героїв повісті і чи досягли вони цього та у який спосіб? Чи прийнятна така поведінка? Ваше ставлення до позиції персонажів, сучасне ставлення людини до власного життя.

 

Ланцюжок навчальних ситуацій
1.    Бесіда з учнями про поняття часу в творі.
2.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
3.    Перевірка домашнього завдання.
4.    Художній переказ (сприймання Соломією навколишнього світу уранці перед визво  

       ленням Остапа). Бесіда про особливості колористики в творі, образ туману.
5.    Бесіда про ідейне навантаження епілогу повісті, виокремлення символічних образів

      вітру, часу, вічності у ньому (розповідь-витяг).
6.    Характеристика за складеним планом образу Соломії.
7.    Гра «Мікрофон»: «Що означає бути вільним?»
8.    Підсумкова бесіда за запитаннями.
9.    Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання. 
 

doc
Додано
30 квітня
Переглядів
348
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку