М.В.Гоголь Повість "Ніч перед Різдвом"

Микола Васильович Гоголь. Повість «Ніч перед Різдвом» Українські народні традиції та звичаї у творі. Елементи фольклору.

Різдво – світле й радісне свято Наближається Різдво – світле й радісне свято, яке приносить добро в наші душі. Ця подія особлива, чудова. Тому різдвяні твори схожі на казку, в них відбуваються фантастичні подорожі і перетворення. 192 роки пройшло з часу написання ”Вечорів”. Багато що змінилося. Проте твори М.Гоголя розповідають нам про національні традиції, вони є своєрідним зв’язком нашого покоління з минулим. Тож сьогодні доторкнемося до незвичайних подій, дізнаємося про звичаї українського народу, бо ще Тарас Шевченко писав: ”Ми маємо найкраще знати свою історію, свою культуру, свою Україну” Ми маємо плекати в своїм серці любов до рідної землі, нашого народу, проповідувати добро і красу, як цього вчить нас Гоголь.

Сподіваюсь ви прочитали статтю підручника про Миколу Васильовича Гоголя. Перегляньте наступні слайди і згадайте факти біографії письменника.

1 квітня 1809 року в селі Великі Сорочинці народився Микола Гоголь Дитинство поета минуло в родовому маєтку в селі Василівка (нині Гоголеве) Ніжинська гімназія вищих наук, в якій навчався М. Гоголь

Свято-Миколаївська церква. Тут мати Гоголя молилася святому Миколаю, щоб дав їй дитину

М. Беркос “Диканька”

Гоголь довго збирав матеріали. Ще в гімназії він завів «Книгу всякої всячини, або Підручну енциклопедію, куди записував український фольклор. Згодом, коли Гоголь жив у Петербурзі, в нього виник задум створити книгу про Україну. Автор писав листи до матері й сестри, щоб ті детально описали йому життя та побут українського народу: чим живе молодь, як святкують Різдво та Івана Купала. Ті з радістю йому допомагали, бо вірили в талант письменника.

Збірка “Вечори на хуторі біля Диканьки” “Ніч перед Різдвом” “Сорочинський ярмарок” “Вечір проти Івана Купала” “Майська ніч, або Утоплена” “Втрачена грамота” “Страшна помста” “Іван Федорович Шпонька та його тітонька” “Зачароване місце”

У повістях є оповідач – пасічник Рудий Панько, весела, дотепна і розумна людина. Словникова робота. Оповідач— той, від чийого імені ведеться розповідь у літературному творі.   Чому Рудий Панько? Діда Гоголя звали Панас Дем’янович – по- вуличному «Панько». А Рудий - натяк на колір волосся Миколи Васильовича

Згадайте, що таке повість

У повістях є оповідач – пасічник Рудий Панько, весела, дотепна і розумна людина. Словникова робота. Оповідач— той, від чийого імені ведеться розповідь у літературному творі.   Чому Рудий Панько? Діда Гоголя звали Панас Дем’янович – по- вуличному «Панько». А Рудий - натяк на колір волосся Миколи Васильовича Перегляньте презентацію з електронного додатку до підручника https://academia-nikolenko-6klas.com.ua/presentations/mykola-gogol-nich-pered-rizdvom/

Різдвяний вертеп Колядування Кутя й узвар Святвечір у родині 12 страв на столі

Фольклорні елементи у повісті Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або усна наро́дна тво́рчість — колективна художня літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні обряди і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народної фантазії. Основні літературні жанри фольклору – прислів'я, приказки, пісні, казки, думи, балади, перекази, анекдоти, загадки, скоромовки, коломийки У повісті виявилися традиції української народної казки з її сюжетом: герой, який прагне здобути кохання до красуні.

Місяць, сонце, зірка – традиційні слов’янські символи Місяць – традиційний слов’янський символ як і сонце. У весільному обряді – символ Молодого, а зірка – Молода. Слов’яни уявляли душу, як іскру небесної зорі, яку запалює бог при народженні дитини. Отже, відьмі потрібні зірки, як доступ до душ людей, долі яких вона здатна зіпсувати.

Джерело сюжету про відьму і чорта В останніх класах гімназії М. Гоголь завів ”Книгу всякої всячини”, куди записував українські народні пісні, вирази, прислів’я, приказки. Потім він надіслав листа до матері у Василівку, просив описати життя українських селян, щоб вони розповіли про одяг сільського дячка, русалок, домовиків, про те як відзначали в селі Різдвяні свята. У ніч проти Різдва, згідно з народними повір’ями, активізується нечиста сила. Сцену викрадення зірок Гоголь запозичив із фольклорних розповідей, про що свідчить запис із ”Книги всякої всячини”: ”Існує повір’я, що відьми знімають і ховають зірки”. Є й історія про чорта, який пролітав крізь димар на побачення до відьми. Поширену в Україні легенду про благочестивого маляра Гоголь поєднує із сюжетами про героя слов’янської міфології – коваля, якому народна свідомість приписує зв’язок із нечистим. Висновок: В основу повісті ”Ніч перед Різдвом” покладено фольклорні легенди та повір’я.

Зображення нечистої сили в повір’ях і легендах. Відьма – давня назва злих чаклунок. Походить від старовинного слова ”відати”, тобто знати. За народними повір’ями вони спроможні літати на мітлі, у ступі. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч потрапляють в оселі людей. Чорта в народі називають бісом. За народною уявою він маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Ноги він поламав ще до створення світу, коли був скинутий Богом з небес. Сорок днів і ночей летів він із такими ж як сам до землі, і хто де впав, там оселився. Чорти здатні наслати негоду, хуртовину, можуть ”збити зі шляху”, ”закружляти”.

Образ Солохи Ми зустрічаємося з Солохою на початку повісті, коли вона літає на мітлі і збирає зорі. За зовнішніми ознаками вона не схожа на відьму. Баби говорять, що бачили у неї ззаду хвіст, що чорною кішкою перебігала дорогу, перетворюється в свиню, співає півнем, з розпущеною косою, в самій сорочці доїть корів. Висновок: за зовнішніми ознаками Солоха не схожа на відьму, проте робить такі ж вчинки, як і фольклорний персонаж. Вона хитра, корислива, підступна, лукава, хазяйновита, коханка чорта.

Гоголівський чорт Опис гоголівського чорта збігається з описом нечистого з легенди. Він краде місяць, залицяється до Солохи, боїться хреста та ікон, ненавидить Вакулу через малюнок, який той написав у церкві на стіні, під’юджує на гріхи добрих людей.

Образ Пацюка Пацюк – посередник між нечистою силою і людьми. Свою магію спрямовує на лікування людей, лінивий, знахар, знається з нечистим.

Опис українського костюма Жіночий костюм. Поширеним одягом серед жінок була свита - плащеподібний одяг, пошитий із саморобного сукна, Оздоблювали її вишивкою. Високі шнуровані черевички. Плахта. Запаска. Вишита сорочка. Додатком до одягу було намисто . Носили його в будні і в свято. Оздобою голови був вінок. Це не тільки прикраса, а й оберег. «У ньому є чаклунська сила, що біль знімає й здоров’я береже.» У вінок вплітали різнокольорові стрічки. Кожний колір мав свій символ. Ще голову прикрашали очіпком та хусткою. Особливо були поширені барвисті хустки.

Чоловічий костюм. Головним елементом вбрання, була вишита сорочка. Носили широкі штани, шаровари, що заправляли у халяви. Жупан і обов’язково одяг оперізувався поясом. Кінці пояса прикрашалися китицями. На голову одягали шапки з овчини або з іншого хутра). Висновок: Гоголь створив не просто народні характери, а образ України, своєрідний материк на карті світу, де центром є Диканька.

Перевірте, чи засвоїли ви матеріал уроку. Зайди за посиланням https://wordwall.net/uk/resource/26395100

Домашнє завдання Прочитати повість М.В.Гоголя «Ніч перед Різдвом». Знати героїв, сюжет повісті. Написати, які народні традиції і звичаї показано в повісті “Ніч перед Різдвом”. (приклади з тексту). Які з описаних звичаїв і традицій збереглися до наших днів?