М.Возіянов . Гумористичні твори

ЛРК. Микола Возіянов Гумористичні твори8 клас. Підготувала: Партола Ірина Миколаївнаучитель української мови та літератури. КЗ «Коротичанський ліцей»

ВОЗІЯНОВ МИКОЛА КИРИЛОВИЧВозіянов М. К. народився 19 січня 1937 року в селі Байрак Горлівського району на Донеччині в сім’ї шахтаря. Закінчив Український заочний політехнічний інститут. Працював слюсарем, майстром, старшим майстром, заступником начальника цеху, інженером-енергетиком. Друкуватися почав з 1954 року. Тільки в періодиці опубліковано майже півтори тисячі байок, гуморесок, усмішок. З часом численні публікації з’явилися в журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Донбас», «Березіль», «Перець» (надруковано близько 200 творів), газеті «Літературна Україна», у колективних збірках (Рига — 1960, Москва — 1960, Київ — 1989, 1991 роки). Окремі збірки: «Скажіть, будь ласка» (1997), «Мудрість кутнього зуба» (1997), «Терорист» (1999), «Смішний заєць» (2001). У літературі відомий як прозаїк, поет, гуморист. Автор розважальної передачі на радіо «Від суботи до суботи», член Національної спілки письменників України з 1999 року. З 2000 року — відповідальний секретар Харківської організації Національної спілки письменників України.

«Традиція» По вузенькій колоді два цапи переходять річку. На середині річки зустрілися. Стоять. Очі у очі. Обійти… у воду булькнеш. Задкувати… гордість не дозволяє. — Гадаю, битися не будемо? — запитав один цап. Потім додав.— По-перше, таке вже було, і ми знаємо, чим це закінчилося. По-друге — ми ж не барани. — Воно так,— погодився другий цап.— Але порушувати традицію, мабуть, не варто.

Чого так? — Дивлюсь я, і чого усі такі недоумкуваті? — посміявся Лис у розмові з Коровою.— Скажімо, Бджола. Здавалося б, скільки їй, такій маленькій, того меду треба? Дріб’язок, якщо не менше. А бач на медозборі не розгинає спини. Мед до вулика носить. Знає напевне, що викачають… A носить… Курка щодня з яйцем ходить. Для когось на яєшню… Вибач. У тебе теж… не всі дома. Тричі на день із тебе молоко видзюркують. Гадаєш, усе для теляти? — Я інше помітила,— відказала бура.— Про Бджолу, Курку та Корову постійно дбають, лікують, від дощів і снігів захищають, кормами забезпечують, а ти, вибач, поткнувся був до господи — тебе дрюком почастували — Це правильно,— позаздрив Лис.— А чого так? — Чого так? — примружила очі Корова.— Ти у нас розумний, то й докумекай.

НЕ БЕРЕ Сірко похапки загорнув щось в стару газету. Помітивши, що на нього дивиться Бровко, неохоче пояснив: — До Бульдога йду. На прийом. — З хабарем під пахвою?- Осудливо мовив Бровко. — Про що ти балакаєш! Який там хабар! Так… сувенірний набір кісток. — Не прийме.— Бульдогу за оті «сувеніри» добряче хвости нам’яли. — І то правда, погодився Сірко.

— Уже втрете оцей згорток до нього ношу. Бульдог розгорне пакунок, понюхає, зітхне, а брати… відмовляється. Навідріз. — Навіщо ж носиш?.. — Бульдог велить. — Тю! Так він же не бере. — Не бере. — Навіщо ж носиш? — Щоб усі бачили, що він не бере.

Вікторина «Визнач правильне твердження»Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», визначте правильність поданої думки.1. Твір І. Франка «Іван Вишенський» є гумористичним. 2. Сатира — різке осміяння суспільних вад за допомогою відповідних засобів. 3. І. Вишня — засновник в українській літературі жанру усмішки. 4. Сарказм — поетичний твір, написаний у давньоримській літературі гекзаметром. 5. Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища. 6. Художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, які зображені в сатиричному або гумористичному плані називається гуморескою. 7. Гумор — узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій. 8. За жанровою спрямованістю твір П. Глазового «Найважча роль» — гумористичний. 9. Скоромовка — народний жарт. 10. Фейлетон, усмішка, комедія, анекдот, пародія — всі ці жанри художньої літератури вважаються гумористичними. 11. До письменників-гумористів належать В. Самійленко, Є. Дудар,О. Вишня, Леся Українка, І. Франко. 12. «Сарказм» з грецької мови означає «рвати м’ясо».

. «Традиція». 2.1.2. Тема: зображення Цапів, які під час зустрічі, переходячи річку по вузенькій колоді, не могли поступитися один одному аби дотриматися традиції.2.1.3. Ідея: засудження гордості, намагання довести свою зверхність героїв твору.2.1.4. Основна думка: бійка неминуча у разі, коли один не бажає поступитися іншому.2.1.5. Жанр: гумореска. «Чого так?» Тема: розмова Лиса і Корови про користь, яку отримує людина від свійських тварин та Бджоли. Ідея: уславлення праці та засудження тих, кого «дрюком частують». Основна думка: у суспільстві шанують працю, а ледарів зневажають. Жанр: гумореска.

«Не бере». Тема: розповідь про відвідування Сірком Бульдога з «сувенірами»Ідея: висміювання хабарництва, засудження тих, хто прагне щоразу отримувати «сувеніри». Основна думка: прагнення довести, що ти не береш хабаря, є дуже складно і морально важко. Жанр: гумореска.