Маленькі патріоти своєї Батьківщини

МАЛЕНЬКІ ПАТРІОТИ СВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ

Робота з батьками

 «Виховання шляхом дії і для дії є

 виховання шляхом життя і для життя .

Педагогіка дії – педагогіка життя»

 В. Лай

         Зв'язок  «батьки - школа» ґрунтується на довірі. Ефективне спілкування зумовлює взаємну довіру для того,  щоб розпочати реальне спілкування з батьками. Учителі мають спочатку обміркувати,  що вони хочуть одержати від батьків заради їхніх дітей. Виховання є надзвичайно складним і багатогранним процесом,  у якому розрізняють філософський , соціальний , педагогічний, психологічний, культурологічний аспекти.

В.О. Сухомлинський відзначив три рушійні сили розвитку і виховання :

- якості індивідуальності ;

- гармонію взаємодії  із соціумом ;

- активність і працьовитість людини. 

Саме школа покликана бути для дітей – школою радості; для батьків – школою спокою; для вчителів  - місцем творчості.

У виховній роботі з дітьми початкових класів вчителі Скородистицької школи життєтворчості дотримуються принципів виховання :

•                   народність ;
•                   природовідповідність ;
•                   активність;
•                   самодіяльність і творча ініціатива;
•                   гуманізація і демократизація ;
•                   зв'язок виховання з життям ;
•                   диференціація і індивідуалізація виховного процесу ;
•                   гармонізація родинно-шкільного виховання.

Головною метою виховання є набуття соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин формування у молоді особистих рис громадянина Української держави , розвиненої духовності, моральної, художньо – естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Дитина успішно розвивається і сприймає радість життя , якщо воно несуперечливе, гармонійне.

Шкільне і сімейне виховання не повинні суперечити одне одному.

Родинна педагогіка є невід'ємною частиною культури українського народу. Саме в сім'ї формуються ті першорядні якості людяності, ті риси характеру, які згодом повинні  плекатися в дитячому садку, школі. Жодне суспільство не може розвиватися , не спираючись на родину , сім'ю де зароджуються й плекаються найвищі духовні і моральні цінності, а отже розвивається нація, змінюється держава. Родинна  навчально -  виховна мудрість нашого народу  йде від діда – прадіда, батька – матері, родини, рідної оселі, мови , природи, Землі взагалі.

Добре  серце, щира душа, глибокі людські переживання , чесність, любов до батьків , Батьківщини – найхарактерніші риси українського народу.

В.О. Сухомлинський зазначав «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, трудівника, людини – культурної особистості . Сім'я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному  здоров'ї  сім'ї  будується педагогічна мудрість школи».

У школі життєтворчості вчителі початкових класів переважно переконують, навчають, а сім'я – це практична школа моралі. Для молодших школярів нашої школи надзвичайно важливо відчувати порозуміння батьків між собою , а також їх повагу до вчителя, інших людей.

Щоб досягти цілісності виховного процесу урізноманітнюємо роботу з батьками , учнями :

•                   батьківські збори на різну тематику , згідно вікових особливостей дітей;
•                   бесіди та консультації з батьками

          (у індивідуальних та групових формах );

•                   тренінги , анкетування з учнями та батьками
•                   Дні відкритих дверей ;
•                   спільні позакласні заходи;
•                   екскурсії , трудові десанти;
•                   спільна робота над проектами та ін.\

        Зацікавленість учителя зборами, анкетуванням, порадами – дуже важливий чинник у становленні відвертих і тривалих діалогів. Пропонуємо деякий матеріал, який ми використовуємо з цією метою.

ЗаЗ

Батьківські збори

на різну тематику , згідно вікових особливостей дітей

1 клас

•                   Ваша дитина стала школярем.
•                   Гра – не просто забава.
•                   Спілкування дітей .
•                   Основні напрями дитини як творчої особистості.

2 клас

•                   Виховання в родині .
•                   Пізнання прекрасного.
•                   Роль сімейного відпочинку у фізичному загартуванні дітей.
•                   Формування у дітей гуманних почуттів.

3 клас

•                   Родинні фактори у формуванні духовної особистості.
•                   Особливості уваги молодшого школяра.
•                   Виховання працелюбності дітей: можливості сім'ї.
•                   Індивідуальний підхід до дитини.

4 клас

•                   Родина і школа – магічна сила взаємозв'язку.
•                   Учити дитину вчитися, виховання самостійності .
•                   Зміна стилю стосунків з дітьми в міру їх підростання.
•                   Розвиток творчих здібностей дітей у сім'ї.

Анкета для батьків

1.               Хто з дитиною найбільше грається, займається з нею?
2.               З ким дитина любить залишатися дома? Чому?
3.               Чим Ваша дитина любить займатися у вихідні дні? Чому?
4.               Як на Вашу думку, хотіла б дитина проводити вихідні дні? Чому? А Ви самі?
5.               Як Ви реагуєте, коли Ваша дитина просить погратися з нею, почитати книжку?
6.               Що найбільше дратує Вас у Вашій дитині? Чому?
7.               Які прояви, вчинки Вашої дитини Ви схвалюєте, особливо радують

          Вас? Чому ?

Десять заповідей батькам

1.               Не навчайте того , в чому не обізнані: для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.
2.               Не сприймайте дитину як свою власність , не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.
3.               Довіряйте своїй дитині, розтлумачуйте те , що вона робить краще, а що – гірше. Залишайте за нею право на власні помилки : дитина оволодіє вмінням самостійно їх виправляти .
4.               Не ставтеся до дитини зневажливо. Вона мусить впевнюватись у своїх силах поступово, і з неї виросте відповідальна особистість.
5.               Будьте терплячими.
6.               Будьте послідовними у своїх вимогах , однак запам'ятайте : твердість лінії у вихованні досягається не покаранням , а стабільністю обов'язкових для виконання правил , спокійним тоном, спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7.               Потурбуйтесь  про те , аби ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху самі вчаться розпоряджатися собою.
8.               Виключить зі своєї практики вислів : «Роби , якщо я наказав», замініть цю форму вимоги іншою : «Роби тому, що не зробити цього не можна , це принесе користь».

Дитина має звикнути діяти не на догоду батьківському розпорядженні , а тому , що це доцільно , розумно, потрібно.

9.               Оцінюючи дитину , кажіть їй не тільки про те , чим ви особисто незадоволені , а й про те , що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською , з її друзями, однокласниками. Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.
10.          Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати : «Мені ніколи її любити».

Ми виховуємо своїх дітей на прикладі свого життя , системи власних цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці та дозвілля.

Разом з батьками працюємо над цілеспрямованим формуванням у молодших школярів здорового способу життя . Саме батьки найбільше зацікавлені у здоров'ї своїх дітей, а учительська робота по цій темі є успішним у реалізації цієї мети. З батьками і учнями проводимо тренінги, спортивні заходи, відпочинки, екскурсії. Спільними зусиллями виховуємо культуру здорового способу життя.

Через зміст навчання , співпрацю з сім'єю виховуємо в учнів найкращі почуття : доброту, милосердя, совість, співчуття, турботливість, скромність, щирість, працелюбність, відповідальність.

Які б моральні якості разом із батьками ми хотіли б виховати у дітей , усі вони мають у своїй основі прекрасну людську властивість - відчуття того , що переживає інший не тільки у хвилини радості, а й у хвилини смутку , болю , самотності.

     Допомога воїнам АТО, аналіз різних ситуацій, творів, оцінних суджень, бесіди, зустрічі з воїнами формують у дітей моральні , патріотичні почуття.

Незамінним джерелом виховання є залучення учнів , батьків до естетичних

переживань, милування світом природи, красою мистецтва, красою людських стосунків.

Вчителі і батьки стимулюють дітей до творчості , яка виявляється у різних формах; конкурсах, творчих презентаціях, виставках, участі  у  позакласній  та гуртковій роботі по темі українського народознавства.

   Без праці неможливо бути щасливим ,  без праці не має справжньої людини взагалі.  Видатний педагог К.Д.Ушинський писав : «Якою є найкраща спадщина батьків своїм дітям? Виховання в дітей безмежної любові до праці – ось найкраща спадщина , одна з найважливіших умов їхнього життя».

 Виховання доручень вдома , в школі , допомога дорослим, спільна робота в класі, на шкільному подвір'ї , робота над проектами по благоустрою території  - відкриває і буденний бік праці.  Дітей переконуємо в тому , що успіху передує нелегка , а іноді й не  цікава робота.

     Любов до Батьківщини – це  поклик предків , поклик роду. Якщо не має зв'язку з минулим – не має зв’язку часів і поколінь. Разом із батьками формуємо у дітей почуття патріотизму, прагнемо, щоб наші вихованці стали добрими дітьми своїх батьків , вірними синами, дочками України.

     Лише в тісній співдружності можна досягати хороших результатів у виховному, навчальному процесі, зміцнити взаєморозуміння,  спонукати до роздумів, творчості.

     У системі шкільної освіти,  починаючи  з 1 класу, спільно з батьками можна зробити чимало доброго у вихованні дітей, розуміння того, що будь - які матеріальні чи багатства народу – це насамперед результат кваліфікованої і сумлінної праці багатьох людей .

Від нас, педагогів, значною мірою залежить , як спільно з батьками найповніше, найгуманніше реалізувати виховний потенціал початкової школи .

     Отже, вкрай важливо саме у перші шкільні роки задати оптимістичний тон нашим вихованцям для  подальшого шкільного життя , створити такі умови, щоб кожна дитина сповна відчула увагу до себе , ставала дедалі кращою.

Тоді початкова школа реалізує своє покликання бути для  дітей – школою радості, для батьків – школою спокою і надії , а для вчителів – місцем творчості.