Маловідомі факти про Т.Г.Шевченка

Усний журнал

«Маловідомий Шевченко»

Підготувала вчитель

НВК “ЗОШ І- ІІ ст.- ДНЗ с.Калагарівка Вінніцка Ірина Олександрівна

Мета.Ознайомити з життєписом великого сина українського народу Т.Г. Шевченка. Вчити дітей добирати необхідний матеріал з літератури. Працювати над розвитком їх активного мовлення – виробляти в учнів уміння зв’язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.

Хід заходу

Вчитель

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря — народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Не одне покоління українців формувало свій світогляд на його творах.

Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці. І ось чому. Поляки дістали Міцкевича, німці – Гете, англійці мають

Шекспіра, італійці – Данте. Росія гордиться своїм Пушкіним, а ми, українці – Тарасом Шевченком. Він, безсмертний Тарас, для нашого народу – явище унікальне, неординарне. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне. Але постать Кобзаря досить часто настільки зміфологізована, що за нею досить важко побачити звичайну людину, яка колись так само кохала і зраджувала, боялась і ненавиділа.

 То яким же був Тарас насправді? Відколи я почала вивчати творчість

Шевченка , мене завжди цікавило яким був Шевченко? Який у нього голос, а які очі? А чи кохав він? Адже він людина , така ж як і ми з вами.Напевно вас також цікавлять ці питання.Отож, ми сьогодні спробуємо про це дізнатися.

Учень 1.

Дивлячись на портрет Шевченка , можна сказати , що він старомодний дідуган , який ніколи не піклувався про свою зовнішність. Насправді  це зовсім не так Шевченко одягався дуже гарно.Коли Шевченко став у Петербурзі модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, у нього з’явився потяг до модного одягу (як віддяка за нуждене дитинство і юність).Він відвідував гарні ресторани, носив вишуканий одяг, а особливим задоволенням описує в щоденнику придбання гумового плаща – макінтоша, які тільки – но з’явилися  у

Петербурзі. Плащ коштував 100 карбованців – сума на той час досить велика

(працюючи у археологічній комісії Шевченко отримував за рік 150 карбованців).Навіть під час заслання Шевченко не втратив смаку до життя.Коли Шевченка затримали на ньому був фрак , а він сам був чисто виголений і мав вигляд , ніби збирається на свято.Більшість портретів Шевченка після заслання показують його в плащі і кожусі.В кінці 50- х років українська діаспора Петербургу «пустила» моду на народний одяг.Багаті поміщики вважали

«шиком» прогулятися столицею в кожусі. Тому такий вигляд- данина тогочасній моді, а не бідність і безсмак.

Учень 2.

Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Шевченка: молодий , здоровий , середнього зросту, широкоплечий, міцнозбудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене покозацькому, але зачесане назад.Він був темний блондин, з його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеличких очах світилися розум та енергія.Голос у нього був м’яким, в ході і рухах – зосередження. При першій зустрічі він видавався холодним.До людей ставився спершу недовірливо, був замкнутий.Примітними рисами були доброта , делікатність, м’якість, що суперечило його суворій масці.На кривду й несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало , мов вулкан- тоді він міг бути несамовитим. З бідними ділився останнім.

Учень 3.

Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай, а улюбленою їжею були: справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки. Не байдужим також був і до рибних страв, а от із алкоголю – ром. За знаком зодіаку він – Риби. Найчастіше вживаними словами у віршах Шевченка є слова «бог», «Україна», «Батьківщина». Слово «Бог» у творах Т.Шевченка зустрічається майже 630 разів .Народився поет в середу , а помер в неділю.Прожив Тарас Григорович 47 років.

Учень 4.

Першим коханням Шевченка Була Оксана , його ровесниця.Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку.Але надії були марними- Тарас у валці свого пана Павла Енгельгарда мусив поїхати до Вільна. Наступною жінкою , яку він кохав, була польська швачка Дзюня Гусіковська.А у 1843 році Шевченко їде на Україну , де він зустрів Ганну Закревську, якій згодом присвятив вірш «Г.З.». В житті поета були і інші жінки, але дружини Шевченко ніколи не мав.Останнім коханням поета була 19- річна дівчина Лукерія Полусмак, яка наймитувала у Петербурзі.

Учень 5

В Україні лише три музеї Тараса Шевченка;

в Тернополі на бульварі Т. Шевченка буде створено обласний музей Тараса Шевченка;

на Тернопільщині майже 150 монументів Кобзареві; найбільше пам’ятників

(18 ) у Борщівському районі, у Чортківському – 11;

в пам’ятниках Тарасові в Тернополі, Теребовлі та Залізцях у фундаменти кожного вмурована земля з могили в Каневі;

330 жителів Тернопільської області носять прізвище Шевченко; у нас є два Т. Г. Шевченки (у Підволочиську – 1970р.н.  та у Вербові Підгаєцького району – 1975р.н. ); три населених пункти на Тернопільщині мають Кобзареве походження: село

Шевченкове Підволочиського, Гаї – Шевченківські Тернопільського та

Кобзарівка Зборівського районів;

Гордістю Тернопільщини є 11 лауреатів Шевченківської премії; у містечку Форт – Шевченко (Казахстан) можна доторкнутися до виготовленої з каменю – черепашнику самим Тарасом лави, а пройшовши парком, побачити вербу, яку 150 років тому посадив сам поет; і якщо зібрати усі дерева, посаджені з гілок, узятих з цієї верби, вийде цілий ліс; на Черкащині, у Корсунь – Шевченківському районі, є пам’ятник Матері, а Зелена Діброва (село, де жила сестра Шевченка Катерина) сьогодні створює пам’ятник Сестрі.

Вчитель

    « Кажуть старі люди, що живе на світі Перо Чарівне. З’являється те перо раз на сто літ. Знаходить людину з серцем відкритим,думками чистими Потрапляє до рук того,хто не знав змалку щастя-долі. Живе в душі того,хто працьовитий і щирий.

     Йде до того,хто не про себе-про інших дбає.

     Кому в серце потрапить те Перо, той найщасливішим стає.      А ще кажуть старі люди,що живе на світі Хмара Чорна. Там вона з являється,де сонце світить і діти сміються.

     Туди поспішає,де можна прикрість утворити,біду вчинити.

     З тим товаришує,хто злий та жорстокий, коли Перу Чарівному справи добрі плюндрує.

     Чи то правда, чи ні,але кажуть,що десь років з двісті тому пролітало Перо

Чарівне над кручами Дніпровими.»

Це перо особливе , ним володів великий син України.

Спадщина поета є велетенською. Творами Шевченка захоплюються в усьому світі.

Використані матеріали

1.https://pt.slideshare.net/Skolomiets1/ss-12586571?smtNoRedir=1

2.https://vinickacom.blogspot.com/p/blog-page_84.html