Масляна, Масниця, Колодій - українські народні традиції на Масляну.

Масляна- Масниця-Колодій. Українські народні традиції на Масляну

Масляна (Масниця, Колодій) — давнє слов'янське свято проводів зими та зустрічі весни, яке відзначається тиждень перед Великим постом. Масляна – це свято, що символізує проводи зими та зустріч весни (хоч свято й немає усталеної дати, однак завжди припадає на межу зими та весни: лютий–березень). Масниця традиційно поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено працювати, а от другий був цілком присвячений масовим гулянням: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої, вечорниці тощо. Двоєвірря – сінтез язичництва та християнсьтва

Кожен день Сиропусту мав свою назву та певні традиційні обряди. Понеділок – «зустріч». Цього дня робили крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі їдуть сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

Вівторок – «загравання». Цього дня організовували веселі грища та пригощали за розвагу млинцями.

Середа – «ласунка». Цього дня кожна господиня готувала безліч смаколиків, накривала багатий стіл, основною стравою якого були, звісно ж, млинці.

Четвер – «розгуляй». З цього дня починались гучні та веселі гуляння й забави з вечора й до світанку: танці, співи.

П’ятниця – «тещині вечори». Цього дня зяті запрошували тещ у гості та пригощали їх млинцями.

Субота – «посиденьки зовиці». Цього дня молода невістка приймала в гостях рідних та близьких.

Неділя – «прощена неділя». За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитись перед близькими та рідними та попросити пробачення, щоб увійти в Піст духовно чистим. З понеділка веселощі припинялись – починався Великодній піст.

Але ж в українців були і суто свої традиції, які дійшли до нас з часів давніх богів. Свято Масляної, у нас називають Колодієм. Хто такий Колодій?Тлумачення давньої назви Колодій — має язичницький підтекст. Це маленький Сонце-Божич, який вже достатньо підріс для того, щоб стати Коло-дієм — тим, хто розкручує Сонячне Коло. Він запускає цей природний процес, коли Сонце піднімається все вище, відганяючи зиму і морози, запускаючи новий етап оновлення природи. Починають святкувати Колодій завжди в понеділок. І хоча традиції святкування у кожному регіоні відрізнялись — проте це суто українське свято відзначали всі. Проходило воно з жартами, співами, ярмарками.

Протягом всього тижня прославляють Колодія, радіють приходу весни та відпочивають. До XVII століття Колодій відмічали аж декілька тижнів. Ще в язичницькі часи слов’яни вважали, що на Масницю зима вмирає, а весна воскресає. З приходом християнства в Київській Русі свято змінилося та стало частиною релігійного циклу свят, хоч традиції лишилися без змін. За радянських часів Колодій підмінили на гулянку з метою наїстися, напитися й битися «стінка на стінку». Та називали це Масляною, що походить від російського “Масленица”.

Про святкування Колодія. Млинці не були ключовою стравою святкових частувань. Основні страви — це вареники з сиром у вершковому маслі, а також сирники, запіканки з сиру, галушки з сиром і маслом. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці. Вареники — голова страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури. Вареники символізували молодий місяць, який у свою чергу був символом жіночої енергії. Та існує прикраса-оберіг – Луниця. Популярна з бронзового віку, вона стала невід'ємною прикрасою слов'янок (X-XII ст.), забезпечуючи зв'язок із силою природи, захист від зурочень та гармонію в роду.

Основні факти про лунницю:Історія та походження: Прикраса виникла ще в бронзовому столітті, пройшла крізь античні часи (золоті серпи), але як масовий оберіг слов'ян утвердилася у Київській Русі. Їх виготовляли зі срібла, бронзи, олова, а часто прикрашали зерню (дрібними металевими кульками). Символізм: Жіноче здоров'я: Вважалося, що лунниця допомагає лікувати жіночі хвороби, сприяє легкій вагітності та пологам. Захист: Оберіг оберігав від нічних злих духів, кошмарів та заздрості. Родючість: Символізує зв'язок із богинями плодючості (наприклад, Мара або Лада). Традиції носіння: Лунницю часто дарували дівчаткам з народження для захисту та допомоги у дорослішанні. Носили як підвіски, скроневі кільця, в намисті, а також вишивали на одязі. Сучасність: Сьогодні лунниця переживає відродження як стильний етно-аксесуар, що поєднує історію, глибоку символіку та сучасний дизайн. Лунниця — це не просто прикраса, а поєднання краси та давнього духовного коріння, що підкреслює жіночність.Історична справка – жіноча прикраса оберіг - Луниця

Колодій — це бог шлюбу, примирення та злагоди. Він приходить до людей у цей тиждень, аби допомогти їм відновити втрачені за зиму сили та пробудитись разом із першим подихом весни. Також, тиждень Колодія називали Бабським тижнем. Чоловіки повинні були у всьому підчинятись жінкам

Здавна в останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. В’язали її молодиці доноги хлопцям та дівчатам, як покарання за те, що за період між Масницями не взяли шлюб (у деяких регіонах півдня та сходу колодку прив’язували й батькам – як знак того, що вони не одружили своїх дітей, а особливо тим батькам, що відмовили сватам та нареченому). Відкупались від колодки грішми або пригощанням. На Поділлі хлопці пригощали дівчат напоями та солодощами – «купували колодку», «запивали колодку», а потім наймали музик для танців. У знак вдячності дівчина вишивала перкалеву хустинку з ініціалами обранця, прикрашала квітами та разом з кількома писанками дарувала обранцю на Великдень – «повертала колодку» (і цим висловлювала симпатію та згоду на залицяння). Дівчата також могли в’язати колодки, але тільки парубкам і не до ноги, а на ліву руку. Дівочу колодку оздоблювали яскравими стрічками та паперовими квітами. Відкуплялись хлопці від колодки солодощами, грішми або подарунками: намиста, стрічки, шовкові хустки. ЗВИЧАЙ В’ЯЗАННЯ КОЛОДКИ

Прикмети на Колодія (Масницю) пов’язані з закликанням весни, врожаєм та сімейним щастям. Ось деякі з нихна удачу:якщо до вас на Колодій прийшли непрохані гості — це добрий знак. Вітайте їх щиро, адже вони приносять із собою щастя та радість;якщо в перші три дні свята зробити генеральне прибирання, то весь рік у домі пануватиме гармонія та достаток;позбутися старих речей на Колодій — означає звільнити місце для нового. Це обіцяє обновки та приємні зміни у житті;на любов:якщо дівчина першою зустріне чоловіка в день Колодія, це віщує швидку зустріч із судженим;той, хто відкупиться від Колодки піснею або танцем, знайде свою другу половинку найближчим часом;під час Колодія чоловіки повинні слухатися жінок — це принесе гармонію у стосунки та зміцнить родину;перший млинець вийшов рум’яним і рівним — найближчим часом можна чекати сватів;на гроші:якщо перед Колодієм йшли дощі, то восени буде багатий урожай грибів, що символізує фінансовий достаток;дарувати гроші або ласощі під час обряду «відкуплення» від Колодки — це знак того, що гроші будуть «притягуватися» до вас цілий рік;готувати страви з молочних продуктів — це заклик до родючості та фінансового благополуччя.