Народознавчий калейдоскоп

Українознавчий калейдоскоп « Звичаї й обряди українціів »

Мета: розкрити красу і багатство звичаїв, обрядів та традицій рідного народу; виховувати почуття національної гордості та бажання відроджувати народні традиції.

( Звучить пісня «Український звичай» )

Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, традиції, свята, що виробилися протягом багатьох століть і освячені часом. Звичаї, традиції, обряди, -це ті неписані  закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільш усенаціональних справах у повсякденні та у святкові дні. Це ті найміцніші елементи, що обʼєднують окремих людей в один народ, в одну націю!

     Нині, як і багато століть тому, народні традиції, звичаї, свята є одним з головних чинників відродження українського народу, його національної свідомості та людської гідності, адже в цих життедайних джерелах - душа народу.

     Наш велкий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері,питається:

  Як бачимо з цих слів Шевченка, не навчити своїх дітей звичаїв  – це такий же великий гріх для матері, як і гріх не молитися Богові .

    Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тому дати багатьох церковних свят змінилися.  Зміни торкнулися і найбільшого релігійного свята - Різдва Христового. Тому від 2023 року українці будуть святкувати його 25 грудня, тобто на 14 днів раніше, ніж до цього. Перед Різдвом починається один з найтриваліших у році постів - різдвяний піст. Він триває 40 днів і необхідний, щоб очистити душ й тіло перед Різдвом Христовим.

Святкування самого Різдва починається від самого ранку. Українці йдуть до церкви і зустрічають це велике свято словами: «Христос Рождається!» і чують у відповідь: «Славімо Його!».

   Відеопрезентація «Традиції Різдва».

Є в українській такий автентичний символ Різдва – Солом’яний Дідух.  Традиційно, як тільки вставала перша різдвяна зірка, до хати заносив господар святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух - до хати, біда - з хати»

Сніп впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди. Ще з Біблії та її притч ми пам’ятаємо, що саме в стайні народився Ісус Христос. Стояв холод  і Йосип побачив у стіні шпарину, яку затулив снопом, і в стайні стало тепліше. Цей його вчинок і створив звичай застеляти на Різдво сіном хатню підлогу, а на чільному містці ставити в кутку Дідуха. Його ще інакше називали «дідом», «колядником», «колядою", "снопом-раєм ". Таким чином давня гарна українська традиція відроджується, і ми залюбки можемо створити самі, своїми власними руками оберіг для родини та оселі, прикрасити ним свою домівку та зробити свято Різдва ще більш затишним та родинним.

Відеопрезентація «Колядування»

    А ви знаєте, яка саме мелодія обʼєднує такі голлівудські фільми як "Сам удома", "Міцний горішок 2", "Сімейка Адамсів" та "Гаррі Потер"? Це  мелодія української щедрівки, що стала найпопулярнішою мелодією в Голлівуді. А починається вона так: «Щедрик, щедрик щедрівочка, прилетіла ластівочка..»

    Старовинні звичаї, обряди, традиції – скарб українського народу, та культури. Це наша генетична пам'ять, яку ми мусимо зберегти та передати своїм нащадкам, щоб не перервався зв'язок поколінь.

     Колоритні народні традиції - гордість України, а природний гонор і тонкий гумор - в крові у кожного справжнього українця.

А що другий празник - Святого  Василя! Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я.

Відеопрезентація  «Щедрий вечір. Меланки.»

    Хрещення Господнє - одне з найдавніших християнських сват. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога- Батька, який назвав Ісуса своїм сином.  І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва – Богоявлення.

    Напередодні Водохреща робили хрестики із соломи та чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів від нечистої сили, котра у дні свят уважалась особливо небезпечною. Після вечері діти « проганяли кутю», стукаючи ложками. А ще на подвірʼї спалювали Дідуха, примовляючи:

« Іди, кутя, із покуття,

 А узвар – на базар,

А Дідух – на теплий дух,

Щоб нам скинути кожух.»

Відеопрезентація « Водохреща »

 Коляда дзвіночком , хоч війна вирує

Бється Україна, але колядує.

Україна каже: « Діти мої, діти, у серцях будемо всі разом радіти»

Бог нам подарує мир, любов, добро

Христос Рождається!

Славімо Його!

Колядка: «Святкує Вкраїна, хоч в серці тривога»

Велике значення для утвердження національної самосвідомості українців мали народні звичаї, обряди, традиції святкування, які були невід’ємною частиною повсякденного життя і стали засобом збереження української  ідентичності.