Математична казка. "Точка та пряма" для учнів 5 класу

КЗОШ№103

Підготувала вчитель математики Сілюта В.О.

7 клас

Казка

Кути. Подорож Точки по країні Геометрії.

    Живе собі Точка на Відрізку, не нахвалиться, як вправно з’єднав Циркуль два промені в одну Пряму. І не видно де з’єднано.
    — Молодець Циркуль! От так майстер!
  Тут не я один постарався,— заперечив Циркуль. — Ти й про Лінійку
не забувай.
   — А хіба ті не зміг сам з’єднати промені?
   — Звичайно зміг би. Але пряма могла б і не вийти.
   — Як це?! — здивувалася Точка.
   — А ось давай подивимося. Ножиці знову розрізали Пряму на два Промені.
Циркуль з’єднав кінці цих Променів ось так. 
   — Але це ж не Пряма, — вигукнула Точка.
   — Тут прямо не пройдеш, доведеться
повертати. Що ж це таке? Як це називається?
   — Це Кут, — сказав Циркуль.
   — А як називається те місце, де промені з’єдналися?
   — Вершина Кута. Зараз ти — Точка у вершині кута. А промені, які виходять з вершини,
                                     називаються сторонами кута.

                             Точці сподобалась назва — Вершина кута і їй схотілося покататися з
                               вершини як з гірки по сторонах кута. Скотилася вона спочатку по одному
                               Променю, потім по другому, а потім звернулася до Циркуля з проханням:
                               — Чи не можна зробити гірку крутішою?
                               — Можна, відповів Циркуль. Він зсунув сторони кута.
                               — Ой, це вже занадто!— запищала Точка. — Який гострий кут!
                               прямо на тебе схожий. Не треба так круто!(мал.2)

                          Циркуль розсунув трохи сторони кута і поставив Промені під прямим
                               кутом (мал.3). Прямий кут менше від тупого кута, але більший від               Гострого.                  

Точці дуже сподобався Прямий  Кут, але вона ніяк не могла зрозуміти,чому він Прямий, і тоді Циркуль покликав Косинця. Спочатку він звелів косинцеві стати так, щоб вершина прямого кута була ніби вершиною гірки (мал.4,б), а потім так щоб одна сторона Прямого Кута лежала горизонтально, тоді друга розмістилася вертикально. І точка зрозуміла , чому такий кут назвали прямим.

а

Вона зіскочила на нашу Пряму, яка саме в цей час лежала горизонтально, й попросила Лінійку та Олівець провести через себе ще одну Пряму — вертикальну. Та Лінійка і олівець самі не змогли цього зробити. На допомогу їм прийшов косинець. Ось так (мал. 4,б). Утворилися чотири Прямих Кути, і кожному з них наша точка служила вершиною. Їй дуже сподобалося це й вона аж підстрибнула:
— Дивіться всі, як я відразу служу вершиною аж чотирьох кутів. 

   І тут Циркуль, щоб точка не зазнавалася, запропонував їй запитання:
— Скільком кутам ті служиш вершиною? Прямих кутів тут чотири. А всіх?

   Точка замислилася і не могла швидко відповісти. Це трохи збило з неї гонор і поставило на місце.