Матеріал до уроку географії у 8 класі "Карпатський туристичний регіон"

Карпатський туристичний район

До складу Карпатського туристичний району входять чотири області Західної України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька. Територія Карпатського туристичного району охоплює 56,6 тис. км², що становить 9,4% території України

Природні туристичні ресурси.

1. Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф. Його особливості обумовлюються розташуванням на території району гірського масиву Карпат. Українські Карпати - середньовисотні гори з переважаючими висотами 1000-2000 м. Саме такий тип рельєфу є найкращим для організації рекреаційної діяльносы.  Об'єктами уваги туристів можуть стати мальовничі скелі, стрімкі схили, річкові долини, форми рельєфу, утворені діяльністю давнього льодовика та карстуванням.
2. Розвиткові спелеотуризму сприяє наявність на території печер, найбільшими з яких є Попелюшка, Піонерка, Буковинка. Сольові шахти Солотвина використовуються для лікування алергічних захворювань. Цікавими природними об'єктами є грязьові вулкани поблизу с.Старуня Івано-Франківської області, вулканічний купол в Ужгороді. 
3. М'яка  багатосніжна зима, що триває в горах понад 3,5 місяці, сприяє розвиткові зимового туризму, якому, втім, можуть бути на заваді часті відлиги та викликані ними сходження снігових лавин. Період міжсезоння в Карпатах тривалий, що стримує масовий розвиток гірського туризму. Літо коротке та нежарке. Осінь тепла і сухіша за літо. Гори та передгір'я є зоною надмірного зволоження, що теж не сприяє розвиткові туризму. 
4. Ріки, що беруть початок в горах: Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва, Тиса, Дністер, Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Прут, Черемош, Серет та інші, - характеризуються значною каламутністю, особливо під час повені, швидкою течією, низькими, навіть в теплу пору, температурами води. Таким чином, з одного боку, це ускладнює їх використання для організації масового купання, а з іншого, пороги й водоспади на ріках значною мірою сприяють підвищенню естетичної привабливості ландшафтів та роблять можливим розвиток водного екстремального туризму Окрасою гірських ландшафтів є озера Синевир, Бребенескул, Несамовите та ін.
5. Виняткове значення для розвитку лікувально-оздоровчого туризму мають численні родовища мінеральних вод різного складу. Найбільш відомими з них є Моршинські, Трускавецькі, Східницькі джерела Львівської області, Ужоцьке, Міжгірське, Полянське, Новополянське, Квасівське, Шаянське - Закарпатської, Шешорське - Івано-Франківської та багато інших. Розвитку даного виду туристичної діяльності сприяє також наявність родовищ лікувальних грязей та озокериту.
6. Рослинний і тваринний світ Карпатського туристичного району характеризується значним різноманіттям. Тільки в Карпатах налічується понад 2 тис. видів рослин. Українські Карпати характеризуються значною залісненістю території (понад 40 %). У видовому складі гірських лісів переважають смерека та бук, в рівнинних лісах поширені бук, дуб, граб, сосна. Це сприяє організації санаторно-курортної справи. Велике різноманіття лікарських рослин, диких плодів, ягід та грибів сприяє розвиткові промисельного туризму.
   
   
    

Соціально-культурні туристичні ресурси.

Львівська область є чи не найбільш насиченим визначними архітектурними пам'ятками регіоном нашої держави. Негласною столицею західноукраїнських земель є місто Львів. Заснований у ХІІІ столітті князем Данилом Галицьким як майбутня столиця князівства, Львів і надалі зберігав своє домінуюче значення. Архітектурна спадщина Львова формувалась впродовж віків і носить на собі відбитки багатьох архітектурних стилів, а історичний центр Львова, що почав формуватися в середні віки, не має аналогів в Україні і віднесений до Списку світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО. З-поміж визначних архітектурних споруд міста слід згадати будівлі, що складають неповторний ансамбль площі Ринок, названої так на зразок європейських міст: ратушу, палац Корнякта та чорну кам'яницю, палац Любомирських. Львів відомий своїми старовинними культовими спорудами, що представляють багато конфесій. Серед найбільш значущих - храм Івана Хрестителя ХІІІ століття, пам'ятки архітектури ХІІІ-ХІХ століть - костел Марії Сніжної та церква Миколи Чудотворця, Латинський кафедральний собор ХІV-ХV ст., синагога "Золота Роза" ХVІ ст., Домініканський собор ХVІІІ-ХІХ ст., Вірменська церква ХІV ст. - усього понад 20 об'єктів. Оригінальністю відрізняються архітектурні пам'ятки міста громадського призначення: будинок Театру опери і балету ім. С.Крушельницької, головний корпус університету ім. І.Франка, готель "Жорж", Міський арсенал та ін. В місті багато пам'ятників, споруджених на честь видатних осіб, серед яких найбільшу художню цінність мають пам'ятники А.Міцкевичу, Т.Шевченку, І.Федорову. Визначним осередком концентрації біосоціальних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів є Личаківський цвинтар, де останній притулок знайшло багато видатних людей, діячів науки, політики, культури та мистецтва, у тому числі, й іноземців. У Львові значним чином розвинена рекреаційно-розважальна інфраструктура: жителі та гості міста можуть відпочити у численних парках та скверах, кав'ярнях та ресторанах, відвідати театри чи музеї.
Зі Львівською областю пов'язані життєві шляхи І.Франка, І.Федорова, А.Міцкевича, Ю.Кульчицького, С.Крушельницької, П.Нєстєрова, В.Івасюка, О.Толстого, М.Рильського та ін.

Івано-Франківська область. Найбільшим осередком, в якому сконцентрована значна частина архітектурної спадщини області, є її адміністративний центр - м.Івано-Франківськ, заснований у ХVІІ ст.. Найстарішими спорудами міста є костел Пресвятої Діви Марії та палац, що належав нащадками засновника міста - коронного гетьмана С.Потоцького, а також ратуша, що довгий час правила за в'язницю. Іншими визначними архітектурними пам'ятками міста є єзуїтський колегіум та Вірменська церква ХVІІ ст., готелі, адміністративні й житлові будинки, що формують архітектурний ансамбль центральної частини міста.
Івано-Франківщина є батьківщиною князя Ярослава Осьмомисла і княгині Єфросинії Ярославни, султанші Роксолани, Олекси Довбуша, письменників Івана Вагилевича, Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Марійки Підгірянки, композитора Анатолія Кос-Анатольського, художників Ярослава Петрака та Василя Касіяна, політичних діячів Дмитра Вітовського та Степана Бандери. Тут бували і працювали Іван Франко, Михайло Грушевський, Олександр Олесь, Богдан Лепкий, Михайло Коцюбинський, Максим Рильський та інші. 

Архітектурні пам'ятки Закарпатської області відрізняються особливою специфікою, що підкреслює власну історичну долю регіону, пов'язану з історією Угорщини, Румунії та Словаччини. Тут збереглось чимало замків колишніх вельможних господарів краю. Так, з неприступної фортеці Гунг ІХ ст., яка не збереглася до наших часів, бере початок місто Ужгород - адміністративний центр Закарпатської області. У ХІV ст. в Ужгороді будується інший замок, що належав феодалам Другетам. Нині в ньому розміщені експозиції картинної галереї та краєзнавчого музею. Результатом тривалого релігійного протиборства між католиками та протестантами стала поява у ХVІІ ст. будівель єзуїтської колегії та костелу, які в наші часи правлять за кафедральний собор греко-католицької церкви та єпископську резиденцію. Від ХVІІІ ст. до нашого часу збереглися будівля жупанату, римо-католицький костел, дерев'яна Шелестовська церква, чимало житлових і господарських будівель у старій частині міста. ХХ сторіччя теж залишило свій слід у формуванні архітектурного ансамблю міста: саме тоді було збудовано синагогу та кальвіністський костел.
Із Закарпаттям пов'язані життєві шляхи історика І. Пастелія, поета і прозаїка О.Духновича, композитора Б.Бартока, угорського художника Ш.Холлоші.
 

На стику української, молдавської, угорської, турецької та румунської культур формувалась архітектурна спадщина Чернівецької області. Особливо визначною вона є у м.Чернівці. Її представляють дерев'яні Миколаївська, Вознесенська і Спиридонівська церкви ХVІІ-ХVІІІ ст., Святодухівський кафедральний собор, Вірменська церква ХІХ ст., Миколаївський кафедральний собор, церква Успіння Богородиці ХХ ст., ратуша ХІХ ст., будівлі резиденції митрополита - нинішні корпуси Чернівецького національного університету, будинок музично-драматичного театру О.Кобилянської, житлові будинки старої частини міста. Однією з візиток не тільки області, але й України стала неприступна Хотинська фортеця ХV-ХVІІІ ст., на території якої створено архітектурний заповідник. На Буковині набуло значного поширення дерев'яне культове зодчество. Серед його зразків - церква Св. Іоанна Сучавського із дзвіницею (ХVІІІ ст., с. Виженка), церква Св. Миколая (ХІХ ст., смт. Путила).

З Буковиною пов'язані долі Ю.Федьковича, О.Кобилянської, М.Емінеску, В.Александрі, І.Франка, Лесі Українки, М.Лисенка, М.Коцюбинського, В.Стефаника, М.Черемшини, Н.Яремчука, В.Івасюка, С.Ротару та ін.

Запитання

1. Що нового ви дізналися про Карпати?
2. Які природні фактори є привабливими для туристів?
3. Які культурні можливості Карпат?
4. Які види туризму можливі в Карпатах?
5. Який вид туризму приваблює вас і чому?
6. Імена яких видатних людей регіону вам знайомі? Що саме ви про них знаєте?