Матеріал до уроку "Математичний ребус"

 

        

 

Цікавий математичний ребус

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Анотація............................................2

2. Вступ..............................................3

3. Історія ребусів.......................................4

4. Розгадування ребусів..................................5

5. Як скласти ребус?....................................11

6. Математичні ребуси..................................12

7. Список використаних джерел...........................19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

 

 Даний матеріал призначений для використання в процесі навчання на уроках математики (на різних етапах уроку), а також у позаурочний час. Ребуси, представлені в даній добірці, дозволяють згадати забуті і придбати нові знання. Вони розширюють кругозір учнів, допомагають тренувати пам'ять, покращують кмітливість, розвивають і активізують діяльність учнів.

Метою матеріалу «Цікавий математичний ребус» є вивчення історії виникнення, правил складання і розгадування ребусів,  створення умов для активізації розумової та пізнавальної діяльності учнів при перевірці знань на уроках математики на основі використання  ребусів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Ребус — загадка, в якій слова, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками.

Слово «ребус» походить від латинського res (річ) і позначає подання імен, слів і фраз зображеннями, фігурами, композиціями з букв тощо. Саме слово з'явилося з латинської фрази «Non verbіs sed rebus», що значить «Не словами, а за допомогою речей». Іноді термін rebus асоціюють із латинським словом rebіs: res (річ, предмет), rebіs (обіг звернення).

Традиція використовувати  різні зображення для передачі інформації, у тому числі як основу ранніх письмових систем, іде коріннями в часи давньоєгипетської культури (рубіж IV – го  й III – го  тисячоліть  до нашої ери). Рання форма ребуса зустрічається в рисунковому листі, при якому абстрактні слова, важкі для зображення, були представлені зображеннями предметів, назви яких вимовлялися аналогічним образом. Пізніше зображення ребусів використовувалися для передачі назв міст на грецьких і римських монетах. Ребуси залишалися популярними в Середні століття – їх  зображували на будинках або об’єктах володіння для позначення родових прізвищ.

Практика використовувати ребуси в якості  загадок або жартів зародилася в XV столітті у Франції. Спочатку ребусом називали особливого роду балаганні виступи, що містять пасквілі, якими паяци в Пікардії щорічно потішали народ під час карнавалу. В алегоричній формі комедіанти висміювали пороки й слабкості сильних миру цього. Своїм виступам автори дали латинську назву «De rebus quae geruntur», тобто «на злість дня» (дослівно «про справи, які діються»).

У  ХVІ столітті коли забави ці були заборонені адміністрацією, характер ребуса змінився. Ребусом стали називати каламбур, побудований на грі слів. Найчастіше це була загадка, що складалася із зображень різних предметів, назви яких не позначають понять, що виражають задані для  розгадки слова, але подібні з ними по вимові або співзвуччю (без усякого відношення до правопису).

 

Історія ребусів

 

Перші відомі рукописні збірники ребусів складаються до кінця XV –  початку XVІ століття. У 1582 році з’явився перший друкований збірник за назвою «Les Bіgarurres du Seіgneur des Accords», що мав великий успіх і витримав кілька видань. 

   З літературної сфери ребус поширився у Франції на дворянські герби, вивіски торговельних закладів і навіть з’явився на могильних пам’ятниках й у молитовниках. Із Франції мода на ребуси перейшла в Італію, Англію й Німеччину.

У другій половині XІХ століття ребуси стали широко застосовуватися в повсякденному житті. Їх зображували на сторінках газет і журналів, поштових листівках, столових приладь.  

Поряд з класичними (вербальними) ребусами, існують математичні ребуси. Інколи їх ще називають числовими, арифметичними або криптарифмами. Фактично, такі ребуси, це приклади звичайних арифметичних дій, в яких частина або навіть всі цифри замінені на крапки, зірочки, літери чи інші символи.

Математичний буквений ребус називають криптарифмом, якщо в результаті шифрування отримуємо певну осмислену фразу. 

  Кожною  літерою зашифрована одна певна цифра. При цьому однакові цифри шифруються однієї і тієї ж літерою, а різним цифрам відповідають різні літери. 

            У Д А Р

   +       У Д А Р

      ___________

         Д Р А К А

У математичних ребусах зашифрованих іншими значками, наприклад зірочками, кожен символ може позначати будь – яку  цифру від 0 до 9. Причому, деякі цифри можуть повторюватися кілька разів, а інші зовсім не використовуватись. Такі ребуси, найчастіше, називають числовими або цифровими.
     Класичний приклад математичного буквеного ребусу на додавання, належить англійцю Генрі Ернсту Дьюдені. У 1924 році в червневому номері журналу «Strand Magazine» Дьюдени публікує ребус: 

                                   SEND + MORE = MONEY.

 У перекладі з англійської мови ця фраза означає "шліть більше грошей" - лаконічний текст телеграми надісланій чи то студентом до батьків, чи то викрадачами з вимогою викупу. Єдиним рішенням ребуса Дьюдені є рівність : 9567 +1085 = 10652.

У 1945 році Алан Уейн  представив особливий вид математичного ребуса іменованого «doubly – true». Такий ребус складається зі слів, що позначають цифри або числа, які також є математичною рівністю.

Наприклад: ДВА x ДВА = ЧОТИРИ (зашифровано 739 x 739 = 546121) . 

Математичний ребус - досить стара головоломка, винахідник її не відомий. Довгий час авторство помилково приписували американському шахісту Семюелю Лойду. Однак англійський математик Девід Сінгмастер у своїй хронології математичних головоломок «Sources in recreational mathematics» (1993 рік) посилаючись на Віла Шортца вказує на замітку «Multiplication problem where the letters for 1 - 0 spell Palmerston» в грудневий номері журналу «The American Agriculturist» за 1864 рік як перший друкований математичний ребус. 

       Розгадати ребус – означає  відновити первісний вигляд математичної рівності.

 

Розгадування ребусів

 

 Ребус -  подання слова або складу за допомогою зображення предмета, назва якого співзвучна представленому слову або складу. Простіше кажучи, це загадка, у якій слова, що розгадуються, або вирази подаються у вигляді малюнків у сполученні з буквами й деякими іншими знаками.

Ребус читається зліва направо. Вирішувати ребус найкраще, озброївшись папером і ручкою, щоб не забути раніше відгадане.

  Кілька ребусів можуть бути об'єднані в одному малюнку або у вигляді послідовності малюнків для того, щоб скласти фразу або пропозицію. Складені ребуси містять у собі малюнки й букви. Ребуси можуть передавати пряме значення слів, головним чином, щоб інформувати або інструктувати людей, або навмисне приховувати їхнє значення, щоб інформувати тільки посвячених, або у випадку використання як  загадки й розваги.

  Для того щоб вирішувати й складати ребуси, треба знати правила й прийоми, які використовуються при їхньому складанні.   

   Правила розгадування ребусів одночасно є й правилами їхнього складання.

1.  Назви всіх зображених на малюнку предметів потрібно читати тільки в називному відмінку і однині. Іноді потрібний об'єкт на малюнку вказується стрілкою.

2. Слово або речення ділиться на такі частини, які можна зобразити у вигляді малюнка.

3. Іноді назва якого – небудь  предмета не може бути використана

цілком -  необхідно відкинути на початку або наприкінці  слова одну або дві букви. У цих випадках уживається умовний знак - кома. Якщо кома стоїть ліворуч від малюнка, то це значить, що від його назви потрібно відкинути першу букву, якщо праворуч від малюнка - то останню. Якщо стоять дві коми, то відповідно відкидають дві букви й т.д.

 

Наприклад, фазан – фаза:

 

 

 

 

 

 

 4. Якщо предмет на малюнку перевернути, це значить, що слово читається «задом наперед», тобто його назву читають справа наліво. Наприклад, на малюнку зображене море, дві букви прибираємо і отримуємо ом:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Дуже часто предмет, зображений у ребусі, може мати не одну, а дві або більше назви, наприклад "нога" й "лапа" і т.п.  Або ж він може мати одну загальну й одну конкретну назву, наприклад "дерево" й "дуб", "нота" й "ре" і т.п.  Підбирати потрібно те, що підходить за змістом.

Уміння визначити й правильно назвати зображений на малюнку предмет є однією із головних складностей при розшифровці ребусів. Крім знання правил, вам знадобляться кмітливість і логіка.

5.Якщо над або під  малюнком зображена закреслена буква (або цифра- номер букви у слові), її треба виключити з назви предмета. Наприклад, півонія - іон:

 

 

 

 

 

 

 

6. Якщо під малюнком стоять цифри, букви варто читати в зазначеному порядку. Наприклад, дві перші букви прибираємо, змінюємо чергування букв і попереду додаємо В- отримуємо вольт

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Якщо поруч із закресленою буквою написана інша, її варто читати замість закресленої. Іноді в цьому випадку між буквами ставиться знак рівності. Наприклад, герб-герц:

 

 

 

 

 

8. У ребусі частина слова може зображуватися цифрами, наприклад,      100 см читаємо як метр:

 

 

 

 

9. Якщо у букві А находиться  буква Т, то читаємо В-А-Т, тобто ват. Може бути зворотний варіант Т-В-А. Обираємо той варіант, який підходить за змістом:

 

 

 

 

 

 

10. Якщо буква написана поверх іншої, то такий запис розшифровується, як  С-ПО-Ж, або ПО-Ж-С:

 

 

 

 

 

 

 11. Якщо в ребусі використаний дріб,  то такий запис

можна  прочитати по-різному: НА-ПРУ-ГА, ПІД-ГА-ПРУ:

      

 

 

 

 

 

12. Якщо одна буква або предмет зображені за іншою буквою( або складом), то це розшифровується як «За» або «Перед». Наприклад, ЗА-КО-Н, читаємо закон:

 

 

 

 

 

 

         13. Якщо будь-яка буква складається з іншої або інших букв, то читають з додаванням «із», наприклад, Ф-ІЗ-ИК:

 

 

 

 

 

 

 

14. Якщо праворуч або ліворуч від малюнку стоїть буква або декілька букв, то це означає, що ці букви треба додати або на початку або в кінці слова. Наприклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як скласти ребус?

 

 

Отже, перш за все, виберіть слово або фразу, яку належить зашифрувати. Напишіть її на аркуші паперу (переважно) або в текстовому редакторі на комп'ютері. Оскільки правилами ребусів знаки і пропуски не враховуються, всі букви і слова пишуться злито (без пробілів, ком і т.п.).

Прочитайте кілька разів написане зліва направо, а потім у зворотному порядку. Постарайтеся відшукати знайомі слова, що складаються, як правило, з двох-п'яти букв. Зробіть невеликі виноски нижче або вище написаного вихідного слова і спробуйте схематично зобразити отримані слова. Зверніть увагу, що не всі слова піддаються прямій і зрозумілій візуалізації. У ситуації, коли одне і те ж поєднання букв вихідного слова входить повністю або частково в різні слова, відзначайте всі можливі варіанти.

Далі відзначте у вихідному слові фрагменти, що збігаються з прийменниками "на", "над", "під", "в", "за", "перед", "у", "при", "від", "з", "по". Зверніть увагу на можливість використання в ребусі букв, що  стоять як по різні боки від прийменника (аНАб), так і по одну (НАба).

Найбільш складним етапом складання ребуса є пошук слів, що входять у вихідний текст частково. Ще раз прочитайте кілька разів вихідне слово зліва направо і в зворотному порядку, але тільки блоками по одній, дві, три і чотири літери поспіль. Намагайтеся підібрати слова, що починаються і / або закінчуються цими буквами. Усі отримані слова відзначте і зробіть відповідні виноски. Відкинуті літери позначайте комами у відповідності з правилами. Аналогічним чином спробуйте відшукати слова, що входять у вихідний фрагмент після видалення (заміни) однієї або декількох букв. Не забувайте, що поганим "тоном" вважається, якщо в слові більша кількість букв  відкидається, ніж залишається.

Нарешті, послідовність (як правило, з трьох і більше) букв вихідного тексту, яка залишилася невідмічена, можна спробувати замінити зображеннями, що містять такі літери в довільному порядку. У такому випадку у відповідній виносці  із зображенням пишуть номери використаних букв.

На завершення, переглянувши всі зроблені позначки і винесення, відбираються найбільш вдалі елементи, з яких складається ребус. Різноманітність використаних елементів робить ребус більш цікавим, хоча й ускладнює процес розгадування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Математичні ребуси

 

1.     А

       +   А Б                                   (6 + 67 + 674 = 747)

   А Б В

   Б В Г

 

2.      Б А Л Е Т

+   Б А Л Е Т                    (23674 + 23674 = 47348)

     Т Е А Т Р

 

3.       К Н И Г А

+    К Н И Г А                 (283775 + 283775 + 283775 = 85125)

      К Н И Г А

      Н А У К А

 

4. (Коло)

5. (Сфера)

 

           

 

                                              2 = Е

6.  (Площина)  

			2  = Щ

7.   (Градус)

 

             

                             

8. (Тангенс)

 

4  = Г

 

 

 

9. (Знаменник)

 

 

 

10.  (Кратний)

 

 

 

11.  (Операція)

               4  = А

 

 

 

 

12. (Дріб)

 

 

 

 4  = Б

 

 

 

 

13. (Ордината)

+ Р

 

 

14.   (Корінь)

 

 

 

 

 

15.  Відсоток

 

 

16.      Перетин

 

4  = Е

 

 

 

 

17.        Куб

 

 

 

 

18.     Одиниця

 

 

 

19.    Парність

1  = Н

 

 

 

 

20.  Змінна

+ Н

 

 

 

 

21. Період

+ І

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. http://rebus1.com   
2. http://allforchildren.ru/rebus
3. http://www.scanword.net
4. http://pesochnizza.ru
5. http://rudocs.exdat.com