Матеріали акції "Парад квітів біля школи"

Матеріали

Всеукраїнської трудової акції

Ви на клумбах вдома, в школі

Висівайте нас доволі:

Доглядайте, поливайте,

Без потреби не зривайте.

Ще з давніх часів квіти в житті людей відігравали величезну роль. Вони завжди асоціювалися з любов'ю, радістю, гарним настроєм і бадьорістю. Наші предки дарували квіти не тільки у свята, а також, і в будні дні, бо вірили, що магія квітів допомагає навіть хворій людині піднятися на ноги, надати їй відчуття легкості і безтурботності. Природа створила безліч різноманітних квіткових рослин, серед яких дуже багато таких, що мають декоративне значення для людини. Окрім того, людина сама селекційним шляхом вивела декоративні квіткові рослини. Кожен з двохсот тисяч видів цих прекрасних рослин на нашій землі унікальний, по-своєму, гарний і незвичайний, кожен викликає море радісних емоцій і переживань.

Безліч квітів не тільки роблять наше життя яскравішим, вони також сприяють очищенню і оздоровленню повітря навколо нас, наповнюючи його киснем, тонким і ніжним ароматом. Вчені довели, що ці прекрасні створіння вміють поглинати негативну енергію, натомість віддаючи позитивно заряджені частинки. Лише згадайте посмішки і радість людей, яким ви дарували квіти ... 

Для людини дуже важливо навчитися знімати щоденне напруження. У цьому теж допомагають квіти. Красиві, свіжі, ароматні букети квітів сприяють тільки хорошим думкам, заряду енергії і почуттю задоволеності життям. Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість. Чимало художників, письменників, композиторів присвятили квітам свої твори, вклавши в них багато любові, тепла й уваги. Різнобарвним килимом чарують вони очі. Це сміливі чорнобривці, хвилюючі маки, пишні півонії, несміливі дзвоники, пристрасні гладіолуси, гордовиті хризантеми і засмучені волошки.

  Садові квіти висаджують у різні типи квітників: клумби, бордюри або в альпійські гірки. Вибір типів квітників, їх розташування - це важливе питання, від нього багато в чому буде залежати ефект, який  квіти будуть робити на нас і оточуючих. Керуватися треба двома принципами, щоб подобалося  і нам, і рослинам, які будуть рости в квітниках.

      Головною вимогою до рослин у квітнику є безперервне цвітіння та декоративний вигляд. Декоративність квітника досягається правильним поєднанням кольорів за забарвленням, висоти і форми. При виборі рослин для квітника не слід забувати, що обрані квіти повинні бути біологічно стійкими до кліматичних умов ділянки, на якій вони будуть рости, а також відповідати нашим естетичним смакам.

В нашому навчально-виховному комплексі  озелененню пришкільної території ми приділяємо велику увагу. Щороку ми створюємо різні квіткові композиції, підбираємо колекцію квітів, яка б найкращим образом відповідала нашим інтересам. На наш погляд квітники, який ми маємо на сьогодні саме такі, яких ми прагнули. Результати нашої праці ми показуємо в звіті.

ЗВІТ

про проведення Всеукраїнської  трудової акції «Парад квітів біля школи»

Мета:   формування екологічної культури особистості та відповідальність за збереження природного середовища перед майбутніми поколіннями, активізація пізнавальної, творчої, просвітницької та трудової діяльності молоді, покращення зовнішнього озеленення навчального закладу.

Завдання:

1. Активізувати роботу навчального закладу щодо благоустрою та покращенню стану зовнішнього озеленення.

2. Спрямувати  зусилля школи на спільні практичні дії щодо оздоровленення навколишнього середовища та благоустрою прилеглої території.

3. Розвивати в учнів почуття  дбайливого господаря закладу, в якому вони навчаються.

4. Залучення учнівської молоді до озеленення та впорядкування території школи.

5. Залучення дітей та підлітків до розробки проектів  озеленення території навчального закладу та практичне впровадження цих проектів.

План роботи:

1 етап: планування території навчально-виховного комплексу, проведення інвентаризації існуючих зелених насаджень з урахуванням складу, віку, розмірів, стану та характеру розміщення .

2 етап: ознайомлення з сучасними технологіями в галузі ландшафтного дизайну та зеленої архітектури .

3 етап: збагачення видового складу квітково-декоративних рослин на території навчально-виховного комплексу і підготовка території до закладки проекту .

4 етап: практичне втілення проекту .

ВСТУП. ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ ШКОЛИ.  

          Школа – це наш другий  дім, ми – господарі  у нім.

Школу називають другою домівкою. І це справді так. Адже саме тут ми проводимо велику частину життя. Сюди приходимо малюками, крок за кроком просуваємося сходинками, які ведуть у світ чарівного, прекрасного – у країну Знань. Тут проходить дитинство, юність. Тут ми вчимося дружбі і взаєморозумінню, самоповазі відвертості, тут відкриваються наші душі й серця, вміння бачити прекрасне. І не тільки бачити, а й створювати та зберігати.

         Гарно озеленена шкільна садиба є прикладом для озеленення села. Не можна уявити собі будь-якого населенного пункту без зелених насаджень. Вони збагачують повітря киснем, очищають його від пилу, попелу, диму, створюють сприятливі умови для перебування дітей на свіжому повітрі. Добре розпланована, озеленена і впорядкована шкільна територія сприяє естетичному та екологічному вихованню учнів. Озеленення території закладу призначене ще і для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку дітей.

       Кожен клас нашої школи, дошкільна група мають закріплений за ними квітник. Протягом року планомірно діти упорядковують їх відповідно до пори року.

      Взимку школярі разом із класними керівниками заздалегідь обговорюють дизайн квітника та культури, якими планують  його озеленити. Враховують при цьому місцезнаходження ділянки: ступінь освітленості та вологості ґрунту - квіткові культури повинні почувати себе комфортно. Учителі проводять закупку насіння та коренеплодів визначених рослин, при необхідності вирощують розсаду.

       З настанням весни діти готують ґрунт до посіву квіткових.

Згодом висівають насіння, висаджують цибулини та бульби, втілюючи естетичний задум дизайну. З середини травня (за наявності сприятливих погодних умов) починають висаджувати розсаду. 

              Протягом літніх канікул робота на квітниках  продовжується. Один раз на два тижні школярі прополюють та, при потребі, поливають висаджені рослини.

Особливого догляду квіти потребують і восени. Діти зрізують стебла, що відцвіли, збирають достигле насіння для наступного посіву, зберігають від перших заморозків певні культури та вимітають опале листя з квітників.

Адміністрація спільно з учнівським та педагогічним колективами сприяє активізації роботи по покращанню стану зовнішнього озеленення закладу, організації спільних практичних дій по оздоровленню та благоустрою  навколишнього середовища. Внаслідок цього в  учнів відбувається розвиток почуття дбайливого господаря.

ПЕРШИЙ ЕТАП

Планування території школи, проведення інвентаризації існуючих зелених насаджень з урахуванням складу, віку, розмірів, стану та характеру розміщення

Мал.1.План території школи

Умовні позначення:

- будівлі НВК

 - квітники

- паркова зона

- береза

     - каштан

         - ялина 

   - спірея

Інвентаризація зелених насаджень.

          У березні було проведено інвентаризацію зелених насаджень біля закладу, складений детальний список з урахуванням висоти, віку та стану дерев. Проведена весняна обрізка дерев, обрізання кущів спіреї та вирубка чагарників.

Дослідивши рослинність клумб, ми дійшли такого висновку:

ДРУГИЙ ЕТАП

Ознайомлення з сучасними технологіями в галузі ландшафтного дизайну та зеленої архітектури вивчення нових видів і сортів декоративних рослин та створеного проекту озеленення навчального закладу

Сучасні технології в галузі ландшафтного дизайну

Ландшафтний дизайн має велику кількість нюансів і тонкощів, які може знати і враховувати тільки фахівець, який має спеціальну освіту і досвід роботи в галузі озеленення. Тому для вивчення цього розділу ми приділили багато часу та уваги.

  З давніх часів люди прагнули оточити себе гармонією і затишком, створюючи місце, де вони могли б забути про повсякденність і поринути у свій власний світ, де немає місця смутку. Ландшафтний дизайн  і  будівля повинні виглядати так само природно і невимушено як росинка на пелюстках квітки. Так ось саме в цьому і полягає мистецтво ландшафтних робіт, щоб вся картина виглядала як щось цілісне і нероздільне.

   У всі часи квіти були найбільш яскравою і універсальною декоративною прикрасою і саду, і приватного будинку, а різноманітні квіткові композиції є гордістю господинь. Навіть, враховуючи той факт, що наші будинки, як правило, прикрашають різні декоративні рослини, однак квіти на присадибній ділянці - це обов'язковий атрибут. І справді, де ще можна настільки близько милуватися красою живої природи, а також безпосередньо брати участь у її створенні. Напевно, саме тому клумби, квітники і газони користуються у нас особливою популярністю, а вирощуємо ми їх з такою любов'ю.

Якщо ж говорити про таке явище як квітник, то він  бере участь в оздобленні не лише котеджів і дач. Сучасні населені пункти неможливо уявити собі без площ і парків, скверів і стадіонів, тихих двориків і широких проспектів, яскравою пам'яткою яких є різнобарвні клумби. Так само ми не можемо уявити  подвір’я нашої школи без квіткових клумб.
          По суті клумба являє собою квітник, форма якого може бути найрізноманітнішою: коло, прямокутник, овал, багатогранник або взагалі асиметрична  фігура. Крім того, на деяких клумбах, за допомогою квітів створюється певний орнамент або малюнок.  Все залежить від задумки і фантазії ландшафтного дизайнера. 

Звичайно ж, у себе дома чи у школі ми самі є дизайнерами і робимо клумби на свій смак. Однак, щоб отримати добрий результат необхідно мати хоча б загальні уявлення про мистецтво створення клумб. 
           Квіткові клумби найкраще облаштовувати на відкритих і рівних просторих  ділянках. При цьому для створення клумби використовують красиво квітучі багаторічні, а також одно- та дворічні рослини.

При оформленні клумби її дизайн повинен відповідати таким вимогам: 

•              клумба не тільки повинна виглядати красивою і доглянутою, а й добре видимою з будь-якого місця; 
•              клумби можуть бути різними за розміром, проте мінімальна площа складає не менше 3-х кв. м; 
•              дизайн клумби, особливо внутрішньої частини, виконують не занадто складною і заплутаною; 
•              рослини, що становлять клумбу, повинні підноситися на 15 см над поверхнею ґрунту. 

Перед тим, як формувати клумбу, слід врахувати, що існує декілька найбільш поширених типів клумб - традиційні, регулярні, нерегулярні, килимові, підняті, вертикальні, клумби-панно, клумби-хамелеони, моноклумби. 
           Традиційні клумби прикрашають ландшафт з ранньої весни і до пізньої осені. Як правило, такі клумби представляють собою яскраве й ошатне багатоцвіття протягом усього теплого сезону. З приходом весни розпускаються крокуси, тюльпани, нарциси, які змінюються строкатими літніми квітами, а потім настає пора осіннього зачарування. При створенні традиційних клумб використовують і багаторічні, і клубові, і цибулинні рослини. 
          Регулярну клумбу відрізняє чіткий геометричний візерунок, що створюється рослинами, який підкреслює, що дане творіння є заслугою людської фантазії. Рослини, складові дизайн клумби, підбирають ті, які цвітуть практично одночасно. 

Нерегулярне клумба складається з рослин, засаджених окремими групами і квітучих по черзі одна за одною. Крім того, подібна клумба має більш природний вигляд, оскільки різні рослини можуть частково перекриватися.

        Для створення дизайну килимовій клумби використовуються карликові рослини, за допомогою яких виконуються складні орнаменти та візерунки. Такі клумби потребують великої уваги і ретельного догляду. 
        Підняті клумби являють собою частину загальної композиції ландшафтного дизайну саду. Тому вони, як правило, мають великі розміри і вимагають багато місця. Для їх виконання висаджують клумбові рослини. 
         Клумба-панно використовується дизайнерами для створення певного зображення. Це може бути, приміром, клумба-годинник. У таких клумбах використовують і декоративні, і клумбові квітучі рослини. 
         Моноклумби - це клумби, засаджені представниками одного виду рослин. Вони бувають як однотонними, так і можуть радувати своїм різнобарв'ям. 
         Взагалі процес створення клумби виключно індивідуальний. Саме тому знайти дві однакові клумби практично неможливо, та це й не потрібно. Адже для кожного певного місця потрібна розробка власного дизайну квіткової клумби. 
        Щоб клумба радувала Вас гарним цвітінням протягом усього теплого сезону, необхідно з особливою ретельністю підбирати як склад рослин і квітів, так і схему їх посадки. Найбільш поширеними рослинами, які використовуються для оформлення квіткових клумб, є наступні: 
1. Цибулинні - тюльпан садовий, гіацинт, гладіолус, жоржин. 
2. Багатолітники - півонія, гвоздика периста, лілія, дельфініум, флокс, ірис, хризантема, айстра, дзвоник карпатський, хоста, примула, очиток, ромашка садова. 
3. Дворічні - маргаритка, незабудка, дзвоник середній, гвоздика турецька, мальва. 
4. Однорічні - петунія, портулак, тютюн, айстра, чорнобривці, бегонія, сальвія.

      Квіткова клумба - це важливий декоративний елемент, який зможе надати нашій школі унікальний і неповторний вигляд, а у нас буде можливість все літо насолоджуватися красою і вдихати аромат квітучих рослин нашої природної зони.

        Наступним етапом було проведення шкільного конкурсу малюнків «Шкільна клумба». Головним завданням було намалювати  квітний своєї мрії, найкращі малюнки були нагороджені цінними призами. Участь в конкурсі брали учні 2- 9 класів, а також за бажанням вчителі школи. За рішенням журі обралися найкращі малюнки квітників. Найкращі малюнки були передані учням  9 класу, які разом із керівником проекту, вирішували чи можливо втілити в проект малюнки квітників. Бралися до уваги естетичний вигляд, видовий склад, та наявність того чи іншого насіння квітів. Обрати найкращий малюнок було складно, тому вирішили об’єднати їх в один загальний.

ТРЕТІЙ ЕТАП

Збагачення видового складу квітково – декоративних рослин на території школи і підготовка території до закладки проекту

Проаналізувавши видовий склад квіткових насаджень на території навчально-виховного комплексу, ми дійшли висновку, що є необхідність створити певну композицію з клумб, а також помітили, що клумби захоплюють око квітами тільки навесні, а коли приходимо до школи восени квітів не так багато, як хотілось. З приходом осені квітники починають тьмяніти. Але можна виправити ситуацію. Для цього варто посадити рослини осіннього квітника, які знову порадують красивим цвітінням.

Деякі можуть блищати своєю красою до появи морозів. Ближче до осені день стає все менше, сонце вже не так сильно гріє. Але цей час вважається ідеальним для деяких квітучих рослин. Вони прикрашають територію, радують око. Крім цього, психологи стверджують, що осінні квіти здатні допомогти побороти депресивний стан. Тому ми вирішили збагатити шкільне подвір’я  квітково-декоративними рослинами.

Перше, що ми зробили на цьому етапі – вивчили біологічні особливості осінніх квітів, створили каталог осінніх квітів, який містить інформацію про квіти та їх фото.

Цвітіння осінніх квітів потрапляє на період з вересня по листопад. Ми  ознайомилися з особливостями рослини перед посадкою, так як кожен вид має свої переваги. Осінні квіти потребують турботи ще навесні. Вони не виділяються особливою примхливістю. Розмноження осінніх рослин є простою процедурою, що не вимагає особливих навичок. Вони здатні пережити незначні зміни в температурі, невеликі заморозки. А ось декоративна капуста відмінно переносить морози.     Вона цвіте досить довго. Для розмноження використовується насіння. Декоративна капуста здатна цвісти при середніх морозах. Вона переносить  до -15 градусів.

Виконавши велику роботу дійшли висновку, що хризантема є однією з найпопулярніших осінніх багаторічних рослин. Доступна в широкому розмаїтті кольорів, типів і розмірів, хризантема воістину є ідеальним вибором для осені. Зараз можна знайти хризантеми, квітучі на початку, середині і в кінці сезону. Ранні хризантеми цвітуть пізнім літом, середні, починаючи з пізнього літа і до початку осені. І пізні хризантеми розцвітають трохи раніше настання морозів. Що найпрекрасніше, так це те, що найвитриваліші хризантеми будуть цвісти із року в рік і надавати нашому шкільному подвір’ю самих різних фарб.

Багаторічні айстри починають цвісти ще в серпні, а закінчується цвітіння при настанні заморозків. Айстри бувають різноманітних кольорів. Тому вирішили висадити такі осінні квіти: хризантеми, багаторічні айстри, декоративну капусту.

        Школа – наш другий дім, а її квітники – це наше обличчя. І тепер окрасою нашого навчально-виховного комплексу є квітники.  Учні з великим бажанням працюють біля квітів. Ко­жен клас має свою клумбу. Гармонія цих клумб  та зелених насаджень на­дає школі казково красивого вигляду.

           До школи веде доріжка із каштанів.  Ці незвичайної краси дерева прикрашають наше шкільне подвір’я не тільки хвилею зелені, а і дивовижним білим цвітом у травні місяці. Зліва – ряд ялин і  білокорих берізок, які зачаровують нас своєю красою. Біля фасаду школи зелену огорожу створює алея  декоративних кущів спіреї  Вангутти.

            Проходимо далі вузенькою стежкою,  пильно вдивляємося у яскраву зелень дерев. І, о диво, хтось запалив свічки поміж рясного гілля! Та це ж...

 Зацвіли каштани у моєму селі,

Золотистим цвітом зарясніли в листі.

 Цвіт такий хороший, аж вбирає очі,

Зацвіли каштани вчора опівночі...

Так, все наше невеличке шкільне містечко наповнилося духмяним ароматом пірамідальних суцвіть каштана.   1 м деревини поглинає 793 кг вуглекислоти і виділяє 572 кг кисню.

Поряд рівненьким рядком  вистроїлись і  здіймаються у височінь ялини.

 Ялина вічнозелене дерево родини соснових. Має конусоподібну або пірамідальну крону, що піднімається вгору на 30 метрів. Кора на стовбурі сіра або червонувата. З насіння ялини можна добувати жирну олію, яка придатна для виготовлення оліфи. Насіння потрібне і для нових насаджень. У народному господарстві використовують  також кору, яка містить дубильні речовини. Деревина ялини легка – що робить її чи не найкращою сировиною для виготовлення целюлози, паперу, штучного шовку.

Перед центральним входом – клумби з  квітів.

Учні 9-10класу  повели акцію «Подаруй школі квіти». Діти приносили насіння квітів, які є у їхній садибі, для збагачення видового складу шкільного квітника.

          За  рішенням учнівського комітету та керівника, прийняли проект створення шкільних клумб  з  квітами різного періоду цвітіння .

Весняний квітник

    Іриси                                               Нарциси

   Півонії                                             Тюльпани

Півонія - це багаторічні трави (більшість видів), а також кущі або півкущі. Більшість трав'янистих півоній зазвичай 0,5–1,5 м. заввишки, деякі кущові і деревні сягають 1,5–3 м. заввишки. Мають шишковидно потовщене коріння. Листки -  чергові, великі, двічі-, тричі- перисторозсічені. Під квітками листя зазвичай дрібніше і більш скупчене, поступово переходячи у чашолистики. Квітки півоній - великі, двостатеві, одиночні; білого, жовтого, жовто-гарячого, рожевого і червоного кольорів з відтінками. Плід - багатолистянка, що містить декілька великих лискучих насінин. Для посадки півоній вибирають відкрите сонячне місце, що продувається. Півонії добре ростуть на будь-яких окультурених дренованих ґрунтах, але кращі суглинні із РН у межах 5,8-7,0. Рослини висаджують на відстані 80-100 см одна від одної. Яму 50х50х50 см краще приготувати з весни, але можна і перед посадкою. Дно її рихлять, а потім на 2/3 заповнюють садовою землею і перегноєм (15-20 кг) з додаванням подвійного суперфосфату (200 г) або кістяного борошна (400 г), сульфату калію (150-200 г) або такої ж кількості золи. Субстрат у ямі перемішують, ущільнюють і досипають до краю родючого городнього грунту. У нього і саджають півонії.

Кращий час для посадки півоній — з 20 серпня по 20 вересня, тоді рослини встигають вкоренитися до морозів. Саджають півонії ще невеликими группами - частинами кореневищ із 3-5 бруньками. З метою профілактики грибних хвороб перед посадкою розсаду протравлюють в 1%-ному розчині мідного купоросу. У ґрунт саджають із заглибленням бруньок на 4-5 см, у лунку можна підсипати річкового піску. Після посадки землю ущільнюють і рясно поливають. З настанням заморозку висаджені рослини необхідно підживити торфом або перепрілою тирсою.

       Щорічний догляд за півоніями полягає в постійному виполюванні бур'янів, поливі, розпушуванні ґрунту, підгодівлях і захисних заходах. У суху погоду рослини рясно поливають кожні 10 днів.

          На наступний рік після посадки рослинки деяких сортів можуть утворювати бутони. Однак їх треба обов'язково вищипнути, інакше може затриматися розвиток рослини. Дорослі кущі нерідко утворюють на пагонах крім основних бутонів ще й додаткові. Коли вони досягнуться розміру великої горошини, їх видаляють. А якщо ні, то квіти дрібніють. Якщо півонії здорові та виконані всі агротехнічні правила, вони зацвітають на третій-четвертий рік.

       Іноді на початку вегетації півонії уражаються сірою гнилизною — молоді пагони покриваються сірим нальотом і обпадають. Для профілактики на початку росту кущі обприскують і поливають бордоською рідиною або 0,6%-ним розчином хлороокису міді. Уражені стебла разом із прилягаючим ґрунтом негайно видаляють і спалюють, а землю під кущем проливають розчином одного з вищезгаданих препаратів.

          Наприкінці вересня - початку жовтня, коли стебла починають підсихати, їх зрізують і спалюють, а ґрунт навколо кущів рихлять і присипають золою.

       Тюльпан. Батьківщиною цієї квітки вважають Туреччину, мабуть, тому, що назва рослини походить від турецького слова "тюрбан" (чалма).

 Для висадки підійде сонячне, захищене від сильних вітрів місце. Ґрунт бажана пухка, розсипчаста, краще всього піщана. Кислі ґрунти годяться тільки після вапнування. Важкі глинисті ґрунти можна поліпшити внесенням великої кількості піску. Корисно додати в землю торф, компост і гнойовий перегній 2 - або 3-річної витримки. Свіжий гній застосовувати не можна ні перед посадкою, ні в підгодівлях, ні для мульчування - це часто призводить до опіку коренів і грибним захворюванням, ліквідувати які вдається тільки за допомогою великих доз фунгіцидів, небезпечних як для здоров'я людей, так і для навколишнього середовища.

       Для зручності при догляді за рослинами цибулини найкраще садити рядами з відстанню 20 см, розташованими впоперек грядки. Дітки садять дворядковим рядами або стрічками. Глибина посадки залежить як від величини цибулини, так і від ґрунту. Садять і на 20, і на 7 см, рахуючи від донця цибулини до поверхні (на глинистому, важкої ґрунті дрібніше, на легкій, піщаної глибше). Загальне ж правило - над цибулиною після вирівнювання грядки повинен бути шар ґрунту товщиною в дві або три висоти самої цибулини.

       Після появи сходів посадки потрібно про рихлить, але так, щоб не пошкодити цибулини. Повторюють цю операцію після кожного поливу і сильних дощів до повного змикання листя. Зрізують квіти над другим листом- чим більше залишиться на рослині листя, тим крупніше буде цибулина. Найкращий час викопування цибулин - початок пожовтіння листя. Колір цибулин білий з окремими кремовими і світло-коричневими плямами. Сушать їх при температурі не менше 24 ° і не вище 30 ° під навісом на протязі або за допомогою вентилятора. Чим швидше цибулини висохнуть, тим менша ймовірність пошкодження їх грибними хворобами. Ділити гнізда краще після сушіння. Надалі цибулини зберігають при температурі 20 ° до кінця серпня і при 17 ° з початку вересня до посадки.

І в молоду яскраву зелень ранньої весни непомітно вплітаються білі та жовті фарби "самозакоханого" красеня нарциса.

У глибоку давнину сягає міф про чарівного юнака Нарциса, який мав прожити до глибокої старості за тієї умови, якщо ніколи не побачить свого обличчя. Його кохання домагалося багато жінок, та він був байдужий до них. Коли він не відповів на пристрасні почуття німфи  Ехо, вона від горя висохла так, що від неї лишився лише годос. У відчаї Ехо звернулася до богів, благаючи покарати Нарциса за його незворушність. І розчулені боги почули її молитву. Сталося так, що Нарцис, відчувши спрагу, зупинився край чистого, мов дзеркало, спокійного плеса. Нахилився над ним, щоб напитися, і тут, уперше у житті, побачив у воді своє відображення й так був зачарований, що закохався в себе. Не в змозі більше ні на хвилину відірвати погляду від того чарівного образу, почав марніти й бліднути від кохання. Проте милосердні боги не дали йому загинути остаточно, а перетворили на чарівну квітку, яка чудесно пахне, а голівка її так і хилиться донизу, ніби намагаючись ще й ще раз помилуватися собою...

Квіти нарциси добре ростуть на захищених від вітру сонячних або злегка затінених ділянках з родючим суглинним ґрунтом. Ґрунт для посадки потрібно готувати заздалегідь. Влітку ділянку необхідно перекопати на глибину 30 см Перед перекопуванням вносять органічні і мінеральні добрива з розрахунку на 1 м. кв.: 8-10 кг перегною, 60 г суперфосфату, 30-40 г аміачної селітри і 30 г калійної солі. Саджають цибулини у вересні. Відстань між ними залежить від розміру цибулин і тривалості вирощування нарцисів на одному місці. Чим довше вони будуть рости без пересадки, тим рідше треба саджати цибулини. Великі цибулини на відстані 25-15 см, середні - 20-10 см і дрібні - від 10 до 7 см одна від одної. На легких супіщаних ґрунтах цибулини висаджують на глибину 14-16 см, а на важчих - на 10-12 см. На одному місці можуть рости 4-5 років. На зиму грядки з нарцисами треба утепляти сухим листям або торфом. Розмножують нарциси цибулинами - "дітками", що утворюються біля материнської цибулини. Щоб отримати більше "діток", на денці цибулин перед посадкою роблять неглибокі надрізи. Викопують їх відразу після усихання листя. При своєчасному прибиранні якість цибулин краще і менше втрати діток. При запізненні з тією, що викопали цибулини починають знову укорінюватися, витрачаючи поживні речовини. Цибулини залишають на 2-3 дні на відкритому повітрі для просушування, притіняючи від сонячних опіків. Після просушування цибулини очищають і сортують. Зберігати їх треба в добре провітрюваному приміщенні при температурі 8-10°, краще всього в ящиках з сітчастим дном .
 

Літньо-осінній квітник

                   Настурція                            Чорнобривці

                 Айстри                                Хризантеми

          Багаторічні айстри                 Декоративна капуста

Квітка богів" - так у давнину інки називали чорнобривці і тому прикрашали ними храми. Пізніше чорнобривці завезли до Європи. Існувало повір'я, що ці квітки здатні вказувати на скарби, зариті в землі. 

Їх назва пов'язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки - чорнобривці. У відкритий ґрунт чорнобривці можна висівати в кінці травня — на початку червня. Сходи з’являються на 5-10 день після посіву. При вирощуванні розсади раніше за інших, в середині березня, висівають чорнобривці прямостоячі. Чорнобривці відхилені і тонколисті сіють на початку квітня. При дотриманні цих термінів цвітіння всіх трьох видів почнеться в червні. Щоб сіянці вийшли здоровими, потрібна пухка, поживна земля, рівна температура 18-22 ° С і помірний полив. Менш вимогливі до ґрунту і температурі чорнобривці відхилені. Насіння чорнобривців велике, отже їх можна обережно розкласти в борозенках на відстані 1-1,5 см. Відстань між самими борозенками 1,5-2 см. Загущені сходи більше страждають від нестачі світла й витягуються. Рослини легко приживаються після пересадки навіть у квітучому стані. І цвітуть до заморозків, яких всі чорнобривці дуже бояться. Рослини саджають у ґрунт глибше на 1-2 см, ніж вони росли раніше (заглибивши до сім’ядоль). Відстань між рослинами залежить од виду і сорту. Високі гібриди і сорти чорнобривців прямостоячих висаджують за схемою 40 х 40 см, середні сорти та гібриди — 30 х 30 см і низькі сорти та гібриди всіх видів — 20 х 20 см. Виділення з коренів чорнобривців зменшують ураження інших рослин грибними захворюваннями і особливо фузаріозом, захищають від деяких видів нематод. Чорнобривці прямостоячі можна вирощувати на зрізання. У воді вони можуть стояти близько трьох тижнів. Переносять чорнобривці і суворі умови кам’янистого ґрунту.

Восени на клумбі зацвітають жовті, червоні, сині, сніжно-білі квіти. Це айстри.

Назва походить від грецького "айстер", що означає "зірка". Поетична легенда розповідає, що перша квітка айстри виросла з порошинки, яка впала на землю з неба. І тому в тиху ясну ніч у квітниках чути ледве вловимий шепіт - то айстри розмовляють із зірками. У народі ці квіти ще називають зірочками. Айстри – світлолюбні рослини: цвітуть рясно на добре освітлених місцях.

Вони погано переносять надлишок вологи у ґрунті. Найкраще ростуть на легких чорноземах або родючих легких та середніх суглинках і супісках із кислотністю, близькою до нейтральної (рН 6,5-7,5). Під перекопування вносять перегній або компост із розрахунку приблизно 2-4 кг на 1 кв. м, а навесні — мінеральні добрива: по 15-20 г азотних і калійних та 20-40 г фосфорних на 1 кв. м.

Вносити під айстри свіжий гній не рекомендується, тому що посилюється небезпека ураження рослин фузаріозом. Щоб запобігти цьому захворюванню, насіння перед висіванням треба протруювати. Крім цього, не бажано розміщувати айстри там, де вони росли торік. Слід також віддавати перевагу сортам, стійким до фузаріозу.

  Насіння айстр висівають безпосередньо в ґрунт або вирощують розсаду.    Найкраща ґрунтова суміш для розсади: три частини родючої землі з городу, дві частини добре перепрілого гною, дві частини торфу та одна частина річкового піску.

Насіння висівають на вирівняну поверхню, присипають шаром чистого піску або легкої парникової землі завтовшки 0,5-0,8 см і добре поливають. Після появи першої пари справжніх листочків сіянці пікірують в інші ящики за схемою 5х5 см. Подальший догляд полягає у поливанні та розпушуванні верхнього шару ґрунту. Поливати слід рясно, але не часто, краще у ранкові години. У фазі утворення 3-4-го листка розсаду підживлюють рідкою гноївкою, розведеною у 5-6 разів водою, додавши на відро розчину 10-15 г амонійної селітри, 10 г калійної солі та 20 г суперфосфату. Вирощуючи айстри розсадним способом, треба пам’ятати, що пікіровані рослини більше вражаються хворобами.

Айстри будуть стійкішими до хвороб і добре розвиненими, якщо їх посіяти під зиму по мерзлій землі і прикрити шаром перегною. Та якщо часто трапляються відлиги, насіння може завчасу прорости й загинути. Якщо висівання весняне, то це має бути в середині чи кінці квітня. Догляд за айстрами полягає у своєчасному поливанні, прополюванні, розпушуванні ґрунту.   

Хризантема. Садівники цю квітку часто ще називають царицею осені. Зацвітає хризантема у другій половині літа, але зате колір тримається до самих заморозків. Якщо посадити кущики на сонячне місце, то вони будуть цвісти раніше.

Хризантеми люблять сонячні ділянки, навіть у півтіні вони будуть гірше цвісти. Також негативно на цвітіння рослини можуть вплинути занадто високі літні температури. Добре відгукуються квіти на підгодівлю. На початку сезону їх потрібно підгодувати універсальними добривами, а в період утворення бутонів – калійними. Щоб продовжити цвітіння хризантем, їх зів’ялі квітки необхідно своєчасно видаляти.

Красоля (настурція) — рід одно - і багаторічних трав'янистих рослин сімейства красолеві, що нараховує 50 видів. У культурі поширені красоля велика і сорти красолі культурної (гібридної). Рослину можна використовувати для оформлення бордюрів. Коренева система стрижнева, неглибока. Листя щитовидної форми, на довгих черешках. Квіти запашні, прості або махрові, одиночні, на довгих квітконіжках, жовті, жовтогарячі, яскраво-червоні, коричнево-червоні, бархатисті. Красоля культурна поєднує сорти із стеблами, що стеляться та повзуть, довжиною до 2-3 м, і кущові компактні форми висотою 25-30 см.

Красоля — рослина світло- і теплолюбива (не виносить навіть найлегшого заморозку), тому для неї слід вибирати відкриті сонячні місця, захищені від холодних вітрів.

Вирощувати красолю краще на суглинних або супіщаних дренованих, досить удобрених фосфором ґрунтах. Рослина не переносить свіжих органічних добрив і вапна, а також надлишку вологи і азоту. Насіння красолі потрібно сіяти приблизно в середині-кінці травня з таким розрахунками, щоб сходи не потрапили під пізній приморозок. Сіяти рекомендується в гнізда, по 3-4 штуки в кожне. Проростає насіння через 2 тижні, цвітіння починається через 40-50 днів після появи сходів і триває до першого заморозку. Насіння дозріває через 40-50 днів після відцвітання квітки. Кущові сорти вирощувати потрібно на відстані 25-30 см, в’юнкі — 35-40 см.

Догляд за рослиною полягає в рясному поливі, розпушуванні і прополці бур'янів біля рослин, підгодівлі фосфорними і калійними добривами. Красоля іноді уражається мозаїкою, кільцевою плямистістю, гетероспоріозом, її ушкоджують попелиця, що мінує муха. Заходи боротьби ті ж, що на інших культурах.

Петунія.  Добре росте на відкритих сонячних місцях. Велико квіткові Петуніі більш теплолюбні, ніж дрібноквіткові, у вологу холодну погоду перестають цвісти. Розмноження: в основному насінням. У домашніх умовах вирощування розсади петуніі ускладнене нестачею світла, тому для посіву потрібно брати насіння з великим запасом. Чим раніше висадити насіння, тим раніше зацвітуть рослини. Якщо є можливість дати сіянцям під світку, то можна висівати вже в лютому. У звичайних умовах оптимально висівати в другій половині березня. Інша складність, пов'язана з розміром насіння, - це ґрунт , в який вони будуть поміщені, і підтримка його оптимальної вологості. Для такого насіння потрібна пухка легка і поживна земля. Верхній шар товщиною близько 1 см бажано просіяти, щоб насіння рівномірно лягло на грунт. Насіння, змішане з сухим піском, висипають на добре пролитий водою, за добу до посіву, ґрунт. Потім обприскують, накривають склом і залишають при температурі 20 - 23 ° С. На 5 - 7 день з'являться малесенькі сходи, які потребують особливої уваги. Тепер їх потрібно обприскувати щоденно і не менше двох разів на день (вранці і ввечері) перевертати скло. У цей момент сходам потрібна висока вологість, але надлишок вологи в ґрунті викликає їх загибель від "чорної ніжки". Коли сходи підростуть і з'явиться перший лист, скло можна буде зняти. Якщо сходи починають гинути, їх потрібно присипати сухим піском, зменшити полив і швидше розпікувати. У квітні розсаду переносять в парники. Посадку в ґрунт на постійне місце виробляють після закінчення весняних заморозків. Пересадку переносять добре. Висаджують у другій половині травня. Незважаючи на те, що ця культура досить теплолюбні, сучасні сорти та гібриди (особливо з групи мультіфлори) можуть переносити похолодання до низьких позитивних температур і навіть невеликі короткочасні заморозки. Ґрунт :суглинистий або супіщаний ґрунт, але може рости на будь-якому, досить родючому. Вона добре відгукується на внесення в ґрунт перегною або компосту, але не свіжого гною, тому що він сприяє ураження рослин грибковими захворюваннями. При підготовці ґрунту під петунію на ділянках з кислими ґрунтами (рН менше 5,5) необхідно внести вапно - 200-300 г/м2. При весняній перекопці ґрунту в неї додають комплексне добриво.

Четвертий ЕТАП

Практичне втілення проекту

Практичне втілення проекту ми проводили традиційними шляхами: збір і підготовка насіння квітів на зберігання (зібрали, відсортували, провіяли, ретельно просушили, розложили по пакетах, підписали, положили на зберігання в шафи в сухому місці), періодично перевіряли стан насіння взимку; осіння обробка грунту на клумбах, снігозатримні заходи, весняна обробка грунту, розмітка території, посів насіння, догляд за сходами, їх проріджування, боротьба з бур’янами, полив. Ці види робіт проводились в позаурочний час, на канікулах, під час проходження навчально-виробничої практики, протягом всього вегетаційного періоду рослин та в період осінньо -зимового спокою.

Квіти, вирощені дбайливими руками на шкільному подвір'ї, радують нас. Палахкотять чорнобривці й айстри, даруючи не тільки свою красу й вишуканість, а ще й неповторний, суто осінній, гіркувато-терпкий аромат. Та й хризантеми вже пишаються своїми квітами й багатством темної зелені.  Тішить зір праця облаштованих клумб, в якій відчувається аура любові та добра.

Результати нашої праці