Інформаційні матеріали для підготовки дітей до ДПА та ЗНО з біології. Відповідають програмі ЗНО результатів навчання з біології.
Вкорочений видозмінений пагін, пристосований для статевого розмноження, на місці якого утворюється плід з насінням.
Функції квітки:
- запилення
- запліднення
- формування насіння і плодів.
Будова квітки:
Квітконіжка – видозмінене стебло пагона, на якому розташована квітка
Квітколоже – видозмінене вкорочене стебло пагона, на якому розташовані усі частини квітки.
Чашечка – видозмінені листки переважно зеленого кольору (чашолистки), які виконують функцію захисту внутрішніх частин квітки. Може бути зрослолистою і роздільнолистою.
Віночок – яскраво забарвлена частина квітки (сукупність пелюсток), що сприяє привабленню комах та запиленню. Може бути роздільнопелюстковим і зрослопелюстковим.
Оцвітина – сукупність чашолистків і пелюсток (чашечка + віночок)
Тичинки – чоловічі репродуктивні частини квітки, у яких утворюються пилкові зерна. Андроцей – сукупність всіх тичинок квітки.
Маточка – жіноча репродуктивна система, у якій формуються насінні зачатки. Гінецей – сукупність плодолистків, що утворюють маточку.
Формула і діаграма квітки
Суцвіття |
Рослина |
Китиця |
черемха, смородина, конвалія |
Колос |
подорожник, осока |
Щиток |
яблуня, груша, слива |
Зонтик |
цибуля, вишня |
Початок |
кукурудза, рогіз |
Головка |
конюшина |
Кошик |
соняшник, ромашка |
Складний колос |
пшениця, жито |
Волоть |
виноград, бузок, овес |
Складний зонтик |
морква, кріп |
Складний щиток |
горобина, бузина, пижмо, деревій |
Запилення
У квіткових рослин заплідненню передує запилення – перенесення пилку з пиляка тичинки на приймочку маточки
Способи запилення:
1. Самозапилення – перенесення пилку в межах однієї квітки (горох, пшениця, овес)
2. Перехресне запилення – перенесення пилку з однієї квітки на іншу:
а) штучне (здійснюється людиною);
б) природне:
- вітром (анемогамія, анемофілія) – береза, ліщина
- комахами (ентомогамія, ентомофілія) – троянда, піон
- птахами (орнітогамія, орнітофілія) – рослини тропіків, фуксії
- водою (гідрогамія, гідрофілія) – стрілолист
Подвійне запліднення у квіткових – процес злиття двох сперміїв з двома різними клітинами: один зливається з яйцеклітиною, другий – із центральною клітиною.
Відкрив український вчений С.Г. Навашин у 1898р.
1. Утворення пилкових зерен, які є чоловічим гаметофітом:
- здійснюється в пиляках тичинок – в мікроспорангіях;
- в результаті мейозу утворюються гаплоїдні мікроспори, з яких утворюються пилкові зерна;
- генеративна клітина ділиться мітотично і утворюється 2 спермії;
- у зрілому пилковому зерні міститься: вегетативна клітина; спермії; зовнішня оболонка – екзина; внутрішня оболонка – інтина.
2. Утворення зародкового мішка, який є жіночим гаметофітом:
- здійснюється в насінних зачатках зав’язі маточки – в макроспорангіях;
- з однієї макроспори утворюється зародковий мішок;
- зрілий зародковий мішок містить: центральну клітину, яйцеклітину, 2 клітини-синергіди, 3 клітини-антиподи.
3. Запилення – перенесення пилку з пиляка на приймочку маточки: пилкове зерно потрапляє на приймочку маточки, вегетативна клітина проростає, формуючи пилкову трубку з двома сперміями.
4. Проникнення сперміїв в зародковий мішок: пилкова трубка досягає насінного зачатка і спермії через мікропіле проникає в зародковий мішок.
5. Подвійне запліднення:
- один спермій (n) + яйцеклітина (n) = зигота (2n) = зародок насіння;
- другий спермій (n) + центральна клітина (2n) = ендосперм (3n).
Із зав’язі утворюється – плід з насінного зачатка – насінина
з покривів насінного зачатка – насінна шкірка із заплідненої яйцеклітини – зародок із заплідненої центральної клітини – ендосперм з поживними речовинами
Генеративний орган вищих насінних рослин, що містить зародок.
Генеративний орган покритонасінних рослин, призначений для захисту насіння і розповсюдження.
Плід складається з оплодня і насінини.
Оплодень має тришарову стінку:
- зовнішній шар (екзокарпій)
- середній шар (мезокарпій)
- внутрішній шар (ендокарпій)
Соковиті плоди:
Кістянка |
1-насінний з дерев’янистим ендокарпієм |
вишня, слива |
Ягода |
багатонасінний з шкірястим екзокарпієм |
помідор, картопля |
Яблуко |
багатонасінний з плівчастими камерами для насіння |
яблуко, груша, айва, горобина |
Гарбузина |
багатонасінний з твердим екзокарпієм |
гарбуз, карун |
Помаранча |
багатонасінний з товстошкірим екзокарпієм, багатим на ефірні олії |
цитрусові |
Суничина |
багатонасінний з розрослого квітколоже |
суниці |
Багато кістянка |
багатонасінний, утворений з багатьох маточок однієї квітки |
малина, ожина |
Сухі плоди:
Біб |
багатонасінний, насіння на стулках |
квасоля, горох |
Стручок |
багатонасінний, насіння на перегородці |
капуста, редька |
Стручечок |
стручок, у якого довжина = ширині |
грицики, талабан |
Зернівка |
однонасінний, оплодень щільно зростається з насінною шкіркою |
злаки (пшениця, жито, овес) |
Сім’янка |
однонасінний оплодень не зростається з насінною шкіркою |
айстрові (кульбаба, соняшник) |
Коробочка |
багатонасінний у формі коробочки |
мак, блекота |
Горіх |
однонасінний із здерев’янілим оплоднем |
ліщина, бук |
Супліддя |
утворюється суцвіття |
з |
кількох |
квіток |
або |
буряк, шовковиця |
Способи поширення плодів і насіння:
Самопоширення (автохорія) |
огірок-пирскач, квасоля, акація |
Вітром (анемохорія) |
клен, кульбаба, липа |
Водою (гідрохорія) |
латаття, кокосова пальма |
Птахами (орнітохорія) |
горобина, калина |
Ссавцями (зоохорія) |
череда, лопух |
Мурахами (мірмекохорія) |
фіалка, чистотіл |
Людиною (антропохорія) |
подорожник |