Матеріали до конкурсу ораторского мистецтва "Рідна мова-українська"

Українська наша мова-

Калинова, завжди нова!

Лагідна, ласкава,

Гарна, неповорна- наче пава!

Чуєм пісню колискову,

Прославляєм нашу мову

Солов їну і співучу!

Кращу в світі! Та й могучу!

І почути слово Боже

Теж вона нам допоможе.

Слово хвилями гойдає -

Україну прославляє! (автор вірша: Одаренко Світлана, 2018)

Так, Саме мова є духовною основою єдності народу! З перших днів свого життя ми чуємо звуки мови, вчимося розрізняти слова, реагуємо на мамин голос. Теплом колискової оповивала мова нас, захищала, баюкала. Саме через мову ми вчимося розуміти навколишній світ, відчувати любов оточуючих. “ І щоб здавалося- слова та голос, більш нічого, а серце б ється, ожива”

Чи чули ви коли-небудь як важкі краплі дощу падають на знеможену, суху землю, і народжується життя — проростають зелені паростки, розпускаються квіти. Так  і людське слово падає у спустошені душі.  Спустошені душі... Спустошені... Набиті доверху шелудінням інтернет- порталів, загублені в хащах рекламних  роликів, знеможені розбратом та  злобою.  Тільки Глянути навкруги: гендерна рівність, манекени без облич та багатокольорові прапори, і на фоні всього цього вуха заткнуті навушниками. Скільки щирих слів ви сьогодні сказали рідним?   Ми більше не вміємо бачити, чути один одного. Якщо і чуємо, то ми не переймаємося чужим. А навіщо? Ми навчилися пропускати повз вуха все, що  не дає вигоди саме нам. Людство втрачає можливість спілкуватися живо, емоційно, зацікавлено —  кохати, співчувати і взагалі чути. Тільки мова : переконлива, різнокольорова, доцільна зможе витягнути нас з цього колапсу. Приберіть навушники! Відкладіть телефон! Подивіться один одному в очі, усміхніться, тільки щиро, і вимовте один одному єдине слово - “Вітаю”. Скажіть його не поспішаючи, не так “аби сказати”, а тепло, з душею. Ви побачите, що очі людини навпроти потеплішають і у вас буде шанс- вас почують! Слово- це піщинка, але вона здатна перетворитися на перлину, окутуючись людською любов’ю та мудрістю. І в кожного з нас є змога кинути на вітру жменю піску і зібрати перлини досвіду. Цю можливість ми маємо саме завдяки нашій мові, яка  є яскравою зіркою на небосхилі тисячі світів. І може завдяки саме  нашій мові ми будемо спілкуватися з іншими цивілізаціями.

Скільки зайвого, недоцільного чуємо ми кожен день. Тільки живе слово, особисте спілкування збереже наше майбутнє. Розмовляйте з вашим ближнім. Обговорюйте все, що вас турбує. Бабусі, матусі  співайте колискові, переказуйте казки вашим маленьким. Старших дітей питайте які у них турботи. Навчайте їх розмовляти, слухати, відчувати. Вчіть любові до читання  та самовдосконалення. Зароніть в їхню душу саме ТЕ слово:  тепле, найпотрібніше, сказане з турботою. Саме з цих фраз проростуть паростки людяності та добра.

Пам ятаймо, що “ Мов поганих не існує в світі, тільки є погані язики”