У матеріалі розглядаються евристичні методи і прийоми роботи на уроках позакласного читання, що стимулюють учнів до мислення - спілкування, самостійного відкриття нового, створення власних продуктів і здобуття істини на основі мисленнєвих операцій. Завдання, що пропонуються, стимулюють учнів до участі в процесі навчання, активного спілкування з вчителем.
3.1. Організація уроків позакласного читання
Такі уроки завжди складно організувати, тому що на роботу з текстом відводиться тільки 1 година, протягом якої необхідно перевірити не тільки знання тексту, а й попрацювати над його розумінням, виявленням основних проблем, визначенням мети вивчення саме цього тексту, а, значить, поєднати його з сучасними потребами учнів.
Наведу деякі приклади організації уроків позакласного читання. Завдання до уроків стимулюють логічно мислити, спілкуватись для здобуття істини, розв’язувати проблеми, робити відкриття.
3.1.1. Єдгар По «Золотий жук»
Завдання до тексту потребують не тільки знання змісту, а й вміння орієнтуватись у прочитаному, дослідити певні питання, є цікавими для відкриття.
Форма роботи - групова
Група 1. Поясніть текст листа пірата (складіть «піратський» словник):
Текст/ |
Що це означає? – учні заповнюють самостійно |
Трактир єпископа |
(скала) |
Чортів стілець |
(виступ у скалі) |
Добре скло |
(підзорна труба) |
Мертва голова |
(череп) |
Стріляти із лівого ока мертвої голови |
(око черепа є орієнтиром для певної мітки) |
Група 2. Пронумеруйте події в їх послідовності (прийом «порушеної послідовності»). Яку послідовність тут описано?(шлях до скарбів)
Група 3. Надайте інформацію про Леграна за такою схемою: (метод образного бачення)
Назвіть не менше 5-ти будь – яких характеристик жука
Група 4. «З Леграном відбувається щось незвичайне…». Які ознаки незвичайної поведінки свого хазяїна називає Юпітер? Дослідіть за текстом. Про що свідчить така поведінка? (ходить, дивлячись у землю, рахує цифри і пише їх на дошці, сниться золото, незвичайний лист, закупив косу і лопати….) Зробіть висновки, про що може йти мова (прийом передбачення)
Група 5. Знайдіть логічні відповідності між словами на основі роздумів Леграна. Поясніть ці відповідності.
Тепло, шлюпка, пергамент, пірати, череп, емблема піратів, козеня, капітан Кідд, герб, печатка, скарб, жук, шифр.
Наприклад: череп - емблема піратів;
череп – герб
шлюпка – пірати …..
Після виступу всіх груп робимо висновки - відкриття про винахідливість і перемогу людського розуму, якому підвладні будь – які загадки.
3.1.2. Вільям Голдінг «Володар мух» як антиробінзонада
Колективне дослідження.
Твір читаємо після «Робінзона Крузо», тому учням вже добре відомо поняття «робінзонада». У темі уроку зосереджуємо увагу, що є відомим, а яке відкриття потрібно зробити. Учні добре орієнтуються у протиставленні понять, тому розуміють, що твір показує щось відмінне від «Робінзона»… Для організації думок створюємо таблицю. Спочатку збираємо всі відомі факти про Робінзона, відмічаємо, що до «робінзонади» ці твори мають відношення тому, що герої опиняються поза цивілізацією. А далі порівнюємо
«Робінзон Крузо» |
спільне |
«Володар мух» |
|
Поза цивілізацією |
|
Один |
|
група |
Бореться |
|
пристосовуються |
Практично діє, працює, добивається результатів свого труда, не зупиняється у разі поразки |
|
Розважаються, працювати не хочуть |
Життя упорядковує |
|
У житті безлад, безпорядок, полювання на людей, придумують Володаря Мух… |
До чого це приводить?
Доречно буде згадати «прототипа» Робінзона Селькірка, про якого розповідалось у підручнику, як він втратив людський облік, а чому Робінзон не втратив? Також можна поцікавитись такою проблемою: дивіться, Робінзон був один, а підлітків – група, в групі ж краще, не так страшно від невідомого, можна знайти підтримку.. Чому ж так не відбулося?
Надаю можливість поміркувати над висловом Голдінга: «Одна з наших вад – віра в те, що зло перебуває десь в іншому місці…». Де ж перебуває зло в романі Голдінга???
Чи є в романі ті, хто хоче підтримувати цивілізацію і людяність? Розподіліть героїв за ознаками попередньої таблиці. Наприклад,
Ральф, Роха |
Джек |
Зберігає цивілізацію (за допомогою чого, що є символом цивілізації? – вогнище + розпорядок+правила життя …. тощо) |
Від полювання на свиней до знищення людей, придумує Володаря Мух, ідолопоклонство (як дикуни) |
Проаналізувавши вчинки героїв, звертаємо увагу на те, хто перший робить відкриття про звіра (Саймон). Звір сидить і у ньому. Тоді діти самостійно «домислюють», роблять відкриття, що звір знаходиться у кожній людині, і у нас також, тільки його можна або випускати із себе, або приборкувати… І як раз екстремальна ситуація, в якій перебували герої, і будь-яка екстремальна ситуація, в якій може опинитись будь-яка людина, розкриє його істинну сутність.
Проводимо паралелі між життям на острові і життям на Землі:
Острів |
Планета Земля |
Різні общини |
Різні держави |
Різні погляди на життя, правила життя |
Різні погляди на життя |
Різні умови існування «племен» |
Різні суспільні позиції |
Зіткнення один з одним |
Війни |
Віра у Володаря Мух |
Різні релігії і вірування |
Висновок (відкриття ) 1. (загальний) – в чому цей роман антиробінзонада?
Висновок (відкриття) 2. (продовжить речення, роботу можна запропонувати в групах або за рядами в системі «2х4 – всі разом» ): а) автор заставив мене замислитись над тим, що…; б) думаю, що людина може (не може) приборкати у собі звіра тим, що…; в)роман Голдінга – філософський роман – притча: визначте провідні філософські ідеї та сформулюйте, в чому він «притча»? г)роман Голдінга називають романом – попередженням. Від чого?....
3.1.3. О. Пушкін. «Станційний наглядач» - урок позакласного читання продовжує тему «маленької людини», тільки – но порушену у повісті М. Гоголя «Шинель» та у романі М. Лермонтова «Герой нашого часу». Для перевірки розуміння прочитаного пропонується самостійна робота за варіантами з переформуванням її у групову роботу з метою набрати якомога більше відповідей.
Завдання:
1) Створити «інформаційний кущ-характеристику» героїв за варіантами:
2) Позначте взаємовідносини між персонажами + використати для пояснення круги Ейлера:
У процесі обговорення всіх характеристик та взаємовідносин складається певна «картина» твору, відтворюється його сюжет. Це є підставою для наступного запитання: хто з цих героїв є «маленькою людиною»? Наведіть докази. Таким чином застосовуємо на практиці теоретичні знання, розвиваємо предметні компетентності.
3.1.4. Гі де Мопасан. «Пампушка»
Учням перед початком обговорення змісту пропонується така математична формула (див. вище: 6+2+1+1=10). Учитель може запитати, які асоціації із твором вона викликає, або чому вчитель запропонував її до художнього твору, як ця формула пов’язана із сюжетом?
Виникає безліч ідей (етап генерації ідей, мислення - спілкування), потім робиться все ж таки відкриття: 10 – це кількість осіб, що покинули в диліжансі Руан. Наступне питання – чому цих 10 осіб розподілено таким чином?
Знову організується міркування і відкриття: 6 – це добропорядні громадяни, особи з «вищого» суспільства, 2 – монахині, 1- демократ , 1- !!!!! (о жах!)- особа «легкої поведінки». Це друге відкриття. Поки «залишаємо» його.
А тепер звертаємося до тексту твору: складаємо таблицю, за якою можемо спостерігати, що відбувалося в житті людей, що привело їх до сумісної подорожі; знаходимо найбільш влучні слова, досліджуємо текст:
Події |
Стан людей і міста |
Французькі війська покинули Руан |
Глибока тиша, безмовне та страшне чекання, тривога, життя зупинилось… |
спустилася чорна лавина (вхід прусських військ) |
обійняті жахом |
окупація |
1)проявляють люб'язність до переможців, 2)встановився спокій… 3)місто прийшло у звичайний вигляд… 4)жителі осміліли 5)комерція, дозвіл на виїзд |
Відповідно можна оцінити поведінку мешканців і задати питання, чи всі так люб’язно прийняли окупантів, знайти в тексті відголоски того, що творилося за містом (знаходили трупи ворогів…)
Таким чином, обставини нам відомі. Повертаємося до героїв. Що означають всі цифри суми?
6 - 6 доброчинних мешканців. За допомогою вправи «2Х4 – всі разом» (завдання обговорюється в парах, а потім за вказівкою вчителя – в четвірках, виноситься загальний висновок) знайдемо характеристику цих сімейств. Зробимо відкриття, що торговець вином Луазьє насправді шахрай, що фабрикант Карре – Ламадон був продажним політиком, а його молода дружина – втіхою (!?) для офіцерів, що родоначальниця роду Юбер де Бревілей була випадкова коханка одного з королів… і так інші герої.
На фоні такої «добропорядності» зовсім по – іншому виглядає Пампушка, тут можна навести характеристику, що дають їй добропорядні громадяни: «безсоромна підкупна тварюка». Учні роблять відкриття: шляхетні мешканці нічим не відрізняються від тієї особи, проти якої вони так виступають… Обов’язково слід дослідити мотиви подорожі героїв…
На черзі розв’язання проблеми: хто ж є Пампушка? Чи згодні ви з характеристикою, що надали їй подорожуючі? Доведіть свою думку. Знову пропонується робота в групах , де збираються факти – докази від того епізоду, як героїня поділилася їжею, до випадку з прусським офіцером…
Паралельно з виступами груп учитель може «встрявати» у відповіді: так, окремого обговорення потребують мотиви відмови німецькому офіцеру, адже це «професія» Пампушки…, як товариство віднеслося до рішення П.? Провести дослідження за текстом (продовжити ланцюжок: обурення вищого ступеню – гнів - співчуття - …… (далі приблизно: досада – втома – тривога – чи довго їм прийдеться через цю потаскуху стирчати у цій хрущобі – злоба – яке право вона має відмовляти – дівка – паршива – змова – радість – всі відвернулися) ).
Мопассан знову «саджає» всіх у диліжанс… І знову ситуація повторяється.
Фінальні сцени звучать у виконанні вчителя: Пампушка плаче (останні два абзаци твору). Що сталося? Як «відплатили» їй всі її попутники?
Таким чином, доходимо до головного відкриття уроку: «продажна тварюка» виявилася найблагороднішею і найпатріотичнішою особою…
На даному етапі доцільно використати вправу «Кутки».
Вправа «Кутки»:
Методичний прийом. Близький до «займи позицію». Учні займають позицію відповідно до свого погляду на питання, однак це відбувається «мовчки», «потай», потім кожний записує свої аргументи на користь вибраної позиції. Тільки після цього учні об’єднуються в групи, в які кожний «приніс» свій аргумент. Від групи виступає спікер. Особливості даної методики в тому, що учні повинні записати і оцінити всі аргументи і зробити на їх підставі власний висновок.
Пампушка: 1) жертва; 2) жінка «легкої поведінки»; 3) патріот
Що таке істинний і «помилковий» патріотизм?
Підсумок уроку: вискажіть своє враження від оповідання. Що ви зрозуміли через цю історію?
3.1.5. Урок позакласного читання за оповіданням А.П. Чехова «Людина в футлярі»
Тема:«Одвічна проблема: людина і дійсність. Що таке «футлярне життя»?»
Розкладаємо тему на підчастини: відоме і невідоме. Відомим виступає взаємозв’язок людини і дійсності як один із постулатів реалізму. Невідоме – «футлярне життя».
Пізнання «невідомого» починаємо із логічної схеми (метод образного бачення): вплив дійсності на героя (їх «взаємозв’язки») :
футляр !!!
Збираємо інформацію, що слугувало ФУТЛЯРОМ, тобто захистом від дійсності для Бєлікова?
Взаємовідносини в суспільстві:
Завдяки такій логічній схемі розв’язано взаємовідносини людини і суспільства, з’ясовується, що тут ми маємо зворотній вплив, і само собою виникає питання: чому ніхто не протистояв Бєлікову? Чи знайшлися, взагалі, такі люди, що не змогли витерпіти такої ситуації??? Готуємось до відкриття.
«Виходимо» на появу в місті сім’ї Коваленків. Аналізуємо, зачитуємо цитати, чим вони (Коваленки) відрізнялися від інших мешканців? Що порушило матримоніальні плани Бєлікова? Як характеризується Бєліков через погляд Коваленка? Причини і наслідки сварки між Бєліковим і Коваленком.
Що ж згубило Бєлікова???? (міркуємо і робимо відкриття, що вперше з боку іншої людини не спрацював страх перед циркулярами і заборонами, перед начальством!)
Пропоную подумати над цитатою: «Зізнаюся, ховати таких людей, як Бєліков, це велика приємність…» Чому?
Висновок: так, жителі стали вільно дихати, однак це надовго???? Що мав на увазі Чехов, стверджуючи: «…а скільки ще таких людей у футлярі залишилось…»?
Завершити обговорення можна таким висновком вчителя, що спонукатиме для подальшої розмови і самостійного мислення учнів: «Як я зрозуміла із життя Бєлікова, «футлярне життя» - це життя, коли людина повністю ховається від дійсності, постійно боїться, чого б не сталося… чи згодні ви з таким визначенням? Чи, може, це словосполучення має більш поширене значення?» Запрошую звернутись до тексту і знайти відповіді на питання.
Учні роблять чергові відкриття і додають: «футлярне життя» - це не тільки ховатися у футляр, ще й не протистояти брехні, непотребствам, терпіти приниження, не вміти відверто сказати, боятись прийняти сторону чесних людей….
Завершуємо урок власними висловлюваннями учнів за методикою незакінченого речення:
«Ми живемо «футлярним життям», коли….»
3.1.6. Б. Шоу. «Пігмаліон» як «нова драма». *** На уроці доречно використати медіаматеріали (фільми за твором або мюзикл «Моя прекрасна леді» тощо )
Наведу приблизний план проведення уроку:
1. Епіграф: «Я гадаю, що передусім я людина…» (Нора, «Ляльковий дім»). Чи можна віднести ці слова до п’єси Б. Шоу??? – довгострокове питання.
2.Сенкан 1 («2 слова про автора» - що відомо) . Сенкан створюється на початку і в кінці уроку, порівнюється їх насиченість і змістовність.
3.Коротке слово про автора: довге життя (94 роки), мати – піаністка, батько невдаха, розлучення, з батьком і з матір’ю, касир, непричинне бажання стати письменником…
3. Міф про Пігмаліона.
4.Проблема для організації міркування і відкриття: Хто є Пігмаліоном у творі Шоу? Сенс назви твору.
Проблему будемо розв’язувати через роботу в групах.
5.Робота в групах:
Група 1. Доведіть за матеріалом домашнього завдання (на другий урок теми «Драматургія» було запропоновано визначити для кожного з авторів (Ібсен, Шоу, Чехов) 5 особливостей творчості, що відрізняли їх від інших драматургів. Тепер в роботі групи ми використовуємо як знання про особливості «нової драми», так і про особливості творчості письменника). Приклади обгрунтуйте.
Група 2. Вкажіть взаємовідносини між героями:
Визначте перебіг сюжету твору. Як ви вважаєте, на якому етапі сформувався основний конфлікт п’єси? В чому він полягає?
**** Увага! Після прослуховування підсумків роботи даної групи можна запропонувати учням переглянути сцену першої появи Елізи у гостях у місіс Хігінс.
Завдання: знайти (тепер уже в тексті), що сказала місіс Хігінс, оцінюючи «творіння» свого сина?
Саме тут ми дивимось правді у очі через слова місіс Хігінс: «Вона витвір мистецтва – твого та її кравчини» Про що свідчать такі слова? (Еліза майже неживий об’єкт, як колись Галатея була прекрасною, однак неживою статуєю).
Організація міркування: Коли Еліза «ожила»? – надається слово групам 3 та 4.
Група 3. В чому трагедія Елізи Дулітл, адже вона отримала знання, правильну вимову, вишукані манери…. Що ж її не влаштовує? Наведіть приклади з тексту. В чому виявляється бунт Елізи? Коли він відбувається? Як можна пояснити слова Елізи «Ви навіть не уявляєте, скільки проблем ви мені створили»?
Група 4. Хто, з вашої точки зору, є новим Пігмаліоном??? Доведіть це. Чи може Еліза Дулітл претендувати на роль Галатеї? Чим закінчується п’єса? Чи дає автор розв’язку подій? Чому?Над чим п’єса заставляє замислитись читача?
6. Сенкан № 2: Б.Шоу по-іншому (сенкан в кінці уроку відрізняється від початку глибиною розуміння твору, призначенням людини, відкриттями драматурга)
7. Підведення підсумків роботи (звертання до епіграфу – чим схожі Нора і Еліза Дулітл ) – «мікрофон».