Матеріали до участі у конкурсі "Класний керівник року".

3.1.Актуальність теми

В усі часи й епохи, в усіх цивілізованих країнах суспільство, педагогіка, школа ставили перед собою завдання - виховувати громадянина своєї держави, громадянина світу, виховувати людину з певним набором прав і обов’язків, яка поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у даній країні, традицій своїх співвітчизників, людину з активною життєвою позицією, яка сприяє розвитку нації, дає можливість реалізувати  прагнення стати повноправним членом європейської спільноти.

В процесі виховання активної життєвої позиції головну роль відіграє формування в учнів базових культурних цінностей, які мають корисний вплив і на саму дитину, і на суспільство в цілому.

Робота з щеплення базових культурних цінностей дає можливість виконати ряд завдань, прискорити вирішення актуальних проблем та реалізувати зміст виховання . який викладено в наказі Міністерства освіти, науки, молоді та спорту №1243 від 30.11.2011 року « Про сновні орієнтири виховання 1-11 класів загальноосвітніх навчальних  закладів України», а саме:

• організація виховного процесу в класному колективі та в роботі з батьками на засадах проектної педагогіки;
• реалізація у процесі роботи особистісно – орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого, компетентнісного підходів до організації  виховного процесу, в шкільному та класному колективах;
• створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуації успіху та підтримки), його психолого – педагогічний супровід;
• вирішення таких проблем як деформація системи цінностей, поширення тютюнокуріння та вживання алкоголю, вживання наркотиків, збільшення кількості випадків насильства, відсутність у молоді навичок конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ.

  З сучасних потреб суспільства у готовності молоді свідомо сприймати і відповідально, добровільно виконувати закони і вимоги своєї держави. Розв’язання даних протиріч і призвело до розуміння узагальнення, систематизації рекомендацій щодо збільшення ефективності виховної роботи класного керівника з питання  формування базових культурних цінностей учнів  як запоруки ефективного виховання громадськості у учнівської молоді.

 3.2.Теоретичне обґрунтування теми

 Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Набирає сили тенденція гармонійного поєднання  інтересів учасників виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства, зусилля якого спрямовані на всебічний розвиток особистості; держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами і  патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі.

Забезпечити реалізацію цих вимог повинна особистісно – орієнтовна освіта. Спектр інноваційних методик і технологій, які  складають  її зміст, досить широкий: дистанційне виховання, педагогіка співробітництва, інформаційні технології, вальдорфська педагогіка, методика Марії Монтессорі, проектні технології, школа «діалогу культур», інтерактивні технології тощо.

Ознайомившись  з надбанням провідних педагогів і психологів, дидактів, методистів, вивчивши особливості особистостейучнів класу і класного колективу, було зроблено висновок, що найсприятливішою з вищезазначених методик і технологій для конкретного класу буде педагогіка співробітництва інтерактивні технології та проектна діяльність.

3.3. Нормативно – правова база формування базових культурних цінностей у учнів через систему шкільної освіти

За роки розбудови незалежної України було створено низку законодавчих актів, державних та нормативних документів щодо виховання громадянина країни шляхом формування в учнів культурних цінностей.

Міністерство освіти і науки України традиційно реалізує багаторічну спрямовану діяльність щодо формування культурних цінностей керуючись « Декларацією прав дитини», «Конвенцією про права дитини», законами України « Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про захист суспільної моралі», «Про свободу совісті і релігійні організації», «Про молодіжні і дитячі громадські організації», а також багатьма нормативно-правовими актами, які спеціально спрямовані на розв’язання проблем виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Наявний досвід дозволяє стверджувати про значні напрацювання як на рівні окремих шкіл, міст, областей, так і на рівні національному. Низка наказів, методичних листів. Методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки свідчить про увагу галузі до формування культурних цінностей  учнівської молоді:

• методичний лист МОН України від 14.10.04 р. №14/18.1-866«Про організацію та проведення свят у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України»;
• методичний лист МОН України «Про посилення уваги  до використання державної символіки…» від 25.02.2004 р. №1/9-86;
• програма педагогічної освіти батьків «Сім’я і діти»;
• наказ МОН України від 21.07.2004 р. №605«Про затвердження  Концепції  з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді»;
• методичний лист МОН України від 07.04.2004 р.№1/9 - 173 «Про впровадження Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальношкільних, позашкільних навчальних заходах»;

3.4 Основна ідея досвіду і її розв’язання

 Проектна діяльність – це спеціально організований вчителем і самостійно виконаний учнями комплекс дій, що завершується результатом, створенням творчого продукту. Щоб домогтисятакого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучати з цієї метою знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, встановлювати причинно – послідовні зв’язки. В представленому арсеналі такі теми проектів:  « Історія міста Артемове» , «Таємниця Чорного бугра» (Додаток А), презентація « Шляхами Перемоги».

Педагогіка співпраці – напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на демократизацію,  гуманізацію педагогічного процесу. Її ключові ідеї:

   -     ідея зміни стосунків у класі на більш демократичні;

• перед усіма учнями ставиться якомога складніша мета і одночас вселення в учнів упевненості в тому, що мета буде досягнута;
• ідея виховання без примусу;
• ідея опори (учні впевнені, що завжди отримають допомогу у вирішенні задач з боку компетентного дорослого;
• ідея вільного вибору завдання;
• ідея колективного творчого виховання;
• ідея співпраці з батьками;
• ідея співробітництва вчителів.

Виховання учнів, перетворення молоді з пасивного спостерігача в творця і будівника суспільства.   Для розв’язання поставлених завдань використовувала такі методи  виховання без примусу;

•  опора (учні впевнені, що завжди отримають допомогу у вирішенні задач з боку компетентного дорослого;
•  вільний вибір завдання;
•  колективне творче виховання;
•  співпраця з батьками;
•  співробітництво вчителів.

3.5. Умови реалізації досвіду

Педагогічний колектив школи працює над розв’язанням проблеми «Системне формування життєвих компетенцій учнів на основі компетентнісно та особистісно орієнтованого підходу, формування громадянської позиції учнів та розвитку їх загальної культури засобами краєзнавчої роботи». Необхідність пошуку педагогічних умов та шляхів розв’язання цієї проблеми в сучасних реаліяххдержавоутворення  обумовили  вибір теми « Робота з формування в учнів базових культурних цінностей як шлях до виховання громадянина України»

Об’єкт дослідження – процес щеплення учням 9 класу загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів №13 Дзержинської міської ради базових культурних цінностей, які допоможуть молоді існувати в сучасному світі.

 Предмет дослідження – форми, методи і засоби формування базових культурних цінностей в учнів.

Мета дослідження – узагальнити досвід роботи щодо формування базових культурних цінностей в процесі виховання.

Гіпотеза дослідження – процес формування базових культурних цінностей учнів основної школи набуває ефективності за умови впровадження проектної діяльності і педагогіки співробітництва, активізації діяльності :

• теоретичні: аналіз психологічної, педагогічної літератури, узагальнення отриманої інформації; вивчення законодавчих актів з громадянського виховання;
• практичні: спостереження, опитування, бесіда, анкетування.

     Мій педагогічний стаж складає 27 років і всі ці роки я опікувалась метою виховання в кожній дитині справжньої людини – громадянина держави і громадянина світу. На запитання, що є головним в моїй роботі, відповідаю: «Кожна дитина народжується з зернятком у руці, потрібно допомогти їй виростити з цієї зернини прекрасну квітку». Тому виховну роботу будую за такими напрямками:

• діагностика, корекція поведінки, розвиток учнів;
• надання знань про свою державу і суспільство, в якому ми живемо;
• виконання виховних заходів з щеплення базових культурних цінностей, які допоможуть дітям стати громадянами України, а саме заходів з формування правової культури, збереження природи, особистого здоров’я і здоров’я оточуючих, інтересу і поваги до історичного минулого України і рідного міста, поваги до інтересів оточення  і громадян України.

   Ознайомившись з працями видатних світових психологів Фрейда йАдлера, які стверджували, що держава, практикуючи заборони і обмеження свобод індивіда може стати ворожою для особистості, вирішила звернутися до методики К.Юнга, який всупереч вищезазначеному, стверджує, що для формування громадськості необхідно формувати колективне підсвідоме, в якому акумулюється досвід попередніх поколінь, допомагати дітям знаходити своє місце у суспільстві, але залишатися при цьому особистістю.

Допомогли анкети і тести, за допомогою яких здійснювалось вивчення кожної особистості класу, її місце в товаристві класу, школи, вдома (Додаток Б).Проаналізував отримані результати,було розроблено рекомендації учителям  щодо активізації роботи кожного учня на уроках, батькам щодо виправлення домашньої поведінки дітей, учням з приводу їх подальшого професійного вибору. Для себе я зробила висновки про те, як створити робочі стимульні групи, які б допомогли кожному учню знайти своє місце в класі, зробити шкільне життя більш цікавим і насиченим. Випробування різних виховних методик, форм роботи показало, що у класі з більшою кількістю гуманітаріїв і соціалів найефективнішими є проектна діяльність і педагогіка співпраці. Учні були згруповані у три стимульні групи за схемою 3 по 7, спроможні виконувати різні завдання. Одна з стимульних груп, до складу якої ввійшли учні Водоп’ян Богдан, Варюхіна Катерина, Попов Назар, Балькін Сергій, Єрохін Олександр, Петрук Владислав, Стратєєв Максим протягом останніх років приймає активну участь у пошуковій діяльності. Група носить ім’я загін «Шукачі». Результати її дослідницької діяльності поповнюють експозиції шкільного музейного куточка, матеріали приймають участь у обласних і Всеукраїнських операціях і  акціях ( «Вахта пам’яті», «Україна вишивана», « Історія міст і сіл Донецької області»). Вважаю, що успішна робота групи залежить від правильного підбору її членів. Так до складу групи входить (за К. Юнгом) Адміністратор-Попов Назарій, який контролює роботу групи, Маршал – Стратєєв Максим, спроможний направити роботу загону у потрібному русі, Петрук Владислав  - Майстер, який відповідає за технічний бік пошукової діяльності, Аналітики Варюхіна Катерина і Водоп’ян Богдан відповідають за збір інформації, Радник – Єрохін Олександр і Лірик – Балькін Сергій займаються оформленням матеріалів. (Додаток В)

        Діагностика класу дала певні результати. З’ясувалося, що у першому півріччі 2013-2014 н. р. відсоток учнів з низьким рівнем виховання становив 33%, з високим рівнем тривожності 31%. Робота протягом семестру показала: рівні вихованості підвищилися на 6%, а рівень тривожності знизився до 14%. На даний момент у класі тільки два учні з низьким рівнем вихованості і високим рівнем тривожності, але  це зумовлено  сімейними обставинами і низьким рівнем педагогізації самих батьків, хоча в порівнянні з 2014-2015 н. р. рівень знань цих учнів і рівень їх самосвідомості підвищилися ( Додаток Г).

 Бесіди з учнями дозволили зробити висновки: не всі учні мають чітке уявлення про соціально – психологічні, правові та інші поняття, наприклад, «етнос», «народ», «нація», «влада», «право». Тому вважаю за свій обов’язок формування правової культури учнів на засадах духовності. Для підвищення ефективності роботи  з формування правової культури я прийняла участь у обласному семінарі « Правове виховання учнів: організаційні та методичні питання»  (Додаток Д). В моєму арсеналі класного керівника: виховний захід  «Державні символи», усний журнал « Історія української армії з давніх давен і до нині», захист проектів «Правовий куточок», зустрічі інспекторами ВКМСН, представниками місцевих органів управління – заступником голови м. Артемове Гришиним С.В.

     Без любові до Батьківщини і поваги до її історії немає справжньої людини, тому відвідування шкільної «Краєзнавчої Світлиці» стало традицією для класу. Що діти отримують від зустрічей з історією краю? Вони знайомляться з поняттям «етнос» і відчувають свою належність до нього. Учні познайомилися з побутом , ремеслами, обрядами перших переселенців в наші краї завдяки матеріалам експозиції «Українська оселя», історичними подіями на Донеччині і їх творцями, історію років ІІ світової війни і героїв – земляків, умовами виникнення природних ресурсів рідної землі.  Учні  не були пасивними слухачами та глядачами. Загін « Шукачі», в склад якого входять учні  класу, за останні роки, неодноразово зустрічався з місцевими жителями,відвідував бібліотеку і архіви, зробив вагомий внесок у вивчення історії рідної землі. Так експозиція « Ми пам’ятаємо Ваші імена» збагатилася дослідницькою роботою «Таємниця Чорного бугра», в якій описується історія вогняного укріплення м. Артемове, яке зіграло вирішальну роль у визволенні міста від німецько – фашистських загарбників. Дослідницька робота «Бойовий шлях Олександра Казанникова» отримала ІІ місце  в обласній  історико - патріотичній акції «Вахта пам’яті» (Додаток Е), робота « Історія м. Артемове» перемогла на обласному рівні Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді  «Історія міс і сіл України» за напрямом «Описи-нариси»(Додаток Ж), результати вивчення історії національної вишивки, розповсюдженої на території Донецької області,стали лауреатами на міському рівні, перемогли в обласному турі Всеукраїнської історико-етнографічної експедиції учнівської та студентської молоді «Україна вишивана», стала переможцем Всеукраїнскоїісторико-етнографічної експедиції «Україна вишивана» (Додаток З).

      Одним з головніших напрямків формування базових культурних цінностей вважаю свідоме ставлення до особистого здоров’я, здоров’я оточуючих. Здорове суспільство створює здорову молодь. Наші предки постійно турбувалися про своє здоров’я і фізичну досконалість своїх нащадків. Робота над розвитком навичок збереження здоров’я розпочалася з анкетування учнів на предмет відношення до ЗСЖ,  тестування пройшли і батьки учнів. Мене турбували питання раціонального харчування, шкідливих і корисних звичок, фізичного розвитку молоді. Анкетування, проведене у 2013-2014 н. р. дало результати, які визвали стурбованість. Троє восьмикласників  (з них одна дівчина)вже спробували табакокуріння. Тому мною була викорстана можливість пройти навчання з методики викладання тренінгового курсу для молоді «Захисти себе від ВІЛ» за програмою «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу»(Додаток І), тренера тренінгів за програмою «Життєві уміння та навички підліткам»  (Додаток К). Бесіди з батьками про обізнаність  їх дітей про ЗСЖ започаткували роботу з викорінення шкідливих звичок у  класі саме з них. Було проведено перегляд відеофільму «Обережно, коаксил». В обговоренні проблеми взяли участь шкільна медична сестра Конєва В.Б., терапевт амбулаторії сімейної медицини Ячнева Н.В., які, використовуючи   результати сучасних досліджень , дії нікотину на організм людини,  відеоматеріали, провели відеосемінар для батьків щодо шкідливого впливу куріння на  дітей. Також було започатковано роботу консультаційного пункту «Відповідальність батьків за здоров’я дітей», де постійно розглядаються правові і моральні аспекти проблеми. Учням було запропоновано самим отримати знання з збереження здоров’я і поділитися ними  з товаришами у рамках захисту проектів  з викорінення шкідливих звичок. Самостійно набуті знання і виступ перед однокласниками і молодшими учнями, змусили двох учнів змінити на позитивне своє ставлення до дотримання ЗСЖ, а проект під назвою «Поради з викорінення шкідливих звичок» (Додаток Л) було високо оцінено  і учнями, і батьками. Учні прийняли активну участь у «Тижнях  здоров’я» у 2013-2014 н. р. і  2014-2015н.р. в рамках місячника « В здоровому тілі – здоровий дух», до заходів якого входила гра «Змагання легінів», в якому прийняли участь учні освітнього округу з ЗОШ №13, ЗОШ № 10 і ЗОШ № 7. Команда хлопців  класу зайняла ІІ місце в змаганнях. Анкетування на предмет дотримання ЗСЖ, проведений у 2014-2015 н. р., показав, що зусилля з формування культури фізичного здоров’я принесли добру користь (Додаток М).

  Найціннішою базовою культурною цінністю є свідоме ставлення сумлінного громадянина до охорони природного середовища, тому учні класу, приймають активну участь у десантах з благоустрою школи, шкільного подвір’я і прилеглої території,дбайливо доглядають за кімнатними рослинами в класі, приймають участь в акціях з збереження першоцвітів, є переможцями в захисті проекту «Годівничка» (Додаток Н). Для того, щоб зберігати природу, потрібно її вивчати, спостерігати за нею, тому навесні 2014 року краєзнавчий загін «Шукачі» під моїм керівництвом провів низку екскурсій до Чигарського ставка, під час якого було досліджено причини зсуву берегів і зменшення рівня води. Дослідження поповнили експозицію шкільної «Краєзнавчої Світлиці» «Геохронологічна таблиця Донецького вугільного басейну». Навесні 2014 року було здійснено вихід загону «Шукачі» до об’єкту під назвою Стара гребля. Під час екскурсії учні спостерігали за місцем і умовами зростання рідкісних рослин: проліска, тюльпану змієлистного (на той час квіти розквітали), місця розмноження адонісу лікарського, півонії вузьколистої (занесена до Червоної книги України). Великою вдачею стала зустріч учнів з тваринами: гусінню Сатурнії малоі, чиї розміри і вигляд вразили всіх; сім’єю фазанів звичайних (самця і двох курочок), у яких був період залицяння ; кублом вужів. Знайдені у бібліотеці матеріали про цих представників флори та фауни, їх фотографії дозволили створити стенд «Скарби Старої греблі», який прикрасив шкільний музейний куточок. В планах краєзнавчого загону було відвідування цієї місцевості  восени 2014 року, але з міркувань безпеки учнів через проведення АТО цей захід було вирішено перенести на більш пізній термін.

       Підсумок: в роботі з формування базових культурних цінностей  учнів 9 класу  є позитивні зміни. Так, наведений  «Екран змагання класів»(Додаток  О) доводить активізацію життєвої позиції 9  класу.

З.6.ВИСНОВКИ

Метою дослідження було узагальнення роботи щодо формування базових культурних цінностей  учнів в процесі громадянського виховання.

Вивчення психолого-педагогічних особливостей підлітків дає можливість правильно підбирати види роботи з ними в напрямку формування і розвитку базових культурних цінностей.

Потрібно зазначити, що успішне розв’язання задачі сучасного виховання справжнього , свідомого громадянина можливе тільки при тісному, цілеспрямованому і багатоплановому впливі: родина – школа  - діти. Активна установка на формування громадянського світогляду і громадянської поведінки повинна стати вагомою складовою виховного процесу в школі з першого до останнього дня навчання. Роботу варто направляти на укріплення традицій мікросоціального середовища (родини, групи).

Успіх роботи залежить від об’єднаних зусиль педагогічних і державних установ, забезпечення чіткої взаємодії і наступності в роботі всіх інститутів і зацікавлених органів.

Таким чином, реалізація системи навчання і виховання, що дасть змогу реалізувати дитині свої можливості, а також просвітницька робота серед батьків, призведуть до попередження негармонійних типів виховання.

Вивчення і аналіз філософської, соціологічної, медичної, психологічної літератури  дали змогу уточнити зміст понять, що характеризують базові культурні цінності української молоді. Зокрема, базові культурні цінності  забезпечують оптимальний за даних умов рівень ствердження й розвитку  фізичного, морального та психологічного здоров’я.

Структура базових культурних цінностей учнів містить такі змістові елементи:

• раціональна навчальна і трудова діяльність з елементами  наукової організації;
• самовдосконалення особистісно важливих якостей учнів;
• самоорганізація молоді на шляху до ставлення особистості;

 - поведінка, спрямована на формування особистого фізичного, психологічного і морального здоров’я і збереження здоров’я оточуючих.

Певний вплив на ефективність формування в учнів базових культурних цінностей мають психолого – педагогічні умови:

• забезпечення позитивного мотиваційного налаштування вчителів і учнів на організацію життєдіяльності на засадах культурних цінностей;
•                   формування ціннісних орієнтацій учнів, спрямованих  на активну життєву позицію;
• побудова системи громадянського виховання на засадах пріоритету потреб і інтересів особистості.

4.1.Література

1. Соціологічна обрядовість на Україні – К. – 1983 – с.304-315.

2. Мишанич С.Д. Система танців в українському фольклорі//Рад. Школа.-!990.-№2.

3. Пірне Марія. Основи етнопсихології – К.,1998. – с.434.

4. Помиткін Є.А. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти. К.,1996. – 164 с.

5. Русова С.Ф. Вибрані твори. – К. – с. 9, 115.

6. Скуратівський В. Русалії. – 1996. – 733 с.

7. Скуратівський В. Святвечір: У2-х кн.. –К.,1994.с.94-95,20-45. 8.Стельмахович М.Т. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ,1993. -№8 – с.3-7

 9.Стельмахович М.Т. Народна педагогіка. – К.1985. – с.43-55.                               10. Стельмахович М.Т. Українське національне виховання. - Івано - Фран

           ківськ. Навч .- метод. Посібник – К.,1997 .- 232 с.

 11.Теоретичні засади виховання національної свідомості/за ред..            Д.О.Тхоржевського. –  К., 1998. – 150 с.

12.Усатенко Т. Коріння в етнос,віттям у світову культуру// К.Освіта - 1996. -

с.18.                                

13. Ушинський К.Д. Рідне слово. Про народність у громадянському вихованні. Вибрані твори: В 2-х томах. – К..1983.- Т.1, с.100.

14. Гуленко А.І., Тищенко С.В. Соціоніка міжвіковій педагогіці. – К.,2001. – 371 с.